Курсовая работа: Проектування стріли крана
Название: Проектування стріли крана Раздел: Промышленность, производство Тип: курсовая работа |
Міністерство освіти і науки України Київський національний університет будівництва і архітектури Кафедра «Будівельні машини» ім.. Ю.О. Вєтрова ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА до курсової роботи з дисципліни: «Проектування металевих конструкцій» Тема роботи: Проектування стріли крана Варіант №2 Виконав: студент ІV курсу групи ПНМ-41 Бабіч С.В. Перевірив: доц.Горбатюк Є.В. Київ – 2010 Зміст Вихідні дані 1 Обчислення навантажень 2 Поздовжні навантаження 3 Вертикальні навантаження 4 Бокові навантаження 5 Визначення найбільших зусиль у стержнях стріли 6 Побудова ліній впливу у стержнях 7 Підбір перерізів стержнів і перевірка напружень Список використаної літеретури Вихідні дані:
Баштовий кран типу КБ – 674 Q=90 кН – вага вантажу; Lc =29,1 м – довжиа стріли; Gвіз. =9 кН – вага пересувного візка; Gг.о. =4,2 кН – вага гакової обойми; Gc =65,2 кН – вага стріли; nп =0,85 об/хв – частота обертання поворотної частини крана; і=2 – кратність поліспаста; t=5 c – час розгону або гальмування. Рис. 1 – Розрахункова схема стріли крана КБ-674. 1 Обчислення навантажень Знайдемо розрахункові навантаження, для чого номінальну власну вагу стріли Gc , пересувного візка Gвіз. і гакової обойми Gг.о. , помножимо на коефіцієнт перевантаження nG =1,1, а вагу вантажу Q на коефіцієнт перевантаження nQ =1,15: 2. Поздовжні навантаження. Зусилля N1 у нижній (веденій) гільці вантажного канату визначаємо за формулою (168) посібника [1]: де і=2 – кратність поліспаста; ηп – коефіцієнт корисної дії вантажного поліспаста. Коефіцієнт корисної дії поліспаста визначається за формулою: де η=0,98 – ККД одного блока. Тоді Зусилля N2 у верхній (ведучій) гілці вантажного канату визначаємо за формулою: де n0 =1 – кількість обвідних блоків. 3. Вертикальні навантаження. На стрілу баштового крана діють такі вертикальні навантаження. Власна сила ваги стріли, яка умовно розглядається як рівномірно розподілене навантаження з інтенсивністю: де Gc – повна сила ваги стріли. Вертикальні зосереджені навантаження, що передаються на стрілу через вантажний візок: - сила ваги вантажу Q=103,5 кН; - сила ваги візка Gвіз =9,9 кН; - сила ваги гакової обойми Gг.о. =4,62 кН. Схема розташування прикладених до стріли вертикальних навантажень зображено на рис. 2. Рис. 2 – Розрахункова схема стріли при дії вертикальних навантажень. 4. Бокові навантаження. Бокові навантаження, перпендикулярні до вертикальної площини симетрії стріли, виникають внаслідок вітрового тиску і інерції стріли з вантажем під час розгону або гальмування при повороті крана. Повні вітрові навантаження на стрілу Wc визначаємо за формулою: де рв =0,25 кН/м2 – нормальний тиск вітру; Ан – розрахункова повітряна площа, Ан =Ак ∙кс ; Ак – площа контуру бокової проекції стріли, м2 : кс =0,5…0,7 – коефіцієнт заповнення, приймаємо кс =0,6 Ан=69∙0,6=41,4 м2 . Тоді Вітрове навантаження на стрілу крана вважається рівномірно розподіленим з інтенсивністю: Повне вітрове навантаження на вантаж вважається зосередженими і прикладеними в центрі ваги вантажу: де Ан – розрахункова повітряна площа вантажу вагою Q=90 кН. Знайдемо по табл.3.1 [2] Тоді
Інерційні навантаження, що діють на вантаж Тван , гакову обойму Тг.о. і візок Твіз розглядаються як зосереджені і обчислюються за формулою: де G – вага розглядуваного елемента; g=9,8 м2 /с – прискорення вільного падіння; t=5 с – час розгону або гальмування. Найбільша лінійна швидкість визначається за формулою: де R – відстань від осі обертання крана до центра ваги елемента, яка дорівнює R=30500-500=30000=30м; n=0,85 об/хв. – частота обертання крана. Тоді: - сили інерції, що діють на візок - сили інерції, що діють на вантаж - сили інерції, що діють на гакову обойму - інерційне навантаження на стрілу вважають зосередженою силою Тс , прикладеною до оголовка стріли Розрахункова схема стріли при дії бокових (горизонтальних) навантажень зображено на рис.3. Рис. 3 – Розрахункова схема стріли при дії горизонтальних навантажень. 