Курсовая работа: Дослідження якості шампунів від різних виробників

Курсова робота

з теми: Дослідження якості шампунів від різних виробників

Вступ

Актуальність. У наш час догляд за волоссям займає важливе місце. Цьому є багато причин. Насамперед це пагубний вплив забрудненої атмосфери, незбалансоване харчування, використання фарб, лаків, гелів, хімічних завивок, що призводить до тьмяності волосся, його посічення та випадіння, втрати об’єму, густоти, блиску. Тому виробники шампунів розробляють нові технології та рецептури, щоб зменшити вплив негативних факторів на волосся.

Існує стереотип, що дорогі та розрекламовані шампуні відповідають високій якості. Але не завжди це відповідає дійсності. На сьогоднішній день існує дуже великий асортимент шампуню: імпортних та вітчизняних виробників, лікувальні, професійні, для різних типів волосся, з кондиціонером, бальзамом чи іншими додатковими компонентами. Все це ставить споживача перед вибором, якому шампуню віддати перевагу, тому є актуальним дослідження якості шампунів у торговій мережі м. Харкова.

Мета дослідження: встановити товарознавчу характеристику якості шампуню, відповідність вимогам ТУ.

Завдання:

1. Аналіз ринку шампунів в Україні.

2. Детальне вивчення літератури і НД по вибраній темі.

3. Вивчення органолептичних показників.

4. Вивчення фізико-хімічних властивостей продукції.

5. Встановлення зразка найбільш відповідного вимогам ТУ У 00333919-003-2000.

Об'єкт дослідження: шампуні від різних виробників.

Предмет дослідження: кремоподібні шампуні для нормального типу волосся.

Методи дослідження. Органолептичні та лабораторні методи.

Новизна одержаних результатів. Проведена оцінка якості сучасного асортименту за органолептичними та фізико-хімічними показниками і встановлено, що не всі виробники дотримуються вимог до сировини та технології виробництва.

Практичне значення одержаних результатів. На основі отриманих результатів виробники шампунів будувати свою політику по випуску продукції для максимального задоволення попиту населення.

Апробація результатів. Основні положення роботи доповідалися на засіданні науково-дослідного гуртку студентів, що діє на кафедрі товарознавства та експертизи якості товарів.

Публікації. На даний момент публікації відносно тематики даної роботи відсутні, але планується передача матеріалів на студентську конференцію.

Розділ 1. Аналітичний огляд літератури

1.1 Аналіз ринку шампуню України

Обсяги продажу шампунів на українському ринку за 2008 р. склали приблизно $ 237 млн. на 46-мільйонне населення України, що становить величезний споживчий ринок. Майже 95% жителів користуються шампунем, більшість з яких складають жінки 25-54 років [1].

Основні обсяги даної продукції були зроблені компаніями "Пірана", "Юсі", "Ефект", "Кримська роза", "Армонія", "Аромат", "Екмі", львівська ВКФ "Едельвейс", "Глобал Космед", "Альянс краси", "Алекс", "Слобожанський миловар" та ін

Фінансова криза 1998 року відразу зробила розрекламовані й добре відомі споживчі товари великих міжнародних компаній недосяжними для основної маси українських покупців. Багато дрібних фірм, які торгували імпортною продукцією, просто припинили існування. Наприклад фірма "Алес", яка в той час була офіційним імпортером продуктів гігієни, косметики і побутової хімії компаній Benckizer (торгові марки "Дося", "Калгон") і Cussons. Тоді керівництво фірми вирішило самостійно випускати продукцію, яка б залишалася доступною для раптово масового покупця. Подібним шляхом пішли і ряд інших фірм. Наприклад, ЗАТ "Ельфа" вклало гроші, зароблені на імпорт польської декоративної косметики і кремів, на фабрику з виробництва шампунів [3].

Починаючи з 1998 року в Україні з'явилося як мінімум півтора десятка виробників шампунів - "Алес", "Армані", "Вельта", "Вікі", "ГлобалКосмед", "Ельфа", "Ітма", "Пірана", "Ювента", "Юсі" та інші. На даний момент сформувалася група лідерів ринку, в яку входять "Алес", "Ельфа", "Юсі", "Пірана" і "Вельта". Але, на думку фахівців, в Україні ще протягом 3-4 років виробництво шампунів буде перспективним напрямом інвестицій - не дивлячись на те, що цей бізнес не дуже рентабельний (в середньому 15-20%) і потребує значних довгострокових вкладень. За даними виробників, в залежності від потужності, рівня технології та асортименту продукції виробництво шампунів вимагає вкладення від $ 100 тис. до $ 1 млн., які зможуть окупитися тільки приблизно за 5 років [10].

Спочатку єдиною конкурентною перевагою вітчизняних шампунів була ціна. Вітчизняний шампунь по 15-20 грн. за упаковку 500 мл вважається дорогим, тоді як серед продукції транснаціональних брендів його відносять до середньої цінової категорії. Тому українські фірми відносно легко і швидко завойовували нижній ціновий сегмент (7-10 грн. за упаковку 450-500 мл).

Низькі ціни вдалося забезпечити не тільки завдяки дешевій робочій силі. В Україні не бракує лікувальних трав, тому у фірм-виробників були широкі можливості для експериментів з рецептурами. Для розробки нових рецептур фірми-виробники створювали лабораторії, куди залучали досвідчених технологів старих підприємств і науково-дослідних установ. Зараз, за словами підприємців, висококваліфіковані фахівці - дефіцит, тому фірми змушені вкладати кошти в підвищення кваліфікації працівників на семінарах, що проводяться деякими постачальниками компонентів. Нові шампуні тестувалися на добровольцях, якими зазвичай виступали самі працівники фірм або їх знайомі. Тому весь цей час виробники методом проб і помилок вдосконалювали рецептуру і розширювали асортимент. І тепер українські фірми випускають шампуні цілими серіями - для всіх типів волосся, з екстрактами різних трав [12].

Зараз виробники шампунів відзначають, що на українському ринку наступив переломний момент. Розпочато масове освоєння вищого цінового сегмента, що міжнародні компанії типу Unilever до цих пір вважають своєю вотчиною. Ще три роки тому в цьому сегменті ринку почала працювати "Ельфа", а в середині квітня цього року ТОВ "Алес" приступило до серійного виробництво шампунів серії "Природна скарбниця".

Цей ціновий сегмент для виробників шампунів займає, за різними оцінками, у грошовому вираженні 30-50%, а в натуральному - 20-25% всього ринку шампунів. Прибутки від виробництва шампунів, які складають більше 15 грн. за 500 мл, за даними виробників, вище, ніж від дешевих, навіть з урахуванням великих витрат на упаковку.

До конкуренції з провідними світовими брендами за український ринок вітчизняні виробники вже певним чином підготувалися. Провідні українські фірми набули досвіду розробки рецептур і досягли досить високої та стабільної якості. Багато довелося попрацювати над розробкою оригінальної тари з поліграфічним виконанням етикетки.

У той же час максимальне застосування української сировини (у фірми "Алес" - 80% маси компонентів) дозволяє зберегти відчутну різницю в ціні між високоякісною вітчизняною та брендованою імпортною продукцією. Адже, як показала практика, шампунь, вироблений в Україні виключно з імпортних компонентів, всього на 10-30% дешевше, ніж випущений з тих же складових брендованих шампунів західного виробництва. А якщо вітчизняний шампунь лише ненабагато дешевше розрекламованого імпортного, то пересічний покупець віддає перевагу бренду.

Але головний фактор конкуренції з брендами - значні вклади в рекламу. Вартість виведення на загальноукраїнський ринок нової торгової марки зрівнялася з вартістю комплекту обладнання і досягла мінімум $ 150-200 тис. Нестача коштів на масову телерекламу, якою підкорюють покупця транснаціональні бренди, змушує вітчизняних виробників проявляти фантазію в пошуках більш дешевих шляхів до сердець споживачів. Так, активно застосовується реклама в друкованих ЗМІ. Наприклад, 70% рекламного бюджету фірма "Ельфа" спрямовує на іміджеву рекламу в жіночих журналах. У результаті торгова марка "Магія трав", за даними досліджень, займає 10-12 місце серед шампунів за впізнавання бренду, поступаючись тільки західним торговим маркам.

