Контрольная работа: Методи стимулювання поведінки і діяльності вихованців. Діалектика розвитку колективу
Название: Методи стимулювання поведінки і діяльності вихованців. Діалектика розвитку колективу Раздел: Рефераты по педагогике Тип: контрольная работа |
План 1.Характеристика стимулювання поведінки і діяльності вихованців 2.Колектив і його роль у вихованні школярів. Ознаки колективу. Стадії розвитку колективу 3.Діалектика розвитку колективу 4.Завдання і зміст морального виховання. Шляхи і засоби морального виховання Використана література гра змагання колектив виховання 1. Характеристика стимулювання поведінки і діяльності вихованцівМетодистимулюваннядіяльностійповедінки Усвоїйсукупностіціметодипокликанірегулювати,коригуватиістимулюватидіяльністьтаповедінкувихованців.Найефективнішісередних—гра,змагання,заохоченняіпокарання. Гра—одинізвидівдіяльностідитини,щополягаєувідтвореннідійдорослихістосунківміжними. Видиігорвизначаютьнаосновірізноплановоїдіяльностідітей:ігри-дозвілля(ігризавласнимбажанням),ігрипедагогічні(організованізметоювирішеннянавчально-виховнихзавдань). Залежновідтого,наскількигнучкими,динамічними,творчими,регламентованимиєрольовідії,правилаізміст,колективнірозважальніігриподіляютьнагрупи: 1.ігритворчі:сюжетно-рольові,конструкторські,драматизаціїзвільнимрозвиткомсюжету,ігри-жарти,ігри-розиграші. 2.Ігризавизначенимиправилами:рухові,хороводні,спортивно-змагальні,настільні. Педагогічніігридиференціюютьвідповіднодопедагогічноїспрямованості:дидактичні(організовуютьупроцесінавчання),творчіпедагогічні(розробленіпедагогомзметоюдосягненняконкретнихвиховнихзавдань). Головноюумовоюуспішногозастосуванняігорєактивнезалученняучнівнелишедогри,айдопроцесустворенняїї.Щодостворенняновогооригінальногоігриподіляютьнатакі,якимневистачаєінформації;умовиякихпотребуютьдоповнення;вякихвідомолишесюжет;ізсуперечностямизмісту;іззапланованимипомилкамиузмісті(задлявиправленняпомилок);іззапланованимсюжетоміумовами,результатиякихвизначаютьучасники.Існуютьрізніметодикиорганізаціїтапроведенняпедагогічнихтворчихігор,алеосновніелементиїхспільні—розробкасценарію,розподілролей,визначеннявиховнихцілей. Змагання—природнасхильністьдітейдоздоровогосуперництвайсамоутвердженнявколективі. Змаганнябуваютьіндивідуальнимиіколективними.Формамиіндивідуальногозмаганняєпредметніолімпіади,конкурсидитячихтворів,малюнків,виставки,індивідуальнівидиспортивнихзмаганьтощо.Увиховномупланівонистимулюютьдіяльність,щоґрунтуєтьсянаіндивідуальнихмотивахтаособливостях.Формамиколективногозмаганняеігри(футбол,волейболтощо),конкурсихудожньоїсамодіяльності(внутрішкільні,міжшкільні,районнітощо).Підбиваючипідсумкизмагань,відзначаютьдітей,якідосяглиуспіху,йтих,хточерезнедостатнійрівеньпідготовкивідстав,аледокладавмаксимумзусиль. Заохочення—схваленняпозитивнихдійівчинківзметоюспонуканнявихованцівдоїхповторення. Полягаєвтому,щовідчуттязадоволення,радості,зумовленігромадськимвизнаннямзусиль,старань,досягненьзміцнюєвпевненістьусвоїхсилах,викликаєприпливенергії,піднесенийнастрій,готовністьдороботи,забезпечуєхорошесамопочуття. 1.Середосновнихвидівзаохоченнявиділяють:схваленняпохвала,нагорода,важливедоручення,авансуванняособистості Покарання —осуднедостойнихдійтавчинківзметоюїхприпинення,запобіганняумайбутньому. Покарання,якізаохочення,слідвикористовуватитількияквиховнийзасіб.