Дипломная работа: Основи використання проектно-технологічної діяльності учнів сільської школи на заняттях з трудового навчання

Зміст

Вступ.

Розділ І Теоретичні основи використання проектно-технологічної діяльності учнів сільської школи на заняттях з трудового навчання

1.1 Стан та умови використання проектно-технологічної діяльності учнів сільської школи в теорії і практиці сучасної школи

1.2 Сутність проектно-технологічної діяльності учнів сільської школи на уроках трудового навчання

1.3 Методичний аналіз програми трудового навчання з розділу «Технологія вирощування рослин»

Розділ ІІ Методичні основи організації проектно-технологічної діяльності учнів сільської школи на заняттях з трудового навчання

2.1 Методика організації проектно-технологічної діяльності учнів сільської школи на заняттях трудового навчання з розділу «Технологія вирощування рослин»

2.2 Планування занять

2.3 Експериментальна перевірка розробленої методики проектно-технологічної діяльності учнів сільської школи при вивчені розділу «Технологія вирощування рослин».

Висновки

Література

Додатки:

А. Календарно-тематичний план.

Б. План-конспект заняття.

В. План-конспект заняття.

Вступ

Сучасне суспільство можна з впевненістю назвати суспільством попиту і пропозиції. Розвиток сучасного виробництва потребує творчих, винахідливих, комунікабельних робітників і керівників, здатних ефективно працювати як в команді, так і використовувати індивідуальну готовність до виконання завдань на найякіснішому рівні. Тому, природно, підвищуються вимоги щодо рівня підготовки випускників навчальних закладів. Традиційна система освіти не може задовольнити сучасні потреби і, не тільки в нашій країні, але і в багатьох країнах світу, вона зазнала реформування. Змінюються цілі і завдання, що постали перед сучасною освітою в суспільстві, особистісно-орієнтована система навчання приходить на зміну традиційній. Традиційні методи навчання замінюються інноваційними, тепер акценти в навчальній діяльності спрямовані на інтелектуальний розвиток учнів за рахунок зменшення долі репродуктивної діяльності. В центрі навчального процесу знаходиться учень, його пізнавальна творча діяльність.

Шкільна освіта на сучасному етапі повинна вирішувати такі завдання.

1. Формувати готовність учнів до вирішення різних проблем. Очевидно, що залежно від ситуації, рішення конкретної проблеми буде спиратись на цілий спектр знань, навичок, умінь у різних предметних галузях. Для більш проблемно-орієнтованим. Ширше використовувати рефлексивний підхід у навчанні. Стимулювати в учнів не тільки уміння відповідати на поставлені питання, а й формулювати свої власні. Підсилити ступінь автономії учнів та переглянути роль вчителя і учня на уроці.

2. Розвивати прагнення учитися все життя, оновлюючи та вдосконалюючи отримані знання, уміння і навички.

Особливо це стосується предметів, що пов'язані з інтеграцією школяра в подальшому у навколишній світ. Отже, перед учителями постає низка об'єктивних проблем: діти приходять в клас з різним рівнем життєвого досвіду і навичок; у кожної дитини існує своя мотивація; у новоствореному колективі, як правило, потрібно проводити своєрідне психолого-педагогічне коригування з огляду на індивідуальну готовність учня до роботи в колективі. Саме правильно розставлені акценти у підході до методики зумовлюють досягнення певної мети, яку ставить перед собою вчитель та якої він намагається досягти разом з учнями. Особливими, з точки зору впровадження новітніх педагогічних технологій, є уроки праці, на яких учні повинні навчитися не тільки і не скільки виконувати певну роботу, а більш за все набути навичок праці і співпраці, визначати мотивацію діяльності, передбачати необхідний її результат, та навіть розраховувати свої зусилля і витрати для досягнення поставленої мети. Саме такі вимоги ставить життя перед випускниками шкіл.

Для успішного досягнення цієї мети у навчальному процесі я використовую проектні технології. Ця ідея на основі соціально вмотивованої діяльності сприяє підготовці учнів як громадян до сприйняття загальнолюдських моральних цінностей, розвитку власних інтелектуальних і творчих здібностей, здатності до самореалізації, самостійного мислення, надихає приймати важливі рішення та формує вміння працювати над вирішенням важливих проблем як самостійно, так і в групі з опорою на критичне і творче мислення. Адже у проектній методиці широко використовується принцип «егофактора», що припускає спрямування навчання на особистість учня, його потреби й інтереси. Проектна методика Ґрунтується на особистісно-діяльнісному підході, що означає переорієнтацію навчального процесу на постановку та вирішення самими школярами пізнавально-комунікативних і дослідницьких завдань. Це дає змогу розглядати проектне навчання як одну з найбільш продуктивних та інтенсивних методик, яка забезпечує досягнення високих результатів навченості й освіченості особистості.

Цей підхід альтернативний вербальним методам і формам догматичної передачі готової інформації, монологічності і знеособленості словесного викладання, пасивності навчання та орієнтації його на «середнього» учня.

Але як свідчать дослідження та наші спостереження методика організації проектно-технологічної діяльності при вивчені розділу «Технологія вирощування рослин» розроблена недостатньо.

Отже, актуальність проблеми, недостатність її розробки в теорії і практиці трудового навчання й обумовило вибір теми дисертаційного дослідження: Об'єкт дослідження — процес трудового навчання учнів 7 класів загальноосвітньої школи.

Предмет дослідження - методика організації проектно-технологічної діяльності учнів у процесі вивчення технології вирощування рослин.

Мета дослідження - теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка методики організації проектно-технологічної діяльності учнів на уроках трудового навчання в процесі вивчення технології вирощування рослин в основній школі.

Завдання роботи:

Розкрити зміст, структуру та етапи проектно-технологічної діяльності учнів і розробити її структурно-функціональну модель.

1. Визначити й експериментально перевірити основні організаційно-методичні умови ефективної організації проектно-технологічної діяльності учнів на уроках трудового навчання.

Розробити методику організації проектно-технологічної діяльності учнів 7 класів у процесі вивчення технічних видів праці та експериментально перевірити її вплив на розвиток творчої активності школяра.

Методи дослідження. У процесі дослідження було застосовано комплекс методів, що забезпечують системне вивчення методики організації проектно-технологічної діяльності учнів 7 класів на уроках трудового навчання, а саме:

Теоретичні теоретико-критичний аналіз філософської, психолого-педагогічної та методичної літератури з теми дослідження, а також порівняння, систематизація, узагальнення здобутої інформації з метою вивчення сутності, структури та історії використання методу проектів у навчальній діяльності;

емпіричні — методи масового збору емпіричного матеріалу (анкетування, бесіди, інтерв'ювання), за допомогою яких вивчалося ставлення учнів до уроків трудового навчання та проектно-технологічної діяльності; проводилося спостереження за навчально-трудовим процесом на уроках технічної праці; для встановлення рівня сформованості творчої активності учнів застосовувались методи незалежних характеристик та експертної оцінки;

педагогічний експеримент (констатуючий та формуючий), статистичні методи обробки експериментальних даних (перевірялись, обґрунтовувались теоретичні прогнози, вивчалась ефективність застосування проектно-технологічної діяльності для розвитку творчої активності учнів основної школи).

Розділ І. Теоретичні основи впровадження проектно-технологічної діяльності на уроках трудового навчання

трудовий навчання вирощування рослина

1.1 Стан реалізації пректно-технологічної діяльності на уроках трудового навчання в теорії і практиці сучасної школи

Актуальність дослідження теоретичних та методичних аспектів використання проектної технології на уроках трудового навчання в загальноосвітніх школах зумовлена тим, що в нових умовах соціально-економічного розвитку України відбувається стрімка переорієнтація ціннісних орієнтирів у суспільстві, перебудова системи суспільного виробництва, що спричиняє відповідні зміни на ринку праці. Тому трудова підготовка має бути гнучкою і пристосованою до технічних, економічних, соціальних потреб суспільства та спрямованою на те, щоб допомогти випускникам загальноосвітніх шкіл у професійному самовизначенні, оволодінні методами творчої діяльності в умовах ринкової економіки.

Відвідування та аналіз занять, спостереження за діяльністю вчителя та учнів на уроках трудового навчання показує, що ні зміст навчально-трудової діяльності, ні методи та форми, що застосовуються на заняттях не забезпечують повною мірою розвиток творчого потенціалу учнів.

Опитування учнів основної школи свідчить, що їх інтерес до уроків трудового навчання спадає з року в рік. Традиційна предметно-операційна система, за якою складалися програми з трудового навчання, розроблена методика вичерпала свої можливості в нових умовах реформування загальноосвітньої школи, переходу її на 12-річний термін навчання.

У нових умовах соціально-економічного розвитку України існуюча система трудової підготовки учнівської молоді вичерпала свої можливості. Відбувається стрімка переорієнтація ціннісних орієнтирів у суспільстві, перебудова системи суспільного виробництва, що відображається" відповідними змінами на ринку праці. Тому стає цілком очевидною невідповідність між традиційним змістом трудового навчання і потребами суспільного розвитку. Разом з тим звичні для багатьох поколінь уявлення про зміст уроків трудового навчання стають причиною відвертого принизливого ставлення до ролі і місця трудової підготовки в системі загальної середньої освіти. Причинами, що викликали незадоволення у суспільстві існуючою системою трудового навчання, слід вважати:

недостатню сформованість особистості учня до трудової діяльності у нових соціально-економічних умовах;

відрив змісту трудової підготовки від потреб сучасного суспільства та ринку праці, недооцінку сучасних досягнень в галузі техніки і технологій;

надмірну спрямованість трудового навчання на виробниче середовище і применшення інших життєво необхідних сфер діяльності — господарчої, надання послуг соціального обслуговування тощо;

низьку інтелектуальну насиченість змісту предмета, що призвело до уповільнення саморозвитку учнів, а трудове навчання — до розряду другорядних у навчальному плані;

розрив, який посилюється від класу до класу, між системами загальноосвітньої і трудової підготовки і знецінення її в очах учнів та їхніх батьків;

відчуження учнів від процесу реалізації виготовленої ними продукції, що призвело до деформації розуміння цивілізованих соціально-економічних відносин і зсуву в структурі мотивації діяльності школярів;

недостатнє використання різноманітних форм організації трудового навчання. [2.9.14.]

Слід відзначити й те, що в сучасній трудовій підготовці на зміну фактично ремісничому, тренувальному навчанню має прийти процес формування та розвитку творчої ініціативи, творчого пошуку. Трудова діяльність учнів повинна бути наповнена інтелектуальним змістом, а уроки трудового навчання - створювати умови для реалізації індивідуальних можливостей особистості кожного учня. [13]

Все це вимагає нових підходів до методики трудового навчання, яка має на меті забезпечити підготовку учнів до трудової діяльності у різних сферах виробництва та домашньому господарюванні, дати учням загальні відомості про основи виробництва, сучасну техніку, технології, процеси управління, основні групи професій та вимоги професій до людини; залучити учнів до творчо-інтелектуальних і технологічних робіт; сформувати навички розв'язання творчих практичних завдань. [6.15]

Основою побудови оновленого змісту трудового навчання повинен стати проектно-технологічний підхід, який базується на гнучкій організації процесу навчання учнів, де пріоритет належить засобам активного навчання і сучасним педагогічним технологіям, та який дає можливість реалізувати варіативність у змісті трудової підготовки, тобто уникнути жорсткої регламентації наповнення змісту навчальної діяльності учнів відмітив Ящук С., Коберник О., та інші.[10.7.16.]

Проектно-технологічна діяльність інтегрує всі види сучасної діяльності людини: від появи творчого задуму до реалізації готового продукту і націлена на досягнення єдиної мети освіти: забезпечення інтелектуального, фізичного і соціального розвитку школяра. На відміну від інших систем трудового навчання у структуру проектно-технологічної діяльності входять такі під структурні елементи, як моделювання, конструювання, економічні, екологічні та маркетингові розрахунки і лише така цілеспрямована діяльність суб'єкта і спеціальна методика вивчення об'єкта можуть дати потрібний результат у цілісному розвитку школяра. [8]

Організація проектно-технологічної діяльності дає змогу повніше забезпечити сучасні вимоги до розвитку особистості учня, врахувати його індивідуальні інтереси і здібності, засвоїти не тільки конкретні трудові дії, але й навчити у системі розв'язувати різноманітні конструкторсько-технологічні і технічні задачі.

В свою чергу Т. Куценко наголошує, що метод проектів передбачає самостійну творчу роботу учнів виконувану під керівництвом учителя. Важливо, щоб проекти були реальними і доступними для реалізації учнями. Практичне втілення проектів включає обов'язкове складання обґрунтованого плану дій кожного з учнів на основі виявлених можливих рішень проблеми і обговорення найбільш оптимального шляху її реалізації Завдання вчителя при цьому добитися більшої самостійності учнів на всіх етапах виконання проекту — від ідеї до втілення її. [11]

З досвіду С. Ящука, А. Терещука випливає висновок про те що, важливо кожному учневі надати; змогу висловити свою думку щодо доцільності й необхідності певних об'єктів, їх значеним на даний час для нього, сім'ї, суспільства. Так кожен школяр вносить свою частку до створеним колективного об'єкта проектування на уроці. Вчитель має привчати учнів до використаним слів «на мою думку», «мені», «я пропоную» тощо.[16]

Важливе значення цієї роботи для вчителя трудового навчання полягає в тому, що він залучає учнів до колективного обговорення та засвоєння першого елементу проектування — пошуку проблеми та усвідомлення проблемної сфери.

