Дипломная работа: Зовнішньоекономічні звязки міста Харкова

Название: Зовнішньоекономічні звязки міста Харкова
Раздел: Рефераты по географии
Тип: дипломная работа

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ МІСТА ХАРКОВА

ВСТУП

Сучасні процеси глобалізації світової цивілізації та інтернаціоналізації економіки країн світу спонукають до більш поглибленого дослідження зовнішньоекономічних зв’язків України.

Вивчення зовнішньоекономічних зв’язків є актуальною темою сьогодення. Оскільки саме вони впливають на економічний, соціальний розвиток, а від їх рівня залежить якість життя населення.

Харківська область одна з тих, що мають потужний потенціал в подальшому розвитку. На її території знаходиться багато підприємств, які відіграють велику роль у еконономіці України. Та все ж пріоритетним є вивчення саме ЗЕЗ міста Харкова, оскільки саме йому належить близько 80 % від усіх зв’язків по регіону. Тут сконцентрована більша кількість потужних підприємств, які здійснюють експортно-імпортні операції, а також є інвестиційне привабливими.

Мета дипломної роботи – виявити особливості функціонування та простежити зміни у товарній та географічній структурі зовнішньоекономічних зв’язків міста Харкова за певний проміжок часу (2000 2008 роки) та визначити перспективи розвитку зовнішньоекономічних зв’язків міста Харкова.

Із зазначеної мети були сформовані наступні завдання:

- розкрити сутність поняття «зовнішньоекономічної зв’язки »;

- охарактеризувати зовнішню торгівлю міста Харкова;

- простежити зміни у просторово-часовому аспекті зовнішньоекономічних зв’язків міста Харкова;

- виявити перспективи розвитку зовнішньоекономічних зв’язків міста Харкова.

Об’єктом дослідження є зовнішньоекономічні зв’язки, а предметом – особливості експортно-імпортних та інвестиційних зв’язків міста Харкова.

При вивченні територіальної організації зовнішньоекономічних зв’язків, аналізі даних та написані дипломної роботи використовувались методи аналізу і синтезу, порівняння, статистичний метод, графічний тощо.

Науковий напрям досліджень зовнішньоекономічних зв’язків сьогодні є досить актуальним. Теоретична база вивчення зовнішньоекономічної діяльності розроблена відомими економістами І. В. Багровою, Н. Ф. Гофманом, А. Г. Загороднім, М. Войцехівським, І. І. Дахно та ін. Але на нашу думку першопричинами формування зовнішньоекономічної діяльності як суспільно-економічної категорії і його реалізації через міжнародну торгівлю є територіальна організація. Дане питання в своїх роботах розглядали такі економіко-географи, як Є. Б. Алаєв, В. А. Поповкін, Р. Моріл, Б. С. Хорєв, О. Г. Топчієв, О. І. Шаблій, М. Д. Пістун, А. П. Голіков.

При написанні роботи використовувались дані Державного комітету статистики України, вивчено літературу і періодичні видання Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ основи вивчення зовнішньоекономічних зв’язків міста Харкова

1.1 Сутність поняття зовнішньоекономічні зв’язки, види та форми ЗЕЗ

Зовнішньоекономічна діяльність країни полягає у встановленні зовнішніх зв’язків держави з іншими країнами та міжнародними організаціями – партнерами міжнародної діяльності.

Зовнішні зв’язки держави - це взаємообмін з країнами світу продуктами матеріального виробництва, послугами, інформацією на основі міжнародного поділу праці, а також співдружність політичних органів, направлене на ефективне рішення глобальних проблем людства, розширення особистих проблем громадян.

ЗЕЗ можуть бути представлені наступною схемою

Рис 1. Зовнішні зв’язки України

Існує декілька визначень зовнішньоекономічних зв’язків.

Зовнішні зв'язки мають розгалужену структуру. За змістом, характером, предметами обміну поділяються на політичні, економічні, наукові, культурні, інформаційні, воєнні, екологічні, релігійні, гуманітарні відносини, особисті стосунки громадян. При цьому кожна група зв'язків має свою ієрархічну багаторівневу структуру. Наприклад, економічні зв'язки поділяються на зовнішньоторговельні, науково-технічні, інвестиційні, кредитно-фінансові, інтуристські тощо.

Зовнішньоекономічні зв’язки – це інструмент впливу на економічну систему держави, що здійснюється через механізм зовнішньоекономічної діяльності.

Зовнішньоекономічні зв’язки – це комплекна система різноманітних форм міжнародного співробітництва держав і їх суб’єктів у всіх галузях економіки.

Зовнішньоекономічні зв’язки – це сукупність торгово-економічних, виробничо-господарських, науково-технічних, коопераційних, валютно-фінансових і кредитно-розранкухових відносин країни з іноземними державами.

Вид зовнішньоекономічних зв'язків - це сукупність зв'язків, об'єднаних однією ознакою, наприклад, напрямком товарного потоку і структурною ознакою.

Зовнішньоторгівельні зв’язки в структурі

Зовнішньоекономічної діяльності

Бартер

Торгівля

Товари

Рис. 2 Структура зовнішньоекономічних зв’язків

Класифікаційна ознака, пов'язана з напрямком товарного потоку, визначає рух товару (послуги, роботи) з однієї країни в іншу. За цією ознакою зовнішньоекономічні зв'язки поділяються на:

1. Експортні.

Експорт товарів – це продаж та вивезення товарів за кордон з метою їх реалізації на зовнішніх ринках через передання у власність контрагенту в іншій країні.

Реекспорт (реекспортна операція) - це продаж та вивезення за кордон раніше ввезеного товару, який не піддавався в реекспортуючій країні ніякій обробці.

Умови та результати експортної діяльності країни значною мірою визначають характер її участі в системі міжнародної торгівлі та інших форм співробітництва за її участі. Обсяги експорту визначають обсяги імпорту. За відсутності інших форм співробітництва у довгостроковій перспективі, обсяги імпорту мають дорівнювати величині експорту.

2. Імпортні.

Імпорт - ввезення товарів, послуг (іноді може вживатися стосовно капіталу, знань, технологій). В структурі імпорту виділяють також реімпорт, який також впливає на зовнішньоекономічну діяльність.

Імпорт забезпечує для виробничих та індивідуальних споживачів, а також для країни , до якої ввозяться товари, низку додаткових переваг та можливостей. Це зокрема :

- доступ до дешевих та більш якісних товарів готових виробів, сировинних та інших матеріалів та комплектуючих деталей;

- наповнення ринку дефіцитними товарами або товарами, які взагалі не виробляються на національній території;

- зростання конкуренції та стимулювання завдяки цьому оптимізації, підвищення виробництва на національній території;

- налагодження сталих виробничих зв’язків щодо кооперування виробництва з інонаціональними партнерами;

- розвиток технології завдяки поширенню ввезення науково містких товарів.

Реімпорт – ввезення раніше вивезених за кордон товарів, які не піддавались обробці, тобто це експортні операції, що не відбулись. Сюди відносять повернення покупцем бракованого товару, повернення товару, що не був проданий через аукціон, повернення товару, не реалізованого через консигнаційні склади. Основною ознакою реімпортних операцій є перетинання вітчизняними товарами митниці двічі: при ввезенні і вивезенні. Товари, що повертаються з виставок і ярмарок, до реімпортуємих не відносяться.

Структурна ознака класифікації зовнішньоекономічних зв'язків визначає їх груповий склад, який відтворює сферу економічних інтересів і основну мету зовнішньоекономічної діяльності як господарюючих одиниць, так і держави в цілому. За цією ознакою зовнішньоекономічні зв'язки поділяються па:

• зовнішньоторговельні;

• фінансові;

• виробничі;

• інвестиційні.

