Курсовая работа: Аналіз регіонального розвитку Полтавської області

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни "Регіональна економіка"

на тему: "Аналіз регіонального розвитку Полтавської області"

Зміст

Вступ

Розділ 1. Аналіз соціально-економічного становища регіону

1.1 Системно-діагностичний аналіз регіонального розвитку

1.2 Діагностика природно-ресурсного потенціалу

1.3 Демографічна діагностика й діагностика ринку праці

1.4 Діагностика розселення

1.5 Діагностика економічного рівня розвитку регіону

1.6 Діагностика динамічних якостей регіону

1.7 Діагностика комплексності господарства регіону

1.8 Екологічна діагностика регіону

Розділ 2. Аналіз трудового потенціалу регіонів

Розділ 3. Оцінка інвестиційної привабливості регіонів

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

У сучасних умовах підвищується роль наукового обґрунтування розвитку регіонів. В умовах ринкових відносин і посилення економічної самостійності регіонів зростає потреба дослідження проблем регіонального розвитку. Проблемні питання діагностики стану соціально-економічної системи регіонів в Україні набувають в умовах трансформації ринкових відносин особливої актуальності, адже сьогодні ця необхідність визначається геоекономічними та геополітичними особливостями, адекватними новим умовам. Аналіз різних аспектів економічного та соціального життя регіону проводиться з метою визначення об'єктивного діагнозу, на основі якого повинна будуватися стратегія і тактика регіонального розвитку.

Мета даної курсової роботи полягає у дослідженні соціально-економічних аспектів розвитку Полтавської області, у аналізі трудового потенціалу та оцінці інвестиційної привабливості Полтавщини, а також у формуванні аналітичних висновків щодо можливостей її подальшого розвитку.

Предметом дослідження є загальна характеристика регіонального розвитку Полтавської області. Об'єктами вивчення є природно-ресурсний, людський і трудовий потенціали, ринок праці, економічний рівень розвитку регіону, інвестиційна привабливість, екологічна та демографічна ситуації.

Завдання – аналіз економічної результативності територіальної організації виробництва, діагностика природно-ресурсного, трудового та людського потенціалів, аналіз демографічної та екологічної ситуації, діагностика розселення, ринку праці, динамічних якостей регіону, комплексності господарства, вивчення конкурентних переваг та негативних чинників конкурентоздатності Полтавського регіону, а також визначення впливу вище зазначених факторів на наявний та подальший соціально-економічний розвиток області.

Розділ 1. Аналіз соціально-економічного становища регіону

1.1 Системно-діагностичний аналіз регіонального розвитку

Діагностику стану регіону слід розпочати з визначення показника індексу розвитку людського потенціалу (ІРЛП). ІРЛП визначається як середнє арифметичне трьох індексів:

, (1.1)

де x ₁ – очікуєма тривалість життя при народженні. При розрахунку мінімальне значення дорівнює 25 рокам, максимальне – 85 рокам;

x _{2 –} рівень освіти. Розраховується як сума індексу письменності дорослих з часткою 2/3 та індексу сукупної частки учнів початкових, середніх і вищих навчальних закладів з часткою 1/3. Індекс письменності для дорослого населення (від 15 років) x _min приймається 0, а x _{max –} 100%. Індекс сукупної частки учнів розраховується для осіб молодших за 25 років, а його граничні значення такі самі, як і в індексі письменності;

x ₃ – р еальний обсяг ВВП на 1 людину (в доларах). В розрахунках x _min = 100$, а x _max = 5448$ (для України Х=1630$).

Таблиця 1.1 − Вихідні дані по Полтавській області

ІРЛП складає 70,76%, отже можна зробити висновок, що рівень життя в Полтавській області достатньо високий.

Далі необхідно розглянути такі основні напрями моніторингу соціально-економічного стану регіону:

1.2 Діагностика природно-ресурсного потенціалу

Природно-ресурсний потенціал (ПРП) території характеризується сукупною продуктивністю її природних ресурсів як засобів виробництва і предметів споживання, що виражається в їх суспільній споживний вартості.

Потенційна продуктивність природних ресурсів характеризує максимально можливу ефективність використання їх з точки зору народного господарства в цілому, яка теоретично може бути досягнута вже на сучасному етапі розвитку продуктивних сил регіону при забезпеченні оптимальної відповідності фактичної структури природокористування з історично сформованою специфікою місцевих природно-економічних, соціальних та інших умов.

Полтавська область одна із найбільш багатих областей, у яких у структурі ґрунтового покриву переважають чорноземи. На Полтавщині чорноземи займають 9/10 площі орних земель. Полтавські чорноземи придатні для вирощування практично усіх видів сільськогосподарської продукції, притаманної даній кліматичній зоні і навіть деяких південних видів (винограду, персиків та ін.). У структурі земель області сільськогосподарські угіддя займають 77,9%.

