.

ПЛАН

Вступ.. 3

1. Організація виборів: порядок призначення виборів, складання списків виборців, утворення виборчих округів і виборчих дільниць. 5

2. Виборчі комісії12

3. Висування і реєстрація кандидатів у депутати. Передвиборча агітація. 20

5. Повторне голосування, повторні вибори, порядок заміни народних депутатів, позачергові вибори.. 29

Висновки.. 31

Список використаної літератури.. 33

Вступ

Демократизм держави визначається рівнем розвитку народовладдя, тобто тим, наскільки встанов­лені процедури виявлення та здійснення волі народу можуть реально впливати на управління справами дер­жави й суспільства. Безпосередня участь громадян у здійсненні державної влади — пряме народовладдя є саме такою формою, яка забезпечує найбільший рівень впливу народу на діяльність державних структур. Одним із проявів прямого народовладдя в нашій країні є вибори. Термін "вибори" означає процес, у результаті якого певна спільність людей, почасти організована у політичне об'єднання, шляхом голосування формує державний орган чи заповнює вакантну виборну поса­ду. Утворені в результаті виборів органи або обрані посадові особи набувають права під час виконання своїх функцій виступати від імені певної спільноти людей і наділяються повноваженнями приймати за­гальнообов'язкові рішення.

Мета даної курсової роботи полягає у висвітленні основних етапів організації та проведення виборів, дослідженні таких проблем, як повноваження виборчих комісій, реєстрація кандидатів в депутати, передвиборча агітація, підрахунок голосів, повторні вибори, позачергові вибори тощо.

Актуальність теми полягає в тому, що вибори є невід’ємною частиною суспільно-політичного життя країни, за допомогою виборів формується значна частина органів державної влади та органів місцевого самовря­дування. Інакше кажучи, саме завдяки виборам, що є формою безпосереднього народовладдя, одержують можливість функціонувати на законних підставах органи представницької демократії.

Вибори були відомі вже первіснообщинному ладу, коли на загальних зборах того або іншого роду обира­лися старійшини, а пізніше і воєначальники. З часом процедура виборів ускладнилася. Наприкінці XVIIIст. було розроблено класичну теорію виборів, основні ідеї якої зводяться до визнання того, що суверенітет невід'ємно належить народу, який є джерелом будь-якої влади. Народ доручає здійснення влади своїм представникам (депутатам), яких визначає шляхом проведення демократичних виборів. Кожен депутат законодавчого органу представляє всю націю, а не тільки округ, від якого його обрано. Тому депутат повинен бути незалежним від своїх виборців під час виконання своїх повноважень. Цими ідеями керуються й нині. Отож, вибори розглядаються як передача влади від виборців до тих, кого вони обирають, народ делегує владні повноваження своїм представникам.[14, с. 104]

З плином часу утвердилися певні вимоги і правила, виконання яких має забезпечити об'єктивне виявлен­ня волі виборців, утруднити чи зробити неможливою фальсифікацію результатів виборів. Найважливіші з них закріплено у конституціях демократичних держав. Сукупність таких конституційних норм утворює конституційний інститут виборів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань:

· дослідити особливості організації процесу голосування та підрахунку голосів;

· вивчити порядок створення виборчих комісій;

· розглянути порядок організації повторного голосування;

· тощо.

Курсова робота складається із п’яти розділів, в яких послідовно аналізується поставлена проблема.

1. Організація виборів: порядок призначення виборів, складання списків виборців, утворення виборчих округів і виборчих дільниць

Організація та проведення виборів регламентуються Конституцією України, законами України „Про вибори народних депутатів України”, „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” та іншими законами. Закон „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” визначає основні засади, особливості та порядок організації і проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних, Київської та Севастопольської міських рад та сільських, селищних, міських голів.

Місцеві вибори можуть бути черговими, позачерговими, повторними, проміжними або першими (рис. 1).

Рис. 1 Класифікація місцевих виборів

Чергові місцеві вибори проводяться у зв'язку з закінченням визначеного Конституцією України строку повноважень місцевої ради та сільського, селищного, міського голови. Рішення про проведення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів приймає Верховна Рада України. Рішення про проведення чергових виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим приймає Верховна Рада Автономної Республіки Крим відповідно до Конституції України. Чергові вибори депутатів та сільських, селищних, міських голів відбуваються одночасно з виборами народних депутатів України. Позачергові місцеві вибори призначаються Верховною Радою України у разі дострокового припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради, сільського, селищного, міського голови. Повторні вибори депутата (депутатів) призначаються територіальною виборчою комісією. Повторні вибори сільського, селищного, міського голови призначаються територіальною виборчою у разі визнання місцевих виборів недійсними або такими, що не відбулися, або у разі визнання особи такою, яка відмовилася від посади сільського, селищного, міського голови. Проміжні вибори депутата призначаються територіальною виборчою комісією у разі дострокового припинення повноважень депутата, обраного в цьому одномандатному окрузі. Перші місцеві вибори призначаються відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною, Київською або Севастопольською міською радою, якщо інше не передбачено законом.[1]

Строки призначення місцевих виборів наведено у таблиці 1.

Таблиця 1

Строки та особливості призначення місцевих виборів

Місцеві вибори призначаються на неділю. Рішення про призначення позачергових, повторних, проміжних та перших місцевих виборів оприлюднюється відповідним органом, який прийняв його через друковані засоби масової інформації або у разі неможливості - в інший визначений ним спосіб не пізніш як на третій день після його прийняття і доводиться до відома Центральної виборчої комісії. [6, c. 181]