Форма зовнішньоекономічних зв'язків - це засіб існування певного виду зв'язку, зовнішній прояв (оформлення) сутності будь-якого конкретного зв'язку. До форм зовнішньоекономічних зв'язків відносять торгівлю, бартер, туризм, інжиніринг, франчайзинг, лізинг, інформаційний обмін, консалтинг тощо.

1. Торгівля. Загальновідомо, що близько 80% зовнішньоекономічних операцій припадає на здійснення торговельних операцій. Економічну сутність торгівлі визначають. по-перше, як перерозподіл результатів людської праці від однієї стадії виробництва до іншої, і, по-друге, як передачу товарів від виробників споживачам. Торговельні операції здійснюються з різними цілями, що обумовлює їх розмаїття в зовнішньоекономічній діяльності.

Отже, торгівлю класифікують:

1) за територіальним принципом на зовнішню і внутрішню;

2) за товарним потоком на експортну та імпортну.

Форми і методи міжнародної торгівлі складалися па світовому ринку під впливом різноманітних чинників, тому вони відрізняються великим розмаїттям, що позначається на зовнішньоекономічній діяльності і ринковій взаємодії підприємств різних форм власності. Розрізняють такі види зовнішньої торгівлі:

1) торгівля готовою продукцією.

2) торгівля комплектним устаткуванням.

3) торгівля товарами у розібраному вигляді.

4) торгівля машинами, що були у вжитку.

5) торгівля сировинними товарами.

6) прямий продаж.

7) зустрічна торгівля.

Міжнародні постачання готової продукції є найбільш поширеною формою торгівлі. її обсяг складає майже половину загального обсягу світової торгівлі. Характерною рисою такої торгівлі є постачання зібраної цілком продукції, готової до використання споживачами. Успішно застосовуються і такі форми, як торгівля виробами машинобудування в розібраному вигляді; торгівля товарами, що були у вжитку; продаж послуг, які підвищують конкурентоспроможність товару до необхідного рівня.

3) інжинірингові операції - це відокремлений у самостійну сферу діяльності комплекс послуг комерційного характеру, що сприяє виробництву і реалізації продукції.

Спочатку інжинірингові операції мали характер консультацій, рекомендацій, економічних розрахунків, систематизації результатів досліджень, експертної допомоги при розгляді проектів і в розробці пропозицій з удосконалення організації виробництва або технологічних процесів. Такі консультаційно-рекомендаційні інжинірингові операції збереглися і в наш час, доповнившись переліком нових послуг. Отже, повніші цикл інжинірингу складається з таких етапів:

• дослідження маркетингової доцільності проекту;

• вивчення технічних можливостей реалізації проекту, його техніко-економічна оптимізація та упорядкування;

• оцінка пропозицій, що надійшли;

• упорядкування проектів під обране устаткування;

• підготування торгів на необхідні роботи й одночасний нагляд за виготовленням устаткування, його іспитами;

• координація відповідних робіт, постачань і монтажу;

• допомога у підготуванні обслуговуючого персоналу;

• здача підприємства замовнику «під ключ» і пуск його в експлуатацію;

• спостереження і консультації під час експлуатації об'єкта після здачі.

3) туризм. По мірі розвитку ринкових відносин вітчизняні підприємства (фірми) вимушені надавати до товарів, які вони виробляють, додаткові послуги, тобто виробляти так звані товари з підкріпленням. Але в зовнішньоекономічній сфері поняття «послуги» має більш широке тлумачення: це і є, по суті, той самий товар, реалізація якого приносить його виробнику матеріальну винагороду. Серед таких послуг виділяють туристичні, інжинірингові, реінжинірингові, послуги зв'язку і транспортного обслуговування. Послідовно розглянемо кожний із зазначених видів послуг.

Залежно від головної мети подорожі визначають такі різновиди туризму, як рекреаційний, пізнавальний, науковий, діловий. За характером організації подорожі -індивідуальний, груповий, організований, самодіяльний (неорганізований), стаціонарний. За інтенсивністю туристичного потоку — постійний, сезонний. За тривалістю перебування туристів у подорожі - короткостроковий, тривалий. За демографічними ознаками - дитячий, молодіжний, літній. За формою співробітництва - безвалютний та валютний обмін туристичними групами. За географічним розподілом - внутрішній, міжнародний. Чинники, що спонукають вітчизняні фірми до туристичної діяльності, класифікують таким чином:

• пізнавальні (містять інтерес до історичних, природно-кліматичних пам'яток);

• регіональні (містять інтерес до регіону, в якому відбуваються визначні події: фестивалі, спортивні змагання, ярмарки);

• економічні (містять соціально-економічні умови подорожі: сферу послуг, транспортну систему, сферу роздрібної торгівлі й підприємств харчування).

4) бартер — прямий безгрошовий обмін товарами або послугами. Здійснюється за єдиним договором, в якому з метою еквівалентності обміну, для визначення розміру страхових сум, оцінки претензій, нарахування санкцій фіксується сума договору. Бартер формується за рахунок експорту високоліквідних товарів.

5) франчайзинг - це така організація бізнесу, за якою компанія (франчайзер) передає певній людині чи компанії (франчайзі) право на продаж продукту і послуг цієї компанії.

Франчайзер (франшизіар) - це компанія, що видає ліцензію або передає в право користування свій товарний знак, ноу-хау й операційні системи. Франчайзер створює успішний продукт чи послуги, наприклад, особливий стиль роботи ресторану швидкого харчування. Франчайзер досліджує, і розвиває бізнес, витрачає гроші на просування бізнесу, створює гарну репутацію і пізнаваний імідж (так званий “бренднейм”). Після того, як компанія довела працездатність своєї бізнес концепції й успішну відтворюваність цього бізнесу, вона може почати пропонувати підприємцям, що хочуть повторити подібний успіх, купити її франшизу.

Франчайзі (франшизіат) - це людина або компанія, що купує у франчайзера можливість навчання і отримання допомоги при створенні бізнесу і виплачує сервісну плату (роялті) за використання товарного знаку, ноу-хау і системи ведення робіт франчайзера. Франчайзі сам оплачує витрати на створення бізнесу. Дуже часто франчайзер надає дуже вигідні знижки на важливі постачання (матеріали, видаткові кошти). Ці знижки завжди дають можливість франчайзі купувати продукти у франчайзера по більш вигідній ціні й у такий спосіб це коштує дешевше, ніж розвивати бізнес без франчайзера. Франчайзі робить первісний внесок за допомогу по створенню і відкриттю бізнесу. Франчайзі приймає на себе обов'язок виплачувати щомісячні внески за право користування торговим знаком і бізнес системою, за підтримку, навчання і консалтинг, що надаються франчайзером.

Франшиза - це повна бізнес система, яку франчайзер продає франчайзі. Іншою назвою для подібної системи служить франчайзінговий пакет, що зазвичай включає посібники по веденню робіт і інші важливі матеріали, що належать франчайзеру.

Франчайзінгові взаємини можуть бути прибутковими для обох сторін. Франчайзі зацікавлений у максимальних продажах при мінімальних витратах. Франчайзі повинний виконувати правила ведення бізнесу по франшизі і брати участь у рекламних і маркетингових компаніях франчайзера. Франчайзер зосереджено працює над тим, щоб лідирувати в конкурентній боротьбі, що було б дуже важко зробити одному франчайзі. Франчайзер надає необхідну підтримку, для того щоб франчайзі міг приділяти всю увагу своїм щоденним операціям.

6) лізинг - це вид інвестиційної діяльності, при якому спеціалізована лізингова компанія (яка виконує функції інвестора) купує вказане клієнтом майно та передає йому це майно в користування за оплату, з можливістю переходу права власності на предмет лізингу до Лізингоотримувача по закінченню строку лізингу.

Лізинг є досить новим видом інвестиційної діяльності для економіки нашої країни, але має широке розповсюдження в Європі та інших розвинутих країнах.

