Реферат
на тему
"Розвиток зимових видів спорту в Україні"
Виконав:
Перевірив:
Зміст
Вступ. 3
1. Виникнення олімпійських ігор. 3
2. Відродження олімпійських ігор. 3
3. Виникнення зимових олімпіад. 4
Зимові види спорту. 5
Розвиток фігурного катання на ковзанах в Україні 8
Ідемо по одну медаль. 11
Джерела. 13
Ідея проведення Олімпійських ігор дуже древня й іде коренями в грецьку міфологію. Прийнято вважати, що перші ігри відбулися в 776 році до нової ери і були організовані на честь бога Зевса в шанованому греками святилище Олімпія, розташованому в західній частині Пелопоннесского півострова. До наших днів дійшло ім'я першого переможця Олімпіади. Їм став атлет з міста Еліди Короїбос.
У Древній Греції олімпійцями могли стати тільки греки по походженню, причому тільки вільні люди і тільки чоловік. Змагання проходили незвичайно завзято, а переможці нагороджувалися маслиновою галуззю або лавровим вінком. Їх чекала безсмертна слава не тільки у своєму рідному місті, але і в усім грецькому світі.
Відродженням Олімпійських ігор ми зобов'язані французькому ентузіастові, великому шанувальникові спорту Пьеру Де Кубертену, завдяки багаторічним зусиллям якого 23 червня 1894 р. був створений Міжнародний олімпійський комітет (МОК). Ця організація і донині є вищим керівним органом олімпійського руху.
Перші Всесвітні змагання, аналогічні давньогрецьким Олімпійським іграм, пройшли в 1896 році в Афінах. У програмі Ігор І Олімпіади було 9 видів спорту. Змагання вирішено було проводити по легкій атлетиці, гімнастиці, плаванню, підняттю ваг, боротьбі, стрілянині, фехтуванню, велосипедним гонкам і тенісові. З цього моменту Олімпійські ігри стали головною міжнародною спортивною подією. Вони проходили в самих різних містах світу, у тому числі й у Москві в 1980 році. Олімпійський цикл був порушений лише тричі в 1916 році через Першу світову війну, у 1940 і 1944 роках через Другу світову війну.
Уперше питання про проведення окремо Зимових Олімпійських ігор обговорювався на сесії МОК у Будапешті (1911г), однак представники скандинавських країн, побоюючись за успіх традиційних Північних ігор, що проходять у Стокгольмі, і змагань у норвезькому Холменколлене, були категорично проти подібних ініціатив. До того ж два зимових види спорту Хокей і фігурне катання до 1924 року вже були олімпійськими видами спорту, оскільки включалися в програму літніх Ігор у Лондоні (1908) і Антверпені (1920). При сприянні МОК і зокрема усі того ж невтомного Пьера Де Кубертена в 1924 у Франції пройшов "Тиждень зимового спорту, присвячений майбутнім Іграм VІІІ Олімпіади в Парижі", що через рік був привласнений офіційний статус Перших Зимових Олімпійських ігор. З тих пір аж до 1992 року біла Олімпіада йшла в ногу з літньої, пропустивши разом з нею 1940 і 1944 роки. За рішенням МОК з 1994 року Зимові Олімпійські ігри проводяться через два роки після літньої Олімпіади.
Керлінг (від англ. curlіng, curl - крутити) - різновид гри в кеглі на льоді. Сучасний керлінг - спортивна гра, у якій протиборчі команди (по 4 чол. у кожній) прагнуть потрапити пущеної битої (диск із рукояткою масою 20 кг і розміром 30х40 см) у накреслену на льоді мішень. Для кидка біти готують льодову доріжку довжиною 31 м. Ціль гри - потрапити биткою в мішень, виштовхнувши з неї бітові суперника.
Біатлон - зимове двоєборство, що складається з лижних гонок зі стріляниною на вогневих рубежах з малокаліберної гвинтівки (у 1960 - 1976 - з карабіна). Міжнародний союз сучасного п'ятиборства і біатлону (УИПМБ) заснований у 1948, з 1993 - Міжнародний союз біатлону (ІBU), з 1998 - Міжнародна федерація біатлону (ІBF).
Лижні гонки - вид спорту, у якому спортсменам необхідно якнайшвидше перебороти змагальну дистанцію на лижах. Міжнародна федерація лижного спорту (ФИС) заснована в 1924 р. і поєднує більш 90 національних федерацій.
Стрибки на лижах із трампліна - вид спорту, що включає стрибки на лижах зі спеціально обладнаних трамплінів. Розрізняють середній (70 м) і великий (90 м) трампліни (з 1992 - 120 м). Входять у програму лижного двоєборства.