Порядок складання списків виборців. Для підготовки та проведення голосування виконавчі органи до 1 вересня року, що передує рокові проведення чергових місцевих виборів, складають загальні списки виборців на підставі відомостей про місце їх проживання за формою, встановленою Центральною виборчою комісією. Для складання загальних списків виборців може використовуватися інформація про місце проживання громадян, яку мають територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України, Державної податкової адміністрації України, а також інші органи, які володіють такою інформацією. Керівники цих органів зобов'язані подати необхідну для складання загальних списків виборців інформацію на запит сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради. Після утворення виборчих дільниць складають списки виборців по кожній виборчій дільниці за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, уточнюють ці списки та не пізніш як за 30 днів до дня виборів передають їх дільничним виборчим комісіям за підписом сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради або особи, яка відповідно до закону здійснює його повноваження. Особа, яка підписала список виборців, несе відповідальність за його достовірність, повноту та своєчасність передачі дільничній виборчій комісії. Відповідна територіальна виборча комісія вищого або нижчого рівня зобов'язана і має право перевірити списки виборців за вимогами суб'єктів виборчого процесу (партій, блоків) або кандидатів у депутати. Військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової служби, члени їх сімей та інші виборці, які належать до відповідної територіальної громади і проживають у межах розташування військових частин (формувань) і голосуватимуть на виборчих дільницях, розташованих за межами військових частин (формувань), включаються до списків виборців відповідної виборчої дільниці на підставі відомостей, поданих командирами військових частин (формувань) до органів, що складають списки виборців, не пізніш як за 45 днів до дня виборів.

На виборчих дільницях, утворених у стаціонарних лікувальних закладах, списки виборців, які належать до відповідної територіальної громади за місцем розташування закладу, складаються за формою, відповідними дільничними виборчими комісіями на підставі відомостей, поданих керівниками зазначених у цій частині закладів, не пізніш як за 30 днів до дня виборів. До списку виборців включаються громадяни України, які належать до відповідної територіальної громади, які досягли або на день виборів досягнуть вісімнадцяти років і мають право голосу. У списку виборців зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, рік народження (для осіб, яким на день виборів виповнилося або виповнюється вісімнадцять років, - також число та місяць народження), адреса місця проживання виборця. За відсутності відомостей про місяць і день народження громадянина вважається, що він народився 1 січня відповідного року. Виборці включаються до списку в порядку, зручному для проведення голосування.[3, c. 411]

Порядок внесення змін до списку виборців та ознайомлення виборців з ним . Дільнична виборча комісія уточнює список виборців та доповнює його на підставі особистих звернень громадян, подань органів та посадових осіб після чого він підписується головою та секретарем комісії, скріплюється печаткою комісії і не пізніш як за 15 днів до дня виборів подається для загального ознайомлення. Кожному виборцю надається можливість ознайомитися із списком виборців у приміщенні дільничної виборчої комісії та перевірити правильність внесених до списку відомостей. Дільнична виборча комісія має право запросити у відповідних органах державної влади та органах місцевого самоврядування для ознайомлення будь-які документи, що містять інформацію про місце проживання громадян, на підставі яких складалися списки виборців. Виборець може бути включений до списку виборців тільки на одній виборчій дільниці. Виборці, які прибули на територію виборчої дільниці на місце проживання після уточнення списків виборців, включаються дільничною виборчою комісією до списку виборців на підставі документів, які засвідчують їх особу та адресу (місце проживання). Із списку виборців на підставі відповідних документів виключаються особи, які вибули з території виборчої дільниці на інше місце проживання, а також особи, які померли чи визнані судом недієздатними або за вироком суду перебувають у місцях позбавлення волі. Громадянин має право оскаржити до дільничної виборчої комісії або безпосередньо до суду в установленому законом порядку допущені при складанні списку виборців неправильності, в тому числі невключення, неправильне включення або виключення із списку виборців його або інших осіб. Скарга, подана до дільничної виборчої комісії, але не пізніш як за день до дня виборів, розглядається у триденний строк, але не пізніше дня, що передує дню виборів, а подана напередодні дня виборів - невідкладно. Дільнична виборча комісія зобов'язана внести необхідні зміни до списку виборців або видати заявнику копію мотивованого рішення про відхилення його скарги. Скарга, подана до суду в установленому законом порядку до дня виборів, розглядається у п'ятиденний строк, але не пізніше дня, що передує дню виборів, а скарга, подана в день виборів, - невідкладно, але не пізніше часу закінчення голосування. Вносити будь-які зміни до списку виборців після закінчення голосування забороняється. [5, c. 138]

Утворення виборчих округів і виборчих дільниць. Для виборів депутатів сільської, селищної ради відповідна територіальна виборча комісія не пізніше ніж за 80 днів до дня проведення місцевих виборів утворює виборчі округи з приблизно однаковою кількістю виборців у кожному виборчому окрузі (одномандатні округи). Орієнтовна середня чисельність виборців у виборчих округах в межах територіальної громади визначається територіальною виборчою комісією на підставі списків виборців, складених відповідно до вимог Закону України "Про вибори народних депутатів України". [1] У разі проведення позачергових, повторних, проміжних чи перших місцевих виборів орієнтовна середня чисельність виборців у виборчих округах в межах територіальної громади визначається на підставі даних відповідного органу виконавчої влади з питань статистики. Відхилення орієнтовної середньої чисельності виборців у виборчих округах в межах адміністративно-територіальної одиниці повинне дорівнювати не більш як п'ять відсотків. Повідомлення про виборчі округи із зазначенням їх номерів, меж, центрів, орієнтовної кількості виборців у кожному виборчому окрузі оприлюднюються відповідною територіальною виборчою комісією у місцевих друкованих засобах масової інформації або у разі неможливості - в інший спосіб не пізніш як на п'ятий день з дня прийняття нею відповідних рішень.

