Отчет по практике: Діяльність відділу маркетингу на машинобудівному заводі

Вступ

В процесі економічних перетворень, що характеризувалися відмовою від раніше діючих адміністративних структур та переходом народного господарства на ринкові механізми функціонування та регулювання, з'явилося багато фірм, акціонерних товариств, комерційних банків, холдингів з переважно ринковою орієнтацією. Ці підприємства конкурують один з одним, активно беруть участь в світовій конкуренції товарів та послуг. Для того, щоб підприємство успішно функціонувало та конкурувало в умовах ринкової економіки, продукція підприємства повинна відповідати певним стандартам якості, ціна повинна відповідати можливостям потенційних покупців, обслуговування клієнтів повинно бути на дуже високому рівні. Для того, щоб забезпечити всі ці умови підприємству необхідно мати досконалу організаційну структуру, добре наладжений процес виробництва, необхідно мотивувати працівників. Отже, дослідження діяльності підприємства є досить актуальним питанням. Важливою особливістю є те, що перш за все необхідно на прикладі конкретного підприємства розглядати всі аспекти діяльності підприємства. Об'єктом практики є ЗАТ «НКМЗ».

Метою проходження практики є вивчення діяльності підприємства в цілому, вивчення діяльності маркетингової служби, практичне використання набутих теоретичних знань, збір інформаційних матеріалів.

Задачами практики є дослідження діяльності підприємства, його цілей та задач, організаційної структури, також дослідження маркетингової діяльності, а саме принципів роботи відділу маркетингу, його організаційної структури, мікро – та макро – середовища, асортиментної політики, політики збуту, методів ціноутворення. Важливим питанням є також аналіз фінансового стану підприємства.

1 . Загальна характеристика Новокраматорського машинобудівного заводу

1.1 Основні напрями діяльності

«Ново-Краматорський машинобудівний завод» є найбільшим в Україні та відомим у світі виробником високовиробничого прокатного, металургійного, гідротехнічного, горно рудного та спеціалізованого обладнання. Форма власності НКМЗ – приватна.

«НКМЗ» є одним з флагманів машинобудівного комплексу країни. Його колектив вдосконалює виробництво, з метою повноцінного використання можливостей підвищення технічного рівня та якості вироблених машин та обладнання, збільшити свій вклад в виконання планів реконструкції народного господарства на базі новітніх досягнень науки та техніки.

28 вересня 1934 року відбулося офіціальне відкриття заводу. З 1934 року завод випустив машин загальною вагою 16000 тонн. З кожним послідуючим роком випуск машин та агрегатів продовжував збільшуватися. За цей час «НКМЗ» – завод індивідуального машинобудування для важкої промисловості – спроектував та виготовив 102 прокатних стана, 189 міксерів для перевозки чавуну, 45 молотів для штамповки, 142 преса різного призначення, 17 машин для скачування шлаку із чавуновозних ковшей, 2002 шагаючих екскаватора, більше 2000 шахтних підйомних машин, 18 роторних та горнодобуваючих комплексів.

На найбільших підприємствах країни успішно використовувалось різне обладнання, виготовлене на НКМЗ. В цих умовах висока якість управління, правильно обрана стратегія та її розуміння персоналом дозволили здійснити нові психологічні установки та позитивні мотиви виробничої діяльності, створити зацікавлений в ефективній роботі колектив.

Завод має могутній арсенал технічних засобів. Мощности підприємства дозволяють виробляти конкурентоспроможну продукцію, що користується великим попитом як в країнах СНД та і за рубежем: металургійне, прокатне, горно рудне, спеціальну техніку для освоєння космосу, товари побутового призначення.

В теперішній час на заводі проектується, виготовляється та комплектно поставляється широкополосні стани гарячої та холодної прокатки чорних та кольорових металів, машини непереривного лиття заготовок, літейно – прокатні

модулі, товстолистові, обжимні, сортові та проволочені стани, також здійснюється реконструкція та модернізація діючих об'єктів.

Нові технології та вироблене ЗАТ «НКМЗ» сучасне обладнання дозволяє вивести основну частину металопродукції вітчизняних металургійних підприємств на конкурентоспроможній рівень, тим самим значно розширити експортні можливості України, майже вдвічі скоротити енергоємність листопрокатного виробництва. Машини ЗАТ «НКМЗ» працюють у 49 країнах світу, серед яких Японія, Германія, Франція, Італія, Канада.

Потужна виробнича, науково – дослідна та експериментальна база сучасної технології та високо кваліфіковані кадри дозволяють колективу підприємства створювати комплексне обладнання високої якості в найкоротші строки, підтримувати його експлуатаціонні можливості у замовника.

На підприємстві розроблена та використовується система якості ISO 9001, що охоплює весь комплекс виробництва від досліджень до монтажу та технічного обслуговування.

ЗАТ «НКМЗ» постійно укріплює свій виробничий потенціал, гарантує випуск продукції, що відповідає вимогам міжнародних стандартів та науково – технічний потенціал, що дозволяє забезпечити виробництво сучасного високоякісного обладнання в кількості, необхідної для насичення ринку. Окрім цього, до сильних сторін діяльності підприємства відносяться:

- стабільний рівень якості продукціі, що випускається, відсутність рекламацій зі сторони замовників;

- гнучкість виробничої та організаційної структури підприємства;

- неоднократні перемоги міжнародних та республіканських тендерів;

- чітка збалансованість окремих функціональних стратегій в межах однієї стратегії (цінової, збутової, стратегії просування товару);

- постійний пошук та освоєння нових ринків збуту для традиційної та нової продукції;

- активна рекламна діяльність.

Організаційна структура заводу зображена на додатку А.

Розглянемо основні техніко-економічні показники діяльності

ЗАТ «НКМЗ» в таблиці 1.1

Таблиця 1.1. Техніко-економічні показники діяльності ЗАТ «НКМЗ» за 2006–2007 роки

Факторами успіху, які сприяли досягненню високих показників сприяли глибокі якісні зміни, що здійснювались у всіх сферах діяльності, мобільність і оперативність реакції на зміну ринку, інвестиційна політика, що дала новий імпульс для розвитку заводу, мінімізація затрат, нові економічні методи хазяйнування.

Темп росту об'єму продажів як основного показника роботи підприємства в цілому, склав у 2007 в порівнянні з 2006 роком 142,9%, об'єм товарної продукції -187,4%, реалізованої продукції -161,2%.Досягнуті результати підтвердили правильність обраної стратегії, що забезпечує створення конкуренто-спроможнього підприємства світового рівня.

Стратегія експортної діяльності підприємства орієнтована на те, що продукція, що випускається була конкурентоспроможною в порівнянні з продукцією найкращих західних фірм. Доля реалізованої на експорт продукції у 2007 році склала 59,6%.

Постійне оновлення основних виробничих фондів на новій технічній основі і на базі прогресивних технологій, створення техніки світового рівня дозволяє НКМЗ залишатися лідером в машинобудівній галузі. У 2007 році об'єм інвестицій у реконструкцію та технічне переозброєння виробництва складав 61,5 млн. грн.