Лижне двоєборство (північне двоєборство) - Вид спорту, що включає стрибки з трампліна і лижні гонки. Змагання серед чоловіків проводяться два дні: у перший день - стрибки на лижах із трампліна 90 м; у другий - гонка 15 км (з 1924 по 1952 - стрибки з трампліна 60 м і гонка 18 км; з 1956 по 1988 - 70 м і 15 км відповідно). Результат визначається сумою балів, отриманих за виконання обох вправ. Лижне двоєборство входить до складу Міжнародної федерації лижного спорту (ФИС).
Слалом - спортивна дисципліна в гірськолижному спорті. Під година спуска з гір спортсмени повинні перебороти спеціальні траси, розмічені воротами і прапорцями. Результати визначаються по сумі годині, показаного в двох спробах на різних трасах.
Фрістайл - гірськолижне багатоборство, до складу якого входять лижний балет, повітряна (лижна) акробатика. У лижному балеті спортсмен спускається по положистому схилі під музичний супровід, демонструючи елемента ковзання, кроків, обертань, стрибків. У повітряній (лижної) акробатиці спортсмени зі спеціально спрофільованого трампліна роблять серію різних по складності стрибків і сальто. Трампліни трьох різновидів: великий (висота 3,5 м, ухил 65 град); середній (3,2 м, 63 град); малий (2,1 м, 55 град). Площа приземлення повинна бути покрита пухким снігом. Окуляри нараховуються за техніку відриву, висоту і довжину польоту, форму елементів і приземлення. Могул - спуск на лижах по горбистій трасі (ухил 27 град), ускладнений обов'язковим виконанням двох стрибків.
Швидкісний спуск - найшвидший і найбільш небезпечний вид гірськолижного спорту. На лижних змаганнях у 2002, гірськолижники зроблять багато сенсацій своїми стрибками і поворотами на двомильному спуску, розробленому швейцарським Олімпійським чемпіоном гірськолижного спорту Бернардом Русси.
Гірськолижне двоєборство - вид спорту, що поєднує швидкісний спуск і гігантський слалом.
Супер-гигант - відрізняється від слалому великими показниками в довжині траси, перепаді висот, кількості воріт, розмаїтістю рельєфу (бугри, спади, контрнахили) і, отже, більшою швидкістю спуска і віртуозністю володіння лижами.
Слалом-гігант. У слаломі-гіганті вішки на трасі знаходяться частіше, ніж у супер-гіганті, тому від спортсменів потрібно більше майстерності, техніки і ризику. Рівнобіжний слалом - на двох ідеально рівнобіжних трасах два гонщики намагаються випередити один одного. Слалом у сноубордингу те саме що гірськолижному. Слалом - це уміння грамотно перебороти визначену кількість вішок, розставлених по трасі, за мінімальний проміжок часу. Екіпірування слаломістів - обтічний комбінезон, тверді черевики, спеціальні рукавички, щитки на руках і ногах, шолом. З 1998 р. був визнаний олімпійською дисципліною.
Сноубординг - вид гірськолижного спорту, що полягає в спуску з гір на спеціальній дошці, а також у виконанні акробатичних елементів на спеціальної півовальної трасі-напівтрубці.
Ковзанярський спорт - вид спорту, у якому необхідно якнайшвидше переборювати змагальну дистанцію на льодовому стадіоні по замкнутому колу.
Фігурне катання - вид ковзанярського спорту, основу якого складають руху спортсмена (на одній або обох ногах) зі змінами напрямку ковзання, обертаннями і стрибками. Включає одиночне катання (чоловіче і жіноче), парне (жінки-чоловіка) і спортивні танці (жінки-чоловіка).
Шорти-трек - вид швидкісного бігу на кониках, що полягає в максимально швидкому подоланні змагальної дистанції усередині хокейної площадки (окружність ковзанки - 111,12 м).
Бобслей - швидкісний спуск із гір по спеціально обладнаних льодових трасах на керованих санях - бобслеях. Сани виготовлені із суцільнометалевого корпуса обтічної форми, закріпленого на двох парах полозів - коників: передньої - рухливий з кермом і задньої - нерухомої з гальмом. Використовують двомісні (двійка) бобслеї, довжина яких - не більш 2,7 м, маса - не вище 165 кг, вага екіпажа - не більш 200 кг, а також чотиримісні (четвірка) - відповідно 3,8 м, 230 і 400 кг. Довжина траси - 1500 - 2000 м з 15 віражами (мінімальний радіус - 8 м), перепад висот - 130 - 150 м.
