МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. Володимира Даля

СТП 19. 3.10.07 -2004

Правила виконання навчальної документації. Вимоги до кваліфікаційної роботи магістра

Луганськ

ПЕРЕДМОВА

1. РОЗРОБЛЕНИЙ І ВНЕСЕНИЙ

Кафедрою автоматики і систем управління Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля Міністерства освіти і науки України.

2. РОЗГЛЯНУТИЙ І РЕКОМЕНДОВАНИЙ ДО ВВЕДЕННЯ:

Рішенням кафедри автоматики і систем управління Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля Міністерства освіти і науки України. Протокол № ___ від __ _________ 200__ р.

Рішенням методичної комісії факультету комп'ютерних технологій і автоматики Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля Міністерства освіти і науки України. Протокол № ___ від __ _________ 200__ р. Рішенням методичної ради Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля Міністерства освіти і науки України. Протокол № ___ від __ _________ 200__ р.

3. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ В ОБМЕЖЕНУ ДІЮ З МЕТОЮ АПРОБАЦІЇ:

Наказом ректора Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля Міністерства освіти і науки України від __________

4. Ця редакція стандарту є тимчасовою і базується на нормативних документах Міністерства освіти і науки України.

6. ВВЕДЕНИЙ ВПЕРШЕ

7. РОЗРОБНИКИ: Ю.Войлов, доктор технічних наук, професор (керівник розробки); В. Шаповалов, кандидат технічних наук, доцент; М. Бутенко, асистент.

Цей стандарт не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований і розповсюджений без дозволу Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля Міністерства освіти і науки України.

ЗМІСТ

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

3. ВИЗНАЧЕННЯ

4. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

5. СТРУКТУРА КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ МАГІСТРА

5.1. Пояснювальна записка до кваліфікаційної роботи магістра

6. ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ МАГІСТРА

6.1 Титульний аркуш пояснювальної записки

6.2 Зміст

6.3 Реферат

6.4 Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

6.5 Вступ

6.5.1 Актуальність теми

6.5.2 Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

6.5.3 Мета і задачі дослідження

6.5.4 Наукова новизна одержаних результатів

6.5.5 Практичне значення одержаних результатів

6.5.6 Особистий внесок здобувача

6.5.7 Апробація результатів кваліфікаційної роботи магістра

6.5.8 Публікації

6.6 Основна частина

6.7 Охорона праці

6.8 Висновки

6.9 Список використаних джерел

6.10 Додатки

7. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

7.1 Загальні вимоги

7.2 Нумерація

7.3 Ілюстрації

7.4 Таблиці

7.5 Формули

7.6 Загальні правила цитування та посилання на використані джерела

7.7 Оформлення списку використаних джерел

7.8 Додатки

7.9 Графічний матеріал

Додаток А

Додаток Б

Додаток В

Додаток Д

кваліфікаційний робота оформлення ілюстрація таблиця

1 . СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Стандарт установлює вимоги до кваліфікаційних робіт магістра і загальні правила виконання звітної документації кваліфікаційної роботи магістра, у тому числі:

— структуру пояснювальної записки;

— порядок викладення матеріалу в пояснювальній записці;

— зміст розділів;

— правила виконання та подання пояснювальної записки і графічного матеріалу.

Положення цього стандарту є обов'язковими для кваліфікаційних робіт магістра, які виконуються в умовах дії системи ПІК ІАС ВНЗ. Для кваліфікаційних робіт магістра, які виконуються на кафедрах, де впровадження інформаційно-аналітичної системи не передбачається, або вона діє в частковому варіанті реалізації, положення стандарту є рекомендованими.

Стандарт не поширюється на кваліфікаційні роботи магістрів, які стосуються питань розробки технологій військового призначення і військової техніки,

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі стандарти:

ДСТУ 3008-95 Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення.

ДСТУ 3396.0-96 Захист інформації. Технічний захист інформації. Основні положення.

ДСТУ 3575-97 Патентні дослідження. Основні положення та порядок проведення;

ГОСТ 7.1-84 Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления;

ДСТУ 3582-97 Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила;

ГОСТ 7.12-93 Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила.

ГОСТ 2.106-96 Единая система конструкторской документации. Текстовые документы.

3. ВИЗНАЧЕННЯ

У цьому стандарті терміни і визначення наведено відповідно до ДСТУ 2391, ДСТУ 3021, ДСТУ 3278 і ДСТУ 3321, СТП 19.1.02-2004

4. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

4.1. Цим стандартом визначено, що пояснювальні записки до кваліфікаційної роботи магістра необхідно оформлювати відповідно до Державного стандарту України ДСТУ 3008-95 "Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення".

З огляду на високі вимоги нормативних документів необхідно неухильно дотримуватися порядку подання окремих видів текстового матеріалу, таблиць, формул та ілюстрацій, а також правил оформлення графічного матеріалу (плакатів і креслень).

4.2. У назві кваліфікаційної роботи магістра не бажано використовувати ускладнену термінологію псевдонаукового характеру. Треба уникати назв, що починаються зі слів "Дослідження питання...", "Дослідження деяких ...", "Деякі питання...", "Матеріали до вивчення...", "До питання..." і т. ін., в яких не відбито в достатній мірі суть проблеми.