1.2 Цілі і задачі ЗАТ «НКМЗ»

Аналізуючи цілі ЗАТ «НКМЗ» варто зазначити, що метою заводу, як і багатьох підприємств є максимізація прибутку та стабілізація положення в ринкових умовах, тобто збереження беззбитковості. Наступною метою є підвищення рентабельності. Рентабельність – це відношення прибутку до активів підприємства.

Збільшення прибутку призводить до наступних задач та цілей – підвищення конкурентоспроможності та якості продукції, заміна та вдосконалення обладнання, використання нових технологій. Збільшення прибутку неможливо без зниження витрат виробництва, тому оптимізація витрат виробництва є постійною задачею всього підприємства та кожного з виробництв.

Підвищення рентабельності, в свою чергу, пов'язано з збільшенням об'єму продаж та розширення ринків збуту. Для розширення ринків збуту необхідно проведення засад щодо вдосконалення системи розподілення збуту. Для збільшення об'єму продаж необхідно розширення номенклатури ї продукції.

Однією з важливих цілей є постійне проведення маркетингових досліджень, вивчення ринку, стимулювання збуту, дослідження конкурентного середовища, стимулювання попиту.

2. Маркетингова діяльність ЗАТ «НКМЗ»

2.1 Відділ маркетингу та контрактів, його функції, задачі, організаційна структура

На ЗАТ «НКМЗ» особливу роль в формуванні бізнес – плану підприємства відіграє план маркетингу. Його розробкою займаються маркетингові підрозділи підприємства. Розглянемо відділ маркетингу та контрактів ЗАТ «НКМЗ».

Хоча з 1991 року на підприємстві функціонувала служба маркетингу та реклами, однак її діяльність не могла бути ефективною, так як було відсутнє довгострокове стратегічне планування, ця служба також не мала підтримки зі сторони інших структурних підрозділів та характеризувалася безсистемністю.

За останні роки була змінена організаційна структура відділу маркетингу та контрактів.

Можна визначити основні цілі служби маркетингу та контрактів:

- досягнення максимально можливого споживання, що створює умови для росту виробництва, зайнятості, благополуччя;

- в максимально короткий строк адаптувати діяльність та систему управління виробництвом до внутрішніх та зовнішніх економічних умов, що змінюються;

- покращення якості життя: якість, кількість, доступність та вартість продукції;

- забезпечити стабільне фінансове та матеріальне становище ЗАТ «НКМЗ».

Вся маркетингова діяльність на підприємстві будується на принципах розуміння споживача, максимальне задоволення його потреб, пристосування виробництва к потребам ринку. Служба маркетингу виконує такі функції:

- управління маркетинговою діяльністю;

- дослідження поведінки споживачів;

- комплексне дослідження ринку;

- планування асортименту товарів;

- участь в розробці цінової політики;

- організація товароруху у каналах збуту;ї

- реклама, стимулювання продажів;

- організація сервісного обслуговування;

- формування суспільної думки.

В своїй практичній діяльності начальник відділу маркетингу керується нормативними актами діючого законодавства, приказами та інструкціями керівництва підприємства.

Основні задачі відділу маркетингу:

- виявлення стратегічних зон хазяйнування, організація реклами продукції, розробка пропозицій щодо випуску конкурентоспроможної продукції;

- пошук потенціальних замовників та замовлень;

- забезпечення реалізації продукції;

- контроль за виконанням завдань та обов'язків по поставкам продукції згідно з контрактами;

- розв'язання питань щодо ціноутворення;

- постійний аналіз результатів комерційної діяльності підприємства, зовнішніх та внутрішніх факторів, що впливають на його роботу;

- прогнозування продажів та ринкової долі підприємства;

- розробка разом з іншими підрозділами підприємства стратегії діяльності на внутрішньому та зовнішньому ринках;

- забезпечення всіх підрозділів інформацією про стан ринка;

- розробка плану маркетингу.

Отже, робота по створенню сучасної конкурентоспроможної техніки вимагає швидкої адаптації до змін внутрішнього та зовнішнього середовища. А забезпечити такі умови можливо лише при комплексному одночасному ефективному функціонуванню всіх підрозділів.

2.2 Аналіз внутрішнього, зовнішнього ринків

На початку 90-х років відбулося різке зниження обсягів виробництва традиційної номенклатури. Сьогоднішній ринок України і країн СНД характеризується в основному тим, що обладнання здобувається не тільки з метою заміни старого (в обмеженому обсязі), а також для поновлення зупинених виробництв. Аналіз ситуації на ринках говорить про збереження потенційного попиту на більшу частину обладнання ЗАТ «НКМЗ».

Внутрішній ринок можна охарактеризувати таким чином: ринок засобів виробництва; олігопольний за пропозицією, тому що на ньому діє обмежена кількість виробників (при цьому дробарки типу КМД, КСД і КВД у даний час випускає тільки ЗАТ «НКМЗ», а, виходить, у виробництві цього обладнання є монополістом); сегментований і насичений (тому що ситуація склалася таким чином, що виробництво шукає покупця своєї продукції, а основними задачами маркетингової служби є створення розвинутої збутової мережі, формування попиту на продукцію і пошук нових ринків збуту).

Закордонні ринки по кількості учасників у ринкових відносинах варто охарактеризувати як ринок повноцінної конкуренції, оскільки на них працює значна кількість компаній – виробників гірничодобувного обладнання.

На внутрішньому ринку виділимо наступних конкурентів: Криворізький рудоремонтний завод, «Азовмаш» і Донецькгормаш. Показники престижу цих підприємств і ЗАТ «НКМЗ» у процентному виразі склали:

ЗАТ «НКМЗ» – 45%;

Криворізький рудоремонтний завод – 25%;

«Азовмаш» – 15%;

Донецькгормаш – 15%.

На внутрішньому ринку, серед українських підприємств, конкурентами можуть виступати: «Азовмаш», Донецькгормаш, Петровский машзавод (м. Донецьк) і Миколаївський машзавод – що виготовляють щекові дробарки.

Основними конкурентами в постачанні запчастин гірничорудного обладнання є Криворізький центральний рудоремонтний завод і дрібні заводи Укррудпрома.

Слід зазначити, що у виробництві конусних дробарок КМД, КСД, КВД на внутрішньому ринку НКМЗ не має конкурентів.

На російському ринку і ринках країн СНД до числа основних конкурентів варто віднести підприємства, які десятиліттями спеціалізуються на визначених номенклатурах, а саме:

«Уралмаш» м. Єкатеринбург

Сизраньський завод важкого машинобудування м. Сизрань –

«Волгоцеммаш» м. Тольяті

Усть-Катавский механічний завод м. Усть-Катав

Крім того, потенційними конкурентами у виробництві обладнання на міжнародному ринку, як і в колишні роки, залишаються такі відомі фірми як: «Бюсайрус-Ірі», «Друссер», «Харнігіфегер», «Алліс Чармес» – У США; «Маннесманн-Делаг», «Крупп» – у Німеччині; «Армстронг», «ММД», «Паркер» – в Англії; «Мітсуі», «Кобе-стіл» – у Японії.

