Вплив прийомів догляду на ріст, продуктивність та урожайність кукурудзи на зерно

що дотримання густоти посіву кукурудзи на рівні для середньопізніх гібридів 60, для середньоранніх – 80 тис./га та оптимальному рівні внесення добрив дозволяє отримувати високі врожаї кукурудзи навіть при несприятливих погодних умовах. На даний момент урожайність кукурудзи в даному регіоні коливається від 56 до 80 ц/га, але найближчим часом, за прогнозами, цей показник урожайності повинен зрости, завдяки впровадженню рекомендацій щодо густоти посіву та водозабезпечення кукурудзи.

Схожі досліди були проведені і на Чернігівщині дослідниками Н.В. Здольник, В.Г.Данильцем, А.А.Клочком [51], де також завдяки дос-лідженням і впровадженню у виробництво нових рекомендацій прогнозується розширення посівних площ кукурудзи та збільшення урожайності даної культури в регіоні.

За даними досліджень, що проводились в умовах Кіровоградського інституту АПВ УААН [52] урожайність зерна в умовах цього року отримано при застосуванні інтенсивної технології вирощування. Залежно від густоти рослин вона склала у гібридів Кадр 195 СВ, Кадр 267 МВ та Дніпровський 473 МВ відповідно 76,8-109,8 ц/га, 86,7-109,1 та 76,4-109,1 ц/га. Порівняно з іншими технологічними моделями вирощування прибавка урожайності була істотно вищою. В середньому по фактору для гібридів, що досліджувалися, урожайність відповідно склала 92,8; 97,0 і 97,4 ц/га, що порівняно до малогербіцидної та безгербіцидної технологій вирощування вище відповідно на 4,8; 6,1 і 10,2 ц/га та 16,3; 15,1 і 17,8 ц/га при НІР05 – 3,27 ц/га.

В середньому за три роки досліджень найвищу урожайність зерна кукурудзи в усіх технологічних моделях гібрид Кадр 195 СВ сформував при густоті рослин перед збиранням 50 тис./га, гібрид Кадр 267 МВ при вирощуванні за інтенсивною технологією - 60 тис./га (83,1 ц/га), при вирощуванні за малогербіцидною і безгербіцидною технологіями – 50 тис./га (85,6 та 77,6 ц/га відповідно). Середньопізній гібрид Дніпровський 473 МВ найбільш продуктивним був при густоті рослин 50 тис./га в усіх технологічних моделях вирощування. Проте, розрахунки економічної ефективності вирощування показали, що найбільш економічно доцільним виявилось вирощування цього гібрида при густоті рослин 40 тис./га (умовно чистий дохід дорівнює 2164 грн./га, рентабельність – 173%).

Оптимальної кількості качанів, при якій найкраще поєднуються показники індивідуальної продуктивності і зального їх обсягу на одиниці площі, досягли у варіантах, де застосовували інтенсивну гербіцидну технологію вирощування і густоті рослин гібридів 50 тис./га. При даній густоті отримано найвищий приріст качанів - 1,6-2,0 тис. рослин на 1 га.

Вивчення впливу густоти посіву на продуктивність кукурудзи на зерно займались і в Уманському державному аграрному університеті під керівництвом Зінченка О.І. [53]. За результатами даних досліджень було встановлено, що вища продуктивність посівів кукурудзи забезпечується при дотриманні густоти середньостиглих гібридів і сортів: у південних посушливих районах Степу 25-30 тис. рослин на 1 га, у центральних більш вологих степових районах 35-40 тис., в північних 40-45 тис., у Лісостепу і на Поліссі 55-65 тис., на зрошуваних землях півдня 70-75 тис. рослин на 1 га.

При вирощуванні скоростиглих гібридів та сортів кількість рослин на 1 га збільшують на 20-25 %, а високорослих пізньостиглих – зменшують на 15-20 %. Норми висіву насіння встановлюють з урахуванням рекомендованої густоти рослин, маси 1000 зерен, посівної придатності. Для отримання рекомендованої густоти рослин на час збирання норму висіву насіння збільшують: у районах Степу на 30 %, Лісостепу 30-40 %, Полісся на 40-50 %.