5. Визначення найбільших зусиль у стержнях стріли. Рис. 4 – Схема розкладання вертикальних навантажень. Розкладання навантажень на складові. Кожна з вертикальних навантажень, що діють на стрілу, розкладається на дві складові, які лежать в площинах бокових граней (рис.4). Визначаємо кут : Визначаємо складові навантаження: Горизонтальні навантаження в тригранних стрілах умовно прикладаються до єдиної горизонтальної ферми. Виникаючий при цьому крутний момент з метою спрощення розрахунків не враховується. 6. Побудова ліній впливу зусиль у стержнях. У складі як вертикальних, так і горизонтальних навантажень є рухомі навантаження, що переміщуються вздовж стріли разом з вантажним візком. Максимальні зусилля в стержнях виникають при деяких найбільш не вигідних положеннях візка. Для визначення цих зусиль по-перше побудуємо їх лінії впливу від дії одиничної сили, що рухається вздовж стріли. У зв’язку з тим, що найбільш навантажені стержні знаходяться на консольній частині, то будувати лінії впливу опорних реакцій не потрібно. Найбільш навантажені стержні, які приникають до заданого вузла В позначені рисками. Проводимо переріз І-І крізь стержні В-1, В-3, 2-3 та розглянемо рівновагу правої відсіченої частини ферми. Лінія впливу SВ1 (моментна точка 3). Сила Р=1 ліворуч від перерізу: Сила Р=1 праворуч від перерізу: при х=0; SB1 =0; при х=9,3; SB1 =3,72. Лінія впливу S23 (моментна точка В) Сила Р=1 ліворуч від перерізу: Сила Р=1 праворуч від перерізу: при х=0; S23 =0; при х=11,8; S23 =-4,72. Лінія впливу SВ3 (моментна точка відсутня). Сила Р=1 ліворуч від перерізу: Сила Р=1 праворуч від перерізу:
Лінія впливу S13 (моментна точка відсутня). Сила Р=1 ліворуч від перерізу:
Сила Р=1 праворуч від перерізу:
Будуємо лінії впливу зусиль в горизонтальній площині ферми. Побудуємо лінію впливу зусилля S23 , яке одночасно належить до горизонтальної ферми. Лінія впливу S23 (моментна точка С). Сила Р=1 ліворуч від перерізу: Сила Р=1 праворуч від перерізу:
при х=0; S23 =0; при х=11,8; S23 =-6,55. Лінія впливу SА1 (моментна точка відсутня). Сила Р=1 ліворуч від перерізу:
Сила Р=1 праворуч від перерізу:
Визначимо по лініях впливу максимальні зусилля в розглянутих стержнях. Зусилля у стержнях стріли від вертикальних або від горизонтальних навантажень можуть бути знайдені за формулою:
де Рі – зосереджені сили, що лежать у площині розглядуваної грані стріли; уі – ординати лінії впливу, відповідні точкам прикладення зазначених сил; q – інтенсивність розподіленого навантаження; - площа між лінією впливу й базовою нульовою лінією. Зусилля в одиничному поясі SВ1 стріли дорівнює:
де зусилля спричинені вертикальними навантаженнями; зусилля спричинені поздовжніми навантаженнями. Зусилля визначимо з допомогою лінії впливу від складових . Інтенсивність розподіленого навантаження q, що лежать у площинах бокових граней. (розтягнення). Зусилля визначаємо за формулою:
де - кут утворений горизонтальною площиною з боковою проекцією поясів, що сприймають це зусилля. (стискання). (розтягнення). Зусилля у стержні пояса, спільного для бокової і горизонтальної ферм, складається із зусиль зумовлених відповідно вертикальними, горизонтальними і поздовжніми навантаженнями: (стискання). Зусилля визначаємо за допомогою лінії впливу в горизонтальній грані: (стискання). Зусилля визначаємо за формулою: (стискання). Остаточно:
Розноси і стояки бокових граней стріли сприймають тільки вертикальні навантаження. Зусилля в розносі визначимо за допомогою лінії впливу (розтягнення). Зусилля в стояку визначаються за допомогою лінії впливу в боковій грані: (стиснення). Розноси і стояки горизонтальних граней сприймають лише горизонтальні навантаження, перпендикулярні до вертикальної площини симетрії стріли. Зусилля в розносі визначаємо за допомогою лінії впливу в горизонтальній фермі: 7. Підбір перерізів стержнів і перевірка напружень. Верхній пояс. Площа перерізу вибираємо згідно за формулою: де m=1 – коефіцієнт умов роботи для труб; R=210 МПа=21 кН/см2 – розрахунковий опір матеріалу для сталі 20;
Вибираємо з таблиці сортаменту прокатних сталей [3] «Трубы стальные бесшовные гарячекатаные» (ГОСТ 8732-89) трубу: зовнішній діаметр Dз =140 мм, товщина стінки S=11 мм, площа перерізу F=44,56 см2 , радіус інерції і=4,58 см. Нижній пояс. Найбільше стискуюче зусилля Sст в елементах даної групи дорівнює:
Необхідна площа перерізу: де ϕ – коефіцієнт поздовжнього згину(попередньо береться для поясів 0,7 – 0,8); m=1 – коефіцієнт умов роботи; R=210 МПа=21 кН/см2 – розрахунковий опір матеріалу.
