ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА
ВИСОЧАН ЛЕСЯ МИХАЙЛІВНА
Дидактичні основи побудови підручників з природничо-математичних дисциплін для початкових шкіл України (1958-1991 рр.)
13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Івано-Франківськ, 2008
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника, Міністерство освіти і науки України
Науковий керівник:
кандидат педагогічних наук, доцент Салига Наталія Миколаївна,
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника,доцент кафедри педагогіки
Офіційні опоненти:
доктор педагогічних наук, професор Кодлюк Ярослава Петрівна,
Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка,
декан факультету підготовки вчителів початкових класів кандидат педагогічних наук Коваль Ніна Степанівна,
інститут педагогіки АПН України, провідний науковий співробітник лабораторії початкової освіти
Захист відбудеться 12 грудня 2008 року о 1330
год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 20.051.01 у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника за адресою: вул. Шевченка, 79, м. Івано-Франківськ, 76025, конференц-зала Будинку вчених.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника за адресою: вул. Шевченка, 79, м. Івано-Франківськ.
Автореферат розісланий 10 листопада 2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Н.Р. Кирста
Загальна характеристика роботи
Актуальність дослідження.
На сучасному етапі розвитку української національної школи оновлення й удосконалення змісту навчання передбачає якісні зміни в теорії та практиці підручникотворення, оскільки суспільні й державні вимоги до якості освіти детермінують і нові вимоги до навчальної книги. Запровадження державного освітнього стандарту, нової структури школи, акцент на самостійне опрацювання навчального матеріалу потребують і нового підручника.
Утім, сучасні дослідження засвідчують не завжди високу якість вітчизняних шкільних підручників, зокрема: невідповідність європейським стандартам, віковим і психологічним особливостям дітей, перевантаженість матеріалами, відсутність спрямованості на набуття стимулів до навчання тощо.
Разом із тим, вітчизняна теорія і практика забезпечення підручниками, насамперед для початкової ланки освіти, має істотні напрацювання. Ґрунтовні дослідження вчених радянської доби (В. Бейлінсон, В. Беспалько, Л. Занков, Д. Зуєв, В. Краєвський, І. Лернер, Н. Менчинська, Є. Перовський, М. Скаткін, Н. Тализіна, В. Цетлін та ін.) започаткували окремий напрям у педагогічній науці – теорію шкільного підручника.
Психолого-педагогічні функції шкільних підручників досліджували М. Бурда, Н. Буринська, Ю. Гільбух, О. Дусавицький, Г. Костюк, І. Лернер, Н. Менчинська, В. Онищук, М. Ричик, Н. Тализіна, С. Якиманська та ін.
Історію навчальних видань як соціально-педагогічного феномену вивчали історики педагогіки (Л. Березівська, Н. Бігданець-Білоскаленко, Т. Гавриленко, Т. Завгородня, О. Замашкіна, І. Курляк, І. Руснак, О. Сухомлинська, Б. Ступарик та ін.). Педагогічні аспекти ілюстративного оформлення підручників розробляли Ю. Антал, І. Бай, Н. Гончарова, Я. Кодлюк, В. Ривчин та ін.
Проблеми шкільного підручника для початкової ланки освіти були предметом дослідження вітчизняних учених: М. Волчастої, Т. Денисюк, І. Жаркової, О. Коваленко, І. Козак, Н. Кузьменко, М. Левшин, Н. Огієнко, Я. Холявки, Л. Чосік, О. Штурмак, С. Якименко та ін.
Особливості підручника для початкової школи конкретизовано у працях М. Богдановича, М. Вашуленка, Л. Занкова, Л.Іванової, А. Полякової, О. Савченко. Окремі тенденції підручникотворення з математики проаналізовано у дослідженнях О. Дубинчук, Б. Друзь, Б. Ерднієва та ін. У зв’язку з реформуванням освіти зроблено спробу привести до сучасного рівня курс методики викладання природознавства у відповідність до наукових знань і вимог життя (Т. Байбара, О. Біда). Як бачимо, актуалізується проблема створення навчальної книги, яка б увібрала в себе найкращі традиції та здобутки минулого у галузі підручникотворення, критичне переосмислення і творче використання яких є актуальним для сучасної школи. Саме в цьому вбачаємо неодмінну запоруку подальшого розвитку сучасного українського підручникотворення та міцне підґрунтя для поступу національної освіти. Історико-педагогічний підхід значною мірою уможливлює аналітико-критичне вивчення напрацювань підручникового забезпечення початкового шкільництва другої половини ХХ сторіччя для найповнішого їх використання в сучасній школі.
Наприкінці 90‑х років минулого сторіччя в теорії шкільного підручника започатковані дослідження оцінювання його якості (А. Василюк, М. Корсак, М. Шишкіна та ін.). Українська педагогічна наука поповнилася ґрунтовними напрацюваннями в галузі теорії підручникотворення для початкової школи (Н. Бібік, М. Бурда, О. Савченко, А. Фурман). У докторській дисертації Я. Кодлюк «Теорія і практика підручникотворення у галузі початкової освіти України (1960-2000 рр.)» розроблено модель підручника для школи першого ступеня з урахуванням дидактичних і психологічних характеристик означеного виду навчальної літератури, науково обґрунтовано етапи підручникотворення досліджуваного періоду. Однак спеціальне дослідження, в якому були б висвітлені дидактичні аспекти побудови підручників із природничо-математичного циклу для початкової ланки освіти, досі відсутнє.
Отже, потреби початкової школи у високоякісних підручниках на сучасному етапі реформування освітньої галузі в Україні та відсутність цілісного історико-педагогічного дослідження теорії та практики навчальної книги з природничо-математичних дисциплін зумовили вибір теми дисертаційної роботи«Дидактичні основи побудови підручників з природничо-математичних дисциплін для початкових шкіл України (1958–1991 рр.)».
Зв’язок роботи з науковими програмами і темами.
Дисертаційне дослідження виконано відповідно до теми кафедри педагогіки Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника «Історико-педагогічні проблеми навчання і виховання в системі безперервної освіти в Україні та зарубіжжі» (номер державної реєстрації 0108U009122). Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої Ради Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (протокол №5 від 27 січня 2004 р.) та радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол №2від 24 лютого 2004 р.).