Для підготовки і проведення голосування та підрахунку голосів виборців утворюються виборчі дільниці. Для підготовки і проведення голосування та підрахунку голосів у випадку чергових, а також інших місцевих виборів, які проводяться одночасно з виборами народних депутатів України, використовуються виборчі дільниці, утворені для проведення виборів народних депутатів України. У разі проведення повторних, позачергових, проміжних чи перших місцевих виборів, які проводяться не одночасно з виборами народних депутатів України, виборчі дільниці на території територіальної громади утворюються відповідно сільською, селищною, міською територіальними комісіями за поданням виконавчого комітету сільської, селищної, міської (міст, де немає районних рад), районної у місті ради, а у разі відсутності таких органів - за пропозицією відповідно сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради або посадової особи, яка відповідно до закону здійснює повноваження сільського, селищного, міського голови. Територіальна виборча комісія своїм рішенням визначає межі кожної виборчої дільниці та місцезнаходження дільничної виборчої комісії, встановлює єдину нумерацію виборчих дільниць у межах територіальної громади. Виборчі дільниці утворюються з кількістю виборців від двадцяти до трьох тисяч осіб. Якщо на відповідній території налічується менше або більше від зазначених меж чисельності виборців і їх (або їх надлишок) неможливо віднести до іншої виборчої дільниці або неможливо утворити додаткову виборчу дільницю в цьому окрузі, виборча дільниця може бути утворена з меншою або більшою від відповідних граничних значень чисельністю виборців. Виборчі дільниці утворюються не пізніш як за 50 днів до дня виборів. Виборчі дільниці є спільними для виборів депутатів та сільських, селищних, міських голів. Рішення відповідної територіальної виборчої комісії про утворення виборчих дільниць із зазначенням їх номерів, меж, місцезнаходження відповідних дільничних виборчих комісій оприлюднюється у засобах масової інформації або в інший спосіб не пізніш як на п'ятий день з дня прийняття цього рішення. [2, c. 505]

2. Виборчі комісії

Систему виборчих комісій, що здійснюють підготовку та проведення місцевих виборів, становлять: 1) Центральна виборча комісія; 2) територіальні виборчі комісії: виборча комісія Автономної Республіки Крим; обласні виборчі комісії; Київська, Севастопольська міські виборчі комісії; районні виборчі комісії; міські виборчі комісії (крім міст Києва та Севастополя); районні у містах виборчі комісії (де обираються районні у місті ради); селищні, сільські виборчі комісії; 3) дільничні виборчі комісії (рис.2).

Рис. 2 Система виборчих комісій в Україні

Повноваження виборчих комісій щодо підготовки та проведення виборів депутатів поширюються: 1) Центральної виборчої комісії - на всю територію України; 2) територіальної виборчої комісії - на територію відповідного виборчого округу; 3) дільничної виборчої комісії - на територію виборчої дільниці. Виборчі комісії утворюються і діють відповідно до Конституції України, закону „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” та інших законів України. Ніхто не має права втручатися у вирішення питань, віднесених до повноважень виборчих комісій, крім випадків, передбачених законами України.

Статус виборчих комісій . Статус Центральної виборчої комісії визначається Конституцією України, Законом України "Про Центральну виборчу комісію" та іншими законами України. Центральна виборча комісія утворюється відповідно до Конституції України та Закону України "Про Центральну виборчу комісію". Територіальна виборча комісія є юридичною особою. Дільнична виборча комісія не є юридичною особою. Дільнична виборча комісія має власну печатку зразка, затвердженого Центральною виборчою комісією.

Порядок формування територіальних виборчих комісій . Територіальні виборчі комісії формуються відповідно сільською, селищною, міською, районною у місті, районною, обласною радою, Верховною Радою Автономної Республіки Крим не пізніш як за 90 днів до дня виборів у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії у кількості не менше 8 і не більше 25 осіб (якщо число суб'єктів подання перевищує 25, то їх участь у виборчій комісії здійснюється за допомогою жеребкування) за поданнями керівних органів (не більш як на одну особу) відповідних місцевих організацій партій (блоків) за умови, що ці місцеві організації партій (блоки) зареєстровані в установленому законом порядку. Зазначені подання, до яких додаються заяви осіб, запропонованих до складу відповідної територіальної виборчої комісії, про згоду на участь у її роботі, вносяться до відповідної ради не пізніше ніж за 95 днів до дня виборів.

До складу територіальної виборчої комісії можуть входити громадяни України, які мають право голосу на місцевих виборах. Громадянин може одночасно входити до складу лише однієї виборчої комісії, що здійснює підготовку та проведення виборів народних депутатів України, виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів. До складу виборчої комісії не можуть входити кандидати у депутати, їхні близькі родичі (чоловік, дружина, батьки, повнолітні діти, рідні брати і сестри), уповноважені особи місцевих організацій партій (блоків) - суб'єктів виборчого процесу, довірені особи кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, офіційні спостерігачі, посадові та службові особи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також громадяни, які мають судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку. Кожна місцева організація партії (блок) має право на пропорційну частку керівних посад у територіальних виборчих комісіях. Частка керівних посад для кожної місцевої організації партії (блоку) визначається відповідно до кількості кандидатур, поданих місцевою організацією партії (блоком) до складу територіальних виборчих комісій, у відношенні до загальної кількості осіб, поданих усіма місцевими організаціями партій (блоками).

Голова, заступник голови та секретар територіальної виборчої комісії не можуть бути представниками однієї місцевої організації партії (блоку). Рішення про формування територіальних виборчих комісій підлягає оприлюдненню в засобах масової інформації або в інший спосіб не пізніш як на третій день з дня їх формування.

Порядок утворення дільничної виборчої комісії . Дільнична виборча комісія утворюється відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як за 35 днів до дня виборів у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії за поданням керівного органу районної, районної у місті, міської організації партії (блоку) та відповідними кандидатами в депутати по одномандатних виборчих округах, які самовисунулися, а також відповідними кандидатами на посаду сільського, селищного, міського голови. До складу дільничної виборчої комісії можуть входити громадяни України, які мають право голосу на місцевих виборах. Дільнична виборча комісія утворюється у кількості не менше десяти осіб. На виборчих дільницях, де кількість виборців не перевищує п'ятдесяти осіб, дільнична виборча комісія може утворюватися у складі голови, секретаря та двох - чотирьох інших членів комісії. До списку додаються заяви осіб, запропонованих до складу відповідної дільничної виборчої комісії, про згоду на участь у її роботі. До складу дільничної виборчої комісії обов'язково включається (за наявності відповідних подань) по одній особі від однієї партії (блоку), кандидата в депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови. [13, c. 92] Кожна місцева організація партії (блоку), кандидат у депутати, кандидат на посаду сільського, селищного, міського голови у межах територіальної громади, району, району в місті мають право на пропорційну частку керівних посад у дільничних виборчих комісіях. Частка керівних посад для кожної місцевої організації партії (блоку), кандидата у депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови визначається відповідно до кількості кандидатур, поданих місцевою організацією партії (блоком), кандидатом у депутати, кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови до складу дільничних виборчих комісій, у відношенні до загальної кількості осіб, поданих усіма місцевими організаціями партій (блоками) кандидатами в депутати, кандидатами на посаду сільського, селищного, міського голови.