У цілому. всі практичні роботи повинні стати ареною експериментування. При цьому може бути виробництво за ради виробництва. Головною метою стає усвідомлення учнями зв’язку між використовуваним матеріалом і знаннями, які вони мають на даний момент. Усі пропоновані учнями технічні рішення необхідно розташовувати в технологічній послідовності, це дозволяє краще осмислити технічні зміни що відбуваються.

О.Бойченко говорить про те що, створюючи проект, необхідно чітко визначити і довести до кожного учня мету проекту, критерії оцінювання, джерела знань складові проектної папки, дату виставлення «контрольних» оцінок за технологічні операцію та дату презентації. Якщо проект і колективний (груповий), по. перш за все, необхідно вільно, не нав'язуючи своєї думки, розділити клас на групи. Групи формуються за місцем проживання, уподобаннями, звичками.... Проектна робота учнів у складі малих груп, на відмін від фронтальної та індивідуальної, не ізолює учнів один від одного, а навпаки, дозволяє реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги, співпраці, до активного засвоєння навчального матеріалу. Таким чином, особливістю проектної роботи школярів у малих групах є можливість учитися не лише з підручників та віл учителів, а й один віл одного. Адже під час і групової роботи активізується діяльність, усіх без винятку її виконавців і відзначається вища якість знань, аніж при фронтальній формі організації навчання. Це пояснюється тим, що прагнення кожної члена групи не підвести товаришів, виглядати не гіршим за них, зберегти відповідний статус у групі, утриматися в ній. не втратити друзів концентрують увагу учня на виконанні спільного завдання, стимулюють його працездатність. Спільні дії позитивно впливають не лише на обсяг, а і на якість роботи. Створюється доброзичлива атмосфера дружнього спілкування, де кожен почувається комфортно серед друзів. Усе це полегшує навчання школяреві,- і сильному і слабкому. [3]

Аналіз зазначених перешкод, які виникають піл час навчання дітей проектної діяльності, та додаткові спостереження за роботою учнів 5 — 7 класів дали змогу визначити принципи, на які варто спиратися під час розробки відповідної методики навчання:

1)творчий пошук вирішення певної проблеми і процес створення відповідного проекту мають бути керованими і чітко спланованими з боку вчителя;

2)проектувати певний виріб треба у вигляді виконання учнями окремих взаємопов'язаних між собою завдань. Завдання відповідно до структури проектно-технологічної діяльності та їхнього змісту доцільно класифікувати за трьома групами: з організації праці, конструкторські, технологічні;

3)спостереження за роботою дітей переконують, що процес творчого пошуку має бути спрямований головним чином на вибір учнями (особливо це стосується школярів 5 — 7 класів) певної форми або конструкції виробу;

Важливим та невід'ємним елементом проектно-технологічної діяльності на уроках трудового навчання є контроль навчальних досягнень учнів.

В цілому, в результаті проведених вище досліджень та проведених нами спостережень видно що все це стосується лише технічних видів праці та обслуговуючої праці

При вивчені розділу «технологія вирощування рослин» методика проектно-технологічної діяльності не розроблена, метод проектів в школах України не використовується повною мірою.

1.2 Суть проектно-технологічної діялбності у процесі сільськогосподарської діяльності

В нормативних документах освіти проектно-технологічна діяльність позначений як «спосіб організації пізнавально-трудової діяльності учнів з метою вирішення проблем, зв’язаних в проектуванням, створенням та виготовленням реального об’єкту (продукту праці)». [4.]

В процесі такої діяльності, яка представляє собою виконання завдань інтелектуально-практичного характеру, в учнів повинні розвиватися як розумові здібності, так і практичні вміння та навички. З позиції методики проектний метод представляє собою комплексний узагальнюючий процес раціонального сполучення репродуктивної та продуктивної діяльності школярів, що дозволяє з’єднати формальні знання з практичним досвідом.

Проектно-технологічна діяльність забезпечує виконання сучасних вимог до розвитку особистості учнів з врахуванням їх індивідуальних інтересів та здібностей. Учні виконують та засвоюють не тільки конкретні трудові дії, але і одночасно вирішують різноманітні проблеми. [7.9.13.]

Організовуючи учнівський проект, вчитель повинен включити школяра в обгрунтовану, сплановану й усвідомлену діяльність, спрямовану на формування певної системи інтелектуальних і практичних умінь. Ця діяльність містить у собі:

· вибір мети (що й чому потрібно зробити);

· розробку або вибір раціональної технології;

· виготовлення й реалізацію виробу, продукту або виконання комплексу робіт;

· проведення екологічної й економічної оцінки виконаної роботи, а також найпростіших робіт з маркетингу (вивчення попиту та пропозиції на зроблену продукцію й можливостей її реалізації). [4.8.10]

Результати роботи оформляються у вигляді звіту, у якому обґрунтовується вибір теми, описується хід роботи, приводяться необхідні розрахунки, малюнки й ескізи. Проект оцінюють не тільки за результатами практичної роботи, але й по сукупності проміжних робочих матеріалів, економічної ефективності. Він може виконуватися учнями як індивідуально, так і в бригаді. У сільському господарстві виконання може полягати в одержанні якої-небудь продукції, випробуванні нових сортів або прийомів вирощування (дослідницька робота), проведенні дослідження ефективності агротехнологій, історії їхнього розвитку й т.д.[12.1.]

Однією з основних умов, необхідних для організації проектної діяльності, є наявність значимої соціальної або особистої проблеми, що вимагає для свого рішення інтегрованого знання й дослідницького пошуку.

Чим проект принципово відрізняється від практичної роботи? Психологи вважають, що суть проектної діяльності в тім, що той хто навчається діє по власному задумі, відповідно до самостійно поставленими цілями, знаходячи свої способи реалізації задуманого. Таким чином, стрижнем проектування є зв'язок задуму й реалізації.

При роботі з методу проектів принципово змінюються позиції вчителя й учня: учень стає активним учасником освітнього процесу, учитель - організатором самостійної пізнавальної діяльності.[3.9.]

Основним критерієм оцінки діяльності школярів у цьому випадку є володіння способами пізнавальної діяльності (навички у використанні різних джерел інформації й методів дослідження); уміння працювати в колективі, приймати чужу думку, протистояти труднощам; здатність до самоорганізації й рефлексії.[1]

Проектна діяльність містить у собі кілька етапів.

I. Пошуково-дослідницький

1. Коротке формулювання завдання, пошук і аналіз проблеми або теми проекту (об'єкта проектної діяльності). У сільськогосподарських проектах проблемою може стати необхідність підбора й випробування нових сортів сільськогосподарських культур, удосконалення агротехнологій і т.д.

Таблиця 1 Особливості виконання практичної роботи й проектного завдання

2. Збір, вивчення й обробка необхідної інформації й пророблення оптимальної ідеї.

3. Планування проектної діяльності:

· визначення критеріїв, яким повинне відповідати проектований виріб;(або розроблення технологій)

· дослідження варіантів конструкції об'єкта праці (моделі, виробу) на основі вимог дизайну й економічної оцінки; (або варіантів агротехнічних процесівів)

· вибір і пророблення найбільш оптимального варіанта конструкції й технології виготовлення виробу.

П. Технологічний

1. Складання конструкторської й технологічної документації (у сільському господарстві - розробка технологічної карти).

2. Виконання запланованих тренувальних вправ, необхідних для якісного виготовлення виробів. (використання агротехнічних прийомів)

3. Практична реалізація проекту, підбор необхідних матеріалів, інструментів, пристосувань і встаткування відповідно до наявних можливостей і ресурсами.

4. Внесення при необхідності змін у конструкцію й технологію вирощування рослин.

5. Дотримання технологічної дисципліни й культури праці.

6. Поточний контроль якості виконання виробу (у сільському господарстві - якості виконання основних прийомів догляду за рослинами, тваринами).

III. Заключний

1. Оцінка якості реалізації проекту (виготовленого об'єкта праці), включаючи його вплив на навколишнє середовище.

2. Аналіз результатів виконання теми проекту (об'єкта проектної діяльності), випробування його на практиці, захист (презентація).

3. Вивчення можливостей використання результатів проектної діяльності, реального попиту виробу на ринку товарів, участь у конкурсах і виставках.

Наведена поетапна схема виконання проекту є узагальненої, зразкової. Існують і інші варіанти. Число етапів (кроків) може змінюватися залежно від віку й розвитку учнів, від складності самого проекту.

В узагальненому змісті педагогічне значення такої діяльності полягає в тім, що вона є засобом створення середовища для здійснення самостійної освітньої діяльності учнів, причому на межпредметній основі.

У технологічній підготовці сільських школярів вона може виконувати наступні функції:

· формування системних знань про технології одержання продукції (цілісне подання про технологічний процес, включаючи економічні, екологічний і технічний аспекти);

· створення системи позапредметних знань і вмінь (комунікативні, цілеспрямовані, планування й організація роботи, самоосвіта, саморегуляція);

· здійснення сільськогосподарської підготовки в різних видах діяльності учнів (навчання технології й загальноосвітніх предметів, позакласні й позашкільні заходи, домашня робота й т.д.);

· методична допомога вчителеві в організації практичної діяльності й формуванні її змісту;

· використання різної учбово-матеріальної бази, у тому числі особистих підсобних господарств батьків, тобто створення педагогічних умов для реалізації зв'язку змісту утворення з умовами сільського соціуму, включення соціокультурного простору села в освітню діяльність школи як середовище навчання, формування установки учнів на активну діяльність у сучасних перетвореннях села;

· створення умов для використання школярами різних джерел інформації;

Шляхи включення проектної діяльності школярів у навчальний процес сільської школи можуть бути всілякіми.

Варіант 1. Проектна діяльність освоюється як окрема тема програми.

Аналіз розроблених на підставі обов'язкового мінімуму змісту загальної освіти навчальних програм показує, що більшість учителів включають у них самостійну тему «Проект». При такій організації основний процес навчання побудований традиційно, з поділом на теоретичне навчання й практичні роботи. Виконанням проекту завершується освоєння матеріалу всього навчального року. Саме так організоване виконання проектів у курсах обслуговуючої й технічної праці. На жаль, реального досвіду виконання сільськогосподарських проектів при такій організації навчального процесу поки не описано.

Варіант 2. Весь процес навчання організується й проводиться як система проектних завдань різного обсягу й складності.

Варіант 3. Проект розглядається як форма підсумкової атестації учнів.

Варіант 4. З урахуванням специфіки навчання сільськогосподарській праці можна проектну діяльність здійснювати як форму організації обов'язкової літньої практики.

Оскільки вже є певний досвід використання методу проектів, з'являються спроби розробити їхню типологію. Проекти класифікують по всіляких підставах: тривалості виконання, кількості учасників, що домінує формі діяльності (визначена, позаурочна, позашкільна й т.д.), реалізації міжпредметних зв'язків та ін. На підставі вивчення сформованої практики сільськогосподарської підготовки школярів і отриманих експериментальних даних про реалізації проектів у сільських школах пропонується наступна типологія проектів.

Виробничий проект — одержання сільськогосподарської продукції (вирощування рослин, тварин). Результатом такого проекту є конкретна сільськогосподарська продукція, а критерієм оцінки - урожайність вирощуваної культури або продуктивність тварин. Цей тип проекту найбільш доступний, тому що він може виконуватися учнями різного віку як індивідуально, так і в групі в особистому підсобному господарстві або на навчальній досвідченій ділянці. Проекти можуть бути дуже простими й короткими, особливо в початковий період. Змістом проекту може стати будь-яка робота з господарства, що постійно виконують школярі, тому що всяка трудова діяльність є пізнавальною й у будь-якому виді праці є освітній потенціал, реалізувати який можна за допомогою цілеспрямованого керівництва з боку дорослих і спеціально розробленого учбово-методичного забезпечення.

Комплексний загальношкільний проект, виконуваний практично всіма учнями школи протягом навчального року, дозволяє реалізувати в тім або іншому ступені всі зазначені вище типи проектів. Такий проект доступний практично всім сільським школам і дозволяє об'єднати навчальну й позаурочну діяльність учнів різновікових груп.

Найбільш доступні й цікаві проекти-свята. Наприклад, осінній «Свято врожаю» може бути організований одночасно як комплексний загальношкільний проект і як своєрідна форма захисту й презентації багатьох приватних проектів, виконуваних учнями протягом навчального року.

Комплексний соціально-орієнтований проект припускає активну й різноманітну діяльність школярів у сільському соціумі. Ціль такого проекту - виявити яку-небудь актуальну місцеву проблему й сприяти її дозволу. Це можуть бути питання, пов'язані із благоустроєм і озелененням села, підвищенням культури ведення особистого підсобного господарства, допомоги соціально незахищеним групам населення (наприклад, забезпечення незаможних пенсіонерів вирощеними силами учнів насіннями сортових рослин і іншим посадковим матеріалом). Такі проекти мають важливе значення, тому що саме з їхньою допомогою можна значно розширити освітній простір для вивчення технології.