Великі надії виробники шампунів покладають на рекламу в місцях продажу і більш активне залучення торгової мережі в просуванні своїх брендів. Триває збільшення дистриб'юторів: виробники вже не пропонують продукцію всім підряд і не заманюють знижками на обсягах, а вимагають від дистриб'юторів в регіонах не торгувати продукцією конкурентів. Створення чіткої системи дистриб'юції товару виробники шампунів розглядають як один з основних конкурентних переваг [16].

У цілому ситуація на ринку непогано складається для вітчизняних виробників. До цього часу їм вдалося завоювати 60-70% ринку в матеріальному вираженні і 20-30% - в грошовому. Але в середньому ціновому сегменті, де знаходяться "Магія трав", Timotei від Unilever, L'Oreal і ряд інших, спостерігається гостра конкуренція. Надходить чимало контрабанди, наприклад, польський та російський L'Oreal (офіційні імпортери завозять цей шампунь тільки з Франції). Але найбільша перешкода - це недовіра покупця до української косметики та побутової хімії, хоча часом наші виробники застосовують ті ж компоненти або навіть кращі.

Таблиця 1.1Середня роздрібна ціна шампунів на ринку України

Одним з найбільш важливих факторів, що визначають попит на українському ринку, є ціна товару. Аналіз співвідношення цін вітчизняних та імпортних шампунів (табл.1.1) по найбільш поширеним маркам показав, що ціна вітчизняних шампунів значно нижче, ніж імпортних. Однак вітчизняна продукція, вироблена за новими технологіями з високоякісної сировини, зрівняла ціну з імпортною.

1.2 Вимоги до шампуню

Вимоги, що пред'являються до шампуню можна умовно розділити на дві групи: для шампунів, що використовуються в побуті і для професійних ліній (2).

Вони повинні мати гарну очищувальну здатність, давати пишну стійку піну у воді будь-якої жорсткості, добре розподілятися по волоссю і при цьому легко змиватися, обов'язково бути м'якими по відношенню до шкіри голови і слизовій оболонці очей (головний принцип будь-якої косметики класу mass-market - це "не нашкоди"), певною мірою забезпечувати кондиціонуючий ефект, надавати волоссю блиск і те, що в рекламах називають "здоровий вигляд", мати приємний колір і запах аромату, мати рН 3,5 – 8,5 [6].

Особливістю ж будь-якої професійної серії препаратів є більш цілеспрямований вплив і інтенсивний догляд. Підбір такої серії повинен здійснювати фахівець. На жаль, останнім часом спостерігається тенденція продажів професійних серій препаратів через аптечні мережі, великі універмаги і навіть ринки. Крім того, професійні серії препаратів по догляду за волоссям вирішують конкретну проблему швидко і ефективно, оскільки є більш концентрованими і роблять більш глибокий вплив. А цей фактор тим більше вимагає попередньої консультації з фахівцем перед тим, як споживач почне використовувати препарати з професійної серії [7].

Зупинимося докладніше на кожному з перерахованих вище вимог:

- Миюча дія шампунів пов'язана з наявністю в рецептурі шампуню поверхнево-активних речовин (ПАР);

- В розумінні споживача чистота і здоров'я волосся прямо пов'язані з їх блиском (у фізичному сенсі блиск - це відбиття світла від поверхні волосся, а гладка поверхня краще відбиває світло). Одними з найбільш ефективних компонентів шампунів, що надають волоссю блиск, є силіконові полімери, такі, як диметикон, фенілтріметікон.

- У споживчих шампунів піна повинна бути пишною, дрібнодисперсною, легко змиватися, мати кремоподібну структуру, приємною на дотик, володіти структурною міцністю, щоб мимоволі не сповзати на очі. Кремоподібний вид піні надають білкові гідролізати і продукти їхньої конденсації, оксіетілірованна касторова олія, різні ефіри жирних кислот і гліцерину. Шампуні для чутливої шкіри голови і професійні засоби щоденного використання дають мінімум піни або зовсім є безпінними;

- Рівномірний розподіл по волоссю є ще одною важливою якістю шампуню; ця властивість багато в чому залежить від в'язкості шампуню, так як дуже рідкий шампунь не затримується на волоссі, а надто густий залишається там, де його нанесли;

- Шампунь повинен легко змиватися і не залишати на волоссі відчуття непромитості;

- Після застосування шампуню волосся повинно добре розчісуватися, що пов'язано з кондиціонуючими властивостями шампуню - будь-який сучасний шампунь містить кондиціонуючі добавки, навіть якщо на це спеціально і не акцентується увага покупця;

- Кондиціонуючі добавки крім того сприяють зняттю статичного заряду, легкістю укладання і попередженню сплутування;

- Якісний шампунь не повинен викликати подразнення шкіри голови або свербіння, не повинен дратувати очі, викликати алергічні прояви;

- Важливим є і такий важко формуючий результат застосування шампуню, як шовковистість волосся.

Іноді шампунь добре розподіляється по волоссю, але маслянистий на дотик. Це говорить про перевищення жировмісних компонентів, або незбалансованості складових елементів продукту. Такий шампунь після використання не дає відчуття промитого, чистого, пухнастого волосся.

1.3 Сировина та її вплив на властивості шампуню

1.3.1 Характеристика основних складових шампуню

Склад будь-якого сучасного шампуню відповідає установленій схемі: миюча субстанція (поверхнево-активні речовини, ПАР), добавки у вигляді допоміжних ПАР (СоПАР), що сприяють отриманню додаткових заданих властивостей шампуню (піноутворення та ін), кондиціонуючі компоненти, функціональні добавки та модифікатори (регулятори рН, консерванти тощо), естетичні добавки, що надають шампуню товарний вигляд (аромату, барвники, замутнювачі, консерванти, перламутрові речовини тощо), біодобавки, вода [11].

Поверхнево-активні речовини використовуються для досягнення наступних ефектів: зниження поверхневого натягу між водою і частинками шкірного сала, бруду, полегшуючи, таким чином, видалення цих частинок з поверхні шкіри голови і волосся; утворення піни; утворення суспензії частинок бруду в піні перешкоджати повторному їх осідання на волоссі; стабілізації розчину; збільшення в'язкості шампунів і отримання точки помутніння згідно з заданими параметрами.

Класифікуються ПАР наступним чином:

· аніонні ПАР - у водному розчині розпадаються з утворенням негативно заряджених іонів;

· катіонні ПАР - у водному розчині розпадаються з утворенням позитивно заряджених іонів;

· амфотерні ПАР - у водному розчині, в залежності від рН середовища можуть проявляти катіонні (в кислому середовищі рН <7) або аніонні властивості (у лужному середовищі рН> 7); вони в значній мірі нейтралізують один одного, утворюючи внутрішню сіль, яка називається "цвіттеріоном ";

· неіоногенні ПАР - у водному розчині не утворюють іонів;

· мила.

Переважна частина всіх сучасних шампунів містить аніонні ПАР в якості основного миючого компоненту. Молекула аніоноактивних ПАР містить водорозчинну (гідрофільну) частина, заряджену негативно і жиророзчинну (гідрофобну), нейтральну. Жиророзчинна частина молекули пов'язує і обволікає частки бруду, секрет сальних залоз. Водорозчинна частина молекули орієнтується в сторону від волосся, який несе негативний заряд, внаслідок чого частки бруду, з'єднані з поверхнево-активною речовиною, відриваються від волосся, розчиняються у воді і видаляються.

Найчастішим представником аніонних ПАР в сучасних шампунях є солі Стабілізатори - кислі ефіри сірчаної кислоти, що виникають сульфатуванням жирних спиртів хлорсульфурною кислотою або триоксид сірки. Частіше за інших використовують оксіетілірованний натрійлаурілсульфат - натрій лаурет сульфат. Концентрація лаурилсульфату в шампунях зазвичай складає 7-15% в перерахунку на суху сіль.

Оксіетиленовий магній лаурилсульфат - використовують переважно в дитячих шампунях. Він більш м'який, але дорогий. Останнім часом все частіше застосовують нові м'які аніонні ПАР групи ацил пептидів, що являють собою продукти взаємодії пептидів з жирними кислотами, наприклад натрієва сіль.

З інших сульфатоз'еднань, що застосовуються в шампуні, слід назвати ефіри сульфоянтарної кислоти та натрієві солі сульфонати альфа-олефінів, які дуже м'яко діють на шкіру і очі, володіють гарними миючими та пінними властивостями.