Голова, заступник голови та секретар дільничної виборчої комісії не можуть бути представниками однієї організації партії або блоку. У разі якщо у встановлений частиною шостою цієї статті строк не надійшли подання щодо кандидатур до складу дільничних виборчих комісій або якщо кількість запропонованих до складу дільничної виборчої комісії кандидатур становить менше десяти осіб, дільнична виборча комісія утворюється відповідною територіальною виборчою комісією за поданням її голови у кількості десяти осіб з обов'язковим включенням кандидатур, поданих від районного, районного у місті, міського чи вищого рівня місцевої організації партії (блоку). Рішення про утворення дільничної виборчої комісії підлягає оприлюдненню в засобах масової інформації або в інший спосіб не пізніш як на третій день з дня її утворення. У разі проведення місцевих виборів одночасно з виборами народних депутатів України дільничні виборчі комісії утворюються відповідно до Закону України "Про вибори народних депутатів України".

Повноваження Центральної виборчої комісії . Центральна виборча комісія крім повноважень, передбачених Законом України "Про Центральну виборчу комісію":

1. приймає обов'язкові для виборчих комісій роз'яснення з питань застосування закону;

2. встановлює норми і перелік обладнання, інвентарю для приміщень виборчої комісії та приміщень для голосування, а також види послуг, робіт, що можуть надаватися виборчим комісіям;

3. звертається у разі необхідності до Конституційного Суду України щодо тлумачення Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", інших законів України або окремих їх положень з питань проведення місцевих виборів, вносить в установленому порядку пропозиції щодо вдосконалення законів з питань проведення місцевих виборів;

4. встановлює форми, зразки виборчих документів і печаток;

5. здійснює інші повноваження, передбачені законами України.

Повноваження територіальних виборчих комісій. Територіальна виборча комісія на період здійснення своїх повноважень є постійно діючим органом, який забезпечує організацію і проведення відповідних місцевих виборів. Виборча комісія Автономної Республіки Крим, обласна, районна виборча комісія:

1. забезпечує підготовку та проведення виборів до відповідної ради;

2. встановлює єдину нумерацію виборчих округів у межах відповідно Автономної Республіки Крим, області, району;

3. здійснює в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці контроль за додержанням та однаковим застосуванням законодавства про місцеві вибори у частині, що стосується виборів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради, виборцями, дільничними виборчими комісіями, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, підприємствами, установами та організаціями (незалежно від форм власності), їх посадовими особами, місцевими організаціями партій (блоками), їх представниками та уповноваженими особами, кандидатами у депутати відповідної ради, офіційними спостерігачами;

4. надає правову, організаційну, методичну, технічну допомогу дільничним виборчим комісіям у частині їх діяльності, що стосується виборів відповідної ради, організовує навчання членів цих комісій з питань організації виборчого процесу;

5. реєструє списки кандидатів у депутати, висунутих місцевими організаціями партій (блоками), до відповідної ради, їх уповноважених осіб, видає їм відповідні посвідчення;

6. розглядає питання щодо скасування рішення про реєстрацію;

7. повідомляє населення про зареєстровані списки кандидатів у депутати до відповідної ради від місцевих організацій партій (блоків);

8. затверджує текст виборчого бюлетеня для виборів депутатів відповідної ради, забезпечує виготовлення виборчих бюлетенів, передає їх дільничним виборчим комісіям;

9. встановлює порядок використання коштів на проведення виборів до відповідної ради, організовує зустрічі з виборцями кандидатів у депутати, уповноважених осіб місцевих організацій партій (блоків) - суб'єктів виборчого процесу у виборах до відповідної ради;

10. забезпечує виготовлення бланків виборчої документації щодо виборів до відповідної ради, у разі необхідності - печаток, штампів та передає їх відповідним дільничним виборчим комісіям; тощо.

Сільська, селищна виборча комісія:

1. забезпечує підготовку та проведення місцевих виборів;

2. утворює виборчі округи, встановлює їх межі, публікує ці відомості;

3. утворює виборчі дільниці, встановлює їх межі та єдину нумерацію в межах територіальної громади;

4. утворює дільничні виборчі комісії;

5. надає правову, організаційно-методичну, технічну допомогу дільничним виборчим комісіям, організовує навчання членів цих комісій з питань організації виборчого процесу; тощо.

Міська, районна в місті виборча комісія:

1. забезпечує підготовку та проведення виборів до відповідної ради;

2. здійснює в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці контроль за додержанням та однаковим застосуванням законодавства про місцеві вибори у частині, що стосується виборів до відповідної місцевої ради, виборцями, дільничними виборчими комісіями, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, підприємствами, установами та організаціями (незалежно від форм власності), їх посадовими особами, місцевими організаціями партій (блоками), їх представниками та уповноваженими особами, кандидатами у депутати відповідної ради, офіційними спостерігачами;

3. утворює виборчі дільниці, встановлює їх межі та єдину нумерацію в межах територіальної громади;

4. утворює дільничні виборчі комісії;

5. надає правову, організаційну, методичну, технічну допомогу дільничним виборчим комісіям у частині їх діяльності, що стосується виборів відповідної ради, організовує навчання членів цих комісій з питань організації виборчого процесу;

6. реєструє списки кандидатів у депутати, висунутих місцевими організаціями партій (блоками), до відповідної ради, їх уповноважених осіб, видає їм відповідні посвідчення;

7. розглядає питання щодо скасування рішення про реєстрацію кандидатів;

8. повідомляє населення про зареєстровані списки кандидатів у депутати до відповідної місцевої ради від місцевих організацій партій (блоків);

9. затверджує текст виборчого бюлетеня для виборів депутатів відповідної місцевої ради, забезпечує виготовлення виборчих бюлетенів, передає їх дільничним виборчим комісіям;

10. встановлює порядок використання коштів на проведення місцевих виборів, розподіляє кошти між дільничними виборчими комісіями, здійснює контроль за їх цільовим використанням; тощо.