В дослідженнях, що були проведені на ділянці гібридизації УДАУ кафедра селекції, генетики рослин та біотехнології було показано, що для імбредних ліній різних груп стиглості густота вирощування коливається в межах 80-100, а для середньоранніх гібридів – 80 тис./га [54].

Викладене вище дає підстави для таких висновків, раціональне поєднання густоти висіву, ширини міжрядь, гібридів за різними групами стиглості, удобрення є значним резервом підвищення врожайності, біоенергетичної ефективності вирощування кукурудзи на зерно у центральній частині Лісостепу України. Тому вивчення і дослідження на цю тему є дуже актуальними і проводяться і в даний час, тому що резерви можливостей кукурудзи, як культури, ще повністю не проявлені.

Розділ 2

Об’єкт досліджень


В даній магістерській роботі об’єктом досліджень виступає трилінійний гібрид кукурудзи Ювілейний 70 МВ.


2.1Ботанічна характеристика кукурудзи


Кукурудза (Zea mays) належить до родини Тонконогових, проте за своїми біологічними особливостями значно відрізняється від інших зернових культур. Коренева система кукурудзи – мичкувата, сильно розвинута. З підземних вузлів розвиваються первинні і вторинні корені. Утворює також і повітряні корені. Стебло пряме, міцне, заповнене серцевиною. Висота стебла коливається від 70 см (у ранньостиглих сортів) до 4-5 метрів (у пізньостиглих). На стеблі кукурудзи утворюється від 8 до 40 листків. Кількість листків на стеблі є сортовою ознакою.

Листки кукурудзи широколінійні. З нижнього боку вони не опущені, з верхнього – опущені.

Кукурудза – однодольна рослина з роздільним суцвіттям. Чоловіче суцвіття волоть, жіноче – качан.

Зерно кукурудзи складається з зародку, ендосперму і оболонок (плодової і насінної).

Кукурудза має 9 підвидів: зубовидна, кремениста, крохмалиста, напівзубовидна, розлусна, цукрова, крохмалисто-цукрова, воскоподібна і плівчаста.


2.2 Біологічні особливості кукурудзи.


Кукурудза – теплолюбна культура. Мінімальна температура проростання насіння – 8-10 0С, у фазі 2-3 листків витримує приморозки до -20С. Оптимальна температура для росту і розвитку кукурудзи – 20-25 0С. Сума оптимальних температур для достигання кукурудзи коливається від 2100 до 32000.

За вимогою до вологи кукурудза відноситься до посухостійких культур. За вегетаційний період кукурудза потребує 450-600 мм опадів. 1 мм опадів дає можливість одержати 20 кг зерна на 1 га.

Кукурудза – світлолюбна рослина короткого дня. Погано переносить затінення.

За вимогами до грунтів кукурудза відноситься до середньо вимогливих культур. Оптимальна реакція ґрунтового розчину ( рН 5,5-7,0). Малопридатні для вирощування кукурудзи холодні заболочені, кислі, важкі глинисті, засолені грунти [55, 56].


2.3 Характеристика досліджуваного матеріалу.


Гібрид кукурудзи Ювілейний 70 МВ.

Трилінійний гібрид кукурудзи створений спільними зусиллями селекціонерів Черкаської сільськогосподарської дослідної станції та Інституту фізіології рослин і генетики НАН України. В 1993 році він внесений до Державного реєстру сортів рослин України по трьох зонах -Лісостепу, Степу і Полісся.

Рослини гібриду середньорослі, висотою 218-232 см, не кущаться, стебло стійке до полягання і ламкості. Висота прикріплення качана 73-95 см, листків на головному стеблі в середньому 16, наземних вузлів 11. Качан великий, довжиною 19 см, рядів зерен 14-16, діаметр в середній частині 4,0 см., слабоконусовидної форми. Вихід зерна при обмолоті 79,2%. Зерно зубоподібне, жовте, маса 1000 зерен 252-302 г.