2.3 Аналіз асортименту ЗАТ «НКМЗ»

Асортимент продукції, що виробляє промислове підприємство є одним з факторів, який визначає ступінь збалансованості попиту та пропозиції цієї продукції. В цілому проблеми ефективного управління асортиментом на сучасному етапі розвитку ринкової економіки стоїть перед українськими підприємствами достатньо гостро, що пов'язано з важкими умовами та факторами зовнішнього макро – мікро середовища, що динамічно змінюються.

На сьогоднішній день ЗАТ «НКМЗ» створює продукцію, що відповідає світовому рівню якості. За короткі строки був освоен ряд принципово нових видів обладнання, створені нові високопродуктивні машини для шахтарів, залізничників.

Асортимент виробленої продукції такий:

1. Прокатне обладнання

– товстолистові стани, широкополосні стани, реверсивні міні-стани, проволочені стани, агрегати та лінії різки

– основне технологічне обладнання (устрої загрузки слябів, устрої безударної видачі слябів),

– допоміжне обладнання,

– електричні та гідро-, пневматичні технологічні системи.

2. Металургійне обладнання

– електродугові сталеплавильні печі, установки «Ковш – піч», установки «Ковш-піч» в комплексі з машинами неперервного лиття, машини неперервного лиття товстих та тонких слябів, комплекси для переробки металолому електропечі для виплавки кольорових сплавів

3. Збагачувальне обладнання

– змішувачі, агломераційні машини, обжинові машини, установки брикетування, дробарки одновалкові, дробарки 4-х валкові, дробарки молоткові, грохоти інерціонні та вібраційного типу, обладнання систем газоочистки.

4. Доменне обладнання

Сталеплавильне обладнання (конвертери кисневі ємністю 50…350 т, дугові електропечі, обладнання для печей електрошлакового переплаву, машини для загрузки мартенівських печей, машини безперервного лиття заготівель горизонтального типу, ковші для чавуну, піч-ковші, установки позапічної обробки сталі, установки для сушки та підігріву ковшей)

5. Кузнечно-пресове обладнання

Преси гідравлічні, преси кривошипні, молоти, нагрівачі та термічні печі (двокамерні печі, нагрівальні печі з шагаючим подом, термічні печі,

6. Гірничорудне обладнання

Роторні екскаватори, дробарно – перегрузочні модулі стаціонарні, полу стаціонарні, самоходні, дробарки конусні, дробарки щекові,

Дробарки двувалкові зубчасті, комбайни для проходки, циклони, бурові станки,

7. Обладнання для гідро будівель

8. Підйомно-транспортне обладнання (крани металургійні, крани мостові електричні грейферні

9. Спеціальне обладнання (посівні агрегати, культиватори,)

10. Редуктори та зубчасті передачі

Асортимент послуг:

Виготовлення поковок, відливок

Сварочне виробництво

Механозборочне виробництво

Інструментальне виробництво

Асортимент продукції та послуг досить широкий, протягом останніх років він не змінювався.

2.4 Політика ціноутворення

Ціна – це гнучкий інструмент маркетингу, так як ціну можна швидко і легко змінити, враховуючи фактори попиту, конкуренції або витрат. Кожне підприємство, в тому числі і ЗАТ «НКМЗ» в процесі діяльності виробляє свою цінову політику, що в значній мірі залежить від типу ринку. На олігополістичному ринку, в умовах якого працює НКМЗ, діє відносно невелика кількість продавців, вони закріпилися на ринку промислової продукції, володіють різними засобами видалення з ринку нових конкурентів, наприклад методом зниження цін, представлення скидок до ціни. Від типу ринку залежить і політика цін товаровиробника, при її формуванні необхідно враховувати конкурентоспроможність продукції, ємність ринку, еластичність.

До методів установлення вихідної ціни на ЗАТ «НКМЗ» відносяться:

– витратний

– ціннісний

– метод питомих нормативів

– метод «директ-костінг»

Основним методом ціноутворення є витратний метод. Формування ціни на виріб, що вперше виготовляється на підприємстві здійснюється на основі планової собівартості та добавленням до неї нормативу прибутку, визначеного для даного виду машинобудівної продукції. В процесі формування ціни служби та відділи заповнюють форми для відділу цін.

Конструкторськими службами ЗАТ «НКМЗ» визначається склад виробу, вага матеріалів, кількість комплектуючих виробів. Технологічні служби розраховують планову кількість нормо – годин на виготовлення виробу та оснастки до нього.

З 1995 року на підприємстві також стали використовувати ціннісний метод. Він показує які затрати може дозволити собі виробник, якщо ціна вже встановлена на ринку.

В теперішній час намітилася тенденція використання метода ціноутворення «директ-костінг».

Необхідною умовою отримання прибутку є визначена ступінь розвитку підприємства, що забезпечує перевищення виручки від реалізації над витратами по виробництву та збуту. Головний факторний ланцюг виглядає так: «витрати – об’єм – прибуток». Складові цієї схеми повинні постійно знаходиться під контролем. Ця задача розв'язується на основі організації обліку затрат по системі «директ-костінг».

Оптимізація прибутку підприємства потребує постійного притоку інформації не тільки зовнішнього характеру, але і внутрішнього – про формування витрат на виробництво та собівартість продукції. Ця інформація спирається на систему виробничого обліку витрат по місцях їхнього виникнення та по видам виробів, на виявлення відхилень расходу ресурсів від стандартних норм, на дані про калькуляцію собівартості окремих видів продукції.

Теоретичною базою оптимізації прибутку і аналізу є система обліку прямих витрат – «директ-костінг», яку ще називають «системою управління вартістю».

Сутність системи «директ-костінг» є розділення витрат на виробництво на постійні та перемінні в залежності від змін в об'ємі виробництва. Цінність такого розподілу- в спрощенні обліку та підвищенні оперативності отримання даних про прибуток. Даний метод передбачає визначення суми перемінних витрат по виду виробу чи обладнанню. Від предпологаемой ціни замовника, або ціни, що діє на ринку, відраховуються перемінні витрати, в результаті отримують маржинальний прибуток підприємства. З іншого боку, маржинальний прибуток підприємства – це сума постійних витрат підприємства та чистого прибутку, тобто прибутку, що залишається підприємству після оплати свої перемінних расходів. Отже, чим нижче умовно-постійні рас ходи, тим більше чистий прибуток підприємства.

Цей метод мобілізує підприємство ефективніше використовувати ресурси.

Також відділ цін ЗАТ «НКМЗ» використовує метод розрахунку ціни по питомим нормативам. Розрахунок цін по питомим нормативам пов'язан з довідником питомих нормативів, де наведені ціни по кожному виду обладнання. Цей метод є методом «швидкого ціноутворення», при якому ціна формується, виходячи з виду обладнання, його маси, та ринку збуту.

В основі встановлення ціни також лежать і виробничі витрати, тому зниження витрат на кожному етапі виробництва в цілому призводить до скорочення собівартості його виготовлення, і як наслідок до зниження ціни.