Катіонні ПАР набагато рідше застосовуються в якості основного ПАР, але часто використовуються як добавки. У водному розчині вони розпадаються з утворенням позитивно заряджених іонів, володіють слабким миючим ефектом, проте добре "притягуються" до негативно зарядженого волосся і здійснюють фіксацію біодобавок на волоссі. До них відносяться солі четвертинних амонієвих з'єднань, катіонні полімери, кватернізовані гідролізи білка, похідні рослинних полісахаридів та інші.

Групу амфотерний ПАР представляють алкіламідопропіл бетаїн і алкілзамещенние амінокислоти з довгим ланцюгом, які використовуються в комбінації з аніонами ПАР для отримання м'якої миючої субстанції. Останнім часом все частіше в рецептурах використовують амфотерні імідазоли похідні ПАР (кокоамфоацетат), які в поєднанні з аніонами ПАР покращують піноутворюючу здатність і підвищують нешкідливість рецептур, а в поєднанні з катіонними полімерами підсилюють позитивну дію силіконів і полімерів на волосся та шкіру.

Неіонні ПАР використовують у складі шампунів для покращення консистенції, реологічних характеристик, надання волоссю шовковистості і м'якості. Частіше за інші застосовують оксіетиловані спирти, оксіетиленову касторову олію, ефіри пропіленгліколя високомолекулярних жирних кислот.

СоПАВ - це допоміжні ПАР, які сприяють створенню оптимальних збалансованих рецептур. Такі соПАР як кокоглікозіди, алкіл-ефір-карбоксилат та інші, дозволяють отримати дерматологічно м'які шампуні з стійкою інтенсивної піною, які можна рекомендувати не тільки для миття волосся, але й тіла (19).

Кріптоаніонні ПАР - поєднують властивості аніонних і неіонногенних ПАР. Представник цієї групи ПАР - алкіл-ефір-карбоксилат - забезпечує підвищену ефективність катіонних кондиціонуючих агентів, знижує подразнюючу дію, збільшує піноутворення. Фосфати і ефіркарбоксилати, використовують у косметичних виробах як диспергатори, емульгатори, солюбілізатори.

Мила (солі вищих жирних кислот). Звичайні мила - це натрієві, калієві, амонієві або алканоламмоніеві солі лаурилової, міристинової, пальмітинової, олеїнової та інших кислот рослинного або тваринного походження. В даний час кокосову олію змішують з ненасиченими милами, що отримують з оливкової або касторової олії - такі суміші володіють більш м'яким миючим і менш подразнюючою дією, краще спінюються. Кращими по м’якості, миючій здатності мають мила, виготовлені із суміші моно-і ТЕА [9].

Кондиціонуючі добавки вводять в шампуні для досягнення наступних цілей:

· Зняття статичної електрики, зменшення "розлітання" волосся;

· Розгладжування та вирівнювання пошкоджених ділянок стрижнів волосся;

· Легке розчісування мокрого і сухого волосся;

· Мінімізація пористості;

· Надання волоссю блиску і шовковистості;

· Забезпечення захисту від теплового та механічного пошкодження;

· Зволоження;

· Збільшення обсягу і маси;

· Реконструваня ушкодженого волосся.

До кондиціонуючих агентів відносять різні масла, жирні спирти, складні ефіри гліколя, змочені білкові речовини та інші. Для шампунів, що мають консистенцію звичайного або рідкого крему, загальновизнаним кондиционуючим агентом вважається ланолін, розчинне лінолеве масло і розчинні похідні ланоліну.

Механізм дії кондиціонерів наступний: катіонні субстанції, переважно, четвертинні з'єднання амонію, здатні утримуватися на негативно зарядженій поверхні волосся шляхом зв'язування з кератином. Ця властивість називається субстантивністю. Саме за рахунок субстантивності кондиціонери не тільки фіксуються на поверхні волосся, але і утримують корисну добавку. Оскільки пошкоджені ділянки волосся володіють великим негативним зарядом, на них фіксується більше катіонних частинок і косметичний ефект посилюється.

Зворотним боком цього процесу є обтяження волосся і втрата пишноти. Тому при створенні шампунів-кондиціонерів важливо дотримати баланс між миючими і кондиціонуючими складовими.

Серед інших переваг кондиціонерів слід відзначити надання волоссю гарного блиску. Це досягається тим, що кондиціонери склеюють лусочки волосся, роблячи поверхню більш рівною, змінюють показник віддзеркалення волосся, посилюючи, таким чином, інтенсивність кольору і природний блиск. Наявність кондиціонуючих компонентів в шампуні не виключає необхідність додаткового застосування бальзаму. Це обов'язково для пошкодженого і стрессованого волосся, а також для довгого волосся кінці якого посічені, оскільки такі ділянки містять велику поверхню з негативним зарядом, і дія катіонних компонентів шампуню є недостатньою.

Силікони надають волоссю блиск і шовковистість, м'якість, знімають електростатичний заряд, полегшують розчісування мокрого і сухого волосся, не допускаючи їх пошкодження. Володіють властивістю "заклеювати" лусочки ушкодженого волосся, виконують оздоровлюючу функцію, утворюючи на волоссі плівку, вони виконують також і захисну функцію.

1.3.2 Функціональні та естетичні добавки

Консерванти застосовуються в косметичній промисловості для зупинки зростання або знищення мікроорганізмів, оскільки косметичні засоби являють собою сприятливе середовище для росту та розмноження мікробів. Мікроорганізми не тільки псують продукт, а й виділяють токсини, які можуть спровокувати розвиток запальних та алергічних реакцій на шкірі. Від мікробіологічної чистоти багато в чому залежать не тільки споживчі властивості продукту, але і його ефективність і безпека [13].

Основне завдання консервантів - зберегти косметичний продукт протягом усього терміну придатності. Сучасний консервант повинен відповідати наступним вимогам: (21)

1. бути ефективним проти широкого спектру мікроорганізмів;

2. мати бактерицидний і / або бактеріостатичний ефект;

3. володіти доброю розчинністю;

4. зберігати стабільність в широких межах температур;

5. мати повну сумісність із сировиною і пакувальними матеріалами;

6. зберігати стабільність у широкому діапазоні рН;

7. володіти низькою токсичністю для людини і навколишнього середовища.

Вважається, що на даний момент не існує консерванту, що задовольняє відразу всім критеріям. Тому консерванти частіше за все, комбінують між собою, створюючи мультикомпонентні системи. Перевагою цих систем є:

· розширення спектру антимікробної дії;

· антимікробний синергетичний ефект;

· зниження токсичності;

· зменшення ризику виникнення резистентності мікроорганізмів;

· можлива економічна вигода.

Підбір консерванту здійснюється індивідуально до кожного виробу. Це важке завдання, оскільки необхідно врахувати сумісність консерванту з усіма інгредієнтами шампуню. Існує перелік консервантів дозволених для застосування в парфюмерно-косметичних засобах.

Згущувачі (регулятори в'язкості) додають у шампуні для надання потрібної консистенції - як правило, підвищення в'язкості. У той же час при правильному підборі комбінації ПАР можна отримати необхідну в'язкість при меншому вмісті загусників. Як загусники використовують такі полімери: полівінілпіролідон, структуровані сополімери акрилатів і т.д. Роль загусників можуть виконувати модифіковані гліцерилові ефіри жирних кислот, похідні полісахаридів рослинного походження, а також деякі катіонні полімери. Часто, для шампунів на основі лаурилсульфату натрію як загусник застосовують NaCl. Однак, NaCl може знижувати адсорбцію катіонного полімеру на волоссі і тим самим перешкоджати прояву кондиціонуючого ефекту. Для кремоподібних шампунів ефективними загусниками є стеарат натрію і аміди стеаринової кислоти [19].

Солюбілізатори - це спеціальні речовини, у присутності яких підвищується розчинність важкорозчинних інгредієнтів (ароматизаторів, консервантів, бактеріостатичних добавок). Вони добре розчиняються у воді, в жирах, олії і деяких органічних розчинниках. Часто використовують для розчинення ароматизаторів. Деякі біодобавки перед введенням в шампунь також розчиняють в солюбілізаторах, наприклад, масло жожоба, зародки пшениці, жиророзчинні вітаміни. Як солюбілізатори зазвичай використовують етиловий спирт, гліцерин, пропіленгліколь, моноетіловий ефір діетиленгліколю.

Регулятори рН використовують для корекції водневого показника. Додають м'які кислоти (лимонну, молочну, ортофосфорну) або луги (гідроокис натрію, моно-або ТЕА). рН шампуню повинен бути таким, щоб забезпечувати ефективність усіх компонентів, що входять до його складу. Регулювання рівню рН важлива з точки зору зниження можливості подразнення шкіри при використанні шампунів.