Посухостійкість і холодостійкість добрі. Стійкий до летючої сажки, стеблової гнилі і кукурудзяного метелика, середньостійкий до пухирчастої сажки.

Гібрид середньоранній, в умовах Черкаської області достигає на зерно за 122 дні (ФАО 250). Середня вологість при збиранні за роки випробування складала 27,3-28,8%.

Відзначається високою продуктивністю, середня врожайність зерна на Черкаській сільськогосподарській дослідній станції за 1987-1991 рр. складала 10,39 т/га, що на 2,24 т/га (27,5%) більше стандарту Колективний 244 МВ.

Гібрид показав і високу силосну продуктивність. Урожай сухої речовини 13,64 т/га або на 1,6 т/га (10,2%) більше стандарту.

Гібрид відзначається ефективним насінництвом, бо його материнська форма (простий гібрид Мир) високоврожайна. В товарних посівах гібрид добре реагує на загущення рослин до 80 тис. га [62].


РОЗДІЛ 3

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ


Експериментальна частина роботи виконана на дослідному полі Уманського державного аграрного університету розташованого в Маньківському природно-сільськогосподарському районі Середньо-Дніпровсько-Бугського округу Лісостепової Правобережної провінції України з географічними координатами по Гринвічу 48 46 північної широти та 30 14 східної довготи. Висота над рівнем моря -245 м.


3.1. Ґрунти


Територія дослідного поля являє собою вирівняне, підвищене платоводорозділу рік Уманки та Кам'янки , які впадають в річку Синюху - притоку Південного Бугу, пологими схилами південно-східної та північнозахідної експозиції. Підземні води залягають на глибині 16-24 м. Польові культури , в основному, використовують вологу накопичену в грунті із атмосферних опадів. Тому, вона є основним фактором продуктивності культур. Грунтовий покрив однорідний і представлений чорноземами опідзоленими слабо реградованими, важко суглинистого механічного складу на важко суглинистому карбонатному лесі. Такі ґрунти типові для Лісостепу України. Агрегатний склад даного ґрунту досить хороший. Фізичні властивості грунту представлені в таблиці 3.1 Кількість агрономічно цінних агрегатів досягає 65%. Питома вага твердої фази вище вказаних чорноземів коливається в межах 2,57-2,72 , об'ємна -1,24 - 1,27 г/см.

Кількість непродуктивної вологи в 1,5-метровому шарі складає 178-262 мм , а запас вологи (при НВ) -513-560 мм. Вологість стійкого в'янення рослин рівна подвійній максимальній гігроскопічності. Із заглибленням шарів ґрунту змінюється в сторону збільшення.

Весь профіль ґрунту в шарі 85-110 см добре муміфікований при незначній його диференціації по елювіально-ілювіальному типу. Вміст гумусу в орному шарі невисокий 3,0-3,3 %. В складі гумінових кислот переважає фракція пов'язана з кальцієм.

Карбонати вилужені і знаходяться в шарі 120-140 см.

Таблиця 3.1

Фізичні властивості грунту на дослідній ділянці


Індекси генетичних горизонтів Глибина шару грунту, см Питома вага твердої фази, г/см

Об’єм

на вага грунту, г/см

 Загальна пористість, % Вологість стійкого в’янення, %
Не 0-20 2,63 1,24 52,90 10,60
Не 20-40 2,70 1,27 53,00 10,60

Нpi

 40-60 2,57 1,24 51,80 12,50

Нpi

 60-80 2,63 1,23 53,20 12,40

Нpi/к

 80-100 2,66 1,24 53,40 12,50

Нpi/к

 100-120 2,67 1,27 52,40 12,40

Нpi/к

 120-140 2,69 1,26 53,20 12,70
Рк 140-160 2,72 1,27 53,30 13,10

Опідзолені слабо реградовані чорноземи мають слабокислу реакцію, яка глибиною переходять в нейтральну : рН сольової витяжки орного шару 6,49-6,64 , гідролітична кислотність 2,4-2,5 ммоль на 100 гр. грунту.

Ступінь насичення основами досить висока і складає 92-94 %.В складі ввібраних основ переважає обмінний кальцій.

