Курсовая работа: Організація і шляхи вдосконалення обліку власного капіталу на прикладі ВАТ "Луганськмлин"

Організація і шляхи вдосконалення обліку власного капіталу на прикладі ВАТ «Луганськмлин»

Зміст

Вступ

1. Теоретичні та правові засади організації обліку власного капіталу

2. Аналіз стану облікової політики ВАТ «Луганськмлин»

3. Організація обліку власного капіталу

3.1 Завдання обліку власного капіталу, його оцінка та функції

3.2 Формування і облік статутного капіталу

3.3 Організація обліку додаткового, резервного капіталів та нерозподіленого прибутку (непокритих збитків)

3.4 Організація документування та документообігу в обліку власного капіталу

3.5 Звіт про власний капітал

4. Шляхи вдосконалення організації обліку власного капіталу на ВАТ «Луганськмлин»

Висновки і пропозиції

Список використаних джерел

Вступ

В умовах переходу до ринкової економіки особливої актуальності набирають облік та аналіз власного капіталу, наявність якого дозволяє функціонувати підприємствам всіх форм власності.

Актуальність обліку власного капіталу виникла через появу нових організаційно-правових форм підприємств, внаслідок прийняття нормативних документів, які найближче до умов функціонування ринкової економіки.

У теперішній час, коли біля 80% підприємств мають недержавну форму власності, власний капітал набуває важливе економічне значення, так як показує кількість власних засобів підприємства, які знаходяться в його розпорядженні, та які представляють собою фонди та резерви.

Таким чином, економічна важливість власного капіталу і багатогранність його структури обумовлюють необхідність проведення правильного та достовірного обліку, а також здійснення аналізу власного капіталу на кожному підприємстві, тим самим підтверджуючи актуальність вивчення даної проблеми, що визначило вибір теми дипломної роботи та її мету.

Метою дипломної роботи є вивчення організації обліку власного капіталу на ВАТ «Луганськмлин» та виявлення недоліків у такому обліку.

Об’єктом вивчення дипломної роботи виступають різноманітні питання і проблеми сучасного обліку власного капіталу на прикладі підприємства, а також саме підприємство Відкрите акціонерне товариство «Луганськмлин»

Кожне підприємство має майно, яке складається з різних об’єктів обліку – носіїв прав власності окремих фізичних та юридичних осіб. Кожен власник має право на майно підприємства, а також може претендувати на отримання прибутку лише в межах його частини та форми інвестування коштів у це підприємство. Тому такі частини, на підставі статутних та первинних документів, повинні бути чітко відображені у системному бухгалтерському обліку. Одне з головних завдань обліку складається з того, щоб розкрити права власника на частину його майна і належний йому прибуток.

У процесі написання роботи використовувались як традиційні методики (літературний, графічний, порівняльний) так і наукові (методи бухгалтерського обліку, економічного аналізу, економічно-математичні методи, методи групування, балансовий та інші). Так само в роботі був використаний практичний матеріал обліку та аналізу власного капіталу ВАТ «Луганськмлин», а також фінансова звітність, розглянуті та вивчені нормативні та законодавчі документи України, що регулюють облік власного капіталу.

1. Теоретичні та правові засади організації обліку власного капіталу

Законодавче регулювання нових напрямків господарської практики супроводжувалось нормативним урегулюванням бухгалтерського обліку власного капіталу підприємств. Отже на цей момент нормативна та законодавча база України містить наступні основні елементів.

Нормативною базою формування власного капіталу є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 «Звіт про власний капітал». Цим положенням (стандартом) визначаються зміст та форма звіту про власний капітал і загальні вимоги до розкриття його статей. Норми цього положення (стандарту) стосуються підприємств, організацій та інших юридичних осіб всіх форм власності (за винятком банків та бюджетних закладів).

Одним із важливих документів є Положення «Про організацію бухгалтерського обліку та звітності в Україні». Воно встановлює єдині методичні основи бухгалтерського обліку й звітності в Україні для підприємств, їх об’єднання і організацій (крім банків) незалежно від форми власності, бюджетних заснувань. Положення має підрозділи «Фонди і резерви» і «Прибуток (збиток) виробництва», що розкриває сутність і межі утворення окремих складового власного капіталу, наприклад: статутного фонду, резервного фонду та інші.

Такий нормативний документ – Господарський кодекс України визначає правові основи здійснення підприємницької діяльності в Україні, розкриває сутність підприємництва, його суб’єкти й об’єкти, організаційні форми, обмеження в здійсненні підприємницької діяльності. Окремим поділом виділені умови здійснення підприємницької діяльності і порядок державної реєстрації.

Будь-яке підприємство при організації фінансово-господарської діяльності, спирається на Закон України «Про оподаткування прибутку підприємства». Він містить у собі такі питання, як об’єкт і суб’єкт оподаткування, тобто визначає з чого утворюється прибуток підприємства, хто є платником податку. Так само в законі розкриті поняття валових втрат і прибутків підприємства, амортизаційних відрахувань. Цей закон дуже важливий, тому що визначає сутність доходів і витрат, що дозволяє будь-якому підприємству відповідно до закону визначити суму оподаткованого прибутку.

Закон України «Про господарські товариства» визначає організаційні, економічні, правові норми утворення господарських товариств. У законі сказано, що акціонерні товариства утворяться на основі встановленого договору і статуту. Установчі документи повинні містити в собі зведення про вид діяльності, склад засновників, назва, місце знаходження, розмір і порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутку і збитків, склад і компетенцію об’єднання.

Закон України «Про цінні папери і фондовий ринок» упорядкує види цінних паперів, що можуть бути випущені в Україні. Законом затверджується, що акціонерне товариство, що прийняло вклад засновника повинно розподілити між ними акції відповідно їхнім внескам і виплачувати по акціях відповідні дивіденди.

