Вплив прийомів догляду на ріст, продуктивність та урожайність кукурудзи на зерно

на добу відмічалось при густоті 70 тис./га при сівбі (14-22 травня). Найвищу урожайність отримано при густотах 70 і 80 тис рослин/га [68,69].

Наші дослідження показали залежність наростання площі листкової поверхні від густоти посіву та способу сівби, що вказано в таблиці 4.3.

Таблиця 4.3

Динаміка наростання площі листкової поверхні кукурудзи залежно від густоти посіву та ширин міжрядь

(середнє за 2005-2006 рр.)

Густота посіву, тис. рослин/га

Площа листової поверхні тис. м2

Фаза 7-8 листків Викидання волоті Молочна стиглість

на 1 рослині

на 1 м2

 на 1 рослині

на 1 м2

 на 1 рослині

на 1 м2

Ширина міжрядь 70 см
60 (контроль) 0,056 0,33 0,62 3,8 0,66 4,0
80 0,036 0,37 0,53 4,3 0,56 4,5
100 0,029 0,38 0,47 4,7 0,49 4,9
120 0,025 0,40 0,43 5,2 0,42 5,4

Ширина міжрядь 45 см
60 0,061 0,37 0,67 4,0 0,69 4,2
80 0,042 0,41 0,54 4,7 0,63 4,9
100 0,031 0,39 0,49 5,2 0,55 5,4
120 0,024 0,42 0,44 5,7 0,49 5,3

Так, наприклад у фазі викидання волоті на варіанті з густотою посіву 60 тис. рослин/га листкова поверхня однієї рослини дорівнювала 0,62 м. кв., а на 1 м. кв. площа листя становила 3,8 м2 з міжряддям 70 см. При збільшенні густоти посіву спостерігалась обернена залежність як при ширині міжрядь 70 см , так і при 45 см.

Вона виразилась насамперед таким чином. Загущення до 120 тис. рослин/га давало збільшення листової поверхні з м2, а асиміляційна поверхня з 1 рослини навпаки – зменшувалась. Про що свідчать дані таблиці 4.3.

Аналогічні зміни темпу росту асиміляційної поверхні спостерігаємо на варіантах з шириною міжрядь 45 см. Тут площа листкової поверхні з 1 рослини становить 0,67 м2 , а з одиниці площі (з 1 м2) 4,0 м2 з густотою 60 тис. рос./га. Загущуючи посіви до 120 тис. рослин /га маємо площу листя з 1 рослини – 0,44 м2 , а з 1 м2 – 5,7 м2. Різниця між густотами становить – від 0,05 до 0,13 м2/ 1 рослину і від 0,5 до 0,7 м2 з одиниці площі. Якщо ж прирівнювати найрідші посіви до найгустіших то різниця становитиме 0,19 м2 / 1 рослину і 1,4 м2 з 1 м2 при ширині 70 см, відповідно при 45 см буде 0,23 м2 / 1 рослину і 1,7 м2 з 1 м2.

Найвищого рівня площі листової поверхні рослини досягали у фазу молочної стиглості.

Тому вибір оптимальної густоти посіву забезпечує найвищий рівень наростання площі листової поверхні кукурудзи.

Дані досліджень Тооминг Х.Г.[70] підтверджують наші результати, а саме те що для реалізації більшого генетичного потенціалу сучасних гібридів великий ефект дає впровадження принципів відповідності потреб рослини і умов зовнішнього середовища. На рис. 1 додатку А показано, як рослини кукурудзи неефективно використовують величезні запаси сонячної радіації, тепла та вологи через те, що площа листя незначна, а в період коли вона зростає притік радіації йде вже на спад.

Отже ми бачимо, що дотримання оптимальної густоти стеблестою рослин кукурудзи відіграє суттєву роль в процесах фотосинтетичної діяльності і формування урожаю зерна.