Опалесцюючі добавки і замутнювачі. Опалесцюючі добавки використовуються для додання опалесценції ("перламутру") прозорим шампуням. Зазвичай вони представляють собою воскоподібні продукти, мало розчинні, але легко диспергуючі в шампуні. При їх підборі основна увага звертається на те, щоб їх застосування не погіршувало інших важливих властивостей шампуню, зокрема піноутворення.

Замутнювачі дозволяють додати шампуням однорідно замутнений зовнішній вигляд. Вони маскують візуальні неоднорідності продукту, дозволяючи, практично не змінювати рецептуру, надати продукту нові споживчі властивості. Замутнювачі сумісні з аніонами і неіоногеними типами ПАР. Розроблено замутнювачі для кондиціонерів, що містять катіонні ПАР. Вони являють собою водні дисперсії полімерів, легко змішуються з водою і економічні у використанні.

Барвники вводять з метою створення продукту закінченого вигляду або для маскування небажаних відтінків. Вони повинні бути безпечні для споживачів, світлостійкими і не взаємодіяти з компонентами шампуню та упаковкою.

Віддушки "прикрашає" продукт, створюючи його неповторний вигляд, але і знищує запах сировини. Вона повинна бути сумісна з ПАР та іншими активними речовинами, що входять до складу шампуню. Останнім часом розроблена технологія інкапсуляції ароматів. Інкапсулювання дає можливість зберегти аромат від впливу води, кисню, активних інгредієнтів, що входять до косметичних виробів. Оцінка стійкості аромату проводиться в тій упаковці в якій шампунь буде випускатися, шляхом тривалої витримки (1-2 роки) при кімнатній температурі. Перевірка експрес-методом здійснюється в умовах кліматичної камери до 3-х місяців [18].

Вода в шампуні може досягати 80% і більше, тому якість води має велике значення при виробництві шампунів. Перш за все, вода повинна бути мікробіологічно чистою, в іншому випадку вона стати джерелом забруднення продукту. Необхідно, щоб у ній були відсутні солі заліза і жорсткості (кальцію, магнію). Солі жорсткості зменшують піноутворення в шампуні, залізо може руйнувати активну добавку і змінювати колір. Для зв'язування солей жорсткості в шампуні додають хелатні з'єднання, наприклад Трилон Б. Вміст важких металів у воді не повинен перевищувати допустимі норми. При виробництві шампунів, обов'язкове проведення спеціальної водопідготовки з метою одержання зм'якшеної, мікробіологічно чистої води.

1.3.3 Основні біодобавки

Використання білкових біодобавок в косметиці дуже поширене. У наш час все частіше використовуються рослинні і морські протеїни. Рослинні білки екстрагуються з бобів, пшениці, вівса, сої, мигдалю та інших. Широко використовується морський колаген. Основними корисними властивостями білків є: непогана поглинанність шкірою, можливість проникнення через ороговілі шари шкіри до волосяних фолікула, ефект утворення плівки, зволожуюча дія, зменшення подразнень від поверхнево-активних речовин в шампуні, обмеження набухання волосся у розчинах ПАР, стабілізація піни миючих засобів, поліпшення еластичності, полегшення укладання волосся, надання об'єму волоссю, посилення блиску волосся [14].

Амінокислоти, будучи структурними частинами білка, також застосовуються в шампуні. Вільні амінокислоти здатні утримувати вологу в роговому шарі шкіри, а також прискорювати загоєння. Частина з них є "незамінними", тобто які надходять в організм людини тільки з їжею. У засобах для волосся амінокислоти сприяють поліпшенню стану слабкого та ушкодженого волосся за рахунок "цементування" каротинових структур. Пептиди - це ланцюги амінокислот, які діють з великою специфічністю.

Ліпіди відіграють важливу роль у функціонуванні шкіри голови і волосся. По суті, функція шампуню і полягає в тому, щоб видалити не тільки бруд, але й жири. Однак, видалення усього жиру призводить не тільки до дискомфорту від надмірної сухості скальпа, але і до втрати захисної функції шкіри. Крім того, тотальне видалення жиру шампунем, за принципом зворотного зв'язку (компенсаторно), призводить до ще більшого його виділення. Тому часте миття жирного волосся шампунем "від жирного волосся" приводить до збільшення їх жирності. Для відновлення ліпідного шару в шампунь вводять пережиріваючі добавки При передозуванні пережиріваючіх компонентів, шампунь може бути жирним на дотик, і при використанні давати "почуття непромитих волосся". Такий "пережирений" шампунь "обтяжує" волосся і зменшує пишність. Тому частіше до складу шампунів вводять модифіковані жири - оксіетилінові ефіри жирних кислот і масел, які такими властивостями не володіють.

Цераміди (сфінголіпіди) разом з жирними кислотами і холестерином цераміди являють собою основну фракцію (40–66%) ліпідів ороговілого шару шкіри. У шкірі цераміди заповнюють міжклітинний простір між каротиноцитами ороговілої шару і утворюють багатошарові ліпосоми (рідкі кристали, разом з жирними кислотами і стиролом), які важливі для утримання води в шкірі. У волоссі цераміди надають зв'язуючу дію між клітинами кутикули. Введення церамідів покращує структуру волосся, особливо після фарбування, завивки, інсоляції. Оскільки цераміди є складовою частиною натуральної шкіри і волосся, вони не токсичні і ефективні в невеликих концентраціях.

Ліпопротеїди - це амінокислоти, отримані в результаті гідролізу каротину, казеїну, колагену та інших протеїнів. Завдяки своїй структурі, розчинні в олії, легко адсорбуються на шкірі і волоссі, швидко проникають через різні шари епідермісу. На волоссі, підтримують або відновлюють захисний ліпідний шар. Мають гарні вологоутримуючі властивості і перешкоджають втраті вологи. На основі цих продуктів розроблені рецептури для догляду за пошкодженим волоссям.

Лецитин поширені в тваринних і рослинних організмах, особливо багаті ними органи і клітини, здатні до розмноження і енергетичної діяльності - мозкова речовина, нерви, яєчний жовток, насіння. Лецитин, проникаючи глибоко в шкіру, омолоджує її, надає їй пружності і еластичності, сприяє проникненню інших речовин всередину клітини. Позитивно діє і на волосся, покращуючи його стан, порушений завивкою або фарбою, надає волоссю м'якість і живий блиск. Препарат, що отримується з яєчного жовтка називається оволецітіном. Соєвий лецитин отримують з бобів сої.

Рослинні масла можуть бути використані у складі шампунів тільки при розчиненні солюбілізаторами. Найбільш популярними маслами є кокосова (завдяки здатності утворювати захисну плівку на поверхні волосся, вводиться в шампуні і бальзами для ослабленого та ламкого волосся), жожоба (володіє плівкоутворюючими властивостями, надає волоссю кондиціонуючий і стимулюючий ефект, робить волосся м'якими і блискучими, відновлює їх структуру; рекомендується для фарбованого, пошкоджених та слабкого волосся), насіння винограду (застосовується для жирного та ушкодженого волосся), зародків пшениці (регенерує і живить шкіру і волосся, захищає від сонячної радіації, покриває волосся захисною плівкою, що надає волоссю гнучкість і блиск).

1.4 Класифікація шампуню

Загальноприйнятою класифікації шампунів на сьогоднішній день немає, тому нижче наведемо декілька найбільш використовуваних [4].

1. По типу волосся, для яких призначені шампуні: для сухих, жирних, нормальних, змішаних (жирні корені / сухі кінчики), пошкоджених, пофарбованих, ослаблених, тонких, товстих та ін.

На перший погляд, найпоширенішими повинні бути шампуні для нормального волосся. На практиці ж, нормальне волосся зустрічається досить рідко - адже будь-яка особливість волосся робить їх відмінними від нормальних і вимагає додаткового догляду. Сухе волосся потребує крім м'яких миючих субстанції наявності зволожуючих добавок, таких як масла, рослинні екстракти, сонцезахисні фактори, провітамін В5 та ін. Шампуні для жирного волосся теж не повинні містити жорсткої миючої субстанції, тому що постійне знежирення, зрештою, викликає посилення роботи сальних залоз. Такі шампуні містять добавки, що зменшують виділення сала, наприклад, за рахунок звуження протоків сальних залоз. Подібною дією володіють препарати сірки, екстракт какао-бобів, кропиви, реп'яха та інших. Шампуні для ушкодженого волосся містять в обов'язковому порядку кондиціонуючі складові, що здійснюють перехід біодобавок до ушкодженої ділянки і фіксацію її на волосині. З біодобавок найбільш ефективні - протеїни та їх похідні (каротин), цераміди.