Сільська, селищна, міська виборча комісія сіл, селищ, міст, розташованих у межах району встановлює підсумки голосування щодо списків кандидатів у депутати від місцевих організацій партій (блоків) до районної ради у відповідному виборчому окрузі і передає ці підсумки до районної виборчої комісії. Районна в місті виборча комісія встановлює підсумки голосування щодо списків кандидатів у депутати від місцевих організацій партій (блоків) до міської ради у відповідному окрузі, передає ці підсумки до відповідної міської виборчої комісії. Міська (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) виборча комісія встановлює підсумки голосування щодо списків кандидатів у депутати від місцевих організацій партій (блоків) до обласної ради у відповідному виборчому окрузі і передає ці підсумки до обласної виборчої комісії.

Повноваження дільничної виборчої комісії . Повноваження дільничної виборчої комісії починаються з дня прийняття рішення про її утворення і закінчуються через десять днів після офіційного оприлюднення відповідними територіальними виборчими комісіями результатів виборів. Дільнична виборча комісія:

1. здійснює в межах території відповідної виборчої дільниці контроль за додержанням та однаковим застосуванням законодавства про місцеві вибори;

2. уточнює списки виборців, подає їх для загального ознайомлення, вносить до них зміни;

3. забезпечує можливість ознайомлення виборців з відомостями про кандидатів у депутати, зареєстрованих у відповідному виборчому окрузі, та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, а також з рішеннями, опублікованими Центральною виборчою комісією, відповідною територіальною виборчою комісією, власними рішеннями та повідомленнями;

4. завчасно вручає або надсилає кожному виборцю іменні запрошення із зазначенням дати проведення місцевих виборів, адреси приміщення для голосування, часу початку і закінчення голосування;

5. забезпечує підготовку приміщення для голосування та виборчих скриньок;

6. вносить зміни до виборчого бюлетеня;

7. організовує на виборчій дільниці голосування;

8. здійснює підрахунок голосів виборців, поданих на виборчій дільниці;

9. складає протоколи про підрахунок голосів виборців, поданих на виборчій дільниці;

10. визнає недійсним голосування на виборчій дільниці;

11. розглядає звернення з питань підготовки місцевих виборів та організації голосування на виборчій дільниці і в межах своїх повноважень приймає щодо них рішення;

12. здійснює інші повноваження, передбачені законами України. У разі проведення місцевих виборів одночасно з виборами народних депутатів України дільничні виборчі комісії здійснюють також повноваження, визначені Законом України "Про вибори народних депутатів України".

3. Висування і реєстрація кандидатів у депутати. Передвиборча агітація

Висування кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови розпочинається за 70 днів і закінчується за 40 днів до дня місцевих виборів. Право висування кандидатів у депутати реалізується виборцями через місцеві організації партій (блоки) або шляхом самовисування у порядку, передбаченому законом.[12, c.71] Кандидатів у депутати можуть висувати зареєстровані в установленому законом порядку обласні, міські, районні, районні у містах організації політичних партій або виборчі блоки відповідних організацій політичних партій за умови, що ці партії зареєстровані в установленому законом порядку не пізніш як за рік до виборів. Громадянин України, який має право бути обраним депутатом, може самовисуватися кандидатом у депутати в одномандатному окрузі, кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови шляхом подання заяви до відповідної територіальної комісії із зазначенням округу, де громадянин має бажання балотуватися на місцевих виборах.

Місцева організація партії (блок) може висунути кандидатом особу, яка є членом цієї партії (членом партії, місцева організація якої входить до блоку), або безпартійного громадянина. Місцева організація партії, що входить до складу блоку, не може самостійно висувати кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови. Районна організація партії (блок) може висунути: одного кандидата на посаду сільського, селищного, міського (міста районного значення) голови в кожній територіальній громаді, що входить до складу району; по одному кандидату у депутати в кожному виборчому окрузі по виборах до сільської, селищної ради, що входять до складу району; виборчий список кандидатів у депутати в кожному багатомандатному окрузі по виборах відповідних міських (міст районного значення) рад; виборчий список кандидатів у депутати районної ради у кількості, що не перевищує кількість депутатів у районній раді. Міська організація партії (блок) може висунути: одного кандидата на посаду міського голови; кандидатів у депутати міської ради у кількості, що не перевищує кількість депутатів у міській раді. Міська організація партії (блок) у містах з районним поділом, де створені районні у місті ради, може також висунути кандидатів у депутати до районних у місті рад у кількості, що не перевищує кількість депутатів відповідно у кожній районній у місті раді. Районна у місті організація партії (блок) не може висувати кандидатів у депутати до районної у місті ради, якщо міська організація цієї ж партії (виборчий блок за участі міської організації цієї партії, виборчий блок за участі міських організацій тих же партій) відповідно не надала згоду на це або ухвалила рішення про висунення списку кандидатів до районної у місті ради у передбачений законом спосіб. Обласна організація партії (блок) може висунути: кандидатів у депутати по виборах обласної ради у кількості, що не перевищує кількості депутатів в обласній раді. Республіканська в Автономній Республіці Крим організація партії (блок) може висунути: кандидатів у депутати по виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим у кількості, що не перевищує кількості депутатів у Верховній Раді Автономної Республіки Крим. Висування кандидатів місцевою організацією партії проводиться на зборах (конференціях) цієї організації, а блоком - на міжпартійних зборах (конференціях) відповідних місцевих організацій партій, що входять до блоку. У протоколі зборів (конференції) місцевої організації партії (блоку) зазначаються час і місце їх проведення, загальна кількість членів місцевої організації партії (блоку), кількість учасників зборів (конференції), порядок денний, відомості про кожного кандидата (прізвище, ім'я та по батькові, число, місяць і рік народження, партійність, посада (заняття), місце роботи і проживання), дані про підсумки голосування щодо кандидатів. Протокол зборів (конференції) підписується керівником місцевої організації партії (керівниками відповідних місцевих організацій партій, що входять до блоку) та скріплюється печаткою місцевої організації партії (печатками місцевих організацій партій, що входять до блоку) або організації вищого рівня. Про час і місце проведення зборів (конференції) з метою висування кандидатів місцева організація партії (блок) повідомляє у письмовій формі відповідну територіальну виборчу комісію не пізніше ніж за п'ять днів до дня проведення зборів (конференції). На таких зборах (конференції) мають право бути присутніми члени відповідних територіальних виборчих комісій. Про час і місце проведення зборів (конференції) з метою висування кандидатів місцева організація партії (блок) повідомляє засоби масової інформації. Порядок акредитації представників засобів масової інформації на таких зборах (конференції) визначає організатор заходу. Місцеві органи Міністерства юстиції України не пізніш як за 90 днів до виборів публікують у друкованих засобах масової інформації список місцевих організацій партій, зареєстрованих в установленому законом порядку.