Переглянуті документи були прийняти в період переходу до ринкових відносин, але вони не задовольняють цілком вимогам сучасного обліку, який був орієнтований на міжнародні стандарти. Був прийнятий Закон «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», яким законодавчо закріплено орієнтацію бухгалтерського обліку і звітності на застосування міжнародних стандартів фінансової звітності. З метою реалізації цього Закону КМУ затвердив «Програму реформування бухгалтерського обліку».

В Балансі Статутний капітал відображається як зафіксована в засновницьких документах загальна вартість активів, яка є внеском власників (учасників) в капітал підприємства.

П(С)БО 5 «Звіт про власний капітал» надає узагальнену за звітний рік інформацію про зміни (збільшення, зменшення) статутного фонду, капіталу, пайового капіталу, додаткового, резервного, несплаченого і вилученого капіталу, а також про нерозподілений прибуток. Додаткова інформація, розкриття якої в поясненнях звіту вимагається П(С)БО 5, висвітить призначення та умови використання всіх елементів власного капіталу підприємства.

При організації обліку власного капіталу необхідно враховувати наступні фактори: форму власності; організаційно – правову форму господарювання; кількість засновників, а також інформацію про власний капітал, що наводиться в наказі про облікову політику.

На ВАТ «Луганськмлин» облік власного капіталу підприємства ведеться згідно наказу про облікову політику. Як зазначив Житний П. – перший наказ, який має підписати керівник підприємства на новий звітний рік, - це наказ про облікову політику. Загальне керівництво і відповідальність за процес формування облікової політики доцільно накласти на виконуючий орган – спеціалізований підрозділ, підпорядкований головному бухгалтеру. Це може бути одне із структурних підрозділів обліково – фінансової служби, наприклад, сектор облікової політики (СУП).

При обліку власного капіталу застосовуються рахунки 40 «Статутний капітал», 41 «Пайовий капітал», 42 «Додатковий капітал», 43 «Резервний капітал», 44 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)», 45 «Вилучений капітал», 46 «Неоплачений капітал», 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів», 48 «Цільове фінансування і цільові надходження».

Використовуючи програмний комплекс SVOD, більшість документів на ВАТ «Луганськмлин» заповнюються на комп’ютерах.

Електронний документ – це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документу. Порядок електронного документообороту визначається державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, закладами та організаціями всіх форм власності згідно законодавству.

Вивчення, здійснення, постійне вдосконалення законодавчих вимог, норм кодексів корпоративної поведінки, професійної етики, розроблених на засадах міжнародного досвіду, є основним орієнтиром попередження конфліктів інтересів між власниками і інвесторами.

Власний капітал підприємства обов’язково підлягає перевірці. Сук П. вважає, що завданням ревізії власного капіталу є:

- перевірка дотримання законів при формуванні капіталу;

- встановлення достовірності даних по власному капіталу;

- аналіз використання власного капіталу.

Об’єктом ревізії є власний капітал підприємства. Ревізор знайомиться зі структурою власного капіталу та перевіряє кожен його вид.

Господарський кодекс України (стаття 86) передбачає, що вкладами учасників можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права, кошти (в тому числі в іноземній валюті).

Невід’ємним атрибутом ринкової економіки є також і цінні папери. Тому аудит цінних паперів, в тому числі і внутрішній аудит цінних паперів, на сьогодні є одним із важливих напрямків аудиторської діяльності.

Акція – це цінний папір без визначення терміну обігу, який посвідчує внесення визначеного паю до статутного капіталу акціонерного товариства, дає право на участь в управлінні ним і на одержання прибутку у формі дивідендів, а також на участь у розподілі майна в разі ліквідації товариства.

При перевірці тверджень про права та зобов’язання, що виникають у суб’єкта господарювання у зв’язку з випуском або придбанням цінних паперів, внутрішній аудитор отримує докази щодо підтвердження суттєвих умов утримувачем або контрагентом і знайомиться з депозитним та іншим документами, перевіряє установчі і платіжні документи та відповідні банківські витяги, а в разі отримання цінних паперів в обмін на активи – накладні. Крім того, аудитор перевіряє своєчасність і достовірність записів про зміни прав власності у разі ведення реєстру власників цінних паперів на підприємстві.

Кучеренко Є. зазначає, що акціонерне товариство самостійно вирішує, чи створювати ревізійну комісію, чи залучати аудитора.

У разі прийняття рішення про створення ревізійної комісії, аудиторську перевірку річного звіту товариства слід проводити до проведення чергових загальних зборів та на їх розсуд виносити як річний звіт, так і висновки аудитора за ним.

У разі прийняття рішення про створення ревізійної комісії необхідно дотримуватися норм Закону України «Про господарські товариства», а саме:

- ревізійна комісія обирається з числа акціонерів;

- порядок діяльності ревізійної комісії та її кількісний склад затверджується виключно загальними зборами акціонерів;

- ревізійна комісія звітує перед наглядовою радою та загальними зборами акціонерів;

- ревізійна комісія повинна готувати та подавати загальним зборам висновок за річним звітом.

28. 04. 2009 року Мінфін наказом № 415 затвердив новий стандарт – П(С)БУ № 31 «Фінансові витрати». Цей стандарт встановлює нові правила бухгалтерського обліку фінансових витрат, а саме витрати у вигляді відсотків по цінним паперам. На сьогоднішній день підприємству дозволяється зазначати в своїй обліковій політиці можливість капіталізації фінансових витрат, пов’язаних з створенням кваліфікаційного активу.

Підприємство – резидент, яке виплачує дивіденди засновникам, згідно з п. 9.3 ст. 9 Закону «Про податок з прибутку фізичних осіб», надає в податковий орган по місцю реєстрації «Податковий розрахунок резидента, що виплачує дивіденди платнику податку з доходів фізичних осіб» по формі, затвердженій наказом ДПАУ від 04.12.08 року № 586.