Мета дослідження
– обґрунтувати дидактичні основи побудови підручників із дисциплін природничо-математичного циклу для початкової школи досліджуваного періоду задля їх творчого використання при розробці навчальних книг для сучасної загальноосвітньої школи першого ступеня.
Відповідно до мети дослідження були поставлені такі завдання:
– проаналізувати психолого-педагогічну літературу з проблеми та нормативно-правові документи означеного періоду, які регламентували теорію та практику підручникотворення;
– на основі аналізу структури і функцій підручників із природничо-математичних дисциплін означеного періоду визначити способи їх реалізації в навчальних книгах;
– розробити підходи до аналізу дидактичних основ підручників із природничо-математичних дисциплін досліджуваного періоду та сучасності, здійснити їх порівняльний аналіз;
– окреслити перспективні можливості творчого використання ідей побудови підручників із природничо-математичних дисциплін досліджуваного періоду в сучасній загальноосвітній школі першого ступеня.
Об’єкт дослідження
– підручникотворення у галузі початкової освіти України.
Предмет дослідження
– підручники з природничо-математичних дисциплін для початкових шкіл України 1958-1991 рр.
Хронологічні рамки дослідження
охоплюють період із1958 до 1991 рр. Нижня межа дослідження збігається із уведенням Закону «Про зміцнення зв’язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в СРСР» (грудень 1958 р.), який задекларував перехід до обов’язкової восьмирічної освіти. Це, у свою чергу, привело до зміни статусу початкової школи (втрата функціональної самостійності, зміна цілей тощо), що знайшло відображення у змістовому забезпеченні цієї ланки освіти. Верхньою межею дослідження є початок 90-х років ХХ ст., коли відбулися докорінні зміни в суспільно-політичному житті України у зв’язку із проголошенням її незалежності, почалося відродження і розвиток національної системи освіти, відбулася зміна основних парадигм в освіті та, відповідно, виникла потреба забезпечення сучасної початкової школи новими підручниками.
Теоретико-методологічною основою дослідження
є концептуальні положення теорії наукового пізнання, системний підхід до вивчення особливостей розвитку історико-педагогічних явищ, процесів і діяльності; сучасні психолого-педагогічні теорії розвитку особистості, зокрема про активну роль особистості у засвоєнні знань, необхідність поєднання чуттєвого й раціонального у пізнавальному процесі; положеннях про принцип взаємозв'язку навчання і розвитку, єдності теорії і практики, а також на досягненнях дидактичної думки означеного періоду, сучасного здобутку українських дидактів, законодавчих актах та нормативних документах, що стосуються системи шкільної освіти.
Основні джерела дослідження
складають документи й матеріали фондів Центрального державного історичного архіву у Львові, Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (м. Київ), Наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України (м. Львів); Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. Франка, бібліотек Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Значну частину джерел складає психолого-педагогічна та методична література дослідницького характеру, навчальні плани, програми, підручники з математики та природознавства, методичні посібники окресленого періоду; використано тогочасні урядові нормативні документи про освіту. Важливу групу джерел становлять збірники наукових праць, періодичні педагогічні видання (журнали «Початкова школа», «Радянська школа», «Математика в школі», «Методика викладання математики» та ін.).
Для досягнення мети дослідження та розв’язання поставлених завдань застосовували комплекс взаємопов`язаних методів:
пошуково-бібліографічний
метод вивчення архівних, бібліотечних фондів, класифікації та систематизації
літературних джерел з метою виявлення об’єктивних даних про теорію і практику підручникотворення в Україні; історико-педагогічний, порівняльний та статистичний аналіз
фактів і явищ, які дали змогу дослідити еволюцію теорії створення підручників із природничо-математичного циклу; метод теоретичного
узагальнення опрацьованих матеріалів для формулювання висновків і рекомендацій щодо творчого впровадження ідей побудови підручників із природничо-математичних дисциплін 1958–1991 рр. у практику підручникотворення сучасної загальноосвітньої школи першого ступеня.
Наукова новизна дослідження і теоретична значущість
одержаних результатів полягають у тому, що вперше
цілісно проаналізовано
зміст підручників із природничо-математичних дисциплін для початкової школи, виданих у 1958–1991 рр.; теоретично обґрунтовано дидактичні засади підручників природничо-математичного циклу на основі аналізу їх функцій та способів реалізації, втілених у структурно-функціональній моделі підручника; поглиблено
відомості про головні тенденції у підручникотворенні означеного періоду; уточнено
критерії оцінювання підручника як засобу навчання; здійснено порівняльний аналіз підручників із природничо-математичних дисциплін означеного періоду із сучасними підручниками; визначено
перспективні можливості творчого використання ідей побудови підручників із природничо-математичних дисциплін у сучасній загальноосвітній школі першого ступеня.
Практичне значення одержаних результатів.
Основні положення та висновки дослідження впроваджено у процесі викладання дисертантом освітньої галузі «Людина і світ» та спецкурсу «Технології викладання природознавства в початкових класах другої половини ХХ століття», під час підготовки студентами наукових робіт у Педагогічному інституті Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника (акт №-01–08/120 від 31.01.08), у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені І. Франка шляхом читання лекцій, проведення семінарів зі студентами спеціальності «Початкове навчання» (акт №1396 від 12.12.07), на педагогічному факультеті Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича (акт №17–13/797 від 27.03. 08), у Тернопільському національному педагогічному університеті імені В. Гнатюка (акт №894–33/03 від 16.11.07), а також читання лекцій педагогічним кадрам в Івано-Франківському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти
(акт №01/480 від 18.12.07).
Результати дослідження можуть бути використані під час розробки програм, при написанні підручників та методичних посібників, у системі підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників, а також для подальших історико-педагогічних досліджень.
Достовірність результатів
роботи і основних її наукових висновків забезпечується методологічною обґрунтованістю вихідних положень, застосуванням різноманітних взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних об’єкту, предмету, меті і завданням; цілеспрямованим історико-педагогічним аналізом наукових, документальних та інших джерел, апробацією одержаних результатів.
Апробація і впровадження результатів дослідження.
