Курсовая работа: Організаційно-правові форми торговельної діяльності

Название: Організаційно-правові форми торговельної діяльності
Раздел: Рефераты по государству и праву
Тип: курсовая работа

ЗМІСТ

Вступ

1. Поняття та види торговельної діяльності

2. Організаційно-правові форми торговельної діяльності

3. Публічні вимоги щодо порядку здійснення торговельної діяльності

4. Облік розрахункових операцій у сфері торгівлі

5. Висновки

Література

ВСТУП

Торгівля в найширшому значенні має на увазі весь оборот з товарами, тобто всю ту діяльність, яка має своїм призначенням усунення роз'єднування в просторі і в часі між виробником і споживачем. Торгівлю в цьому найширшому значенні слова регулює не тільки спеціальне торгове право, але і право, що нормує весь оборот з майновими благами, куди входить і значна частина цивільного права.

Цій торгівлі в широкому значенні слова протиставляється торгівля у вузькому значенні, тобто діяльність, направлена на посередництво в обороті господарських благ від виробника до споживача, переслідуючи цілі наживи, носячи, отже, спекулятивний характер. Між виробником і споживачем є торговець,- один або цілий ряд; він обертає річ від виробника до споживача в надії і з розрахунку на бариш (lucrandi causa); він спекулює на різниці між ціною зробленого придбання і ціною очікуваного збуту.

Отже, торгівля може виконувати різні функції: як не зв'язані, так і пов'язані з видобуванням прибутки. Шляхом купівлі-продажу, наприклад, нерухомості і продуктів харчування люди задовольняють свої потреби в житлі і їжі, а ті з них, хто займається підприємництвом, - витягують прибуток[1] .

Торгівля з метою отримання прибутку є одним з видів підприємницької діяльності і відноситься до сфери надання послуг.

1. ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ТОРГОВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Як відмітні ознаки торгової діяльності виділимо наступні: по-перше, така діяльність повинна здійснюватися самостійно і систематично; по-друге, така діяльність повинна бути направлена на отримання прибутку; і, по-третє, така діяльність пов'язана з купівлею-продажем товарів і наданням послуг покупцям.

Попередній Порядок провадження торговельної діяльності і правил торговельного обслуговування населення був прийнятий у 1995 році. Нова його редакція від 15 червня 2006 р. N 833 приведена у відповідність до Господарського та Цивільного кодексів, Законів України "Про захист прав споживачів", „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" та інших актів, що регулюють торговельну діяльність.

Згідно Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення від 15 червня 2006 р. N 833 торговельна діяльність провадиться суб'єктами господарювання у сфері роздрібної та оптової торгівлі, а також ресторанного господарства.

Визначення роздрібної торгівлі дане в Інструкції № 32[2] . Згідно п.2.1 цього документа «роздрібна торгівля - - вид економічної діяльності суб'єктів господарювання з продажу (без переробки) населенню нових і вживаних товарів (мається на увазі комісійна торгівля в спеціалізованих магазинах (відділах)), призначених переважно для споживання громадянами (приватними особами) або домашніми господарствами, в магазинах, універсальних магазинах, лавках і кіосках, посилочних торгових фірмах, торговими посередниками і т.п.». Про торгівлю як про сферу діяльності в пунктах продажу товарів (магазинах, кіосках, лотках і т.д.) мовиться також в Законі про патентування. А Порядок № 108[3] визначає торгову діяльність як діяльність по покупці і продажу товарів народного споживання. Грунтуючись на згаданих документах, можна зробити висновок, що ознаками торгової діяльності є продаж в торгових точках товарів, які з самого початку отримувалися саме для цього.

Не позбавлено недоліків, визначення незаконної торгової діяльності. Під нею відповідно до ст. 202 Кримінального кодексу України розуміється «здійснення без державної реєстрації, як суб'єкта підприємницької діяльності, діяльності, що містить ознаки підприємницької і підлягаючої ліцензуванню, або здійснення без отримання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства, або здійснення таких видів господарювання, якщо це було пов'язано з отриманням доходу в крупних розмірах».

Ст. 1602 Кодексу про адміністративні правопорушення визначає незаконну торгову діяльність, як «здійснення операцій купівлі-продажу товарів або інших предметів з ухиленням від реєстрації в установленому порядку з метою отримання неконтрольованого державою прибутку, якщо розмір наживи не перевищує семи неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян».

Якщо йти від зворотного, законною торгівельною діяльністю, з позиції кримінального і адміністративного права, є торгівельна діяльність, яка не потрапляє в сферу дії ст.202 УК і ст.1602 КоАП зі всіма їх можливими обмовками.