Назва кваліфікаційної роботи магістра повинна бути, по можливості, короткою, відповідати напряму та спеціальності підготовки магістра, відповідати суті вирішеної проблеми (задачі), вказувати на мету дослідження і його завершеність. Іноді для більшої конкретизації до назви слід додати невеликий (4-6 слів) підзаголовок.

Приклад.

"Дослідження методів нумерологічного кодування стосовно до задач стиску великих масивів цифрової інформації".

"Дослідження методів кластерного аналізу стосовно до задач прийняття рішення по виявленню слабких джерел іонізуючого випромінювання".

"Дослідження спектральних характеристик просторово розподілених інформаційних полів в задачах виявлення факторів забруднення навколишнього середовища".

"Дослідження методів математичного моделювання стратифікації багатомірних гідродинамічних інформаційних полів".

"Розробка і дослідження математичних моделей соціально-економічних систем, заснованих на обмінних процесах".

"Розроблення і дослідження експертної системи лінгвістичної і семантичної кореляції текстової інформації".

4.3. При написанні кваліфікаційної роботи магістра студент обов'язково повинен посилатися на авторів і джерела, з яких запозичив матеріали або окремі результати.

Використовуючи в кваліфікаційній роботі магістра ідеї або розробки, що належать також і іншим студентам, разом з якими були виконані дослідження (наприклад, при комплексній роботі), студент повинен відзначити цей факт у пояснювальній записці.

В разі використання запозиченого матеріалу без посилання на автора та джерело кваліфікаційна робота магістра знімається з захисту на стадії попереднього розгляду без права її захисту.

4.4. В кваліфікаційній роботі магістра необхідно стисло, логічно і аргументовано викладати зміст і результати досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.

4.5. Пояснювальну записку кваліфікаційної роботи магістра подають у вигляді спеціально підготовленої і надрукованої збірки у твердій палітурці.

5. СТРУКТУРА КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ МАГІСТРА

5.1 Пояснювальна записка до кваліфікаційної роботи магістра повинна містити:

Пояснювальна записка до кваліфікаційної роботи магістра повинна містити:

- титульний аркуш,

- завдання на виконання роботи встановленої форми (форма М1),

- відомість кваліфікаційної роботи магістра з переліком текстового і графічного матеріалу.

- зміст,

- реферат українською російською і англійською мовами,

- перелік умовних позначень (при необхідності),

- вступ,

- основну частину,

- охорона праці,

- висновки,

- список використаних джерел,

- додатки (при необхідності),

6. ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ МАГІСТРА

6.1 Титульний аркуш пояснювальної записки

Титульний аркуш кваліфікаційної роботи магістра містить:

- найменування вищого навчального закладу, де виконана кваліфікаційна робота магістра ;

- найменування кафедри;

- прізвище, ім'я, по батькові автора;

- індекс УДК;

- назву кваліфікаційної роботи магістра ;

- шифр і найменування спеціальності;

- науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я, по батькові наукового керівника кваліфікаційної роботи магістра ;

- науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я, по батькові консультантів;

- науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я, по батькові завідувача кафедри;

- місто і рік.

На титульному аркуші обов'язково зазначається "На правах рукопису" та гриф обмеження розповсюдження відомостей (за необхідності).

Зразок титульного аркушу наведено у додатку Б (форма М2

6.2 Зміст

Зміст подають на початку пояснювальної записки. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків і списку використаної літератури.

6.3 Реферат

У рефераті потрібно вказати: об'єкт дослідження, мету дослідження, методи дослідження та апаратуру, теоретичні і практичні результати, які були отримані студентом особисто, їх новизну; предмет і ступінь готовності до впровадження; економічну ефективність від впровадження; сферу (галузь) використання.

Приклад.

Об'єкт дослідження - модулі гладкості Дітзіана-Тотіка. Дослідити властивості модулів гладкості Дітзіана-Тотіка. Методами дослідження є методи наближення функцій. Побудовано конструктивну характеристику деяких класів функцій. Досліджено зв'язок між модулями гладкості Дітзіана-Тотіка та звичайними модулями гладкості. Одержано результати в теорії апроксимації. Досліджено властивості модулів гладкості Дітзіана-Тотіка. Сферою використання є зв'язок, телекомунікації.

Объект исследований - модули гладкости Дитзиана-Тотика. Исследовать свойства модулей гладкости Дитзиана-Тотика. Методами исследования являются методы приближения функций. Построена конструктивная характеристика некоторых классов функций. Исследована связь между модулями гладкости Дитзиана-Тотика и обычными модулями гладкости. Получены результаты по теории аппроксимации. Исследованы свойства модулей гладкости Дитзиана-Тотика. Сферой использования являются связь, телекоммуникации.

The object is modules of a smoothness Ditziana-Totika. To investigate properties of modules of a smoothness Ditziana-Totika. Methods of research are the methods of approximation of functions. The design characteristic of some classes of functions is constructed. The connection between modules of a smoothness Ditziana-Totika and usual modules of a smoothness is investigated. The outcomes under the theory approximation are obtained. The properties of modules of a smoothness Ditziana-Totika are investigated. Sphere of use is the connection, telecommunication.

