ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КУЛЬТУРИ
ГРАБАР Наталя Григорівна
Виховна діяльність бібліотек вищих навчальних закладів у сучасних соціально-комунікаційних умовах
27.00.03 – книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з соціальних комунікацій
Харків – 2008
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми.
Інформатизація змінює характер, форми, функціональні ролі учасників комунікаційних відносин, забезпечує доступ до інформаційних ресурсів, можливості вибору особистих програм навчання і кар’єри, моделей та стилів життя. Усе це відповідає суспільно-громадським функціям сучасних бібліотек, які перетворилися на соціально-комунікаційні центри, що забезпечують реалізацію завдань документальної, інформаційної та когнітивної взаємодії в суспільстві.
Нині бібліотека вищого навчального закладу (ВНЗ) зазнає суттєвих трансформацій в умовах нового соціокомунікаційного середовища, визначальними ознаками якого стали електронні засоби зберігання, обробки, розповсюдження та використання інформації. Процеси навчання і виховання відбуваються в умовах становлення інформаційного освітнього простору на базі інформаційно-комунікаційних технологій. Ознайомлення з дисертаціями, монографіями та іншими науковими працями засвідчує досить високу активність у дослідженні зазначеного питання. На сучасному етапі необхідне теоретичне узагальнення для наукового обґрунтування технологій проведення виховної діяльності бібліотеками ВНЗ.
Проблемна ситуація виникла внаслідок відходу бібліотек від традиційного керівництва читанням і необхідністю формування нових комунікаційних моделей впливу на користувачів бібліотек в умовах доступності інформації і знань через глобальні інформаційні мережі й інформаційні супермагістралі.
Поза увагою дослідників поки що залишається питання обґрунтування теоретико-організаційних і управлінських засад виховної діяльності бібліотек ВНЗ в умовах трансформації українського суспільства, становлення національної свідомості та вільного вибору людиною свого життєвого шляху, кар’єри.
Таким чином, постає необхідність здійснення аналізу й узагальнення накопиченого теоретичного і практичного матеріалу з метою створення обґрунтованої концептуальної моделі виховної діяльності бібліотеки ВНЗ у нових умовах.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана відповідно до теми дослідження факультету бібліотекознавства та інформатики Харківської державної академії культури «Бібліотечно-інформаційне забезпечення науки, виробництва, освіти, культури та управління», теми дослідження кафедри бібліотекознавства та соціальних комунікацій «Трансформація бібліотечної діяльності як складова формування нової комунікативної реальності», а також спільної науково-дослідницької теми кафедри культури та бібліотеки Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка (ХНТУСГ) «Виховання та розвиток загальнокультурного потенціалу спеціаліста сільськогосподарського виробництва».
Метою дисертаційного дослідження є
обґрунтування теоретико-організаційних засад виховної діяльності бібліотек ВНЗ за умов розширення їх соціально-комунікаційних функцій і утворення єдиного інформаційно-комунікаційного простору освіти.
Завдання дослідження:
– з’ясувати рівень наукової розробки проблем виховної діяльності бібліотек ВНЗ в умовах трансформаційних змін у суспільстві й освіті;
– обґрунтувати теоретико-методологічні засади виховної діяльності бібліотек ВНЗ як елементу комунікаційних відносин у сфері освіти;
– визначити умови і можливості інтеграції бібліотек до системи виховної діяльності ВНЗ;
– дослідити трансформаційні зміни функціонально-змістового наповнення та структурно-організаційного стану виховної діяльності бібліотек ВНЗ;
– розробити концептуальну модель удосконалення виховної діяльності бібліотеки як інформаційно-комунікаційного центру ВНЗ.
Об’єкт дослідження
– виховна діяльність бібліотеки ВНЗ як елемент комунікаційних відносин у сфері освіти.
Предмет дослідження
– системні трансформації виховної діяльності бібліотек ВНЗ в умовах розгортання їх соціокомунікаційних функцій.
Методи дослідження
базуються на системному осмисленні об’єктивних процесів виникнення та розвитку соціально-комунікаційних процесів при здійсненні бібліотекою виховної діяльності. Для розв’язання поставлених завдань дослідження застосовувалися такі методи: системно-функціональний та системно-діяльнісний – визначення місця бібліотеки в структурі виховного процесу ВНЗ; метод концептуалізації – виявлення основних конструктів моделі; соціологічні (опитування, анкетування, спостереження) – вивчення професійної діяльності бібліотекарів, створення концептів виховної діяльності бібліотеки ВНЗ, а також дослідження взаємодії та співпраці бібліотеки з лідерами студентського самоврядування.
Теоретичним підґрунтям дослідження стала соціально-комунікаційна теорія бібліотечної діяльності, відображена в працях В.О. Ільганаєвої. Основні положення дослідження базуються на комунікаційних аспектах бібліотечно-інформаційних структур і висвітлюються також у працях М.Я. Дворкіної, В.О. Ільганаєвої, В.А. Мінкіної, М.С. Слободяника, В.А. Соколова, Ю.М. Столярова, А. С. Чачко. Теоретичну основу дослідження склали положення про структурно-функціональні зміни в діяльності бібліотек ВНЗ, розвинуті в наукових працях Н.І. Апшай, О.В. Башун, В.М. Волинець, В.Г. Дригайло, Н.П. Пасмор.