Характеризуючи основні фактори ціноутворення, їх можна розділити на 2 групи:

а) внутрішні:

– величина матеріальних витрат;

– величина трудових витрат;

– величина постійних рас ходів;

– рівень рентабельності.

б) зовнішні:

– рівень цін у підприємств-конкурентів;

– світовий рівень цін.

Прийнята на підприємстві методика калькуляції собівартості передбачає строгий облік внутрішніх факторів ціноутворення. Величина матеріальних витрат нормується, враховується вартість відходів, що вертаються, транспортно-заготівельних расходів.

2.5 Аналіз ринків збуту

Збут здійснюється в основному методом прямих контрактів. Потфель замовлень НКМЗ приблизно 50% – це Росія, Білорусія, Казахстан та інші країни СНД, 20% – Україна, 30% – далеке зарубіжжя. З кожним роком доля України зменшується, хоча спочатку експорт складав лише 10%.

Пошук потенційних споживачів ведеться не тільки в традиційних для виробництва галузях. В даний час виділені для виробництва галузі, що працюють стабільно зараз і будуть стабільно працювати і в майбутньому. До них відносяться: видобуток золота, алмазів; видобуток руд кольорових металів (кольорова металургія); виробництво феросплавів; чорна металургія; вугільна промисловість, зокрема видобуток коксівного вугілля; хімічна промисловість; вторинна переробка; автомобільна промисловість.

У цих галузях виділені географічні зони, перспективні для розширення зони постачання продукції виробництва. Це:

– Криворізький регіон (видобуток і переробка залізної руди);

– Дніпропетровсько-Запоріжський регіон (видобуток і переробка марганцевої руди);

– Актюбінський регіон, Казахстан (видобуток і переробка марганцевої і хромової руди);

– Алмалик, Навоі, Узбекистан (видобуток і переробка золота).

І, нарешті, складений перелік підприємств, перспективних для розширення зони постачань продукції (табл. 2.1).

Таблиця 2.1. Перелік підприємств перспективних для розширення зони постачання продукції НКМЗ

Сучасною тенденцією у розробці, виробництві та торгівлі технологічними засобами виробництва є стремление задовольнити диференційований (адресний) попит замовників. В загальному вигляді сутність можна виразити так:

1. Вивчення споживачів та їх переваг.

2. Пристосування до ринку пропозиції тільки тієї продукції, яка відповідає попиту

3. Активне воздействие на ринок з метою формування попиту та стимулювання збуту.

Для вирішення наведених вище задач необхідно створення ефективних збутових маркетингових систем. Завдяки цьому можна зайняти активну позицію та стимулювати розвиток процесу просування товару, маючи кінцеву мету – контракту на поставку. Одним з засобів досягнення мети можливе створення регіональних центрів моніторингу. Це дозволить безперервно ситуацію на локальному ринку, виявляти потреби замовників та підбирати засоби реалізації можливостей виробництва. Для виробництва і збуту машинобудівної техніки регіональні моніторингові центри будуть найбільш ефективними, так як кількість підприємств – споживачів машинобудівної техніки нараховується більше 150 в Україні, та в країнах СНД.

3. Аналіз фінансового стану ЗАТ «НКМЗ»

Розрахуємо коефіцієнти, що характеризують фінансову стійкість підприємства.

1. Розрахуємо коефіцієнт фінансової автономії на 2007 рік

k_авт = ряд. 380 ф. 1 / ряд. 640 ф. 1

k_{авт н.г.= =0,74}

k_{авт к.г==0,67}

Критичне значення цього коефіцієнту -0,5. Розрахунок коефіцієнтів свідчить про те, що джерела фінансування підприємства більше ніж на половину сформовані за рахунок власних засобів.

Розрахуємо коефіцієнт фінансової автономії на 2006 рік.

k_авт = ряд. 380 ф. 1 / ряд. 640 ф. 1

k_{авт н.г.= =0,78}

k_{авт к.г==0,74}

Розрахуємо коефіцієнт фінансової автономії на 2005 рік.

k_{авт н.г.= =0,81}

k_{авт к.г==0,78}

Розрахувавши коефіцієнт фінансової автономії за 3 роки, можна зробити висновок, що на підприємстві спостерігається тенденція зменшення використання власних засобів як джерел фінансування підприємства, підприємство стало більш залежне від зовнішніх кредиторів.

2. Розрахуємо коефіцієнт фінансової залежності за формулою:

k_зал = 1 / k_авт = ряд. 640 ф. 1 / ряд. 380 ф. 1

2007 рік

k_{зал н.г. =} 1,35

k_{зал к.г.=} 1,49

2006 рік

k_{зал н.г.} = 1,28

k_{зал к.г} .= 1,35

2005 рік

k_{зал н.г. =} 1,23

k_{зал к.г.=} 1,28

Критичне значення коефіцієнту – 2.

Можна зробити висновок, що спостерігається тенденція збільшення коефіцієнту з 1,23 у 2005 році до 1.35 у 2007 році, що свідчить про збільшення долі засобів в фінансуванні підприємства.

3. Розрахуємо коефіцієнт фінансового ризику за формулою:

k_ф.р. = (ряд. 430 ф. 1+ ряд. 480 ф. 1 + ряд. 620 ф. 1. + ряд. 630 ф. 1) / ряд. 380 ф. 1

2007 рік

k_{ф.р н.г. ==} 0,36

k_{ф.р к..г.= =} 0,48

2006 рік

k_{ф.р н.г. ==} 0,28

k_{ф.р к..г.= =} 0,36

2005 рік

k_{ф.р н.г. ==} 0,24

k_{ф.р к..г.= =} 0,28

оптимальне значення цього коефіцієнту -<=0,5.

Спостерігається зріст цього показника з 0,24 у 2005 році до 0,36 у 2007 році, і це свідчить про те, що на підприємстві посилюється залежність від зовнішніх інвесторів та кредиторів, фінансова стійкість знижується.

4. Розрахуємо коефіцієнт маневреності власного капіталу за формулою:

k_ман = (ряд. 380 ф. 1 – ряд. 080 ф. 1) / ряд. 380 ф. 1

2007 рік

k_{ман н.г ==} 0,49

k_{ман к.г. ==} 0,53

2006 рік

k_{ман н.г ==} 0,48

k_{ман к.г. ==} 0,49

2005 рік

k_{ман н.г ==} 0,46

k_{ман к.г. ==} 0,48

Цей показник показує, яка частина власного оборотного капіталу знаходиться в обороті. З 2005 до 2007 року коефіцієнт змінився незначно, і це свідчить про те, що підприємство функціонує нормально. Підприємство характеризується відносно високим рівнем маневреності власного капіталу.

Аналіз ліквідності

1. Розрахуємо коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності за формулою:

k_{заг. (поточ.)} = (ряд. 280 ф. 1 – ряд. 080 ф. 1) / (ряд. 620 ф. 1 + ряд. 430 ф. 1 + ряд. 630 ф. 1)

2007 рік

k_{заг. (поточ.) н.г.= =} 2,43

k_{заг. (поточ.) н.г.= =} 2,1

2006 рік

k_{заг. (поточ.) н.г.= =} 2,82

k_{заг. (поточ.) н.г.= =} 2,48

2005 рік

k_{заг. (поточ.) н.г.= =} 2,97

k_{заг. (поточ.) н.г.= =} 2,83

Коефіцієнт загальної ліквідності показує, в якій степені оборотні активи що достатньо для оплати поточних зобов'язань.