6.4 Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

Якщо в кваліфікаційній роботі магістра вжита специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.

Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа - їх детальну розшифровку.

Приклад.

АДО — активні об'єкти даних;

АКОР — аналітичне конструювання регуляторів;

АС — автоматизована система;

БІС — банківські інформаційні системи;

ВПК — вільно програмовані контролери;

ГЕ — гуманітарний і соціально-економічний цикл;

Д — діагностичні задачі.

Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

Приклад.

"…відноситься до ІзОД (інформації з обмеженим доступом)…"

6.5 Вступ

Розкриває сутність і стан проблеми (задачі) та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.

Далі подають загальну характеристику кваліфікаційної роботи магістра в рекомендованій нижче послідовності.

6.5.1 Актуальність теми

Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовують актуальність та доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, особливо на користь України.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне - сутність проблеми або наукового завдання.

6.5.2 Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Коротко викладають зв'язок вибраного напрямку досліджень з планами організації, на матеріалі якої виконана робота, а також з регіональними, галузевими та (або) державними планами та програмами.

Обов'язково зазначають номери державної або відомчої реєстрації науково-дослідних робіт, базових для підготовки та подання кваліфікаційної роботи магістра, а також особистий внесок автора кваліфікаційної роботи магістра у виконання цих досліджень.

6.5.3 Мета і задачі дослідження

Формулюють мету роботи і задачі, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як "Дослідження...", "Вивчення...", тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Приклад.

Метою кваліфікаційної роботи магістра є розробка архітектури спеціалізованої обчислювальної системи обробки спектрометричної інформації полів гамма-випромінювання і її алгоритмічного і програмно-апаратного забезпечення процесу збору, введення-виведення, збереження і перетворення інформації в межах обраного критерію оптимальності - мінімуму вартості при максимальній ефективності (швидкодії).

У відповідності до визначеної мети, в роботі вирішуються такі задачі:

1. На підставі даних про потік первинної спектрометричної інформації шляхом модифікації відомих і створення нових програмно-апаратних засобів розробити структуру підсистеми відновлення фізичного спектра для множини одиничних детекторів системи гамма-бачення з матричною структурою, забезпечивши при цьому дотримання критерію заданої швидкодії обробки спектрометричної інформації в реальному часі з мінімумом витрат на реалізацію підсистеми.

2. У забезпечення розпізнавання радіаційних об'єктів у зоні екстремальної екологічної ситуації виконати модифікацію існуючих і розробити нові програмно-алгоритмічні методи і засоби подання гамма-зображень у метриці параметрів полів іонізуючого випромінювання шляхом приведення бінарних зображень до єдиного масштабу і форми за критерієм мінімуму витрат на збереження інформації про геометрію просторової дислокації й ізотопний склад просторово розподілених радіонуклідів.

Об'єкт дослідження - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об'єкта.

Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага здобувача магістерського ступеню, оскільки предмет дослідження визначає тему праці, яка визначається на титульному аркуші як її назва.

Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи тим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

6.5.4 Наукова новизна одержаних результатів

Подають коротку анотацію нових наукових положень (рішень), запропонованих здобувачем особисто. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, модифіковано, удосконалено, дістало подальший розвиток).

Кожне наукове положення чітко формулюють, відокремлюючи його основну сутність і зосереджуючи особливу увагу на рівні досягнутої при цьому новизни. Сформульоване наукове положення повинно читатися і сприйматися легко і однозначно (без нагромадження дрібних і таких, що затемнюють його сутність, деталей та уточнень). У жодному випадку не можна вдаватися до викладу наукового положення у вигляді анотації, коли просто констатують, що в кваліфікаційній роботі магістра зроблено те й те, а сутності і новизни положення із написаного виявити неможливо.

До цього пункту не можна включати опис нових прикладних (практичних) результатів, отриманих у вигляді способів, пристроїв, методик, схем, алгоритмів і т.ін. Слід завжди розмежовувати одержані наукові положення і нові прикладні результати, що випливають з теоретичного доробку здобувача. Усі наукові положення з урахуванням досягнутого ними рівня новизни є теоретичною основою (фундаментом) вирішеної в кваліфікаційній роботі магістра наукової задачі або наукової проблеми.

6.5.5 Практичне значення одержаних результатів

В кваліфікаційній роботі магістра, що має теоретичне значення, треба подати відомості про використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а в роботі, що має прикладне значення, - відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації щодо їх використання.

Відзначаючи практичну цінність одержаних результатів, необхідно подати інформацію щодо ступеня готовності до використання або масштабів використання.

Необхідно дати короткі відомості щодо впровадження результатів досліджень із зазначенням назви організацій, в яких здійснена реалізація, форм реалізації та реквізитів відповідних документів.

6.5.6 Особистий внесок автора

Автор кваліфікаційної роботи магістра повинен обов'язково визначити конкретний особистий внесок в результати досліджень, про які йде мова у пояснювальній записці до кваліфікаційної роботи магістра.

6.5.7 Апробація результатів кваліфікаційної роботи магістра

Вказується, на яких наукових конференціях, студентських семінарах, нарадах оприлюднено результати досліджень, що включені до кваліфікаційної роботи магістра.