Спостереження показали, що загущення також впливають на масу рослин за даними таблиці 4.4 вона суттєво знижується при збільшенні густоти посіву і зменшенні ширини міжрядь.

Таблиця 4.4

Вплив загущення стеблестою на масу

однієї рослини кукурудзи, г


Густота посіву тис.рос./га

Ширина міжрядь, см

 Фаза росту і розвитку рослин


2005 р. 2006р.


7-10 листків вики-дання волоті молочна стиглість 7-10 листків вики-дання волоті молочна стиглість
60 (контроль)

70

 236 326 662 234 301 647
80
232 312 638 231 289 621
100
227 284 560 228 276 598
120
223 268 520 224 244 521
60

45


 231 319 649 229 295 634
80
227 306 625 225 283 608
100
223 278 549 220 270 586
120
218 262 508 219 238 510

Характерною ознакою кукурудзи, є те, що при рідших посівах рослини мають більшу масу, а при загущенні маса окремих рослин знижується. Найбільшою вона була 662 г, при густоті стеблестою 60 тис. рослин/га (контроль) і ширині міжрядь 70 см у 2005 році в 2006 цей показник становив 647 г. Дещо нижчою при ширині міжрядь 45 см 649 і 634 г відповідно. А при збільшенні густоти посіву від 60 до 120 тис. рослин/га маса 1 рослини чітко знижується. Наприклад, на варіантах 100-120 тис. рослин/га х70 см різниця до контролю становила 9 і 13 г починаючи з фази 7-10 листків, коли при ширині міжрядь 45 см – 13 і 18 відповідно.

Спостерігаючи за ходом росту рослин по всіх варіантах видно, що маса їх збільшується від фази 7-10 листків до фази молочної стиглості, це в деякій мірі залежить і від кількості качанів та їх ваги на 1 рослині.

Отже, для отримання високих врожаїв кукурудзи потрібно створити оптимальні умови для росту і розвитку культури.

Динаміка наростання вегетативної маси дає повне уявлення про ріст рослин та можливості прогнозувати майбутній урожай.

В ході досліджень було виявлено, що протягом вегетації рослини кукурудзи не завжди мали високі темпи наростання вегетативної маси. Також зміна густоти посіву та ширини міжрядь суттєво впливали на перебіг цього процесу. Залежність наростання вегетативної маси рослин кукурудзи подано в таблиці 4.5.

Динаміка наростання маси рослин змінюється при загущенні у відповідності з фазами розвитку культури.

З даних таблиці 4.5 видно, що від фази 7-8 листків до молочної стиглості хід наростання вегетативної маси рослин кукурудзи значно збільшувався. Маса рослин з 1 м2 в фазі 7-8 листків становила від 491 до 943 г по всіх варіантах в ході вегетації вона збільшувалась і складала від 3350 до 3280 г/м2 у фазі викидання волоті та від 3850 до 4560 г/м2 – у фазі молочної стиглості.


Таблиця 4.5

Динаміка наростання вегетативної маси кукурудзи залежно від густоти посіву та ширини міжрядь (середнє за 2005-2006 рр.)

Густота посіву, тис.

рос./га

 Фази вегетації рослин

7-8 листків викидання волоті молочна стиглість

маса рослин, г

%

г/м2

 %

г/м2

 %

г/м2

Ширина міжрядь 70 см
60 (контроль) 100 491 100 2776 100 3850
80 128 629 102 2840 107 4130
100 155 765 111 3090 110 4270
120 179 883 115 3220 114 4390

Ширина міжрядь 45 см
60 107 527 107 2940 104 4030
80 131 647 110 3070 114 4390
100 168 825 113 3150 116 4480
120 192 943 120 3350 118 4560

Вплив густоти на масу рослин з 1 м2 відмічено по всіх фазах розвитку. Але можна відмітити, що із збільшенням загущення від 60 до 120 тис. рослин/га маса рослин збільшувалась, що не можна сказати про масу 1 рослини табл. 4.4 де спостерігалось зменшення маси 1 рослини при збільшення густоти посіву.