Основні результати дослідженняоприлюднено на науково-практичних міжнародних: «Ідея опіки дітей і молоді в історико-педагогічній науці» (Івано-Франківськ, 2005), «Сучасні тенденції розвитку освіти в Україні та за кордоном» (Горлівка, 2006), «Проблеми сучасного підручника» (Київ, 2006), «Розвиток наукової творчості майбутніх вчителів природничих дисциплін» (Полтава, 2007), «Сучасні наукові досягнення – 2007» (Дніпропетровськ, 2007); «Освіта і доля нації» (Харків, 2007); всеукраїнській: «Державний стандарт початкової загальної освіти» (Дрогобич, 2006); регіональній: «Молодший школяр: проблеми розвитку» (Івано-Франківськ, 2006) конференціях, а також на звітних наукових конференціях кафедри педагогіки Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (2004–2008).
Публікації.
Результати дослідження відображено в 17 одноосібних авторських публікаціях, із яких 6 – у фахових науково-педагогічних виданнях.
Структура роботи.
Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, 17 додатків. Загальний обсяг дисертації – 247 сторінок, із них 178 основного тексту.
Основний зміст дисертації
У вступі
обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, методи дисертаційного дослідження; охарактеризовано джерельну базу; розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи та відображено апробацію отриманих результатів.
У першому розділі –
«Підручникотворення для початкових шкіл України як педагогічна проблема» –
проаналізовано різні аспекти теорії підручника та підходи до розробки дидактичних засад його створення, обґрунтовано доцільність використання структурно-функціонального підходу як основи аналізу дидактичних основ підручників природничо-математичного циклу для початкових шкіл України окресленого періоду; досліджено нормативно-правові документи підручникотворення, які регламентували діяльність загальноосвітньої школи та визначали її пріоритети; показано еволюцію підходів до оцінювання підручників для початкової школи.
Партійно-державне керівництво ставилося до освітньої галузі з увагою, оскільки через неї диктувало та реалізувало політику в галузі навчання й виховання. Для виконання партійних постанов і рішень органи управління видавали нормативно-правові акти, в яких розроблялися тактичні схеми впровадження державної політики, в тому числі й у галузі освіти («Про зміцнення зв’язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в СРСР» (1958); «Про стан підготовки та видання підручників і навчальних посібників для загальноосвітніх шкіл Української РСР» (1962); «Про заходи дальшого поліпшення роботи середньої загальноосвітньої школи» (1966); «Про перехід на безплатне користування підручниками учнями загальноосвітніх шкіл», «Про хід перебудови середньої і вищої школи та завдання партії щодо її здійснення» (1988) та ін.).
Початкова ланка освіти радянського періоду зазнала кілька істотних перебудов змісту, змін тривалості навчання, методичного забезпечення. Проте єдина трудова політехнічна школа, яка була одноманітною, породила одноманітність навчальних планів, програм, а отже, й підручників. Уся державна політика в галузі освіти була спрямована на виховання підростаючого покоління в дусі комуністичної моралі, що знайшло відображення у змісті тодішніх підручників.
Разом із тим, період із 1958 до 1991 рр. був продуктивним у площині створення підручників природничо-математичного циклу: зміст математики для початкових класів і відповідні навчальні програми розробляли М. Бантова, Г. Бельтюкова, М. Богданович, І. Василенко, Л. Кочина, Н. Мацько, А. Пишкало, Г. Поляк, О. Пчолко, Н. Скрипченко, ін.; зміст природознавства для початкових класів – Н.Бібік, Н. Захарова, Н. Коваль, Г. Ковальчук, Л. Нарочна, А. Низова, В. Онищук, М. Скаткін та ін. Чимало вищезгаданих авторів і сьогодні плідно працюють над створенням підручників з курсу «Я і Україна» та математики.
Важливою складовою загальної теорії підручникотворення є дидактичні основи його побудови. У педагогічній літературі обґрунтовано різні підходи до їх визначення (В. Беспалько, В. Бейлінсон, А. Гречихін та ін.). Серед них особливе місце посідає функціональний підхід (В. Краєвський, І. Лернер, І. Товпінець). Структурно-функціональна модель підручника ґрунтовно розроблена в дослідженнях В. Бейлінсона та Д. Зуєва, які визначили структурні компоненти навчальної книги на основі їх функціонального аналізу. Цей підхід заснований на глибокому аналізі дидактичних функцій підручника, його структури, змістового та процесуального забезпечення. Саме це зумовило вибір структурно-функціонального підходу як основи аналізу дидактичних засад підручників з природознавства та математики окресленого періоду.
Однак аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми піручникотворення в Україні досліджуваного періоду засвідчив нерівномірність розвитку теорії шкільного підручника на різних етапах формування педагогічної думки, а також залежність цієї галузі від усвідомлення ролі й місця підручника в навчально-виховному процесі на конкретному етапі розвитку педагогіки та школи. Починаючи із 60‑х років ХХ ст., підручник для початкової школи розглядається вже не лише як джерело інформації для вчителя і засіб повторення для учнів, а починає виконувати функції закріплення і контролю знань.
У 1970‑х роках відбувся перехід початкової школи на новий зміст і тривалість навчання, що зумовило новий етап у розвитку теорії шкільного підручника. У цей період з’являються дослідження, присвячені навчально-методичним комплексам та місцю і ролі підручника як ядра цього комплексу (кінець 70‑х – початок 80‑х років ХХ ст.). У результаті комплексного дослідження навчальної книги теорія шкільного підручника збагатилась новими надбаннями. Усі підручники, крім книжок із математики, були підготовлені вітчизняними авторами, а кількість перевидань досягла рекордних показників – до двох десятків (як, наприклад, М. Бантової, Г. Бельтюкової, М. Богдановича, М. Моро, М. Скаткіна та ін.).
Виразною ознакою педагогіки 80‑х років ХХ ст. було реформування початкової ланки освіти та його вплив на практику підручникотворення, поява фундаментальних праць із теорії змісту освіти. Підручник стали розглядати як складну і цілісну багатофункціональну систему, враховуючи структурно-функціональний підхід: конкретний зміст підручника, який безпосередньо пов’язаний із його дидактичними функціями, визначає його структуру.
У другому розділі – «Ретроспективний аналіз підручників із природничо-математичних дисциплін для початкових класів досліджуваного періоду»–обґрунтовано структурно-функціональний підхід до аналізу навчальної літератури для початкової школи, розкрито взаємозв’язок змісту підручників із природничо-математичних дисциплін у початковій школі і навчально-методичної літератури.