Коефіцієнт повинен знаходитися в межах від 1 до 2.

Спостерігається перевищення короткострокових засобів над зобов'язаннями більше ніж в 2 рази, що свідчить про порушення структури капіталу. Але спостерігається позитивна тенденція зниження цього показника з 2,97 у 2005 році до 2,43 у 2007 році.

2. Розрахуємо коефіцієнт термінової ліквідності за формулою:

k_{пром (терм.)} = (ряд. 260 ф. 1 – ряд. 100 ф. 1 – ряд. 110 ф. 1 – ряд. 120 ф. 1 – ряд. 250 ф. 1) / (ряд. 620 ф. 1 + ряд. 430 ф. 1 + ряд. 630 ф. 1)

2007 рік

k_{пром (терм.) н.г. ==} 2,0

k_{пром (терм.) к.г. ==} 1,63

2006 рік

k_{пром (терм.) н.г. ==} 2,06

k_{пром (терм.) к.г. ==} 2,04

2005 рік

k_{пром (терм.) н.г. ==} 1,72

k_{пром (терм.) к.г. ==} 2,06

Допустиме значення коефіцієнту – 0,7–0,8. Бажане значення – близько 1,5.

Як видно з наведених вище розрахунків коефіцієнти термінової ліквідності вище за визнаний нормальний рівень.

3. Розрахуємо коефіцієнт абсолютної ліквідності за формулою:

k_аб = (ряд. 220 ф. 1 + ряд. 230 ф. 1 + ряд. 240 ф. 1) / (ряд. 620 ф. 1 + ряд. 430 ф. 1 + ряд. 630 ф. 1)

2007 рік

k_{аб н.г.==} 1,07

k_{аб к.г.==} 0,97

Відхилення – =-0,1

2006 рік

k_{аб н.г==} 1,25

k_{аб к.г==} 1,09

_{Відхилення -= 0,16}

2005 рік

k_{аб н.г==} 0,74

k_{аб к.г==} 1,25

Відхилення -= 0,51

Оптимальне значення 0,2–0,35

Коефіцієнти абсолютної ліквідності з2005 до 2007 року як на початок так і на кінець року перевищують рекомендоване оптимальне значення, що свідчить про нераціональне використання грошових коштів.

Тільки у 2007 році спостерігається позитивна тенденція зниження коефіцієнту.

Аналіз рентабельності підприємства

Рентабельність сукупного капіталу розраховуємо за формулою:

R_ROA = ряд. 170 ф. 2 / ряд. 640 ф. 1

2007 рік

R_ROA н.г. = =0,27

R_ROA к.г.= =0,08

Відхилення – (–) 0,19

2006 рік

R_ROA н.г. = =0,14

R_ROA к.г.= =0,09

Відхилення – (–) 0,05

2005 рік

R_ROA н.г. = =0,13

R_ROA к.г.= =0,08

Відхилення – (–) 0,05

Спостерігається позитивна тенденція збільшення рентабельності з 13% в 2005 році до 27% у 2007 році. Цей показник є цікавим для інвесторів.

Розрахуємо рентабельність власного капіталу за формулою:

R_ROЕ = ряд. 220 ф. 2 / ряд. 380 ф. 1

2007 рік

R_{ROЕ н.г. ==} 0,29

R_{ROЕ к.г.==} 0,10

Відхилення – -0,19

2006 рік

R_{ROЕ н.г. ==} 0,15

R_{ROЕ к.г.==} 0,10

Відхилення – -0,05

2005 рік

R_{ROЕ н.г.==} 0,12

R_{ROЕ к.г==} 0,10

Відхилення – -0,02

Рентабельність власного капіталу показує, який прибуток дає кожна інвестована власниками грошова одиниця. Спостерігається тенденція зростання показнику рентабельності з 12% (на початок року) 2005 до 29% у 2007 році (на початок року)

Розрахуємо коефіцієнти валової рентабельності продажів за формулою:

R_GPM = ряд. 050 ф. 2 / ряд. 035 ф. 2

2007 рік

R_{GPM п.г.==} 0,33

R_{GPM к.г.==} 0,28

Відхилення: -0,05

2006 рік

R_{GPM п.г} ==0,28

R_{GPM к.г==} 0,28

Відхилення -0,00

2005 рік

R_{GPM п.г==} 0,28

R_{GPM к.г==} 0,32

Відхилення – 0,04

Коефіцієнт валового прибутку показує ефективність виробничої діяльності підприємства, а також ефективність політики ціноутворення.

У 2005 та 2006 році (на початок року) значення коефіцієнту не змінилося, у 2007 рентабельність зросла з 28% до 32%, що свідчить про ефективну політику ціноутворення на підприємстві протягом 2007 року.

Розрахуємо операційну рентабельність продажів за формулою:

R_OIM = ряд. 100 ф. 2 / ряд. 035 ф. 2

2007 рік

R_{OIM п.р. ==} 0,22

R_{OIM к.р.==} 0,14

Відхилення: -0,08

2006 рік

R_{OIM п.р.==} 0,14

R_{OIM п.р==} 0,16

Відхилення: 0,02

2005 рік

R_{OIM п.р==} 0,16

R_{OIM п.р==} 0,17

Відхилення: 0,01

Цей коефіцієнт показує рентабельність підприємства після відрахування витрат на виробництво та збут товарів. Спостерігається тенденція зростання рентабельності у 2007 році (на початок року) на 6% у порівнянні з 2005 роком.

Розрахуємо коефіцієнт чистої рентабельності продажів

R_NPM = ряд. 220 ф. 2 / ряд. 035 ф. 2

2007 рік

R_{NPM п.р.==} 0,21

R_{NPM к.р==} 0,12

Відхилення: -0,09

2006 рік

R_{NPM п.р==} 0,12

R_{NPM к.р==} 0,11

Відхилення: – 0,01

2005 рік

R_{NPM п.р==} 0,11

R_{NPM к.р==} 0,14

Відхилення:0,03

Спостерігається позитивна тенденція зростання рентабельності у 2007 році в порівнянні з 2006 роком (на початок року) на 9%.

Аналіз ділової активності

Розрахуємо коефіцієнт оборотності активів за формулою:

k_об.а. = ряд. 035 ф. 2 / (1/2 (гр. 3 ряд. 280 ф. 1 + гр. 4 ряд. 280 ф. 1)

2007 рік

k_об.а.== 0,75

2006 рік

k_об.а.== 0,78

2005 рік

k_об.а== 0,75

Цей коефіцієнт показує, наскільки ефективно підприємство використовує всі ресурси, незалежно від джерела їх прибуття. Розрахувавши коефіцієнт оборотності активів можна зробити висновок, що спостерігається негативна тенденція зниження оборотності з 0,78 у 2006 році до 0,75 у 2007 році.