Зміна ширини міжрядь також впливала на приріст вегетативної маси. Якщо аналізувати густоту стеблестою 80 тис. рослин/га при ширині міжрядь 70 см і 45 то відмічено збільшення маси на другому варіанті вона становила 629 г/м2 проти 647 г/м2 відповідно (фаза 7-8 листків). Така ж тенденція зберігається по всіх варіантах.

Відносно контролю то ми бачимо, що із збільшенням густоти посіву збільшується різниця в прирості маси рослин з 1 м2 на площі посіву. Але для даних умов характерно те, що при порівнянні варіантів до контролю маса рослин в ході вегетації від фази 7-8 листків до фази молочної стиглості зменшує динаміку наростання маси рослин. Це добре видно у відсотковому відношенні. Так, якщо у фазі 7-8 листків різниця від контролю до найбільшого загущення становила 192 % (варіант 120 тис. рослин/га х 45см) то в фазах викидання волоті та молочної стиглості – 120 та 118% відповідно.

Зниження приросту вегетативної маси в період від закінчення формування рослиною листків до викидання волоті пов’язане з відтоком асимілянтів на створення генеративних органів. Покращення цього показника після цвітіння кукурудзи відбувається переважно за рахунок збільшення маси качанів.


4.3. Вплив густоти посіву та ширини міжрядь на елементи структури врожаю


Важливим показником при вирощуванні кукурудзи на зерно є структура врожаю. Розвиток продуктивних органів кукурудзи показано в таблиці 4.6.

Спостереження показали, що зміна густоти посіву та способів сівби мали значний вплив на розвиток продуктивних органів кукурудзи, зокрема на кількість рослин з качанами та без них, кількість їх на 100 рослин та загальну їх кількість.

Таблиця 4.6

Вплив густоти стеблостою на кількість початків у посіві

кукурудзи (середнє за 2005-2006 рр.)

Ширина міжрядь, см Густота стояння рослин, тис./га Кількість рослин, % Кількість початків, шт.


без початків з одним початком

з двома початками

 на 100 рослин, шт. тис./га
70 60 (контроль) – 89 11 111 61,1

80 – 95 5 104 70,7

100 4 96 – 96 57,6

120 8 92 – 92 59,8

45


 60 – 93 7 107 67,6

80 2 95 3 101 64,2

100 3 97 – 97 53,4

120 5 95 – 95 52,0

Дані таблиці свідчать про те, що при густоті стеблостою 80 тис. рослин/га і ширині міжрядь 45 см та при її збільшенні кількість рослин без качанів збільшується від 2 до 8 %. Не виявлено безплідних рослин на варіантах 60 і 80 тис. рослин/га при ширині міжрядь 70 см та 60 тис. при ширині 45 см. Найбільша кількість рослин з одним качаном була на варіанті 100 тис. рослин/га х 45 см, а найменша 120 тис. рослин /га х 70 см і відповідно становила 97 і 92 %. На контролі – 89%, що на 3-8% менше від інших варіантів. Однак більша кількість рослин з двома початками була на контролі – 11% та при густоті 60 тис. рослин/га і ширині міжрядь 45 см – 7 %, при густоті 80 тис. рослин/га їх кількість становила – 3 і 5% відповідно.

Якщо говорити про кількість початків на 100 рослин то найбільша їх кількість була на контролі і варіанті 60 тис. рослин/га х 45 см – 111 і 107 штук відповідно. Із збільшенням густоти посіву їх кількість зменшується до 92 шт. Оберненою була залежність кількості початків на одиниці площі, так найвищий показник спостерігався при густоті 80 тис. рослин/га х 70 см, що більше від контролю на 9,6 тис. рослин/га штук, найменша кількість була на варіанті 120 тис. рослин/га х 45 см – 52,0 тис./га штук качанів.