Договір лізингу – договір, по якому лізингодавець зобов’язується придбати у власність предмет у продавця згідно з встановленими лізингоотримувачем специфікаціями та передати її лізингоотримувачу на строк не менший, ніж один рік за визначену плату (лізингові платежі).

Предмет лізингу – неспоживча річ, віднесена законодавством до основних фондів.

Звичайно лізингові операції розглядаються як варіант довгострокової оренди. Однак, якщо оренда передбачає у кінцевому підсумку повернення орендованого майна своєму юридичному власнику або збереження за ним права власності на дане майно, то при деяких формах лізингу по закінченню договорах можливий перехід права власності від орендодавця до орендаря. У таких випадках лізингова угода нагадує продаж у розстрочку з тією лише різницею, що власники змінюються не на початку, а наприкінці терміну угоди. Отже, лізинг - це зручна форма фінансування споживача.

7) консалтинг - це можливість звернутися за консультаціями до фахівців. Досить часто надання таких послуг припускає глибша співпраця, яка не обмежується тільки консультаціями.Консалтинг буває фінансовим, по ефективному збуту, по ринку нерухомості, з питань управління і т.д. Поняття консалтингу може охоплювати досить широкий спектр завдань в різних областях ділового життя.

1.2 Методи дослідження

Метод наукового дослідження - це система розумових і практичних операцій, які спрямовані на розв’язання певних пізнавальних завдань з урахуванням певної пізнавальної мети. В кінцевому підсумку і мета, і завдання дослідження зумовлені духовними і матеріальними потребами суспільства і (або) внутрішніми потребами самої науки.

Функція методу полягає в тому, що з його допомогою отримують нову інформацію про навколишню дійсність, заглиблюються в сутність явищ і процесів, розкривають закони і закономірності розвитку, формування і функціонування об’єктів, які досліджуються. Від якості методу, правильності його застосування залежить істинність отриманого знання. Істинні знання можна одержати лише у випадку застосування правильного методу.

Загальнонаукові методи – це такі засоби і прийоми, які з тими чи іншими модифікаціями використовуються в усіх чи майже усіх науках з урахуванням особливостей конкретних об’єктів дослідження, наприклад, сюди відноситься метод моделювання чи такі логічні засоби як аналіз і синтез, індукція і дедукція.

Серед загальнонаукових методів, які я застосовувала у написанні даної роботи були: аналіз і синтез, порівняння, статистичний узагальнення тощо.

Статистичний метод- полягає у обробці та аналізі використаної статистичної інформації. В данній роботі мною цей метод був використаний при аналізі показників експорту, імпорту та прямих і іноземних інвестицій міста Харкова.

При написанні даної дипломної роботи був застосований системний підхід, який буває двох видів: системного аналізу і системного синтезу, які взаємодіють між собою. Системний синтез передбачає рух розумових і практичних операцій від визначення елементів системи, налагодження зв’язків між ними. А системний аналіз передбачає декомпозицію досліджуваної системи спочатку на підсистеми першого, далі другого і n-го рівнів і так аж до отримання елементів системи Аналіз і синтез – передбачає алізування та систематизацію отриманих результатів в певний чіткий порядок.

В роботі застосовувався порівняльно-географічний метод, який дає змогу оцінити подібність чи відмінність географічних об’єктів. Даний метод є одним з фундаментальних і основоположних напрямків пізнавального процесу. Порівняння - базовий принцип різноманітних методів класифікації, типізації, генералізації, оцінювання прогнозу. В даній роботі цей метод використовувався при порівнянні ЗЕЗ у часі та географічному просторі.

Конкретнонаукові методи – ті, які використовуються в окремих науках чи в генетично пов’язаних або об’єднаних спільністю об’єкта дослідження групах.

Картографічний метод – це складання картографічних моделей (окремих карт, їх серій, атласів) і одержання нового знання шляхом їх аналізу та перетворення. Це один із найважливіших методів географічної науки [17]. В при вивченні даної теми він був використаний при складанні картосхем.

Графічний метод був використаний при складанні графіків, схем та діаграм.

Таким чином, сучасна система методів суспільно-географічних досліджень включає найрізноманітніші засоби одержання наукової істини. У процесі вивчення конкретного об’єкта найчастіше застосовується деяка сукупність методів і прийомів, що дає змогу найповніше і з оптимальними зусиллями досягнути поставленої мети.

Розділ ІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ЗовнішнЬОЇ торгівлІ міста Харкова

Харків — місто на північному сході України, адміністративний центр Харківської області. Населення — 1 455, 9 тис. осіб, площа міста — 306 км².

Великий науковий, культурний, промисловий і транспортний центр України, був третім за розмірами індустріальним центром в СРСР після Москви та Ленінграда. 60 науково-дослідних інститутів, 30 вищих навчальних закладів, 8 музеїв, міська картинна галерея, 7 театрів, 80 бібліотек.

Територія сучасного Харкова покриває 300 км² й адміністративно ділиться на 9 районів: Дзержинський, Жовтневий, Київський, Комінтернівський, Ленінський, Московський, Фрунзенський, Орджонікідзевський і Червонозаводський.

Харків — один з найбільших промислових центрів України й колишнього СРСР, третій після Москви і Ленінграду центр машинобудування. Тут є великі машинобудів. і металообробні заводи, також підприємства енергетичного машинобудування та електротехнічної промисловості (45 % всієї продукції м.): Харківський тракторний зав., Харківський зав. транспортного машинобудування (випускає магістральні тепловози), Харківський електротехнічний зав. (генератори для парових і гідравлічних турбін), Харківський зав. «Серп і Молот» (двигуни до зернових комбайнів), верстатобудів., авіаційний, велосипедний заводи, «Турбоатом», «Електроважмаш», «Південкабель», Завод імені Малишева тощо. Працюють підприємства хім. промисловості (заводи пластичних мас, мед. пластмас, хім. реактивів, лакофарбові, фармацевтичні й ін.), деревообробної, будів. матеріалів, меблів; розвинута поліграфічна промисловість, харч. (кондитерська фабрика «Харків'янка», Харківська бісквітна фабрика, 2 броварні, жировий комбінат, 2 м'ясокомбінати тощо), парфумерно-косметична фабрика, Харківський ювелірний завод. З легкої промисловості найбільш розвинена швейна, трикотажна, шкіряно-взуттєва (Харків мав найбільшу фабрику в колишній УРСР), канатний завод. Кількість промислових робітників на 1961 р. перевищувала 350 000, у 1980 р. доходить до півмільйона.

За 2008 рік підприємствами міста реалізовано промислової продукції на 10,2 млрд. грн, у тому числі:

підприємствами з виробництва та розподілення електроенергії, газу, води — на 2,8 млрд. грн (27,3 % від загального обсягу);

машинобудівної галузі — на 2,4 млрд. грн (23,9 %);

харчової галузі — на 2,3 млрд. грн (22,4 %);

хімічної та нафтохімічної промисловості — на 0,8 млрд. грн. (7,4 %);

тощо.

Найбільшу питому вагу в загальному обсязі реалізації промислової продукції в місті мають, зокрема:

Харківське відділення ВАТ «САН ІнБев Україна» — 6,5 %;

ВАТ «Турбоатом» — 3,5 %;

ТОВ «Техноком» — 3,2 %;

ДП «Електроважмаш» — 3,1 %;

ВАТ «Харпідшипник» — 1,8 %;

ЗАТ «Харківський плитковий завод» — 1,8 %;

ЗАТ «Новий стиль» — 1,6 %;

ЗАТ «Завод «Південкабель» — 1,5 %;

Філія «Харківський молочний комбінат» — 1,4 %;

ЗАТ «Харківська бісквітна фабрика» — 1,4 %;

ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я» — 1,4 %.