На Полтавщині розвідано понад 10 видів корисних копалин: нафта, газ, вугілля, торф, залізна руда, будівельні матеріали, мінеральні води та ін. Вони добуваються більше ніж на 250 родовищах. За запасами і видобутком природного газу Полтавщина займає 1 місце по Україні (біля 500 млрд. м³ ). Менші, але також вагомі запаси нафти в області. Найбільші нафтоконденсатні родовища знаходяться в Гадяцькому, Лохвицькому, Зінківському районах; найбільші з газоконденсатних родовищ – в Полтавському, Машівському, Котелевському, Гадяцькому та Чутівському районах. Запаси залізних руд зосереджені в районі Кременчуцької аномалії, вони виявлені на глибині до 700-1500 м. На території області виявлено більше 100 родовищ будівельних матеріалів (камінь будівельний, керамічна, цегельна, керамзитова сировина та ін.).

На території області експлуатуються понад 20 джерел мінерально-лікувальних і столових вод, з яких широко використовуються Миргородська, Гоголівська, Новосанжарська, Кременчуцька, Хорольська та ін.

Полтавська область має достатньо різноманітні та багаті водні джерела, однак, як і вся Україна, належить до водно-дефіцитних територій. Сучасні прогнозні експлуатаційні ресурси підземних вод області становлять 4060,5 млн. м³ /рік, а розвідані і затверджені – 807,05 млн. м³ /рік. Середній багаторічний річковий стік з 1 км² площі території області становить від 1,2-3,5 л/с. Густота гідрографічної річкової мережі в області становить 0,17 км на 1 км² .

Лісовий фонд Полтавської області складає 274,8 тис. га. Лісистість території області становить у середньому 8,6%.

Рослинний світ області багатий і різноманітний і складається з лісостепів, степів, луків, заплавних і соснових лісів, дібров, прибережно-водних і водних фітоценозів. Флора Полтавщини нараховує зараз понад 1500 видів квіткових рослин, голонасінних – 3 види (в природних умовах), папоротеподібних – 16, хвощів – 9, плаунів – 3, мохів – 159, лишайників – 161 вид.

Полтавщина є одним із регіонів України з великим різноманіттям тваринного світу, який нараховує: 66 видів ссавців; 307 видів птахів; 10 видів земноводних та 11 видів плазунів; 38 видів риб та великий різновид комах. Зараз близько 90 видів тварин, що мешкають в Полтавській області, занесені до Червоної книги України і більше ніж 22 види підлягають особливій охороні.

Результати ранжування територій районів Полтавської області за природно-ресурсним потенціалом представлені у вигляді картографічного матеріалу.

Для Полтавщини в цілому найбільш потужним є потенціал земельних ресурсів.

Найвищий рівень природно-ресурсного потенціалу властивий Кременчуцькому району (з перевагою мінеральних ресурсів), Гадяцькому району (з великим рівнем потенціалу мінеральних, лісових ресурсів), Миргородському району (із високим рівнем потенціалу мінеральних вод, водних ресурсів та рекреаційних ресурсів) та Глобинському району (з найвищим рівнем земельних ресурсів і високим рівнем водних ресурсів). [4]

1.3 Демографічна діагностика й діагностика ринку праці

На 1 грудня 2009р. в області, за оцінкою, кількість наявного населення становила 1500,7 тис. осіб. Упродовж січня-листопада 2009 р. кількість населення зменшилась на 10707 осіб, або на 7,8 особи у розрахунку на 1000 жителів. На 1 грудня 2009 року серед наявного населення міське становило 916,1 тис. осіб, а сільське 595,3 тис. осіб. Серед постійного населення кількість чоловіків та жінок складала 687,8 тис. осіб та 815,8 тис. осіб відповідно.

Кількість населення зменшилась виключно за рахунок природного скорочення (10910 осіб), водночас зафіксовано міграційний приріст населення (203 особи).

Порівняно із січнем-листопадом 2008р. обсяг природного скорочення зменшився на 1172 особи, або з 8,7 до 7,9 особи у розрахунку на 1000 жителів.

Народжуваність за січень-листопад 2009р. зросла порівняно з відповідним періодом минулого року з 9,7 до 9,8 живонароджених у розрахунку на 1000 жителів. Смертність зменшилася з 18,4 до 17,7 особи на 1000 населення.

Рівень міграційного приросту населення в області у січні-листопаді 2009р. становив 0,1 особи у розрахунку на 1000 жителів. У січні-листопаді 2008р. рівень міграційного скорочення становив 0,3 особи у розрахунку на 1000 жителів. [3]

Перше місце в структурі хвороб дорослого населення Полтавської області займають хвороби системи кровообігу. Найвищий рівень хвороб системи кровообігу спостерігається в Лохвицькому і Миргородському районі.