Кудрянця – Висоцька О. П. вважає, що організація документообігу полягає в розробленні найбільш раціональних шляхів руху документів від їх складання до передачі в архів із зазначенням інстанцій, через які має проходити документ, мети і конкретного часу надходження та вибуття документів на кожній інстанції, а також назви посади виконавця, що складає, перевіряє та опрацьовує документ у формі таблиці.

Статутний і додатковий капітали виконують різні функції. Так, статутний капітал – це первісне джерело інвестування та формування майна підприємства. На відміну від додаткового, він забезпечує регулювання відносин власності та управління підприємством, його розмір не може бути меншим за встановлену законодавством суму.

Формується статутний капітал за рахунок внесків засновників (учасників), фіксується в засновницьких документах підприємства сума статутного капіталу, а також рішення про його збільшення або зменшення обов’язково реєструється в Державному реєстрі. Сума статутного капіталу за балансом підприємства та сума, зареєстрована в Державному реєстрі, повинні бути тотожні.

В Господарському кодексі України статтею 81, п.7 передбачено, що засновники несуть солідарну відповідальність по зобов’язанням, які виникли відповідно до засновницького договору.

2. Аналіз стану облікової політики ВАТ «Луганськмлин»

Історія розвитку ВАТ «Луганськмлин» почалася з 2000 року. В м. Луганську був збудований млин-комбінат, в склад якого увійшли: млин-завод з виробничою міцністю 200 тон за добу по виробництву 3х сортного пшеничного борошна, елеватор ємкістю 48 тис. тон. Почато будівництво крупо - завода з виробничою міцністю 125 тон за добу по виробництву перлової крупи, який введений в експлуатацію в 2001 році.

Після вдосконалення технологічного процесу в 2007 році виробнича міцність млин-заводу склала 280 тон за добу, крупо - заводу – 170 тон за добу.

В період війни цеха комбінату були частково зруйновані. В 2007 – 2009 роках проводилися відновлювальні роботи і з 2008 року комбінат почав працювати на повну міць.

З кожним роком комбінат напрацьовував виробничі можливості. В 2009 році введено в експлуатацію кукурудзо - калібровочний завод виробничою можливістю 1500 тон за добу по переробці гібридного насіння кукурудзи.

В 2009 році введено в експлуатацію склад базтарного зберігання і відпуску борошна ємкістю 1100 тон.

В 2009 році введено в експлуатацію комбікормовий завод з виробничими можливостями 300 тон за добу розсипних комбікормів та елеватор ємкістю 8 тисяч тон.

В 2009 року проведено технічне переозброєння млин - завода із заміною застарілого обладнання на сучасне, багатокомпонентне, що дозволило збільшити виробничі можливості цеха до 500 тон за добу переробки пшениці.

З метою розширення ассортимента на крупо - заводі введена універсальна технологічна схема переробки зерна.

В 2009 році підприємство приватизовано і організоване відкрите акціонерне товариство «Луганськмлин». Підприємство не зупиняється на отриманому, постійно вдосконалює технологічні процеси і розширює виробництво продукції.

На сьогоднішній день ВАТ «Луганськмлин» багатоцільовий виробничий комплекс із високою технологією та широким асортиментом випускаємої продукції. В склад підприємства входить:

- млин-завод з виробничими можливостями 500 тон за добу по виробництву 3х сортового пшеничного борошна вищого, першого та другого сортів, борошна для макаронних виробів, крупи манної, пшеничного зародку та відрубів;

- крупо - завод з виробничими можливостями 200 тон за добу по виробництву круп в асортименті кукурузна дрібна для виробництва рогаликів, пшенична, перлова, горох, пшоно, борошна ржаного сіяного, обдирного, обойного;

- комбікормовий завод по виробництву 500 тон за добу розсипних та гранульованих комбікормів для птиці, свиней, великої рогатої худоби, риби, собак;

- цех по виробництву кукурузник рогаликів 300 кг за добу;

- кукурудзо - калібровочний завод, що перероблює 1500 тон за сез. гібридного насіння кукурудзи;

- два елеватора загальною ємкістю 65 тис. тон;

- цех по виробництву хлібобулочних і макаронних виробів.

ВАТ «Луганськмлин» постачає свою продукцію хлібозаводам, кондитерським та макаронним фабрикам і птахофабрикам та іншим підприємствам міста Луганська і Луганської області, різним регіонам України. Будучи надійним діловим партнером, проводе постачання своєї продукції на ринки Росії, Білорусі, Туркменістану та країни Балтії.

Зусилля трудового колективу, а він складає 550 чоловік, направлені на вдосконалення виробництва, розширення асортименту та покращення якості випускаємої продукції, були оцінені Міжнародним призом «За якість» у 2009 році з врученням його в Парижі, Призом облміськадміністрації «Луганська марка» у 2010 році, Міжнародною нагородою «Єртсмейкер-2010» за динаміку і прогрес економічного розвитку в умовах після кризової економіки у 2010 році з врученням його у Женеві.

Виходячи з того, що ВАТ «Луганськмлин» має досить великі об’єми виробництва, його бухгалтерія також має бути добре укомплектована кваліфікованими спеціалістами та необхідною базою для досконалого ведення бухгалтерського обліку.

Робітники бухгалтерії ВАТ «Луганськмлин» у своїй роботі користуються нормативно-правовою базою по бухгалтерському обліку: Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», прийнятому 16.07.2009 році; Планом рахунків активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємства і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.2009 року; Інструкцією по використанню Плану рахунків активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємства і організацій; Методичними рекомендаціями по використанню регістрів бухгалтерського обліку, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 356 від 29.12.2009 року; Положеннями (Стандартами) Бухгалтерського Обліку та іншими необхідними документами для успішної роботи.