Вономаєвикликативучнівпочуттясоромуіпровини,намірнеповторюватиподібного. Беручизаосновуособливостівпливунаучня,виділяютьтаківидипокарань:покарання-вправляння](наприклад,поганевиконанняобов'язківчерговогоукласі_караєтьсядодатковимчергуваітям);покарання-обмеження(обмеженнящодоотриманняпевнихблаг:можливостіпоїхатинаекскурсію,тимчасовазаборонавідвідуванняспортивноїсекції);покарання-осуд/^попередження,доганазвизначеннямпевнихстроківнавиправлення)покараня-умовність(наприклад,учнязалишаютьнапевнийчасукабінетідиректорадляобдумуваннясвоговчинку);покарання-змінаставлення(більшсуворийтонвчителяпідчасаналізувчинку,суворийпогляд). Покараннямаєбутигуманним,таким,щонеображаєлюдськугідність,ґрунтуватисянадобродушностіпедагогаіповазідоособистостідитини 2. Колектив і його роль у вихованні школярів. Ознаки колективу. Стадії розвитку колективуКолектив —організованаформаоб'єднаннялюдейнаосновіцілеспрямованоїдіяльності. Дитячий колектив —об'єднаннядітей,згуртованихспільноюкорисноюдіяльністю(навчанням,працею,спортом,громадськоюроботою). Характернимирисамиколективуєсуспільнезначущамета,щоденнаспільнадіяльність,спрямовананаїїдосягнення,наявністьорганівсамоврядування,встановленняпевнихпсихологічнихстосунківміжйогочленами.Дитячийколективвідрізняєтьсявідіншихколективіввіковимимежами,специфічноюдіяльністю(навчання),послідовноюмінливістюскладу,відсутністюжиттєвогодосвіду,потребоювпедагогічномукерівництві. Ушколієтакітипиколективів:а)навчальні —класний(первиннийабоконтактний),загальношкільний,предметнихгуртків;б)самодіяльні організації —колективихудожньоїсамодіяльності(хор,ансамблі,гуртки);в)товариства—спортивне,книголюбівтаін.;г)об'єднання за інтересами; ґ) тимчасові об'єднання длявиконанняпевнихвидівроботи.Усітипиколективівпов'язаніміжсобоюзагальноюметоюнавчально-виховноїдіяльностішколи,забезпечуютьзалученняучнівдорізноманітноїдіяльності.Найважливішийзахарактеромдіяльності—колективкласу.Уньомувиникаютьнайтривалішістосункиміжйогочленамитаміжпедагогамиіколективом.Коженколективмаєорганисамоврядування,якіразомстановлятьсистемуучнівськогосамоврядуванняшколи. Колективздійснюєорганізаторську(керуєсвоєюдіяльністю),виховну(єносіємморальнихпереконань),стимулюючу(сприяєформуваннюморальноціннихстимулів,регулюєповедінкусвоїхчленів,взаємовідносиниучасників)функції. Шляхизгуртуванняколективу Дитячийколектив,завченнямА.Макаренка,усвоємурозвиткупроходитьдекількастадій, Напершійстадії(післяорганізаційногооформленняколективу)важливосформулювативихованцямсистемупедагогічнихвимог,рішучихзаформою,зрозумілихзазмістом,зпевнимиелементаминавіювання.Здійснюютьтакожінтенсивнийвпливнаучнів,формуютьядроактивузучнів,якідобревчаться,виконуютьвимогишкільногорежимуіправиладляучнів. На другій стадії вимогипедагогапідтримуєчастинавихованців,активставитьвимогидотоваришівідосамихсебе.Цястадіяпочинаєтьсястворенняморганівсамоврядування.Вколективітриваєпроцесвивченняодинодного,пошукитоваришівідрузів. Особливуувагуприділяютьзасвоєннюорганамисамоврядуваннясвоїхправіобов'язків,методівроботи.Розширюєтьсяактив. На третій стадії вимогивисуваєколектив.Цьогодосягають,згуртувавшивихованцівуєдинійдіяльності.Педагогпрацюєзактивом,допомагаєйомузавоюватиавторитетсередучнів,контролюєйогодіяльність,прагнучизалучитидоньогонайбільшеучнівзметоюпосиленняйоговиховнихможливостей. На четвертій стадії коженученьсприймаєколективні,загальноприйнятівимогияквимогидосебе.