Торговельна діяльність регулюється Господарським і Цивільним кодексами України, Законом України "Про захист прав споживачів", іншими актами законодавства, а також Порядком провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення від 15 червня 2006 р. N 833.

Господарюючі суб'єкти здійснюють торгівельну діяльність після їх державної реєстрації як суб'єктів підприємницької діяльності (ст.58 ГК, Закон «Про державну реєстрацію юридичних осіб - підприємців» від 15.05.2003г.), а у випадках, передбачених законодавчими актами, за наявності у них ліцензії на торгівлю окремими видами товарів (закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000г.).

Торговельна діяльність може здійснюватися у сферах:

- роздрібної торгівлі;

- оптової торгівлі;

- торговельно-виробничій (громадське харчування) діяльності.

Роздрібна торгівля - сфера діяльності по продажі товарів, надання послуг на підставі усного або письмового цивільно-правового договору безпосередньо кінцевим споживачам для їх власного некомерційного використання.

Оптова торгівля - сфера підприємницької діяльності по придбанню та відповідному перетворенню товарів для наступної їхньої реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам підприємницької діяльності.

Дрібнороздрібна - торгова мережа - частина роздрібної торгової мережі, що складається з наметів, кіосків, пунктів пересувної торгівлі, автоматів, нестаціонарних торгових одиниць. Торговельними об'єктами є:

1) магазин, який може бути:

- за товарною спеціалізацією - продовольчим, непродовольчим, змішаним;

- за товарним асортиментом - універсальним, спеціалізованим, вузькоспеціалізованим, комбінованим;

- за методом продажу товарів - з індивідуальним обслуговуванням, самообслуговуванням, торгівлею за зразками або через торговельні автомати;

2) павільйон;

3) кіоск, ятка;

4) палатка, намет;

5) лоток, рундук; 6)склад товарний;

7) крамниця-склад, магазин-склад

Торговельна діяльність суб'єкта господарювання припиняється у порядку, встановленому законодавством.

2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ ТОРГОВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

У Законі України "Про підприємництво" відмічено, що суб'єктами підприємницької діяльності (підприємцями) можуть бути:

- громадяни України, інших держав, не обмежені законом в правоздатності або дієздатності;

- юридичні особи всіх форм власності.

- об'єднання юридичних осіб, що здійснюють діяльність в Україні на умовах угоди про розподіл продукції.

Підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, визначених законами України, на вибір підприємця.

Під організаційно-правовою формою підприємницької діяльності розуміють сукупність майнових і організаційних відмінностей, способів формування майнової бази, особливостей взаємодії власників, засновників, учасників, їх відповідальності один перед одним і контрагентами.

Як можна зрозуміти з самого поняття, організаційно-правова форма передбачає поєднання організаційних і правових ознак, які характеризують особливості як створення юридичної особи, так і його діяльності. Різноманіття організаційно-правових форм діяльності підприємців обумовлене багатьма чинниками, у тому числі і тим, що кожна з форм має свої переваги і недоліки, які виявляються по-різному залежно від сфери діяльності, масштабу суб'єкта і тому подібне.

Велику групу суб'єктів підприємницької діяльності складають юридичні особи - організації, які мають окреме майно, можуть від свого імені придбавати майнові і особисті немайнові права і нести обов'язки, бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражному або третейському суді.

Найпоширенішої є класифікація комерційних юридичних осіб по організаційно-правовій формі на: господарські суспільства (акціонерні, товариства з обмеженою відповідальністю і суспільства з додатковою відповідальністю, повні і командитні суспільства), державні і комунальні підприємства, а також виробничі кооперативи.

Товариство з обмеженою відповідальністю має статутний фонд у розмірі 100 мінімумів заробітної плати, розділений між засновниками (фізичними та юридичними особами). Засновники несуть відповідальність в межах своїх внесків до статутного фонду.

У товаристві з додатковою відповідальністю засновники несуть відповідальність в межах своїх внесків до статутного фонду, а при недостатності цих внесків - іншим своїм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі.

Асоціації - договірні об'єднання юридичних осіб, створені з метою постійної координації господарської діяльності. Асоціація не має права втручатися у виробничу і комерційну діяльність будь-кого з її учасників.

Корпорації - договірні об'єднання юридичних осіб, створені на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників.

Акціонерне товариство - юридична особа, що має статутний фонд у розмірі 1250 мінімальних заробітних плат, поділений на визначену кількість акцій рівно номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства. Акціонерне товариство може бути відкритим (акції можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах) або закритим (акції розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі).