На другому місці знаходяться хвороби органів дихання. Їх розповсюдженість найбільша в містах Комсомольськ, Полтава, Кременчук.

Важливим для Полтавщини є вивчення впливу забруднення довкілля на інтенсивність розповсюдження злоякісних новоутворень. За статистичними даними, Полтавська область входить в першу трійку областей за рівнем поширення цих захворювань. Найбільший рівень злоякісних новоутворень спостерігається в Новосанжарському, Кременчуцькому та Лохвицькому районах. [10]

Особливістю національного складу населення області є його багатонаціональність. За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, на території області проживали представники понад 100 національностей і народностей. У національному складі населення області переважна більшість українців, чисельність яких становила 1481,1 тис. осіб, або 91,4% від загальної кількості населення.

Мовний склад населення характеризується такими даними : українську мову вважали рідною 90,0% населення області, що на 4,1 відсоткового пункту більше, ніж за даними перепису 1989 року. Російську мову визначили як рідну 9,5% населення, порівняно з минулим переписом населення цей показник зменшився на 3,7 відсоткового пункту.

Результати Всеукраїнського перепису населення засвідчили тенденцію до підвищення рівня освіти населення, зростання кількості осіб, які мають вищу і повну загальну освіту. Кількість населення, яке мало вищу та повну загальну середню освіту, складала 973,1 тис. осіб, що перевищило відповідний показник перепису населення 1989 року на 18,8 відсотка. [2]

Середньомісячна кількість економічно активного населення віком 15-70 років за січень-вересень 2009р. становила 723,5 тис. осіб, з яких 650,5 тис. були зайняті економічною діяльністю, а решта – 73,0 тис. – безробітні, тобто особи, які не мали роботи, але активно її шукали як самостійно, так і за допомогою державної служби зайнятості. Рівень зайнятості населення становив: у віці 15-70 років – 57,0%, а в працездатному віці – 64,9%. Рівень безробіття (за методологією МОП) серед економічно активного населення віком 15-70 років становив 10,1%, а працездатного віку – 11,0%.

Кількість незайнятих громадян, які перебували на обліку в державній службі зайнятості, збільшилася з 28,1 тис. осіб на 1 листопада 2009р. до 29,3 тис. осіб на 1 грудня 2009р.

Офіційного статусу безробітних на зазначену дату набули 95,2% незайнятих громадян, із них 79,4% отримували допомогу по безробіттю. Серед безробітних кожний другий раніше займав місце робітника, кожний третій – посаду службовця, а кожний шостий не мав професійної підготовки.

Рівень зареєстрованого безробіття в цілому по області протягом листопада 2009р. не змінився і на 1 грудня 2009р. становив 3,1% від кількості населення працездатного віку. Серед населення сільської місцевості цей показник збільшився на 0,2 в.п. та становив на 1 грудня 2009р. 3,7% сільського населення працездатного віку. Серед міського населення він знизився на 0,1 в.п. та становив 2,7% населення працездатного віку цієї місцевості.

Невідповідність попиту на робочу силу її пропозиції у професійно-кваліфікаційному та територіальному розрізі зумовлює високий рівень диференціації зареєстрованого безробіття. Найвищий рівень зареєстрованого безробіття спостерігався у Зінківському районі (7,2%), а найнижчий – у м. Комсомольську (0,7%).

Зростання обсягів зареєстрованого безробіття у листопаді 2009 р. спостерігалося в більшості міст та районів області. Значне збільшення (на 24,8–35,9%) відбулося в Машівському, Новосанжарському та Чорнухинському районах, що є характерним явищем для цього місяця і зумовлене завершенням сезонних робіт.

Кількість вільних робочих місць (вакантних посад), заявлених підприємствами, установами та організаціями у службі зайнятості, протягом листопада 2009 р. збільшилася на 12,2% і на кінець місяця становила 3,1 тис.

Із зазначеної кількості вільних робочих місць (вакансій) більше третини передбачалося для робітників, майже половина – для службовців та кожне сьоме вільне робоче місце – для осіб, які не мають професії.

Навантаження незайнятого населення, яке перебувало на обліку державної служби зайнятості, на кінець листопада 2009р. становило 9 осіб на одне вільне робоче місце (вакантну посаду). По містах та районах зазначений показник коливався від 3 осіб у м. Комсомольську до 227 осіб у Семенівському районі.

За сприяння державної служби зайнятості у листопаді 2009 р. було працевлаштовано 2,2 тис. осіб, що на 17,6% менше, ніж у жовтні 2009 р. Серед працевлаштованих незайнятих осіб жінки становили 45,9%, молодь у віці до 35 років – 50,9%.