Зовнішньоекономічні зв’язки міста Харкова відіграють важливу роль у загальній зовнішньоекономічній діяльності країни в цілому.

Для більш детального розгляду ЗЕЗ ми повинні проаналізувати динаміку експортних, імпортних та інвестиційних операції міста.

2.1 Зовнішня торгівля товарами міста Харкова

Показники зовнішньої торгівлі товарами динамічно розвиваються, що ми маємо змогу прослідкувати на діаграмі представленій нижче. (рис.3).Питома вага міста у зовнішній торгівлі товарами області складає по експорту 79,5 %, по імпорту – 56,5%.

Рис.3. Динаміка зовнішньої торгівлі товарами міста Харкова за період 2000-2008 рр. (побудовано за даними)

Обсяги експорту у 2008 році становили 1234,1 млн. дол. США і збільшились на 37,7 %, у порівнянні з попереднім роком, імпортні надходження збільшились на 21,8 % і склали 1402,3 млн. дол. США.

Перевищення імпортних надходжень над експортними поставками визначило від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі. У 2008 році воно склало 168,2 млн. дол. США (у 2007 році – 255,4 млн. дол.)

Місто Харків підтримує стійкі зв'язки з багатьма країнами світу. Продукція Харкова відома далеко за межами України.

Основними товарами, що мали попит , були: машини та механізми, електрообладнання та їх частини – 475,3 млн. дол.. США(38,5 % вартості експорту міста Харкова), транспортні засоби та шляхове обладнання – 143,8 млн. дол. США (11,6 %), продукти рослинного походження – 77,6 млн. дол.. (6,3%), мінеральні продукти 66,8 млн. дол. .США (12 %).

Рис.4 Товарна структура експорту товарів міста Харкова у 2008 році

Натомість, по згаданих товарних групах обсяги експорту міста Харкова виявились набагато нижчими у порівнянні із аналогічним періодом 2006 р., а саме спостерігається різке скорочення експортного потенціалу основних експортних товарних груп міста.

Вагому частку товарної структури експорту міста Харкова складали наступні підприємства:

ТОВ "АМКРІС" (оптичні елементи);

ВАТ "ФОРЕЗ"(панелі дубові);

ТОВ фірма "Бріг", ТОВ "ГРАНД МАРИН" (надувні човни для дозвілля);

ТОВ "ХАДО-технологія" (нафтопродукти);

ТОВ "КРІОС-Бета ЛТД" (монокристали);

ТОВ 'Східноукраїнська компанія'МАЛТЮРОП' (прилади та аппаратура для фізичних або хімічних аналізів);

ТОВ "ПРОФІ"(двигуни поршневі).

Аналізуючи товарну структуру експорту міста Харкова, варто зауважити, що позитивним фактором двосторонньої торгівлі є вихід на перші позиції харківського експорту готової продукції (електротехнічне обладнання, готові споживчі товари, тощо). Водночас, вироби металургійної промисловості, деревина, хімічна промисловість все ще залишаються основними статтями експорту.

В товарні структурі імпорту переважають такі групи товарів, як машини та механізми, електрообладнання та їх частини – 363,2 млн. дол.. США (25,9 % вартості імпорту міста Харкова), полімерні матеріали, пластмаси та каучук – 187,5 млн. дол. США (13,4 %), недорогоцінні метали та вироби з них – 168,7 млн. дол.. США.

Рис.5 Товарна структура імпорту товарів міста Харкова у 2008 році

Аналізуючи структуру імпорту за результатами 2008 р., можна зробити висновок, що спостерігається тенденція збільшення ввозу товарів до міста Харкова. Першу позицію займає імпорт готової продукції (вироби електротехнічної промисловості), проте частка сировини в структурі імпорту витіснила ввіз транспортних засобів та готової продукції з позиції груп-лідерів по імпорту до України

Найбільша питома вага імпорту складала:

ТОВ «ХАДО-Технологія» (нафтопродукти);

АТЗТ»Харківська бісквітна фабрика» (какао-боби);

АТЗТ «Харківський жировий комбінат»(пальмова олія);

ПП «МТФ» (полімери етилену);

ТОВ»АСС»(обладнання друкарське);

ЗАТ завод «Південкабель»(водоблокувальна напівпровідна стрічка);

ТОВ «Сервіс-Фарма ЛТД» (лікарські засоби);

ТОВ НВФ «ХАРКІВ-ПРИЛАД» (вимірювач температури та вологості);

ТОВ «МаксПак» (поліетилен).

Протягом періоду 2008-2009 року підприємства і огоранізації міста Харкова експортували продукцію до 106 країн світу, імпортні товари надійшли зі 98 країн.

Вагомі обсяги експортних поставок Були здійснені до Казахстану – 5,5 %, Білорусі – 5,4 %, Молдови – 2,3 %, Ірану, Ісламської республіки – 2 %, Польщі – 1,8 %, Литви – 1,8%, Болгарії – 1,7 %.

Рис. 6. Географічна структура експорту товарів у 2008 році

Сутеві імпортні надходження - з Китаю – 9,8 %, Німеччини – 8,3 %, Італії – 4,5 %, Білорусі – 4,3 %, Польщі – 3,6 %.

Рис. 7. Географічна структура імпорту товарів у 2008 році

Експортні поставки товарів до країн Європи зросли у порівнянні з 2007 роком на 26 %. Імпортні операції також мають стрімкий динамічний ріст і з кожним роком все більше складає частину в зовнішній торгівлі міста. Це ми маємо змогу спостерігати на діаграмі поданій нижче (рис. 7). Найбільші операції спостерігаються з Бельгією, Болгарією, Литвою, Німеччиною та іншими..

Харківський експорт у 2008 році в основному був представлений наступними товарами: зернові культури (19 %), насіння і плоди олійних рослин (6 %), продукція хімічної промисловості (9 %), жири та олії тваринного або рослинного походження (3 %), та добрива (3 %).

Навіть в умовах світової економічної кризи існує потенціал для подальшого поглиблення двостороннього торговельно-економічного співробітництва міста Харкова і країн Європи.

Рис.8. Динаміка зовнішньої торгівлі товарами міста Харкова з країнами Європи за період 2000-2008 рр

Великій інтерес з боку європейських імпортерів існує до продукції хімічної промисловості, сільськогосподарської промисловості, текстильних виробів та взуття. Харківські підприємства закупляють в країнах Європи у першу чергу інвестиційні товари: машини та обладнання для машинобудування, продукцію хімічної промисловості, а також сільськогосподарські та харчові товари. Великій попит існує також на електротехнічне обладнання та транспортні засоби. Більша частина цієї продукції сприяє проведенню санації підприємств та підвищенню їх конкурентоспроможності.

Експортні поставки товарів до країн СНД збільшились на 34,5 %. Підприємства міста Харкова співпрацювали з усіма 11 країнами СНД. Порівняно з 2007 роком, збільшилися експортні поставки до Вірменії на

78,6 %, Російської Федерації – на 41,1 %, Азербайджану – 29,3% . Вагоме зростання імпортних надходжень було з Казахстану (у 2,2 раза), Азербайджану (у 2,3 раза). Основним партнером, як в експорті так і в імпорті, залишається Російська Федерація (58,7% та 34,1 % відповідно).

Рис.9. Динаміка зовнішньої торгівлі товарами міста Харкова з країнами СНД за період 2000-2008 рр

Основну групу товарів з Харкова на ринках країн СНД займає продукція агропромислового комплексу (кондитерські вироби, сіль, цукор, м'ясо-молочні продукти, тваринні та рослинні жири, борошняні вироби, тютюн), хімічної промисловості (мінеральні добрива лікарські засоби, фарби, лаки, шини) та машинобудування (транспортні засоби, залізничний рухомий склад, холодильники, акумулятори). Має місце реалізація скла. Всього на ринку країн СНД реалізується близько 100 найменувань харківської продукції.