6.5.8 Публікації

Вказують, у скількох статтях у наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій, авторських свідоцтвах опубліковані результати кваліфікаційної роботи магістра.

6.6 Основна частина

Основна частина кваліфікаційної роботи магістра складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напрямку та обґрунтуванням застосованих методів досліджень. В кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.

В розділах основної частини подають:

- огляд джерел інформації за темою і вибір напрямків досліджень;

- виклад загальної методики і основних методів досліджень;

- експериментальну частину і методику досліджень;

- відомості про проведені теоретичні і (або) експериментальні дослідження;

- аналіз і узагальнення результатів досліджень.

В огляді літератури здобувач окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою, Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, здобувач повинен назвати ті питання, що залишились невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв'язанні проблеми. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі. Загальний обсяг огляду джерел інформації не повинен перевищувати 20 % обсягу основної частини кваліфікаційної роботи магістра.

В другому розділі, як правило, обґрунтовують вибір напрямку досліджень, наводять методи вирішення задач і їх порівняльні оцінки, розробляють загальну методику проведення досліджень. В теоретичних кваліфікаційних роботах магістра розкривають методи розрахунків, гіпотези, що розглядають, в експериментальних - принципи дії і характеристики розробленої апаратури, оцінки похибок вимірювань.

В наступних розділах повинні бути показані етапи розробки автором кваліфікаційної роботи магістра загальної методики досліджень; висвітлена суть методів досліджень; подані відомості про проведені теоретичні і (або) експериментальні дослідження. Викладення теоретичної частини роботи повинно відповідати системному підходу, тобто мати у своєму складі розробку математичної моделі системи або процесу, що досліджується; аналіз властивостей моделі та результати її дослідження; обґрунтування вибору методу оптимізації параметрів моделі; результати синтезу системи і її теоретичного або експериментального дослідження.

Експериментальна частина роботи може мати у своєму складі результати розробки обладнання, на якому виконувалися дослідження. Практичне значення роботи може супроводжуватися розрахунками і кресленнями автоматизованого обладнання і систем управління, які створено внаслідок впровадження результатів досліджень.

Серед креслень, що висвітлюють практичну складову частину кваліфікаційної роботи магістра, при розробці автоматизованого обладнання і системи управління при необхідності можуть бути такі:

— схема функціональної структури;

— структурна схема комплексу технічних засобів;

— схема зовнішніх з'єднань;

— схема автоматизації;

— структурна схема розподілу системи;

— креслення загального виду;

— креслення установки технічних засобів;

— принципова схема.

— схема алгоритму

"Схема функціональної структури" містить:

— елементи функціональної структури АС (підсистеми АС);

— автоматизовані функції і (чи) задачі (комплекси задач);

— сукупності дій (операцій), виконуваних при реалізації автоматизованих функцій тільки технічними засобами (автоматично) чи тільки людиною;

— інформаційні зв'язки між елементами із зовнішнім середовищем з короткою вказівкою змісту повідомленні і (чи) сигналів, переданих по зв'язках, і при необхідності, зв'язку інших типів (вводу, підпорядкування і т.д.);

— деталізовані схеми частин функціональної структури (при необхідності).

"Структурна схема комплексу технічних засобів" містить склад комплексу технічних засобів і зв'язку між цими технічними засобами, або групами технічних засобів, об'єднаними по яких-небудь логічних ознаках (наприклад, спільному виконанню окремих чи декількох функцій, однаковому призначенню і т.д.).

При виконанні схеми допускається:

— вказувати основні характеристики технічних засобів;

— представляти структуру КТС АС (при необхідності) декількома схемами, першої з який є укрупнена схема КТС АС у цілому.

На "Схемі зовнішніх з'єднань" указують:

— електричні проводи і кабелі, імпульсні, командні, живильні.. продувні і дренажні трубопроводи, захисні труби, короби (із указівкою їхнього номера, типу, довжини і при необхідності, місць приєднання), що прокладаються поза щитами і кросовими шафами;

— добірні пристрої, чуттєві елементи, регулювальні органи і т.п., що вбудовуються в технологічне устаткування і трубопроводи з указівкою номерів їхніх позицій по специфікації устаткування і номерів креслень їхньої установки;

— прилади, регулятори, виконавчі механізми і т.п., установлювані поза щитів із указівкою номерів їхніх позицій по специфікації устаткування і номерів креслень їхньої установки;

— щити і пульти з указівкою їхніх найменувань і позначення таблиць з'єднань, таблиць підключень;

— пристрої захисного заземлення щитів, приладів і інших електроприймачів, виконані відповідно до діючого нормативно-технічній документації;

— технічні характеристики кабелів, проводів, сполучних і розподільних коробів, труб, арматур і т.п., передбачених даною схемою і необхідне їхнє число;

— таблицю застосованих у схемі умовних позначок, не передбачених діючими стандартами.

На схемі допускається вказувати інші види технічних засобів і давати текстові пояснення.

"Схема автоматизації" містить:

— спрощене зображення чи об'єкта його частини, для якої складена схема;

— засобу технічного забезпечення, що беруть участь у процесі, відображеному на схемі, за винятком допоміжних пристроїв і апаратури (джерела живлення, реле, магнітні пускачі);

— функціональні зв'язки між засобами технічного забезпечення;

— зовнішні функціональні зв'язки засобів технічного забезпечення з іншими технічними засобами;

— таблицю застосованих у схемі умовних позначок, непередбачених діючими стандартами.