Розрахуємо коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості за формулою:

k_об.д.з. = ряд. 035 ф. 2 / (1/2 (гр. 3 ряд. 160 ф. 1 + гр. 4 ряд. 160 ф. 1)

2007 рік

k_{об.д.з.==} 27,39

2006 рік

k_{об.д.з.==} 37,17

2005 рік

k_{об.д.з ==} 28,77

Коефіцієнт показує, скільки раз на рік дебіторська заборгованість погашається.

У 2005 і 2007 році коефіцієнт знаходиться приблизно на одному рівні, але у 200г році в порівнянні з 2006 роком спостерігається негативна тенденція різкого зниження коефіцієнту оборотності на 9,78 об.

Розрахуємо коефіцієнт оборотності запасів за формулою:

k_об.з. = ряд. 040 ф. 2 / (1/2 (гр. 3 ряд. 100 – ряд. 140 ф. 1 + гр. 4 ряд. 100 – ряд. 140 ф. 1)

2007 рік

k_{об.з.= =} 12,79

2006 рік

k_{об.з.= =} 14,16

2005 рік

k_об.з.== 4,07

Коефіцієнт оборотності запасів показує, скільки обертів за рік зробили запаси, тобто скільки раз вони перенесли свою вартість на готові вироби. Розрахувавши коефіцієнти спостерігається значне збільшення (на 10 обертів) оборотності запасів у 2006 році в порівнянні з 2005 роком.

У 2007 році оборотність запасів знизилася в порівнянні з 2006 роком на 1,37 оберт.

Розрахуємо тривалість оборотності оборотних коштів:

2007 рік

Розрахуємо коефіцієнт кредиторської заборгованості за формулою:

k_об.к.з. = ряд. 040 ф. 2 / (1/2 (гр. 3 ряд. 530 ф. 1 + гр. 4 ряд. 530 ф. 1)

k_об.к.з== 17,31

Розраховуємо періоди оборотності кредиторської, дебіторської заборгованостей та запасів

t_{об.д.з.==} 28,15

t_об.з.== 13,14

t_об.к.з== 20,80

Розрахуємо тривалість оборотності оборотних коштів за формулою:

t_{об.об.к.} = t_од.цз + t_об.дз. – t_об.к.з.

tоб.об. к=28,15+13,14–20,80=20,49

2006 рік

k_{об.к.з= =} 26,71

Розраховуємо тривалість оборотності кредиторської, дебіторської заборгованостей та запасів

t_об.д.з== 25,42

t_об.з== 9,69

t_об.к.з== 13,48

Розрахуємо тривалість оборотності оборотних коштів за формулою:

t_{об.об.к.} = t_од.цз + t_об.дз. – t_об.к.з.= 25,42+9,69–13,48=21,63

2005 рік

k_об.к.з== 50,29

Розраховуємо тривалість оборотності кредиторської, дебіторської заборгованостей та запасів

t_об.д.з== 88,45

t_об.з== 12,51

t_об.к.з== 7,16

Розрахуємо тривалість оборотності оборотних коштів за формулою:

t_{об.об.к.} = t_од.цз + t_об.дз. – t_об.к.з.= 88,45+12,51–7,16=93,80

значення тривалості оборотності обротних коштів за 3 роки позитивне, що свідчить про те, що у підприємства виникає потреба у грошових коштах.

Розрахуємо коефіцієнт оборотності основних коштів за формулою:

k_ф = ряд. 040 ф. 2 / (1/2 (гр. 3 ряд. 030 ф. 1 + гр. 4 ряд. 030 ф. 1)

2007 рік

k_ф== 1,73

2006 рік

k_ф== 1,6

2005 рік

k_ф== 1,39

Спостерігається позитивна тенденція зростання фондовіддачі з 1,39 у 2005 році до 1,73 у 2007 році. Це свідчить про те, що на підприємстві спостерігається підвищення технологічного рівня, і як наслідок – знижуються витрати.

Діагностика банкрутства

Розрахуємо поточну платоспроможність підприємства:

П_п = ряд. 040 ф. 1 + ряд. 045 ф. 1 + ряд. 220 ф. 1 + ряд. 230 ф. 1 + ряд. 240 ф. 1 + ряд. 620 ф. 1

2007 рік

П=((73,3+42,7)/2+(528904,7+802090,4)/2+(773,9+8677,0)/2+(56275,8+126364,2)/2+(546914,4+962479,0)/2)= 1516297,7

2006 рік

П_п = ((0+0)+(33533,3+73,3)/2+(369903,9+528904,7)/2+(1760,1+773,9)/2+(90053,2+

56275,8)/2+(368452,0+535228,7)/2=989979,45

2005 рік

П_п = ((0+(33533,3+33533,3)/2+(150133,8+369903,9)/2+(5583,9+1760,1)/2+(58649,7+

90053,2)/2+(291303,7+368450,9)/2=701452,9

Поточна платоспроможність >0, що свідчить про стійкий фінансовий стан підприємства.

Розрахуємо коефіцієнт забезпечення за формулою:

k_заб = (ряд. 380 ф. 1 – ряд. 080 ф. 1) / ряд. 260 ф. 1

2007 рік

k_{заб п.р. ==} 0,58

k_{заб к..р.==} 0,52

2006 рік

k_{заб п.р.==} 0,63

k_{заб к..р==} 0,58

2005 рік

k_{заб п.р==} 0,66

k_{заб к..р==} 0,63

Коефіцієнт забезпечення >0,1, це свідчить про те, що ступінь неплатоспроможності – поточна. Але спостерігається негативна тенденція зниження коефіцієнту з 0,66 у 2005 році до 0,58 у 2007 році.

Розрахуємо коефіцієнт покриття за формулою:

k_п = ряд. 260 ф. 1 / ряд. 620 ф. 1

2007 рік

k_{п п.р.==} 2,43

k_{п к.р. ==} 2,10

2006 рік

k_{п п.р==} 2,83

k_{п к.р.==} 2,48

2005 рік

k_{п п.р==} 2,97

k_{п к.р.==} 2,83

Коефіцієнт покриття перевищує нормативне значення 1,5, і це свідчить про те, що на підприємстві ступінь неплатоспроможності – поточна, але спостерігається негативна тенденція зниження коефіцієнту у 2007 році в порівнянні з 2006 і 2005 роками.

Чистий прибуток (тис. грн.)

2007 рік

П.р. – 461285,9

к.р. – 198487,5

2006 рік

п.р. – 200494.9

к.р. – 151103,9

2005 рік

П.р. – 151103,9

К.р. – 140162,3

Спостерігається значне збільшення прибутку у 2007 році в порівнянні з 2005 та 2006 роком.

Розрахуємо коефіцієнт Бівера за формулою:

(ряд. 220 ф. 2 + ряд. 260 ф. 2) / (ряд. 480 ф. 1 + ряд. 620 ф. 1)

2007 рік

К.п.р.==0,93

К.к.р.==0,29

2006 рік

К.п.р.==0,74

К.к.р.==0,39

2005 рік

К.п.р==0,76

К.к.р.==0,51

Значення коефіцієнту Бівера значно перевищує нормативне, що свідчить про те, що банкротство підприємству не загрожує. Позитивна тенденція також спостерігається в збільшенні цього коефіцієнту за останній рік.