Колективне підприємство - підприємство, засноване на власності трудового колективу.

Консорціуми - тимчасові статутні об'єднання промислового і банківського капіталу для досягнення спільної мети.

Концерни - статутні об'єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі тощо на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємців.

Командитне товариство - товариство в якому одні засновники несуть солідарну відповідальність всім своїм майном, інші - відповідають за зобов'язанням в межах внесків до статутного фонду. Назва товариства повинна включати прізвища (найменування) учасників.

Приватне підприємство - підприємство, засноване на власності фізичної особи.

Повне товариство - засновники несуть солідарну відповідальність усім своїм майном. Назва повного товариства повинна включати прізвища (найменування) учасників.

У законодавстві України немає вичерпного переліку організаційно-правових форм комерційних юридичних осіб.

Здійснення підприємницької діяльності некомерційними організаціями (споживацькими кооперативами, громадськими або релігійними організаціями, установами, добродійними і іншими фондами) в цілому не відповідає цілям їх діяльності, оскільки для них отримання прибутку не є основною метою. Вони діють для досягнення соціальних, добродійних, культурних, освітніх, наукових і управлінських цілей, з метою охорони здоров'я громадян, розвитку фізичної культури і спорту, задоволення духовних і інших нематеріальних потреб громадян, захисту має рацію, законних інтересів громадян і організацій, рішення споровши і конфліктів, а також в інших цілях, направлених на досягнення суспільних благ. Проте це не виключає можливості участі в підприємницькій діяльності некомерційних організацій. Вони можуть здійснювати підприємницьку діяльність, якщо вона служить меті створення некомерційної організації, і одержувати прибуток, необхідний їм для реалізації їх статутних цілей.

Щодо юридичних осіб і громадян, для яких підприємницька (торгова) діяльність не є основною, норми Господарського кодексу застосовуються до тієї частини їх діяльності, яка по своєму характеру є підприємницькою.

торгівельний підприємницький прибуток

3. ПУБЛІЧНІ ВИМОГИ ЩОДО ПОРЯДКУ ЗДІЙСНЕННЯ ТОРГОВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Загальні правила здійснення торгівельної діяльності регулює підзаконний нормативно-правовий акт - Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 р. N 833. Торгова діяльність в Україні також регулюється Господарським і Цивільним кодексами України, Законом України "Про захист прав споживачів", іншими актами законодавства.

Суб'єкт господарювання для провадження торговельної діяльності може мати роздрібну, дрібно роздрібну торговельну мережу та мережу закладів ресторанного господарства (ресторани, кафе, кафетерії тощо).

Суб'єкти господарювання повинні забезпечити:

- відповідність приміщення (місця) для провадження діяльності у сфері торгівлі і ресторанного господарства необхідним санітарним нормам, а технічного стану приміщення (місця), будівлі та устаткування - вимогам нормативних документів щодо зберігання, виробництва та продажу відповідних товарів, а також охорони праці;

- наявність на видному та доступному місці куточка покупця, в якому розміщується інформація про найменування власника або уповноваженого ним органу, книга відгуків та пропозицій, адреси і номери телефонів органів, що забезпечують захист прав споживачів;

- розміщення торговельного патенту, ліцензії відповідно до встановлених законодавством вимог;

- продаж товарів згідно з установленими правилами і нормами[4] .

На вимогу споживача відповідальний працівник суб'єкта

господарювання повинен надати йому цей Порядок, Закон України "Про захист прав споживачів", санітарні норми, ветеринарні документи, правила продажу окремих видів товарів відповідно до спеціалізації суб'єкта господарювання.

В торгівельному об'єкті повинні знаходитися наступні документи:

• рахунки-фактури,

• прибутково-видаткові накладні,

• товарно-транспортні накладні,

• копії сертифікатів відповідності товару державній системі сертифікації,

• гарантійний термін,

• термін придатності товару,

• документи, що свідчать про якість і безпеку продукції.

Товари, що поступили в продаж від громадянина-підприємця, повинні мати ярлик з вказівкою його прізвища, адреси, номера документа, що засвідчує право на здійснення підприємницької діяльності, і назви органу, його строку, що видав, гарантійного, і строку придатності[5] .

Кожна партія продовольчих товарів повинна мати документ, який засвідчує їх якість і безпеку, з вказівкою виготівника, його адреси, дати виготовлення, строку придатності для вживання або дати закінчення строку придатності для вживання, маси нетто фасованого товару.

Особливості продажу окремих видів продовольчих і непродовольчих товарів, алкогольних напоїв, комісійної торгівлі непродовольчими товарами, а також продаж товарів в кредит регулюється окремими правилами, затвердженими МВЕС торгом.