Валові запаси азоту, фосфору і калію досить високі. Вміст фосфору складає 12,5 мг на 100 гр.грунту. Серед мінеральних фосфатів переважають фосфати кальцію, проте серед загальної кількості цих елементів переважають органічні сполуки фосфору, цим пояснюється ефективність застосування на даному типу ґрунту фосфорних добрив.

Вміст доступного для рослин калію високий і складає в орному шарі 7,0-5,1 мг на 100 гр. грунту. Разом з тим калійні добрива на даному ґрунті досить ефективні, але в поєднанні з азотними і фосфорними.


Таблиця 3.2.

Хімічні показники чорнозему опідзоленого слабореградованого

Шар грунту Глибина взяття, см Вміст гумусу, %

рН сольової витяжки

Гідролітична кислотність,

ммоль/100 г грунту

Сума ввібраних

Основ с/ моль

 Насиченість грунту основами, %

Азот, що легко гідролізується (за методом Тюріна

Кононової), мг/100 г грунту

Р2О5, (за методом Чиркова) мг/100 г.грунту

К2О, (за методом Бровкіної), мг/ 100 г. грунту
Не 0-20 3,27 6,49 2,40 29,60 92,00 4,10 12,50 7,00
Не 20-40 3,00 6,64 2,50 29,40
3,50 9,60 5,10

Нрі

 40-60 2,74 7,06
30,30



Нрі

 60-80 2,09 7,26
32,00



Нрі/к

 80-100 1,83 7,46
33,00



Нрі/к

 100-120 1,33






Нрі/к

 140-160 1,15







Порівняно високий потенціал родючості опідзолених чорноземів забезпечує одержання високих врожаїв всіх сільськогосподарських культур, при умові раціонального використання органічних і мінеральних добрив.


3.2 Погодні умови


Метеорологічні умови — це один з основних факторів, що впливає на врожайність усіх сільськогосподарських культур.

За 2004/2005 сільськогосподарський рік опадів випало на 68 мм опадів менше, ніж середньобагаторічний показник (табл. 3.3).

Слід відмітити, що в передпосівний період та на час сівби не відчувалось нестачі опадів: за квітень і травень цей показник перевищував середньобагаторічний відповідно на 10,0 і 2,5 мм, що дало змогу швидко отримати дружні сходи. Посушливими виявились червень і липень: вологозабезпеченість становила відповідно 76,9 та 64,7%. Серпень за кількістю опадів дещо перевищував середньобагаторічний показник. Натомість, за вересень випало лише 2,6 мм опадів, що прискорило дозрівання зерна.


Таблиця 3.3

Кількість опадів, мм в роки проведення досліджень (за даними метеостанції Умань)

Показник

Всього за с.-г.

рік

Місяць


Х

XI

XII

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

Середньо-багаторічна

633

33,0

43,0

48,0

47,0

44,0

39,0

48,0

55,0

87,0

87,0

59,0

43,0

2004/2005

565

27,5

64,1

17,8

46,8

68,1

36,3

58,1

57,5

66,9

56,3

62,5

2,6

2005/2006

574

43,6

39,9

73,1

20,2

38,6

84,6

42,0

48,6

46,5

40,8

49,7

46,0

Середня температура повітря за рік становила 8,7°С (табл. 3.4), що перевищувало середньобагаторічні дані на 1,3°С. За вегетаційний період, за виключенням червня, температура також була вищою на 0,8-1,8°С, ніж середньобагаторічні показники.

Таблиця 3.4

Температура повітря, 0 С, в роки проведення досліджень

(за даними метеостанції Умань)

Показник

Всього за с.-г. рік

Місяці


IV

V

VI

VII

VIII

IX

Середньоба-

гаторічна

7,4

8,5

14,6

17,6

19,0

18,2

13,6

2004/2005 рр.

8,7

9,8

15,4

17,0

20,4

20,0

15,4

2005/2006 рр.