Структура імпорту продукції з країн СНД до Харкова складають: гази нафтові та інші вуглеводні у газоподібному; нафта або нафтопродукти, полімери пропілену та продукція легкої, бавовна (тканини), їстівні плоди та горіхи.

Існує певний розвиток зовнішньої торгівлі з країнами Азії. Звісно він має не такі потужні об’єми та все ж відбувається і є досить чіткий динамічний розвиток. Найбільшими торгівельними партнерами міста Харкова є Китайська народна республіка (136870,2 тис. дол.. США), Індонезія(10026,0 тис. дол. США), Індія(30195,9 тис. дол.. США), Малайзія(16097 тис.дол. США), Туреччина(26421,1 тис. дол.США), Шрі Ланка(14393,0 тис. дол.. США), Японія(31445,8 тис. дол.. США).

Рис.10. Динаміка зовнішньої торгівлі товарами міста Харкова з країнами Азії за період 2000-2008 рр

Основну частину експорту до країн Азії складають мінеральні продукти 23,514 тис. дол. США. Обсяги поставок хімічної продукції, у першу чергу органічних хімічних сполук, становили 109,887 тис. дол. США. Третє місце в експорті до країн Азії посіли недорогоцінні метали і вироби з них 38,434 тис. дол. США, устаткування, двигуни, продукти рослинного походження.

Структуру імпорту з країн Азії склали машини, обладнання і механізми; електротехнічне обладнання; їх частини, звукозаписуюча і звуковідтворювальна апаратура (27,7% від загальної кількості імпорту). Текстиль та текстильні вироби становлять (18,76% від загальної кількості імпорту). Третю позицію китайського імпорту до Харкова посідають засоби транспорту (засоби наземного транспорту, крім залізничного і трамваїв; їх частини і обладнання) – 11,21% від загальної кількості імпорту, вироби фармацевтичної промисловості, запасні частини, сировинні матеріали та мінерали, тютюн.

Існують певні експортно-імпортні операції міста Харкова з країнами Африки, та все ж вони не мають досить великого значення для зовнішньоекономічної діяльності міста Харкова. Оскільки більшість країн має низький рівень економічного та соціального розвитку. На діаграмі ми можемо побачити, що експорт переважає над імпортом і сальдо має позитивні показники(рис.10).

Рис.11. Динаміка зовнішньої торгівлі товарами міста Харкова з країнами Африки за період 2000-2008 рр.

Домінуючими експортованими продукціями є: продукти агропромислового комплексу (кондитерські вироби, сіль, цукор, м'ясо-молочні продукти, тваринні та рослинні жири, борошняні вироби, тютюн), недорогоцінні метали і вироби з них, продукція хімічної промисловості та фармацевтична продукція.

На діаграмі динаміки зовнішньої торгівлі товарами міста Харкова з країнами Америки за період 2000-2008 рр (рис.10), ми можемо побачити дуже високе переважання імпорту над експортом. Слід зазначити, що всі основні статистичні показники двосторонньої торгівлі зазнали зниження потужності динаміки, що фактично віддзеркалює ті негативні тенденції міжнародної торгівлі, які переживають переважна більшість країн Америки. Це пов’язано як і з об’єктивними зовнішніми факторами (світова фінансова криза), так і з внутрішніми, зокрема більшою орієнтацією на національного виробника.

Рис.12. Динаміка зовнішньої торгівлі товарами міста Харкова з країнами Америки за період 2000-2008 рр.

До експортованої продукції міста Харкова до країн Америки належать: неорганічні хімікати; органічні та неорганічні складові дорогоцінних металів, каучук, гума, електричні машини і устаткування та їх частини.

Містом імпортуються: засоби наземного транспорту, крім залізничного рухомого складу і трамваїв, прилади і апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, вимірювальні, контрольні, прецизійні, медичні і хірургічні, ефірні масла та есенції; парфумерні, косметичні й туалетні засоби, м’ясо і субпродукти харчові.

Проаналізувавши діаграму зовнішньої торгівлі міста Харкова з країнами Австралія та Океанія, ми можемо побачити, що потужність цих зв’язків не досить велика, адже великим фактором на розвиток даних зв’язків має географічне положення. Тобто дуже велика відстань Харкова від країн цього регіону.

Рис.13. Динаміка зовнішньої торгівлі товарами міста Харкова з країнами Австралія і Океанія за період 2000-2008 рр.

Та все ж проводиться певна двохстороння експортно-імпортна політика між містом Харків та Австралією і Океанією.

В структурі експорту до регіону серед товарних позицій переважали гумові покришки, металоконструкції, добрива, електричне обладнання, вироби з металу, продукція хімічної промисловості, одяг, різноманітні готові вироби тощо.

В структурі імпорту з Австралії і Океанінії основними товарами були руди та концентрати, алюмінієва руда, золоті та колекційні монети, обладнання та запчастини для харчової промисловості, меблі, матраци та подушки, яловичина, вироби машинобудівної галузі та транспортне обладнання.

2.2 Зовнішня торгівля послугами міста Харкова

Надання послуг є однією найбільш динамічною статтею зовнішньої торгівлі. І тому її зростання залежить від наступних факторів:

· революційно технічні зміни;

· підвищення темпів розвитку технологічних програм в галузі телекомунікації та інформації;

· збільшення попиту на фінансові, страхові, банківські послуги.

Близько 75% обсягу послуг експортується розвинутими країнами, 24% країнами, що розвиваються та країнами з перехідною економікою і 1 % - міжнародними організаціями.

У 2008 році зовнішньоторговельні операції послугами здійснювали 416 підприємств та організацій міста Харкова зі 172 країнами світу. Загальний обсяг наданих та одержаних послуг на кінець року становив 546,3 млн. дол. США, що майже у 1,2 раза більше, ніж у 2007 році. При цьому обсяг експорту зменшився у 1,1 раза і становив 220,1 млн. дол. США, а імпорту – зріс у 1,5 раза і становив 326.2 млн. дол. США. За останні 3 роки кількість підприємства, які здійснювали зовнішню торгівлю послугами, зросла на 3,3 %, а зальний оборот виріс у 2,8 раза, в тому числі: експорт – у 2,5 раза, імпорт – у 3 раза (порівнянно з 2006 роком). Дану динаміку ми можемо прослідкувати на діаграмі (рис. 11).

Рис.14. Динаміка зовнішньої торгівлі послугами міста Харкова за період 2000-2008 рр.

Проаналізувавши діаграму ми можемо побачити , що показники експорту і імпорту послуг мають позитивну динаміку.

Об'єм експорту послуг з м. Харкова склав 220,1 тис. дол. США., що на 12,1 тис. дол. США або на меньше, ніж за аналогічний період 2007 року (234,4 тис. дол. США).

Об'єм імпорту послуг м. Харків в 2008 році склав 326,2тис. дол. США., що на 105 тис. дол. США більше, ніж за аналогічний період 2007 року (221,2 тис. дол. США).

Негативне сальдо зовнішньої торгівлі послугами за 2008р. склало 106,1 тис. дол. США., що на 117,3 тис. дол. більше, ніж за 2007 р. (11,2 тис. дол. США в 2007 р.).

У структурі наданих послуг (експорт) за видами економічної діяльності переважають різні ділові, професійні та технічні послуги – 25,6 % (94,4 млн. дол. США), науково-дослідні послуги – 20,6 % (45,4 млн. дол. США), страхові послуги – 17,9 % (39,4 млн. дол. США), подорожні – 10,6 % (23,4 млн. дол. США). Структуру експорту послуг ми маємо змогу подивитись на діаграмі поданій нижче (рис. 12)

Рис.15 Товарна структура експорту послуг міста Харкова за 2008 рік

В структурі імпорту переважають фінансові послуги – 82,4 % (268,8 млн. дол. США), послуги пов’язані з різними діловими, професійними та технічними послугами – 7,7 % (25,0 млн. дол. США), подорожі – 2,1 % (6,7 млн. дол. США).