Наукова новизна одержаних
результатів
полягає в тому, що:
– вперше на теоретичному рівні обґрунтовано особливості виховної діяльності бібліотек ВНЗ, що зумовлені розгортанням соціально-комунікаційних функцій бібліотек, які на своєму найвищому рівні еволюційного розвитку реалізуються через формування суспільної свідомості студентської молоді відповідно до цілей її соціалізації;
– доведено взаємопов’язаність зовнішніх і внутрішніх факторів, які впливають на організаційно-структурні та функціонально-змістові особливості виховної діяльності бібліотек ВНЗ;
– розвинуто уявлення про цільову компоненту як елемент комунікаційної взаємодії в процесі навчання і виховання, засоби комунікаційних аспектів соціалізації студентської молоді в умовах ВНЗ;
– визначено роль бібліотеки в системі виховної діяльності ВНЗ (на організаційно-структурному рівні: взаємозв’язки з іншими структурами, громадськими організаціями; функціонально-змістовому: культурно- виховна і дозвіллєва діяльність);
– доповнено уявлення про цілі виховної діяльності бібліотек ВНЗ (з урахуванням попередніх етапів виховання в освітніх структурах) як кінцевий результат комунікаційного впливу бібліотек на процес соціалізації студентів в умовах ВНЗ;
– розроблено концептуальну модель виховної діяльності бібліотеки ВНЗ, що містить: організаційно-функціональні і психолого-педагогічні концепти, узгоджені зі структурно-функціональною трансформацією в бібліотеці ВНЗ, вимогами комунікаційної та педагогічно-виховної компетенції кадрів бібліотек в умовах інформаційно-комунікаційного середовища.
Практичне значення одержаних результатів
полягає в тому, що доведена дієздатність розробленої моделі виховної діяльності бібліотеки вищого навчального закладу, яка відбиває можливості, потенціал і ресурсну інформаційно-комунікаційну базу сучасних бібліотек ВНЗ. Запропонована модель може бути поширена на всі рівні вищої освіти й бібліотек інших галузей і стати основою для моделювання, управління й розвитку виховної діяльності в системі бібліотек України. Сформульовано практичні рекомендації щодо вдосконалення виховної діяльності бібліотек. Результати дослідження можуть використовуватися в навчальному процесі в спеціальних вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації при викладанні професійно-орієнтованих спеціальних дисциплін і в системі підвищення кваліфікації бібліотечних фахівців.
Теоретичні та практичні положення дисертації реалізуються в бібліотеках Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка (ХНТУСХ), Харківського державного університету харчування та торгівлі (ХДУХТ), про що свідчать акти про впровадження.
Особистий внесок здобувача.
Наукові результати та висновки, наведені в дисертаційній роботі, одержані автором особисто. Практичний досвід роботи бібліотеки ХНТУСГ ім. Петра Василенка висвітлено в методичному практикумі. Практикум, підготовлений у співавторстві з Л.І. Бездольною, відображає зміст документально-комунікаційних форм діяльності бібліотеки ВНЗ. Дольова участь автора (групування матеріалу та рекомендації бібліотекарям-початківцям, бібліотекарям-фахівцям, які займаються виховною діяльністю) складає 75% обсягу матеріалу.
Апробація результатів дисертації.
Результати дослідження оприлюднені на 7 конференціях, серед яких: міжнародні: «Агpаpні pефоpми в Укpаїнi: теоpiя, iстоpiя, полiтика, інформація» (Харків, 2001), «Духовна культура в інформаційному суспільстві» (Харків, 2002), «Інформаційно-культурна складова освіти: основні проблеми та перспективи у формуванні особистості» (Харків, 2006); конференція молодих науковців: «Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття» (2007); регіональні науково-практичні конференції: «Українська культура: проблеми і перспективи» (Харків, 2004), «Студентське самоврядування в системі навчально-виховного процесу аграрних вищих навчальних закладів» (Київ, 2005), «Г.С. Сковорода та проблеми формування особистості» (Харків, 2007).
Текст дисертації, наукові висновки і рекомендації обговорено на засіданні кафедри бібліотекознавства та соціальних комунікацій Харківської державної академії культури.
Публікації.
Основні положення дисертації викладено в 14 публікаціях, серед яких 6 – одноосібні статті у фахових наукових виданнях України, 7 – матеріалів і тез конференцій, 1 – практичний посібник.
Структура дисертації
підпорядкована досягненню мети і вирішенню завдань дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків (на 9 сторінках) та списку використаних джерел (267 найменувань на 22 сторінках). Загальний обсяг дисертації 196 сторінок, з них 164 – основного тексту.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі
обґрунтовано актуальність теми та її зв’язок з науковими програмами і планами, визначено об’єкт, предмет, мету й завдання дослідження, його методологічні та теоретичні основи, розкрито наукову новизну і практичне значення, наведено відомості про апробацію результатів дисертації та публікації автора.
У першому розділі «Становлення комунікаційних засад виховної діяльності в бібліотеках вищих навчальних закладів»
, який складається з двох підрозділів, досліджується науковий рівень розробки проблеми, аналізується сучасний стан становлення комунікаційних основ виховної діяльності в бібліотеках ВНЗ, визначаються методологічні підходи та методи дослідження.
У підрозділі 1.1. «Теоретико-прикладні аспекти досліджень та організації виховної діяльності в бібліотеках» зазначено, що виховна робота у бібліотеках на попередніх етапах спрямовувалася на виконання ідеологічної функції бібліотек. Теоретично цей процес діяльності бібліотек вивчається студентами навчальних закладів культури і є складовою багатьох навчальних курсів і спецкурсів. Практична робота засвідчує, що в нинішніх умовах соціально-комунікаційні функції бібліотек в основному спрямовані на розробку нових технологій і напрямів щодо обслуговування студентів.