Особливості продажу лікарських засобів визначаються окремими правилами, затверджуваними МОЗ України.

Господарюючі суб'єкти всіх форм власності повинні забезпечити відповідність торгівельного об'єкту необхідним екологічним і санітарно-гігієнічним умовам, вимогам нормативних документів щодо зберігання і продажу відповідних товарів, а також охорони праці.

На фасаді торгівельного об'єкту повинна бути вивіска з вказівкою назви господарюючого суб'єкта і власника або уповноваженого їм органу. Біля входу в приміщення на видному місці розміщується інформація про режим роботи.

Режим роботи торговельного об'єкта та закладу ресторанного господарства встановлюється суб'єктом господарювання самостійно, а у випадках, передбачених законодавством, за погодженням з органами місцевого самоврядування.

Для закладу ресторанного господарства, який обслуговує споживачів на підприємствах, в установах та організаціях, режим роботи встановлюється суб'єктом господарювання за домовленістю з їх адміністрацією.

У разі закриття торговельного об'єкта для проведення санітарних заходів, ремонту, технічного переобладнання та проведення інших робіт суб'єкт господарювання повинен розмістити поряд з інформацією про режим роботи оголошення про дату та період закриття.

У разі здійснення виїзної (виносний) торгівлі, а також продажу товарів з використанням інших нестаціонарних засобів на робочому місці продавця встановлюється табличка з вказівкою назви, місця розташування і номера телефону господарюючого суб'єкта, що організував торгівлю, а також прізвище, ім'я і по батькові продавця. На робочому місці громадянина-підприємця встановлюється табличка з вказівкою його адреси, номери свідоцтва про державну реєстрацію господарюючого суб'єкта і назва органу, що здійснив цю реєстрацію.

Господарюючий суб'єкт зобов'язаний реалізовувати товари за наявності цінника на товар (прейскуранта) в грошовій одиниці України, і на вимогу покупця надати йому повну інформацію про виготівника, основні споживацькі якості і безпеку товару і його ціну.

Необхідно також вказати на наявність правильно оформлених і завірених цінників (ярликів), прейскурантів. Вони повинні обов'язково підписуватися працівником, відповідальним за формування, встановлення або застосування цін, завірятися печаткою або штампом суб'єкта господарювання з вказівкою дати підписання.

Торговий об'єкт повинен мати контрольний журнал встановленого зразка, де особи, які здійснюють контроль, роблять запис про проведені перевірки.

Покупець має право на вільний вибір товару, перевірку його якості, комплектності, ваги, і ціни, демонстрацію безпечного і правильного використовування. На вимогу покупця продавець зобов'язаний надати йому контрольно-вимірювальний прилад і документ, підтверджуючий ціну товару.

Книга відгуків і пропозицій громадян встановленого зразка повинна знаходитися в торгівельному залі на видному і доступному для покупців місці, там же повинен знаходитися «Куточок покупця», де поміщається інформація для покупців, адреси і номера телефонів органів, що забезпечують державний захист прав споживачів асортиментний перелік товарів, діючі санітарні і ветеринарні правила, Порядок здійснення торгівельної діяльності і правила торгівельного обслуговування населення (Закон України «Про захист прав споживачів»).

У разі реалізації товарів імпортного виробництва в пакувальній тарі з надписами на іноземній мові господарюючий суб'єкт зобов'язаний забезпечити інформацію на державній або іншій мові відповідно до Закону «Про мови в Українській PCP» про найменування, основні споживацькі властивості товару, термін його придатності, умови зберігання, можливі застереження щодо вмісту шкідливих компонентів і обмежень в споживанні, а також гарантійні зобов'язання.

Забороняється продаж товарів, що не мають відповідного маркування, належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема які засвідчують їх якість та безпеку.

У документах на товари, що підлягають обов'язковій сертифікації, повинні зазначатися реєстраційні номери сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом.

Забороняється безпідставне вилучення, приховання або затримання реалізації виставлених для продажу товарів.

Забороняється примушувати покупця придбавати товари неналежної якості або непотрібного йому асортименту.

Не допускається продаж товарів, вільна реалізація яких заборонена.

Обслуговування окремих категорій громадян, яким згідно із законодавством надаються відповідні пільги, як правило, здійснюється в спеціально відведених торговельних приміщеннях (відділах, секціях).

У разі відпуску недоброякісної або виготовленої з порушенням технології страви (виробу) споживач має право за своїм вибором вимагати від суб'єкта господарювання замінити її або сплатити вартість.