Санний спорт - швидкісний спуск на спортивних санях по спеціально виготовленим (льодова, бетонна або дерев'яна підстава) трасам довжиною 800 - 1200 м, що мають 11 - 18 віражів (мінімальний радіус - 8 м), шириною льодового жолоба 130 - 150 см, з перепадами висот 70 - 120 м. У 1924 р. заснована Міжнародна федерація бобслею і тобогана, у її складі - секція санного спорту. У 1957 р. заснована самостійна Міжнародна федерація санного спорту (ФИЛ), що поєднує близько 50 національних федерацій.
Скелетон - один з видів швидкісного спуска на спеціальних одномісних санях - скелетонах. Сани без рульового керування мають важку раму (до 50 кг) довжиною 70 і шириною 38 см, закріплену на сталевих полозах. Спортсмен знаходиться на санях у положенні лежачи особою вниз, використовуючи для керування спеціальні шипи на носках черевиків.
Хокей на льоді - спортивна гра, що полягає в протиборстві двох команд, що, передаючи шайбу ключками, прагнуть закидати її найбільшу кількість разів у ворота суперника і не пропустити у свої. Гра проводиться на льодовій площадці розміром 61х30 м із закругленими бортами висотою 1,22 м. Склад команди в чоловіків - 23 гравця, у жінок - 20. На площадці під час гри знаходяться по шести спортсменів (5 польових гравців і воротар) у захисному спорядженні. Гра проходить 60 хв т. зв. чистого часу: три періоди по 20 хв із 15-хвилинними перервами. Заміни гравців не обмежені. Спортивні снаряди - хокейна ключка і шайба.
Будівництво ковзанок зі штучним покриттям розширило географію виду спорту та сприяло розвитку фігурного катання в Україні. Центром фігурного катання на ковзанах був Київ. У 50-ті роки українські фігуристи тренувались взимку на відкритих тенісних кортах стадіону „Динамо”, замерзлих Голосіївських прудах. Перша штучна ковзанка у Києві була побудована у 1960 році. ЇЇ розмір становив 20 х 40 метрів і передбачався для тренувань артистів балету на льоду.
Чемпіонами України 60-х років були Юрій Орлов, Лариса Дрозденко, Наталія Воробйова та Валерій Максаєв, Сталіна Жигалова, Володимир Капров.
Були побудовані відкриті ковзанки з штучним покриттям в Дніпродзержинську та Новому Роздолі. Широке інформування на телебаченні сприяло подальшій популяризації фігурного катання та стало масовим та улюбленим видом спорту.
Вже у 1979 році почали заявляти про себе на міжнародній арені українські спортсмени. Харків’янин Віталій Єгоров на Чемпіонаті світу серед юніорів зайняв 1 місце в одиночному катанні, а також був срібним призером у 1980 році.
Українські фігуристи гідно представляли Україну у складі збірної команди СРСР на міжнародній арені. Юніорська збірна команда Радянського Союзу складалася більшістю з представників української школи фігурного катання. На чемпіонатах світу серед юніорів завойовано 13 золотих, 10 срібних та 7 бронзових нагород.
Бронзовим призером Олімпійських ігор 1988 року став одесит Віктор Петренко.
На Чемпіонатах світу Віктор Петренко виборов 2 срібні медалі (у 1990 та 1991 роках), бронзову медаль у 1988 році.
На Чемпіонатах Європи фігуристи України вибороли 4 бронзові нагороди: Віктор Петренко у 1987 та 1988 роках і В’ячеслав Загороднюк у 1990 та 1991 роках.
У 1992 році Українська федерація фігурного катання була визнана Міжнародною спілкою ковзанярів, як самостійна організація. З того часу почалась її активна міжнародна діяльність – це участь у зимових Олімпійських іграх, чемпіонатах світу, Європи, Чемпіонатах світу серед юніорів, Всесвітніх Універсіадах і багатьох міжнародних змаганнях. Завдяки проведенню в Україні міжнародних змагань Гран-прі юніорів МСК “Український сувенір” та успішний виступ наших фігуристів на міжнародній арені Українська федерація фігурного катання має в світі великий авторитет.
Представники федерації активно беруть участь у суддівській діяльності МСК, тобто суддівстві Чемпіонатів світу, Європи та Олімпійських ігор.
Значною подією для українського фігурного катання на ковзанах було завоювання Віктором Петренком золотої олімпійської медалі іграх 1992 року у французькому місті Альбервілі у складі об’єднаної команди СНД.
На олімпійських іграх 1994 року у норвезькому місті Ліллехаммер Україна вперше в своєї історії брала участь в іграх окремою командою. І нам приємно відзначити що перша золота медаль Незалежної України належить українській фігуристки Оксані Баюл. На ХХ зимових олімпійських іграх в Туріні (Італія) український танцювальний дует Олена Грушина та Руслан Гончаров вибороли бронзову медаль.