7,8

9,1

14,3

17,8

20,2

20,2

15,1

Відносна вологість повітря (табл.3.5) в цілому за вказаний рік та зокрема, за період вегетації, окрім вересня місяця, перевищувала середньобагаторічну. Завдяки високій вологості повітря у червні і липні, які відрізнялись нестачею опадів, рослинам вдалось сформувати добру вегетативну масу та нормально ввійти в період генеративного розвитку.

У 2005/2006рр. опадів випало на 59мм менше (табл. 3.3), ніж середньобагаторічний показник. Нестачею опадів характеризувались всі місяці вегетації, особливо посушливими виявились червень і липень: вологозабезпеченість становила відповідно 53,4 та 46,9 % порівняно з середньобагаторічним показником. Тому цього року рослини кукурудзи сформували меншу вегетативну масу, а також, як наслідок, і нижчу врожайність насіння. У цілому за рік температура повітря (табл. 3.4) перевищувала середньобагаторічний показник на 0,4°С. Усі місяці вегетаційного періоду, окрім травня, також були теплішими. Високі температури липня поряд з недостатньою вологозабезпеченістю призвели до прискорення цвітіння волотей і качанів: зерно формувалось у гірших умовах, ніж минулого року.

Таблиця 3.5

Відносна вологість повітря, % в роки проведення досліджень

(за даними метеостанції Умань)

Показник

Всього за

с.-г. рік

Місяці


IV

V

VI

VII

VIII

IX

Середньобага-торічна

76

68

64

66

67

68

73

2004/2005 рр.

77

65

68

73

71

73

69

2005/2006 рр.

76

68

63

72

64

69

72

Відносна вологість повітря (табл. 3.5) цього року була на рівні середньо багаторічного показника.

У квітні, травні, серпні та вересні різниця становила ±1%. У червні цей показник перевищував середньобагаторічний на 6%, натомість, у липні – був меншим на 3 %. За рахунок високої вологості повітря, а також вологому вересню дещо знівелювались негативні фактори посухого липня і відбулось дозрівання насіння.

Отже, наша мета – дослідити реакцію гібриду кукурудзи Ювілейний 70 МВ на площу живлення рослин, яка визначається шириною міжрядь та густотою висіву.


3.3. Схема досліду


У дослідженнях протягом 2005-2006 років вивчали вплив ширини міжрядь та густоти посіву на ріст та продуктивність кукурудзи гібрид Ювілейний 70 МВ, на зерно. Дослід проводили при наступних ширинах міжрядь та густотах посіву:

Ширина міжрядь, см

(Фактор А)

Густота посіву рослин, тис./га

(Фактор В)

70

60 (контроль)

80

100

120

45

60

80

100

120

Повторність трьохразова, площа ділянки 120 м2, облікова площа – 50 м2.


Схематична схема досліду.


І ІІ ІІІ
60 80 100 120 60 80 100 120 60 80 100 120 60 80 100 120 60 80 100 120 60 80 100 120
70 45 70 45 70 45

3.4 Агротехніка вирощування


У дослідженнях застосовували загальноприйняту для даної зони технологію вирощування кукурудзи.

Досліди були закладені на високому фоні мінеральних добрив (N90P90K90), нітроамофоску вносили врозкид під передпосівну культивацію. Попередником була озима пшениця, тому основний обробіток грунту включав лущення стерні дисковою бороною БДТ-7 на глибину 10-12 см та оранку плугом ПЛН-3-35 на глибину 25-27 см. Вирівнювання грунту навесні проводили важкими зубовими боронами. Проміжну та передпосівну культивації проводили культи-ватором КПС-4 на глибину 7-10 см. Сівбу проводили в оптимальні для зони строки – 30 квітня у 2005 році та 25 – у 2006 році. Кукурудзу висівали вручну дотримуючись потрібної густоти посіву та ширини міжрядь. Облік та формування густоти стояння проводили у фазі 3-5 листків окремо по кожній ділянці. Перед збиранням врожаю підрахунок рослин на всіх ділянках повторювався. Збирання та облік урожаю проводили у фазу повної стиглості зерна вручну шляхом зважування качанів з усієї облікової площі ділянки.