Порівняно з 2007 роком, зростання обсягів імпорту відбулось по багатьох видах послуг: роялті та ліцензійні послуги збільшилися у 3,3 рази, комп’ютерні – у 1,7 рази, фінансові – 1,5 рази.

Рис.16 Товарна структура імпорту послуг міста Харкова за 2008 рік

За даними 2008 року у географічній структурі зовнішньої торгівлі послугами постійними та найбільш вагомими партнерами міста Харкова із країн СНД були Російська Федерація і Казахстан, питома вага яких у загальному зовнішньому обороті послугами склала 19 % і 5,9 % відповідно. А з інших країн визначились: Франція – 32,6 %, Сполучене Королівство – 12,8 %, Німеччина – 7,7 %, Сполучені Штати Америки – 4,2 %.

Розглянемо динаміку зовнішньої торгівлі послугами міста Харкова з країнами СНД за період 2000-2008рр.(рис. 14). Ми маємо змогу спостерігати збільшення експорту послуг до 2007 року містом Харків до Країн СНД, це можна пояснити тим, що на той час у нас в країні була нестабільна, як економічна так соціальна і економічна політична ситуація. І тому громадяни української сторони виїжджали до країн СНД на заробітки. Основним же напрямком виїзду була Російська Федерація. А вже в 2008 році показник експорту почав зменшуватися через фінансову кризу в світі. Та все ж країни СНД не імпортують свої послуги до нашого міста, оскільки більшість промислових підприємств не працюють на всю потужність, чи зовсім.

Рис.17. Динаміка зовнішньої торгівлі послугами міста Харкова з країнами СНД за період 2000-2008 рр.

Основними стаття експорту послуг міста Харкова до країн СНД є: транспортні послуги (6252,8 тис. дол. США), послуги зв’язку(150,3 тис. дол. США), будівельні (4956,3 тис. дол. США), страхові (3809,8 тис. дол. США), ремонт (4417,4 тис. дол. США).

В свою чергу місто імпортує наступні види послуг: фінансові(1007,6 тис. дол. США), телекомунікаційні(869,9 тис. дол. США), будівельні(88,4 тис. дол. США), медичні (710,9 тис. дол. США ).

На діаграмі зовнішньої торгівлі послугами міста Харкова з країнами Європи за період 2000-2008 рр. (рис.15) ми бачимо значне переважання імпорту послуг над експортом. Це відбувається через, що якість наших послуг не може порівнятися з європейською якістю. Також одним з головних чинників на такий стан в структурі зовнішньої торгівлі послугами є те, що в країні в цілому спостерігається недостатній рівень розвитку сфери послуг.

Рис.18. Динаміка зовнішньої торгівлі послугами міста Харкова з країнами Європи за період 2000-2008 рр.

Найбільшу питому вагу в експорті послуг займали наступні статті: транспортні послуги – 163,9 млн. дол. США, послуги в операціях з нерухомістю – 47,18 млн. дол. США, фінансові послуги – 37,2 млн. дол. США, послуги готелів та ресторанів – 4,3 млн. дол. США.

Найбільшу питому вагу в імпорті послуг займали наступні статті: фінансові послуги – 158,2 млн. дол. США, послуги в операціях з нерухомістю 116,3 млн. дол. США, транспортні послуги – 36,8 млн. дол. США, послуги, пов‘язані з будівництвом – 5,9 млн. дол. США, послуги, пов‘язані з державним управлінням – 4,4 млн. дол. США.

Експорт послуг до країн Азії у 2008 році склав 24031,9 тис. дол. США, що більше на 4642,1 тис дол. США порівняно з аналогічним періодом 2007року(19389,8 тис. дол. США), в той час як імпорт азіатських послуг у 2008 році сягнув близько 9683,3 тис. дол. США і склав 9025,7 тис дол. США у порівнянні з цим періодом 2007 р. Тобто загальна сума обігу послуг на 2008 рік склала більше 112861,5 тис. дол. США. Позитивне для Харкова сальдо двосторонньої торгівлі послугами складає більше 14348,6 тис. дол. США. Це ми можемо побачити на діаграмі поданій нижче (рис. 16).

Рис.19. Динаміка зовнішньої торгівлі послугами міста Харкова з країнами Азії за період 2000-2008 рр.

Розвиток економічних відносин з країнами Африки є одним з пріоритетних напрямів зовнішньої політики Харківської області і міста Харкова з огляду на перспективи в торговельно-економічному співробітництві. Найголовнішими торгівельними партнерами можуть бути: ПАР, Єгипет, Алжир, Лівія, Нігерія.

В структурі зовнішньої торгівлі послугами переважає експорт послуг до африканського континенту, ми можемо бачити, що майже відсутніми є імпортні операції містом Харків з країн даного регіону. Одним з головних пунктів в експортній структурі послуг - гуманітарні послуги. Звісно місто постачає туди транспортні послуги, подорожі. А імпорт майже не здійснюєть через те6 що цей регіон має найнижчий показник в соціально-економічному розвитку, адже більшість країн належать до типу країн з дуже низьким рівнем розвитку.

Рис.20. Динаміка зовнішньої торгівлі послугами міста Харкова з країнами Африки за період 2000-2008 рр.

Розвиток торгівлі міста Харкова з американськими країнами відзначався прогресуючим характером, у 2008 р. обсяги торгівлі послугами зросли порівняно з 2007 р., склавши 40195,8 тис. дол. США (експорт – 22249,8 тис. дол. США імпорт – 3835 тис. дол. США.). Сальдо має дуже високі показники і складає 18414,8 тис. дол. США.

Рис.21. Динаміка зовнішньої торгівлі послугами міста Харкова з країнами Америки за період 2000-2008 рр.

В харківському експорті послуг до країн Америки переважають транспортні (54,3%), подорожі (25,4%), страхові послуги (4%), ділові, професійні та технічні послуги (13,5%). Основними видами американських послуг, що імпортувались Харковом, є державні послуги, що не відносяться до інших категорій (76,3%) та подорожі (20,1%), ділові, професійні та технічні послуги (2,9%).

Достатньо динамічно розвивається українсько-австралійська торгівля.

Експорт послуг до країн Австралії і Океанії у 2008 році склав 90,7 тис. дол. США, що менше на 231,7 тис дол. США порівняно з аналогічним періодом 2007року (327,8тис. дол. США), в той час як імпорт послуг з країн даного регіону у 2008 році сягнув близько 101,8 тис. дол. США і більше на 99 тис дол. США у порівнянні з цим періодом 2007 р. США. Показник сальдо двосторонньої торгівлі послугами опинився на від’ємній позначці і склав у 2008 році 11,1тис. дол. США. Це ми можемо побачити на діаграмі поданій нижче (рис. 16).

Рис.22. Динаміка зовнішньої торгівлі послугами міста Харкова з країнами Австралії і Океанії за період 2000-2008 рр.

2.3 Інвестиційні зв’язки міста Харкова

Харківський регіон, маючи великий економічний потенціал, достатній рівень розвитку ринкової інфраструктури, високий рівень забезпечення кваліфікованими кадрами, стає більш привабливим для іноземних інвесторів.

За 2008 рік в економіку міста Харкова іноземними інвесторами вкладено458,2 млн. дол. США прямих інвестицій (без урахування обсягів прямих інвестицій, які перейшли з категорії портфельних), що у 1,9 рази більше надходжень за 2007 рік. Майже все збільшення інвестицій припадає на ЄС.

Основна частка збільшення прямих інвестицій (93,8 %) – за рахунок грошових внесків, інші види здійснення інвестицій склали – 3,2 %, а внески у вигляді рухомого і нерухомого майна складають 2,4 % загального вкладення.