2. За статевою та віковою ознакою : чоловічі, дитячі, жіночі, сімейні.

Особливістю дитячих шампунів є максимально м'яка миюча субстанція, майже повна відсутність барвників та консервантів, занадто активних біодобавок і не мають різких запахів. Він повинен бути гіпоаллергенним та не викликати подразнення шкіри голови і слизової оболонки очей. шампунь якість попит сировина

3. За зовнішнім виглядом: рідкі, кремоподібні, желеподібний, сухі (застосовувані як з розведенням, так без нього), в аерозольній упаковці.

4. Лікувальні - проти випадіння волосся, проти себореї, лупи, для алергіків та інші. (за приблизними оцінками, на частку цих шампунів припадає близько 23% ринку).

5. По глибині очищення - м'які для щоденного застосування, для глибокого очищення.

6. За додатковим ефектом: кондиціонуючі, фарбувальні, захисні (у тому числі сонцезахисні), відновлюючі, зволожуючі, пілінгові. Сонцезахисні у свою чергу можна виділити в окрему групу, куди також увійдуть і шампуні для відвідування басейну (з додаванням, наприклад, касторової олії для захисту від хлорки) - нерідко такі шампуні містять захисні плівкоутворювальні компоненти.

7. Останнім часом досить широкого поширення набули ароматерапевтичні шампуні. Такі шампуні містять натуральні ефірні масла або спеціальні парфумерні композиції на основі ефірних олій; все це дозволяє досягти наступних ефектів - антиоксидантного, стимулюючого, що підсилює місцевий кровообіг, активності, протизапальної, знищує появу лупи та ін.

Умовність вищенаведених класифікацій пояснюється тим, що будь-який сучасний шампунь поєднує в собі ознаки різних груп.

1.5 Порівняльна характеристика різних способів виробництва шампуню

Спосіб приготування шампуню здійснюють шляхом завантаженого в реактор, забезпечений мішалкою і сорочкою для обігріву та охолодження, розрахункової кількості води і нагрівають до температури 40-45°С. Потім завантажують сироватку молочну суху, перемішуючи, нагрівають до 65°С і продовжують перемішувати при цій температурі протягом 30хв., потім охолоджують до 45-50°С і завантажують сульфоетоксилати, загусник, стабілізатор, барвник та продовжують перемішувати при цій же температурі до отримання однорідної маси , далі вводять консервант і ароматизатор, перемішують до одержання готового продукту, після чого фільтрують і подають на розфасування. Шампунь володіє високою якістю, необхідною в'язкістю і стабільністю [8].

Існують різні способи виробництва шампуню:

Миючий засіб, що містить концентрат молочної сироватки та додатково сульфоетоксилати, гліцерин, формалін, спирт етиловий. Співвідношення компонентів, мас./%, наступні:

· Діетаноламіди жирних кислот - 2-4

· Отдушка - 0,5 - 2,0

· Барвник - 0,001 - 0,02

· Концентрат молочної сироватки - 3-7

· Сульфоетоксілати - 8-12

· Гліцерин - 1-3

· Формалін - 0,1-0,2

· Спирт етиловий - 0,5-2,5.

· Вода - Все інше

Спосіб приготування полягає в тому, що в реактор, забезпечений мішалкою і сорочкою для обігріву та охолодженням, завантажують розрахункову кількість води, діетаноламідів, сульфоетоксилата, гліцерину, барвника, нагрівають до 70°С і перемішують протягом 1 години. Суміш охолоджують до 60°С, завантажують молочну сироватку і продовжують перемішувати при тій же температурі до отримання однорідної маси.

Потім проводять охолодження і при 35-40°С вводять спирт, формалін, ароматизатор і перемішують до готовності

Недоліком такого способу приготування шампуню є використання концентрату молочної сироватки, вільної від білка, що знижує позитивний вплив шампуню на функціональний стан волосся і шкіри, оскільки при отриманні концентрату молочна сироватка неминуче втрачає частину своїх корисних якостей.

Також тривалість технологічного процесу, зумовлена необхідністю попередньої обробки води, великою кількістю компонентів, що входять до складу шампуню і послідовність їх введенням в суміш.

Загальновідомо застосування для миття волосся молочної сироватки. Молочна сироватка містить багато біологічно активних сполук, вітамінів ферментів, мінеральних солей, які сприятливо впливають на ріст волосся.

Найбільш близьким технічним рішенням є додавання до складу окрім сульфоетоксилата, барвника, аромату, формаліну, введені молочної сироватки замість води, кухонної сілі як загусника, а також при необхідності перламутрової добавки при наступному співвідношенні, мас./%:

· Сульфоетоксілати - 6,0-10,0

· Барвник - 0,0005-0,001

· Отдушка - 0,8-1,0

· Формалін - 0,05-0,1

· Сіль - 4,5-5,5

· Перламутрова добавка - 3,5-4,5

· Сироватка молочна - Все інше

Такий спосіб приготування шампуню, що передбачає перемішування компонентів при певних температурних режимах і в певній послідовності, полягає в тому, що замість води береться молочна сироватка, яку нагрівають до 65-67°С і перемішують протягом 30 хвилин, потім охолоджують до 50-55°С і вводять сульфоетоксилати , барвник, кухонну сіль і перламутрову добавку, продовжуючи перемішування до отримання однорідної маси, після чого суміш охолоджують і вводять формалін та ароматизатор.

Недоліком шампуню і способу його отримання є те, що при виробництві шампуню використовують молочну сироватку. При зберіганні зазначеної сироватки понад 12 годин відбувається зміна її складу та властивостей, що істотно позначається на якості одержуваного продукту.

Завданням цього винаходу є підвищення якості одержуваного шампуню і спрощення технології його виробництва за рахунок використання для виробництва сировини, що має більш тривалий термін зберігання, ніж нативна молочна сироватка.

Досягається це тим, що створено шампунь, і спосіб його отримання, до складу якого крім сульфоетоксилата, барвника, ароматизатора, загусника, консерванту і модифікованої добавки, замість нативної молочної сироватки введена суха молочна сироватка (з вмістом сухих речовин 95 - 96%), по меншій мірі 0,5%, і, додатково, вода та стабілізатор при наступному співвідношенні компонентів, мас./%:

· Сульфоетоксілати - 6-12

· Водорозчинні ефіри целюлози - 0,6-1,2

· Модифікований Гуар - 0,15-0,25

· Хлорид натрію - 1-2

· Консервант - 0,1-0,2

· Отдушка - 0,3-2

· Барвник - 0,001-0,02

· Добавки - 0,001-5,5

· Сироватка молочна суха - 0,5-5,5

· Вода - Все інше

Сироватку молочну суху одержують із сироватки молочної - вторинного продукту, що отримується при виробництві сиру, шляхом додаткової переробки, що робить можливим отримання продукту тривалого зберігання , який містить усі компоненти вихідної молочної сироватки, такі як білки тваринного походження, лактоза, солі, мікроелементи (калій, натрій, кальцій, магній, фосфор) і вітаміни A1, B1, В2 В6, B12, С, PP, E і зберігає всі корисні властивості нативної молочної сироватки, які визначають відмінні миючі властивості шампуню [17].

В отриманій композиції за рахунок введення як загусник водорозчинних ефірів целюлози в кількості 0,6-1,2% і стабілізатора системи модифікованого Гуар в кількості 0,15-0,25% вдалося отримати необхідну в'язкість і стабільність системи (запобігти її розшарування), а також знизити вміст хлоридів натрію (кухонної солі) до 1-2%. При цьому масова частка хлоридів натрію не перевищує норматив.

Як модифіковані добавки використовують перламутровий концентрат, або гліцерин, або масляні екстракти кореневищ аїру, ромашки, або інші добавки, дозволені до застосування в миючих засобах для людей.

Доза ПАР - сульфатоетоксилатів визначена досвідченим шляхом у розрахунку на 100% активної речовини в кількості 6-12%.

Формалін забезпечує відсутність мікроорганізмів в готовому шампуні протягом гарантійного терміну зберігання (12 місяців).