3.5. Методика досліджень


Фенологічні спостереження проводили на досліджуваних рядках у двох несуміжних повторностях. Спостереження проводили візуально: відмічали початок фази, коли в неї вступило 10% рослин та повну – 75%. Відмічали дати сівби, з'явлення сходів, цвітіння волотей, качанів, молочної, воскової і повної стиглостей качанів. Фази стиглості зерна визначали шляхом розрізання зернівки з середньої частини верхнього качана типових рослин. Повна стиглість настає при появі чорного прошарку на місті прикріплення зернівки. Облік густоти стояння рослин здійснювали підрахунком рослин на 14,3 погонних метрах (10 м2) з перерахунком їх у тисячі на гектар.

Висоту рослин, висоту прикріплення качанів, площу асиміляційної поверхні листя визначали після фази викидання волотей шляхом проміру 10 типових для даного варіанту рослин у двох несуміжних повтореннях. Висоту рослин вимірювали від поверхні фунту до верхівки волоті. Площу листкової поверхні розраховували, використовуючи параметри довжини та ширини листка за формулою Б.А. Доспєхова [57]

S = k х l х n,

де S – площа листя, см2; k – середній поправочний коефіцієнт, що становити 0,67; l– довжина листя, см; п – ширина листка в самому широкому місці, см.

Вологість зерна кукурудзи, вихід зерна та урожайність визначали в пробах качанів (10 шт.), які відбирали на кожній обліковій ділянці. Урожай насіння перераховували на вологість 14%.

Облік пошкоджень кукурудзяним метеликом, ураження сажками проводили на дослідних ділянках перед збиранням кукурудзи [58].

Варіанти в досліді розміщували методом послідовно у триразовій повторності. На ділянках проводилась боротьба з бур'янами шляхом ручного прополювання з одночасним формуванням густоти рослин.

Господарські, біологічні та морфологічні ознаки кукурудзи вивчали за “Методикою польових дослідів з кукурудзою” [59].

Економічну ефективність вирощування кукурудзи розраховували шляхом визначення затрат на виробництво, використовуючи фактичні дані і технологічну карту [60]. Біоенергетичну оцінку гібриду було проведено по показниках затрат енергії на 1 га і 1 ц продукції [61].

Статистичну обробку експериментальних даних проводили за спеціальними програмами на персональному комп'ютері.


РОЗДІЛ 4

Результати досліджень

Вплив ширини міжрядь і густоти посіву на ріст, розвиток і врожайність кукурудзи


Процес формування високопродуктивних агробіоценозів кукурудзи передбачає повне задоволення фізіологічних вимог конкретних сортів до факторів зовнішнього середовища за рахунок оптимізації елементів технології її вирощування. Важливими елементами сортової технології вирощування кукурудзи слід вважати спосіб сівби і густоту стояння рослин, зумовлених їх морфологічними особливостями і тривалістю вегетаційного періоду.

В технології вирощування кукурудзи не існує другорядних заходів. Будь-який агротехнічний захід по своєму важливий і необхідний. Вплив його на кінцевий результат, урожайність, може проявитися більшою чи меншою мірою, залежно від умов та прийомів технології вирощування. В зв’язку з цим існує необхідність вивчення конкурентних взаємовідносин в агробіоценозах кукурудзи як фактора, що піддається регулюванню прийомами сортової технології вирощування цієї культури [63 ].

В технологічному аспекті з точки зору реалізації максимальної продуктивності гібридів кукурудзи в певних агроекологічних умовах особливий інтерес має проблема формування оптимальної густоти рослин для гібридів кукурудзи. В.С. Циков [64]відмічає, що правильний вибір густоти дає змогу збільшити урожай кукурудзи на 20-30 ц/га.


4.1. Фенологічні спостереження за ходом росту і розвитку кукурудзи


Отримані нами протягом 2005-2006 рр. експериментальні дані свідчать про суттєвий вплив досліджуваних прийомів конкурентних взаємовідносин між рослинами в агробіоценозах кукурудзи протягом вегетації.