На схемі допускають необхідні текстові пояснення.

У "Структурній схемі розподілу системи" вказують основні функціональні складові частини (структурні елементи), що визначають склад системи, підсистеми, їхні взаємозв'язки і призначення в системі, підсистемі.

"Креслення загального виду" щита (пульта) містить:

— компонування і розташування приладів, апаратури, елементів мнемосхем і монтажних виробів, установлюваних на фронтальній площині щита, чи робочої площини пульта і на внутрішніх площинах щита, або пульта;

— види на площині (чи їхня ділянки) щита, чи пульта в місцях введення електричних і трубних проводок з розташуванням спрощеного зображення вступних пристроїв;

— схему розташування шаф, чи панелей у плані (у випадку багатошкального чи багатопанельного щита, чи пульта);

— перелік щитів (пультів) приладів, апаратури, монтажних виробів і матеріалів, поміщених на кресленні.

На кресленні допускають необхідні текстові пояснення.

"Креслення установки технічних засобів" відображує рішення по установці засобів технічного забезпечення в обсязі, що відповідає вимогам ГОСТ 2.109 до монтажних креслень.

На "Принциповій схемі" (електричній, пневматичній, гідравлічній) приводять:

— принцип дії;

— склад, основні технічні характеристики і взаємодія засобів -технічного забезпечення АС, призначених для здійснення функцій керування, регулювання, захисту, виміру, сигналізації, живлення й ін.;

— таблицю застосованих на схемі умовних позначок, не передбачених діючими стандартами;

— необхідні текстові пояснення;

— місця установки приладів і засобів автоматизації і підключення до них електричних і трубних проводок.

На "Схемі алгоритму" приводять схему алгоритму виконання проектної процедури (операції). Схема алгоритму представляють одним з наступних способів:

— графічний (у виді схеми);

— табличний;

— текстовий;

— змішаний (графічний або табличний з текстовою частиною).

Спосіб представлення алгоритму вибирає виконавець, виходячи із сутності описуваного алгоритму і можливості формалізації його опису.

Алгоритм у вигляді схеми виконують за правилами, встановленими ГОСТ 19.002 чи ГОСТ 19.005. Алгоритм у виді таблиць виконують за правилами, установленим ГОСТ 2.105. Алгоритм у виді текстового опису виконують за правилами, установленим ГОСТ 24.301.

У висновках до кожного розділу з вичерпною повнотою викладаються результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розробку проблеми. За результатами досліджень студент повинен дати оцінку повноти вирішення поставлених у розділі задач, оцінку достовірності одержаних результатів (характеристик, параметрів).

Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором.

6.7 Охорона праці

Обсяг розділу "Охорона праці" не повинен перевищувати 5% від обсягу основної частини. Перелік питань, які висвітлюються у розділі, визначаються консультантом з цього напрямку.

6.8 Висновки

Викладають найбільш важливі наукові та практичні результати, одержані в роботі, які повинні містити формулювання розв'язаної наукової проблеми (задачі), її значення для науки і практики. Далі формулюють висновки та рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів.

У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі у висновках розкривають методи вирішення поставленої в кваліфікаційній роботі магістра наукової проблеми (задачі), їх практичний аналіз, порівняння з відомими розв'язаннями.

У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, навести порівняння їх з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць, викласти рекомендації щодо їх використання, обґрунтувати потребу додаткових досліджень, якщо результати є негативними і обумовлюють необхідність шукати інші шляхи вирішення проблеми, надати пропозиції щодо напрямку подальших досліджень.

6.9 Список використаних джерел

Список використаних джерел слід розміщувати у порядку появи посилань у тексті.

Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи. Зокрема, потрібну інформацію можна одержати із таких стандартів: ГОСТ 7.1-84 "Библиографическое описание документа. Общие требования й правила составления", ДСТУ 3582-97 "Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила", ГОСТ 7.12-93 "Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила".

6.10 Додатки

За необхідності до додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття кваліфікаційної роботи магістра:

- проміжні математичні доведення, формули і розрахунки;

- таблиці допоміжних цифрових даних;

- протоколи і акти випробувань, впровадження, розрахунки економічного ефекту (при необхідності);

- інструкції і методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на ЕОМ, які розроблені в процесі виконання кваліфікаційної роботи магістра ;

- ілюстрації допоміжного характеру.

7. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

7.1 Загальні вимоги

Пояснювальна записка до кваліфікаційної роботи магістра подається у вигляді електронного документу у форматі Word 6.0 і подальших версій, а також у друкованій версії одного примірника на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210мм ´ 297мм) до тридцяти рядків на сторінці. При комп'ютерному наборі слід використовувати шрифт Times New Roman розміром 14 пт з міжстроковим інтервалом 1,5. Таблиці і ілюстрації у електронному варіанті дозволяється подавати у форматі окремих розділів АЗ на сторінках із розміром 297мм ´ 420мм.

Обсяг основного тексту пояснювальної записки для технічних спеціальностей (без переліку літератури і додатків) повинен становити 110-140 сторінок, (для економічних і гуманітарних спеціальностей - 120 - 150 сторінок).