У закладі ресторанного господарства забороняється встановлювати мінімум вартості замовлення і пропонувати споживачеві обов'язковий асортимент продукції, виробленої у такому закладі.

Продаж продовольчих товарів, готових до вживання, а також тих, що швидко псуються, інших продовольчих товарів (у тому числі овочів і фруктів) за межами торговельного приміщення (виїзна, виносна торгівля) здійснюється у відведених для цього місцях за наявності у суб'єкта господарювання дозволу на розміщення пересувних малих архітектурних форм та за умови дотримання встановлених для таких товарів температурного режиму зберігання і санітарних норм.

На кожну партію таких товарів, якщо це передбачено законом, видається супровідний документ, яким підтверджується їх якість та безпека, із зазначенням найменування товару, виробника, його адреси, дати виробництва (виготовлення), строку придатності.

Заклад ресторанного господарства зобов'язаний забезпечити зберігання речей споживача в гардеробі (за його наявності). Відповідальність за збереження речей споживача в гардеробі несе заклад згідно із законодавством.

4. ОБЛІК РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ У СФЕРІ ТОРГІВЛІ

Правове регулювання застосування реєстраторів розрахункових операцій

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями; далі - Закон).

Статтею 1 Закону визначено сферу застосування реєстраторів розрахункових операцій, тобто встановлено випадки коли застосування реєстраторів є обов'язковим.

"Стаття 1. Реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається"[6] .

РРО і розрахункові квитанції не застосовуються підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності, які надають будь-які види послуг і здійснюють розрахунки у готівковій формі (здача в оренду приміщень або обладнання, вантажні автоперевезення, побутові послуги, виконання будівельно-монтажних робіт тощо),- за умови проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ та організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів і видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку.

Приватні підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування, як і раніше розрахунки у готівковій формі при продажу продукції власного виробництва, а також при наданні послуг (за винятком включених до переліку окремих форм і умов здійснення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок і книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000р. № 1336, зі змінами) здійснюють із застосуванням РРО.

Якщо нарівні з не підакцизними товарами здійснюється продаж і підакцизних (крім пива на розлив), то готівкові розрахунки за всі товари, а не тільки підакцизні, як це було до внесення цих змін, повинні здійснюватися із застосуванням розрахункових квитанцій і книг ОРО. Це стосується:

-СПД- фізичних осіб - платників фіксованого податку;

-СПД- фізичних осіб - платників єдиного податку;

-СПД- власників спеціального торгового патенту.

Реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відс. загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв та підакцизних непродовольчих товарів. При продажу іншої друкованої продукції, ніж ця, що перерахована в цьому пункті, (наприклад, шкільні зошити, блокноти, картинки перевідні тощо) розрахунки повинні здійснюватись, як і раніше, із застосуванням розрахункових книжок і книг ОРО.

Реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях, буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу.

До суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковуються або не ведуть чи ведуть облік з порушенням установленого порядку застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій регламентується також "Порядком реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги)" ДПА України від 01.12.2000 № 614. Даний Порядок не поширюється на реєстратори розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій поширюється на РРО, які зареєстровані в установленому порядку.

РРО може застосовуватись тільки в тій господарській одиниці, назва та адреса якої зазначені в реєстраційному посвідченні, та у сфері застосування, визначеній Державним реєстром реєстраторів розрахункових операцій.

Реєстрація продажу товару (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяг уведені в режимі реєстрації.

Унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій.

Не проводиться через РРО видача готівки, не пов'язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання операції "службове внесення.

СПД повинен забезпечити:

- ведення в установленому порядку поточної, а також зберігання у господарській одиниці останньої використаної книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на РРО, та використаних контрольних стрічок за останні 3 робочих дні, за винятком об'єктів виїзної торгівлі та пересувної торговельної мережі;

- зберігання у господарській одиниці останньої використаної та поточної розрахункової книжки, що використовується у період ремонту РРО чи відключення електроенергії;

- друкування Х-звітів, Z-звiтiв та інших документів крім розрахункових), що передбачено експлуатаційною документацією на РРО, підрахунок готівки на місці проведення розрахунків під час здійснення перевірки господарської одиниці на вимогу представника контролюючого органу;

- зберігання на місці проведення розрахунків реєстраційного посвідчення та останньої довідки про опломбування реєстратора розрахункових операцій або їх копій.

Реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків. Забороняється реєструвати через РРО від'ємні суми з використанням операції "сторно".

Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити:

- дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги);

- відомості про товар (послугу);

- суму виданих коштів;

- номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий самий акт складається при скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку, де вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії СПД і зберігаються протягом 3 років.

Якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки, то після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також у відповідності до контрольної стрічки (у випадку обнуления оперативної пам'яті) - за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ, після чого слід виконати Z-звiт. При потребі виконується операція "службове внесення" на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

Правове регулювання застосування книг обліку розрахункових операцій

Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок розроблено на виконання Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Порядок поширюється на книги обліку розрахункових операцій і розрахункові книжки, що використовуються суб'єктами підприємницької діяльності при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Порядок реєстрації книг обліку розрахункових операцій

Реєстрація книг обліку розрахункових операцій (далі - книга ОРО) здійснюється в органі ДПС за місцезнаходженням (місцем проживання) СПД, а якщо СПД обслуговується в інспекції по роботі з великими платниками податків - за місцем податкового обліку. У разі використання книги ОРО на території іншої адміністративно-територіальної одиниці її необхідно до початку використання взяти на облік в органі ДПС за місцем провадження підприємницької діяльності, крім книг ОРО, зареєстрованих на реєстратор розрахункових операцій або на транспортний засіб. Реєстрація та взяття на облік здійснюються безоплатно, реєстрація - не пізніше двох робочих днів з моменту подання, а взяття на облік - у день подання СПД необхідних документів.

Книга ОРО реєструється на кожний реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) або, якщо згідно з чинним законодавством розрахунки можуть проводитися без застосування РРО, - на окрему господарську одиницю, депо підприємства електротранспорту, а при наданні послуг пасажирським автомобільним транспортом - на кожного кондуктора. Форма книги ОРО на РРО наведена в додатку 2, форма книги ОРО на господарську одиницю наведена в додатку 3, книги ОРО на представництво агента (для сфери розповсюдження державних лотерей) - у додатку 4.

Форма книги ОРО для рухомого складу підприємств електротранспорту, яка використовується при реалізації разових квитків у салоні транспортного засобу, наведена в додатку 5. Вона містить титульну сторінку та послідовно пронумеровані квитково-облікові аркуші, які складаються з корінця та відривної частини. Обидві частини квитково-облікового аркуша повинні мати однакові серію (три літери) та номер (шість цифр), нанесені друкарським способом при виготовленні книги ОРО. Серії (у межах трьох літер) та номери (у межах шести цифрових розрядів) квитково-облікових аркушів не повинні повторюватись у книгах ОРО, зареєстрованих одним СПД.

Форма книги ОРО, що використовується при наданні послуг пасажирським автомобільним транспортом у разі проведення розрахунків без застосування РРО, повинна відповідати формі товарно-касової книги, Інструкції про порядок обліку бланків квитків на проїзд автомобільним транспортом та готівки, отриманої від перевезень пасажирів і багажу, затвердженої наказом Міністерства транспорту України від 31.05.2000 р. № 279 «Про затвердження Інструкції про порядок обліку бланків квитків на проїзд автомобільним транспортом та готівки, отриманої від перевезень пасажирів і багажу» та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.06.2000 р. за № 369/4590.

При цьому на титульній сторінці повинна бути зазначена назва документа «Книга обліку розрахункових операцій»; квитково-касові листи в книзі повинні бути послідовно пронумеровані, обидві частини кожного квитково-касового листа повинні мати однакові серію (три літери) та номер (шість цифр), нанесені друкарським способом при виготовленні. Серії (у межах трьох літер) та номери (у межах шести цифрових розрядів) квитково-касових листів не повинні повторюватись у книгах ОРО, зареєстрованих одним СПД.

Форма книги ОРО, що використовується при наданні послуг підприємствами зв'язку у разі проведення розрахунків без застосування РРО, повинна відповідати формі Касового щоденника, наведеній у додатку 13 до Порядку ведення касових операцій підприємствами зв'язку України, затвердженого наказом Державного комітету зв'язку України від 02.02.98 р. № 26 «Про затвердження Порядку введення касових операцій підприємствами зв'язку України» та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.08.98 р. за № 529/2969.

При цьому на титульній сторінці повинна бути додатково зазначена назва документа «Книга обліку розрахункових операцій»[7] .

Перед реєстрацією книги ОРО СПД повинен забезпечити:

- шнурування книги ОРО;

- послідовне нумерування її сторінок;

- установлення на неї засобу контролю таким чином, щоб унеможливити розшнурування книги без порушення засобу контролю;

- здійснення на титульній сторінці книги записів, що містять дані про СПД (назва та адреса господарської одиниці, назва СПД, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ чи номер за ДРФО), кількість сторінок, номер установленого засобу контролю, дані про РРО (модифікація РРО, заводський і фіскальний номери РРО, версія програмного забезпечення).