Підкреслено, що освіта сьогодні розглядається як комунікативна підсистема інформаційного суспільства. Комунікаційний аспект в освітньому просторі розвивається в межах здійснення педагогічних комунікацій у процесі навчання. Бібліотека підтримує цей процес, використовуючи інформаційно-комунікативні технології, про що свідчать праці В.М. Горового, В.О. Ільганаєвої, К.К. Коліна, Т.І. Малашиної, В.А. Мінкіної, М.С. Слободяника. Але інтеграція виховного процесу до навчання в електронному оточенні потребує необхідності дослідити процеси і стан розгортання комунікаційних аспектів у виховній роботі. Об’єктивність цієї тези підтверджується недостатньою орієнтацією публікацій щодо бібліотек у виховному процесі і численними працями обумовленими документально-комунікаційною парадигмою в бібліотекознавстві: В.С. Бабича, Д.А. Балики, Б.В. Банка, Л.В. Бєлякова, Н.П. Бурої, С.І. Волкової, І.В. Кернес, С.Г. Матліної, В.О. Невського, О.О. Покровського, М.О. Рубакіна, К.І. Рубинського, Н.С. Русавської, Л.Б. Хавкіної, Є.І. Хлєбцевича.
З’ясовано, що сучасний етап функціональної діяльності бібліотек характеризується посиленням комунікаційно-педагогічної функції, особливо в бібліотеках освітніх закладів. Значний внесок у дослідження цієї функції зробили праці А.Я. Айзенберга, О.Л. Біличенко, Н.В. Збаровської, Г.О. Іванової, І.О. Мейжис, П.І. Рогової, В.І. Терьошина, А.С. Чачко, В.І. Черниченко та ін.
Обґрунтовано, що організація творчого процесу, який би сприяв становленню особистості, потребує пошуків певних моделей такого процесу. Теоретичні засади моделювання бібліотечних процесів розроблені в працях Н.І. Апшай, В.О. Ільганаєвої, І.Я. Конюкової, Н.П. Пасмор, Л.Г. Петрової, М.С. Слободяника, Ю.М. Столярова та ін.
Доведено, що нині створюються оптимальні умови для саморозвитку і самореалізації особистості, свідченням чого є проведення конференцій, науково-методичних семінарів, а також прийняття в деяких ВНЗ концепцій з виховної роботи, про що свідчать публікації В.П. Андрущенка, В.І. Астахової, І.Д. Беха, Л.О. Бєлової, В.С. Демчука, В.О. Долгих, О.В. Киричук, О.П. Корольчука, К.М. Левківського, О.В. Сухомлинської, В.В. Ягупова.
У бібліотеках спостерігається перехід від хаотичних, розрізнених культурних заходів до створення й упровадження оригінальних культурно-дозвіллєвих, що мають на меті цільове і читацьке призначення. Практичний досвід організації таких заходів узагальнено в публікаціях Т.Х. Кім, Т.Б. Ловкової, С.Г. Матліної, Г.К. Олзоєвої, Т. Рудишиної, але недостатньо дослідженим виявилось теоретико-методологічне осмислення впровадження культурно-дозвіллєвих програм у бібліотеках вищих навчальних закладів.
Незважаючи на певний інтерес до проблематики даного дослідження, відсутні узагальнюючі праці, присвячені виховній діяльності бібліотеки ВНЗ у нових комунікаційних умовах, що посилює актуальність цієї роботи. У спеціальній літературі недостатньо уваги приділяється комунікаційним аспектам діяльності бібліотек ВНЗ; розробці стратегічних напрямів розвитку виховної діяльності, що базується на особистісно орієнтованому підході; аналізу креативних можливостей співпраці структурних підрозділів ВНЗ та бібліотеки; узагальненню практичних здобутків бібліотек у процесі соціалізації студентської молоді.
Зміни традиційної парадигми виховної діяльності бібліотеки від масової пропаганди до індивідуально-орієнтованого розвитку особистості протягом навчання викликає необхідність пошуку: 1) нових її форм, цілей і специфіки проведення виховних заходів у бібліотеці ВНЗ; 2) формування відповідної методологічної бази дослідження комунікаційних аспектів. Аналіз комплексу наукових підходів до виховної діяльності бібліотек ВНЗ дозволив виявити проблемну ситуацію, за якої виховна діяльність у бібліотеках залишається поза межами наукового осмислення.
На основі всебічного аналізу наукових публікацій вітчизняних і зарубіжних учених з’ясовано, що комплексне вивчення проблеми виховної діяльності в бібліотеках ВНЗ у новому соціально-комунікаційному середовищі ще не було предметом окремого дисертаційного дослідження.
У підрозділі1.2. «Методи дослідження виховної діяльності в контексті соціально-комунікаційної теорії бібліотекознавства» обґрунтовано важливе значення пізнавальних можливостей системного, соціокультурного, інформаційного, діяльнісного, гуманістичного та інших загальнонаукових підходів у розробці концептуальної моделі виховної діяльності бібліотек ВНЗ. Соціокультурний підхід виявляє історично сформовані усталені структури, які дозволяють визначити напрями і зміст трансформації бібліотек як нових соціально-комунікаційних систем, котрі в сучасній ситуації інтегрують до єдиного інформаційно-освітнього простору. Використання інформаційного й історичного підходів сприяло уточненню базового поняття «виховна діяльність» – стосовно роботи з читачем у ХХ ст.
Доведено, що діяльнісний підхід як умова формування творчості є організатором і регулятором особистісної поведінки, соціальної позиції та адекватної самооцінки. У ВНЗ розвиток особистості системно зумовлений такими видами активності, як спілкування, пізнання, навчання і визначається особистісною орієнтацією. Особистісно орієнтований підхід реалізується в процесі інформаційно-комунікаційних дій і потребує від бібліотекаря опанування методів міжособистісного спілкування, культури мови, толерантної поведінки. З точки зору гуманістичного підходу: основні завдання бібліотекаря в особистісно орієнтованому вихованні – це стимулювання активності читача, допомога йому в пізнанні самого себе, формування мотивації до постійного самовдосконалення, виявлення творчих здібностей.