1.3 Методичний аналіз програми з трудового навчання

Основою планування навчальної роботи вчителя трудового навчання є шкільна програма. Змістом програми з трудового навчання передбачено формування технологічних та економічних знань, практичних умінь та навичок, необхідних для залучення учнів до продуктивної праці та оволодіння певною професією; розширення політехнічного світогляду учнів та розвиток і їх творчих здібностей на основі взаємозв'язку трудового навчання з основами наук.

Метою програми трудового навчання з розділу “Технології вирощування рослин” є підведення учнів до свідомого вибору однієї з професій сільськогосподарського виробництва.

У процесі реалізації програми учні оволодівають прийомами і навичками, які є одикватними до змісту праці у сільському господарстві.

Зміст теоретичного і практичного навчання передбачає ознайомлення учнів з основами сільськогосподарського виробництва, технології вирощування кущових рослин, плодоягідних культур, зернових культур, з технологічною документацією, інструментом, матеріалами, пристосуваннями, матеріалами, які застосовують у сільськогосподарському виробництві.

Теоретичні заняття і практичні роботи повинні проводитись з деяким випередженням теоретичного матеріалу. Програмою передбачено наступність у формуванні вмінь і навичок відносно 5-7 класів.

У пояснювальній записці до програми наголошується на необхідності залучення учнів до творчої діяльності, зміст якої може бути спрямований на вдосконалення культури праці, раціонального ведення господарства і технологічного процесу, планування роботи, на формування комплексу якостей потрібних людині як суб’єкту сучасного виробництва, на виховання активної життєвої позиції.

Зміст програми передбачає підготовку учнів до свідомого вибору однієї або кількох споріднених професій сільськогосподарського виробництва, яку потім вони можуть здобути в закладах професійної освіти.

У результаті вивчення тем і розділів програми залежно від можливостей навчально закладу та індивідуальних особливостей учнів, останні повинні знати основні відомості про технологію вирощування кущових рослин, плодоягідних культур, зернових культур, види цих культур, їх способи розмноження, догляд за ними, характеристики, енергетичні засоби в сільському господарстві, види енергоощадних технологій у сільському господарстві, про використання трактора в сільському господарстві, тощо.

У процесі використання практичних робіт учні повинні вміти визначити за зовнішніми ознаками кущові рослин, плодоягідні культури, зернові культури, правильно добирати та вирощувати сажанці, готувати грунт, доглядати за живцями, боротися зі шкідниками, визначати системи машин згідно зі спеціалізацією господарства.

З метою формування в учнів знань, вмінь та навичок з даного розділу вчителю надається право 7 годин часу, передбаченого навчальними програмами.

З аналізу програм трудового навчання видно, що вивчення розділу «Технологія вирощування рослин» у 7 класі включає такі практичні завдання:

1.Сорти декоративних рослин;

2.Вибір та вирощування саджанців;

3.Догляд за рослинами(видалення сухих гілок, прибирання

4.Заготівка і зберігання живців плодоягідних культур;

5.Підготовка грунту та висаджування живців;

6.Догляд за живцями;

7.Розпізнавання зернових культур;

8.Ознайомлення з енергетичними засобами машинного парку.

У процесі вирішення цих завдань в учнів формуються і відповідні знання, перелік яких детально описаний вище. У формуванні таких знань і вмінь простежується логічна послідовність: поняття про специфіку біологічні особливості культур що розглядаються, види та сорти їх, агротехніку їх вирощування та розмноження, догляду за ними, безпека праці. При такому підході досягається мотивація навчальної мети.

Як видно з такої класифікації знань учнів та з визначеної послідовності їх формування, між ними забезпечується дидактично обґрунтований взаємозв'язок. А це є ознакою системи. Отже, в цілому, мова йде про систему знань, яку необхідно формувати в учнів при вивченні технологія вирощування рослин, як одного із видів сільськогосподарського виробництва. Система цих знань дозволяє учням виконати практичні роботи які сприяють формуванню відповідних загально-трудових і спеціальних вмінь та навичок. В загальному, можна стверджувати, що вирішуючи в ході вивчення даного розділу на уроках трудового навчання в 7 класах визначені вище дидактичні завдання в учнів необхідно формувати систему знань та вмінь з технології вирощування рослин При цьому навчальний матеріал повинен вивчатися в логічному взаємозв'язку та причинно-послідовній взаємозамінності, що передбачає додержання об'єктивне існуючої послідовності їх вивчення від виконуваних агротехнічних процесів до конструктивного вирішення конкретних завдань. Формування такої системи передбачає безперервність оволодіння знаннями та вміннями.

Розділ II. Методичні основи організації проектно-технологічної діяльності студентів на заняттях з розділу «Технологія вирощування рослин»

2.1 Методика використання методу проектів на заняттях з розділу «Технологія вирощування рослин»

В наш час у центрі уваги психолого-педагогічної науки знаходиться актуальна проблема організації особистісно орієнтованої проектно-технологічної діяльності, яка пов’язана з підвищенням якості та ефективності навчально-виховного процесу й цілеспрямована на розвиток творчого потенціалу учнів сільської школи.

У традиційних методиках стосовно навчання учнів сільської школи проектно-технологічної діяльності розглядалось недостатньо. Але, розробляючи експериментальну методику, ми спирались на основні загально-дидактичні принципи і положення, які було обґрунтовано і докладно розглянуто у чисельних публікаціях та посібниках відомих методистів та науковців (О.М. Коберника, В.К. Сидоренка, В.Д. Симоненка, Г.В. Терещука, С.М. Ящука та ін).

Основними з них будуть такі:

– творчий пошук вирішення певної проблеми і процес створення відповідного проекту мають бути керованими і чітко спланованими з боку вчителя;

– проектувати певний вид діяльності треба у вигляді виконання учнями окремих взаємопов’язаних між собою завдань;

– аналіз роботи учнів над створенням творчих проектів показав, що чим складніший проект, тим нижчий рівень творчої активності вони проявляють. Отже не слід думати, що творчість у процесі проектування розвивається тільки під час виготовлення складних виробів.

Використання методу творчих проектів на основі цих принципів сприяє оптимізації передумов для розвитку й реалізації творчої активності учнів. Метод проектів – комплексний процес, який дозволяє формувати в учнів загально навчальні уміння, основи технологічної грамоти, культуру праці і спрямовує їх на оволодіння різноманітними способами перетворення матеріалів, енергії, інформації, а також технологіями їх обробки [ ]. Цінність проектування полягає в тому, що така діяльність привчає учнів до самостійної практичної, планової й систематичної роботи, враховує прагнення до створення нового або вже існуючого, але вдосконаленого виробу, технології у с/г праці формує уявлення про перспективи його застосування, розвиває морально-трудові якості й окреслює мотиви вибору професії. В учнів виробляються і закріплюються необхідні уміння та навички до аналізу споживчих, економічних, екологічних і агротехнологічних ситуацій; здатність оцінювати ідеї виходячи з реальних потреб, матеріальних можливостей, і рівня професійної майстерності, а також вибирати найбільш раціональні агротехніки.

Пізнавально-трудова діяльність учнів у процесі проектування дає можливість використання поряд з проблемним, індивідуальним та груповим, розвиваючим навчанням методу проектів, як системо-утворюючого компоненту педагогічної технології. Він орієнтує на застосування актуалізованих і надбаних нових знань необхідних для активного включення, як у проектну діяльність, так і в трудову діяльність адекватну сучасному розвитку суспільства.

Як показує проведене нами теоретичне дослідження, вибір правильної форми організації проектної діяльності на заняттях є необхідною умовою ефективності педагогічного процесу. Як загальновідомо, модель педагогічного проектування за його розробкою та керівництвом можна представити і вигляді схеми алгоритму, що складається з трьох основних етапів: 1 – проектувальний, 2 – реалізація проекту, 3 – аналітичний. Кожний з цих етапів передбачає низку послідовних дій педагога, пов’язаних із завданням, які полягають у створенні системи запланованих і реалізованих дій, необхідних умов і засобів для досягнення визначених цілей та результатів. Тому логіка побудови діяльності учнів у процесі виконання проекту повинна відповідати загальній структурі проектування, в якій можна виділити основні етапи проектно-технологічної діяльності [ ]. Стосовно нашого предмету це відображено у схемі 1 наведеній у § 1.2.

Розглядаючи детальніше методу занять з розділу «Технологія вирощування рослин» нами встановлено, що новим і не визначеним для вчителя є навчання учнів на перших двох етапах – організаційно-підготовчому та конструкторському, оскільки саме вони пов’язані з безпосереднім навчанням учнів проектуванню. Наступні ж етапи проектно-технологічної діяльності – технологічний і заключний передбачають безпосереднє виконання трудових операції з агротехніки, вирощування рослин передбачених змістом практичних та лабораторних робіт, реалізацію і захист проекту, що є більш “традиційним” для занять з трудового навчання.

Учні на організаційно-підготовчому етапі визначаються з напрямком і темою проектної діяльності на основі ознайомлення з переліком завдань запропонованих викладачем. Завдання ж вчитель формує чи представляє учні у вигляді проблеми чи проблемних ситуацій. На цьому ж етапі студенти вибирають об’єкт проектування, який вони будуть виготовляти, описують його, визначають потребу в ньому тощо.

В ході виконання цього елементу проекту студенти повинні провести ряд досліджень. Для цього аналізуючи подібні агротехнології вони вивчають, їх особливості, виявляють типові деталі, які матеріали і чому використані для вирощування тих чи інших культур В міру того, як учень рухається від простого розуміння проблеми до конкретного рішення, яке буде апробоване в реальному житті, постійно проходить процес аналізу, оцінки і синтезу.

На наступній стадії даного етапу учні формують початкові ідеї. Ці ідеї є роздумами про те, яку агротехнологію доцільно використовувати. Початковим етапом цього процесу є аналіз технології. Учні складають список вимог, які враховують інтереси споживача, мету, суть технології. Самий простий випадок це просто список, перелік пунктів, які необхідно враховувати. У кінцевому результаті це буде розроблена система критеріїв на розробку технології: критерії, що враховують інтереси споживачів; критерії вибору матеріалів; критерії визначення технологічності виробу (об’єкту проектування); екологічні та економічні критерії; критерії вибору технології вирощування рослин.

На конструкторському етапі проектування учні розробляють технологічні картки на вирощування певної культури.

На технологічному етапі учні підбирають необхідні матеріали, інструменти та обладнання , виконують агротехнічні роботи.

В цілому учні у процесі розробки проекту на вирощування певної с/г культури виконують ряд проектних завдань у робочих зошитах.

Успіх виконання кожного завдання великою мірою залежить від уміння учня на основі аналізу умов завдання з необхідною чіткістю і повнотою уявити собі мету праці, яка визначає способи і характер праці людини. Оволодіння цими вміннями вимагає від людини насамперед ґрунтовного знання предмета і знарядь праці, технологічних властивостей матеріалів, інструментів та інших засобів виробництва, а також уміння застосовувати свої знання для побудови технології вирощування рослин. Важливу роль у цьому відіграє здатність людини заздалегідь планувати і організовувати трудову діяльність. Користуючись цими уміннями, людина заздалегідь планує, програмує і організовує технологічний процес. Результати цієї діяльності відображаються в технологічних картках.

З метою підвищення ефективності процесу проектування вчитель виконує роль незалежного консультанта. Він проводить консультації для подолання труднощів, які виникають у учнів під час проектування, бо значну частину завдань вони виконують у процесі самостійної роботи.

На заключному етапі учні здійснюють кінцевий контроль, порівнюють і випробовують проект. Тут же вносять корективи технології. Якщо знайдені недоліки, намагаються їх усунути. Проводиться аналіз проведеної роботи, здійснюється самооцінка спроектованої діяльності. учні також проводять міні маркетингові дослідження в результаті яких здійснюють пошук пропозицій і можливостей реалізувати проект.

На закінчення всього учні захищають свій проект у вигляді його презентації перед однокласниками та відповідають на запитання. Тут використовується і метод інформаційної підтримки, конкурс творчих проектів. В якості оцінки проекту ми використовуємо наступні критерії: обсяг та повноту розробки, виконання прийнятих етапів проектування, самостійність і завершеність; оригінальність матеріального втілення проекту; якість пояснювальної записки (якість ескізів, креслень, схем, повнота рецензії та технологічної карти тощо); якість виробу (відповідність технологічним, естетичним, екологічним, маркетинговим критеріям).

Враховуючи те, що на вивчення розділу «Технологія вирощування рослин» у 7 класі відводиться всього 7 годин, а теми (по2 години на кожну) різноманітні за своїм змістом ми виділяємо ряд завдань, які учням пропонуємо виконати самостійно у поз навчальний час. На заняттях же учні у процесі виконання проектних робіт виконують завдання технологічного плану. При цьому зміст таких завдань, так само як і тематику проектів ми співставляемо у взаємовідповідальність.

Всі інші етапи створення проекту, передбачені у ş 1.2 пропонуємо учням виконати до проведення практичних робіт. Тематику проектів та практичних завдань ми наводимо нижче Учні над проектом працюють групами по 3 чоловіки. Теми навчальних проектів відповідають змісту навчальних тем.

Нами і було розроблено комплекс завдань для самостійної роботи до тематики тем розділу. Вони звичайно є орієнтовними.

Це дало нам можливість контролювати самостійну роботу студентів та планомірно здійснювати консультації з проблемних питань, які виникали у учнів.