Ріст і розвиток рослин відображають всю сукупність процесів взаємодії організму з факторами зовнішнього середовища. Вивчення темпів росту і розвитку рослин кукурудзи в онтогенезі дає можливість розкрити найбільш важливі залежності процесу формування високої продуктивності цієї культури. Перший період росту і розвитку кукурудзи характеризується тим, що молоді проростки живляться за рахунок пластичних речовин насінини і лише після появи 3-4-го листка рослина починає засвоювати поживні речовини з грунту. Тому, створення у цей період сприятливих умов для росту і розвитку рослин із застосуванням тих чи інших технологічних прийомів, відіграє важливе значення у формуванні високої врожайності кукурудзи [ 65].

Як показано в таблиці 4.1, загущення загалом дещо збільшує тривалість періоду проходження фаз. Хоч відмінності ці незначні різниця проявляється вже при настанні генеративного періоду, коли формується суцвіття і йде достигання зерна.

Таблиця 4.1

Строки проходження фенологічних фаз рослинами кукурудзи при різній ширині міжрядь і густоті посіву (середнє 2005-2006 рр.)



Густота посіву, тис./га

 Фенологічні фази

7-8 листків викидання волоті молочно-воскова стиглість воскова стиглість

Ширина міжрядь 70 см
60 (контроль) 8.06 10.07 6.08 6.09
80 8.06 9.07 6.08 8.09
100 10.06 11.07 7.08 10.09
120 10.06 11.07 9.08 11.09

Ширина міжрядь 45 см
60 9.06 10.07 9.08 10.09
80 9.06 11.07 10.08 12.09
100 11.06 12.07 14.08 12.09
120 12.06 13.07 13.08 14.09

Спостерігаючи за ходом вегетації кукурудзи в залежності від умов вирощування були відмічені певні особливості починаючи з фази 7-8 листків (табл. 4.1). Вони полягають, передусім, у різниці в настанні фаз вегетації залежно від ширини міжрядь і густоти посіву. Так, наступна фаза вегетації у посіві з густотою 80 тис. рослин/га та ширині міжрядь 70 см настає на 2-4 дні, а молочно-воскова стиглість на 3-4 днів раніше ніж при густоті 120 тис. рослин/га і ширині міжрядь 45 см.

Аналогічне спостерігається по всіх фазах вегетації. Однак на контролі виявлено швидше дозрівання качанів і настання воскової стиглості ніж при густоті 80 тис. рослин/га х 70 см.

Спостереження показують, що початки утворюються скоріше і скоріше достигають при достатньому освітленні місць їх закладки, що приблизно знаходиться в середньому ярусі травостою. Чим він краще освітлений, тим скоріше настає фаза утворення качана, формування, налив і достигання зерна.

При оптимізації площі живлення за рахунок збільшення відстані між рослинами в рядах вони дещо краще ростуть увесь період вегетації. Земля менше пересихає у міжряддях при більшому затіненні на варіантах з густотою 60-80 тис. рослин /га. У грунті не утворюються тріщини, або вони незначні. Все це створює певні переваги у вегетації рослин (при однаковій ширині міжрядь) у посівах з густотою 80тис. /га.

Різне просторове і кількісне розміщення рослин у посіві впливало на ріст рослин. Однією із основних ознак, яка характеризує темпи росту і розвитку культурних рослин є висота центрального стебла.

У табл. 4.2 представлено результати обліку динаміки висоти рослин залежно ширини міжрядь і густоти посіву.

Динаміка висоти рослин в процесі вегетації мала свою особливість. В даному діапазоні густоти спостерігається така закономірність: по мірі загущення від 60 до 120 тисяч рослин на 1 гектарі висота рослин збільшується, причому в значній мірі. По мірі збільшення густоти конкуренція за умови освітлення рослинами зростала. Внаслідок цього маємо такі значні відмінності по висоті рослин.

Таблиця 4.2

Динаміка висоти рослин кукурудзи залежно від густоти посіву і ширини міжрядь (середнє за 2005-2006 рр.)

Густота посіву тис.

рос./га

 Ширина міжрядь, см Фази вегетації рослин


2005 р. 2006 р.