Запропонований спосіб приготування шампуню, що передбачає перемішування компонентів системи за певних температурних режимах і в певній послідовності, полягає в тому, що попередньо здійснюють процес відновлення молочної сироватки, для чого суху молочну сироватку завантажують у нагріту до температури 40-45°С воду, постійно перемішуючи нагрівають до 65°С, і продовжують перемішувати при цій температурі 30 хвилин, причому в охолоджену до 45-50°С відновлену молочну сироватку, крім додавання сульфоетоксилатів, що модифікує добавки, барвника і кухонної солі додатково вводять як загусник і стабілізатор водорозчинні ефіри целюлози і модифікований Гуар, а охолодження отриманої однорідної маси проводять до 35-40°С і вводять ароматизатор і консервант [23].

Нагрівання відновленої молочної сироватки необхідний для інактивації ферментів, що гарантує припинення життєдіяльності патогенних мікроорганізмів і, отже, підвищує стійкість шампуню при зберіганні.

Нагрівання доцільно проводити до 65°С, при підвищенні температури (70°С і вище) з скороченням терміну витримки відбуваються серйозні зміни сироваткових білків: агрегація та денатурація беталактоглобуліна, випадіння в осад альбуміну і імуноглобулінів, необоротна денатурація альфалактоглобуліна , що приводить до істотного зниження емульгуючої здатності білків, їх гідрофільності та інших функціональних властивостей (стабілізація піни, гелів та емульсій).

Таким чином, з підвищенням температури пастеризації молочна сироватка починає втрачати ті властивості, які представляють її як ефективний компонент шампуню високої якості.

30-хвилинне і перемішування при температурі 65°С гарантує припинення життєдіяльності патогенних мікроорганізмів

При температурі 45-50°С відбувається, швидке розчинення в сироватці сульфоетоксилата і загусника, що включає кухонну сіль, які вводять для отримання желеподібної консистенції шампуню, зручного в користуванні і часткової його консервації.

Тож можна зробити висновок, що склад і спосіб приготування відрізняються від відомого як якісно, так і кількісно, тобто виключена зі складу молочна сироватка, замінена введенням сухої молочної сироватки, води, водорозчинних ефірів целюлози, модифікованого Гуар, а також змінився порядок введення компонентів, температурний і часовий режим деяких стадій приготування шампуню.

Використання такої технології робить істотно незалежним виробництво від територіального розташування постачальника сухої молочної сироватки та інших компонентів системи, що в кінцевому підсумку допускає зробити сировинної запас виробництва за всіма компонентами. Крім того дозволяє зменшити вміст хлоридів, а за рахунок застосування водорозчинних ефірів целюлози і модифікованого Гуар дозволяє отримати необхідну в'язкість і стабільність запропонованої композиції.

1.6 Вимоги до упаковки та маркування шампуню

Упаковка рідких шампунів повинна відповідати вимогам ДСТУ 27429, желеподібних та кремоподібних – ДСТУ 28303, з доповненнями. Шампуні фасують у флакони з полімерних матеріалів, масою не більше 1000г включно [6].

Маса шампуню в одиничній тарі повинна відповідати масі, що встановлена у технічних вимогах на виріб підприємства-виробника. Допустимі відхилення по масі (%) не повинні перевищувати норм: при фасуванні масою до 100г – 5%, від 101г до 300г – 4%, від 301 до 1000г – 1%.

Шампуні в кількості не більше 20 шт. пакують в ящики з гофрованого картону. Дозволяють флакони укладати у футляр. Дозволяють також використовувати термоусадочні плівки або інші групові упаковки, що забезпечують збереженість шампуню при транспортуванні та зберіганні.

Маркування. На флаконах з шампунем, а також на футлярах вказують на державній мові (у разі експортних поставок і на мові країни-отримувача): найменування продукції; найменування підприємства–виробника, його товарний знак та адресу; маса нетто; дату виробництва(місяць, рік); термін зберігання; штрих-код; обозначення дійсних технічних вимог; знак відповідності.

На груповій упаковці або на вкладці вказують: найменування продукції; найменування підприємства-виробника, його товарний знак та адресу; масу нетто; кількість одиниць в упаковці; дату виробництва; строк зберігання; обозначення дійсних технічних вимог.

Транспортне маркування містить такі маніпуляційні знаки: "Вгору", "Обережно, крихке", "Боїться вологи".

Гарантійний термін зберігання шампунів встановлює підприємство-виробник.

1.7 Висновки з огляду літератури, обґрунтування обраного напряму дослідження

Забруднене середовище, недолік вітамінів, погана атмосфера по губно впливають на стан нашого здоров’я. Віддзеркаленням таких чинників є поганий стан нашого волосся, тому перед споживачем стоїть вибір якому шампуню віддати перевагу для надання волоссю не лише чистого та свіжого вигляду, але й отримати відновлюючу та оздоровчу дію від його використання [20].

Шампунь є дуже популярним товаром для споживача. Обсяги продажу шампунів на українському ринку становлять приблизно $237 млн. на рік. Вітчизняні виробники мають все необхідне для розвитку своїх компаній. В Україні вистачає лікувальних трав, висококваліфікованих спеціалістів та технологій, які не поступаються зарубіжним.

До складу будь-якого шампуню входить: миюча субстанція (поверхнево-активні речовини, ПАР), добавки у вигляді допоміжних ПАР (СоПАР), що сприяють отриманню додаткових заданих властивостей шампуню (піноутворення та ін), кондиціонуючі компоненти, функціональні добавки та модифікатори (регулятори рН, консерванти тощо), естетичні добавки, що надають шампуню товарний вигляд (ароматизатори, барвники, замутнювачі, консерванти, перламутрові речовини тощо), біодобавки, вода.

Також шампуні вітамінізують, збагачують екстрактами рослин, фруктів, вводять добавки, що підвищують його цінність.

Шампуні класифікуються за типом волосся, за статевою та віковою ознакою, за зовнішнім виглядом, лікувальні властивості, за додатковим ефектом, по глибині очищення. Останнім часом досить широкого поширення набули ароматерапевтичні шампуні. Такі шампуні містять натуральні ефірні масла або спеціальні парфумерні композиції на основі ефірних олій; все це дозволяє досягти наступних ефектів - антиоксидантного, стимулюючого, що підсилює місцевий кровообіг, активність, знищує появу лупи, оказує протизапальну дію та ін.

Удосконалення складу та підвищення якості шампуню призводить до постійного збільшення асортименту шампуню, тому є необхідним дослідження якості шампуню від різних виробників.

Розділ 2 . Експериментальна частина

2.1 Аналіз попиту і реалізації шампуню

При придбанні шампуню головним фактором для споживача, що визначає вибір, є призначення: покупець обирає шампунь залежно від стану шкіри голови й волосся. Розрахунки структури асортименту шампуню по призначенню на основіузагальненихданих (Додаток А) показав, що найбільшу частину в асортименті займають шампуні універсальні й для нормального волосся. Ці дві групи можна об’єднати, тому що практично вони є шампунями одного й того ж самого призначення, хоча виробники вказують такі шампуні в маркуванні по-різному. Майже у два рази менша частка представлена шампунями для сухого волосся (22%). Шампуні для жирного волосся і спеціальні (для фарбування, тонкого та ламкого волосся, для додання об’єму, для блондинок та брюнеток і т.д.) представлено в межах 10-14%.

Закон попиту говорить про те, що чим вище ціна, тим менше число тих, хто погодиться купити даний товар, тобто менше рівень попиту; і навпаки, чим нижче ціна, тим більше буде число покупців і кількість товару, що виробляється. Таким чином, попит і ціна перебувають в зворотно пропорційній залежності. Однак при підвищенні цін на престижні товари часто спостерігається збільшення попиту, тому що споживачі можуть порахуватибільш високу ціну показником більш високої якості. При занадто високій ціні попит на престижні товари зменшується.

Найбільш важливим у вивченні будь-якого ринку, у тому числі й косметичного, є дослідження споживчих переваг відносно якості й ціни товару. Ці дві характеристики перебувають у постійній взаємодії, і ціна часто визначається якістю. У той же час для косметичних засобів характерне збільшення ціни за рахунок іміджу косметичних фірм, яке може доходити до декількох десятків раз. Довгий час зберігалася думка, що попит на товари на українському ринку, у тому числі косметичному, визначається ціною внаслідок низької платоспроможності населення.