Текст кваліфікаційної роботи магістра необхідно друкувати, залишаючи береги таких розмірів: лівий - 20 мм, правий - 10 мм, верхній - 20 мм, нижній - 20 мм.

Текст пояснювальної записки не повинен мати помилок, описків і графічних неточностей.

Роздруковані програмні документи повинні відповідати формату А4 (210мм´297мм), їх включають до загальної нумерації сторінок пояснювальної записки і розміщують в додатках.

Робочими мовами кваліфікаційної роботи магістра є українська і російська.

Текст основної частини кваліфікаційної роботи магістра поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти. Заголовки структурних частин роботи "ЗМІСТ", "ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", "ДОДАТКИ" друкують великими літерами у середині сторінки симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати одному вільному інтервалу розміром 1,5 пт.

Кожний розділ пояснювальної записки треба починати з нової сторінки.

До загального обсягу пояснювальної записки, визначеного цим стандартом, не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та малюнки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів підлягають нумерації на загальних засадах.

7.2 Нумерація

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок пояснювальної записки. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини кваліфікаційної роботи магістра, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини пояснювальної записки, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: "1. ВСТУП" або "Розділ б. ВИСНОВКИ". Номер розділу ставлять після слова "РОЗДІЛ", після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: "2.3." (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад:

"1.3.2." (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в кваліфікаційній роботі магістра безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках пояснювальної записки, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках.

Ілюстрації позначають словом "Рис." і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Приклад.

Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу).

Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в кваліфікаційній роботі магістра подано всього одну ілюстрацію, то її теж нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис "Таблиця" із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: "Таблиця 1.2" (друга таблиця першого розділу).

Якщо в кваліфікаційній роботі магістра одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово "Таблиця" і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова "Продовження табл." і вказують номер таблиці, наприклад: "Продовження табл.1.2".

Формули в кваліфікаційній роботі магістра (якщо їх більше одної) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номер формули розміщується з правого краю тексту, сама формула розміщується у центрі сторінки. Номери формул пишуть на рівні відповідної формули в круглих дужках.

Приклад.

(3.1) (перша формула третього розділу).

Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, форматуються у опціях редактору Word, за шляхом "Вставка – сноска – обычная – автоматическая" , при цьому нумерація примітків у тексті формується автоматично послідовно в межах всієї пояснювальної записки.

7.3 Ілюстрації

Ілюструють кваліфікаційну роботу магістра, виходячи із певного загального задуму, за ретельно продуманим тематичним планом, який допомагає уникнути ілюстрацій випадкових, пов'язаних із другорядними деталями тексту і запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст - ілюстрації.

Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис).

Підпис під ілюстрацією звичайно має чотири основних елементи:

- найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом "Рис. ";

- порядковий номер ілюстрації, який вказується без знаку номера арабськими цифрами;

- тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного;

- експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом.

Треба зазначити, що експлікація не замінює загального найменування сюжету, а лише пояснює його.

Приклад.

Рис. 1.24. Нагромаджувальні пристрої:

1 - магазинні; 2 - бункерні; 3 - конвеєрні; 4 - гравітаційні.

Основними видами ілюстративного матеріалу в кваліфікаційній роботі магістра є: креслення, технічний рисунок, схема, фотографія, діаграма і графік.

Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов'язана із ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу у круглих дужках "(рис. 3.1)" або зворот типу: "...як це видно з рис. 3.1" або "... як це показано на рис. 3.1".

Якість ілюстрацій повинна забезпечувати їх чітке відтворення (електрографічне копіювання, мікрофільмування). Ілюстрації треба вбудовувати в текст у згрупованому вигляді, якщо вони виконані у редакторі Word. Якщо ілюстрації виконані в одному з графічних редакторів, то їх рекомендовано зберігати у вигляді графічних файлів з розширеннями JPG або CDR в окремій папці, та включати в текст через опцію "Вставка – рисунок – из файла – (папка с рисунками ) ". Ця папка повинна додаватися до електронної версії пояснювальної записки.

Ілюстрації виконують переважно у чорно-білій кольоровій гамі. Напівтонові і кольорові ілюстрації дозволяється використовувати тільки у випадках, коли це потрібно з точки зору подання додаткової інформації.

7.4 Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово "Таблиця" починають з великої літери. Назву не підкреслюють. Приклад побудови таблиці показаний нижче.

Заголовок кожної графи в головці таблиці має бути по можливості коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф. Одиниці виміру слід зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються.

Заголовки граф і рядків таблиці слід друкувати з заголовної літери, підзаголовки граф - із строкової літери, якщо вони складають одне речення із заголовком, або з заголовної літери, якщо вони мають самостійне значення. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять, заголовки і підзаголовки граф друкують в одинині.

Таблиці зліва, праворуч і знизу, як правило, обмежують лініями.

Розділяти заголовки і підзаголовки боковика і граф діагональними лініями не допускається.

Горизонтальні і вертикальні лінії, що розмежовують рядки таблиці, допускається не наводити, якщо їх відсутність не утруднює користування таблицею.