Також для діагностики банкрутства розрахуємо коефіцієнт Альтмана за формулою:

Z = 1,2 X₁ + 1,4 X₂ + 3,3 X₃ + 0,6 X₄ + 1 X₅ ,

де Z – інтегральний показник рівня загрози банкрутства;

X₁ – відношення власного оборотного капіталу до суми всіх активів підприємства;

X₂ – відношення нерозподіленого прибутку до суми всіх активів;

X₃ – рівень прибутковості активів;

X₄ – коефіцієнт фінансового ризику;

X₅ – коефіцієнт оборотності активів.

Z = 1,2 ((ряд. 380 ф. 1 – ряд. 80 ф. 1) / ряд. 280 ф. 1) +

1,4 (ряд. 350 ф. 1 / ряд. 640 ф. 1) +

3,3 (ряд. 050 ф. 2 / ряд. 280 ф. 1) +

0,6 (ряд. 035 ф. 2 / (ряд. 640 ф. 1 – ряд. 380 ф. 1) +

1 (ряд. 035 ф. 2 / (1/2 (гр. 3 ряд. 280 ф. 1 + гр. 4 ряд. 280 ф. 1))

2007 рік

Z =1,2* ()+1,4*()+3,3*()+

0,6*(+1*(=0,43+0,13+0,92+2,03+0,75= 4,26

2006 рік

Z=1,2*()+1,4*()+3,3 ()+0,6*+1*()=0,44+0,14+0,79+2,36+0,78=4,5

2005 рік

Z=1,2*()+1,4*()+3,3*()+0,6*(+1()=0,46+0,15+0,79+2,52+0,75=4,67

Так як коефіцієнти Альтмана складають вище 3, то ймовірність банкрутства дуже низька.

4. Індивідуальне завдання

4.1 Рекомендації по вдосконаленню служби маркетингу

машинобудівний завод маркетинг ринок

В процесі проведеного аналізу було виявлено, що на ЗАТ «НКМЗ» відділ маркетингу та контрактів виконує дуже багато функцій. Тому я вважаю, що з метою підвищення ефективності врахування основними структурними підрозділами побажань споживачів можна створити в рамках відділу маркетингу довідкову службу маркетингу. Але варто зазначити, що це буде не звичайне довідкове бюро, де можна отримати коротку інформацію, а основні задачі її будуть такими:

1. виявити сутність проблеми, яка стоїть перед споживачем та запропонувати для нього варіант з використанням продукції підприємства;

2. проконсультувати споживача про технічні характеристики продукції, організацію сервісного обслуговування;

3. надати інформацію про наявність продукції, ціну, умови розрахунку

4. сформувати у споживача позитивний імідж підприємства;

5. отримати та внести в базу даних як можна більше інформації про до служби споживача, включаючи сутність питання, адресу, телефон, дані про намір по придбанню продукції підприємства.

В якості операторів на цій лінії повинні працювати висококваліфіковані спеціалісти, що добре знають продукцію. Що стосується обладнання робочого місця, то воно повинно бути обладнане комп'ютером, що підключена до єдиної комп'ютерної мережі підприємства. Інформація, занесена в базу даних повинна оперативно аналізуватися не тільки службами, що пов'язані з реалізацією продукції, але ї зі спеціалістами конструкторських, технологічних служб, ОТК.

Створення такої структури на підприємстві позитивно відобразиться не тільки на зрості обсягу продажів, але і буде сприяти врахуванню вимог споживачів при розробці нового виду обладнання, вдосконаленню організації сервісного обслуговування та формуванню позитивного іміджу підприємства.

4.2 Асортиментна політика підприємства та шляхи просування товару

Асортимент ЗАТ «НКМЗ» є найбільш широким у машинобудівній галузі. За останні роки він майже не змінювався, лише за останні три роки НКМЗ розширив номенклатуру машин для відкритого та підземного видобутку, транспортування та переробки корисних копалин.

Що стосується просування продукції, то з з метою регулювання виробництва продукції і налагодження відносин з потенційними споживачами, НКМЗ активно бере участь у міжнародних і регіональних виставках, що відвідують також і представники посередницьких фірм, фірм-конкурентів і безпосередніх споживачів.

Участь у виставках дозволяє зібрати велику інформацію про продукцію фірм-конкурентів, їхні прогресивні розробки, а також інформацію про потреби покупців в устаткуванні і запасних частинах. Крім того, ярмарки сприяють налагодженню контактів зі споживачами продукції.

Так, НКМЗ брав участь у:

– міжнародних науково-технічних конференціях у м. Севастополі й на АТ НКМЗ, а також у конференції в м. Кривій Ріг «Стійкий розвиток ГМК»;

– с 16 по 19 березня 2000 року проходила виставка «Mintek – 2000», у якій брало участь 57 компаній і фірм;

– с 17 по 20 червня 2000 року в місті Алмати (Казахстан проходила міжнародна виставка «Євразія – 2000» у результаті участі в якій було отримано технічне завдання на піднімальний конвеєр для розрізу «Богатир», була визначена зразкова номенклатура необхідних запасних частин для комплексів НКМЗ; був переданий комплект рекламних матеріалів потенційним замовникам і проведені переговори з фірмою «Ман-Такрай», у яких обмовлялася участь у тендері в місті Навоі;

– с 13 по 16 травня 2003 року в місті Новокузнецьку проходила виставка-ярмарок «Вугілля Росії»;

– отримані сертифікати відповідності на дробарку ДШЗ-500, на ШПМ МПБ 5–2,5–2,5, на ШПМ ЦР-5*3,6/0,6, дробарку ДШЗ-1000/320, на ШПМ 1–5*5,6/0,8, на циліндр гідравлічний, на ШПМ 2Ц-6*2,8, на ШПМ МПБ 6,3–2,8–2,8, на дробарки КСД-2200_ГР-Д і КСД-2200Т-Д;

– отриманий диплом – платиновий знак Якості на ШПМ із діаметром барабана 4, 5 і 6 метрів;

– надруковано статті в журналі «Гірські машини й автоматика»: «Нове обладнання ЗАТ НКМЗ для дроблення матеріалів», «Досвід створення шахтних піднімальних машин в ЗАТ НКМЗ», «Порівняльна оцінка роботи розмеленого обладнання й шляхи його інтенсифікації».

– подані заявки на винаходи й патенти: патент №68569 «Спосіб транспортування корисних копалин із глибоких кар'єрів і встаткування для його реалізації». заявка 2004032227 від 26.03.04 і рішення про видачу патенту від 03.11.04 р. «Дробарка зубчаста»;

Участь у виставках і ярмарках показує, що продукція НКМЗ відома не тільки серед традиційних споживачів, але й у міжнародних колах і була визнана гідною високої оцінки за свою якість і технічний рівень.