Бухгалтерський відділ підприємства має окремі підрозділи, які ведуть облік певних сторін діяльності ВАТ «Луганськмлин», про що обумовлено у наказі про облікову політику на підприємстві. Так, наприклад, бухгалтерія ВАТ «Луганськмлин» розподіляється на відділ по основним засобам, відділ по розрахункам із працівниками підприємства, відділ по обліку розрахунків із постачальниками та підрядчиками, відділ по обліку розрахунків із кредиторами, відділ по обліку готової продукції, каса, а також інші відділи, на чолі яких, згідно із наказом про облікову політику підприємства, стоїть головний бухгалтер.

Облік фондів резервів і фінансових результатів у ВАТ «Луганськмлин» ведеться фінансово-розрахунковим сектором бухгалтерії. Облік статутного капіталу проводиться заступником головного бухгалтера. Перелік робіт із фінансово - розрахункового сектора визначається в нормативному документі «Положення про відділ по обліку фінансово-розрахункових операцій». Цей документ розроблений й затверджений керівником. Кожен робітник, що займається обліком власного капіталу, має свої обов’язки, що утримуються в посадовій інструкції.

Планування і контроль термінів виконання облікових робіт проводиться за допомогою системи графіків, які відображають облікові процеси. Сутність організації облікової роботи з графіка складається в тому, що збір первинної облікової інформації, передача в органи обліку, опрацювання даних, упорядкування звітності і видача інформації споживачам виконується в заздалегідь установлені терміни і строки.

Облік власного капіталу, як і облік у загалі, починається з первинних документів. Організація первинної облікової інформації починається з виявлення складу господарських операцій і об’єктів, що повинні знайти відображення в системі обліку на підприємстві. Для цього по кожному з розділів облікової роботи складається перелік інформації. Такий перелік називається обліковою номенклатурою.

Кожне робоче місце бухгалтерії забезпечено нормативно-довідковими джерелами, зразками чинних форм звітності і документів, зразками підписів осіб, що мають право підписувати документи. За роботою бухгалтерів фінансово-розрахункового сектора стежить керівник сектора, що береже звітні дані по власному капіталу і дає їх на перевірку головному бухгалтеру або його заступнику.

Згідно розглянутого переліку облікових норм здійснюється організація обліку власного капіталу на ВАТ «Луганськмлин», що відповідає законодавчій базі України, а також Статуту підприємства.

Окрім того, на ВАТ «Луганськмлин» сформована економічно-планова служба, яка займається розрахунком показників економічної ефективності роботи підприємства.

Для спрощення обліку в бухгалтерії підприємства використовується програмний комплекс SVOD. Програмний комплекс забезпечує повну прозорість обліку та управлінського процесу для керівництва підприємства.

За допомогою програмного забезпечення SVOD виконуються такі завдання, як складський і бухгалтерський облік закупок зерна,домішок та іншої сировини, облік реалізації борошна різних сортів, отрубів, манної та пшеничної круп та інших видів продукції, облік виробництва продукції млином, цехом комбінатів, іншими цехами, автоматичний розрахунок виходу борошна по кількості та якісним характеристикам давальної сировини, ведення каси та облік коштів в підзвіті. Повністю автоматизований розрахунок заробітної плати, кадровий облік, підтримка видачі заробітної плати і дивідендів працівникам через банкомат.

Крім того, програмний комплекс SVOD передбачає підключення електронних вагів на безтарній відгрузці, передачу результатів вимірів та автоматичне формування відгрузочних документів, виключаючи «людський фактор».

Інформація вноситься виконувачами шляхом формування первинних документів на автоматизованих робочих місцях. Кожен виконує звичну роботу, використовуючи комп’ютер і SVOD, як інструмент для підготовки накладних, рахунків, заявок,заказів та інші.

Система автоматизації управління підприємством SVOD розроблена для підприємств різних форм власності і масштабів діяльності.

3. Організація обліку власного капіталу

3.1 Завдання обліку власного капіталу, його оцінка та функції

Джерелами формування активів підприємства є власні засоби (власний капітал), позичені кошти (позичений капітал).

Гарантією захищеності прав власників підприємства виступає власний капітал, зокрема зареєстрована його частина – статутний капітал. В Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» власний капітал визначається як частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.

В момент виникнення підприємства його стартовий капітал знаходиться в активах, інвестованих засновниками (учасниками), і представляє собою вартість майна підприємства.

Майно підприємства складається з різних матеріальних, нематеріальних та фінансових ресурсів – носіїв прав власності окремих суб’єктів, а також частини інвестованих засобів.

На етапі, коли підприємство ще не має зовнішньої заборгованості основна облікова формула капіталу має вигляд:

А = К, оскільки З = 0,

де, А – актив;

К – власний капітал;

З – зобов’язання.

В процесі підприємницької діяльності , акціонерне товариство неодмінно використовує запозичені кошти, тобто з’являються зобов’язання. Боргові зобов’язання підтверджують права і вимоги кредиторів по відношенню до активів підприємства, звідси:

А = Д + К, або К = А – Д.

На суму власного капіталу суттєво впливає оцінка в бухгалтерському обліку активів та кредиторської заборгованості.

Водночас власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності будь – якого підприємства, один з найістотніших і найважливіших показників, оскільки виконує функції визначення:

- частки приватного підприємця або кожного партнера товариства в активах підприємства;

- самостійності та влади;

- відповідальності та захищеності прав кредиторів;

- ступеня впливу на діяльність підприємства;

- ступеня фінансування ризикових операцій;

- довгострокового кредитування;

- фінансування ризику;

- кредитоспроможності;

- компенсації понесених збитків;

- розподілення доходів та активів.

На ВАТ «Луганськмлин» власний капітал виник та поповнюється двома способами:

- внесення власниками підприємства грошових коштів та інших активів;

- накоплення суми доходів, що залишаються на підприємстві.

Звідси власний капітал за формами може поділятися на дві категорії:

- інвестований;

- нерозподілений прибуток.