Заголовки граф, як правило, друкують паралельно рядкам таблиці. За необхідності допускається перпендикулярне розташування заголовків граф.

Головка таблиці повинна бути відокремлена лінією від решти таблиці.

Якщо рядки або графи таблиці виступають за формат сторінки, то таблицю поділяють на частини, які розміщують одна під одною або поряд, при цьому в кожній частині таблиці повторюють її головку і бокових.

В разі поділення таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами граф і рядків. При цьому нумерують арабськими цифрами графи і (або) рядки першої частини таблиці.

Слово "Таблиця" зазначають один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами друкують слова "Продовження таблиці" або "Закінчення таблиці" з зазначенням номера (позначення) таблиці/

Висоту рядків доцільно встановити автоматично через опцію " таблица - выделить таблицу – таблица - высота и ширина ячейки – строка - авто".

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку пояснювальної записки або з поворотом за годинниковою стрілкою.

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами "Те ж", а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

7.5 Формули

При використанні формул необхідно дотримуватися певних техніко-орфографічних правил, Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вставляються в середині рядків тексту.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова "де" без двокрапки.

Якщо у формул і є фізичні параметри, які мають одиниці вимірювання, то їх позначення виконуються безпосередньо після цифрового визначення. Одиниця вимірювання береться у круглі дужки.

Приклад.

(мм), (Ки), .

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (´) і ділення (:).

Приклад.

. (5.11)

Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у наступному тексті. Інші нумерувати не рекомендується. Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого берега сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо формула знаходиться у рамці, то номер такої формули записують зовні рамки з правого боку навпроти основного рядка формули. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.

Приклади.

, (1.1)

. (1.2)

Номер групи формул, розміщених на окремих рядках і об'єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставиться справа від вістря парантеза, яке знаходиться в середині групи формул і звернене в сторону номера.

Приклад.

. (4.24)

Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.

Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації:

— у тексті перед формулою є узагальнююче слово;

— цього вимагає побудова тексту, що передує формулі.

Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна за одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера.

Розділові знаки між формулами при парантезі ставлять всередині парантеза. Після таких громіздких математичних виразів, як визначники і матриці, можна розділові знаки не ставити.

Формули виконують у редакторі формул текстового редактору Word.

Настроювання стилю і розміру символів формул повинно відповідати такому, як на рис. 7.1.

Рисунок. 7.1

7.6 Загальні правила цитування та посилання на використані джерела

При написанні кваліфікаційної роботи магістра здобувач повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в кваліфікаційній роботі магістра , або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.

Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в кваліфікаційній роботі магістра .

Посилання в тексті кваліфікаційній роботі магістра на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, "... у працях [1-7]...".

Якщо в тексті кваліфікаційної роботи магістра необхідно зробити посилання на складову частину або на конкретні сторінки відповідного джерела, можна наводити посилання у виносках, при цьому номер посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань.

Приклад:

Цитата в тексті: "... незважаючи на пріоритетне значення мовних каналів зв'язку між елементами соціально-економічних систем, ні в якому разі не можна ігнорувати найбільші канали передачі інформації [б1]."

Відповідний опис у переліку посилань:

61. Дороніна М.С. Інформаційно-аналітичні системи: Навчальний посібник. - К.: "КМ Асатіа", 1998.- 192 с.

Рекомендується в основному тексті або у заключних абзацах розділів давати посилання на особисті публікації здобувача.

Посилання на ілюстрації кваліфікаційної роботи магістра вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, "рис. 1.2".

Посилання на формули кваліфікаційної роботи магістра вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад "... у формулі (2.1)".

На всі таблиці кваліфікаційної роботи магістра повинні бути посилання в тексті, при цьому слово "таблиця" в тексті пишуть скорочено, наприклад: "...в табл.1.2".

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово "дивись", наприклад: "див.табл.1.3".

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз "так званий";

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути граничне точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів, і давати відповідні посилання на джерело;

д) якщо необхідно виявити ставлення автора кваліфікаційної роботи магістра до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання;

е) якщо автор кваліфікаційної роботи магістра, наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділення, ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора кваліфікаційної роботи магістра, а весь текст застереження вміщується у круглі дужки. Варіантами таких застережень є: (курсив наш. - М.Х.), (підкреслено мною. - М.Х.), (розрядка моя. - М.Х.).

7.7 Оформлення списку використаних джерел

Список використаних джерел - елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.

Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т.ін. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей.

Джерела можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні кваліфікаційної роботи магістра), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць. Зокрема, потрібну інформацію щодо згаданих вимог можна одержати із таких стандартів: ГОСТ 7.1-84 "Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления", ДСТУ 3582-97 "Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила". Приклад оформлення бібліографічного опису наведено у таблиці 7.1.

Таблиця 7.1. Приклад оформлення бібліографічного опису

7.8 Додатки

Додатки оформлюють як продовження кваліфікаційної роботи магістра на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи.

Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках кваліфікаційної роботи магістра , кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово "Додаток __" і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А.

При оформленні додатків окремою частиною (книгою) на титульному аркуші під назвою кваліфікаційної роботи магістра друкують великими літерами слово "ДОДАТКИ".

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 - другий розділ додатка А; В.3.1 - перший підрозділ третього розділу додатка В.

Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д. 1.2 - другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А. 1) - перша формула додатка А.

7.9 Графічний матеріал

Графічно-пояснювальний матеріал до кваліфікаційної роботи магістра складають плакати і, якщо потрібно, креслення.

Електронний варіант плакатів виконується у форматі А1 у вигляді графічних файлів із розширенням CDR або JPG щільністю 72 dpi.

Креслення можуть розроблятися в середовищі графічних і текстових редакторів, наприклад Photoshop, Corel DRAW, Compass Graphic, Auto Cad, Word, Paint і т. ін., які потім конвертуються у файл із розширенням CDR (графічний редактор Corel DRAW версії 7.0 і подальших версій) формату А1 із щільністю заповнення графічної зони не менше за 72dpi.. Паперові копії плакатів і креслень друкуються на цупкому папері (ватман) розміром А1 (розміром 594мм ´ 841мм) , або А0 (розміром 841мм ´ 1189мм) .

Серед плакатів обов'язковими є такі, де висвітлюють основні положення кваліфікаційної роботи магістра:

- Мета і задачі дослідження.

- Об'єкт дослідження.

- Методи дослідження.

- Наукова новизна результатів дослідження.

- Практичне значення роботи.

Кількість таких плакатів повинна знаходитися в межах від 3 до 5 у залежності від обсягу поданого матеріалу.

На плакатах, що стосуються основної частини роботи, у стислій лаконічній формі повинні бути показані етапи розробки автором кваліфікаційної роботи магістра загальної методики досліджень; висвітлена суть методів досліджень; подані відомості про проведені теоретичні і (або) експериментальні дослідження. Викладення теоретичної частини роботи повинно відповідати системному підходу, тобто мати у своєму складі математичну модель системи або процесу, що досліджується; результати аналізу властивостей моделі та результати її дослідження; основні положення методу оптимізації параметрів моделі; результати синтезу системи і її теоретичного або експериментального дослідження. Кількість плакатів з основної частини має бути в межах від 3 до 5.

Експериментальна частина роботи може бути проілюстрована кресленнями обладнання, на якому виконувалися дослідження. Практичне значення роботи може супроводжуватися кресленнями нового обладнання, яке створено внаслідок впровадження результатів досліджень. Кількість креслень обмежується лише загальною кількістю ілюстративного матеріалу (загалом плакатів і креслень), яка не повинна перевищувати 12 шт. Мінімальна загальна кількість плакатів встановлена на рівні 6 шт.

Плакати повинні мати береги таких розмірів: лівий - 30 мм, правий – 20 мм, верхній - 25 мм, нижній - 30 мм. У нижньому колонтитулі кожного плакату слід через кому вказати: найменування кафедри, рік захисту, індекс групи, прізвище з ініціалами здобувача, назву кваліфікаційної роботи магістра, номер плаката.

Зразок обов'язкового плакату наведено на рис. 7.2.

Рис. 7.2.

Зразки плакатів, що ілюструють основну частину кваліфікаційної роботи магістра, наведено на рис 7.3.

Рис. 7.3.

Оформлення креслень повинно відповідати ДСТУ 3974-2000 Система дослідно-конструкторських робіт.

Структура кутового штампу, його розміри і формати підписів повинні відповідати ГОСТ 2.104 68. Зразок кутового штампу наведено на рис. 7.4.

Рис. 7.4.

Якщо креслення являють собою загальний вид виробу, або збіркову одиницю, до нього додається специфікація, яка розміщується у додатках до пояснювальної записки. Форма і порядок заповнення специфікації регулюються Міждержавним стандартом країн СНД "ГОСТ 2.106-96 Единая система конструкторской документации. Текстовые документы". Зразок кутового штампу першої сторінки текстового документу – специфікації наведено на рис. 7.5. Форма першої сторінки текстового документу надана у додатку М3-1 до цього стандарту. Форма подальших сторінок текстового документу - у додатку М3-2.

Для креслень у кваліфікаційній роботі магістра встановлюється наступна структура позначення децимальної класифікації: АБВГД. ЄЖ. ЗИКЛ. МНО.

Код організації розроблювача АБВГД. Код класифікаційної характеристики ЄЖ.ЗИКЛ. Порядковий реєстраційний номер МНО.

Код організації розроблювача для документів кваліфікаційних робіт магістра, що виконуються по кафедрі А і СУ, визначається напрямком спеціальності підготовки, по якій навчається студент, і порядковим номером групи (1 чи 2). Наприклад, 09141, або 09252.

Рис. 7.5

При кодуванні класифікаційної характеристики необхідно дотримувати наступної структури:

ЄЖ - дві останні цифри залікової книжки;

ЗИ - код проекту, який для кваліфікаційної роботи магістра дорівнює 20;

КЛ - код кафедри, що у межах університету дорівнює 09;

Порядковий реєстраційний номер при дипломному проектуванні привласнюють у відповідність з номером пункту наказу про затвердження тематики дипломних проектів. Приклад креслення кваліфікаційної роботи магістра показаний на рис. 7.6.

Рис. 7.6.

Додаток А

Форма М1

Додаток Б

Форма М2

Додаток В

Форма М3-1

Додаток Д

Форма М3-2