У той же час за звітній рік в основному за рахунок вилучення капіталу зменшення прямих інвестицій склало 15,7 млн. дол. США (без урахування обсягів прямих інвестицій, які перейшли з категорії портфельних, та утрат капіталу).

На 1 січня 2009 року загальний обсяг прямих інвестицій в економіці міста Харкова складає 1316,2 млн. дол. США, що дорівнює 915,7 дол. США на одну особу міського населення (на кінець 2007 року – 681,9 дол. США) та перевищує аналогічний показник по області у 1,6 рази.

В цілому приріст прямих інвестицій, з урахуванням переоцінки, утрат, курсової різниці тощо, за 2008 рік склав 334,3 млн. дол. США, що більше у 1,8 рази від приросту у 2007 році. За 2008 рік темп росту прямих інвестицій дорівнює 134,1 % (за 2007 рік – 124,1 %).

Підприємства міста Харкова мають переважну частку (82,3 %) всіх прямих інвестицій по області.

Що ми і можемо побачити на діаграмі поданій нижче (рис. 18).

Рис.23. Динаміка прямих іноземних інвестицій в економіку міста Харків за період 2000-2008 рр.

Найбільш вагомий обсяг приросту прямих іноземних інвестицій за 2008 рік, що відбувся по фінансових установах – 221,3 млн. дол. США – основним чином за рахунок вкладень інвесторів із Франції та Кіпру. Основна частка приросту прямих іноземних інвестицій у фінансовий сектор здійснювалась у вигляді внесків до статутного капіталу таких провідних банків Харківщини, як АКІБ «УкрСиббанк», АБ «Факторіал-Банк» тощо.

Рис.24. Прямі іноземні інвестиції в економіку міста Харків у 2008р.

Проаналізувавши дану діаграму (рис.19) ми можемо зробити висновок, що найбільша кількість прямих інвестицій належить країнам Західної Європи.

Іноземні прямі інвестиції надійшли до підприємств міста Харкова з 53 країн світу. Більше половини обсягів прямих іноземних інвестицій підприємства міста Харкова мають від нерезидентів із Франції – 699,8 млн. дол. США (53,2% від загального підсумку).

Серед районів міста провідне місце за обсягами прямих інвестицій займає Червонозаводський район – 770,3 % (58,5 % від загального підсумку по місту). Оскільки у районі діють 68 промислових і 11 транспортних підприємств, 23 будівельних організацій.(рис. 20)

У районі функціонує розвинута мережа підприємств торгівлі та громадського харчування, до якої входить понад 300 магазинів, 2 торговельних майданчики, 2 торговельних комплекси, 115 підприємств громадського харчування. Працюють 192 підприємства сфери побутового обслуговування.

Друге місце займає Дзержинський район у 2008 році прямі інвестиції сягли 167348,2 тис. дол. США. Це можна пояснити тим, що в районі працюють потужні промислові підприємства: ДПУ «Харківгазвидобування», ЗАО «Біолік», ДП «Завод хімічних реактивів», НТК «Інститут монокристалів», ЗАТ «Завод харчових кислот», ВАТ «Харківський завод «Металіст», ВАТ «Точприлад» тощо. (рис. 20)

Станом на 2008 рік споживчий ринок району налічував 683 підприємств торгівлі. В районі функціонують 9 ринків та торговельних майданчиків. Функціонує 541 підприємств громадського харчування, 498 підприємств побутового обслуговування населення.

Третє місце належить Київському району міста, де інвестиції досягли 147711, 6 тис. дол. США. Причиною такої ситуації є наявність великої кількості малих підприємств. За підсумками 2007 р. в районі зареєстровано 2928 суб’єктів підприємницької діяльності, в т.ч. 2090 з них мали обсяги реалізації. Порівняно з 2004 р. кількість малих підприємств збільшилась на 4,6 %, є найбільшою серед інших районів м. Харкова та складає 19,6 % від міського показника. Чисельність суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб - 12750 осіб (на 9,3 % більше, ніж у 2004 р.).

Рис. 25. Прямі іноземні інвестиції в економіку районів міста за 2009 рік

Середньооблікова чисельність працівників, працюючих на підприємствах малого бізнесу, склала 18521 особу (включаючи сумісників). В середньому на одному малому підприємстві працювало 6 осіб. Фонд оплати праці у 2007 р. збільшився у порівнянні з 2006 р. на 25,9% і склав 106,15 млн. грн.

За 2007 р. малими підприємствами району було реалізовано продукції (робіт, послуг) на загальну суму 802,8 млн. грн., що становить 109,9 % від обсягу реалізації 2004 р. та 18,5 % від міського обсягу (2 місце в м. Харкові). Загальна сума операційних витрат з реалізації продукції (робіт, послуг) склала 811,26 млн. грн.

Наступним за рейтингом прямих іноземних інвестицій в економіку міста Харкова є Комінтернівський район – 80831,0 тис.дол. США. У структурі промисловості району - вісім провідних галузей:

1. Машинобудівний комплекс - 26.4% - включає три основні підгалузі:

Виробництво машин і устаткування, де основними виробниками є: ДП «Завод ім. Малишева» (спеціальна техніка і двигуни до неї, сільськогосподарські машини, дизелі і дизель-генератори та інші); АТ «Завод ім. Фрунзе» – (полотна решітні, сітки і т.д.); АТ «Будгідропривід» – (виготовлення і експлуатація гідроприводів об'ємного регулювання, гідропомп, устаткування для сільськогосподарського і будівельного комплексів і т.д.);

Транспортне машинобудування, де основним виробником є АТ «ХВЗ ім. Петровського» - послуги з виробництва різних моделей і модифікацій велосипедів;

Виробництво електричного і електронного устаткування – ДП «ХРЗ» і ДП «З-д «Радіореле» – релейна техніка.

2. Харчова і переробна промисловість – 53.3%, де основними виробниками є підприємства, що входять до складу корпорації «Техноком»: ТОВ «Техноком», ТОВ «ЕФ-ДЖІ-ФУД», ТОВ «Харпродукт» – виробництво харчових концентратів.

3. Хімічна і нафтохімічна промисловість - 11.2% (АТ «Стома»- мед. техніка і лікарські препарати).

4. Легка промисловість – 2.6% (Качанівська ВТК № 54, ТОВ «Протекс»).

5. Целюлозно-паперова і поліграфічна промисловість – 2.1% (ТОВ «Паксервіс» і ТОВ «Учбовий друк»).

6. Виробництво неметалічних мінеральний виробів (будівельних матеріалів) – 1.2% (АТ «ЖБК» і ТОВ «С.К.С.М.»).

7. Металургія і обробка металів – 0.5% (ДП «МК СКСМ» і ТОВ «Блиск»).

8. Інші виробництва, не віднесені до інших галузей – 1.2% (АТ «Харківдерев» і АТ «Втормет»).

Значна частка прямих інвестицій надходить до Фрунзенського району – 50132,2 тис.дол. США. На території району працюють відомі промислові гіганти: ВАТ «Турбоатом», ЗАТ «Завод «Південкабель», АТЗТ «Хладопром», АТ «Будінвест». Ці підприємства є надзвичайно привабливими для інвестиційної політики міста. Такі великі підприємства як ВАТ «Турбоатом» та ЗАТ «Завод «Південкабель» займають одні з лідируючих позицій на ринку України з виробництва продукції важкої промисловості. А продукція АТЗТ «Хладопром» позитивно зарекомендувала себе як виробник високоякісних харчових продуктів. Тому Фрунзенський район входить в п’ятірку найпривабливіших районів міста для інвестиційної діяльності.