Створюютьумовидлянових,складнішихвимог,яківисуваютьсявпроцесірозвиткуколективу,розширюютьсяправатаобов'язкиактиву,ускладнюютьсявидидіяльностіколективу. Навсіхстадіяхрозвиткуучнівськогоколективупедагогицілеспрямованопрацюютьнадйогозгуртуванням.Важливоюуційроботієсистема —низкапослідовнопоставленихпередколективомцілей,досягненняякихзумовлюєперехідвідпростогозадоволеннядоглибокогопочуттяобов'язку. 3. Діалектика розвитку колективуКолектив—незастигластруктура,вінпостійнорозвивається,проходячипевністадії.Стадійністьрозвиткуколективуєвираженнямвнутрішньоїдіалектикийогостановлення,восновіякої—рівеньвзаємовідносинміжвихователемівихованцями,міжчленамиколективу.Шкільнийколективусвоємурозвиткупроходитьчотиристадії: 1. Створенняколективуучнів.Спочаткуколективлишеформується,членийогонедостатньознаютьодинодного,невиявляютьініціатививдіяльності.Щенесформованиййогоактив. Педагогповинендопомогтиучнямсформулюватисистемуєдинихвимог—рішучихзаформою,зрозумілихзазмістом,організуватийогодіяльністьназасадахєдиноначальностікерівництва,педагогічногоавторитаризму.Взаєминиміжпедагогомівихованцямибудуютьсяназасадахбезпосередньоговпливунаколективтанакожногойогоучасника. 2. Поширеннявпливуактивунавеськолектив.Наційстадіївідбуваєтьсязалученняактивістівдокерівництваколективом,акцентуючиїхувагунавідповідальності,ініціативітасамостійності.Водночасвідбуваєтьсязалученняпасивнихучнівдогромадськогожиття. Стадіятриваєодин—півторароку,залежновідстосунківусерединіколективу.Наїїпочаткуколективнібитоподіленийнатрисоціально-психологічнімікрогрупи:активістів(опорукласногокерівника),пасивнихучнів(якіпоступоводолаютьбайдужість), «ядроопору» (педагогічнезанедбанідіти).Наприкінціїїкласстаєпсихологічнотапедагогічнеоднорідним. 3.Вирішальнийвпливгромадськоїдумкибільшості.Більшістьдітейзпершихднівдієсвідомо,активно,аколективусвідомлюєзавдання,поставленіпередним.Педагогдопомагаєактивовіздобутиавторитетсередучнів,контролюєйогодіяльність.Керівництвоколективомвідбуваєтьсяназасадахдемократизму,визнанніправаколективусамостійновирішуватипитанняпрозаохоченнячипокараннясвоїхучасників,плануванняроботи,оцінюванняповедінкиучнів,запровадженнясистемидорученьмікро-групамучнів,окремимчленамколективу.Наційстадіїпосилюєтьсявпливгромадськоїдумкиколективу,боротьбазайогочесть,орієнтаціятасамоконтрольповедінкиінавчальноїдіяльності. 4.Самовихованняяквищийтипвихованнявколективі.Коженученьсприймаєколективні,загальноприйнятівимогияквимогидосебе.Унихрозвиваєтьсяінтересдосамовиховання,щопереходитьувнутрішнєпрагненнядовдосконаленняособистихякостей,рисхарактеру.Педагогінструктує,консультує,надаєметодичнудопомогущодоприйомівсамовиховання(самоаналізу,самонавіювання,самонаказу,самовідмовивіднегативного),поступовопривчаючидоньоговеськолектив.Допомагаєучнямвизначитипотрібнідлясамовдосконаленняякості,скластиіндивідуальніпланисамопізнання,саморозвитку. Навсіхстадіяхрозвиткуучнівськогоколективунеобхіднасистемність—послідовносформульованіпередколективомзавдання,виконанняякихзабезпечуватимеперехідвідпростогозадоволеннярезультатамидоглибокогопочуттяобов'язку. 4. Завдання і зміст морального виховання. Шляхи і засоби морального виховання Закономірностінавчання Дидактика,якікожнанаука,маєсвоїзакономірності. Закономірності навчання —об'єктивні,стійкійістотніза'язкивнавчальномупроцесі,щозумовлюютьйогоефективність. Специфікадидактичнихзакономірностейполягаєвтому,щовонивідображаютьстійкізалежностіміжусімаелементаминавчання—діяльністювчителя,діяльністюучнятаоб'єктомзасвоєння,тобтозмістомнавчання.