Отже, співробітництво вчителя та учнів в умовах здійснення проектно-технологічного підходу допомагає сформувати в учнів необхідні вміння і знання; дозволяє включити їх в процес “від створення ідеї до реалізації продукції ”, що сприяє більш повному оволодінню ними технологічною культурою.

Враховуючи те, що вивчення розділу «Технологія вирощування рослин» у 7 класі відводеться всього 7 годин, а теми (по 2години на кожну) різноманітні за своїм змістом ми виділимо ряд завдань, які учням пропонемо виконати сомостійно у позаурочний час. На заняттях учні у процесі виконання практичних робіт виконують завдання технологічного напрямку. При цьому зміст такіх завдань, так само як і тематику проектів ми співставляємо у взаємовідповідність. Всі інші етапи створення проекту, передбачени у параграфі 1.2. пропонуємо учням виконувати до проведення практичних робіт. Тему проектів та проектних завдань ми приводимо нище. Учні над проектами працюють по 3 чоловіки. Теми проектів відповідають змісту навчальних тем.

У процесі вивчення розділу «Технологія вирощування рослин» учні вибирають такі проекти:

У 1 проекті завдання 1,4,5 учні виконують на заняті, всі інші у процесі самостійної роботи.

У 2 пректі завдання 4,5,7 – на заняті, інші самостійно.

У 3 проекті всі завдання самостійно, крім останього.

Проект «Сама ефективна малина»

Освітні цілі: повторення й закріплення матеріалу про вирощування плодоягідних культур; практичне освоєння технології вирощування; формування соціально значимих знань і вмінь: комунікативних, самоосвіти, планування роботи й оцінки її результатів, пошуку помилок, здатностей виступати перед аудиторією.

Господарська мета: підібрати сорт й розробити технологію вирощування редису для одержання самої ранньої продукції.

Проект виконується групою з 3-4 учнів 7 класів. Свій робочий зошит проекту кожний школяр заповнює самостійно.

Робочий зошит проекту

Завдання 1. Всі ми знаємо, як важливо влітку мати на своєму столі свіжі ягоди - основне джерело вітамінів. На ринку в цей час року вони коштують досить дорого. Багато овочів можна виростити своїми руками на домашньому городі або на пришкільній ділянці. У першу чергу до таких ягід ставиться малина. Обговорите з товаришами наступні питання й відповіді на них запишіть у робочий зошит.

· Що ви знаєте про малину (умови вирощування, вимоги до температури повітря й ґрунту)? (Цю інформацію можна знайти в підручниках, довідниках, запитати у вчителя, батьків, сусідів.)

· Чи вирощуєте ви малина на своєму городі або на пришкільній ділянці чи в саду?

· Коли (місяць, число) вам звичайно вдається вперше спробувати малину зі свого саду чи огороду?

· Який сорт малини ви звичайно вирощуєте?

· За якою технологією вирощує малину ваша родина? (Підготовка живців і ґрунту, строки посіву, схема посіву, застосування плівкових укриттів, добрива, урожайність, середній розмір коренеплоду.)

· Скільки днів звичайно проходить від висаджування до збору врожаю?

· У які строки звичайно висаджують малину у вашій місцевості? Чим це пояснюється? Чому не можна висівати редис раніше?

· Які способи прискорення одержання врожаю малини ви знаєте?

· Які самі скоростиглі сорти редису ви знаєте?

· Коли на ринку з'являється перша малина, не привезений з південних районів, а вирощений місцевими хазяями?

Завдання 2. Зрівняєте відомі вам сорту малини по строках одержання продукції. (Цю інформацію ви можете знайти в довідниках, журналах, рекламних проспектах.) Запишіть характеристики декількох найбільш скоростиглих сортів у таблицю 2 і зрівняєте зі строками їхнього вирощування в господарствах вашого села або на вашій пришкільній ділянці.

Завдання 3. Спробуйте з'ясувати, як вдається вашим землякам вирощувати плодоносну малину.

Для цього треба одержати таку інформацію:

4. Який сорт малини вони вирощують як саму плодоносну?

5. У які строки їх висаджують?

6. Здобувають вони сажанці або одержують їх самі? Якщо вони самі одержують, то довідайтеся технологію їх вирощування.

7. Завдання 4. Обговорите з товаришами зміст таблиці 2.

Довідайтеся у вчителя або батьків, сажанці яких сортів малини ви можете дістати (є в наявності, можна попросити в сусідів або купити). Виберіть із них 3-4 сорту, які ви вважаєте найбільш підходящими. Визначите, яку площу ви можете зайняти під їх. Подумайте й вирішите, які прийоми прискорення дозрівання малини можна випробувати.

Таблиця 2 Строки вирощування деяких сортів малини

Завдання 5. Повторити по підручниках і довідникам матеріал про технологією вирощування малини. Складіть перелік матеріалів і встаткування, які вам будуть потрібні. Щось із цього переліку може бути у вас у господарстві, а щось прийде купити. Запишіть всі свої витрати. Підготуйте ґрунт і сажанці, посадіть їх. Занесіть дані про це в робочий зошит.

Доглядайте за посівами так, як рекомендовано в підручнику. Заповнюйте щоденник спостережень про середню температуру повітря за період вирощування. Проаналізуйте результати своєї роботи, заповнивши таблицю 3.

Сформулюйте висновки

Тривалість вирощування сорту

……………………………., за довідковим даними,

………. днів.

Таблиця 3 Строки вирощування й тривалість використання деяких сортів редису

У наших умовах тривалість вирощування склала ………днів. Розмір самої великої ягоди……………………Можливі причини розходження: занадто низькі або високі температури, тощо.

Завдання 6. Обговорите в групі підсумки своєї роботи.

Питання для обговорення:

· З якими труднощами й проблемами ви зштовхнулися під час роботи?

· Які, на ваш погляд, були допущені помилки?

· Які сорти ягоди ви рекомендуєте вирощувати у ваших умовах для одержання самої ранньої продукції?

· Які сорти не виправдали ваших очікувань і чому?

· Які сорти мають особливо гарні смакові якості?

· У яких сортів самі великі ягоди?

Завдання 7. Напишіть рекомендації для місцевих садівників по вирощуванню й проведіть їхню презентацію в класі.

Обов'язково викладіть в них можливі труднощі й характерні помилки.

Завдання 8. Зробіть економічні розрахунки.

Витрати:

1. на насіння………………………………

2. на добрива……………………………..

3. на плівку для вкриття………………….

4. на опори для вкриття………………….

5. інші витрати……………………………

Разом……………………………………… .

Кількість отриманої продукції ……….

Порадьтеся із учителем або уточніть по підручниках, як розрахувати собівартість рослинницької продукції.

Зразкова собівартість малини

…………………. р./кг, середня ринкова ціна……………………. р./кг.

Словник проекту: вид, сорт, період вегетації, собівартість.

У робочому зошиті вкажіть, які книги й журнали ви використали, працюючи над проектом.

Проект «Калина окраса довкілля»

Робочий зошит проекту

Завдання 1. Подумайте, які з відомих вам декоративних культур найпростіше вирощувати. Подумайте, яким вимогам повинні відповідати такі культури. Як вони повинні розмножуватися? Бути однолітніми, багаторічними, двохлітніми? Складіть перелік таких культур.

Подумайте, чим відрізняється калина від інших садових рослин. Які корисні якості її відрізняють?

Завдання 2. Вивчите біологічні особливості й технологію вирощування калини по підручниках, довідниках, книгах для садівників-аматорів. Проаналізуйте отриману інформацію й запишіть у робочий зошит найбільш важливе:

Калина ставиться до сімейства ………………………Її батьківщина……………… Відомо……………….сортів, які відрізняються один від одного…………. Розмножується калина ………………………

Завдання 3. Виберіть сорту календули для вирощування. Подумайте, яким вимогам повинен відповідати обраний вами сорт.

Завдання 4. Розробіть дизайн присадибної ділянки. У словнику або енциклопедії довідайтеся значення слова «дизайн» і запишіть його визначення в словник проекту. Щоб познайомитися з модними новинками, подивитеся свіжі номери журналів «Присадибне господарство», видані в останні роки книги для аматорів.

Визначите місце на ділянці й площу, що ви можете виділити під калину. При виборі місця враховуйте вимоги календули до освітленості. Розрахуйте необхідну кількість саджанців кожного сорту, щоб зайняти виділену площу. Намалюйте ескіз розташування калина на території.

Розташування калини може бути кожним. Виявите свої творчі здатності. Так ви можете спробувати себе в одній з нових сільськогосподарських професій - ландшафтний дизайнер. Ця професія з'явилася порівняно недавно, але користується більшим попитом на ринку праці. Ландшафтний дизайнер займається оформленням ділянок навколо котеджів, дачних будиночків, офісних будов. Довідайтеся у вчителя або кого-небудь із дорослих більш докладно, у чому полягають професійні обов'язки ландшафтного дизайнера й де можна одержати цю професію.

Завдання 5. Підготуйте місце висаджування калини по розробленому ескізі. Висадить калину.

Завдання 6. Ознайомтеся із правилами догляду за калиною.

Сфотографуйте територію в період масового цвітіння калини. У цей час вона виглядає найбільше привабливо.

Завдання 7. Заготівля календули як лікарської сировини.

Вивчаючи матеріал про календулу, ви обов'язково зустрінете інформацію про застосування цієї рослини в якості лікарського. Тому можна використати частину ягід як лікарську сировину.

Завдання 8. Вивчите правила заготівлі й застосування ягід калини як лікарський засіб, запишіть їх у робочий зошит.

Строки збору ягід (фаза розвитку рослини) –– ……………………… Як їх сушити?......................................................... Як зберігати?....................................................................... Як готувати лікарські препарати (відвари, настойки)?.......................................................... Як застосовувати?..................................

Можливо, у вашій родині є й власні оригінальні рецепти застосування калини як лікарської рослини. Поділіться ними з тими людьми, кому робите подарунок.

Завдання 11. Спробуйте оцінити економічну сторону вашого проекту.

Насамперед підрахуйте витрати:

· садильний………………………………….

· на добрива………………………………….

· інше…………………………………………

Разом……………………………………………

Вартість отриманої продукції можна визначити за цінами калини як лікарської сировини в найближчій аптеці й за цінами на садовий матеріал цієї рослини в найближчому магазині.

Словник проекту: дизайн, ескіз, масштаб, ландшафтний дизайнер, ціна, вартість, доход, прибуток.

У робочому зошиті вкажіть, які книги й журнали були використані при роботі над проектом.

У процесі вивчення розділу «Технологія вирощування рослин» учні виконують такі проекти:

У 1 проекті завдання 1, 4, 5 учні виконують на заняті, а всі інші у процесі самостійної робот мию. Кожен учень з групи виконує окремі завдання.

У 2 проекті завдання, 4, 5, 7 На занятті, інші самостійно.

У 3 проекті всі завдання самостійно крім останнього.

Проект « Чи хороші у вас добрива?»

Освітні цілі:

· повторення й закріплення матеріалу про застосування добрив, розрахунку доз їхнього внесення, одержання екологічно чистої сільгосппродукції;

Соціальна мета: підвищення культури застосування мінеральних добрив власниками особистих підсобних господарств.

Проект виконується індивідуально або невеликими групами (2-3 учнів 7 класу).

Робочий зошит проекту

Всі городники знають, що одержати гарні врожаї зернових без застосування добрив практично неможливо. Однак ефективність застосування добрив може бути високої тільки в тому випадку, якщо застосовувати їх грамотно. Які справи в особистому підсобному господарстві вашої родини із застосуванням добрив? Ви зможете відповісти на це питання, якщо виконаєте невелике самостійне дослідження, у ході якого заповните таблицю 13.

Проаналізуйте зміст заповненої таблиці 13 і в робочому зошиті вкажіть, які із застосовуваних добрив відносяться до азотним, фосфорним, складним, повним, промисловим, мінеральним, органічним, місцевим.

Таблиця 13 Використання добрив в особистому підсобному господарстві

Знайдіть у довідковій літературі дані про дози добрив для вирощування ваших культур і зрівняєте їх з тими дозами, які вносяться в особистому підсобному господарстві. Чи відповідають застосовувані вами дози нормам? Як звичайно у вашій родині визначають дози добрив для внесення? Є чи у вас досвід вирощування тих же культур без застосування добрив? Зрівняєте отримані результати. Чи доводилося вам зіштовхуватися з наслідками надлишкового внесення добрив (мінеральних або органічних)? Опишіть ці випадки.

Чи були у вашому селі випадки неправильного використання, зберігання й транспортування добрив, які привели до забруднення навколишнього середовища? Опишіть ці випадки. Хто, на вашу думку, був винуватий у тому, що сталося? Чи понесли ці люди покарання і яке?

Завдання підвищеної складності. Подумайте, за якими показниками варто оцінювати ефективність застосування добрив. Порадьтеся з батьками, учителем і спробуйте виконати розрахунки, які дозволять оцінити економічну ефективність застосування добрива у вашому особистому підсобному господарстві.

2.2 Планування занять з трудового навчання

Великого значення при навчанні прийомам роботи на горизонтально-фрезерному верстаті у 8-9 класах надається підготовці навчальному процесу, створюються передумови для своєчасного матеріального та методичного забезпечення; розкривається зв'язок між змістом занять у майстернях і змістом інших навчальних предметів. Від правильного планування навчального процесу залежить і ефективність занять із трудового навчання. Розділивши навчальний матеріал за часом, можна встановити, яких знань набувають учні на уроках з інших предметів.