Розподіл іноземних інвестицій організацій міста Харкова у 2008 році за видами економічної діяльності ми маємо змогу розглянути на діаграмі поданій нижче (рис.26)

Рис. 26 Прямі іноземні інвестиції в економіку міста Харків за видами економічної діяльності 2008 р.

Розподіл іноземних інвестицій організацій міста Харкова у 2008 році за видами економічної діяльності склався таким чином: фінансова діяльність 873,8 млн. дол. США (66,4 % загально обсягу інвестицій); операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям – 191,4 млн. дол. США (11 %), у тому числі переробна промисловість – 142,4 (10,8 %), з неї:

· целюлозно-паперове виробництво; видавнича діяльність – 40,2 млн. дол. США (3,1 %);

· виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробі – 38,4 млн. дол. США (2,9 %);

· машинобудування (виробництво машин, електричного, електроного оптичного устаткування та транспортних засобів) – 35 млн. дол. США (2,7%);

Розділ ІІІ. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ЗВ’ЯЗКІВ МІСТА ХАРКОВА

Проблемами в здійснені зовнішньоекономічних зв’язків міста Харкова є:

- експорт товарів вітчизняних підприємств до країн відповідним чином не забезпечений належною фінансовою підтримкою (існує нагальна потреба у створенні в відповідної державної структури по страхуванню експорту та наданню експортних кредитів);

- відсутність конкретних заходів щодо сприяння експорту продукції вітчизняного виробництва на фоні значної підтримки закордонного імпорту та забезпечення ним споживчого попиту в умовах погіршення світової кон’юнктури на основних міжнародних ринках, що призводить до зниження обсягів виробництва і стагнації економіки;

- нестабільність законодавства у сфері зовнішньоекономічної та інвестиційної політики, його невідповідність вимогам і нормам світових стандартів;

- труднощі у проведенні розрахунків по контрактах, спричинені недостатнім розвитком міжбанківських зв’язків, а також проблеми, пов’язані з нестабільною фінансовою ситуацією підприємств;

- послаблення позицій українських експортерів за рахунок здійснення монетарної політики, а також несприятливого курсу гривня/долар США на фоні коливання долара США по відношенню до євро та польського злотого;

- повільність і неузгодженість у впровадженні в життя установами стандартизації обох країн угоди про взаємне визнання результатів випробовувань товарів (взаємна акредитація випробувальних центрів, лабораторій тощо);

- низька маркетингова активність українських підприємств на закордонному ринку (йдеться про участь в ярмарках і виставках, практична відсутність представництв вітчизняних підприємств);

- недостатнє використання харківською стороною загальноприйнятого інструментарію господарювання в ринкових умовах (наприклад, маркетингу, міжнародного менеджменту і т.п.);

- достатньо високий рівень в країнах митних ставок та акцизних зборів на окремі групи товарів імпортного виробництва (у т.ч. тютюнові вироби та алкоголь, що виробляються в Україні);

- невідповідність більшості продукції українського виробництва європейським стандартам;

Щодо перспектив ЗЕЗ міста Харкова:

1) визначити та сприяти реалізації перспективних конкурентоспроможних проектів з розвитку експортного потенціалу підприємств визначальних для розвитку міста;

2)сформувати ефективну систему збуту товарів та послуг, яка б відповідала світовим стандартам і забезпечувала швидке освоєння харківськими товаровиробниками нових зовнішніх ринків;

3) сприяти розширенню асортименту та збільшенню обсягу товарів та послуг, що експортуються;

4) розширювати межі міжнародної кооперації та співробітництва;

5) створити дієву інфраструктуру, яка б відповідала міжнародним стандартам і задовольняла потреби учасників зовнішньоекономічних відносин у забезпеченні необхідними інформаційними, консалтинговими, маркетинговими та іншими послугами при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності;

6) сприяти розвитку виставкової діяльності;

7) підвищувати інвестиційний імідж регіону;

8) залучати матеріальні і фінансові ресурси для освоєння нових технологій та реалізації перспективних інвестиційних проектів підприємств визначальних для області промислових кластерів;

9) розширювати обсяги страхових послуг по зменшенню ризиків при проведенні зовнішньоекономічних операцій;

10) сприяти активізації інвестиційної діяльності з метою підтримки конкурентоспроможних проектів;

11) забезпечити розширення обсягів кредитування банківськими установами регіону інноваційно-інвестиційних проектів та експортних операцій.

ВИСНОВКИ

В даній дипломній роботі була розкрита сутність поняття «зовнішньоекономічної зв’язки»,

Охарактеризувала такі показники зовнішню торгівлі міста Харкова, як експорті, імпорт та інвестицій зв’язки, виявлено певні особливості даних показників та проаналізована динаміка.

Були виявлені основні партнери міста Харкова та досліджена товарна і структури зовнішньої торгівлі. Було виявлено, що головним партнером є Російська Федерація, а продукцією яка експортується є мінеральна сировина. Місто Харків – є одним з головних постачальників у світ продукція машинобудування. Виявлені перспективи розвитку зовнішньоекономічних зв’язків міста Харкова. Які сприятимуть для подальшого економічного і соціального розвитку міста.

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авдокушин Е. Ф. Международные экономические отношения: Учеб. пособ. – М.: ИВЦ «Маркетинг», 2007. – 196 с.

2. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география : Понятийно-терминологический словарь, - М., 2005. – 350 с.

3. Алаев, Энрид Борисович Экономико-географическая терминология: Энрид Борисович Алаев. - М.: Мысль, 2007 . - 199 с. –

4. Багрова І. В. Міжнародна економічна діяльність України: Навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 380 с.

5. Балабанов И. Т., Балабанов А. И. Внешнеэкономические связи: Учеб. пособ. – М.: Финансы и статистика, 2008. – 512с.

6. Гребельник О. П. Основи зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. – К.: ВП «Деміур», 2003. – 294 с.

7. Загородній А.Г. Вознюк Г.Л. Зовнішньоекономічна діяльність: Термінол. Словник. - К .: Кондор, 2007. – 168 с.

8. Заставний Ф.Д. Географія України. – Львів: Світ, 1994. – 472 с.

9. Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть : / Пiдгот. М. Войцеховський, Н. Канарьова и О. Коружинець . - К. : Преса України, 2004 . - 128 с.

10. Коротун І.М., Коротун Л.К., Коротун С.І. Розміщення продуктивних сил України. Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів. Рівне. Видавництво УДПВГ, - 2007. – 420 с.

11. Словник – довідник учня економічної і соціальної географії світу. Масляк П.О., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Київ, Лібра, 1996. – 328 с.

12. Соціально-економічна географія України : Навч. посібник / За ред. проф. Шаблія О.І. – Львів : Світ, 2004. – 608 с.

13. Соціально-економічна географія України : Навч. посібник / За ред. проф. Шаблія О. І. Вид. друге , перероб . і доп . – Львів : Світ , 2000 . – 680 с., іл..

14. Стровский Л.Е. Основы внешнеэкономической деятельности: [Учеб. для сред. проф. учеб. заведений]/Л.Е.Стровский - М.:ЮНИТИ-ДАНА, 2003 - 224

15. Сєрова І.А. Заголовок: Статистика зовнішньоекономічної діяльності: Конспект лекцій/І.А.Сєрова; Харк. нац. екон. ун-т - Х.:ХНЕУ, 2005 -59 c.

16. Статистичний щоріник «Місто Харків у 2008 році»

17. Топчієв О. Г. Основи суспільної географії: Навчальний посібник. – Одеса: Астропринт , 2001. – 560 с.

18. Топчієв О. Г. Суспільно-географічні дослідження: методологія, методи, методика. – Одеса, Астропринт , 2005 . – 632 с.

19. 19. Яновский М.О. Основы внешнеэкономической деятельности: [Учеб. для сред. проф. учеб. заведений]/Л.Е.Стровский - М.:ЮНИТИ-ДАНА, 2003 - 224 c.