Дослідження щодо якості й ціни косметичних засобів, проведені в 2008 р., показали, що лише 14% споживачів орієнтуються винятково на ціну товару. Це в основному люди старше 50 років, які купують товар по звичці, тому що раніше асортимент косметичних товарів був не великий і на якість не зверталиуваги. Більшість споживачів (47%) намагаються обирати оптимальний варіант, у якомуоб’єднуєтьсядоситьвисока якість і відповідна ціна, 39% склала група споживачів, орієнтованих винятково на якість косметичних товарів.

2.2 Об’єкти, предмети та основні методи дослідження

Шампуні повинні виготовлятися згідно з НД щодо рецептур та технологічних інструкцій, які затверджені в установленому порядку з виконанням санітарних правил для підприємств парфумово-косметичної промисловості [6].

Об’єктами дослідження були п’ять зразків кремоподібних шампунів для нормального волосся різних виробників:

1. "Schauma" (Schwarzkopf & Henkel);

2. "Сто рецептов красоти" (Калина);

3. "Fructis" (Garnier);

4. "Palmolive" (Colgate-Palmolive);

5. "Timotei" (Unilever);

Дані зразки були досліджені за органолептичними (зовнішній вигляд, колір, запах) та фізико-хімічними показниками (концентрація водневих іонів (рН), масова частка сухої речовини, піноутворення та піностійкість ).

2.2.1 Методики досліджень

Методика визначення піноутворюючої здатності шампуню [5].

Вона характеризується пінним числом та стійкістю піни.

Готовлять 0,5%-вий розчин шампуню: для цього 0,5г шампуню розчиняють в 100 мл дистильованої води. 10 мл цього розчину поміщають у циліндр на 100 мл і струшують протягом 1 хв., замірюють висоту стовпця. Залишають на п’ять хвилин і потім дивляться висоту стовпця піни.

Обробка результатів. Піноутворюючу здатність Н (мм) обчислюють за формулою:

Н=1,005 * Н5 зм., (2.1)

де 1,005 – поправочний коефіцієнт;

Н5 зм – висота стовпця піни по закінченню 5 хв., мм;

Коефіцієнт стійкості піни обчислюють по формулі:

Y+ Н5/Н0,(2.2)

де Н0 і Н5 – скоректовані висоти стовпця піни, мм. За остаточний результат випробувань приймають середнє арифметичне трьох паралельних визначень, припустима розбіжність між якими для початкової висоти стовпця піни не повинна перевищувати 5мм.

Методика визначення масової частки сухих речовин.

Суть методу полягає в висушуванні наважки шампуню при певній температурі та обчислення втрати ваги по відношенню до наважки.

5г підготовленого досліджуваного шампуню зважують з похибкою не більше 0,01г. Відкриті бюкси з наважками поміщають в сушильну шафу нагріту до температури 120ºС. Висушування шампуню триває 50 хв. Після цього бюкси зважують і знову ставлять у сушильну шафу. Так повторюють доти, поки маса не перестане змінюватися. По закінченню висушування бюкси з наважками нещільно закривають кришками, поміщують в ексикатор на 30 хв., потім, щільно закривши бюкси кришками зважують.

Масову частку вологи (Х) в процентах обчислюють за формулою:

Х=(М1 – М2)/5,(2.3)

де, М2 – маса бюкси з наважкою після висушування, г;

М1 – маса бюкси з наважкою до висушування, г;

5 – маса наважки продукту, г.

За остаточний результат аналізу приймають середнє арифметичне результатів двох паралельних досліджень.

Методика визначення рН.

Визначення рН проводять на йономері. Дослідження засноване на вимірі е.д.с. вічка, яка складається із скляного електроду і напівелементу порівняння, які находяться в аналізуючому середовищі [6].

Е=Е0 – θ рН, (2.4)

де Е – е.д.с. вічка;

Е0 – постійна складова е.д.с.;

θ – кутовий коефіцієнт градированої характеристики;

Готовлять 10% розчин шампуню: для цього 10г. шампуню розводять 90мл.дистильованої води. В стакан місткістю 150мл наливають 50-70мл аналізую чого розчину, опускають в нього скляний електрод та напівелемент порівняння, потім вимірюють е.д.с. (Ех). Розраховують рН в аналізую чому розчині:

рНх = (Е0 – Ех)/ θ;(2.5)

2.3 Результати досліджень та їхній аналіз

Були досліджені п’ять зразків шампунів за органолептичними (консистенція, колір, запах та миюча здатність) та фізико-хімічними показникам (піноутворююча здатність, рН, масова частка сухих речовин).

Результати дослідження за органолептичними показниками представлені в таблиці 2.1.

Таблиця2.1Результати органолептичних досліджень

При проведенні органолептичної оцінки було виявлено, що “Schauma” (Schwarzkopf & Henkel), "Fructis" (Garnier), "Palmolive" (Colgate-Palmolive), "Timotei" (Unilever) відповідають усім вимогам НД [6]. Вони мають кремоподібну структуру, колір притаманний шампуню даного типу, без сторонніх запахів. “Schauma” (Schwarzkopf & Henkel) та "Palmolive" (Colgate-Palmolive) мали

приємний аромат трав, що обумовлено додаванням до складу виробником екстракту трав. "Сто рецептов красоти" (Калина) має занадто рідку консистенцію. Такий дефект може бути причиною недотримання пропорцій рецептури або неправильним проведенням технології виробництва.

Оцінка миючої здатності шампуню проводилася різними віковими категоріями людей. Для оцінення цього показника було використано п’ятибальну шкалу. Вищу оцінку отримали шампуні після миття якими волосся мало чистий, свіжий вигляд, було шовковисте та м’яке на дотик, відсутнє відчуття непромитості та обтяження.

Результати дослідження миючої здатності представлені у вигляді діаграми (рис2.1).

Рис.2.1 Діаграма визначеннямиючої здатності дослідних зразках

Умовні позначення:

Зразок 1 – Schauma" (Schwarzkopf & Henkel);

Зразок 2 – "Сто рецептов красоти" (Калина);

Зразок 3 – "Fructis" (Garnier);

Зразок 4 – "Palmolive" (Colgate-Palmolive);

Зразок 5 -"Timotei" (Unilever);

З діаграми видно, що найвищу кількість балів отримав зразок 3 - "Fructis" (GarnierLaboratories), зразки 1, 2, 5 отримали оцінку добре, такий результат обумовлений тим, що ці шампуні краще використовувати з кондиціонером або бальзамом. "Сто рецептов красоти", зразок 4, отримав найнижчу оцінку у всіх респондентів, після його використання волосся мало відчуття непромитості.

Піноутворююча здатність характеризується такими показниками: пінне число та стійкість піни. Згідно до ТУ пінне число у доброякісному шампуні повинна бути не менше, ніж 100мм,а стійкість піни коливатися у межах 0,7-1,0од [6].

Результати дослідження пінного числа та стійкості піни представлені на рис.2.2 та 2.3

Рис.2.2 Діаграма визначення пінного числа (мм) у дослідних зразках

Умовні позначення:

Зразок 1 – Schauma" (Schwarzkopf & Henkel);

Зразок 2 – "Сто рецептов красоти" (Калина);

Зразок 3 – "Fructis" (Garnier);

Зразок 4 – "Palmolive" (Colgate-Palmolive);

Зразок 5 -"Timotei" (Unilever);

По отриманим даним можна зробити висновок, що кожен із даних зразків шампунів має пінне число 400мм і більше, що відповідає вимогам НД.

Рис.2.3 Діаграма визначення стійкості піни (од) у дослідних зразках

Умовні позначення:

Зразок 1 – Schauma" (Schwarzkopf & Henkel);

Зразок 2 – "Сто рецептов красоти" (Калина);

Зразок 3 – "Fructis" (Garnier);

Зразок 4 – "Palmolive" (Colgate-Palmolive);

Зразок 5 -"Timotei" (Unilever);

З рисунка можна зробити висновок, що дані зразки дають стійки піни і повністю відповідають вимогам ДСТУ за даним показником.

Результати визначення концентрації водневих іонів даних зразків представлені на рис.2.4. Згідно ТУ рН кремоподібних шампунів повинна коливатися у межах 3,5-8,5 [22].

Рис.2.4 Визначення рН у даних зразках

Умовні позначення:

Зразок 1 – Schauma" (Schwarzkopf & Henkel);

Зразок 2 – "Сто рецептов красоти" (Калина);

Зразок 3 – "Fructis" (Garnier);

Зразок 4 – "Palmolive" (Colgate-Palmolive);

Зразок 5 -"Timotei" (Unilever);

Визначення концентрації водневих іонів даних зразків отримали результат, що не перевищує норми по ТУ.