Планування занять в майстернях включає в себе такі етапи: підготовка вчителя до навчального року, підготовка вчителя до уроку, підготовка вчителя до навчальної теми. Підготовка вчителя до наступного навчального року починається після закінчення поточного. Учитель праці перевіряє устаткування та інструменти і невеликі несправності усуває сам. Якщо потрібний середній або капітальний ремонт, то він складає заявку і звертається через дирекцію школи за допомогою до промислових підприємств, які є поблизу школи. Окремо складає заявку на придбання інструментів у магазинах.

Планування навчальної роботи починається з виявлення шкільної програми і пояснювальної записки. У пояснювальній записці розкривається завдання занять, а також деякі вказівки методичного характеру щодо організації навчального процесу, використання наочних посібників, перевірки й оцінки діяльності учнів та інших. У програмі визначено обсяг знань, умінь і навичок яких повинні набути на цих заняттях. Зміст навчального матеріалу розписано по класах. У кожному класі навчальний матеріал занотовано в теми і визначено кількість годин на кожну тему. Послідовність вивчення тем, передбачених програмою, вчитель може змінити. Так само може бути змінена кількість годин на вивчення окремих тем. У кожній темі розкривається зміст теоретичних відомостей, з якими треба ознайомити учнів, а також наводиться перелік об'єктів роботи.

Після вивчення шкільної програми вчитель вибирає вироби, які будуть об'єктами роботи для учнів. Вибір виробів є досить відповідальним етапом у підготовці вчителя до проведення занять, бо вони повинні бути суспільно корисними за своїм призначенням. До вибору виробів ставлять такі вимоги:

Виготовлення вибору повинно складатись з операцій, передбачених навчальною програмою.

Не рекомендується планувати учням виготовлення більше двох однакових виробів, щоб не знижувався інтерес до роботи.

Виготовлення виробу повинно бути посильним для учнів щодо точності обробки і запланованої форми часу. Ця вимога покладає велику відповідальність на вчителя, бо норму часу (а дуже часто й точність обробки) встановлює він сам. Правильно встановити потрібно точність виробу не завжди просто. Треба знати умови, в яких вироби використовуватимуся, і вимоги, до точності виробу, які визначаються цими умовами. Інколи, щоб знизити вимоги до точності виготовлення виробу і довести їх до рівня знань і вмінь учнів, учителеві доводиться змінювати його конструкцію. При встановленні норми часу вчитель спирається на свій власний досвід, а також на досвід інших вчителів.

За призначенням і конструкцією виріб повинен бути зрозумілим для учнів. Ця вимога особливо показала для тих випадків, коли учні виготовляють різні моделі. Треба підібрати об'єкти для моделювання так, щоб принцип дії моделі був зрозумілий учням, тобто не виходив за межі їх знань з основ наук.

Керівники шкіл прагнуть будувати заняття в майстернях на базі замовлень різних підприємств, бо в такому випадку досягається продуктивних характер праці учнів.

Очевидно, праця учнів стає від цього свідомою, що не може не вписувати позитивно на якість роботи.

Підібравши вироби, можна переходити до складання календарно-тематичного плану. Календарно-тематичний план складається для того, щоб передбачити, скільки потрібно матеріалів, коли їх слід придбати і яким додатковим устаткуванням та інструментами поповнити майстерні.

Залежно від місцевих умов календарно-тематичний план можна складати відразу навчальний рік, на півріччя або чверть. Якщо школа має постійне і надійне джерело постачання матеріалів, план можна складати на цілий рік, бо є певність, що він буде виконаний. Якщо матеріал надходить з випадкових джерел і не може наперед запланувати матеріали за сортиментом, то план складають на короткій період, але не менше, як на чверть.

Після того коли складений календарно-тематичний план, вчитель здійснює підготовку до навчальної теми. Увесь матеріал навчальної теми вже поділено календарно-тематичному плані годинні заняття так, щоб не було уроків, повністю присвячених виконанню теоретичного матеріалу. Теоретичний матеріал розподіляють при цьому по можливості між окремими уроками так, що він був пов'язаний з практичною роботою учнів і щоб вивчення його займало не більше як 20-25% навчального часу.

Головним етапом у підготовці вчителя до навчальної теми є розробка системи уроків. Під системою уроків розуміють таку їх сукупність з певної теми, при якій забезпечується дидактично обґрунтований взаємозв'язок між ними, що сприяє свідомому засвоєнню учнями навчального матеріалу і їхньому загальному розвитку, тобто система уроків сприяє виконанню навчально-виховних завдань.

Система створює в учителя загальну дидактичну картину, що стосується навчальної теми, бо визнає типи уроків зв'язки між ними, методи навчання, об'єкти роботи учнів. Аналіз роботи передових учителів показує, що будуючи систему уроків з тієї чи іншої теми, треба висвітити такі питання: 1) місце теми в навчальному курсі, її ідеї і коло зізнань, умінь і навичок, яких повинні набути учні; 2) зв'язок теорії з практикою з навчально-виробничою практикою; 3) характеристика матеріалу теми відповідно до розвитку пізнавальних можливостей учнів; 4) готовність учнів до засвоєння нової теми (якими поняттями, фактами, вміннями і навичками, потрібними для засвоєння нового, володіють учні на час вивчення теми); 5) логічний шлях викладання матеріалу, який був би найефективнішим для набуття знань та навичок, розвитку пізнавальних тем, розподілу навчального матеріалу на уроках; 6) творчі роботи учнів; 7) очікувальний результат вивчення теми.

Знаючи зміст кожного заняття учитель має можливість визначити підготовленість учнів і поставити перед ними завдання для повторення теоретичного матеріалу.

У підготовці вчителя до уроку можна виділити заходи для підвищення виробничої кваліфікації організаційні і методичні заходи.

Цілком зрозуміло, що знання вчителя повинні бути значно ширші і глибші, ніж ті, яких повинні набути учні. Учитель повинен бути готовим до відповіді на запитання учнів які виходять за межі навчальної програми, а для цього треба добре знати теоретичні основи професій, елементи яких вивчається на заняттях. Треба також добре володіти відповідними професійними навичками. Тому до початку занять учителеві рекомендується самостійно виконувати обсяг роботи, що заплановано для учнів. Це дуже важливо з методичної точки зору. Методика підготовки вчителя до уроку починається з роботи над навчальною літературою. Учитель переглядає матеріал шкільного підручника і орієнтується на ньому, коли подає повний матеріал. Така орієнтація потрібна з двох причин: 1) у підручнику викладено мінімум матеріалу достатньо для виконання навчальної програми; 2) навчальний матеріал викладено на рівні, що відповідає загальному розвитку учнів і їх знаннях з основ наук.

Поряд з цим учитель ознайомлюється з навчальною літературою з суміжних предметів. Щоб зробити трудову діяльність учнів свідомою і використати їхні знання з основ наук у процесі виконання трудових завдань, треба мати уявлення, яких знань і вмінь вони набувають на уроках фізики, хімії, креслення, математики, трудового навчання, та ін.

Велике знання має ознайомлення вчителя з методичною літературою, в якій узагальнено досвід кращих шкіл. У методичній літературі є рекомендації як будувати навчальний процес, вибирати об'єкти роботи, а також з інших питань, зв'язаних з виконанням навчальних завдань на заняттях у майстернях.

До початку заняття вчителеві рекомендується самому виготовити об'єкт, який він запланував дати учням як трудове завдання. З методичної точки зору це важливо з кількох причин: 1) підвищується авторитет учителя, коли учні бачать, що він досконало володіє трудовими прийомами і може бути для них особистим прикладом; 2) зразки, виготовлені вчителем, є еталоном для учнів; 3) виконуючи цю роботу, вчитель може чітко уявити собі, які можуть бути в учнів помилки, що дає матеріал для розробки методики заняття.

Робота над помилками учнів займає важливе місце в підготовці вчителя до уроку. Пояснюється це тим, що на заняттях у майстернях можливість допущення помилок учнями не менша, ніж на уроках інших предметів. Як показує досвід, на виправлення помилок учнів затрачається до 10% навчального часу.

Помилки можуть виникати з різних причин, інколи - з провини вчителя, якщо він не зумів зрозуміло подати новий матеріал, досить чітко продемонструвати виконання трудового прийому, інколи - з провини учня, якщо він неуважно слухав пояснення вчителя, займався сторонніми справами. Помилки можуть бути і з об'єктивних причин. Так, інколи фізичний розвиток учнів буває недостатнім для правильного виконання прийомів з ручної обробки деревини.

Завдання вчителя полягає передусім у тому, щоб не допустити їх. Очевидно, виконати це завдання можна тільки тоді, коли добре відомі причини, що породжують помилки. Тому вчитель праці систематично шукає шлях для усунення причин, що призводять до вивчення яких теж можливі пошуки, вчитель намічає профілактичні заходи для недопущення їх.

Якість проведення уроку залежить значною мірою від підготовки вчителем організаційних питань. Кожний учень повинен бути забезпечений комплектом різальних інструментів, а також належної кількістю заготовок. Треба мати достатню кількість запасних інструментів і заготовок на той випадок, коли будь-якій інструмент вийде з ладу, а заготовка буде зіпсована.

Учитель праці повинен передбачати, додаткову роботу для сильних учнів, які виконують завдання раніше від інших.

Інструмент заточує на заточувальному верстаті сам учитель; учнів з міркувань безпеки до цієї роботи не допускають.

Дуже важливо до вчителя підготовити технічну документацію. Це насамперед рисунки і технологічні карти. Залежно від складності виробу, від підготовленості учнів вирішується питання про те, яку форму матимуть технологічні карти, які вказівки вони міститимуть.

У темі зазначається, який матеріал вивчається, чому присвячується заняття, а меті уроку розкривають навчальні завдання. Об'єкт роботи зазначають у тих випадках, коли учні виготовляють вироби.

В урочному плані треба перелічити устаткування, інструменти і всі наочні посібники, що використовуватимуться на уроці.

Хід уроку визначається типом останнього, розкриває його структуру, послідовність чергування елементів і час, відведений на кожний з них.

Отже, результатом планування є перспективне планування кінцевим результатом якого є календарно-тематичний план, і поточне - результатом якого план конспект.

2.3 Експериментальна перевірка розробленої методики проектно-технологічної діяльності учнів сільської школи при вивчені розділу «Технологія вирощування рослин»

Основною метою експериментальної методики є перевірка розробленої методики проведення занять з розділу «Технологія вирощування рослин» в 7 класах.

Експериментальна робота проводилась нами з розділу ”Технології вирощування рослин” в 7 класах в. В експериментальному дослідженні брало участь дві групи дві групи семикласників.

Під час дослідження ми використовували такі методи: бесіди, анкетування, спостереження за діяльністю учнів на заняттях і т. д.

На першому етапі з допомогою контрольної роботи ми перевірили рівень знань і вмінь учнів 7 класів з попередньої теми, яка передбачала перевірку знань. Вона була представлена в двох варіантах, в кожному з яких було по кілька питань, які ми складали на основі глибокого аналізу діючих програм. Результати констатуючого зрізу, який проводився з учнями наведені в.3 таблиці

Результати констатуючого зрізу та виконання теоретичної частин контрольної роботи учнів 6 класів

Результати константувального зрізу дозволили нам також значною мірою визначити експериментальні і контрольні групи,

За результатами констатувальної контрольної роботи ми визначились з експериментальною та контрольною групами: 7-А і 7-Б класи.

В цілому, особливо на основі аналізу результатів контрольної роботи, можна зробити висновок, що на основі недостатньо глибоких знань, а також на відсутності деяких знань учні не можуть свідомо застосувати їх у своїй практичній діяльності.

Як видно із таблиць, результати контрольної роботи показують доволі низький рівень засвоєння навчального матеріалу учнями як у контрольних так і в експериментальній класах.

В той же час відсоток засвоєння знань учнів знаходиться приблизно на однаковому рівні в усіх групах, щоб його підвищити ми застосували розроблену методику з використання проектних технологій на уроках трудового навчання при вивчені розділу «Технологія вирощування рослин» в 7 класах.

У ході проведення експерименту з метою перевірки рівня засвоєння теоретичного та практичного матеріалу та ефективності використання проектних технологій на уроках трудового навчання при вивчені розділу «Технологія вирощування рослин» в 7 класах за методикою описаною вище ми провели контрольні роботи після вивчення розділу “ Технологія вирощування рослин”.

Узагальнені результати підсумкових контрольних робіт наведені нами у таблицях. При заповненні таблиці, користуючись методами математичної статистики, ми визначали такі важливі статичні параметри процесу навчання, як середній бал.

Результати теоретичної підсумкової контрольної роботи 6 класів

Порівнюючи величини середніх оцінок, за результатами всіх контрольних робіт, ми зробили висновок, про те, що в класі 7Б більш низький рівень успішності. Дані результати говорять на користь класу, який займався за експериментальною методикою з використанням проектних технологій технологій навчання.

Це свідчить про високу ефективність розробленої методики.

В цілому результати експериментального дослідження використання проектних технологій на уроках трудового навчання при вивчені розділу «Технологія вирощування рослин» в 7 класах за експериментальною методикою дозволяють зробити такі висновки:

- запропонована методика використання системи колективно-групових технологій навчання доцільна для учнів;

- використання системи проектних технологій на заняттях з трудового навчання значно активізує діяльність симикласників.