Різновидами власного капіталу є:

- статутний капітал;

- пайовий капітал;

- додатковий капітал;

- резервний капітал;

- вилучений капітал;

- неоплачений капітал;

- нерозподілений прибуток (непокритий збиток);

- цільові надходження;

- забезпечення майбутніх видатків і платежів;

- страхові резерви.

Для відображення змін у власному капіталі у Плану рахунків виділений клас рахунків 4 «Власний капітал». На рахунках цього класу по кредиту відображається збільшення та надходження, а по дебету – зменшення, списання коштів.

Для обліку і узагальнення інформації про склад і рух Статутного капіталу підприємства призначений рахунок № 40 «Статутний капітал».

Збільшення Статутного капіталу відображається по кредиту, зменшення – по дебету рахунка № 40 «Статутний капітал». Сальдо на цьому рахунку має відповідати розміру Статутного капіталу, зафіксованого в установчих документах підприємства.

Збільшення Статутного капіталу відбувається за рахунок пайового капіталу, додаткового, резервного і неоплаченого капіталів, нерозподіленого прибутку (непокритих збитків), розрахунків з учасниками.

3.2 Формування і облік статутного капіталу

Порядок формування Статутного капіталу регулюється законодавством та засновницькими документами. Засновники акціонерного товариства повинні внести не менше 50% номінальної вартості акцій перед державною реєстрацією. Повну вартість (до 100%) формування Статутного капіталу – у продовж року з моменту реєстрації.

Засновницький баланс затверджується на зборах засновників. Майно, внесене в натуральній формі в рахунок вкладів у Статутний фонд (в оплату акцій), зараховується в оцінці, установленій по узгодженню засновників.

Зміна розміру Статутного капіталу здійснюється за рішенням засновників, а бухгалтерські записи виконуються після перереєстрації Статутного капіталу з урахуванням його нового розміру. Розмір Статутного капіталу, який фіксується в засновницьких документах, встановлюється внаслідок проведеної перед цим інвентаризації. Випуск акцій супроводжується його реєстрацією в Державній комісії з цінних паперів та фондовому ринку. Частка засновників в Статутному капіталі не може бути меншою ніж 25%.

Після державної реєстрації підприємства його статутний капітал в сумі внесків учасників, передбачених засновницькими документами, відображається по кредиту рахунка 40 «Статутний капітал» в кореспонденції з рахунками: 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні активи», 12 «Нематеріальні активи», 20 «Виробничі запаси», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 28 «Товари», 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках». Вартість акцій, не оплачена акціонерами, відображається в бухгалтерському обліку по дебету рахунка 46 «Несплачений капітал» та кредиту рахунка 40 «Статутний капітал». Таким чином, на рахунку 40 буде відображена фактична сума підписки на акції.

У випадку, якщо акції розповсюджувалися за ціною, яка перевищує їх номінальну вартість, різниця між емісією та номінальною вартістю випущених акцій обліковується окремо на рахунку 42 «Додатковий капітал». Ця сума не підлягає використанню або розподілу, крім випадку реалізації акцій за ціною, нижчою від номінальної вартості.

Для обліку розрахунків із засновниками в бухгалтерському обліку використовується синтетичний рахунок 46 «Несплачений капітал». По дебету цього рахунка відображаються суми заборгованості засновників по внескам до статутного капіталу, а по кредиту — погашення заборгованості по внескам.

Статутний капітал акціонерне товариство може збільшувати за умови, що всі акції, випущені раніше, повністю оплачені за ціною, не нижче їх номінальної вартості. Якщо у встановлений строк акції не оплачені, то підписка на акції анулюється або сума зменшується до внесеної величини.

Відповідно до ст.38 Закону України «Про господарські товариства» збільшення статутного капіталу акціонерного товариства здійснюється шляхом випуску нових акцій, обміну облігацій на акції або збільшення номінальної вартості акцій. зменшення статутного капіталу здійснюється шляхом зменшення номінальної вартості акцій або зменшення числа акцій у їх власників з метою анулювання.

Збільшення або зменшення статутного капіталу здійснюється тільки після внесення змін до статутних документів. При цьому збільшення можливе лише при повному викупі статутного капіталу попереднього розміру.

Статутний капітал збільшується на суму:

- коштів Резервного страхового капіталу;

- засобів цільового призначення;

- нерозподіленого прибутку минулого року;

- невикористаних засобів резерву сумнівних боргів, що відносяться до прибутку, а потім направляються на покриття збитків.

Зменшення статутного капіталу акціонерного товариства може здійснюватись за рахунок:

- зменшення номінальної вартості акцій;

- зменшення кількості акцій існуючої номінальної вартості шляхом викупу їх у власників та їх подальшим анулюванням.

Зменшення статутного капіталу в обліку відображається дебетуванням рахунку 40 «Статутний капітал» і кредитуванням субрахунку 672 «Розрахунки за іншими виплатами» або рахунку 46 «Неоплачений капітал» в залежності від змісту господарської операції.

Статутний і додатковий капітали виконують різні функції. Так, статутний капітал – це первісне джерело інвестування та формування майна підприємства. На відміну від додаткового, він забезпечує регулювання відносин власності та управління підприємством, його розмір не може бути меншим за встановлену законодавством суму.

3.3 Організація обліку додаткового, резервного капіталів та нерозподіленого прибутку (непокритих збитків)

Додатковий капітал (рах. 42) – це сума, на яку вартість випущених акцій перевищує їх номінальну вартість. Додатковий капітал збільшується на суму емісійного доходу, на суму дооцінки необоротних активів, на суму безоплатно отриманих підприємством активів від інших юридичних або фізичних осіб та інших видів додаткового капіталу. В обліку і в Балансі сума Додаткового відображається окремо: «Додатково оплачений капітал» і «Інший додатковий капітал». Нижче наведено приклад відображення у бухгалтерському обліку операцій з руху додаткового капіталу.