Як ми бачимо, кращими виявились ті варіанти, де були створені оптимальні умови для росту кукурудзи, тому частка продуктивних рослин залежала від кінцевої густоти посіву. Індивідуальна продуктивність рослин подана в таблиці 4.7.


Таблиця 4.7

Вплив густоти посіву і ширини міжрядь на структуру рослин кукурудзи у фазі воскової стиглості (середнє за 2005-2006 рр.)

Густота посіву, тис. рос./га

Маса рослин на 1 м2, г

 В тому числі


листя стебло качан


г % г % г %

Міжряддя 70 см
60 (контроль) 3820 810 21 1257 33 1753 46
80 4090 908 22 1305 32 1877 46
100 4220 978 23 1347 32 1895 45
120 4310 999 25 1403 31 1908 44

Міжряддя 45 см
60 4030 834 19 1337 33 1927 48
80 4240 898 21 1357 32 1985 47
100 4350 1009 23 1355 31 1986 46
120 4430 1156 24 1357 30 1946 45

З даних таблиці видно, що по мірі загущення посівів маса рослин на 1м2 збільшується. Відносно цього показники структури врожаю також збільшується. При цьому по мірі збільшення густоти, відсоток листя в урожаї дещо збільшується: на посіві з міжряддям 70 см – з 21 до 25%, при 45 см – з 19 до 24 %.

Але вміст стебел в урожаї має тенденцію до зменшення по мірі загущення посівів і зменшується з 33 до 31 % та з 33 до 30% відповідно. Качани по мірі загущення збільшували свою масу з 1753 до 1908 штук на 1 км. кв. при міжрядді 70 см, на посівах з міжряддям 45 см показники були дещо вищі – з 1927 до 1946 г.

Дослідження, які були проведені на протязі 2002-2003 рр. В.С.Панькіним і О.О. Павлюком [71] на полях Полтавського інституту АПВ ім. М.І. Вавілова встановлено залежність наростання листової поверхні у кукурудзи при загущенні посівів по всіх досліджуваних гібридах. При зміні густоти від 50 до 70 тис./га кількість качанів також збільшується з одиниці площі, але не пропорційно до кількості качанів на 1 рослину та елементів структури. Суттєву прибавку врожаю зерна середньостиглих гібридів показав варіант з густотою 50 тис./га і становила 16 %.

Спостерігаючи за зміною маси качана та його структурою (табл. 4.8 і 4.9) можна відмітити слідуюче, існує пряма залежність зміни продуктивності від просторового і кількісного розміщення рослин в агроценозі.


Таблиця 4.8

Вплив густоти посіву та ширини міжрядь на довжину і масу початку та масу зерна в початку (середнє за 2005-2006 рр.)

Ширина міжрядь, см Густота стояння рослин, тис./га

Довжина початку,

см

Маса початку,

г

Маса зерна

з початку,

г

70

 60 (контроль) 20,5 246 162

80 20,1 240 158

100 19,8 235 155

120 19,7 223 123

45

 60 19,0 203 129

80 18,9 186 121

100 18,6 182 123

120 18,4 175 100

Так, зміна довжини початку коливається від 18,4 см до 20,5 і різниця становить 2,1 см. В даному випадку зіграла роль оптимальна площа живлення та кількісне і просторове розміщення рослин. Певної закономірності немає. Що не можна сказати про масу початку. Вона зменшувалась із збільшенням густоти посіву. Різниця до контролю де був найбільший показник становила від 6 до 71 г. Маса зерна з 1 початку була вищою на контролі на 4 г. від густоти 80 тис./га, найменшою була на варіанті 120 тис. рослин/га х 45 см і становила 100 г. Це пояснюється тим, що загущення призводило до затінення тієї частини стебел де розміщувалися початки, а за нестачі освітлення та конкуренції рослин між собою початки виявилися неповноцінними.