Закономірностінавчанняєоб'єктивними,властивимипроцесунавчаннязайогосуттю,тасуб'єктивними,залежнимивідучителя,йогодіяльності. ОБ'ЄКТИВНІЗАКОНОМІРНОСТІПРОЦЕСУНАВЧАННЯ Виховнийірозвиваючийхарактернавчання.Упроцесінавчанняучнізасвоюютьзнання,наційосновіунихформуютьсянауковийсвітогляд,моральні,трудові,естетичнітафізичніякості,виробляєтьсявідповіднеставленнядопроцесунавчання.Водночасздійснюєтьсяіпроцесрозвиткуособистості,їїпізнавальнихсил—мислення,пам'яті,уваги,уяви,мовленнятаін. Ефективністьреалізаціїзакономірностівиховногоірозвиваючогохарактерунавчаннязростаєзаумови,щовчительзнаєівраховуєпідчасурокупереконанняучнів,їхнєставленнядознань,глибинуусвідомленості,світоглядніідеїтарисихарактеру,якіформуютьсяврезультатінавчання.Першоряднезавданняпедагога—навчитишколярівмислити,виховувативнихпрагненнядопізнаннянового,досамостійногоопануваннязнаннями.Таказдатністьформується-ірозвивається,коливонимаютьзмогувиявлятисамостійністьіактивність. Зумовленістьнавчаннясуспільнимипотребами,їїсутністьутому,щокоженетапрозвиткулюдськоїцивілізаціїпотребуєпевногорівнявихованостійосвіченостічленівсуспільства,щозабезпечуєтьсяїхнавчанням.СтановленняірозвитокУкраїнськоїдержавипотребуютьвисокоосвічених,усебічнорозвинутихгромадян,національнесвідомих,зпочуттямпричетностідодержавотворення.Навирішенняцьогозавданняповинніспрямовуватисянавчально-виховнадіяльністьшколи,потенційнівиховніможливостівсіхнавчальнихдисциплін. Ефективність навчального процесу залежить від умов, у яких він протікає, навчально-матеріальноїбази(навчальнікабінети,майстерні,їхоснащеннятехнічнимизасобаминавчання,приладами,інструментами,комп'ютерноютехнікою,дидактичнимиматеріаламитощо). Процес навчання залежить від вікових і реальних навчальних можливостей учнів. Йогозмістіметодивизначаютьпередусімзоглядунавіковіособливостідітей..Реальнінавчальніможливостіучнівзумовленірівнемрозвиткуінтелектуальної,емоційноїтавольовоїсфер,знаньівмінь,навичокдонавчання,ставленнямдонавчання,фізичнимстаноміпрацездатністю.Свідченняцього—ушколірізнідітивчатьсяпо-різному. Ефективність процесу навчання залежить від рівня активності учня. Сутьцієїзакономірностіполягаєвтому,щорезультатинавчанняучнязалежатьвідхарактерунавчально-пізнавальноїдіяльностійрівнярозвиткуйогомотиваційноїсфери. Навчання передбачає цілеспрямовану взаємодію вчителя, учня і виучуваного об'єкта. Навітьякщоученьопановуєпредметсамостійнозапідручникомчидодатковоюлітературою,вчительспрямовуєйогопізнавальнудіяльністьіконтролюєїї. Навчальний процес ефективний лише за умови активності учнів. Щобільшарізноманітністьдіяльностіучнівнауроці,щобільшаінтенсивністьїхньоїпраці,організованоїпедагогом,торезультативнішийпроцеснавчання. Використана література1.Історія педагогіки / За ред. М.С. Гриценка. — К., 1973.2.Кравець В. П. Історія української школи і педагогіки. — Тернопіль, 1994.3.Макаренко А. С. Методика організації виховного процесу. Твори: У 7-ми т.— К., 1954. — Т. 5. — С. 9—109.4.Мешко О. І., Янкович О. І., Пизтушко Г. М. Історія української школи і педагогіки. — Тернопіль, 1999. |