Резервний капітал (рах. 43) – це сума резервів, що виникли згідно з діючим законодавством або засновницьких документів за рахунок нерозподіленого прибутку, але не менше 25% Статутного капіталу. Розмір щорічних відрахувань до резервного фонду не може бути меншим 5%. Резервний капітал призначений на покриття непередбачуваних витрат, збитків, на сплату податків підприємства при його ліквідації. Залишки невикористаного резервного капіталу залишаються на наступний рік.

Збільшення резервного капіталу в момент створення підприємства відображається по дебету рахунків активу і кредиту рахунка 43 «Резервний капітал». Щорічні відрахування до резервного капіталу відображаються по дебету рахунка 44 «Нерозподілені прибутки» і кредиту рахунка 43 «Резервний капітал».

Вилучений капітал (рах. № 45) – фактична собівартість акцій власної емісії або частин викуплених у акціонерним товариством у його власника.

Викуплені акції відображаються за ціною придбання:

Дебет субрахунку № 451 «Вилучені акції»

Кредит рахунку № 30 «Каса» (№ 31 «Рахунки в банках»).

Якщо вилучені акції анулюються – зменшується Статутний капітал і на суму номінальної вартості акцій робиться запис:

Дебет рахунку № 40 «Статутний капітал»

Кредит рахунку № 45 «Вилучений капітал».

Неоплачений капітал (рах. № 46) – це сума заборгованості власників (учасників) по вкладам в капітал. Зменшується заборгованість на акції (неоплаченого капіталу) внаслідок фактичного надходження вкладі засновників і учасників товариства. В фінансовому обліку ця операція відображається по кредиту рахунка № 46 «Неоплачений капітал». Дебетуються рахунки:

- № 10 «основні засоби»;

- № 15 «Капітальні інвестиції»;

- № 12 «Нематеріальні активи»;

- № 20 «Виробничі запаси»;

- № 30 «Каса»;

- № 31 «Рахунки в банках».

Нерозподілений прибуток (Непокритий збиток) (рах. № 44) – це сума прибутку, реінвестована в підприємство, або сума непокритого збитку.

Розраховується сума нерозподіленого прибутку поточного року наступним чином:

ПНпр = ПНмр + ЧПпр - Дпр – Врк,

де ПНпр – прибуток нерозподілений поточного року;

ПНмр – прибуток нерозподілений минулого року;

ЧПпр – чистий прибуток поточного року;

Дпр – дивіденди за поточний рік;

Врк – вклади на поповнення Резервного капіталу.

Сума непокритого збитку наводиться в скобках і віднімається при визначенні розміру власного капіталу.

3.4 Організація документування та документообігу в обліку власного капіталу

Облік власного капіталу, як і облік у загалі, починається з первинних документів. Організація первинної облікової інформації починається з виявленням складу господарських операцій і об’єктів, що повинні знайти відображення в системі обліку на підприємстві. Для цього по кожному з поділів облікової роботи складається перелік інформації. Такий перелік називається обліковою номенклатурою.

В основі організації документування операцій, пов’язаних із формуванням та змінами в капіталі ВАТ «Луганськмлин», лежать облікові номенклатури, тому схема документообігу побудована саме на основному їх переліку. Загалом послідовність документального відображення формування та внесення змін до розміру статутного капіталу показано на рис. 3.1.

Рис. 3.1 Послідовність документування змін статутного капіталу

Організація обліку полягає в розробленні найбільш раціональних шляхів руху документів від їх складання до передачі в архів із зазначенням інстанцій, через які має проходити документ. Таким чином, організація документообігу в обліку капіталу на підприємстві – це перелік усіх носіїв облікової інформації , виконавців, терміни складання та проходження носіїв відповідними інстанціями в послідовному порядку, що відповідає методиці обліку власного капіталу.

У графіку перелічено носії облікової інформації, які складають певні виконавці під час внесення змін до статутного капіталу, шлях їх просування від створення до зберігання в поточному архіві. За своєю специфікою всі носії облікової інформації про зміни в капіталі мають необмежений термін зберігання, тому в постійному архіві мають зберігатись упродовж невизначеного терміну.

В наведеному графіку зафіксовано операції зі змін статутного капіталу на його збільшення, хоча відомо, що він може і зменшуватися, наприклад, через вихід із числа засновників одного із них. У цьому разі перелік носіїв практично не змінюється. Основою для проведення в обліку зменшення статутного капіталу є протокол засновників, де було прийняте таке рішення, а для зняття з балансу активів як колишньої частки оформлюється акт приймання – передачі основних засобів.

Кожне робоче місце бухгалтерії забезпечено нормативно-довідковими джерелами, зразками чинних форм звітності і документів, зразками підписів осіб, що мають право підписувати документи. За роботою бухгалтерів фінансово-розрахункового сектора стежить керівник сектора, що береже звітні дані по власному капіталу і дає їх на перевірку головному бухгалтеру.

3.5 Звіт про власний капітал

Зміст і форма Звіту про власний капітал та загальні вимоги до його розкриття визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 5 «Звіт про власний капітал». Для забезпечення порівняльного аналізу інформації підприємство повинно додавати до річного звіту Звіт про власний капітал за минулий рік.

Метою складання Звіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Його складають підприємства усіх форм власності. В Звіті про власний капітал наводяться дані про рух грошових коштів підприємства та їх еквівалентів на протязі звітного періоду внаслідок операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

В основі побудови Звіту про власний капітал лежить балансовий метод, тобто для кожного елементу підрахунок здійснюється наступним чином: сальдо на початок звітного періоду плюс (мінус) зміни за звітний період дорівнює сальдо на кінець звітного періоду. Результати останньої графи і останнього рядка співпадають.