Виборчий блок партій для участі у місцевих виборах може бути утворений на загальнодержавному або місцевому рівні. Виборчий блок партій для участі у місцевих виборах на загальнодержавному рівні утворюється у порядку, передбаченому Законом України "Про вибори народних депутатів України". Поширення повноважень утвореного блоку на місцеві вибори повинно бути передбачене в рішеннях з'їзду (зборів, конференції) кожної з цих партій та в угоді про утворення виборчого блоку. Повноваження виборчого блоку у цьому випадку поширюються на всі місцеві вибори на території України. Рішення місцевих організацій партій стосовно утворення виборчих блоків повинні попередньо узгоджуватися з рішеннями відповідних керівних органів партій вищого рівня. Виборчий блок місцевих організацій партій може бути утворений місцевими організаціями одного рівня двох або більше партій, якщо вони не входять до іншого блоку, для участі у місцевих виборах. Виборчий блок місцевих організацій партій, утворений на рівні відповідно області, району чи міста обласного (республіканського в Автономній Республіці Крим) значення, поширюється на всі місцеві вибори в межах цієї адміністративно-територіальної одиниці, у тому числі у районах чи територіальних громадах, де відсутні місцеві організації однієї чи кількох партій, що входять до складу блоку. В останньому випадку від імені блоку виступають місцеві організації партій (місцева організація партії), що входять до блоку, які діють у відповідних адміністративно-територіальних одиницях.

Передвиборча агітація. Громадяни України, політичні партії, місцеві організації партій (блоки), інші об'єднання громадян мають право вільно і всебічно обговорювати передвиборні програми кандидатів на посади сільського, селищного, міського голови, а також кандидатів у депутати, їх політичні, ділові та особисті якості, вести агітацію за чи проти того чи іншого кандидата. Передвиборна агітація по виборах депутатів, а також сільських, селищних, міських голів розпочинається за 30 днів до дня місцевих виборів і закінчується о 24 годині останньої п'ятниці перед днем виборів. Передвиборна агітація в період виборчого процесу поза строками, встановленими частиною другою цієї статті, забороняється. До передвиборної агітації не відносяться офіційні повідомлення в період виборчого процесу (без коментарів, які можуть мати агітаційний характер, а також відео-, аудіозаписи, кінозйомки, фотоілюстрації) про дії кандидатів у депутати, пов'язані з виконанням ними посадових (службових) повноважень, передбачених Конституцією України або законами України. У разі проведення повторного голосування передвиборна агітація поновлюється з дня офіційного опублікування рішення відповідної територіальної виборчої комісії про призначення повторного голосування. [4, c.171]

Передвиборна агітація може здійснюватися: 1) шляхом проведення зборів, зустрічей з громадянами, мітингів, демонстрацій, процесій, публічних дебатів, дискусій та інших масових заходів; 2) шляхом розповсюдження друкованих агітаційних матеріалів; 3) через засоби масової інформації; 4) в інших формах, що не суперечать Конституції України та законам України. [11, c.122] Передвиборна агітація здійснюється за рахунок і в межах коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України на підготовку і проведення місцевих виборів, та коштів виборчих фондів кандидатів, місцевих організацій партій (блоків). Передвиборна агітація за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення місцевих виборів, здійснюється з додержанням принципу рівних умов, що передбачає надання кандидатам, їх довіреним особам, місцевим організаціям партій (блокам) та їх уповноваженим особам за однакову плату одних і тих самих приміщень для проведення масових заходів, виготовлення однакових за кількістю і якістю друкованих інформаційних матеріалів, надання однакових друкованих площ та ефірного часу на радіо і телебаченні.

