Сучасна політика оплати праці. Доплати і надбавки до заробітної палати та організація преміювання працівників
рахунок фонду оплати праці підприємства (структурного підрозділу) в межах коштів, передбачених на преміювання.Основним документом, який регламентує, організацію преміювання на підприємстві, є положення про преміювання, яке розробляється власником або уповноваженим органом, погоджується з профспілковим комітетом і входить до колективного договору як додаток [10, c.402].
Важливими елементами організації преміювання є:
- визначення умов і розмірів преміювання;
- обґрунтування джерел виплати премій;
- встановлення періодичності преміювання;
- визначення категорій персоналу, яким виплачують премії;
- розробка порядку виплати премій [6, c.191].
Умови і показники преміювання поділяються на основні й додаткові. Основними вважаються показники и умови, досягнення яких має вирішальне значення для розв'язування проблем, що стоять перед колективом або окремим працівником. Додаткові показники й умови преміювання мають стимулювати інші, менш значущі аспекти трудової діяльності. Виконання умов преміювання не є підставою для збільшення розмірів винагороди. У разі невиконання основних умов преміювання премія не сплачується, а за невиконання додаткових умов премія може сплачуватися в менших розмірах (у межах до 50 %).
Відомо, що система преміювання не виконує стимулюючої функції, якщо премії надто низькі (менше 10 відсотків від основної заробітної плати). Слід зазначити, що для різних країн ця цифра суттєво коливається: так, за даними досліджень на Заході премія у розмірі 5% від окладу вважається нормальною і цілком виконує покладені на неї завдання, 20-30% сплачуються у разі значних досягнень; для України, Росії мінімальною вважається премія у розмірі 20%. Пояснення цьому полягає у значній динаміці зміни компенсаційних виплат та, як правило, низькою заробітною платою [14, c.35].
У разі перевиконання як основних, так і додаткових показників розмір премії збільшується. Уразі невиконання основних показників премія не сплачується, а невиконання додаткових є підставою для зменшення винагороди [13, c.48].
Розмір заохочення (премії) має відповідати величині трудового внеску колективу чи працівника і має бути економічно обґрунтованим (див. додаток З)
Важливим принципом є дотримання положення про те, що однаковим додатковим зусиллям завжди відповідатиме однакова премія. Головними мають бути основні показники в системі преміювання, які вимагають більше трудових зусиль на їх виконання.
Практично тільки комплексне виконання названих основних принципів (положень, вимог) може забезпечити побудову і застосування ефективно діючої системи преміювання всіх категорій персоналу підприємства (організації) [4, c.453].
Розрізняють індивідуальне та колективне преміювання робітників.
Індивідуальне преміювання застосовується тоді, коли з огляду на специфіку виробництва слід ураховувати індивідуальні результати праці, незалежно від результатів праці інших робітників. Умови такого преміювання встановлюються за окремими професіями або видами робіт. Премію до основної заробітної плати кожного робітника залежно від індивідуальних результатів роботи.
Ефективним може бути використання річного та разового преміювання. Для організації річного преміювання пропонується створення фонду матеріального заохочення окремо для кожного структурного підрозділу. Розподіл такого фонду здійснюється автоматично виходячи з питомої ваги заробітної плати окремого працівника в загальному фонді оплати праці підрозділу, без утручання керівництва підприємства та підрозділу [14, c.35-36].
Колективне преміювання застосовується за умов колективної організації праці з тим, щоб стимулювати робітників до досягнення найкращих кінцевих результатів роботи бригади (дільниці, цеху). Колективну премію нараховують до основної заробітної плати бригади (дільниці, цеху) залежно від виконання колективних показників діяльності і розподіляють між працівниками залежно від особистого внеску, відпрацьованого часу і коефіцієнта трудової участі [6, c.193].
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СИСТЕМИ ОПЛАТИ ПРАЦІ НА ВАТ «БЕЗБОРОДЬКІВСЬКА АВКФ»
2.1 Організаційно-економічна характеристика ВАТ «Безбородьківська АВКФ»
Відкрите акціонерне товариство «Безбородьківська агро-виробничо-комерційна фірма» засновано відповідно до рішення регіонального відділення фонду державного майна України по Черкаській області від 5 серпня 1996 року №547-АТ шляхом перетворення державного підприємства насінницького радгоспу «Безбородьківський» у відкрите акціонерне товариство згідно з Постановою Кабінету Міністрів від 7 грудня 1992 року № 686 «Про затвердження порядку перетворення в процесі приватизації державних підприємств у відкриті акціонерні товариства».
ВАТ «Безбородьківська АВКФ» у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами центральних органів виконавчої влади, що мають міжвідомчий характер, постановами колегії, наказами та іншими нормативними документами.
Організаційно-правова форма відкрите акціонерне товариство. ВАТ «Безбородьківська АВКФ» не є засновником інших юридичних осіб, має самостійний баланс, печатку зі своїм найменуванням, кутовий та інші штампи, рахунки в установах банків.