У 60‑х роках минулого сторіччя природознавство починали вивчати лише у 4 класі, тому природничі знання діти здобували переважно на уроках читання. Навчальний предмет «Природознавство» був забезпечений підручником для 4 класу М. Скаткіна перекладеним із російських видань Цей підручник витримав 11 видань (1961–1971), а загалом ним користувалися до 1986 р. У цілому над створенням підручників із природознавства за означеного періоду активно працювали не лише вчені-методисти, а й учителі-практики – як російські (З. Клепаніна, Л. Мельчаков, М. Скаткін), так і українські автори (Н. Коваль, Л. Нарочна, В. Онищук та ін.).
На основі аналізу джерельної бази можна простежити певну еволюцію в підручникотворенні із цього предмету. Так, підручники 1960-1970-х рр. (Природознавство. 3 кл. (Л. Нарочна, В. Онищук); Природознавство. 2 кл. (Л. Нарочна, А. Низова) відзначалися широкою змістовою частиною, їх укладання регламентувала чинна програма. У цей час змінюється розуміння призначення підручника: він розглядається не як засіб повторення вивченого, а як інструмент, за допомогою якого вчитель навчає і виховує учнів, організовує їхню навчальну діяльність. Однак, хоча підручники витримували по декілька видань, вони вимагали істотного поліпшення як у змістовому забезпеченні, так і в дидактичній організації навчального матеріалу.
Текстовий та ілюстративний матеріал у підручниках 1960–1980‑х рр. мав виразний ідеологічний характер, завдання часто прив’язували до основних положень комуністичної ідеології. Однак слід відзначити явний позитив, властивий тогочасним навчальним виданням. У цьому контексті вартою уваги вважаємо передовсім виховну спрямованість підручників (природоохоронна та природовідтворююча, естетична, етико-моральна, трудова). Їм відповідало і змістове наповнення сюжетних завдань. Крім вузькопрофесійних виховних функцій вони забезпечували пізнавальні знання про живу природу, формували любов до неї, викликали інтерес до пізнання довкілля.
Аналіз чинних підручників із математики дозволив констатувати, що практика підручникотворення розвивалася висхідною лінією, мала позитивну динаміку. Так, якщо у 1960-х роках ХХ ст. було видано і перевидано 55 підручників, то у 1980‑х роках – уже 80. Щоправда, в 1970-х роках простежується дещо сповільнений темп розвитку практики підручникоукладання цієї дисципліни. Це пояснюється декількома причинами: по-перше, на повну спроможність не запрацювала ще вітчизняна науково-методична думка (побачило світ лише два підручники М. Богдановича); по-друге, активно перевидавали підручники з математики російських авторів (наприклад, підручник з математики для 2 кл. М. Моро, М. Бантової упродовж цього десятиліття отримав 10 перевидань); по-третє, за цього періоду йшли активні творчо-наукові пошуки щодо вдосконалення якості підручника.
Стосовно якісних результатів практики підручникотворення теж простежується певна позитивна динаміка: укладачі прагнули, щоб зміст підручників відповідав змістові навчального матеріалу, основним засадам реформування математичної освіти загалом і початкової зокрема, а також віковим особливостям учнів. Методисти того часу наголошували також на доцільності посилення процесуальної спрямованості навчальної книги.
На достатньому рівні в підручниках 70‑х років ХХ сторіччя була реалізована інформативна, мотиваційна та виховна функції. Остання, зокрема була представлена через текстову частину сюжетних задач, ілюстрації тощо. Втім, їхні автори намагалися максимально підвести зміст текстових задач та ілюстрацій під ідею комуністичного виховання школярів. Дуже часто саме від цих «ідеологічно-виробничих текстів» (у сумі становили 34%-65%)
найбільше втрачали у змістовій частині підручники, позаяк були надуманими, відірваними від життя й інтересів учнів, їх пізнавальних запитів і по суті сприяли денаціоналізації дітей. Наприклад, у підручнику з математики для 3-го класу (О. Пчолко, Г. Поляк, 1962) ідеологічна тематика була наявна у близько 20% змістових задач.
У 1980‑х роках простежується посилення уваги науковців й авторів підручників до реалізації у книгах процесуальних аспектів навчання. Крім навчальних книжок для 1-3-х класів загальноосвітніх шкіл почали видаватися підручники для підготовчих експериментальних класів. З’являються варіативні підручники, які були краще ілюстровані; там виразніше представлено апарат орієнтування. Спостерігається динаміка й у тому, що у 80‑х роках ХХ ст. 77,5% підручників із математики були створені вітчизняними авторами і лише 22,5% – перекладними (у 70‑х роках – відповідно 6,06% і 93,9%).
Науковці України постійно працювали над удосконаленням навчально-методичного забезпечення вчителя початкової школи, реагували на всі освітні зміни. Навчально-методичну літературу як для вчителя, так і для учня із природничо-математичних дисциплін зазвичай створювали автори підручників, а також провідні методисти, та вчителі-практики.
За результатами дослідження 1980-ті роки визначено як найбільш плідний період у створенні навчально-методичного забезпечення. Його ознаменовано появою «навчально-методичного книжкового комплексу» (Д. Зуєв), що включав підручник, методичний посібник, зошит із друкованою основою, альбоми дидактичного та наочного матеріалу, діафільми.
У третьому розділі – «Можливості використання ідей побудови підручників із природничо-математичних дисциплін у сучасній загальноосвітній школі першого ступеня»– на основі структурно-функціонального аналізу чинних підручників із предметів природничо-математичного циклу означеного періоду показано можливості використання здобутків минувшини у навчальній практиці початкової школи сьогодення.
На основі структурно-функціонального аналізу підручників з математики: Арифметика. 3 кл. (О. Пчолко, Г. Поляк, 1962), Математика. 3кл. (О. Пчолко, М. Бантова, М. Моро, А. Пишкало, 1976), Математика. 4 кл. (М. Богданович, Л. Кочина, М. Левшин, 1989), Математика. 4 (3) кл. (М. Богданович, 2002) увиразнено три змістові лінії: арифметичний матеріал; вправи, у яких наявний геометричний матеріал та алгебраїчна пропедевтика. Найбільше в них представлено арифметичний матеріал. Алгебраїчна пропедевтика, що передбачає ознайомлення з рівняннями і нерівностями, а також основи геометричних знань подані у підручниках у кількісному відношенні майже рівномірно. Цікаво, що в 1970-1980 років серед завдань переважна частка припадала на дії над арифметичними прикладами,
у сучасних підручникахкількість таких прикладів зменшилася (54% проти 61-67%), натомість збільшилося число задач.