Таким чином, результати експерименту показали, що методика використання проектних технологій на уроках трудового навчання при вивчені розділу «Технологія вирощування рослин» в 7 класах може бути запроваджена у практиці трудового навчання в школі.

Висновки

Зміни, що відбуваються у нашій країні, висувають нові вимоги до трудової підготовки учнів. Завдання удосконалення ефективності навчального процесу, якості трудової підготовки учнів не можуть бути вирішені без корекції навчально-виховного процесу, без використання педагогічних інноваційних технологій. Трудова підготовка передбачає також виховання всебічно розвиненої особистості, розширення її пізнавальної та інтелектуальної діяльності, особистих здібностей, інтересів та мотивів, духовності, менталітету, формування сучасного світогляду тощо.

У нових умовах соціально-економічного розвитку України існуюча система трудової підготовки учнівської молоді вичерпала свої можливості. Відбувається стрімка переорієнтація ціннісних орієнтирів у суспільстві, перебудова системи суспільного виробництва, що відображається відповідними змінами на ринку праці. Тому стає цілком очевидною невідповідність між традиційним пояснювально-ілюстративними технологіями трудового навчання і потребами суспільного розвитку. Разом з тим звичні для багатьох поколінь уявлення про зміст уроків трудовою навчання стають причиною відвертого принизливого ставлення до ролі і місця трудової підготовки в системі загальної середньої освіти.

Оскільки у сучасному суспільстві перед людиною, у зв’язку з розвитком науки і техніки, постає ряд нових завдань та вимог до її творчого потенціалу. То сьогодення висуває особливі вимоги до неї, і одна із цих вимог активність. Створення умов для розвитку творчого потенціалу, творчої активності учнів є одним із важливих завдань предмета трудового навчання. А, отже, вчитель має здійснювати пошук шляхів для формування технологічно грамотної, комунікабельної особистості, яка зможе самостійно навчатись у продовж всього життя. У цьому зв’язку виходячи із завдань і змісту трудового навчання у учнів потрібно формувати життєво важливі основи технічних знань і вмінь, залучати їх до різних видів практичної, колективно-групової діяльності з урахуванням економічної, екологічної і підприємницької доцільності, соціального досвіду, а також формувати в них прагнення до самовизначення, самореалізації, забезпечити оволодіння знаннями і вміннями в галузі технології, економіки, організації й екології сучасного підприємства, формування уявлень про перспективи його розвитку; виховувати загально-трудові якості.

Найбільш ефективно ці завдання можуть бути вирішені шляхом використання в навчанні сучасних педагогічних технологій, які забезпечують цілісність розвитку особистості учня, становлення його творчого потенціалу. До таких необхідно віднести проектну технологію, що забезпечує одночасний розвиток і навчання учнів шляхом включення їх в активну творчу діяльність, результатом якої є розвиток творчого потенціалу, зростає цікавість до процесу навчально-трудової діяльності.

На відміну від методик, проектні технології начання не вибираються для виконання певних навчальних завдань, а самою своєю структурою визначають кінцевий результат.

Проведені дослідження показують, що проектні технології на уроках трудового навчання допомагають учням:

- аналізувати навчальну інформацію, творчо підходити до засвоєння навчального матеріалу й тому зробити засвоєння знань на уроках трудового навчання більш доступним;

- навчитись формулювати власну думку, правильно її висловлювати, доводити власну точку зору, аргументувати й дискутувати;

- навчитись слухати іншу людину, поважати альтернативну думку;

- моделювати різні агротехнологічні ситуації, збагачувати власний соціальний досвід через включення в ці життєві ситуації і переживання їх;

- знаходити розв’язання проблеми;

Внаслідок використання запропонованої нами методики проведення занять з використанням проектних технологій навчання нам вдалось підвищити процес формування знань та вмінь учнів на заняттях з трудового навчання під час вивчення розділу «Технологія вирощування рослин» в 7 класах у порівнянні з аналогічними показниками учнів із контрольної групи. Аналіз ”питомої ваги” різних компонентів розробленої нами експериментальної методики проведення занять на основі проектних технологій навчання показав, що проведення занять за даною методикою мало більший ефект, ніж використання переважно традиційних (пояснювально-ілюстративних) технологій навчання проведення занять. Звідси, підкріплення вивчення теоретичного і практичного матеріалу відповідно за розробленою методикою проведення занять є обов'язковим каталізатором досягнення мети формування технічно, технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя і активної трудової діяльності в умовах сучасного високотехнологічного, інформаційного суспільства.

В цілому, результати проведеного дослідно-експериментального дослідження підтвердили правомірність розробленої нами, мети, завдань дослідження, тобто правильність запропонованого нами шляху розв'язання завдання по використанню проектних технологій на заняттях з трудового навчання під час вивчення розділу «Технологія вирощування рослин» в 7 класах.

Література

1. Бербець В.Контроль навчальних досягнень учнів у процесі проектно-технологічної діяльності // Трудова підготовка в закладах освіти - №2-203-с.21-25.

2. Бербец Т Самостійна робота учнів під час виготовлення творчих проектів // Трудова підготовка в закладах освіти -№4-204 – с.13-15.

3. Бойченко О. Заняття та їх роль в інформаційно-технологічній підготовці навчальних проектів.// Трудова підготовка в закладах освіти -№4 – 2007- с. 14-18.

4. Войний О. Зміст проектної діяльності учнів. // Трудова підготовка в закладах освіти -№4-2007-с.

5. Горобець О. Проектування виробів з конструкційних матеріалів // Трудова підготовка в закладах освіти -№1- 2007-с.17-19.

6. Дежавний стндарт базової і повної середньої освіти (Освітня галузь «Технологія») // Трудова підготовка в закладах освіти. -№1-2004-с. 1-6.

7. Коберник О. ,Бербець В., СидоренкоВ., Яшук С. Методика навчання учнів 5-9 класів пректуваню в процесі в процесі вивчення технології обробки деревини і металлу. –Умань: УДПУ, 2004-с. 114.

8. Методика навчання учнів 5-9 класів пректуваню в процесі в процесі вивчення технології обробки деревини і металлу.–Умань: УДПУ, 2004-с. 486.

9. Коберник О. Урок трудового навчання В умовах проектно-технологічної системи//Трудова підготовка в закладах освіти.-№1-2006-с. 2-4.

10. Кооберник О., Яшук С. Методика організації проектно-технологічної учнів на уроках трудового навчання.-Умань,2001-с.82.

11. Куценко Т. Метод проектів у навчальній діяльності школярів. // Трудова підготовка в закладах освіти. -№4-2006-с. 25-29.

12. Михальчук В. Ціль уроків з розділу «Технологія вирощування рослин» // Трудова підготовка в закладах освіти. -№10-2004-с. 1-6.

13. Сидоренко В. Проектна методика як основа реалізації особистісно-орієнтовного навчання. // Молодь і ринок,-2004-№1- с.19-24.

14. Сидоренко В. Проектно-технологічний підхід як основа змісту трудового навчання школярів. // Трудова підготовка в закладах освіти. -№1-2004-с. 2-4.

15. Трудове навчання. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-12 класів – К. : Ірпінь , 2005- с.250.

16. Янцур М. Проектування виробів з конструкційних матеріалів. // Трудова підготовка в закладах освіти. -№1-2007-с. 17-19.

План-конспект заняття трудового навчання

ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Технологія вирощування кущових декоративних рослин.

ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ

1. Теоретичні відомості: місце декоративних рослин в озелененні території. Загальна характеристика декоративних кущів (калина, бузок, жасмін), їх оцінка і добір для конкретних умов регіону. Способи розмноження, садіння, догляду за рослинами. Захист від шкідників.

2. Практична робота Відбір та висаджування саджанців. Догляд за рослинами.

МЕТА ЗАНЯТТЯ:

1. Навчальна навчити учнів характеризувати декоративні рослини, ознайомитись зїх сортами, дати поняття про способи розмноження і догляду за рослинами. Формувати вміння висаджувати саджанці декоративних рослин.

2. Виховна виховувати в учнів культуру праці, бережливість, працелюбність, дбайливість, охайність та інші якості сучасного працівника;

3. Розвивальна сприяти розвитку сенсорної сфери, пам’яті, спостережливості, логічного мислення.

4. Профорієнтаційна ознайомити учнів з професією садівника.

ОБ’ЄКТИ ПРАЦІ саджанці декоративних рослин (калини, бузку жасміну).

ДИДАКТИЧНІ ЗАСОБИ

– підручник (навчальний посібник): Трудове навчання 7 кл

– робочий зошит проекту декоративних кущових рослин;

– плакати: “Будова декоративних кущових рослин”.

– Інструкційна карта на висаджування декоративних рослин.

ОБЛАДНАННЯ, ІНСТРУМЕНТИ, МАТЕРІАЛИ садові лопати, живці бузку калини,жасміну, граблі, розмічальні кілочки.

ТРУДОВІ ДІЇ, ПРИЙОМИ ТА ОПЕРАЦІЇ:висаджування саджанців декоративних рослин. .

МЕТОДИ НАВЧАННЯ: Розповідь; бесіда; показ; демонстрація; фронтальне опитування; практична робота; метод проектів.

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ: Фронтальна; групова; робота в парах.

Тип ЗАНЯТТЯ: Комбінований

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

I. Організаційний момент. _________________________________2 хв.

II. Повторення раніше вивченого матеріалу. __________________ 5 хв.

III. Мотивація навчально-трудової діяльності учнів. ____________5 хв.

IV. Вивчення нового матеріалу. _____________________________10 хв.

V. Закріплення нового матеріалу. ___________________________5 хв.

VI. Практична робота.

VI.1.Вступний інструктаж. ________________________________ 10 хв.

VI.2.Самостійна практична робота учнів та інструктаж вчителя. _40хв.

VI.3.Заключний інструктаж. _______________________________ 3хв.

VII. Прибирання робочих місць і приміщення майстерні черговим.4 хв.

VIII. Підведення вчителем підсумків заняття. __________________ 5хв.

ХІД І ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ________

1) Учнів ввожу в майстерню після дзвінка.

2) Перевіряю присутність учнів за журналом, наявність заповняю журнал.

3) перевірка підготовленості учнів до заняття (наявність зошита проекту, підручника, наявність спецодягу та інше);

4) призначаю чергових за журналом;

5) ознайомлюю учнів з планом заняття.

ІІ. ПОВТОРЕННЯ РАНІШЕ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ_____

1) аналіз домашнього завдання (перевірка виконання проектного завдання винесеного на самостійне опрацювання). Він наведений у Ş2.1. Проводжу усне опитування за такими запитаннями:

- Якми розмножують калину?

- Яке значення декоративних рослин в озелененні території?

- Чим відрізняється калина, бузок жасмин від інших садових рослин?

- В які строки висаджують калину?

- Які біологічні особливості калини?

- У чому суть догляду за калиною?

2) Опитування проводжу фронтально за списком у класному журналі.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ учнів :

Вирощування кущових декоративних рослин має свої особливості. Розповідаю про важливість вирощування кущових рослин, показую на проекторі ролик «Озеленення території з допомогою кущових рослин».

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ___:

1. Загальна характеристика кущових декоративних рослин (калини, бузку, жасмину).

Розповідь учителя.

Серед поширених рослин, які використовують для декоративного оформлення, є бузок, калина, жасмин тощо.

Бузок — кущова декоративна рослина заввишки до 5 м, з великою кількістю гілок, на яких утворюються суцвіття з квітками, діаметром 2,5 см кожна. Зацвітають вони у травні і квітнуть упродовж 20 днів. Квітки, залежно від виду рослини, можуть бути білого, оранжевого, фіолетового кольорів або їх відтінків. Квіти мають приємний, ароматний запах. Нині селекціонерами виведено близько 300 видів бузку. Усі ці рослини невибагливі до вологи і родючості ґрунту, але краще ростуть і квітнуть на удобрених і добре оброблених ґрунтах.

Листя блискуче, темно-зеленого кольору. Восени листя деяких видів бузку стають фіолетовими зверху і жовтими знизу, що робить рослину особливо декоративно привабливою.

Калина — гіллястий кущ або невелике (2—4 м) дерево. Листя на калині протягом літа зелене, а восени — жовтого, червоного, пурпурового кольорів з різними відтінками. Черешки листків довгі з була-воподібними залозками при основі. Квітки білі, пахучі. Плоди —червоні кулясті, зібрані у грона, достигають у жовтні і довго тримаються на гілках.

Калина зимостійка та вимоглива до вологи рослина, стійка до загазованості повітря. її можна зустріти в лісах, на берегах річок, озер, боліт. Розмножується здерев'янілими та зеленими живцями, відсадками, насінням. Однак насіннєвий спосіб незручний тим, що потребує тривалого періоду передпосівної підготовки, а також тим, що сіянці на два-три роки пізніше починають плодоносити. Офіційно зареєстрованих сортів калини не існує. Проте вже виділено та розмножується сорт Київська садова № 1.

Жасмин — кущова рослина з духмяними квітами. Відомо близько 300 її видів. Вирощується як декоративна рослина або для отримання з квіток ефірного масла, яке використовується в парфумерії, у харчовій промисловості для ароматизації виробів тощо.