Вибираємо з таблиці сортаменту [4] два нерівнобоких кутника 110х70х8 мм(рис.5), для якого: А=13,93 см2 , imin =1,52 cм, Imin =32,31см4 , iх =3,51 см, Іx =171,54 см4 , Iy =54,64 см4 , іу =1,98см, xo =1,64 cм, yo =3,61 cм. Для обраного перерізу проводимо перевірку напружень Ϭ за формулою: Гнучкість стержня: де μ – коефіцієнт зведення довжини (для поясів стріли μ=1); l – геометрична довжинастержня(l=2,5 м), що визначається , як відстань між центрами вузлів; rmin – мінімальний радіус інерції перерізу: Обчислимо Іу для всього перерізу: Гнучкість пояса:
По таблиці коефіцієнтів поздовжнього згину ϕ знайдемо інтерполяцію: Напруження: ˂ Розкоси бокових і горизонтальних ферм. Найбільше зусилля буде SВ3 =-105,31 кН(стискання). Необхідна площа перерізу:
Приймаємо: ϕ=0,6; μ=1,0 (для труб), R=21кН/см2 . Тоді: Із сортаменту [4] вибираємо трубу: Dз =70 мм, S=4 мм, А=8,29 см2 , і=2,36 см. Усі розкоси і стійки бокової і горизонтальної ферм виготовляємо однаковими. Перевіримо напруження:
Мінімальний радіус інерції перерізу для трубчастих стержнів обчислимо за наближеною формулою:
Знайдемо погонні жорсткості пояса іп і розкоса ір : де Коефіцієнт k1 : ˃2. Відношення:
Значення μ для розкоса знайдемо по табл. 2.2 [2]:
Гнучкість розкоса:
Коефіцієнтів поздовжнього згину ϕ (табл. 2.1, [2]):
Напруження: ˂ Конструювання і розрахунок заданого вузла стріли. Розрахунок вузлів зводиться до обчислення на міцніть зварних швів, що кріплять елементи решітки до верхнього пояса. Визначимо необхідний катет шва за формулою: де Sp – зусилля в привареному режимі; - коефіцієнт форми шва, що залежить від технологіі зварювання ( при ручному і 1,0 при автоматичному зварюванні); - розрахунковий опір кутового шва (приймаємо ); lш - довжина шва, яка при обтиску елементів решітки в площині, перепендикулярній до площини зєднувальних стержнів визначається за формулою: У нашому випадку d1 =140 мм, d2 =70 мм. Тоді:
Стержень В3: Катет шва: Приймаємо Стержень В1: Катет шва: Мінімальний катет шва становить 3 мм, тому приймаємо Список використаної літератури: 1. Власов В.В. Будівельна механіка і металеві конструкції: Навч. посібник. – К.:Міістерство освіти і науки України, 1994. – 200с. 2. Власов В.В., Шемет І.О. Методичні вказівки та завдання до курсової роботи з дисципліни «Будівельна механіка і металоконструкції». – К., КДТУБА, 1996. – 28с. 3. Живейнов М.М., Карасев Г.И., Цвой И.Ю. Строительная механика и металлоконструкции строительных и дорожных машин: Учебн. пособие. – М.: Машиностроение, 1988. – 278 с. 4. Справочник по специальным работам «Монтаж стальных и сборных железобетонных конструкций» Под ред. Б.А. Хохлова. – М.: Стройиздат, 1970 – 906 с. |