У близько 20% завдань підручників радянської доби представлена текстова інформація про історію СРСР, її культуру, успіхи у розвитку тощо. Водночас у сучасних підручниках з математики для початкових класів вагоме місце серед текстових матеріалів (43%) займає виробнича тематика і надто мало (усього 1,4%) завдань українознавчого змісту.
Ілюстративний матеріал автори підручників з математики досліджуваного періоду намагалися підпорядкувати тогочасній ідеї виховання дітей. Для цього уміщували малюнки не лише із зображенням піонерів, а й намагалися «по-радянському» декорувати інші сюжети, зображуючи відповідну атрибутику (прапори, зірки, піонерські галстуки тощо).
Нами проаналізовано 19 підручників із природознавства досліджуваного періоду. З них здійснено структурно-функціональний аналіз тих, які найвиразніше представляють певні хронологічні періоди. Для зручності взято по одному підручнику із природознавства для 4 кл. з кожного десятиліття – 1960–1980‑х років (Скаткін М., 1962, Коваль Н., Нарочна Л., 1989). Крім того, з метою порівняльного аналізу розглядалися підручники українських, білоруських і російських авторів. Щоб увиразнити науково-методичні здобутки минулого, аналізували й сучасну книгу навчального курсу «Я і Україна» (Т. Байбара, Н. Бібік, 2004).
Підручники із природознавства досліджуваного періоду вигідно вирізняються змістом текстових завдань, суголосних досвіду дітей. Натомість у сучасних підручниках із природознавства (природничий складник курсу «Я і Україна») ширше і краще представлено апарат орієнтування, який шляхом виокремлення головної інформації дає змогу школярам засвоїти основну думку, яку необхідно запам’ятати.
Позитивним напрацюванням підручників із навчального курсу «Я і Україна» для початкової школи досліджуваного періоду вважаємо їхню естетизацію. Естетичне начало присутнє не тільки в навчальних текстах, а й у позатекстових складових, зокрема в ілюстраціях. Виразну естетичну спрямованість мають текстові матеріали, які «працюють» на виховання естетичних почуттів, навчають бачити і розуміти прекрасне в довкіллі, формують почуття насолоди та естетичного задоволення від спілкування з природою, пробуджують творчі нахили, вчать прекрасногочерез художнє слово.
Разом з тим підручники з природознавства на сучасному етапі недостатньо спрямовані на екологічне виховання учнів, утвердження природозберігаючої та природостворюючої діяльності людини. У цій площині варто використати досвід авторів минулого. Як показав аналіз, у підручнику з природознавства для 4 кл. (Н. Коваль, Нарочна Л., 1989) такого характеру тексти представлені значно численніше (23%), а в сучасних – надто скромно (0,8%).
Мотиваційна функція підручників із природознавства проявляється у проблемному викладі основної інформації. Незважаючи на те, що дослідницький метод більше властивий організації навчальної діяльності в старших класах, у підручниках із природознавства для початкових класів досліджуваного періоду він наявний. Наприклад, у підручнику із природознавства для 4 кл. (Н. Коваль, Л. Нарочна, 1989) є 98 завдань такого характеру, що становить 21,5% проти 16,7% у сучасному підручнику для 4 кл. (Т. Байбара, Н.Бібік, 2004).
Тексти підручників із природознавства досліджуваного періоду створювали умови для пробудження пізнавального інтересу в учнів. Цікавим вирішенням цього завдання стали позатекстові компоненти («Чи знаєте ви, що?», художні твори, загадки, народні прикмети, ілюстрації тощо), які містили пізнавальну інформацію, спонукали до діалогу.
Виховна функція підручників із природознавства в основному сприяла формуванню світогляду дітей, розвитку в них почуття патріотизму та гордості за успіхи СРСР. Водночас вагому роль автори відводили вихованню у дітей любові до природи, її охорони, бережливого ставлення до неї.
Більшість текстових і позатекстових матеріалів з природознавства утверджували почуття людяності, бережливого ставлення до всього живого, показували живі яскраві приклади гуманних взаємин людини і природи, виховували у дітей почуття дружби, товариськості між представниками різних етносів, етнічних груп і народностей, спрямовувати на порозуміння та налагодження контактів між дітьми різних націй, що значною мірою сприяло розширенню пізнавальних горизонтів школярів, формувало етнокультурні цінності, а також почуття патріотизму.
Особливе значення для сьогодення мають тексти, уміщені в підручниках 60–80‑х років ХХ століття, у яких ідеться про здоров’язберігаючі функції людини, зокрема дітей. Позитивом у навчальних книгах з природознавства досліджуваної доби вважаємо і доступність викладу навчального матеріалу.
Актуальною й досі залишається проблема мови підручників. Зазначимо, що присутність діалогів у текстах підручників минулого – якісно новий методичний напрям авторів означеного періоду, що є характерною ознакою для розмовного та художнього стилів мовлення, уможливлює наближеннянаукового стилю викладу до науково-популярного. Проте в сучасних підручниках із навчального курсу «Я і Україна» великий відсоток становлять складні речення – складнопідрядні та складносурядні, які певним чином утруднюють розуміння навчального матеріалу.
У підручниках досліджуваного періоду посилено загальнодидактичні функції: істотно збільшилася питома частка природознавчого матеріалу; уміщено додаткові тексти у вигляді цікавого хрестоматійного матеріалу, посилилась ілюстративна функція (даються кольорові малюнки). Ілюстративний матеріал у підручнику починає виступати джерелом самостійного отримання інформації.
Ціннісно-орієнтаційна функція підручників (особливо кінця 1980‑х років), зосереджувалась у текстових і позатекстових матеріалах, сприяла гуманізації навчання та створювала певне інтелектуальне тло, яке сприяло кращому пізнанню дітьми картини світу.