Рівень працевлаштування незайнятих громадян у листопаді 2009р. порівняно з жовтнем 2009 р. зменшився на 1,6 в.п. та становив 6,3%.

Із Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у листопаді 2009р. на допомогу по безробіттю було витрачено 13,4 млн. грн. Середньооблікова кількість безробітних, які отримували допомогу по безробіттю впродовж листопада 2009 р., становила 21,1 тис. осіб. Середній розмір допомоги на одного безробітного, який її отримав, у листопаді 2009 р. становив 633,87 грн., що значно менше, ніж законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати (744 грн.). [3]

1.4 Діагностика розселення

Необхідно розрахувати коефіцієнт територіальної концентрації населення:

(1.2)

де – середня відстань між найближчими поселеннями;

– площа дослідженої території;

п – кількість поселень.

Вважається, що рівномірному розміщенню відповідає коефіцієнт, близький до 2, при скупченості в одному пункті – біля відмітки "0", при хаотичному розміщенні – біля відмітки "1".

Таблиця 1.2 − Дані для розрахунку

Коефіцієнт територіальної концентрації населення дорівнює 1,42, це свідчить про те, що населення на території області розміщено хаотично.

1.5 Діагностика економічного рівня розвитку регіону

Полтавщина відома видобутком залізної руди, видобутком та переробкою нафти і газу, виробництвом вантажних автомобілів, алмазного інструменту, турбін, трикотажу, шкіряного взуття, вишуканого одягу, зерна, цукру, олії, кондитерських виробів тощо. Мінеральну воду Миргородського району люблять у всій країні. Сільськогосподарська продукція споживається не тільки в Україні, а й експортується за кордон.

На частку Полтавщини припадає 5 відсотків промислового та сільськогосподарського виробництва України. Значна частина полтавських товарів експортується. Область має можливості для розміщення різноманітних галузей промисловості. На сьогодні тут виробляється 4,8% усієї промислової продукції і 5% сільськогосподарського виробництва країни. Деякі галузі промисловості Полтавщини займають провідні позиції у державі. Так, біля 26% усіх вантажівок, що виробляються в Україні, звідси (Кременчуцький автозавод – КрАЗ); крім того, 18,6% від загальної кількості електродвигунів і 99,6% газорозрядних ламп.

Міста Кременчук і Полтава є промисловими центрами, у яких сконцентровано біля 70% товарного виробництва області. Кременчук займає провідне місце в машинобудуванні, насамперед транспортному, енергетиці і паливній промисловості. Для м. Полтави характерне машинобудування, харчова, легка промисловість і промисловість будівельних матеріалів. [9]

Загалом, валовий регіональний продукт у 2009 році склав 33629 млн. грн., що складає 3,6% валового внутрішнього продукту та в розрахунку на одну особу, у фактичних цінах, становив 22337 грн. Аналіз динаміки валового регіонального продукту за останні роки свідчить про його зростання за підсумками 2006 та 2007 років та про зменшення протягом 2008, 2009 років. Так, у порівнянних цінах, у відсотках до попереднього року він становив 94,9% та 86,8% у 2008 та 2009 роках відповідно. [6]

1.6 Діагностика динамічних якостей регіону

Нині Полтавщина – серед областей-лідерів за результатами аналізу соціально-економічного розвитку. Ефективно працюють промисловість та аграрний сектор. [5]

За 2009 р. підприємствами та організаціями за рахунок усіх джерел фінансування освоєно 9395,3 млн. грн. капітальних інвестицій.

Найбільшу питому вагу в обсязі інвестицій у матеріальні активи (82,9%) мали інвестиції в основний капітал (у капітальне будівництво і придбання машин та обладнання), яких за 2009 р. освоєно на 7691,2 млн. грн., що на 22,4% менше проти 2008 р.

Головним джерелом фінансування інвестицій в основний капітал, як і раніше, залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно 80,4% капіталовкладень. Частка запозичених та залучених коштів, у т.ч. кредитів банків, коштів іноземних інвесторів та інвестиційних фондів, у загальних обсягах капіталовкладень становила 12,9%, коштів державного та місцевих бюджетів – 2,1% інвестицій.

Найбільшу частку (64,4%) усіх інвестицій в основний капітал у 2009 р. було спрямовано у розвиток об’єктів промисловості, з них 72,5% – в об’єкти добувної промисловості. [3]

Пріоритетними галузями регіону для інвестування є:

- агропромисловий комплекс;

- підприємства машинобудування і металообробки;

- промисловість будівельних матеріалів;

- підприємства добувної та переробної промисловості;

- охорона навколишнього середовища. [8]

Перший квартал 2010 року став для Полтавської області призовим – вона стала першою за показниками соціально-економічного розвитку і третьої за обсягом інвестицій у капітальне будівництво по Україні.

Відновлення промислового виробництва, а підприємствами області було показано зростання понад 120%, найближчим часом зажадає залучення кваліфікованих кадрів робітників та інженерно-технічних спеціальностей. [1]

1.7 Діагностика комплексності господарства регіону

Діагностика комплексності господарства регіону пов'язана з діагностикою галузевої структури. Одним з важливих є показник, що враховує ступінь "самозабезпеченості" регіону:

, (1.3)

де - рівень комплексності;

– валовий продукт, спожитий регіоном;

– частина спожитого продукту, виробленого в регіоні

– зведений індекс собівартості одиниці продукції, виробленої в регіоні;

- зведений індекс собівартості аналогічної продукції в країні.

Таблиця 1.3 − Вихідні дані для розрахунку

Ступінь самозабезпеченості регіону становить 86%, тобто регіон на 86% сам забезпечує себе господарською продукцією.

1.8 Екологічна діагностика регіону

У 2009 р. скинуто в поверхневі водні об'єкти Полтавської області 182,2 млн. м³ , що на 19,6 млн. м³ (9,7%) менше, ніж у 2008 р. (за рахунок ВАТ «Полтаварибгосп» – 11,7 млн. м³ , філія ДП «Укрриба» Дніпродзержинське – нерестово-виросне рибне господарство» протягом року не працювало і скидів не здійснювало).

Кількість підприємств, які скидають недостатньо очищені стічні води, зменшилась. Якщо у 2008 р. їх кількість становила 20, то у 2009 р. – 18. ВАТ «Рижівський гранітний кар'єр», ЗАТ «Кременчуцьке кар'єроуправління «Кварц» та ВАТ «Полтавський ҐЗК» вийшли на нормативну очистку, а комунальне підприємство «Лубниводоканал» погіршило очистку і протягом 2009 року скидало недостатньо очищені стоки.

За інформацію Харківської комплексної геологічної партії КП «Південукргеологія», тенденція до зменшення обсягів водоспоживання з підземних джерел протягом останніх років зберігається. Зокрема, в м. Полтава на водозаборах КППОР «Полтававодоканал» видобуток підземних вод з альб-сеноманського водоносного комплексу у порівнянні з 2008 роком скоротився на 2,3 млн. м³ /рік і склав 27,4 млн. м³ /рік.

Унаслідок скорочення водоспоживання реєструється поступове підвищення рівнів підземних вод у головних водоносних горизонтах та комплексах (бучацький, альб-сеноманський), які використовуються для централізованого водопостачання.

У 2009 р. у повітряний басейн області надійшло забруднюючих речовин від стаціонарних джерел 82,44 тис. т. (на 11,01 тис. т або на 11,8% менше, ніж у 2008р. – 93,447 тис т.). Обсяги скоротилися через зменшення обсягів виробництва підприємствами.

Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на квадратний кілометр території області становила 2867,3 кг, обсяги викидів шкідливих речовин у розрахунку на одну особу області – 54,8 кг, викиди в середньому одним підприємством області – 183,6 т. Найбільше забруднення атмосферного повітря здійснюють підприємства з нафто перероблення, середній викид одним підприємством – 4443,8 т.

Причинами надмірних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є значне забруднення атмосфери автомобільним транспортом, викиди від якого у 2009 р. складають 81,1 тис. т, що становить 44,2% викидів області

За статистичними даними протягом 2009 року утворилося 63,9 тис. т відходів І-ІІІ класів небезпеки, що на 119,4 тис. т менше порівняно з 2008 роком. Найбільше відходів І-ІІІ класів небезпеки утворилося у містах Кременчуці (46,6 тис. т) та Полтаві (9,2 тис. т).

Промислові відходи Полтавської області розміщуються на 11 спеціалізованих полігонах зберігання промислових відходів, які знаходяться на балансі м. Кременчука і м. Комсомольська. Переважна кількість утворюється й накопичується на відвалах ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», що становить близько 97% від загальної кількості накопичення відходів області.

Станом на 01.04.2010 р. загальна кількість заборонених, невизначених та непридатних хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР), зокрема пестицидів, що зберігаються в Полтавській області, становила 759,386 тонн. [5]

Розділ 2. Аналіз трудового потенціалу регіонів

Необхідно розрахувати Кількість трудових ресурсів регіону, які охоплюють працездатне населення у працездатному віці, працюючих пенсіонерів та підлітків і визначаються за формулою:

ТР=Н_п -(П_н + І_н ) + (П_п +М_п ), (2.1)

де ТР – кількість трудових ресурсів у прогнозному періоді;

Н_п – чисельність населення у працездатному віці;

П_н – непрацюючі пенсіонери у працездатному віці;

І_н – непрацюючі інваліди І і II груп інвалідності у працездатному віці;

П_п – працюючі пенсіонери пенсійного віку;

М_п – працюючі підлітки віком до 16 років.

Чисельність працездатного населення (Чп) розраховується як різниця між чисельністю населення у працездатному віці і кількістю інвалідів І та II груп працездатного віку та осіб, що одержують пенсії на пільгових умовах, тобто:

Чп= Нп-(П_Н + І_Н ) (2.2)

Рівень зареєстрованого безробіття (РБ) визначається відношенням чисельності зареєстрованих безробітних до працездатного населення у працездатному віці (Чпв):

, (2.3)

Б_н – чисельність зареєстрованих безробітних.

Чисельність незайнятого працездатного населення у працездатному віці:

Ч_н = ТР - (Зн + 3и + Ув + Бн), (2.4)

де Ч_н – чисельність незайнятого працездатного населення у працездатному віці; Зн – зайняті у народному господарстві;

3и – зайняті в інших сферах економічної діяльності,

Ув – учні у працездатному віці, які навчаються з відривом від виробництва.

Таблиця 2.1 − Дані для розрахунку

Кількість трудових ресурсів розрахуємо за формулою 2.1:

ТР=891700-(17498+58234)+(149000+898) = 965866 чол.

Чисельність працездатного населення розрахуємо за формулою 2.2:

Чп=891700-(17498+58234) = 815968 чол.

Рівень зареєстрованого безробіття розрахуємо за формулою 2.3:

РБ=35500/815968 = 0,044

Чисельність незайнятого працездатного населення у працездатному віці розрахуємо за формулою 2.4:

Чн=965866-(647100+63758+68400+35500)=151108 чол.

Складемо баланс трудових ресурсів:

Таблиця 2.2 − Баланс трудових ресурсів

Розділ 3. Оцінка інвестиційної привабливості регіонів

Оцінку інвестиційної привабливості регіонів здійснюють за такими узагальненими показниками:

- рівень загальноекономічного розвитку регіону;

- рівень розвитку інвестиційної інфраструктури регіону;

- демографічна характеристика регіону;

- рівень розвитку ринкових відносин і комерційної інфраструктури регіону;

- рівень криміногенних, екологічних та інших ризиків.

Узагальнений показник розраховується за формулою:

, (3.1)

де І_і – аналітичний показник регіону;

R_і – значимість даного показника.

При оцінюванні рівня загальноекономічного розвитку регіону вивчають потенційну потребу в обсягах інвестування, можливість формування інвестиційних ресурсів за рахунок власних джерел, сукупну місткість регіонального ринку. Для такого оцінювання використовують такі аналітичні показники:

· частка регіону в валовому внутрішньому продукті та виробленому національному доході;

· обсяг виробленої промислової продукції на душу населення;

· рівень само забезпеченості регіону основними продуктами харчування (обсяг виробництва відповідних видів сільськогосподарської продукції на душу населення);

· середній рівень заробітної плати у регіоні;

· обсяг і динаміка капітальних вкладень у регіоні в розрахунку на одного жителя;

· число компаній і фірм всіх форм власності в регіоні;

· частка збиткових підприємств у загальній кількості функціонуючих компаній та фірм.

При оцінюванні рівня розвитку інвестиційної інфраструктури регіону вивчають можливості швидкої реалізації інвестиційних проектів за такими показниками:

· кількість підрядних будівельних компаній і фірм всіх форм власності;

· обсяги місцевого виробництва основних видів будівельних матеріалів;

· виробництво енергетичних ресурсів (у перерахунку на електроенергію) на душу населення;

· кількість залізничних шляхів сполучення в розрахунку на 100 км² території;

· щільність автомобільних шляхів з твердим покриттям на 100 км² території.

При оцінюванні демографічної характеристики регіону вивчають потенційний обсяг попиту населення на споживчі товари та послуги, а також можливість залучення кваліфікованої робочої сили у виробництва, що інвестуються. З цією метою аналізують такі показники:

· частка населення регіону в загальній чисельності жителів країни;

· співвідношення міських і сільських жителів у регіоні;

· частка населення, зайнятого в суспільному виробництві на підприємствах всіх форм власності;

· рівень кваліфікації робітників, зайнятих у суспільному виробництві.

При оцінюванні рівня розвитку ринкових відносин і комерційної структури регіону вивчають відношення місцевих органів самоврядування до розвитку ринкових форм і створення відповідного підприємницького клімату. Для цього оцінювання використовують систему таких показників:

· частка приватизованих підприємств у загальній кількості підприємств комунальної власності;

· частка компаній і фірм недержавних форм власності у загальній кількості виробничих підприємств регіону;

· кількість спільних компаній і фірм з зарубіжними партнерами (юридичними і фізичними особами-нерезидентами);

· кількість банківських установ (у тому числі філій) на території регіону;

· кількість страхових компаній (та їхніх представництв) на території регіону;

· кількість товарних бірж (універсальних і спеціалізованих) на території регіону.

При оцінюванні рівнів криміногенних, екологічних та інших ризиків вивчають ступінь безпеки інвестиційної (а потім виробничої) діяльності в регіоні. З цією метою розглядають такі показники:

· рівень економічної злочинності (за основними видами і в цілому) в розрахунку на 100 тис. жителів;

· частка підприємств зі шкідливими викидами, що перевищують гранично допустимі норми, в загальній кількості промислових підприємств;

· середній радіаційний фон у містах регіону;

· частка незавершених будівельних об'єктів у загальній кількості розпочатих будівництвом об'єктів за останні 3 роки.

Значимість (вага) кожного показника при розрахунку узагальнюючого розраховують експертним опитуванням методом попарних порівнянь, згідно з яким будується множина матриць попарних порівнянь.

Попарні порівняння проводяться у розгляді переваг (домінування) одного елемента над іншим.

В кожній клітинці порівнюється значимість показника, якщо показник, що знаходиться у рядку важливіший за той, що знаходиться у стовпці, то ставиться оцінка 2. Якщо показник, що знаходиться у рядку менш важливіший за той, що знаходиться у стовпці, то ставиться оцінка 0. Якщо показники рівно важливі – 1.

Після заповнення всієї матриці знаходимо суму оцінок по рядках та стовпчиках.

Вагу кожного показника розраховують за формулою:

, (3.2)

де Х – сума оцінок у рядку, У – сума всіх оцінок.

На основі кількісної оцінки розглянутих синтезованих показників (отриманих за сумою їхньої рангової значимості) розраховують інтегральний показник оцінки інвестиційної привабливості регіонів.

Інтегральний показник оцінки інвестиційної привабливості регіонів країни при прийнятті інвестиційних рішень розраховують як суму добутків рангового значення кожного синтезованого показника помноженого на його значимість (у відсотках):

, (3.3)

де І_узаг – узагальнений показник;

R_і – значимість даного показника.

Експериментально (з урахуванням думок інвестиційних менеджерів) визначено такі величини значимості кожного синтезованого показника в сукупній оцінці інвестиційної привабливості регіонів у відсотках:

- рівень загальноекономічного розвитку – 35;

- рівень розвитку інвестиційної інфраструктури – 15;

- демографічна характеристика – 15;

- рівень розвитку ринкових відносин і комерційної інфраструктури – 25;

- рівень криміногенних, екологічних та інших ризиків – 10.

За значенням розрахованого інтегрального показника визначають конкретне місце регіону щодо інвестиційної привабливості у загальному складі регіонів країни.

Всі регіони країни за рівнем інвестиційної привабливості (тобто ефективності здійснення інвестиції) можна згрупувати в кілька груп, зокрема:

перша група – регіони пріоритетної інвестиційної привабливості – ефективність в регіоні на 35-40 відсотків вища, ніж по країні в цілому;

друга група – регіони досить високої інвестиційної привабливості – ефективність на 15-20 відсотків вища, ніж по країні в цілому;

третя група – регіони середньої інвестиційної привабливості – ефективність на рівні показника по країні;

четверта група – регіони низької інвестиційної привабливості – ефективність на 20-30 відсотків нижча, ніж по країні в цілому.

Таблиця 3.1 − Аналітичні показники рівня загальноекономічного

розвитку регіону

Таблиця 3.2 − Розрахунок значимості показників для розрахунку рівня загальноекономічного розвитку регіону

Визначимо узагальнюючий показник рівня загальноекономічного розвитку регіону:

І _узаг =0,16*3,6+0,16*25978,1+0,14*1234,78+0,14*1733+0,18*6265+0,18*35844++0,04*35,2=12474,64

Аналогічно розрахуємо всі інші узагальнюючи показники.

Таблиця 3.3 − Аналітичні показники рівня розвитку інвестиційної інфраструктури регіону

Таблиця 3.4 − Розрахунок значимості показників для розрахунку рівня розвитку інвест. інфраструктури регіону

Визначимо узагальнюючий показник рівня розвитку інвестиційної інфраструктури регіону:

І _узаг =0,25*254+0,15*1613,97+0,2*175+0,3*3+0,1*30=344,5

Таблиця 3.5 − Аналітичні показники демографічної характеристики регіону

Таблиця 3.4 − Розрахунок значимості показників демографічної характеристики регіону

Визначимо узагальнюючий показник демографічної характеристики регіону:

І _узаг =0,17*3,3+0,25*1,55+0,25*39+0,33*0,027=10,7

Таблиця 3.5 − Аналітичні показники рівня розвитку ринкових відносин і комерційної інфраструктури регіону

Таблиця 3.6 − Розрахунок значимості показників для розрахунку рівня розвитку ринкових відносин і комерційної

інфраструктури регіону

Визначимо узагальнюючий показник рівня розвитку ринкових відносин і комерційної інфраструктури регіону:

І _узаг =0,17*24+0,2*68+0,2*164+0,17*112+0,2*63+0,06*16=83,08

Таблиця 3.7 − Аналітичні показники рівня криміногенних, екологічних та інших ризиків

Таблиця 3.8 − Розрахунок значимості показників для розрахунку рівня криміногенних, екологічних та ін. ризиків

Визначимо узагальнюючий показник рівня криміногенних, екологічних та інших ризиків:

І _узаг =0,17*986+0,33*9+0,42*0,016+0,08*19=172,12

Розрахуємо інтегральний індекс інвестиційної привабливості.

Таблиця 3.9 − Розрахунок інтегрального показника

І_інт = 12474,64*0,35+344,5*0,15+10,7*0,15+83,08*0,25+172,12*0,10=4457,39

Показник інвестиційної привабливості регіону на 20 відсотків вищий, ніж по країні в цілому, тобто регіон можна віднести до регіонів досить високої інвестиційної привабливості.

Висновки

соціальний економічний трудовий інвестиційний регіон

Сьогодні територія Полтавської області – це 28,8 тис. кв. кілометрів, які складають 4,8 відсотка території України. [7] Нині Полтавщина – серед областей-лідерів за результатами аналізу соціально-економічного розвитку. Ефективно працюють промисловість та аграрний сектор.

У вищих навчальних закладах Полтавщини навчаються понад 40 тис. студентів. Полтава поправу вважається університетським містом. Полтавська область має помірний континентальний клімат з достатньою кількістю тепла та вологи; чорноземні ґрунти обумовили врівноважену динаміку природних процесів, що разом із густою мережею річок та значними викопними багатствами, зокрема нафтою та газом, відкриває широкі можливості для її господарського розвитку. Господарському розвитку області сприяє й вигідне економіко-географічне положення: вихід до Дніпра, розташування в центрі України, густа мережа залізничних та автомобільних шляхів. [5]

Таким чином, основними концептуальними орієнтирами у визначенні стратегічних пріоритетів сталого розвитку господарства та формуванні ефективної регіональної політики Полтавщини є наступні положення і завдання:

економічне зростання за рахунок оптимального використання сприятливих передумов і залучення всіх потенційно можливих інвестиційних ресурсів;

підвищення рівня та якості життя населення на основі стійких темпів економічного зростання;

удосконалення структури господарства на основі реструктуризації та модернізації підприємств;

підвищення ефективності використання природно-ресурсного потенціалу, який залучений у виробництво через впровадження матеріалів, енергозберігаючих технологій;

глибока переробка вторинних ресурсів;

досягнення збалансованості попиту та пропозиції на регіональному товарному ринку і збільшення експортних можливостей промисловості та сільського господарства;

поглиблення територіальної спеціалізації, а також створення господарських структур, які б відповідали ресурсним можливостям регіону й критеріям сучасного комплексного інноваційного розвитку. [8]

Список використаної літератури

1. Анализ рынка труда Полтавской области – http://rabota.ria.ua/article-177.html

2. Всеукраїнський перепис населення – http://www.ukrcensus.gov.ua/

3. Головне управління статистики у Полтавській області – http://www.poltavastat.gov.ua

4. Екологія Полтавщини.Аналіз виконання програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної політики з урахуванням регіональних пріоритетів Полтавської області на період до 2010 року. Випуск 3 / За ред. Голіка Ю. С., Ілляш О. Е. – Полтава:Полтавський літератор, 2006. – 346 с.

5. Екологія та природні багатства України – http://who-is-who.com.ua/book/ecology2010.html

6. Регіони України: статистичний збірник за 2010 рік – К.: Державний комітет статистики України, 2010. – 1173 с.

7. Статистичний щорічник України за 2009 рік – Київ: Державний комітет статистики України, 2010. – 567 с.

8. Україна. Сталий розвиток 2007 – http://who-is-who.com.ua/bookmaket/ust2007/1/4/3.html

9. Україна сьогодні. Каталог провідних підприємств України – http://www.rada.com.ua/ukr/RegionsPotential/Poltava/

10. Голік Ю.С., Ілляш О.Е. Екологія та здоров’я (інформаційно-аналітичні матеріали). Вип. 1. – Полтава, 2003. – 166 с.