У
другому розділі
«Аналіз трансформаційних змін виховної діяльності бібліотек вищих навчальних закладів у контексті розгортання соціальних комунікацій»
, який складається з трьох підрозділів, аналізуються трансформаційні зміни виховної діяльності бібліотек ВНЗ в умовах нового соціокомунікаційного середовища й утворення єдиного інформаційного простору освіти.
У підрозділі 2.1. «Виховна діяльність у структурі діяльності вищого навчального закладу» розглянуто особливості інформаційного простору ВНЗ в єдиному процесі наукової, навчальної, виховної діяльності. Їх єдність зумовлена базовими комунікаційними процесами. На діяльність бібліотеки впливають як зовнішні фактори: політична і соціально-економічна стратегія розвитку держави; глобальний процес інформатизації; реорганізація системи освіти, так і внутрішні: впровадження в усі бібліотечні процеси сучасних інформаційних технологій, які забезпечують вихід до світового інформаційного простору; розвиток нових форм комунікацій. Інформатизація ВНЗ створює умови інтеграції навчальної й виховної діяльності в умовах технологічних засад освітнього середовища і можливостей багатоцільового використання інформаційних електронних ресурсів, а нові комунікаційні якості середовища зумовлюють пошук, обґрунтування і впровадження нових форм виховної роботи.
З урахуванням соціокультурних трансформаційних змін запропоновано багаторівневу систему формування особистості у взаємозв’язках впливу й участі інституційних структур освіти. Ми виходимо з засад положення, що на кожному етапі виховання слід розглядати як відправну точку для корегування завдань наступного етапу.
Розвинуто уявлення про систему виховання особистості, що базується на фундаментальних положеннях соціології, педагогіки, бібліопедагогіки і має такі етапи життя: І – народження індивіда; ІІ – початок формування особистості (до 7 років); ІІІ – становлення особистості (до 16 років); ІV – формування особистості як такої (до 18 років). На V рівні (18–22 роки, навчання у ВНЗ) в основному завершується інституціональне виховання як заключний етап здійснюваної суспільством системи виховання і переходу людини до саморозвитку. Основними учасниками виховного процесу є різноманітні колективи, групи, соціальні інститути й окремі люди, серед яких важливе місце посідають і бібліотекарі. Оскільки соціальне середовище може впливати як позитивно, так і негативно на людину, то сучасне глобальне соціально-комунікаційне середовище, що будується на доступних інформаційних системах, електронних супермагістралях, електронному інформаційному ресурсі, може і формувати, і деформувати особистість, збагачувати чи спустошувати її. Так як студент – це особистість, що формується, вплив соціально-комунікаційного середовища постає визначальним фактором його особистісного розвитку. З’ясовано, що оновлення змісту цінностей вищої школи відбувається при використанні європейських стандартів у національних навчальних програмах, планах, підручниках, посібниках, що потребує від бібліотек ВНЗ концентрації діяльності на: 1) соціально-правову орієнтацію; 2) професійну орієнтацію; 3) самоосвіту і самовиховання. Стосовно першої позиції бібліотека спрямовує свою роботу на соціально-комунікативну, правознавчу обізнаність студентської молоді. Друга передбачає наукову, творчо-евристичну, техніко-технологічну, інформаційно-технічну діяльність. Третя – розкриття художньо-естетичної, національно-патріотичної, народної творчості, пропаганди здорового способу життя, сприяння розвиткові художньої самодіяльності тощо.
Доведено, що саме бібліотекам належить досить важливе місце у вищих навчальних закладах, оскільки вони сприяють гармонізації більшості видів та форм поширення інформації та знань, забезпечують єдність інформації, освіти, дозвілля та виховання. Нині організація читання як основний зміст бібліотечної діяльності трансформується в цілеспрямовану взаємодію, спрямовану на використання всіх видів комунікаційної інформації, зокрема традиційних поліграфічних книг і електронних текстів (документів), звичайних періодичних видань, а також аудіо-відео і мультимедійних джерел інформації. Електронні видання можуть і повинні використовуватися не лише в складі бібліотечних фондів як когнітивно-комунікаційна форма обслуговування, а й як дозвіллєво-комунікаційна. З’ясовано, що ці аргументи уможливлюють визначення комунікаційних аспектів бібліотечної діяльності, пов’язаної з виховною діяльністю бібліотеки стосовно мети спілкування, і зводяться до:
– об’єднання інтелектуалів, творчо обдарованих особистостей (клуби, літературні театри, вітальні);
– гармонійного розвитку читача, користувача (бібліотечне середовище, Інтернет);
– розвитку міжкультурного, міжнаціонального спілкування (клуби, години спілкування, конкурсні програми);
– розвитку міжособистісного, діалогового спілкування (диспути, круглі столи, прем’єри книг);
– психотерапевтичного впливу спілкування (індивідуальні бесіди, читання).
Зазначено, що функція спілкування як одна із форм комунікації трансформується у взаємозв’язку з неопосередкованою (дистанції в просторі і часі) й опосередкованою (через традиційне спілкування) моделями в електронному оточенні соціально-комунікаційного простору.
У підрозділі 2.2. «Функціонально-змістові трансформації виховної діяльності бібліотек вищого навчального закладу» з’ясовано, що трансформація виховної діяльності бібліотек ВНЗ відбувається як за рівнем організації, так і за характером відносин; як за формами і методами, так і за технологією проведення виховних заходів.
Висвітлено значення бібліотеки в системі ВНЗ на організаційно-структурному рівні: взаємозв’язки з іншими структурами, громадськими організаціями, а також функціональному: зміст культурно-виховної діяльності.