Висновки
1. На основі історіографічного аналізу теорії підручникознавства досліджуваної доби зроблено висновок, що ця проблема була предметом постійної уваги як учених-дидактів, так методистів, учителів. Започаткували спеціальні дослідження підручників тогочасні вчені Ю. Гільбух, Л. Занков, Н. Менчинська, Є. Перовський, ін. До розробки дидактичних основ побудови підручника активно спричинилися В. Беспалько, В. Бейлінсон, В. Краєвський, Д. Зуєв, які всебічно дослідили структуру, функції навчальної книги, методи її аналізу, обґрунтували структурно-функціональний підхід до аналізу та оцінювання підручника.
2. Аналіз психолого-педагогічних джерел дозволяє зробити висновок про доцільність використання структурно-функціонального підходу як основи аналізу дидактичних засад підручників природничо-математичних дисциплін для початкових шкіл України досліджуваного періоду. Підручник розглядаємо як складну і цілісну багатофункціональну систему. З огляду на це саме структурно-функціональний підхід дозволяє проаналізувати конкретний зміст підручника, його структурні компоненти через реалізацію інформаційної, мотиваційної, виховної, трансформаційної, деяких інших функцій навчальної книги.
3. За досліджуваний період відбувався подальший розвиток і вдосконалення системи освіти в УРСР. Зростала увага партійних і державних органів до проблем освіти, в т.ч. й проблем підручникотворення. За означеного періоду керівними органами держави було ухвалено ряд постанов і рішень, законів, які регламентували освітні питання, зокрема і в галузі створення навчальної книги. Недоліком освітньої політики в царині підручникотворення до початку 90‑х років ХХ ст. була надмірна заідеологізованість та політехнізація (ідеологічна тематика властива третині текстів). Тодішній ідеології відповідав зміст навчальних книг, світоглядні функції яких насамперед виражені через такі структурні компоненти, як текстові та позатекстові матеріали. Автори підручників вважали за потрібне у курсі вивчення природничо-математичних дисциплін дати молодшим школярам чіткі уявлення про радянське соціалістичне суспільство, про успіхи Радянської держави у справі розбудови нового життя.
4. Аналіз підручників із математики та природознавства для початкової школи засвідчує, що у 60‑х роках ХХ ст. підручник уперше став об’єктом наукової уваги. Однак роль навчальної книги була репродуктивною і обмежувалася виключно повторенням, закріпленням і контролем знань. Найбільш плідною була перша половина 1970‑х років, коли, крім учених-дидактів(І. Лернера, В. Паламарчук, М. Скаткіна), пожвавилися наукові пошуки у галузі підручникотворення вчених–психологів (Г. Гільбух, О. Дусавицький, Л. Занков, Н. Тализіна, ін.). Недостатньо сформульованими були принципи побудови підручників, система та методика їх перевірки, критерії оцінки. Початок 70‑х років минулого сторіччя характерний пошуком системи наукових і методичних критеріїв, які уможливили об’єктивну оцінку змісту та структури програми і чинних підручників, виявили їх недоліки, окреслили шляхи удосконалення. Це був період поширення комплексних досліджень навчальної книги, коли розгорталася творча співпраця дидактів, методистів, психологів, що брали участь у створенні нового методичного забезпечення навчально-виховного процесу для 4-річної школи з урахуванням нових цілей навчання і здобутків психологічної та педагогічної науки. Виразною ознакою підручникотворення 1980‑х років було істотне оновлення підручникового фонду для початкової школи, розробка навчальних книг для експериментальних класів. Цей період став підґрунтям для створення нових підручників у незалежній Україні.
5. Досліджуваний період плідний на створення «навчально-методичного книжкового комплексу» – навчальних посібників, дидактичних матеріалів, методичних рекомендацій, збірників задач, зошитів, таблиць, роздаткового матеріалу, кіно – діафільмів тощо. Вони відповідали змісту підручників із природничо-математичних дисциплін.
6. Основними функціями підручників природничо-математичного циклу досліджуваного періоду для початкової школи є інформаційна, ровивальна, мотиваційна та виховна, які тісно взаємопов’язані і реалізовані через структуру підручника – текст (основний, додатковий, пояснювальний), позатекстові компоненти (апарат організації засвоєння знань, апарат орієнтування, ілюстративний матеріал). Проведений структурно-функціональний аналіз підручників природничо-математичного циклу для початкової школи означеного періоду уможливлює висновок про педагогічну доцільність їх побудови та відповідність змісту навчального матеріалу новим програмам і рівневі розвитку учнів, а також дидактичним принципам науковості, доступності, послідовності викладу матеріалу.
Завдання підручників із природознавства носили переважно творчий характер, аніж репродуктивний. Позитивної оцінки дослідників заслуговують позатекстові матеріали – питання та завдання, позаяк чимало з них створювали передумови для активізації самостійної дослідницької діяльності школярів, були спрямовані на розвиток логічного мислення, мистецьких здібностей («намалюй», «опиши», «створи»), а також підготовки до життя молодшого школяра.
7. Порівняльний аналіз підручників для початкової школи досліджуваної доби та сучасності дає підстави стверджувати, що в нинішній практиці створення підручників із природозничо-математичних дисциплін використовуються далеко не всі позитивні напрацювання минулого, зокрема у царині духовного, морально-естетичного, екологічного, патріотичного виховання.
Практична спрямованість підручників із природознавства на сучасному етапі, на наш погляд, повинна передовсім цілепокладатися на питання екології, охорони довкілля, утверджувати природозберігаючу та природостворюючу діяльність людини. Позитивом у навчальних книгах з природознавства досліджуваного періоду вважаємо доступність викладу навчального матеріалу, та його естетизацію.
Підручники з математики для початкових класів нового покоління у деяких аспектах вигідно відрізняються від попередніх. Так, їхній зміст позбавлений ідеологічних нашарувань, звільнений від комуністичних догм. У змісті сучасних підручників реалізується не лише інформаційна, але й мотиваційна та розвивальна функції. У більшості навчальних книг ураховано елементи диференційованого навчання. У зв’язку із цим структурування змістової частини передбачає вільний вибір дидактичного матеріалу за рівнями складності, наявні також обов’язкові текстові й позатекстові компоненти. З-поміж сучасних підручників із математики вигідно вирізняються навчальні книги для дітей 6-7-річного віку, в яких дидактичний матеріал подано в цікавій формі, застосовуються ігрові методи навчання. Вони відзначаються і якістю ілюстрацій, а от щодо кількості, то сучасний підручник з математики втрачає у кількості невербальних джерел інформації (таблиць, схем, діаграм тощо).