Таблиця 4.9

Структура початків кукурудзи залежно від густоти посіву і ширини міжрядь (2005-2006 рр.)

Ширина міжрядь, см Густота посіву У початку, шт.


Кількість рядів зерен Кількість зерен в ряду Кількість зерен

70

 60 (контроль) 16,5 36 594

80 17,0 38 646

100 16,5 36 594

120 16,0 35 560

45


 60 16,0 37 592

80 16,5 35 578

100 17,0 36 612

120 16,0 34 544

Дані таблиці 4.9 свідчать про те, що розвиток початків на варіантах де робилися загущення посіву уповільнювався від нестачі світла і поживних речовин. Оптимальне розміщення рослин в посіві це 80 тис. рослин/га при ширині міжрядь 70 см, на цьому варіанті було відмічено найвищу кількість зерен в ряду – 38, рядів у початку – 17,0 шт. і кількість зерен у початку – 646 штук, що на 52 штуки більше від контролю. Між тим найнижча кількість зерен у початку була на варіанті з густотою 120 тис. рослин/га при міжрядді 45 см і становила 544штук, що нижче від контролю на 50 шт.


4.4.Вплив густоти посіву і ширини міжрядь на урожайність кукурудзи на зерно


Основними факторами, які радикально впливали на урожайність, що в умовах Південного Лісостепу України були, в першу чергу, погодні умови, що складалися в період їх вегетації.

Урожайність зерна з одного гектара є кінцевим показником, що характеризує реалізацію всіх факторів життя в кінці вегетації рослин. Дані по урожайності кукурудзи приведені в таблиці 4.10.

Орлянським Н.А. і Орлянською Н.А.[36] за період досліджень (1998-2003рр.) на Воронежській дослідній станції було встановлено пряму залежність між загущенням посіву і урожайністю кукурудзи. На їхню думку, одною з головних причин різкого зниження урожайності в умовах загущення виявилось вилягання рослин в період вегетації за всі роки досліджень. Середня стійкість до вилягання при густоті 60 тис./га сягала 5,9 бала по 9-ти бальній шкалі, а при загущенні – 4,9 бала. Через це явище значно погіршувались умови освітлення і провідність поживних речовин.

Урожай зерна гібридів з високим селекційним індексом при загущенні від 60 до 90 тис./га може достовірно збільшуватись в сприятливих, або знижуватись в стресових умовах [72].

Як показують дослідження ВНДІ кукурудзи, густота стояння, яка забезпечує максимальний урожай зерна гібридів різних груп стиглості не являється сталою величиною. БагрянцеваВ.Н.,БорщТ.І.іШарапова І.А.[17] доводять, що в умовах передгірної зони Степу Ставропольського краю, де проводились дослідження, головним фактором, який визначає урожай зерна кукурудзи, вологозабезпеченість під час вегетації культури. Виходячи з цього потрібно корегувати густоту стояння посіву, що дає підвищення урожайності зерна кукурудзи, тобто оптимізувати кількість рослин на одиниці площі. Виявилось, що оптимальна густота рослин для ранньостиглих гібридів склала 60 тис./га, середньостиглих – 60-80, середньопізніх – 40-55 тис./га .

Таблиця 4.10

Урожайність зерна кукурудзи залежно від густоти посіву і ширини міжрядь

Варіанти

Зерна, ц/га

Приріст

Ширина міжрядь, см

Густота посіву, тис./га

2005 р.

2006 р.

середнє

ц/га

%

70

60 (контроль)

58,6

57,2

57,9

0

100

80

63,8

62,5

63,2

5,3

109,2

100

62,0

60,3

61,1

3,2

105,5

120

60,4

59,8

60,1

2,2

103,8

45

60

61,2

60,5

60,8

2,9

105

80

62,9

61,7

62,3

4,4

107,6

100

60,4

59,6

60,0

2,1

103,6

120

58,7

58,0

58,4

0,5

100,9

НІР0,95, ц/га

А

1,44

1,49



В

2,03

2,11



У 2005 році урожайність зерна кукурудзи була вищою ніж у 2006. Так найвищою в 2005 році була урожайність кукурудзи на варіанті з густотою 80 тис. рослин/га при ширині міжрядь 70 см – 63,8 ц/га, а найменшою 58,6 ц/га при густоті 60 тис. рослин/га з шириною міжрядь 70 см. Коли в 2006 році вона становила відповідно – 62,5 і 57,2 ц/га. Це говорить про сприятливіші погодні умови, які склалися у 2005 році.

Та в основному урожайність кукурудзи залежала від густоти посіву і ширини міжрядь. Як ми бачимо, середнє значення її за два роки змінюється по густотах, а саме на контролі (60 тис./га) вона становила – 57,9 ц/га з міжряддям 70 см коли при густоті посіву 120 тис. рослин/га і шириною міжрядь 45 см була 58,4 ц/га зерна. А от при густоті посіву 80 тис./га з міжряддям 70 см вона була найвищою і становила – 63,2 ц/га, що більше від контролю на 5,3 ц/га.

Інші варіанти випереджали контроль (60 тис. рослин/га х 70 см) на 2,1-3,2 ц/га зерна. Приріст врожаю коливався в межах від 2,1 до 5,3 ц/га, і останній варіант випереджав контроль лише на 0,5 ц/га.

Густота стояння рослин в значній мірі визначає величину і якість урожаю кукурудзи. Так, Н.М. Афонін [6] стверджує, що в умовах Тамбовської області (Мічурінська державна с.-г. академія) при загущенні посіву до 80 тис./га дозрівання затримувалось. Закономірно збільшувалась площа листя досягаючи максимуму під час цвітіння.

Тому можна зробити слідуючий висновок, що існує пряма залежність приросту врожаю та його формуванні від кількісного та просторового розміщення рослин кукурудзи на площі посіву, що доведено результатами досліджень. На основі приведених даних про урожайність зерна досліджуваних прийомів вирощування можна зробити висновок, що шляхом підбору ширини міжрядь та густоти посіву можна керувати формуванням господарсько-цінних ознак рослин у посівах, а звідси - рівнем біологічного та господарського урожаю зерна.


4.5. Вплив густоти посіву та ширини міжрядь на якість насіння кукурудзи


Дослідження проведені Бомбою М.Я. і Бомбою М.І. (Львівський ДАУ) [18] доводять, що на підвищення урожаю кукурудзи та його якість має вплив оптимізація формування густоти насаджень рослин. Збільшення густоти веде до погіршення якості врожаю. А тому в умовах Закарпатської низовини густоту потрібно зменшити до 60 тис./га, оскільки пізньостиглі гібриди не витримують загущення , а для ранньостиглих оптимальною вона є 80 тис./га.

За результатами досліджень С.Г. Блієва [2] було встановлено, що по мірі переходу від степової засушливої зони в гірські райони висота рослин знижується в середньому на 19%, відстань міжвузлів на рослині скорочується, а кількість листків збільшується. Маса 1000 насінин збільшується і складає в середньому 308г, тоді як в передгірній зоні 246 г або на 20% нижче, і лише в Степовій зоні на зрошуваних землях спостерігається збільшення в середньому до 321,6 г.

Якість насіння на схожість та енергію проростання перевіряли лабораторним способом, після чого отримано результати занесені в таблицю 4.11. Оскільки це один із показників якості насіння для того щоб отримати дружні сходи та отримання високих врожаїв кукурудзи в господарствах.

Дані таблиці показують енергію проростання насіння та його схожість в лабораторних умовах. Ці показники визначають схожість насіння і в польових умовах, що дає можливість правильно розраховувати

Таблиця 4.11

Вплив густоти посіву та ширини міжрядь на якість насіння кукурудзи (середнє за 2005-2006 рр.)