Юридична адреса:19835, Україна, Черкаська область, Драбівський район, с. Безбородьки.
Мета діяльності підприємства:
задоволення економічних та соціальних інтересів трудового колективу;
отримання прибутку.
Предметом діяльності підприємства є: виробництво та переробка сільськогосподарської продукції (рослинництво та тваринництво).
Товариство налічує 1965 га орної землі. На його території розміщенні господарські приміщення:
молочнотоварна ферма, яка налічує 220 голів ВРХ;
свиноферма – 525 голів;
авто майстерня, яка включає в себе токарний та слюсарний цех;
машинний двір, який налічує: 11 тракторів, 10 автомобілів, два комбайни та с/г інвентар;
центральний тік в якому зберігається зерно сільськогосподарських культур;
склад запасних частин, а також адміністративний будинок, пекарня, магазин-кафе, магазин промислових товарів.
Станом на 01.01.2009 в ВАТ «Безбородьківська АВКФ» працює 85 осіб. Форма оплати праці працівників – погодинна. Середня заробітна плата становить – 800-1000 грн., для порівняння середня зарплата в галузі сільського господарства по Україні становить 1114-1590 грн. (див. додаток К)
Фірма застосовує первинні документи встановленого зразка, розроблені та затверджені Міністерством Статистики України.
Товариство складає квартальну фінансову звітність, а саме: форма №1 «Баланс» та форма №2 «Звіт про фінансові результати».
Річну фінансову звітність суб’єкта малого підприємництва, а саме форма №1 «Баланс» та форма №2 «Звіт про фінансові результати».
Таблиця 2.2 Основні економічні показники діяльності ВАТ «Безбородьківська АВКФ»
№ п/п |
Показники | Одиниця виміру | Роки | Абсолютне відхилення 2009 р. До 2008 р., грн | Відносне відхилення, 2009 р. До 2008р., % | |
2008 | 2009 | |||||
1 | Основні засоби | тис. | 7714 | 7953 | +239 | +3,1 |
2 | Операційні витрати | тис. | 735 | 1016 | +281 | +38,23 |
3 | Операційні доходи | тис. | 390 | 393 | +3 | +0,77 |
4 | Прибуток | тис. | 384 | 418 | +34 | +8,85 |
5 | Дохід від реалізації | тис. | 5645 | 7096 | +1451 | +25,7 |
6 | Собівартість продукції (робіт товарів послуг) | тис. | 4023 | 4758 | +735 | +18,27 |
7 | Чисельність працівників | чол. | 90 | 85 | -5 | -5,56 |
8 | Дебіторська заборгованість | тис. | 7 | 362 | +355 | +5071,43 |
9 | Кредиторська заборгованість | тис. | 219 | 216 | -3 | -1,37 |
10 | Власний капітал | тис. | 6708 | 7044 | +336 | +5 |
11 | Адміністративні витрати | тис. | 282 | 382 | +100 | +35,46 |
Аналізуючи основні економічні показники діяльності підприємства ( табл. 2.2), можна зробити висновки, що за період з 2008 по 2009 роки роботи підприємства майже всі економічні показники діяльності підприємства мають додатне значення. Слід відзначити, що зменшилася кредиторська заборгованість, а також – чисельність працівників.
2.2 Оцінка фінансово-економічного стану ВАТ « Безбородьківська АВКФ»
2. Визначення середньооблікової чисельності працівників за звітний період
На підприємстві на початок 2009 року працювало 85 чоловік. 15.04.2009р. прийнято на роботу 7 працівника. 01.03.2009 р. звільнено 5 працівників. 01.09.2009 р. звільнено 3 працівників.
Обчислимо чисельність працівників з:
01.01.2009-01.03.2009 дорівнює 59Ч85=5015
01.03.2009-01.04.2009 дорівнює 31Ч(85-5)=2480
01.04.2009-01.09.2009 дорівнює 153Ч(85-5+7)=13311
01.09.2009-01.01.2010 дорівнює 122Ч(85-5+7-3)=10248
Отже, середньооблікова чисельність за звітний період становить 85 чоловік.
3. Розрахунок коефіцієнтів: обороту робочої сили по прийому та обороту робочої сили по звільненню
Коефіцієнт обороту робочої сили по прийому:
- чисельність прийнятих працівників на роботу (чол.);
- середньооблікова чисельність працівників (чол.).
Коефіцієнт обороту робочої сили по звільненню:
- загальна чисельність звільнень за період з будь-яких причин (чол.).
Коефіцієнт обороту робочої сили по прийому є меншим (0,08) порівняно з коефіцієнтом обороту робочої сили по звільненню (0,09), тобто чисельність працюючих зменшилася.
4. Визначення продуктивності та трудомісткості праці працівників підприємства.