7-8 листків викидання волоті молочна стиглість 7-8 листків викидання волоті молочна стиглість
60(контроль)

70

 43 206 217 42 204 215
80
45 209 219 45 207 217
100
46 212 221 46 210 218
120
55 208 214 52 206 214
60

45

 42 179 198 41 170 175
80
43 182 201 40 172 186
100
47 184 206 43 175 190
120
49 181 203 46 168 182

А саме, уже у фазі 7-8 листків різниця між крайніми варіантами була досить помітною, як на посівах з міжряддями 45 см, так і 70 см. При чому на міжрядді 70 см рослини в рядках розміщені краще – з більшими інтервалами, тому конкуренція між ними менша, відносно висоти рослин нижча. Але на деяких варіантах загущення посіву призвело до полягання рослин. Це спостерігалося при густоті 120 тис. рослин/га та ширині міжрядь 45 см.

2005 рік виявився більш інтенсивним по темпах росту рослин кукурудзи від фази 7-8 листків до настання молочної стиглості ніж 2006 рік. Це пов’язано з більш сприятливими погодними умовами у 2005 році.

З даних таблиці 4.2 видно, що загущені посіви протягом вегетації значно збільшують темпи росту у порівнянні з посівами густотою 60 тис./га (контроль), також різниця спостерігається і в зріджених посівах. Все це говорить про те, що оптимальна площа живлення та освітленість рослин мають значний вплив на продуктивність кукурудзи.

При вирощуванні кукурудзи на зерно цей фактор має велике значення, через те, що для формування кондиційних качанів рослини мають бути правильно сформовані на період запилення, саме цей період зафіксований у таблиці про динаміку висоти рослин. Висота рослин пов’язана з їх масою, облистненістю та кількістю плодотворних качанів.

Тому показники висоти кукурудзи на посівах з різною густотою залежали від умов вегетації. Так, різниця у висоті рослин коли вони досягли фази утворення і наливу зерна з шириною міжрядь 45 і 70 см була різною при густоті від 60 тис. до 80 тис. рослин/га і становила всього 2-3 см, на посівах з густотою 60-120 тис. рослин/га – 7-15 см при 45 см, оскільки конкуренція між рослинами в рядах при загущенні збільшувалась. При чому, спостерігалась тенденція до підвищення висоти рослин до певної межі, даною межею є густота в 120 тис./га, як при ширині міжрядь 70 см, так і 45 см. Спостерігаючи за динамікою зміни висоти рослин з густотою можна помітити, що по всіх фазах розвитку висота рослин збільшувалась від 60 до 100 тис./га, а вже при густоті 120 тис./га вона почала знижуватись по всіх варіантах.

Така ж тенденція темпів росту рослин спостерігається по обох досліджуваних роках.

4.2. Продуктивність кукурудзи залежно від ширини міжрядь і густоти посіву


Посилення процесів фотосинтетичної діяльності під впливом зміни густоти стояння рослин позначилось на індивідуальній продуктивності і урожайності кукурудзи.

В 1995-1996 рр. Кушеновим Б.М. [66] були проведені дослідження по вивченню впливу температури на чисту продуктивність роботи листків і накопиченню сухих речовин рослинами кукурудзи в Північному Казахстані. Систематичне визначення продуктивності роботи листя на протязі вегетаційного періоду дають швидко визначити попередню оцінку продуктивності гібридів кукурудзи різних груп стиглості . Тому визначення даних показників є актуальними.

Дослідження показали , що найбільша площа листової поверхні однієї рослини формується у зріджених посівах. Вона досягала 45,3-75,3 дм3/рослину по окремих гібридах, а на одиниці площі збільшується при загущенні посіву[67].

Така обернена залежність між площею 1 рослини і їх сумою на м. кв. є закономірною, що доведено в ході досліджень.

Значний вплив на темпи росту і формування листкової поверхні має густота рослин. З підвищенням густоти стеблестою спостерігається зменшення площі листкової поверхні.

Чиста продуктивність фотосинтезу і урожайність культури нерозривно пов’язані. Про що свідчать результати досліджень. Максимальне значення ЧПФ спостерігається в фазі мітелки-цвітіння, вищі показники 10,8 г/м2