Розглянуто структурно-організаційну і функціонально-змістову систему виховної діяльності ВНЗ (на прикладі ХНТУСГ ім. Петра Василенка), яка відповідає ідеям інтеграції Української держави до Європейського простору, формування інформаційно-культурної, творчої, інтелігентної особистості.
Функції щодо виховання у ВНЗ розподіляються згідно місця учасників у структурі організації виховної діяльності. Функціонування системи виховних заходів забезпечують ректорат, вчена рада, комітет у справах сім’ї, молоді та спорту, студентські комітети. Всі вони працюють на різних рівнях: університету, факультетів та курсів, студентської ради гуртожитків за планом виховної роботи, затвердженим ректором. У тісній співпраці діють й інші структурні підрозділи ВНЗ (гуманітарні кафедри, бібліотека, профком, музей, рада ветеранів та ін.). Запропоновано створення сектора культурно-виховної діяльності як структури, що відповідає за формування комфортного, керованого, цілеспрямованого комунікаційного простору ВНЗ для реалізації завдань соціалізації молоді.
У підрозділі 2.3. «Характеристика форм організації виховної діяльності в бібліотеках вищих навчальних закладів» розглядається функціонально-змістова складова виховної діяльності бібліотеки ВНЗ. Вона полягає у створенні такого комунікаційного середовища, яке надавало б можливості інформаційно-культурного забезпечення самонавчання і самовиховання на основі партнерських відносин з науково-педагогічними та студентсько-громадськими структурами. Окрім того, виховна діяльність здійснювана бібліотечними засобами, спрямована на формування позитивної мотивації і задоволеності результатами творчої діяльності.
Проведено соціологічне дослідження серед студентів Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка, Національного технічного університету «ХПІ», Харківського державного університету харчування та торгівлі щодо визначення ролі бібліотеки в житті студентів від першого до останнього курсів навчання та виявлення основних якостей бібліотекаря. Переважна більшість опитаних (70,5%) відзначає, що бібліотека сприяє їх адаптації до навчання, а основним джерелом здобуття знань є книги (приблизно по 75%). Студенти вважають, що приміщення бібліотек можуть використовуватися не лише з традиційною метою, але й для організації різноманітних виставок, святкових вечорів, репетицій самодіяльних колективів. Переважна більшість студентів позитивно відноситься до проведення культурно-виховних заходів бібліотекою і виявляють бажання брати у них участь: ХНТУСГ (80,5%), НТУ «ХПІ» (60%), ХДУХТ (90,5%). У доброзичливій психологічній атмосфері створюється гармонійне бібліотечне середовище. Студенти-старшокурсники вже впевнено відзначають, що таке бібліотечне середовище позитивно впливає на їх творчий розвиток: ХНТУСГ (80%), НТУ «ХПІ» (75%), ХДУХТ (95%). Виявлено, що виховна система у ВНЗ переживає об’єктивний процес зміщення акцентів із суспільного виховання до самовиховання і самоформування особистості.
Узагальнено основні критерії оцінки професійної якості бібліотекаря ВНЗ як керівника інформаційно-комунікаційного середовища. Найвище оцінені: доброзичливість, тактовність – (4,63); творчий потенціал – (4,57); висока ерудиція – (4,38); ініціативність, організаторські здібності – (4,32); професійна компетентність – (4,28); культура мови, чітка дикція – (4,25); психолого-педагогічні знання та навички – (4,21). Дружня атмосфера спілкування надає можливості для творчості й передбачає наявність якостей у діяльності бібліотекаря, нерозривно пов’язаних з його характером: відкритість, толерантність, щирість, доброзичливість, зацікавленість життям студентів.
Аналогічне анкетування бібліотечних фахівців переконує в тому, що більшість їх займаються виховними, інноваційними, творчими пошуками нових методів у роботі з молоддю. Виділення таких співробітників в окремий сектор позитивно впливатиме на виховну діяльність у ВНЗ в цілому.
Третій розділ «Концептуалізація процесу вдосконалення виховної діяльності бібліотеки вищого навчального закладу»
має два підрозділи, в яких обґрунтовується вдосконалення виховної діяльності в бібліотеці ВНЗ.
На основі теоретико-аналітичних та практичних досліджень у підрозділі 3.1. «Організаційно-функціональні концепти виховної діяльності бібліотеки вищого навчального закладу»з’ясовано, що в бібліотеці здійснюється певна виховна діяльність зі студентською молоддю, але вона не завжди носить систематичний характер. Необхідність проведення виховних заходів, різноплановість дій та відсутність у більшості бібліотек секторів (відділів) з виховної роботи потребують розробки моделі виховної діяльності бібліотеки ВНЗ, яка сприяє поєднанню всіх вимог до підготовки випускника-професіонала, інформаційно-культурної і творчої особистості, завдяки її структурно-функціональному вдосконаленню.
Базою для підвищення ефективності відображення системи, яка моделюється, стали вищезазначені концептуальні основи виховання студентської молоді та компоненти виховного впливу в умовах бібліотеки. Модель потребує врахування не лише сучасних, а й майбутніх потреб суспільства, нових можливих вимог до підготовки активних, наполегливих фахівців професіоналів. Зазначено необхідність урахування внутрішніх механізмів розвитку особистості, важливим фактором яких є самовиховання – свідома, цілеспрямована діяльність людини, спрямована на вироблення, удосконалення чи зміну нею своїх якостей, відповідно до соціальних та індивідуальних цінностей, орієнтацій та інтересів. Концепціявдосконалення виховної діяльності бібліотеки полягає в розширенні і поглибленні креативних та інших рис майбутніх фахівців бібліотечними засобами на рівні професійно значимих, особистісно і соціально бажаних стандартів. У зв’язку з цим доведено важливе значення особистісно орієнтованого підходу у виховній діяльності бібліотеки зі студентами.
При розробці концептуальної моделі виховної діяльності бібліотеки ВНЗ ми використали підхід, що потребує запровадження універсальних концептів зазначених як:
– організаційно-функціональні концепти: зовнішні та внутрішні фактори соціокультурного середовища, цілі і завдання виховної діяльності ВНЗ, взаємозв’язки в системі виховної діяльності ВНЗ, форми організації виховної діяльності, управління й зворотні зв’язки з виховною діяльністю, що сприяють організації сектору культурно-виховної діяльності;
– психолого-педагогічні: характеристика професійної діяльності з диференціацією вимог за функціональною спеціалізацією.
Запропоновано для вдосконалення виховної діяльності в інших бібліотеках створення сектора культурно-виховної діяльності. Його основними характеристиками є: інформаційна насиченість; поглиблення і розширення змісту та засобів культурно-виховної бібліотечної діяльності; професійне і творче зростання колективу; збагачення і розширення прийомів, методів роботи зі структурними підрозділами ВНЗ. Результатами діяльності сектора вже є: створення в бібліотеці інформаційно-комунікаційного середовища, що сприяє залученню студентів до читання і використання інформації для самонавчання та самовиховання.
На функціональному рівні особлива увага в роботі зосереджена на культурно-виховній діяльності, яка є синтезом інформаційної, комунікативно-педагогічної, освітньої, культурної та самоосвітньої роботи зі студентською молоддю в умовах інформатизації освіти. Вона має свої цілі, засоби, технологію і скерована на досягнення певних виховних цілей, координованих з цілями ВНЗ. Велике значення для її сприяння відводиться організаційно-функціональній діяльності всіх структур ВНЗ, в основі якої – національні стандарти освіти, виховання і культури.
Сутність культурно-виховної діяльності бібліотеки полягає в тому, що, по-перше, бібліотека – культурний заклад, який зберігає національні, духовні, виховні традиції, які відіграють суттєву роль у житті та діяльності студентської молоді (формування професійних навичок, світогляду, навичок поведінки в суспільстві та. ін.); по-друге, бібліотека формує інформаційне середовище, яке сприяє задоволенню інформаційних потреб і надана читачеві інформація вже має виховний вплив.
У підрозділі 3.2. «Психолого-педагогічні концепти діяльності бібліотекаря» обґрунтовано психологічні, комунікативно-педагогічні концепти, які потребують посилення комунікаційних аспектів підготовки бібліотечних фахівців, орієнтуючи їх на працю в сучасному соціокомунікаційному середовищі, де в умовах поширення технологічних засобів комунікації зберігаються ціннісні міжособистісні взаємовідносини. Ставлення до бібліотекаря як постачальника документів, організатора читання залишилося в минулому. Нові соціально-комунікаційні умови потребують від бібліотекаря творчого підходу у взаємовідносинах «читач-бібліотекар», проведенні бібліотечних заходів і спрямовуються до головної мети – формування професіонала, спеціаліста, творчої особистості.
Як кінцевий результат, в соціально-комунікаційній спрямованості діяльності бібліотекаря ВНЗ важливе місце відводиться формуванню спеціаліста, професіонала, творчої особистості.
Аналіз практичних результатів дає підставу вважати, що подальший розвиток і уточнення концепції виховання творчої особистості в системі інших концепцій та практичних заходів, спрямованих на виховання студентської молоді, йде в напрямі інтеграції з системою навчально-освітніх заходів ВНЗ, які перебувають у стані реформування і розвитку на засадах інформаційно-комунікаційної взаємодії між різними ланками освіти і виховання, різними суб’єктами освітньо-виховного процесу на різних рівнях його реалізації.
ВИСНОВКИ
Проведене дослідження дає підстави для констатації таких основних наукових висновків:
1. Реформування освітньо-виховного процесу в Україні, його вдосконалення є найважливішою актуальною соціокультурною проблемою, що значною мірою зумовлена процесами глобалізації та проблемами розвитку формування творчої компоненти особистості як необхідної якості людини, особливо фахівця, для адаптації в сучасних умовах. Значний вплив на структурно-функціональні трансформації в бібліотеках ВНЗ мають певні зміни інформаційно-комунікаційного середовища, частиною якого є і бібліотечне середовище. В нових соціально-комунікаційних умовах бібліотеки є не лише об’єктами інформатизації, а й активними учасниками цього процесу. Окрім того, вони постають системоутворюючими компонентами соціально-інформаційної інфраструктури суспільства та його підсистем, сприяючи формуванню загального культурного й інформаційно-комунікаційного середовища.
У дослідженні доведено, що визначальними елементами виховної діяльності бібліотеки у ВНЗ стають: електронні засоби зберігання, обробка, розповсюдження, використання інформації. Сформульовано положення про необхідність гармонізації освітньо-виховного середовища ВНЗ, в т.ч. і бібліотечними засобами, в умовах розширення соціально-комунікаційних функцій бібліотек.
2. Відсутність деякої фрагментарності у науковій розробці проблеми зумовлюють необхідність вивчення виховної діяльності бібліотеки у нових соціально-комунікаційних умовах. Для досягнення компетентності дослідження використано загальнонаукові підходи та методи. Системний підхід надає можливість дослідити діяльність бібліотеки ВНЗ у цілісній системі загального виховного процесу. У контексті діяльнісного підходу застосовуються методи корекції розвитку особистості, комунікативно-педагогічної допомоги студентам у вирішенні їхніх життєвих проблем, професійному самовизначенні, організації дозвіллєвих програм. Соціокультурний підхід виявив історично сформовані усталені структури, що дозволило визначити напрями і зміст трансформації бібліотек як соціально-комунікаційних організацій, які інтегрують до єдиного інформаційно-освітнього простору.