В статті «Залишок на початок року» наводиться сума власного капіталу, приведена в балансі підприємства, відповідно на початок періоду. Так, на ВАТ «Луганськмлин» сума власного капіталу на початок 2008 року становила 30488,4 тисячі гривень. З Балансу за 2008 рік видно, що на початок року сума статутного капіталу складає 8989,1 тисячі гривень; додатково вкладеного капіталу – 15655,5 тисяч гривень; резервного капіталу – 380,3 тисячі гривень; нерозподіленого прибутку – 5463,5 тисячі гривень, що разом складає 30488,4 тисячі гривень. Саме ці дані і були взяті для заповнення строки 010 «Залишок на початок року» Звіту про власний капітал.

Коригувань на ВАТ «Луганськмлин» не було, тому вище перераховані суми просто переносяться на строку 050 «Скоригований залишок на початок року». Коригування можуть проводитися внаслідок зміни облікової політики на підприємстві або виправлення помилок. Таких змін на ВАТ «Луганськмлин» на протязі року не було.

В статтях розділу «Переоцінка активів» наводяться дані, які відображають збільшення або зменшення власного капіталу в результаті переоцінки основних засобів і інших активів в порядку, передбаченому відповідними Положеннями (стандартами). Згідно облікової політики ВАТ «Луганськмлин» сума дооцінки та уцінки основних засобів відноситься на додатковий капітал, відповідно збільшуючи або зменшуючи його. Таких змін у 2008 році не було,тому такі дані не наведені у Звіті.

В статті «Чистий прибуток (збиток) за звітний період» показується сума чистого прибутку (збитку) із Звіту про фінансові результати. Так, із Звіту про фінансові результати видно, що у 2008 році ВАТ «Луганськмлин» отримало збиток від своєї діяльності у розмірі 1644,6 тисячі гривень (строчка 225, рядок 3 «Чистий прибуток (збиток)»). Саме ці дані були занесені у Звіт про власний капітал.

В статтях «Розподілення прибутку» наводиться сума нарахованих дивідендів, дані про інше розподілення прибутку між засновниками (учасниками) підприємства або направлення прибутку в статутний капітал, резервний капітал та інший.

В статтях розділу «Внески учасників» приводяться дані про збільшення статутного капіталу підприємства із змінами неоплаченого капіталу в результаті збільшення або зменшення дебетової заборгованості учасників по внескам в статутний капітал підприємства. На ВАТ «Луганськмлин» таких заборгованостей немає, тому такі дані не наводяться.

В статті «Всього змін в капіталі» наводиться підсумок змін в складі власного капіталу за звітний період, який визначається як сума всіх змін, відображених в строках 060 – 280. Залишок власного капіталу на кінець року визначається виходячи з його скоригованого залишку на початок року (строчка 050) та підсумку змін в капіталі (строчка 290). На ВАТ «Луганськмлин» зміни відбулися лише за рахунок отримання підприємством збитку від діяльності, який був віднесений на нерозподілений прибуток (непокритий збиток).

У строчці 300 «Залишок на кінець року» Звіту про власний капітал підбивається підсумок змін за рік. В даному випадку зменшився лише «Нерозподілений прибуток (Непокритий збиток)».

З наведеного переліку статей Звіту про власний капітал і їх характеристики видно, що для їх заповнення є вся необхідна інформація на рахунках бухгалтерського обліку класу 4 «Власний капітал».

4. Вдосконалення обліку власного капіталу на ВАТ «Луганськмлин»

Відкрите акціонерне товариство «Луганськмлин» має укомплектований склад робітників бухгалтерської служби. Бухгалтерія на підприємстві розподілена по відділам: облік розрахунків з постачальниками, облік готової продукції, облік власного капіталу, облік основних засобів та інші відділи, які підпорядковані головному бухгалтерові.

Підприємство для полегшення обліку використовує програмний комплекс SVOD, який забезпечує необхідними номенклатурами обліку, автоматично формує головну книгу, оборотно – сальдові відомості по рахункам, Головну книгу, Баланс, інші форми звітності. Тому можна сказати, що суттєвих недоліків по обліку власного капіталу на ВАТ «Луганськмлин» немає.

Але можна знайти деякі шляхи вдосконалення обліку власного капіталу. Так, наприклад, у зв’язку з тим, що ВАТ «Луганськмлин» є акціонерним підприємством, то великий об’єм роботи в обліку власного капіталу займає складання Звіту про власний капітал.

Згідно з Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку (МСБО) фінансові звіти складаються більшістю підприємствам і надаються зовнішнім користувачам у більшості країн світу. І хоча такі фінансові звіти можуть виглядіти однаковими, вони відрізняються один від одного, адже кожна країна має свої соціальні, економічні, законодавчі особливості.

Фінансові звіти є складовою частиною фінансової звітності. Повний набір фінансової звітності згідно МСБО, як правило, містить Баланс, Звіт про прибуток та збиток, Звіт про зміни в фінансовому стані підприємства (який може складатися у вигляді різних форм, наприклад у вигляді Звіту про рух грошових коштів чи фондів), Звіт про зміни у власному капіталі, а також примітки та інші форми, які є невід’ємною частиною фінансових звітів. Вони також можуть містити додаткову інформацію та таблиці, які випливають з наведених звітів та базуються на них. Ці таблиці або інформація може стосуватися, наприклад, фінансової інформації, вартості випущених акцій, розкриття впливу зміни цін на ринках збуту. Але, фінансові звіти не містять такі документи, як звіт директорів, дискусія і аналіз керівництва та аналогічні документи, які можуть вплинути на процес прийняття управлінського рішення.

Для забезпечення гармонізації фінансової звітності 29.06.1973 р. був створений Комітет міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО), який за 30 років своєї діяльності розробив 39 МСБО, з яких сьогодні використовується 29.

Зараз МСБО використовується:

- як основа національних вимог до бухгалтерського обліку в багатьох країнах (в Україні це П(С)БО);

- як міжнародний базовий підхід тими країнами, котрі розробляють свої вимоги (стандарти).

Звіт про зміни у власному капіталі – в Україні це Звіт про власний капітал – відображає надходження власного капіталу на підприємстві.