Реєстрація першої книги ОРО на господарську одиницю (депо, кондуктора) здійснюється на підставі письмової заяви СПД довільної форми, де зазначається сфера діяльності, а також надання ним таких документів та їх копій, завірених підписом керівника і печаткою СПД - юридичної особи або особистим підписом СПД - фізичної особи:

- копії свідоцтва про державну реєстрацію СПД (якщо СПД має зареєстровані в даному органі ДПС книги ОРО на інші господарські одиниці чи РРО, то копія свідоцтва не потрібна);

- дозволу місцевого органу виконавчої влади на розміщення господарської одиниці (договору оренди, іншого документа на право власності або користування господарською одиницею);

- для СПД, що надають послуги з перевезень пасажирів і багажу, -ліцензії на право здійснення зазначеного виду діяльності.

Оригінали документів повертаються СПД, копії залишаються в органі ДПС.

Реєстрація першої книги ОРО на РРО здійснюється на підставі письмової заяви СПД довільної форми при поданні ним реєстраційного посвідчення на РРО. Реєстраційне посвідчення повертається СПД.

При реєстрації першої книги ОРО на господарську одиницю (депо, кондуктора) цій книзі надається фіскальний номер, який складається з коду області (дві цифри), коду району або міста (дві цифри) згідно з місцезнаходженням СПД (для великих платників податків - коду міста, де вони обслуговуються) та порядкового номера запису (шість цифр) у відповідному розділі Книги облікових форм. За бажанням СПД на одну господарську одиницю (депо) можна реєструвати декілька перших книг ОРО для використання в окремих місцях проведення розрахунків. Такі книги реєструються у Книзі облікових форм під різними порядковими номерами і отримують, відповідно, різні фіскальні номери.

При реєстрації першої книги ОРО на РРО їй надається фіскальний номер, який складається з фіскального номера РРО та літери «р».

Посадова особа органу ДПС здійснює запис у відповідному розділі Книги облікових форм і виписує довідку про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій у двох примірниках; один примірник довідки надається СПД, другий -залишається в органі ДПС. Номер довідки збігається з фіскальним номером книги ОРО. Посадова особа органу ДПС заповнює також рядки титульної сторінки книги ОРО: номер книги ОРО, дата реєстрації, назва органу ДПС, дані про посадову особу органу ДПС.

Реєстрація другої та наступних книг ОРО на господарську одиницю (депо, кондуктора) або на РРО здійснюється на підставі подання СПД письмової заяви довільної форми та довідки про реєстрацію книги розрахункових операцій. Посадова особа органу ДПС здійснює запис у відповідному розділі Книги облікових форм, додаткові записи в обох примірниках довідки про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та заповнює рядки титульної сторінки книги ОРО.

Номер другої та наступних книг ОРО складається з фіскального номера першої книги ОРО, зареєстрованої на ту саму господарську одиницю (місце проведення розрахунків) або на той самий РРО, та проставленого через дріб порядкового номера наступної книги ОРО.

Узяття книги ОРО на облік в органах ДПС за місцем провадження підприємницької діяльності здійснюється при поданні СПД довідки про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій. Посадова особа органу ДПС здійснює запис у відповідному розділі Книги облікових форм, а також відмітку в довідці про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій.

Для перереєстрації книги ОРО, яка зареєстрована на окрему господарську одиницю (депо, кондуктора), з метою використання її в іншій господарській одиниці СПД подає до відповідного органу ДПС письмову заяву довільної форми, де зазначається сфера діяльності, та довідку про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій з відміткою про зняття книги ОРО з обліку, усі зазначені в довідці незакінчені книги ОРО та розрахункові книжки. Після внесення змін до відповідних записів у Книзі облікових форм та титульних сторінок книг ОРО посадова особа органу ДПС вилучає довідку про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та виписує нову довідку з таким самим номером, як у попередньої, у якій записуються дані про всі перереєстровані книги ОРО та розрахункові книжки.

Скасування реєстрації книги ОРО здійснюється за рішенням керівника органу ДПС, де ця книга ОРО зареєстрована. При цьому посадова особа органу ДПС робить відмітку про скасування реєстрації на титульній сторінці книги ОРО, у довідці про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій викреслює відповідний рядок у таблиці «Книги обліку розрахункових операцій», а також робить відмітку та викреслює відповідний запис у Книзі облікових форм.