Ширина міжрядь, см Густота посіву, тис.рослин/га Маса 1000 насінин, шт. Енергія проростання насіння, % Схожість насіння, %

70

 60 297 98 80

80 292 97 79

100 286 94 76

120 276 82 73

45


 60 282 91 74

80 280 87 73

100 265 82 72

120 243 80 71

норму висіву, а також для того щоб знати скільки потрібно добавити страхового насіння при сівбі. Як бачимо з таблиці, маса 1000 насінин змінюється між варіантами. Найбільшою вона була на контролі – 297 г, на варіанті 80 тис. рослин/га з шириною міжрядь 70 см – 292, що є найбільшим показником у порівнянні з іншими варіантами і найменша маса була на варіанті 120 тис. рослин /га при ширині міжрядь 45 см. Цей показник визначає схожість та енергію проростання кукурудзи. Адже визначено [73], що найменше вологи потребує для проростання насіння з більшою вагою, а насіння менших розмірів набухає довше через те що вимагає більше води. Звідси – показники схожості та енергії проростання були відповідно кращими на варіантах де маса 1000 насінин була більшою.

РОЗДІЛ 6

ОРГАНІЗАЦІЯ УМОВ І ЗАХОДІВ ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ ВИКОНАННІ РОБІТ НА ПОСІВІ І ЗБИРАННІ КУКУРУДЗИ НА ЗЕРНО В ННС УДАУ


В сучасних технологіях вирощування сільськогосподарських культур, особливо при вирощуванні кукурудзи на зерно, застосовується комплекс сільськогосподарської техніки, різноманітність форм мінеральних добрив і засобів захисту рослин, що сприяє підвищенню врожаїв культури з одного боку, але з другого боку виникають умови праці при яких вимагається застосовувати певні засоби захисту працюючих від шкідливих і небезпечних виробничих факторів.

Посів кукурудзи проводили агрегатом у складі трактора МТЗ-80 та сівалки СУПН-8.

При сівбі кукурудзи шкідливими факторами для людини є токсичний пил і аерозоль від пестицидів та мінеральних добрив, а також пилові частки від ґрунту у вітряну погоду.

Особлива увага приділяється правилам особистої гігієни під час посіву протруєного посівного матеріалу. Заправка сівалок насінням проводиться лише на спеціально відведених поворотних смугах поля після повної зупинки посівного агрегату.

Внесення мінеральних добрив при посіві кукурудзи спричиняє виділення шкідливих газів. Так, аміак, що виділяється з аміачної селітри сприяє виникненню запалення верхніх дихальних шляхів. А такі види добрив, як суперфосфат і хлористий калій викликають подразнення слизової оболонки носа і очей. Якщо посів проводити в сухий грунт, то працівники знаходяться в умовах підвищеної запиленості повітря. Працівникам під час обслуговування посівних агрегатів доводиться адаптуватися до коливань атмосферних факторів: температура повітря, вологість, швидкість вітру. Температура повітря може знижуватись нижче +10 0С або підніматись вище 25 – 29 0С. В кабіні трактора, в наслідок роботи двигуна, температура підвищується до 30 – 35 0С. В таких умовах швидко настає фактор стомлення організму.

Механізатор працює в умовах підвищеного рівня шуму. Так, під час роботи двигуна на повну потужність фактичний рівень шуму досягає 105 – 115 дБ, проти норми 85 дБ. Також змінюється і вологість повітря на 15 – 20 %.

Особлива шкідливість для осіб, які обслуговують посівні агрегати створюється від дії загальної вібрації.

Крім шкідливих факторів зустрічаються ще і особливо небезпечні виробничі фактори – це схил поверхні поля понад 16 градусів. В таких умовах потрібно правильно вибрати напрямок руху агрегату.

Технічні небезпеки створюються тоді, коли на обертових частинах і передачах відсутні захисні кожухи [ ].

Збирання кукурудзи на зерно проводили комбайном ДОН-1500.

При