3. У сучасних соціально-комунікаційних умовах трансформація виховної діяльності бібліотек ВНЗ відбувається за: 1) рівнем організації (від конкретно трудових завдань до комплексної системи виховної діяльності); 2) характером (від масового до індивідуально-орієнтованого); 3) формою (від документних, наочно-рекомендаційних до інформаційно-когнітивних, педагогічно-технологічних); 4) технологією (від загальних соціокультурних блоків виховання до структурування завдань виховання окремого студента); 5) етапами становлення та розвитку особистостей і за рівнями навчання; 6) змістом (від класово-олігархічних ідеологій до загальнолюдських, національних, гуманістичних цінностей); 7) цілями (від формування «гвинтиків» державно-ідеологічної доктрини до сприяння розкриттю творчого потенціалу особистості).
4. Нині здійснюється функціонально-змістове наповнення напрямів виховної діяльності (гуманізація інформаційного простору, створення єдиного виховного простору ВНЗ); нових технологій роботи з читачами (дистанційна освіта, електронна пошта, веб-сайти); форм і методів роботи (особистісно орієнтованих: бесіди, діалоги, «круглі столи»); культурно-дозвіллєвих (бібліотечна режисура, авторські програми).
У процесі експериментальної перевірки роботи з’ясовано, що поєднання різноманітних форм бібліотечних заходів, методів надання інформації і роботи з читачами дозволяє традиційні напрями діяльності наповнювати новим змістом і таким чином підтримувати й удосконалювати виховну діяльність бібліотеки.
5. Нині здійснюється функціонально-змістове наповнення напрямів виховної діяльності (гуманізація інформаційного простору, створення єдиного виховного простору ВНЗ); нових технологій роботи з читачами (дистанційна освіта, електронна пошта, веб-сайти); форм і методів роботи (особистісно орієнтованих: бесіди, діалоги, «круглі столи»); культурно-дозвіллєвих (бібліотечна режисура, авторські програми).
6. Структурно-організаційна складова виховної діяльності бібліотеки реалізується через взаємодію всіх учасників виховного процесу ВНЗ. Функціонування системи виховних заходів забезпечує ректорат, вчена рада, комітет у справах сім’ї, молоді та спорту, студентські комітети, що працюють на рівнях університету, факультетів, курсів та в гуртожитках відповідно плану виховної роботи, затвердженого ректором. Співпрацюють з ними інші структурні підрозділи (гуманітарні кафедри, бібліотека, профком, музей, рада ветеранів та ін.). Завдяки налагодженню цілеспрямованих взаємозв’язків підсистем ВНЗ виховна система стає динамічною, успішніше функціонує і розвивається. На організаційному рівні запропоновано створити сектор культурно-виховної діяльності для інституалізації партнерських відносин бібліотеки з іншими структурами ВНЗ, що має бути зафіксовано у відповідних документах (Положення про бібліотеки ВНЗ, посадові інструкції).
7. Уперше визначено цілі виховної діяльності бібліотек у ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації, які зумовлені інтегрованим впливом зовнішніх та внутрішніх факторів функціонування освіти і полягають у формуванні творчої особистості, спеціаліста-професіонала. Таке ставлення збігається з цілями виховної діяльності ВНЗ, але досягаються бібліотечними засобами в процесі інформаційно-комунікаційної діяльності бібліотек. Цільовий компонент виховної діяльності бібліотеки забезпечується комплексом засобів і дій, спрямованих на розвиток інтелектуально-творчих здібностей особистості за допомогою суб’єкт-об’єктних (через посередництво різних матеріальних носіїв) і суб’єкт-суб’єктних (міжособистісне спілкування) відносин.
Завдання бібліотеки ВНЗ – допомогти адаптуванню студентів до сучасних умов освіти та суспільного життя, до використання бібліотечного середовища методом формування творчого й духовного світогляду студентської молоді з використанням переваг і можливостей інформаційно-комунікаційного простору освіти.
8. Розглянуто систему виховної діяльності ВНЗ як сукупності динамічно взаємопов’язаних компонентів (цілі, завдання, методи, засоби, форми, фактори, результати), що сприяють вихованню особистості громадянина України, формують ціннісні орієнтири, стиль життя, інформаційну компетентність.
Багаторівнева система виховної діяльності містить: 1 – цілі, завдання та структурні особливості її організації у ВНЗ; 2 – цілі, завдання, структурно-організаційне та функціонально змістове наповнення в бібліотеці ВНЗ; 3 – взаємозв’язки в системі виховної діяльності, які пов’язані з ранжуванням пріоритетів виховної діяльності (масової, групової, індивідуальної), певну спрямованість дій кожного учасника виховної діяльності; 4 – характер виховної діяльності (обов’язковий, додатковий, професійний, професійно-допоміжний, безпосередній, опосередкований тощо); 5 – форми організації виховної діяльності; 6 – ієрархію структур виховної діяльності у ВНЗ, їх відповідність рівням та завданням навчання у ВНЗ; 7 – зворотні зв’язки й управління виховною діяльністю в бібліотеці ВНЗ. Бібліотека своєю виховною діяльністю долучається до процесу формування студентської молоді.
9. Специфіка виховної діяльності спрямована на формування особистості майбутнього фахівця, визначена у відповідності до державних стандартів у вищій освіті та вимог щодо змістовної сутності у ВНЗ, де проводилося дослідження. Виховна діяльність бібліотеки спрямована на виховання і творчий розвиток студента і здійснюється специфічними засобами бібліотечної роботи. Це матиме виховні результати, якщо не обмежуватися лише бібліотечним середовищем. Лише діючи системно і комплексно усі структури ВНЗ і підрозділи бібліотеки допомагають молодій людині у формуванні світогляду, творчості, духовності й інформаційній культурі.