Перевірка співставності показників в даній формі звітності буде сприяти якісному аудиту. На основі проведеного аналізу обліку власного капіталу пропоную реформувати бухгалтерський облік на Україні:

- вдосконалити П(С)БО на основі діючого в Україні законодавства, міжнародних стандартів;

- вдосконалити форми фінансової звітності.

В розробленій формі присутні: прозорість,абсолютна зрозумілість, чітка схема ідентифікованих термінів та понять, адаптованих до міжнародних, що дає високі можливості залучати нових інвесторів, у тому числі іноземних.

Висновки і пропозиції

Нормативною базою при формуванні власного капіталу підприємства є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 «Звіт про власний капітал» (затверджений наказом Мінфіну України № 87 від 31.03.1999р.).

При організації обліку власного капіталу необхідно враховувати наступні фактори: форму власності; організаційно – правову форму господарювання; кількість засновників, а також інформацію про власний капітал, що наводиться в наказі про облікову політику.

Правильність обліку власного капіталу має велике значення для засновників та учасників товариства, тому повинна бути розроблена вдосконалена нормативна та законодавча база, яка змогла би захистити як засновників, так і споживачів випускаємої підприємством продукції.

На даний момент в Україні достатньо розвинута законодавча база, яка постійно доповнюється та змінюється, що зумовлено високою конкуренцією та нестабільність ринкової економіки в країні.

В процесі написання курсової роботи були використані матеріали та документи з ВАТ «Луганськмлин», була показана методологія обліку власного капіталу у розрізі статутного, пайового, вилученого та інших капіталів. Окрім того була використана нормативна та законодавча база України, яка висвітлює загальні аспекти обліку власного капіталу.

Загалом можна зробити висновок, що облік власного капіталу на ВАТ «Луганськмлин» організований достатньо добре: існує спеціальний відділ в бухгалтерії по обліку власного капіталу, програмний комплекс SVOD забезпечує простоту такого обліку, а в кінці певного періоду всі дані перевіряються головним бухгалтером.

Список використаних джерел:

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.99р. №996-XIV;

2. Закон України «Про господарські товариства» №1576 – XII від 19.09.91 р.;

3. Закон України «Про цінні папери і фондовий ринок» № 3480 - ІV від 23.02.2008р.;

4. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємства» №283/97-ВР від 22.05.97 р.;

5. Наказ «Про порядок здійснення додаткового випуску акцій акціонерними товариствами» Міністерства фінансів України № 16 від 31.01.1995 р.;

6.Господарський кодекс України від 16.01.2003 року № 436 – ІХ;

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 «Звіт про власний капітал», затверджений наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.99 р. під №399/3692;

8. Положення «Про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні» №250 від 03.04.93 р.;

9. Програма реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затверджена постановою КМУ № 1706 від 28.10.98р.;

10. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджений наказом Міністерства фінансів України № 87 31.03.99 р. під № 396/3689;

11. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Мінфіну України від 30.11.1999 року № 291;

12. Порядок реєстрації випуску акцій і облігацій підприємства та інформація про їх випуск. Затверджений Міністерством фінансів України № 04 – 305 від 30.09.1991 р.;

13. Бабенко Л. Новые возможности электронной подписи в электронном документообороте // Вестник бухгалтера и аудитора Украины: журнал, Киев, 2003. - № 22, с. 4 – 5;

14. Бутинець Р. Ф., Лайчук С. М., Олійник О. В., Шигун М. М. Організація бухгалтерського обліку: підручник, - Житомир: ПП «Рута», 2002, с. 238;

15. Житный П. Организационно – методологические основы формирования учетной политики предприятия //Бухгалтерский учет и аудит: журнал. - 2008. № 3, с. 3 – 4;

16. Козак В. Внутрішній аудит цінних паперів: методичний аспект // Економіст: журнал. – Київ, - 2006. - № 8, с.40 – 42;

17. Кудрянця – Висоцька О. П. Організація обліку: Навчальний посібник – К.: Алерта, 2009, с. 78;

18. Кучеренко Е. Деятельность ревизионной комиссии и аудиторского комитета в акционерном обществе // Вестник бухгалтера и аудитора Украины, журнал. – К.: Киев, 2006 - № 21/22, с. 4;

19. Михайлов М. Г., Поляткіна Л. І., Славкова О. П. Організація бухгалтерського обліку на підприємствах малого бізнесу: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008;

20. Низков А. Выплата процентов по ценным бумагам: новые особенности бухгалтерского учета // Вестник бухгалтера и аудитора Украины, журнал. – К.: Киев, 2008, № 13/14, с. 4 – 7;

21. Огійчук М. Ф., Плаксієнко В. Л., Панченко Л. Т. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах: підручник. – 4-е вид., перероб. і допов. За ред. Професора М. Ф. Огійчука. – К.: Алерта, 2009, с. 631;

22. Сахарцева І.І., Семенов Г. А., Бескоста Г. М. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник з виконання практичних задач. – К.: Кондор, 2007 р., с.496;

23. Сук П. Контроль і ревізія власного капіталу // Бухгалтерія в сільському господарстві: журнал – 2008. - № 5, с. 46;

24. Ткаченко Н. М. Бухгалтерский финансовый учет на предприятиях Украины. Учебник. – 7-е изд., дополн. и перераб. – К.: А.С.К., 2003;

25. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: Підручник. – К.: Алерта, 2008 р., с. 710;

26. Федосова Г. Выплата дивидендов: налогообложение и учет //Вестник бухгалтера и аудитора Украины, журнал. – К.: Киев, 2008, № 21/22, с. 8;

27. Харисова Ф. И. О зарубежном опыте аудита акционерных компаний // Финансы и кредит: журнал. М., 2003. - № 17, с. 41;

28. Цал – Цалко Ю. С. Фінансова звітність підприємства та її аналіз: Навчальний посібник. – 2-е вид., перероб. і доп. – Київ: ЦУЛ, 2002, с. 80.