Однак, як засвідчив структурно-функціональний аналіз, зміст сучасного підручника не повною мірою забезпечує цілісне бачення підростаючою особистістю навколишнього світу. І це в той час, коли учень молодшого шкільного віку потребує опертя на конкретні зразки із життя своїх ровесників, з довкілля. У цьому плані варто творчо використати здобутки науково-методичного потенціалу минулого, коли кількість завдань, спрямованих на формування у школярів готовності до життя в соціумі, становила досить великий відсоток. Виховна лінія, втілена у доборі текстів виховного спрямування, а саме: формування морально-етичних, патріотичних, екологічних, естетичних цінностей у школярів, у підручниках досліджуваного нами періоду може бути творчо використана у сьогоднішній теорії і практиці підручникоукладання з математики.
8. Проведене дослідження дозволило виокремити ідеї, які доцільно творчо використовувати при визначенні дидактичних основ побудови підручників із природничо-математичних дисциплін для загальноосвітніх шкіл першого ступеня незалежної України:
– постійне оновлення дидактичних основ підручників відповідно до суспільно-політичних, соціально-культурних умов;
– врахування в ході оновлення дидактичних основ сучасних підручників принципів науковості пропонованого змісту навчання, доступності, систематичності та інтегрованості, логічної послідовності та наступності у розгортанні понять, що розглядаються, історизму в аналізі понять, теорій та ін.;
– використання навчальних завдань, які цілепокладають на життєвий досвід молодших школярів;
– дотримання у підручниках міжпредметних зв’язків, в яких нагромаджено текстовий матеріал про рослинний і тваринний світ, господарсько-економічне життя тощо;
– добір текстів морально-етичного спрямування, які б формували у молодших школярів національні та загальнолюдські цінності;
– насичення підручників завданнями, які спрямовані на науково-пошукову діяльність молодших школярів, розвиток в них творчого мислення;
– використання в підручниках діалогізованої форми викладу матеріалу;
– посилення мотиваційної функції навчальної книги за допомогою цікавих позатекстових компонентів.
Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів поставленої проблеми. Актуальними та перспективними вбачаємо дослідження функцій підручників природничо-математичного циклу (виховної, мотиваційної, інформаційної, розвивальної тощо), їх реалізація, а також питання про критерії якості навчальної книги.
Список праць, опублікованих за темою дисертації
Статті у фахових виданнях
1. Височан Л.М. Шкільні підручники з природничо-математичних дисциплін для початкових шкіл (1959–1991 рр.) / Л.М. Височан // Джерела. Науково-методичний вісник. – Івано-Франківськ, 2004. – №3–4 (39–40) – С. 37–42.
2. Височан Л.М. Деякі питання вивчення математики в початковій школі: історичний аспект / Л.М. Височан // Вісник Прикарпатського університету. Педагогіка. Випуск ХV‑ХVІ. Ч. 2. – Івано-Франківськ: Плай, 2006. – С. 65–76.
3. Височан Л.М. Зміст, структура сучасних розвивальних підручників з природничо-математичних дисциплін для загальноосвітньої школи І ступеня / Л.М. Височан // Проблеми сучасного підручника. – К., 2006. – Вип.6. – С. 301–305.
4. Височан Л.М. Методичне забезпечення викладання природничо-математичних дисциплін у початковій школі (1959–1991) / Л.М. Височан // Науковий вісник Чернівецького університету. – Вип. 316. Педагогіка та психологія: зб. наук. праць. – Чернівці: Рута, 2006. – С. 22–29.
5. Височан Л.М. Шкільний підручник для початкової школи як історико-педагогічна проблема (1959–1991 рр.) / Л.М. Височан // Обрії. – 2006. – №2 (23). – С. 93–95.
6. Височан Л.М. Навчально-методичне забезпечення викладання природничо-математичних дисциплін у початковій школі (60–80-ті роки ХХ ст.) / Л.М. Височан // Педагогіка та психологія: зб. наук. праць. – Вип. 31 / за заг. ред. академіка І.Ф. Прокопенка, чл.-кор. В.І. Лозової. – Харків, 2007. – С. 109–118.
Публікації в інших виданнях
7. Височан Л.М. Вивчення природничих дисциплін як фактор розвитку особистості школярів (1959–1991 рр.) / Л.М. Височан // Ідея опіки дітей і молоді в історико-педагогічній науці: зб. наук. праць. – Івано-Франківськ, 2005. – С. 48–54.
8. Височан Л.М. Диференційовані завдання на уроках математики: історичний аспект розвитку (1959–1991 рр.) / Л.М. Височан // Матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції «Державний стандарт початкової загальної освіти та його реалізація під час навчально-виховного процесу». – Дрогобич: Посвіт, 2006. – С. 66–70.
9. Височан Л.М. Методичні рекомендації для підготовки і проведення уроків з курсу «Я і Україна» в школі І ступеня / Л.М. Височан // Педагогічна практика в початковій школі. – Ч.І. Навч.-метод. посібник з педагогічної практики для студентів Педагогічного інституту, спеціальність «Початкове навчання». – Івано-Франківськ: Гостинець, 2006. – С. 68–70.
10. Височан Л.М. Розвиток особистості молодших школярів у процесі використання нових підручників для початкових шкіл / Л.М. Височан // Молодший школяр: проблеми розвитку. – Івано-Франківськ: Плай, 2006. – С. 86–92.
11. Высочан Л.М. Возможности использования наработок прошлого в практике подготовки современных учебников по математике (1958–1991) / Л.М. Высочан // Научно-теоретический и практический журнал «Современный научный вестник». – 2007. – №10(18). – С. 50–67.
12. Височан Л.М. Дидактичні основи ефективного використання краєзнавчого матеріалу на уроках природознавства в початкових класах гірської школи Українських Карпат (1959–1991 рр.) /
Л.М. Височан // Гірська школа Українських Карпат. – 2007. – №2–3. – С. 146–150.
13. Височан Л.М. Дидактичні функції підручників з природознавства та способи їх реалізації / Л.М. Височан // Розвиток наукової творчості майбутніх вчителів природничих дисциплін. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Збірник наукових праць / За редакцією М.В. Гриньової. – Полтава: Астрая, 2007. – С. 168–172.