Продуктивність праці:
- обсяг виробленої продукції;
1) за попередній період:
2) за звітний період:
Продуктивність праці збільшилася (83,48) порівняно з 2008 роком (66,41). Це свідчить про збільшення ступеня плодотворності та ефективності праці.
Трудомісткість праці:
1) за попередній період:
2) за звітний період:
Трудомісткість праці зменшилася з 0,015 до 0,012, тобто кількість робочого часу зменшилася на виробництво одинці продукції.
5. Розрахунок коефіцієнта фізичного зносу основних засобів:
- сума амортизаційних відрахувань від початку служби (тис. грн.);
- первісна вартість (тис. грн.);
1) на початок звітного періоду:
2) на кінець звітного періоду:
Оптимальне значення коефіцієнта фізичного зносу основних засобів знаходиться в межах від 0 до 1. В даному випадку значення коефіцієнта знаходиться в цих межах, відбулося зменшення коефіцієнта від 0,13 до 0,1, тобто основні засоби не втратили свої споживчі властивості внаслідок експлуатації.
6. Визначення середньорічної вартості основних засобів на підприємстві:
1.06.2009р. вибуло основних засобів на суму 175 тис. грн.. 01.05.2009р. введено в дію основних засобів на суму 68,5 тис. грн.
- вартість основних засобів на початок року;
- вартість введених основних засобів;
- вартість виведених основних засобів;
- кількість місяців до кінця року функціонування введених основних засобів;
- кількість місяців до кінця року, з моменту виведення з експлуатації основних засобів;
Таким чином, середньорічна вартість основних засобів становить 7657,7 тис. грн..
7. Розрахунок коефіцієнтів: оновлення основних засобів та вибуття основних засобів:
Коефіцієнт оновлення основних засобів:
- вартість основних засобів на кінець року.
Коефіцієнт вибуття основних засобів:
Коефіцієнт оновлення основних засобів (0,009) є нижчим за коефіцієнт вибуття (0,023), тобто кількість введених основних засобів менша за кількість виведених, що негативно впливає на діяльність підприємства.
8. Розрахунок показників фондовіддачі, фондомісткості, фондоозброєності та рентабельності основних засобів.
Фондовіддача:
- обсяг товарної продукції підприємства за рік;
- середньорічна вартість основних засобів підприємства;
1) за попередній період:
2) за звітний період:
Порівняно з 2008 роком фондовіддача збільшилася з 0,74 до 0,93. Тенденція до зростання показника фондовіддачі свідчить про позитивні зрушення у використанні основних засобів.
Фондомісткість:
за попередній період:
за звітний період:
Фондомісткість характеризує скільки було використано основних виробничих фондів для виробництва однієї гривні продукції. За досліджуваний період фондомісткість зросла. Це означає, що підприємство працює ефективно.
Фондоозброєність:
Фондоозброєність — вартість основних виробничих засобів, що припадає на одного працівника.
Рентабельність:
де - прибуток підприємства.
на початок звітного періоду:
на кінець звітного періоду:
Рентабельність основних виробничих фондів — це відносний показник, який характеризує рівень ефективності використання цих фондів. Рентабельність підприємства збільшилася, що означає підприємство має можливість збільшувати свій капітал.
9. Обчислення значень показників матеріаломісткості, матеріаловіддачі та рентабельності оборотних засобів.
Матеріаломісткість:
;
де - загальна сума матеріальних затрат;
- обсяг продукції в гривнях;
1) за попередній період:
2) за звітний період:
Матеріаломісткість - вартісний показник, що відображає рівень матеріальних витрат на одну гривню випущеної продукції. Цей показник збільшився, що негативно впливає на діяльність підприємства.
Матеріаловіддача:
;
1) за попередній період:
2) за звітний період:
Матеріаловіддача є показником, зворотним до показника матеріаломісткості. Цей показник збільшився, це означає, що підприємство функціонує ефективно.
Рентабельність:
- середній залишок оборотних засобів у визначеному періоді;
1) за попередній період:
2) за звітний період:
10. Визначення значень коефіцієнтів: фінансової незалежності, залучення, фінансового важелю (левереджу), платоспроможності, абсолютної ліквідності, покриття, швидкої ліквідності, фінансової стабільності, забезпечення підприємства власними коштами.
Коефіцієнт фінансової незалежності:
на початок звітного періоду:
на кінець звітного періоду:
Коефіцієнт незалежності характеризує можливість підприємства виконати свої зовнішні зобов'язання за рахунок використання власних активів, його незалежність від позикових джерел. Оптимальне значення даного коефіцієнта приблизно дорівнює 1. Показник коефіцієнта фінансової незалежності на початок звітного періоду становить 0,03, а на кінець –0,03, тобто ризик неплатоспроможності на підприємстві залишився незмінним.
Коефіцієнт залучення:
оплата праця заробітна надбавка
1) на початок звітного періоду:
2) на кінець звітного періоду: