| Тема
:
Комплексна підготовка виробництва до заміни продукту (технології ).
План.
1. Суть науково – технічної підготовки виробництва:
а) передпроектні дослідження;
б) проектна конструкторська підготовка.
2. Технологічна підготовка виробництва.
1.
Суть науково – технічної підготовки виробництва.
Науково – технічний процес
передбачає зміну покоління машин, механізмів, обладнання. А це в свою чергу приводить до різкого підвищення продуктивності праці.
В умовах конкуренції товарна політика підприємства повинна бути направлена в майбутнє і враховувати, що всі товари не залежно від успіху з часом відходять з ринку і необхідно вести підготовку до випуску нової продукції. Новий товар
в цьому змісті розуміють як модифікацію чи нововведення. Щоб товар завоював ринок він повинен мати бажані для споживача критерії, бути інікальними, а споживачі повинні мати інформацію про його характеристику.
Процес розробки і освоєння виробництва нової продукції на підприємстві сформувався як самостійна підготовча стадія процесу виробництва і отримав назву технічна підготовка виробництва нової продукції
(товару нової ринкової новизни).
Під технічною підготовкою виробництва
розуміють сукупність процесів наукового, технічного і організаційно – економічного характеру, які направлені на розробку, освоєння нових видів продукції, які здійснюються від початку наукових досліджень до введення виробу в експлуатацію і визначають технічний рівень, якість і ефективність нової продукції як у виробництві ( на підприємстві ) так і в експлуатації (у споживача). В законодавчих актах про підприємство сказано, що діяльність підприємства в НТП повинна бути підпорядкована випуску продукції високої якості, конкурентно – спроможної на світовому ринку, своєчасне її оновлення, найбільш повне задоволення споживачів.
Планомірне і своєчасне оновлення продукції на підприємствах стало постійно діючим фактором. На сучасному ринку створенню товарів ринкової новизни повинні допомагати нові відкриття і винаходи, що дає змогу тісно взаємодіяти з процесом наукових досліджень з технологічною підготовкою виробництва.
Основними завданнями технічної підготовки виробництва ( ТПВ)
являється забезпечення безперервного технологічного прогресу в усіх галузях народного господарства шляхом максимального задоволення потреб населення.
ТПВ включає такі процеси:
- Науково – дослідний;
- Дослідно – констукторський;
- Технологічний;
- Організаційно – економічний.
Науково – дослідні роботи
– це комплексне дослідження ринку, покупців і конкурентів, вивчення патентної інформації, пошук задумів нового товару, комерційний аналіз, оцінка і відбір ідей, розробка нових товарів і визначення їх конкурентноспроможності, завоювання долі ринку. Цей етап в сучасних умовах на підприємстві виконує служба маркетингу.
Дослідно – конструкторські розробки
– комплекс робіт по створенню конструкторської документації на нову продукцію, виготовлення її дослідних зразків.
Технологічний етап
– включає роботу по створенню і вдосконаленню технологічних процесів виготовлення продукції, розробка конструкцій інструментів, оснастки і спецобладнання для її виробництва, виконання планування цехів на виробництво нових виробів, маршрутів руху моторів.
Організаційно – економічний етап
– комплекс взаємозв’язаних процесів організації, планування обліку і контролю, матеріально – технічного забезпечення, збуту і фінансування, які забезпечують перехід до виробництва нової продукції.
Ділення процесу створення і освоєння нової продукції на етапи умовне. На практиці передбачається переплетення цих робіт.
Розробка системи і постановка продукції на виробництво передбачає:
- Впровадження нової техніки;
- Зміна конструкції діючих виробів;
- Впровадження міроприємств, не зв’язаних зі зміною кон6струкції діючих виробів.
В 1987 році в Парижі Міжнародна торгова палата розробила і затвердила серію міжнародних стандартів, згідно якої кожний виробник нової продукції повинен дотримуватись напрямків діяльності, починаючи маркетингом і закінчуючи розпродажем.
На сьогоднішній день діє затверджений в 1988 році Єдиний перелік робіт Єдиної системи технічної підготовки виробництва.
Науково – дослідні роботи
по створенню нового товару на підприємствах виконуються одним із підрозділів служби маркетингу. Необхідно розрізнити НДР підприємства і НДР в системі науково – технічного прогресу ( НТП ).
Наукові дослідження в системі НТП
діляться на теоретичні і прикладні.
Теоретичні
– це відкриття, під яким розуміють встановлення невідомих раніше об’єктивно історичних закономірностей, властивостей і явищ матеріального світу, які вносять корінні зміни в рівень пізнання.
Прикладні дослідження
використовують теоретичні знання, вишукують можливості і області їх застосування безпосередньо в практиці роботи підприємств і закінчуються рекомендаціями по розробці технічних завдань на проектування нових виробів, обладнання, механізмів.
На основі пропозицій наукових досліджень виникають винаходи
– це нове або яке має суттєві відмінності вирішення любого завдання в області народного господарства і яке дає позитивний ефект. Винахід повинен відрізнятися від раніше відомих аналогів в світовій практиці.
На підприємствах використовують як винаходи так і рецпропозиції
, під якими розуміють нововведення для даного підприємства. Ці пропозиції відрізняються від винаходів, вони не вносять принципових змін в раніше освоєні на даному підприємстві пропозиції, а тільки доповнюють їх і дають певний ефект для підприємства.
В 1985 році на підприємствах створюються відділи патентування
, в роботу яких включені перевірка досягнень науки і як їх можна застосувати на яких підприємствах і в яких країнах.
Конструкторська підготовка виробництва
– це сукупність взаємозв’язаних процесів по створенню нових або вдосконаленню діючих конструкцій виробів. Цей етап ТПВ виконується відділом головного конструктора, в який входять технічна база для в-ва дослідного зразка і його випробовування (експериментальний цех). Виконується конструкторська підготовка з застосуванням вимог єдиної системи конструкторської документації, яка складається із таких статей
:
1. Складання технічного завдання – складають спільно з представниками замовника і підприємства. В ньому відображаються тактико-технологічні вимоги замовника – умови і режим експлуатації товару, необхідні технічні параметри і характеристики, ресурси, обладнання, об’єм випуску, зовнішній ринок, умови зберігання, дизайн, тара, упаковка, секретність. Затверджує керівник підприємства.
2. Розрахунок технічної пропозиції – розрахунки технічних параметрів і економічної ефективності, які дають можливість розробити новий виріб. Розрахунки виконують по декількох варіантах, аналізується і відбирається оптимальний варіант по якому очікується економічний ефект.
3. Ескізний проект – виконується на в масштабі, але з використанням необхідних пропорцій в розмірах вибору. Він розробляється в декількох варіантах, виготовляється модель (макет) виробу, після цього обсуджується спеціальною комісією і затверджується прийнятий варіант, для нього виконуються всі креслення основних збірних одиниць і загального виду, кінематична, гідравлічна і електрична схеми, а також інші конструктивні параметри. Виконаний ескіз повинен давати повну уяву про будову і принципи роботи нового виробу. Після закінчення обговорення, затверджується ескізний проект, який являється основою для розробки технічного проекту.
4. Технічний проект – розробляється строго в масштабах з вимогою до всіх стандартів і нормативів, в ньому виконуються всі види, проекцій, перерізи, розрізи з нанесенням відповідних розмірів для того, щоб мати повну уяву про склад і роботу нового виробу. В технічному проекті уточнюються всі креслення загального виду виробу, виконується креслення основних агрегатів і вузлів, їх специфіка, монтаж і збір схеми з розрахунками на міцність, стійкість і інші параметри, обговорення типів матеріалу. Складається інструкція по експлуатації виробу у споживанні (паспорт, формуляр, технічний опис) і пояснююча записка в цілому.
5. Підготовка робочої конструкторської документації, проведення нормоконтролю, патентної і метрологічної експертизи ця документація розробляється на основі технічного проекту. Це креслення всіх деталей, де вказані розміри, проекції, види, розрізи і зрізи, матеріал, чистота поверхні, допуски і посадки, технічні умови, термообробка. Всі робочі креслення проходять нормоконтроль, тобто перевірку на відповідність стандартам, метрологічну і патентну експертизу.
6. Виготовлення і дослідження дослідного зразка.
7. Коректування робочого проекту і випуску встановочної партії виробів.
8. Перевірка, внесення змін, затвердження і розмноження робочого проекту, передача документації у відділ головного технолога для розробки технологічних процесів і інших стадій технологічної підготовки в-ва.
2.Технологічна підготовка виробництва.
Технологічна підготовка в-ва
– це сукупність робіт, які визначають послідовність виконання виробничого процесу нового виробу найбільш раціональними способами з врахування конкретних умов в-ва даного підприємства.
Основне завдання
технологічної підготовки в-ва – забезпечити високу якість виготовлення і створення умов для раціональної організації виробничих процесів, покращує використання обладнання і виробничих площ, росту продуктивності праці, зниження розходу матеріалів і енергоресурсів.
Згідно єдиної системи технологічної документації технічна підготовка в-ва повинна включати наступні стадії:
· Технологічний аналіз робочих креслень і їх контроль на предмет технологічності конструкцій деталей і збірних одиниць
· Розробка прогресивних технологічних процесів
· Проектування спеціальних інструментів, технологічної оснастки і обладнання для виготовлення нового виробу
· Виконання планування цеху і виробничих участків з розстановкою обладнання згідно розробленим технологічним маршрутам
· Перевірку, наладку і впровадження технологічних процесів
· Розрахунки виробничої потужності підприємства, нормативів розходу матеріалів і енергоресурсів.
У відділі головного технолога всі робочі креслення деталей проходять технологічний аналіз у відповідності з вимогами стандартів, який включає контроль на предмет їх технологічності і можливості виготовлення в умовах в-ва даного підприємства.
Розробка прогресивних технологічних процесів починається з визначення технологічних маршрутів руху деталей і збірних одиниць в цехах і між цехами. Потім розробляється технологічні процеси одержання заготовок, їх обробка, зборка. На кожну деталь складається технологічна карта, в якій вказані операції, переходи, тип і модель кожного виду обладнання, види інструментів, розряд роботи і норми часу.
Одночасно з розробкою технологічних процесів вирішується питання про методи організації в-ва.
На основі технологічного процесу виникає необхідність проектування спеціальних інструментів, оснастки, обладнання і їх виготовлення на підприємстві.
По розроблених технологічних маршрутах руху деталей складається планування цехів і виробничих участків, розклад обладнання з врахуванням його конфігурації і специфікації. При необхідності можна перекласти обладнання або добудовувати нові об’єкти.
Виготовлення дослідного зразка в експерементальному цеху дає можливість технологам провірити технологічність кожної деталі і пригідність оснастки і інструменту, хоч такий контроль являється неповним і орієнтованим із-за одиничного типу в-ва. Установочна партія виробів виготовляється в цехах основного в-ва з серійним або масовим типом в-ва, що дозволяє більш якісно здійснювати аналіз технологічності деталей. При організації потокового в-ва здійснюється синхронізація операцій технологічного процесу.
По кожному технологічному процесу на всі операції розраховується норма часу, норма розходу матеріальних і енергетичних ресурсів. Після цього технологи згідно методики розраховують виробничу потужність цехів і підприємства. Інші підрозділи відділу головного технолога запрошують в відділі матеріально-технічного забезпечення готовність до поставки матеріалів, планують виготовлення і створення заділів, розробляють графіки технологічної підготовки в-ва, здійснюють економічну оцінку і вибір технологічних процесів, складають карти для розрахунку матеріальних нормативів і графіки вводу обладнання в експлуатацію, ведуть облік, зберігання, розмноження і видачу технологічної документації.
Сучасна техніка дозволяє виготовлювати одну і ту ж продукцію різними способами. При виборі оптимального варіанту розраховують економічний ефект по проведених затратах і зрівнюють з заміняючою технологією.
В якості оцінки використовують6
1. Технологічна с/в, тобто сума поточних затрат, в склад входить вартість матеріалів, палива і енергії на технологічні потреби, з/пл, відрахування в соцстрах, амортизація, обслуговування і ремонт обладнання, розходи на інструменти.
2. Капіталовкладення, до яких відноситься вартість обладнання, оплата за площі, затрати по зберіганню, штрафи і затрати на міроприємства, які забезпечують вимоги екології, затрати на дослідні роботи і технологічну підготовку в-ва
СМ
= С’· ВП + С”
КМ
= К’· ВП + К”
С’ і К’ – питомі перемінні розходи і капітальні вкладення
С” і К” – умовно-постійні розходи і капітальні затрати на рік
ВП – валовий випуск продукції, шт. в рік.
Використовуючи ці формули можна здійснити вибір оптимального варіанту технологічного процесу.
|