При визначенні масової частки сухих речовин були отримані наступні результати, що представлені на рис.2.5.

Рис.2.5 Діаграма визначення масової частки сухих речовин(%) в дослідних зразках

Умовні позначення:

Зразок 1 – "Schauma" (Schwarzkopf & Henkel);

Зразок 2 – "Сто рецептов красоти" (Калина);

Зразок 3 – "Fructis" (Garnier);

Зразок 4 – "Palmolive" (Colgate-Palmolive);

Зразок 5 -"Timotei" (Unilever);

Зразки 1 та 2, при визначенні масової частки сухих речовин, отримали низькі результати: 17% та 13% (по НД повинно бути не менше ніж 18%). Таке розходження може бути причиною неправильного проведення технологічних режимів, недотриманні правильних пропорцій компонентів.

Висновки

Шампуні представляють собою водні, водно-спиртові розчини, гелі або емульсії поверхнево-активних речовин, а також спеціальних та збагачених вітамінами, екстрактами та іншими добавки [6].

Виробники шампуню постійно розширюють свій асортимент за рахунок нововведень, додавання нових компонентів до складу, тому метою нашої роботи було дослідження п’яти зразків рідких кремоподібних шампунів для нормального волосся від різних виробників:

1. "Schauma" (Schwarzkopf & Henkel);

2. "Сто рецептов красоти" (Калина);

3. "Fructis" (Garnier);

4. "Palmolive" (Colgate-Palmolive);

5. "Timotei" (Unilever);

Об’єкти були досліджені по органолептичним (зовнішній вигляд, колір, запах) та фізико-хімічним показникам (концентрація водневих іонів (рН), масова частка сухої речовини, піноутворююча здатність).

При проведенні органолептичної оцінки було виявлено, що “Schauma” (Schwarzkopf & Henkel), "Fructis" (Garnier), "Palmolive" (Colgate-Palmolive), "Timotei" (Unilever) відповідають усім вимогам НД. Вони мають кремоподібну структуру, колір притаманний шампуню даного типу, без сторонніх запахів. “Schauma” (Schwarzkopf & Henkel) та "Palmolive" (Colgate-Palmolive) мали приємний аромат трав, що обумовлено додаванням до складу виробником екстракту трав. "Сто рецептов красоти" (Калина) має занадто рідку консистенцію. Такий дефект може бути причиною недотримання пропорцій рецептури або неправильним проведенням технології виробництва.

Оцінка миючої здатності шампуню проводилася різними віковими категоріями людей. Для оцінки цього показника було використано п’ятибальну шкалу. Вищу оцінку отримали шампуні після миття якими волосся мало чистий, свіжий вигляд, було шовковисте та м’яке на дотик, відсутнє відчуття непромитості та обтяження.

Найвищу кількість балів отримав "Fructis" (GarnierLaboratories). "Schauma" (Schwarzkopf & Henkel), "Palmolive" (Colgate-Palmolive), "Timotei" (Unilever) отримали оцінку добре, такий результат обумовлений тим, що ці шампуні краще використовувати з кондиціонером або бальзамом. "Сто рецептов красоти" отримав найнижчу оцінку у всіх респондентів, після його використання волосся мало відчуття непромитості.

Піноутворююча здатність характеризується такими показниками: пінне число та стійкість піни. Пінне число у доброякісному шампуні повинна бути не менше, ніж 100мм,а стійкість піни коливатися у межах 0,7-1,0од

Кожен із даних зразків шампунів має пінне число 400мм і більше, а стійкість піни коливається у допустимих межах, що повністю відповідає ТУ.

рН кремоподібних шампунів повинна коливатися у межах 3,5-8,5. Усі досліджені зразки шампунів отримали результати, що не перевищують дану межу.

"Schauma" (Schwarzkopf & Henkel) та "Сто рецептов красоти" (Калина), при визначенні масової частки сухих речовин, отримали низькі результати: 17% та 13% (по НД повинно бути не менше ніж 18%). Таке розходження може бути причиною неправильного проведення технологічних режимів, недотриманні правильних пропорцій компонентів. Інші шампуні за цим показником якості повністю відповідають вимогам стандарту.

Підводячи підсумок проведеного дослідження можна сказати, що тільки шампуні ТМ GarnierLaboratories, Colgate-Palmolive, Unilever відповідають вимогам ТУ 00333919-003-2000.

Список використаних джерел

1. Андрианов В. Конкурентоспособность Украины в мировой экономике // Мировая экономика и международные отношения. № 3. 2000г. С. 47-57.

2. Андріїв О.С. Нове про шампуні // Ліза. - 2005. - №4. - с.11-12.

3. Войцеховская А.Л., Вольфензон И.И. Косметика сегодня. - М, 1998. - 456 с.

4. Волошко Н.И., Черноморец Н.А. Парфюмерно-косметические товары: ассортимент, сертификация, особенности торговли. Учебное пособие. - Белгород, БКАПК, 2005 г. с.301

5. Вилкова С.А. Эспертиза парфюмерно-косметических товаров. М.: Деловая литература, 2000. с.112

6. ГОСТ 26878-86. Шампуни для ухода за волосами и ванн. Технические условия; Введ.01.06.86. – К.: Госстандарт Украины, 1996. - 10 с.

7. Голубятникова А.Т. Исследование непродовольственных товаров. М.: 1981.

8. Капустіна С.В. Чим ми миємо волосся? // Голос України - 2003. - №5. - С.2.

9. Каспаров Г. Н. Основы производства парфюмерии и косметики. - М., 1997. с. 145.

10. Кисляк Н.К., Коломієць Т.М. Господарські товари. – К.: Книга, 2004. с 11.

11. Лициф И.М. Исследование непродовольственны товаров.- М.: Экономика, 1988.

12. Махотина Н.Г. Товароведениегалантерейных и парфюмерно-косметических товаров. - М, 2000. - 239 с.

13. Неверова А.Н., Чалых Т.И. Товароведение и организация торговли непродовольственными товарами. - М., 2000. - 464с.

14. Номенклатура товарів народного споживання, які враховуються в роздрібній та оптовій торгівлі. Товарний словник. – К., Мін. Стат. України, 1994. – 150 с.

15. Новикова Е. Тенденции розничного рынка парфюмерно-косметической продукции в 2008 году // Материалы международной конференции «Интеграция - Информация - Индивидуальность. Новые возможности эффективного бизнеса» 2-го Международного косметического форума «Cosme-tigue News Forum». М., 2001г. С. 36-37.

16. Паришкова В.Н. Парфюмерно-косметические товары. - Красноярск: РИОКГПУ, 2002. с.308.

17. Парфюмерия и косметика от "А" до "Я". Каталог - М.: Stanford Trident (international). 2003. – c. 185.

18. Романович Н. Отечественная и импортная парфюмерия. // Материалы международной конференции «Российский парфюмерно-косметический рынок: взгляд в ХХ1 век» 1-го Московского косметического форума «Cosmetigue News Forum». М., 2000г. С. 55-56.

19. Російсько-український словник / Укл. К.В. Вишневський. - К.- 2007. - 508 с.

20. Справочник товароведа: Непродовольственные товары: В 3-х т. Т.2/с. Баранов А.И., Веденеев Е.И., Володенко А.Я. и др. - 3-е изд., перераб. - М.: Экономика, 2001. с. 443

21. Теплов В.И., Сероштан М.В., Боряев В.Е., Панасенко В.А. Коммерческое товароведение. - М., 2000. - 620 с.

22. ТУ У 00333919-003-2000. Шампуни на основе синтетических поверхностно-активных веществ. Технические условия; Введ. 27.12.2000.- К.: Гостстандарт Украины, 2000.

23. Фридман А.С. «Парфюмерия и косметика» - М., «Пищевая промышленность», 1999. с.125.

24. Щепакин М. Б., Якунчева М. С. Анализ тенденций развития парфюмерно-косметического рынка. // Маркетинг в Украине и за рубежом. № 4, 2000г.С. 55-65.

25. Ярочкина Г.К., Войцеховская А.Л. Косметика сегодня. – М.: Химия, 1988.

Додаток

Математико-статистична обробка експериментальних даних пінного числа

Математико-статистична обробка експериментальних даних стійкості піни

Математико-статистична обробка експериментальних даних рН

Математико-статистична обробка експериментальних даних масової частки сухих речовин