14. Височан Л.М. Педагогічна майстерність вчителя початкових класів по реалізації міжпредметної функції природознавстства / Л.М. Височан // Збірник наукових повідомлень обласної науково-практичної конференції «Професійна кар’єра педагога: динаміка, основні проблеми, шляхи їх вирішення». – Івано-Франківськ: Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2007. – С. 45–52.
15. Височан Л.М. Проблема формування обчислювальних навичок молодших школярів в сучасних умовах / Л.М. Височан // Науковий вісник. Серія «Філософія» / Харківський нац. пед. ун‑т імені Г.С. Сковороди. – Харків: 2007. – Вип.25. – С. 81–83.
16. Височан Л.М. Психолого-дидактичні вимоги до підручників початкової школи (1959–1991 рр.) / Л.М. Височан // Современные научные достижения. – Т.4. Педагогика.– Днепропетровск: Наука и образование, 2007. – С. 71–76.
17.Высочан Л.М. Развития методики преподавания природоведения та учебников для начальных школ Украины (1958–1991 гг.) / Л.М. Высочан // Научно-теоретический и практический журнал Оралдын Фылым Жаршысы. – №7 (8). – 2007. – С. 10–17.
Анотації
Височан Л.М. Дидактичні основи побудови підручників з природничо-математичних дисциплін для початкових шкіл України (1958–1991 рр.).
– Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки. – Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківськ, 2008.
Дисертаційне дослідження присвячене дидактичним основам побудови підручників із природничо-математичних дисциплін для початкових шкіл України (1958–1991 рр.). У роботі проаналізовано основні аспекти теорії підручника, різноманітні підходи до розробки дидактичних засад його створення, обґрунтовано доцільність використання структурно-функціонального підходу як основи аналізу дидактичних основ навчальних книг природничо-математичного циклу для початкових шкіл України досліджуваної доби.
У роботі охарактеризовано дидактичні основи побудови підручників із природознавства та математики. Вони включають функції (інформаційна, розвивальна, мотиваційна та виховна), які тісно взаємопов’язані і реалізуються у структурі підручника. На основі структурно-функціонального аналізу підручників із предметів природничо-математичного циклу означеного періоду показано можливості використання здобутків минувшини в навчальній практиці сьогодення.
Ключові слова:
підручник, дидактичні основи,
природничо-математичні дисципліни, структурно-функціональний аналіз, текст, функції, молодші школярі.
Высочан Л.М. Дидактические основы построения учебников естественно-математических дисциплин для начальных школ Украины (1958–1991 гг.).
– Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 – общая педагогика и история педагогики. – Прикарпатский национальный университет имени Василия Стефаника, Ивано-Франковск, 2008.
Диссертационное исследование посвящено дидактическим основам построения учебников естественно-математических дисциплин для начальных школ Украины (1959–1991 гг.). Обновление и усовершенствование содержания обучения на современном этапе развития украинской национальной школы предусматривает качественные изменения в теории и практике создания учебников, поскольку общественные и государственные требования предусматривают и новые требования к учебной книге.
Внедрение государственного образовательного стандарта, утверждение новой структуры школы, перенесение акцента в учебном процессе на самостоятельное осмысление школьниками учебного материала требуют создания новых учебников.
Многочисленные исследования свидетельствуют об актуальности проблемы школьного учебника для начальной школы, необходимость фундаментальных педагогических исследований в области построения учебников, а также о том, что отдельные его аспекты остаются за пределами внимания исследователей: недостаточно исследоваными остаются учебники естественно-математических дисциплин.
В работе проанализированы дидактические основы построения учебников естественно-математического цикла для начальных школ Украины исследуемого периода. Они включают функции (информационная, развивательная, мотивационная и воспитательная), которые тесно взаимоповязаны и реализуются через структуру учебника – текст (основной, дополнительный и т.д.), а также внетекстовые компоненты (аппарат организации усвоения знаний, аппарат ориентирования, иллюстративный материал).
Обоснован структурно-функциональный подход к анализу учебной литературы для начальной школы, раскрыто соотношение содержания учебников естественно-математических дисциплин в начальной школе и учебно-методической литературы.
На основании структурно-функционального анализа действующих учебников по дисциплинам естественно-математического цикла исследуемого периода показано возможности использования достижений прошлого в современной учебной практике.
Проведенный сравнительный анализ учебников естественно-математических дисциплин исследуемого периода с современными учебниками, показал, что в современной практике построения учебников используются далеко не все положительные наработки прошлого, в частности в области духовного, морально-эстетического, экологического, патриотического воспитания.
В диссертации очерчены перспективные возможности творческого использования идей построения учебников естественно-математических дисциплин в современной общеобразовательной школе.
Ключевые слова:
учебник, дидактические основы, естественно-математические дисциплины, структурно-функциональный анализ, текст, функции, младшие школьники.
Uysochan L.M. – The didactic basis of textbooks in Natural Sciences and Mathematics subjects composition (1958–1991)
– Manuscript.
Desertation (a theis) for getting the Schoiar Degre of Cancliclate of Pedagigical Sciences in spesiality 13.00.01‑the General Pedgogics and the History of Pedagogics.-The National University of Precarpathia named after V. Stefanuk.-Ivano-Frankivsk, 2008.
The theis is devoted to the didactic basies of the composinion of textbooks in natural sciences and mathematics subjects for the primary schools of Ukraine (1958–1991).The renewment and improvement of the educational’s catchword on the modern lever of the development of Ukrainian national school provides the quality changes in the theory and practice of textbook making. The above mentioned changes are actukal since the social and state demands to the quality of an education standard, the new school structure, the change of accents in the teaching process.
The dydactik aspects of textbook of Natural Sciences and Mathematics are worked out in the theis. The structural and functional approach to the analysis of the theacher's Literature for the primary school-children, the catchword interrelation of the textbooks of Natural Science and Mathematical subjects in the primary school and the educational and methodological literature is grounded and inlighted.
The comparison analysis of textbook of the Natural Sciences and Mathematics subjects of the period understudy with modern textbooks is fulfilled. The perspective abilities of the creative usage of the ideals of Natural Sciences and Mathematical subjects' textbook in modern comprehensive school of the first lever are determined.
Key words:
the textbook, the didactic basis, Natural Sciences and Mathematical subjects, the structural and functional analysis, text; the pupils of junior school age, functions.
|