4. Голосування. Підрахунок голосів і визначення результатів виборів

Виборчі бюлетені є документами суворої звітності. Форма виборчого бюлетеня для голосування в багатомандатних округах затверджується Центральною виборчою комісією не пізніш як за 32 дні до дня проведення місцевих виборів. Текст виборчих бюлетенів для голосування у відповідних округах затверджується відповідними територіальними виборчими комісіями не пізніш як за 25 днів до дня проведення місцевих виборів. Виборчий бюлетень повинен містити назву та дату місцевих виборів, означення (багатомандатний округ), а також позначені місця для номера виборчої дільниці, печатки дільничної виборчої комісії, прізвища, ініціалів та підпису члена дільничної виборчої комісії, який видаватиме виборчий бюлетень. Виборчий бюлетень має контрольний талон, відокремлений лінією відриву. Контрольний талон повинен містити назву та дату виборів, означення (багатомандатний округ), а також позначені місця для номера виборчої дільниці та номера, за яким виборця внесено до списку виборців, підпису виборця, який отримує виборчий бюлетень, прізвища, ініціалів та підпису члена дільничної виборчої комісії, який видав виборчий бюлетень. Кількість виборчих бюлетенів для голосування визначається відповідно територіальними виборчими комісіями не пізніш як за 25 днів до дня проведення місцевих виборів виходячи з кількості громадян, внесених до списків виборців на виборчих дільницях у межах виборчого округу, з урахуванням резерву виборчих бюлетенів, що становить два відсотки від кількості виборців. У виборчому бюлетені для голосування в багатомандатному окрузі повинні зазначатися назви місцевих організацій партій (блоків) із зазначенням назв місцевих організацій партій, що утворили виборчий блок, прізвища, імена, по батькові перших п'яти кандидатів у депутати, включених до виборчого списку місцевої організації партії (блоку). Праворуч проти назви кожної місцевої організації партії (блоку) розташовується порожній квадрат. Після переліку всіх місцевих організацій партій (блоків) у виборчому бюлетені зазначається: "Не підтримую кандидатів у депутати від жодної місцевої політичної партії, виборчого блоку місцевої організації політичної партії". Праворуч від цих слів розташовується порожній квадрат. Виборчі бюлетені для голосування у відповідному окрузі друкуються на однаковому папері і за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, та повинні бути однаковими за розміром, кольором і змістом. Виборчі бюлетені для голосування у різних видах місцевих виборів виготовляються на папері різного кольору. Виборчий бюлетень друкується на одному аркуші з текстовою частиною лише з одного боку.

Голосування проводиться в спеціально відведених приміщеннях, в яких у достатній кількості обладнуються кабіни для таємного голосування та визначаються місця видачі виборчих бюлетенів.[9, c.87] Виборчі скриньки для голосування встановлюються так, щоб виборці при підході до них мали можливість проходити через кабіни (кімнати) для таємного голосування. Виборча скринька для голосування виготовляється з прозорого матеріалу. Для голосування на виборчих дільницях з незначною кількістю виборців дільничні виборчі комісії можуть користуватися виборчими скриньками зменшеного розміру.

Голосування проводиться в день місцевих виборів з восьмої до двадцятої години. Про час і місце голосування дільнична виборча комісія сповіщає виборців не пізніш як за 10 днів до дня його проведення. Організація проведення голосування, обладнання приміщення для голосування та підтримання в ньому належного порядку, забезпечення таємності волевиявлення виборців під час голосування покладаються на дільничну виборчу комісію. Дільнична виборча комісія не раніш як за тридцять хвилин до початку голосування проводить засідання, під час якого відкривається сейф (металева шафа) з виборчими бюлетенями. Голова дільничної виборчої комісії на підставі витягу із протоколу кожної територіальної виборчої комісії про передачу виборчих бюлетенів дільничній виборчій комісії оголошує кількість виборчих бюлетенів для голосування у кожному виді місцевих виборів та окремо у кожному окрузі, в яких проводиться голосування на виборчій дільниці, отриманих дільничною виборчою комісією. Ці відомості заносяться до відповідних протоколів дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці. У разі виявлення пошкодження стрічки, якою було опечатано сейф (металеву шафу), дільнична виборча комісія негайно повідомляє про це органи внутрішніх справ і територіальну виборчу комісію та перераховує виборчі бюлетені, про що складається акт, який підписується всіма присутніми при цьому членами дільничної виборчої комісії та скріплюється печаткою комісії. Голова дільничної виборчої комісії перед початком голосування представляє для огляду членам дільничної виборчої комісії, присутнім уповноваженим особам місцевих організацій партій (блоків), кандидатам у депутати, кандидатам на посаду сільського, селищного, міського голови, їх довіреним особам, офіційним спостерігачам, представникам засобів масової інформації всі наявні виборчі скриньки. Виборчі скриньки після огляду пломбуються або опечатуються печаткою дільничної виборчої комісії. У кожну виборчу скриньку, що використовується для голосування на виборчій дільниці, опускається контрольний лист, в якому зазначені номер виборчої дільниці, час його вкидання у виборчу скриньку, прізвища голови, заступника голови, секретаря та інших членів дільничної виборчої комісії, уповноважених осіб місцевих організацій партій (блоків), довірених осіб кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, офіційних спостерігачів, які присутні при цьому. Контрольний лист підписується цими особами. Їх підписи скріплюються печаткою комісії.

Під час підрахунку голосів кожен член комісії має право перевірити або перерахувати відповідні виборчі бюлетені. [10, c.175] Результати підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці у багатомандатному окрузі оголошуються і заносяться до протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці в багатомандатному окрузі. Дільнична виборча комісія зобов'язана при підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці у багатомандатному окрузі перевірити, чи дорівнює кількість виборців, які взяли участь у голосуванні на виборчій дільниці в цьому окрузі, сумі кількостей недійсних виборчих бюлетенів на виборчій дільниці в цьому окрузі, виборчих бюлетенів, голоси в яких подані за кандидатів у депутати від кожної місцевої організації партії (блоку), кількості виборчих бюлетенів, у яких виборці не підтримали кандидатів у депутати від жодної місцевої організації партії (блоку). У разі невідповідності цих даних дільнична виборча комісія складає акт із зазначенням встановленої рішенням дільничної виборчої комісії причини такого розходження, який підписується присутніми членами дільничної виборчої комісії. Цей акт мають право підписати присутні уповноважені особи організації партії (блоку), кандидати у депутати, їх довірені особи, офіційні спостерігачі від місцевої організації партії (блоку). Підписи скріплюються печаткою комісії.

Протоколи та інші документи дільничних виборчих комісій приймаються і розглядаються на засіданні відповідної територіальної виборчої комісії. Засідання територіальної виборчої комісії починається з моменту надходження перших протоколів про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці, поданих за кандидатів у депутати у багатомандатному окрузі, про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці, поданих за кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці, поданих за кандидатів у депутати в одномандатному окрузі, та інших документів дільничної виборчої комісії і продовжується безперервно до встановлення підсумків голосування та результатів місцевих виборів.