2. Особливості планування озеленення території.

Розповідь учителя.

Декоративне оформлення присадибної ділянки розпочинають з розробки її плану. З цією метою на ньому наносять у масштабі розмір земельної ділянки, місця розташування будинку, надвірних штувань, планують місця майбутніх клумб, газонів, бордюрів тощо.

Як же правильно розмістити рослини на присадибній ділянці? Для прикрашання входу до присадибної ділянки використовують великі дерева, а по краях доріжок, алей — висаджують кущові декоративні рослини. Кущові рослини заввишки 1 —1,2 м, висаджені вздовж алей, доріжок, називають бордюрами.

Бордюри із кущових рослин восени періодично «стрижуть», надаючи їм певної геометричної форми, для їх формування можна використати жасмин, бузок, калину та інші кущові рослини. Низькорослі кущові рослини висаджують на передньому плані, вищі дерева — на задньому плані, де вони виконують захисну або фоноутворюючу функцію.

Формуючи декоративні насадження на присадибній ділянці, необхідно враховувати, що бузок, жасмин — світлолюбні рослини, гарно квітнуть при значному попаданні на них сонячного проміння. Менша їх квітність у затінених місцях. Калина порівняно менш вимоглива до світла, але більше потребує вологи, тому її часто висаджують для декоративного оформлення поблизу криниць, басейнів, фонтанів.

3. Особливості вегетативного розмноження рослин.
Розповідь учителя.

Розмножують кущові рослини вегетативно, здебільшого кореневими пагонами (рис. 31, с. 141). Для цього ранньою весною або восени, після завершення цвітіння рослини, добре розрослі та розвинені кореневі паростки відкопують садовою лопатою і пересаджують на постійне місце. Цей спосіб має ряд переваг. Рослини швидко ростуть, повністю зберігають декоративні форми материнської рослини, тоді як вирощеним з насіння ці властивості вдається зберегти рідко.

Утворені кореневі паростки можна викопувати разом із коренем материнської рослини і не боятись, що вони можуть пошкодитись, а рослина — загинути. Навпаки, материнська рослина при цьому збільшує кількість кореневих паростків та краще квітне.

4. Технологія висаджування та догляду за кущовими декоративними рослинами.

Розповідь учителя.

Важливим етапом вирощування кущових декоративних рослин є висаджування. Практично його можна виконувати в будь-яку пору року з весни до осені. Проте кращий результат дає висаджування ранньою весною до початку активного росту рослини або восени після її цвітіння.

Кущова рослина: а — материне-рослина; б — однорічні кореневі пагі

Крони кущових рослин формують ранньою весною до поча соковиділення або восени після завершення цвітіння, коли температура навколишнього середовища не перевищує 4—5°С. при цьо видаляють секатором зламані, перекручені, пошкоджені, перехрещені гілки та частини рослини, які можуть надати їй непривабливого зовнішнього вигляду. Необхідно стежити також, щоб під час відрізання пошкодженої або зайвої гілки не утворилось тріщин на основній частині рослини,,відшарування чи ушкодження кори, надто великих залишків частини гілки, що видаляється. При відрізанні товстих гілок садовою пилкою необхідно спочатку виконати надріз з нижнього боку на 1/3 її діаметра, а потім продовжити цю саму операцію зверху.

Місця зрізування покривають спеціальною суспензією (варом), яка реалізується в торговельній мережі, або масляною фарбою світлого кольору. Квітки, що відцвіли, треба також обрізати, оскільки вони споживають із рослини поживні речовини. У результаті зменшується їх доступ до тих частин рослини, що квітнуть.

Восени рослини необхідно підготувати до зимівлі. Листя в цей період краще не прибирати. Воно захищає кореневу систему від промерзання.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ___:

Задаю питання для закріплення вивченого матеріалу.

1) Які ви заєте біологічні осбливості кущових декоративних росли?

2) Роль декоративних рослин в озеленинні території?

3) Особливості розміщення бузку, калини, жасміну при формуванні декоративних насаджень?

4) Способи вегетативного ьрозмноження декоративних рослин?

VІ. ПРАКТИЧНА РОБОТА

ВСТУПНИЙ ІНСТРУКТАЖ____

Тема практичної роботи:

Відбір та вирощування саджанців декоративних кущових рослин.

Мета: Навчитися висаджувати декоратині кущі рослин з метою озеленення території.

Повідомляємо учням, що при виконанні данноїпракитчної роботивони одночасно виконують технологічну частину проекту, якій вони розробляють (Калина окраса довкілля), а потім будуть його захищати. Робтувони будуть виконувати за розробленою ними технологічною картою, одночасно ведучі робочі зошти проектуза визначеними завданнями. (Перелік завдань наведено у

§ 2.1.).

Інструктаже до виконання практичної роботи.

Учитель повідомляє, що, комбінуючи розміщення цих росможна декоративно оформляти будь-яку земельну ділянку. Проте для цього необхідно знати, які з рослин більш, а які менш вимогливі до родючості ґрунту, які сонцелюбні, а які — тінелюбні, які морозостійкі, а які — т любні, які швидко ростуть, а яким для цього потрібно більше часу. При декоративному оформленні необхідно також враховувати колір листя, кори, квіток у різні пори року, форму і структуру крони, висоту в різні періоди розвитку. Із урахуванням цих особливостей можна формувати різні варіанти композиції.

Кущові рослини, наприклад жасмин, висаджують групами на відстані 0,5—2 м один від одного, а бузок на відстані 1—З'м. Групу із кущових рослин можна висаджувати суцільно або з невеликими проміжками між окремими групами від 2 до 5 м.

За принципом побудови групи можуть бути симетричними, тобто з висадженими у вершинах трикутника, чотирикутника тощо, або компактними — висадженими по кілька штук один біля одного, чи вільно висадженими.

При висаджуванні кущових декоративних рослин необхідно знати їх вимогливість до ґрунтів. Калина і бузок — не досить вимогливі до родючості, а перед висаджуванням жасмину ґрунт необхідно удобрити перегноєм та торфом. В усіх випадках після висаджування рослини ретельно поливають.

Практична робота виконується за групами. Кожна група отримує інструкційну картку із послідовністю виконання агротехнічних операцій. Для економії часу краще в групах розподілити виконання робіт між учнями, і провести практичну роботу у формі гри-іміта-ції, коли кожний член групи виконує функції певної сільськогосподарської професії.

Інструктаж з безпеки праці.

Пропонується використати такі ігрові форми:

1) Учитель демонструє виконання правила та озвучує його початок, учні повинні його продовжити; учні виконують роботу у групах; учитель оцінює яка група скоріше надасть закінчення правил.

Учитель демонструє виконання правил із порушенням, учні повинні його виправити, озвучивши правильно правило.

Виконання практичної роботи.

Практична робота виконується відповідно до пори року:

1) Садіння декоративних рослин.

2) Відбір та висаджування саджанців.

3) Естетичне оформлення (фігурне обрізування) кущів і дерев.

4) Догляд за рослинами (видалення сухих пошкоджених гілок, прибирання).

Зміст практичної роботи наведений у підручнику.

Роботу учнів весь час треба контролювати, вчасно поправляючи тих, хто допускає помилки.

Доцільно час від часу нагадувати прийоми безпечної праці і старанно контролювати їх роботу.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель просить самих учнів оцінити виконану роботу, аналізує якість виконання робіт, зазначає недоліки, пояснює способи їх усунення.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати текст підручника. Виконати завдання до проекту «Сама ефективна малина».

VІІ. ЗАКЛЮЧНИЙ ІНСТРУКТАЖ____

Домашнє завдання. Виконати у робочих зоштах проекру проектні задання для проекту «Сама ефективна малина». Опрацювати теми з підручника. (Перелік завдань наведено у § 2.1.).

План-конспект заняття.

Тема: Технологія вирощування плодоягідних культур.

Зміст заняття:

І. Теоретичні відомості: Значення ягід у харчуванні. Основні плодоягідні культури (малина, смородина, порічки) та їх біологічні особливості.

Вегетативне розмноження плодоягідних культур. Догляд за ними. Основні шкідники і хвороби рослин. Методи боротьби з ними.

ІІ. Практична робота: Підготовка ґрунту і висаджування живців. Догляд за ними.

Мета заняття:

Навчальна: ознайомити учнів з видам плодоягідних культур та їх особливостями. Формування знань про хвороби рослин і способи боротьби з ними. Забезпечити умови для формування вмінь готувати ґрунт, висаджувати та доглядати за живцями.

Виховна: виховувати культуру праці.

Розвивальна: розвивати увагу та спостережливість.

Профорієнтаційна: ознайомити учнів з умовами праці садівника.

Об’єкт праці: саджанці плодоягідних культур (малини, смородини, порічок).

Дидактичні засоби: підручник з трудового навчання, робочий зошит проекту, плакати „Агротехніка вирощування плодоягідних культур”, „Будова плодів плодоягідних культур”, інструкційна карта на вирощування плодоягідних культур.

Обладнання, інструменти, матеріали: муляжі плодів плодоягідних культур, лопати садові, граблі, садовий метр, садовий ніж.

Трудові дії, прийоми та операції: висаджування саджанців плодоягідних культур, підготовка ґрунту.

Методи навчання: розповідь, бесіда, демонстрація, показ, практична робота, метод проектів.

Форми організації пізнавальної діяльності учнів: фронтальна, групова.

Словникова робота: плодівництво, плодоягідні культури, ягода, вегетативне розмноження, паросток, відросток, стеблові бруньки.

Тип заняття: комбінований.

План заняття.

Структура заняття

I. Організаційний момент

II.Актуалізація знань та мотивація навчальної діяльності учнів

III.Вивчення нового матеріалу

1.Плодівництво як галузь рослинництва.

2.Загальна характеристика плодоягідних культур. Особливості вегетативного розмноження рослин.

Практичні роботи: «Заготівля і зберігання, живців» «Висаджування плодоягідних культур»,

ІV Підсумки уроку

V. Домашнє завдання.

Хід заняття.

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ ТА МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Фронтальна бесіда.

1) Назвіть ягідні культури.

2) Яка агротехніка їх вирощування?

,3) Яке значення мають ягідні культури в харчуванні людини?

4) Яка галузь сільського господарства займається вирощуванням ягідних культур?

5) Назвіть біологічні особливості ягідних культур.

Узагальнюючи відповіді учнів, доцільно повідомити, що плодові рослини поділяють на зерняткові (яблуня, груша, айва), кісточкові (вишня, слива, абрикос, черешня), горіхоплідні (ліщина, волоський горіх), ягідні (малина, смородина, порічки, аґрус, суниця, виноград). Пояснення супроводжується демонстрацією зображення плодів цих рослин в натуральному вигляді та в розрізі з можливістю пояснення біологічних особливостей.

II. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Плодівництво як галузь рослинництва.

Розповідь учителя.

Господарське значення рослин визначає самперед цінністю ягід і плодів у харчуванні людини. Вони мають властивості, підвищують стійкість організму проти опромінення, виводять шкідливі речовини, поліпшують обмін речовин, посилюють апетит людини, роблять її стійкою проти різних хвороб і витривалок до несприятливих умов. З плодів і ягід виготовляють компоти, соки, джеми, желе, мармелад тощо. їх використовують у кондитерській, фармацевтичній промисловості.

Зважаючи на велике господарське значення плодових і ягідних культур, зумовили виникненню такої галузі сільськогосподарського виробництва, як плодівництво. Далі вчитель дає визначення, що плодівництвом називається галузь рослинництва, що вивчає біологію і технологію вирощування плодових культур (зерняткових, кісточкових, горіхоплідних, ягідних).

На території сучасної України плодівництво розвивалось, як свідчать давні літописи, починаючи ще з VII—VI ст. до н.е. Починаючії з IX—X ст. плодові і ягідні насадження Київської Русі в монастирських і княжих землях вже займали значні площі. Найбільш відомим у той час був Києво-Печерський сад. У ньому вирощували більшість відомих плодових дерев. Можна також повідомити учням, що в період татаро-монгольської навали розвиток садівництва припинився і став відроджуватися наприкінці XVI — початку XVII ст. На цей час садівники вміли вирощувати саджанці, обрізувати та підживлювати рослини, використовували дерева для декоративного оздоблення.

Значного знищення плодово-ягідні насадження України також в період Великої Вітчизняної війни.

Нині відроджуються виноградники, збільшуються земельні ділянки з висадженими ягідними культурами.

Розвиток плодівництва як науки передбачає вивчення закономірностей росту, розвитну, плодоношення і розмноження культур. Оскільки ці рослини відіграють важливу роль у життєзабезпеченні людини, загальні питання їх вирощування, догляду, розмноження вивчають на уроках трудового навчання.

2. Загальна характеристика плодоягідних культур.

Розповідь учителя.

Великого поширення на всій території України набуло вирощування кущових плодоягідних культур: смородини, малини, порічок та ін. їх плодами є ягоди — соковиті їстівні частинки рослини, які розвиваються після запліднення із зав'язі квітки і містять насіння.

Плоди мають високі смакові якості. Містять велику кількість корисних для організму людини поживних речовин: вітаміни, кислоти, цукор. Ці складові роблять їх особливо цінними для споживання у свіжому вигляді. З них виготовляють такі харчові продукти, як: джем, йогурт, мармелад, желе, компот тощо. їх можна зберігати в засушеному, консервованому, замороженому вигляді.