У результаті участі у виставках проведені переговори з редакторами періодичних журналів, що публікують інформацію з профілю – «Гірський журнал», «Гірська промисловість», «Глюкауф», «Металургія» і інші – про можливості публікації матеріалів про НКМЗ.

Реклама продукції НКМЗ покликана вирішити наступні основні задачі:

– повідомити потенційним споживачам про те, що потрібна їм продукція є або може бути виготовлена на НКМЗ;

– проінформувати потенційного замовника про споживчі властивості пропонованої продукції і про ті переваги, що споживач одержить, вибравши продукцію НКМЗ;

– максимально знизити бар'єр недовіри потенційного споживача.

Для проведення рекламної і виставково-ярмарочної роботи створюються друковані рекламні матеріали: престижний буклет ЗАТ «НКМЗ»; рекламно-комерційний перелік продукції акціонерного товариства; високоякісні барвисті буклети по основним номенклатурам і рекламні аркуші з описом продукції, габаритними кресленнями і технічними характеристиками.

Крім участі у виставках, НКМЗ брав участь у ряді тендерів. Отримано замовлення на оснащення Харцизького гірничорудного й Одеського нафтотерміналу. Відбувся

ендер по Запорізькому феросплавному заводу і Дніпровському металургійному комбінату. Отримано попереднє замовлення на дробарки: КМД – 4 одиниці і ДЩ – 4 одиниці.

Збут продукції в основному здійснюється методом прямих контактів з потенційними і традиційними споживачами.

4.3 Рекомендації по вдосконаленню товароруху продукції

Товарорух – це діяльність по плануванню, перетворенню в життя и контролю за фізичним пересуванням матеріалів та готових виробів від місць їх вироблення до місць використання з метою задоволення шляхів споживача. Товарорух включає: транспортування, обробку замовлень, упаковка, складування, розподілення та збут продукції. Затрати товароруху визначаються засобом транспортування, кількістю проміжних ланок системи.

Приймаючи рішення про вдосконалення якої – небудь з ланок системи товароруху необхідно слідкувати за тим, щоб це не відобразилось негативно на загальному ефекті, особливо якщо всі заходи направлені на мінімізацію витрат на товарорух. Про значення товароруху свідчать затрати на нього, які за даними дослідників коливаються від 15 до 25% суми продаж. Варто також зазначити, що середні витрати на рекламу та стимулювання продажів значно нижче.

Проаналізувавши збутову політику ЗАТ «НКМЗ» можна зробити висновок, що близько 50% виробів та обладнання експортується за рубіж, при цьому використовується інструмент посередництва. Для ефективної організації товароруху через посередників варто визначити такі фактори:

1. необхідно оптимізувати кількість посередників, виключивши зайві посередницькі ланки

2. пошук, відбір посередницьких фірм за кордоном варто вести самостійно, тому що при перепорученні виникає ймовірність помилок в інформації;

3. при виборі іноземного посередника варто впевнитися в його високій кваліфікації та надійному фінансовому стані.

4. детальне ознайомлення з діяльністю посередника, в тому числі в країні його знаходження;

5. здійснювати постійний контроль за діяльністю посередників;

6. чітко визначити умови договору та оплати послуг

Також шляхами удосконалення товароруху є користування наступними принципами:

– при виборі та підписанні контрактів необхідно враховувати територіальне розміщення підприємства, це значно впливає на вибір виду транспорту.

– варто обирати транспорт в залежності від рівня тарифів та дальності перевозки.

– прискорення оборотності капіталу, можна досягти за рахунок контролю часу процесів виконання замовлень

– Скорочення транспортних витрат можна досягнути за рахунок високої узгодженості учасників в питаннях використання транспорту.

– варто точно визначити час упаковки, відгрузки, доставки обладнання.

Суттєвим фактором, що впливає на надійність поставки є наявність передбачених договором зобов'язань, в силу яких виробник несе відповідальність в випадках порушення строків поставки.

Висновки

В процесі проходження практики була зібрана інформація про всі аспекти діяльності ЗАТ «НКМЗ». На основі зібраної інформації було розглянуто основні напрями діяльності заводу. Також була проаналізована маркетингова діяльність підприємства, і можна зробити висновки, що відділ маркетингу ефективно організовує збут та розподілення, робить збір інформації, розробляє рекламу, займається розробкою асортиментної політики. Протягом останніх років асортимент майже не змінювався, на заводі значно поширилася доля експорту, постійно відбуваються заходи, що сприяють просуванню товару на міжнародні ринки. Також було проаналізовано фінансовий стан підприємства за 2005,2006,2007 роки.

На підприємстві спостерігається тенденція зменшення використання власних засобів як джерел фінансування підприємства, підприємство стало більш залежне від зовнішніх кредиторів. Також спостерігається порушення структури капіталу.

Розрахувавши коефіцієнт Бівера і отримавши результати, можна зробити висновок, що підприємству не загрожує банкрутство.

В індивідуальному завданні були розроблені рекомендації щодо вдосконалення товароруху. Так як 50% обладнання йде на експорт і при цьому використовується інструмент посередництва варто чітко досліджувати та аналізувати всі аспекти стосовно посередників. Також варто при підписанні контракту точно визначати всі умови доставки. Також розроблені пропозиції щодо створення в структурі відділу маркетингу довідкову службу маркетингу, яка забезпечить більше ефективне здійснення відділом маркетингу головних функції, а також буде сприяти врахуванню вимог споживачів при розробці нового виду обладнання, вдосконаленню організації сервісного обслуговування та формуванню позитивного іміджу підприємства.

Література

1. Бородина Е.И. Финансы предприятий: Учеб. пособие. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995.-421 с.

2. Герчикова И.Н. Международное коммерческое дело: Учебник для ВУЗов. Москва: Юнити. 1996 г.-603 с.

3. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика. – М.: Издательство «Финпресс», 1998. -211 с.

4. Дихтль Е. Практический маркетинг: Учеб. пособие / Пер. с нем. М.: Высш. шк. 1995.-267 с.

5. Завьялов П.С. Формула успеха: маркетинг: (Сто вопросов – сто ответов о том, как эффективно действовать на внешнем рынке) / П.С. Завьялов, В.Е. Демидов. – М., 1991. – 415 с.

6. Кононенко О, Маханько О. Аналіз фінансової звітності. – 4-те вид, перероб.і доп..-Х: Фактор, 2006.-200 с.

7. Котлер Основы маркетинга. – Издательский дом «Вильямс», 2002. – 656 с.

8. Панков В.А. Функционально-стоимостный анализ – ключ к эффективности.-К.:Наук.світ, 2003.-138 с.

9. Парсяк В.Н., Рогов Г.К. Маркетинговые исследования. – Киев: Наукова думка, 2000. – 174 с.

10. Примак Т.О. Маркетинг. – К., 2001.–110 с.

11. Плоткін Я.Д., Янушкевич О.К. Організація і планування виробництва на машинобудівному підприємстві.-Львів: Світ, 1999.-470 с.

12. Пунин Е.И. Маркетинг, менеджмент и ценообразование на предприятиях в условиях рыночной экономики.-М.: Международные отношения, 1999.-364 с.