10. Уперше концептуалізовано виховну діяльність бібліотеки як результат інформаційно-комунікаційної взаємодії учасників навчально-виховного процесу у ВНЗ. Прогностична цінність моделі виховної діяльності бібліотеки полягає в розширенні і поглибленні бібліотечними засобами креативних та інших можливостей самореалізації майбутніх фахівців на рівні професійно значимих, особистісно і соціально бажаних результатів. Прогностичність даної моделі – виявлення ефективних засобів виховної діяльності бібліотеки ВНЗ, що відповідає очікуваним результатам соціально-комунікаційного середовища. Теоретичний аспект визначається можливістю поліпшення структурно-функціональної трансформації в умовах соціально-комунікаційних функцій бібліотек ВНЗ. Поєднання організаційно-функціональних і психолого-педагогічних концептів як об’єктів управління процесом виховання у ВНЗ, забезпечить результативність виховної діяльності – формування спеціаліста, професіонала і творчої особистості.
11. Доведено, що критерії оцінки виховної діяльності бібліотек ВНЗ залежать від її інформаційно-психологічних і когнітивних особливостей і суспільних орієнтирів виховної діяльності в суспільстві, які ще остаточно не сформульовані у громадянській свідомості України. Ці питання потребують подальшого дослідження, вирішення і підтримки на державному рівні.
Необхідне подальше вивчення концептів, які відповідають завданням реформування освіти в умовах інформатизації суспільства, вимогам самоосвіти і самовиховання особистості на основі міждисциплінарних зв’язків у сфері соціогуманітарних наук, а також складають зміст і ознаки досягнення цілей виховної діяльності як елементу комунікаційних відносин у сфері освіти.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1.Грабар Н.Г. Бібліотека як інформаційно-виховна структура вищого навчального закладу / Н.Г. Грабар // Вісн. Харк. держ. акад. культури. — Х.: ХДАК, 2003. — Вип. 11. — С. 132–137.
2.Грабар Н.Г. Від духовності до інформаційної культури / Н.Г. Грабар // Вісн. Кн. палати. — 2002. — №1. — С. 26.
3.Грабар Н.Г. Суттєві ціннісні рівні бібліотек вищих навчальних закладів: реалії та перспектива / Н.Г. Грабар // Вісн. Кн. палати. — 2006. — №8. — С. 12–15.
4.Грабар Н.Г.
Комунікаційна діяльність бібліотекарів ВНЗ / Н.Г. Гpабаp // Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття: матеріали наук. конф. молодих учених, 24–25 квітня 2007 р. / Хаpк. деpж. акад. культуpи; відп. ред. С.В. Сищенко. — Х.: ХДАК, 2007. — С. 247.
5.Грабар Н.Г. Комунікаційні аспекти виховної діяльності бібліотеки вищого навчального закладу / Н.Г. Гpабаp // Вiсн. Хаpк. деpж. акад. культуpи: зб. наук. пp. — Х., 2007. — Вип. 20. — С. 99–108.
6.Грабар Н.Г. Культура дозвілля студентської молоді у бібліотеках вищих навчальних закладів / Н.Г. Грабар // Вісн. Кн. палати. — 2007. — №7. — С. 16–18.
7.Грабар Н.Г. Бiблiотека технiчного агpаpного університету – осередок нацiонально-гpомадського виховання студентської молодi / Н.Г. Грабар // Аграрні реформи в Україні: теорія, історія, політика, інформація: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. 19–20 квіт. — Х., 2001. — С. 206–209.
8.Грабар Н.Г. Місце і роль бібліотеки ВНЗ у студентському самоврядуванні як форми організації студентства / Н.Г. Грабар // Вісн. Харк. держ. акад. культури: зб. наук. пр. — Х.: ХДАК, 2004. — Вип. 15. — С. 213–222.
9.Грабар Н. Г. Національне виховання в контексті бібліотеки вищого навчального закладу / Н. Г. Грабар // Укр. культура: пробл. і перспективи: матеріали наук.-практ. конф., 28 жовт. 2003 р. / Харк. держ. б-ка В.Г. Короленка
. — Х., 2004. — С. 20–29.
10. Грабар Н.Г. Роль бібліотеки у формуванні духовної культури майбутніх фахівців / Н.Г. Грабар // Духовна культура в інформаційному суспільстві: матеріали міжнар. наук.-теор. конф. 24–25 січ. 2002 р. — Х., 2002. — С. 230–231.
11. Грабар Н.Г. Роль бібліотеки у формуванні і розвитку самоорганізації студентства / Н.Г. Грабар // Студ. самоврядування в системі навч.-вихов. процесу аграр. вищ. навч. закл.: зб. матеріалів наук.-практ. конф. — К. : Аграрна освіта, 2005. — Вип. 2. — С. 29–32.
12. Грабар Н.Г. «Як слово наше відзоветься» / Н.Г. Грабар // Г.С. Сковорода та проблеми формування особистості: матеріали наук.-практ. конф. в межах Великого проекту «Григорій Сковорода – 300» 18–19 жовт. 2007 р. — Х, 2007. — С. 332–337.
13. Грабарь Н.Г. Театр как средство воспитания студентов / Н.Г. Грабарь // Інформаційно-культурна складова освіти: основні проблеми та перспективи у формуванні особистості: зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф. 23–24 листоп. 2006. — Х., 2006. — С. 166–169.
14. Грабар Н.Г. Документально-комунікаційні форми роботи бібліотеки ВНЗ: практикум / Н.Г. Грабар, Л.І. Бездольна. — Х.: ХНТУСГ, 2006. — 110 с.
|