Якщо органом ДПС прийнято рішення про відмову в реєстрації книги ОРО, то необхідно повідомити про це СПД не пізніше двох робочих днів з моменту подання ним необхідних документів. Підставою для відмови у реєстрації книги ОРО може бути невідповідність наданих СПД документів вимогам чинного законодавства, вичерпання терміну їх дії, невиконання вимог даного розділу Порядку стосовно форми, призначення книги ОРО, підготовки її до реєстрації.

ВИСНОВКИ

Таким чином, діяльність суб'єктів підприємництва у сфері торгівлі регламентується значним масивом нормативних актів: ЦК України та ГК України, Законами України "Про захист прав споживачів", "Про споживчу кооперацію", "Про забезпечення сапі гарного й епідеміологічного благополуччя населення", "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг" та ін.

Чинне законодавство дозволяє здійснювати торговельну діяльність у різних організаційно-правових формах. Сфера торгівлі складається з безлічі організацій, що займаються переміщенням товарів і послуг з місць їх виробництва до місць використовування.

Роздрібна торгівля - це будь-яка діяльність по продажу товарів або послуг безпосередньо кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використовування. Роздрібний торговець ухвалює рішення про вибір цільового ринку, про товарний асортимент і комплекс послуг, про політику цін, стимулювання і місце розміщення підприємства. Роздрібним торговцям необхідно знаходити шляхи підвищення професійного рівня управління власною діяльністю і її продуктивності.

Оптова торгівля включає будь-яку діяльність по продажу товарів або послуг тим, хто придбаває їх з метою перепродажу або професійного використовування. Оптові торговці допомагають виробникам ефективно доставляти товари безлічі роздрібних торгових підприємств і промисловим споживачам в будь-якій частині країни. Оптовики виконують багато різних функцій, включаючи діяльність по збуту і стимулюванню, закупівлі і формування товарного асортименту, розбиття крупних партій товару на дрібні, складування, транспортування, фінансування, ухвалення ризику, надання інформації про ринок і послуг з управління і послуг консультантів

До суб'єктів торговельної діяльності крім загальних вимог, що встановленні чинним законодавством стосовно всіх суб'єктів підприємницької діяльності, встановлюються особливі вимоги, що стосуються місця і правил здійснення торговельної діяльності. Законодавством з питань торгівлі визначені також вимоги до устаткування і оснащення торговельних місць, оформлення вивісок, приміщень, необхідної інформації для покупців, до режиму роботи підприємства, а також встановленні вимоги щодо дотримання прав і інтересів споживачів, санітарних правил, порядку введення облікових документів, спеціальних вимог до торгівлі окремими видами товарів тощо.

Важливим у сфері публічних відносин суб'єктів торговельної діяльності є дотримання ними вимог щодо обліку розрахункових операцій, яким визнається встановлена законодавством сукупність вимог до суб'єктів торговельної діяльності щодо організаційно-технічних засобів та способів відображення розрахункових операцій за торговельними угодами.

ЛІТЕРАТУРА

1. Конституция Украины. - К., 2001. - 48 с.

2. Хозяйственный кодекс Украины.- X.: ООО "Одиссей", 2004.- 232 с.

3. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. (вступив в дію з 1 січня 2004 р.)// ВВР.- 2003.- №42-44.- Ст. 356

4. Інструкція про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування. Затверджено наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 04.01.97 N 2

5. Інструкція про Книгу відгуків і пропозицій на підприємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування Затверджено наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 24.06.96 N 349

6. Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 р. N 833

7. Саниахметова H.A. Предпринимательское право (хозяйственное) право Украины: Учебное пособие.- X.: Одиссей, 2004.- 800с

8. Хозяйственное право Украины: Учебник/ Под ред. A.C. Васильева.-X., 2005.- 464 с.

9. Харитонов Е.О., Саниахметов H.A. Гражданское право Украины: Учебник.- X.: ООО «Одиссей», 2004.- 960 с.

[1] Попов А.А. Торговое право – Х.:Каравелла ,2005 .с.140

[2] Инструкция по заполнению форм государственных статистических наблюдений по торговой сети и сети ресторанного хозяйства ,утвержденная приказом Госкомстата Украины от 24.10.2005 г.№327

[3] Порядок занятия торговой деятельностью и правила торгового обслуживания населения ,утвержденные Постановлением КМУ от02.02.95 г.№ 108

[4] Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006р. N 833

[5] Хозяйственное право Украины: Учебник/ Под ред. A.C. Васильева,- X., 2005.- С. 307

[6] Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР // Відомості Верховної Ради.- 1995.-N 28.- ст.205

[7] Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 04.10.2001 № 2746-III// Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002, N 5, ст. 32