За минулі 13 років виступу фігуристів України на чемпіонатах світу завойовано: 2 золоті, Віктор Петренко у 1992 році, Оксана Баюл у 1993 році та 2 бронзові медалі В'ячеслава Загороднюка у 1994 року, Олена Грушина та Руслан Гончаров у 2005 році.
На чемпіонатах Європи завойовано: 3 золоті, 6 срібні, 5 бронзових медалей.
Чемпіонами Європи ставали: Дмитро Дмитренко у 1993 році, Віктор Петренко у 1994 році, В'ячеслав Загороднюк у 1996 році.
Срібні медалі завоювали Віктор Петренко у 1992 році, Оксана Баюл у 1993 та 1994 році, В'ячеслав Загороднюк у 1994 році, Олена Грушина та Руслан Гончаров у 2005 та 2006 роках.
Бронзовими призерами ставали: Олена Ляшенко у 1995 році, В'ячеслав Загороднюк у 1995 і 1997 році, танцювальна пара Ірина Романова та Ігор Ярошенко у 1996 році, Юлія Лавренчук у 1997 році, Олена Грушина та Руслан Гончаров у 2004 році у змаганнях танцювальних пар, Олена Ляшенко у 2005 році.
Не відстають від своїх дорослих колег і наші юніорі які на чемпіонатах світу серед юніорів:
Чемпіонами ставали Євгеній Плюта у 1992 році, Юлія Обертас і Дмитро Паламарчук у 1998-1999 роках, Олена Савченко і Станіслав Морозов у 2000 році. у змаганнях спортивних пар.
Срібні медалі отримали Євген Жигурський і Галина Маняченко у 1993 році; Євгенія Філоненко та Ігор Марченко у 1996 році в змаганнях спортивних пар.
бронзовими призерами ставали Євгенія Філоненко та Ігор Марченко у 1995 році в парному катанні, Наталя Гудина і Віталій Куркудим у 1996 році серед танцювальних пар.
Чемпіонами Всесвітньої Універсіади 2001 року серед танцювальних пар стали Олена Грушина і Руслан Гончаров, у 2003 році срібні медалі завоювала молода танцювальна пара Мар’яна Козлова і Сергій Баранов.
Таку мету ставить перед нашими зимовими олімпійцями спортивне керівництво країни.
За підготовку українських олімпійців до Ігор у Турині відповідає заступник міністра у справах сім'ї, молоді та спорту Володимир Бринзак, 48 років.
Попередня кількість українських спортсменів на іграх зимової Олімпіади складає 52 олімпійців. Половину з них йде з прицілом на майбутню Олімпіаду. Вони не туристи, але звільнені від вимог показати високі результати.
Мета для команди, як визначився В. Бринзак "Виступити краще, ніж на попередній Олімпіаді. Тобто завоювати хоча б одну медаль. Чому так скромно? Реально оцінюємо свої можливості. Ми не є країною, де зимові види спорту розвиваються швидкими темпами. Чемпіонів світу щороку в нас немає. Аби змінити ситуацію, слід покращити матеріальну базу. Поки що ж у нас не вистачає коштів для придбання набоїв та гвинтівок, іншого інвентаря. Ми не Росія, яка у зимових видах спорту може виставити кілька рівноцінних команд. Там сприятливі і фінансові, і кліматичні умови. У нас же навіть шістьох-сімох спортсменів міжнародного класу відшукати важко".
За попередніми даними наші олімпійці претендують на такі нагороди як, в першу чергу, фігурне катання, біатлон, лижні гонки, санний спорт, фрістайл. Готуються спортсмени в Австрії.
Олімпійські арени будуть дуже складними, особливо для саночників. Конфігурація траси настільки своєрідна, що під час одного з тренувань на ній зазнав травми тренер збірної Німеччини. Не легше буде біатлоністам та лижникам.
Україна вчетверте виступатиме на зимових Олімпійських іграх окремою командою. На дебютних у норвезькому Ліллехаммері українці здобули дві нагороди: "золото" виграла фігуристка Оксана Баюл, "бронзу" - лижниця Валентина Цербе. За чотири роки у японському Нагано на п'єдестал зійшла біатлоністка Олена Петрова. На попередніх Іграх, які приймав Солт-Лейк-Сіті (США), Україна залишилася без нагород.
Явного лідера в олімпійській збірній із зимових видів спорту немає. Тому поки невідомо, хто нестиме прапор України на церемонії відкриття Ігор.
1. http: // www. saltlake2002. narod. ru
2. http: // esport. com. ua
3. http: // salt. infosport. ru
4. http: // saltlake2002. com
5. http: // www. vor. ru/olymp
6. Газета по українські №26 (08.12. 2005) – СПОРТ. інтерв’ю з В. Бринзак.
|