Однією із.найпоширеніших садових ягідних культур є смородина. Залежно від сорту розрізняють: чорну, червону і білу смородину. Найбільшого поширення набуло вирощування чорної смородини. Це безстовбурна кущова рослина, яка складається з кореневої системи та гілок і пагонів. Коренева система розміщується на глибині 10— 40 см. На цій глибині вона повинна бути достатньо забезпечена поживними речовинами та вологою. Ягоди утворюються на пагонах. Розрізняють пагони нульового, першого, другого, третього і т. д. порядку. Пагони нульового порядку — це добре розвинені пагони, які виростають із стеблових бруньок корінців рослин.

З бруньок гілок нульового порядку виростають гілки першого порядку, на яких утворюються гілки другого порядку і т. д.

Ягоди виростають на гілках попереднього року, рідше — на дво-, трирічних гілках. Плодоношення таких гілок — 1—3 роки. Після цього гілки відмирають (відсихають), а на їх місці з прикореневої частини виростають нові. Сухі пагони вирізують секатором.

Бруньки чорної смородини формуються тільки на однорічних гонах.

Ягоди утворюються із суцвіття, яке має форму китиці із 3—15 і більше квіток. Найбільші ягоди виростають із нижніх квіток.

Зацвітає рослина в кінці травня і продовжує цвісти 7—11 днів. Дозрівання плодів відбувається в кінці липня — на початку серпня місяця.

Малина належить до родини розоцвітих. Це багаторічна напівкущова рослина, що має в ґрунті кореневище і невеликі корінці, які розміщуються в орному шарі ґрунту на глибині 10—40 см і лише деякі з них заглиблюються до 1 м. На кореневищі і корінцях утворюються стеблові бруньки, із яких розвиваються молоді пагони, що замінюють старі. їх використовують для розмноження малини.

Стебла малини другого року плодоносять і відмирають. Після збирання врожаю їх вирізують секатором. Хороші врожаї малина дає упродовж 7—8 років.

Суцвіття малини розвиваються з бруньок, що з'являються в пазухах листків дворічних пагонів. Найбільш урожайні плодові гілочки утворюються в пазухах листків середньої частини пагона. Різні суцвіття одного і того самого пагона й різні квітки в суцвітті розвиваються неодночасно, тому цвіте малина тривалий час. Після цвітіння запліднена квітка розвивається в плід — збірну кістянку. Достигають плоди також неодночасно, тому збирають урожай малини протягом ЗО—40 днів.

Порічки — багаторічні кущові ягідні рослини заввишки 1—2 м. їх коренева система розвивається в ґрунті на глибині 20—40 см і лише деякі корінці заглиблюються до 1,5 м. Тому ці ягідні культури добре розвиваються на ґрунтах з неглибоким заляганням ґрунтових вод.

Кущ порічок має кілька гіллястих стебел. З основи куща, із прикореневих бруньок щороку виростають нові стебла. На них наступного року утворюються бічні гілки, на яких формуються плодові бруньки. Плодоносять молоді стебла на третій рік і дають урожай за правильного догляду впродовж 10—15 років. Залежно від сорту розрізняють білі та червоні порічки.

Квітки порічок, зібрані в суцвіття, називають китицями. У китиці може бути 6—12 квіток, які після цвітіння утворюють плід у вигляді кулястої ягоди. У кожному плоді є багато насіння.

Усі ягідні рослини вологолюбні, потребують доброго освітлення. Найкращі врожаї дають на відкритих незатінених місцях. Усі культури вимогливі також до родючості ґрунту, тому потребують підживлення добривами.

3. Особливості вегетативного розмноження рослин.

Фронтальна бесіда.

1) Які відомі вам способи вирощування суниці?

2) Чим відрізняється спосіб вирощування рослин з насіння та розсади?

3) Яка особливість вегетативного розмноження суниці?

4) У який період року заготовляють саджанці суниці?

Які підготовчі агротехнічні операції виконують перед висаджуванням суниці?

Узагальнюючи відповіді учнів, учитель повідомляє, що вегетативне розмноження застосовують при розмноженні плодоягідних культур (смородина, порічки, малина).

Розповідь учителя.

Плодоягідні культури розмножують головним чином вегетативно. Тобто живцями або відсадками, які отримують із частин пагонів стебла рослини, поділом куща або кореневими паростками та здерев'янілими живцями. Насіннєве розмноження застосовують рідко, оскільки рослини втрачають такі сортові ознаки, як смак плоду, його масу, урожайність і починають плодоносити значно пізніше. Розмноження насінням застосовують лише для виведення нових сортів рослин.

Малину розмножують паростками, що розвиваються із стеблових бруньок її корінців. Восени паростки викопують, обрізують на висоті 40—50 см і садять рядами з міжряддям 1,5—1,8 м та відстанню між рослинами в рядку 0,5—0,7 м. Саджанці малини висаджують на таку саму глибину, на якій вони росли на маточній ділянці. Корінці присипають пухкою вологою землею і добре її ущільнюють.

Смородину і порічки розмножують здерев'янілими живцями або живцями горизонтальних, вертикальних чи дугоподібних відсадків.

Розмноження здерев'янілими живцями — самий простий і розповсюджений метод. Для цього заготовляють живці завтовшки 0,5— 0,8 см, які мають 5—-6 бруньок. Нижню частину живця зрізують навскіс нижче бруньки, а верхню — вище бруньки. Розміщують кущі на відстані 1,5 м один від одного, а за рядкового способу — відстань між рослинами повинна становити 0,6—0,8 м в рядку з шириною міжрядь 1,5—1,8 м.

Розмноження відсадками полягає у відділенні від материнської рослини пагонів або гілок, що вкоренилися. Розрізняють спосіб розмноження вертикальними, горизонтальними та дугоподібними відсадками.

Для отримання вертикальних відсадків весною у молодих кущів обрізують біля самої поверхні ґрунту майже всі гілки. Коли з нижніх бруньок виростуть молоді пагони завдовжки 15—25 см, їх пригортають ґрунтом. З часом, коли пагони підростають та утворюються нові, їх знову пригортають. Восени укорінені пагони розкопують, відрізують секатором відігнуті гілки, на яких утворилися паростки, поділяють на частини, висаджують на постійне місце у ягідник.

4. Закріплення.

Проводжу у формі бесіди за такими питаннями:

а) Які біологічні особливості плодоягідних культур?

б) Яке значення у життєдіяльності людини вони відіграють?

в) Які ви знаєте види та сорти плодоягідних культур?

г) В чому полягає технологія вирощування плодоягідних культур?

д) Способи розмноження плодоягідних культур.

V. Практична робота.

а) Вступний інструктаж.

Тема практичної роботи: Підготовка ґрунту і висаджування живців. Догляд за ними”.

Мета практичної роботи: Навчитися висаджувати живці чорної смородини та доглядати за ними. Наголошую, що одночасно учні виконуватимуть технологічний етап проекту з міст якого наведений у § 2.1.

У ході бесіди вчитель повідомляє, що успішне розмноження чорної смородини залежить в основному від своєчасної заготівлі черенків. Краще за все їх заготовляти (нарізувати) наприкінці зими і зберігати під снігом. Учням демонструється спосіб нарізання черенків. Акцентується увага, що для цього вибирають добре розвинуті стебла. При нарізанні на черенку має бути 5—6 бруньок. Нарізані черенки зв'язують по 8—10 штук в пу-іють на ґрунт і присипають снігом. Після танення сні-зберігають у сухому прохолодному місці до розмерзання ґрунту. У підготовлених до висаджування черенків чорної смородини обрізаються верхівки до першої ближньої бруньки та нижня частина. Зверху черенок обрізається на 5—7 см вище бруньки, а внизу під самою брунькою. На черенку повинно залишатися 5—6 бруньок, а його довжина — 20—30 см. Висаджуються черенки на відстані 15—20 см один від одного. Для цього спочатку розмічають місця по садки, потім за допомогою садильного кілочка виконують заглиб лення під кутом 40—45° уздовж рядка (при такому висаджуванні кінець черенка буде розміщений ближче до поверхні ґрунту, де більше повітря і тепла для розвитку кореневої системи). Демонструючи прийоми висаджування, учитель акцентує увагу на кінцевій операції ущільнення ґрунту навколо черенка та його поливання. Далі учні самостійно виконують роботи, в процесі якої вчитель контролює прийоми її виконання, звертає увагу на акуратність, уникнення ушкодження бруньок під час ущільнення ґрунту. Після виконання роботи вчитель аналізує допущені помилки, пояснює методи їх уникнення.

Учням також пояснюється спосіб розмноження рослин кореневими пагонами. Із цією метою восени їх викопують (відділяють лопатою від материнської рослини), сортують та прикопують в ґрунті до настання морозів для зберігання.

Учитель пояснює, за якими ознаками визначають якість укорінених пагонів, які з них добре розвинуті та можуть бути використані для розмноження, демонструє прийоми викопування. Звертає увагу-учнів на те, що на молодих живцях залишилось листя, повідомляє, як і для чого його необхідно видалити перед викопуванням рослини. Акцентується увага на необхідності обережного, без пошкодження бруньок обривання листя.

Після викопування саджанців учитель демонструє прийоми обрізування ушкоджених коренів, пояснює, що цю операцію краще виконувати восени, а не весною, тому що запаси поживних речовин восени надходять із стебел до коріння і відкладаються в ньому. Тому місця відрізання (ранки) коренів заростають тканинним новоутворенням (калюсом), із якого весною дуже швидко починають відростати нові корені.

Далі учням пояснюється, що висаджувати саджанці плодоягідних рослин можна як восени, так і весною. Для висаджування весною саджанці прикопують для зимового зберігання. Якщо висаджування передбачено восени, учитель демонструє прийом підготовки посадочної ями, приготування поживної ґрунтової суміші, розміщення рослини в посадочній ямі, присипання коренів ґрунтом, його ущільнення, поливання та мульчування. Звертається увага на тому, що коренева шийка має бути на тому ж рівні по відношенню до поверхні ґрунту, на якому вона була при відокремленні саджанця від материнської рослини. Подібним методом можна повідомити про розмноження смородини горизонтальними, вертикальними або дугоподібними відсадками чи особливості розмноження малини кореневими живцями.

Практична робота виконується за групами. Кожна група отримує інструкційну картку із послідовністю виконання агротехнічних операцій. Для економії часу краще в групах розподілити виконання роботи між учнями, і провести практичну роботу у формі гри-іміта-ції, коли кожний член групи виконує функції певної сільськогосподарської професії.

Інструктаж з безпеки праці.

Учнів ознайомлюють з правилами безпечної праці при-ааготівлі з«г висаджуванні саджанців та черенків, з правилами користування садовими ножицями, ножами, секаторами, городнім та садовим інвентарем.

Виконання практичної роботи.

Після перевірки знань теоретичного матеріалу та правил безпечної праці учні переходять до виконання практичних робіт «Заготівля і зберігання живців плодоягідних рослин», «Висаджування плодоягідних культур». Під час їх виконання вчитель слідкує за дотриманням агротехнічних прийомів, указує на недоліки та пояснює методи їх усунення або уникнення.

Оскільки в період навчального часу, відведеного навчальним планом для трудового навчання, немає можливості практичного ознайомлення з біологічними особливостями та агротехнікою вирощування ягідних культур безпосередньо на ягід: таціях фермерських,

приватних господарств чи акціонерних Товариств, ці роботи доцільно передбачити в період літньої навчальної практики. Із цією метою вчитель заздалегідь планує графік виконання цих та інших робіт з розділу «Технологія вирощування рослин». Для цього доцільно передбачити такі види догляду, як поливання рослин, їх підживлення, боротьба зі шкідниками та хворобами тощо.

Учні в процесі роботи на шкільній ділянці ведуть робочий зошит проекту, даючи відповіді на проектні завдання.

1. Які умови вирощування малини та інших плодоягідних культур?

2. Коли вперше вдається спробувати ягід малини?

3. В чому полягає технологія вирощування малини у вас дома?

4. Скільки часу проходить від посадки малини до збору першого врожаю?

5. Які скоростиглі сорти малини ви знаєте?

6. Як вашим землякам вдається вирощувати саму плодоносну малину?

VI. Підведення підсумків заняття.

Метод бесіда. Аналіз якості роботи і проекту в цілому. Відзначення позитивних і негативних сторін способів усунення браку в роботі. Виставлення оцінок.

VII. Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал за підручником. Виконати завдання (проектні) до наступного проекту „Чи хороші у вас добрива” (завдання наведено у § 2.1.)

Підсумкова контрольна робота

Варіант І

1. Дайте загальну характеристику декоративних кущів. Назвіть їх призначення.

2. Перерахувати види декоративних рослин.

3. Назвіть ознаки, за якими можна розпізнати насіння основних видів зернових культур.

4. Визначити вплив хвороб рослин на якість плодоягідних культур. Запропонувати ефективні способи боротьби з ними.

Варіант ІІ.

1. Дати загальну характеристику плодоягідних культур. Назвіть їх роль у харчуванні людини.

2. Перерахуйте види плодоягідних культур.

3. Визначте переваги і недоліки різних видів енергії які застосовують у сільському господарстві.

Визначте вплив шкідників на якість саджанців декоративних рослин. Запропонуйте ефективні способи боротьби з ними.