Офіційне оприлюднення результатів виборів . Територіальна виборча комісія не пізніш як на п'ятий день з дня встановлення результатів виборів у багатомандатному окрузі та в одномандатних округах офіційно оприлюднює результати місцевих виборів депутатів у місцевих друкованих засобах масової інформації.[8, c.86] Список обраних депутатів публікується із зазначенням в алфавітному порядку прізвища, імені, по батькові, року народження, професії, посади (заняття), місця роботи, адреси місця проживання, партійності та назви місцевої організації партії (блоку), від яких обрано депутата, та обраних голів. Офіційне оприлюднення територіальною виборчою комісією результатів місцевих виборів депутатів та сільських, селищних, міських голів є підставою для звільнення з роботи (посади), несумісної з депутатським мандатом, посадою сільського, селищного, міського голови, та прийняття рішення про припинення дії іншого представницького мандата особи, обраної депутатом, сільським, селищним, міським головою.

5. Повторне голосування, повторні вибори, порядок заміни народних депутатів, позачергові вибори

Територіальна виборча комісія може визнати вибори недійсними по окремих видах місцевих виборів або в цілому по виборчому округу чи по окремих виборчих дільницях у разі: 1) якщо в ході їх проведення або під час підрахунку голосів допущено порушення закону, яке вплинуло на результати місцевих виборів; 2) якщо кількість виборчих дільниць, на яких голосування в одномандатному окрузі було визнано недійсним, становить не менше 25 відсотків від загальної кількості виборчих дільниць, утворених на території цього округу. Рішення територіальної виборчої комісії про визнання виборів недійсними, про відмову у визнанні виборів недійсними або неприйняття рішення з цього питання може бути оскаржене до суду в установленому законом порядку. У разі, коли відповідна виборча комісія визнала вибори по окремій або кількох виборчих дільницях недійсними, що вплинуло на результати місцевих виборів по відповідному округу, територіальна виборча комісія за пропозицією відповідної дільничної виборчої комісії призначає повторне голосування на тих виборчих дільницях, де вибори було визнано недійсними. Якщо у виборчому окрузі найбільшу і водночас однакову кількість голосів набрали два або більше кандидатів у депутати, кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови, територіальна виборча комісія приймає рішення про проведення в окрузі повторного голосування по цих кандидатурах. Про прийняте рішення щодо проведення повторного голосування територіальна виборча комісія не пізніше, ніж на другий день після встановлення результатів першого туру виборів повідомляє відповідну місцеву раду та інформує виборців. Повторне голосування проводиться не пізніш як у двотижневий строк після дня виборів.

У разі коли депутат, який обирався в багатомандатному окрузі, достроково припинив повноваження або його повноваження достроково припинені на підставах і в порядку, передбачених Конституцією України і законами України, за рішенням територіальної виборчої комісії обраним депутатом визнається наступний за черговістю кандидат у депутати у виборчому списку місцевої організації партії (блоку). Якщо черговість для отримання депутатського мандата вичерпана, депутатський мандат залишається вакантним до проведення чергових або позачергових виборів. Реєстрація особи, обраної депутатом відповідно до частини першої цієї статті, та видання їй тимчасового посвідчення депутата здійснюються територіальною виборчою комісією. Виборчі дільниці утворюються не пізніш як за 50 днів до дня проведення проміжних місцевих виборів, дільничні виборчі комісії - не пізніш як за 45 днів до дня проведення проміжних місцевих виборів в одномандатних округах, висування кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови розпочинається за 40 днів до дня проведення виборів, реєстрація кандидатів закінчується не пізніш як за 30 днів до дня проведення виборів. [1] У разі дострокового припинення повноважень депутата менш як за шість місяців до закінчення строку повноважень діючого складу відповідної місцевої ради вибори депутата замість того, повноваження якого були достроково припинені, за рішенням відповідної ради можуть не проводитися.

Проведення повторних місцевих виборів депутатів та сільських, селищних, міських голів. Рішення про проведення повторних місцевих виборів приймає територіальна виборча комісія не пізніш як через 30 днів після дня проведення виборів або після дня повторного голосування. Повторні місцеві вибори проводяться тими ж виборчими комісіями, по тих же виборчих округах, виборчих дільницях, за тими ж списками. На повторних місцевих виборах не можуть балотуватися громадяни, щодо яких було скасовано рішення про їх реєстрацію як кандидатів, а також особи, які вчинили дії, внаслідок яких місцеві вибори або повторне голосування були визнані недійсними, та в інших випадках, передбачених законом.

Висновки

Розглянуті у даній курсовій роботі проблеми щодо організації та проведення виборів, а саме призначення виборів, складання списків виборців, утворення виборчих округів, дільниць, комісій, процес голосування, порядок зміни народних депутатів, чітко регламентуються законодавством України і дещо неповно розглядаються у працях науковців.

Тому можна зробити висновки, що законодавство України встановлює загаль­ні засади виборчого процесу, серед яких:

—вільність і рівноправність висування кандидатів на виборні посади означає, що всі суб'єкти, яким відповід­но до закону надано право висувати кандидатів на виборні посади, визначають їх самостійно і ніхто не має права рекомендувати або наполягати на висуненні якоїсь іншої кандидатури. При цьому таке право нале­жить рівною мірою всім вказаним суб'єктам.

Наприклад, право висувати кандидатів у народні депутати України надається широкому колу суб'єктів, які фактично можуть представляти різні суспільні про­шарки, а саме:

а)окремим політичним партіям. Відповідно до ст. 2 Закону України "Про об'єднання громадян" політична партія — це об'єднання громадян — прихильників пев­ної загальнонаціональної програми суспільного роз­ витку, які мають головною метою участь у вироблені державної політики, формуванні органів влади, місце­вого та регіонального самоврядування і представницт­во в їхньому складі;

б)виборчим блокам партій, тобто об'єднанню декількох політичних партій, які на основі низки загальних для них політичних цілей дійшли згоди вису­ нути у даній виборчій кампанії єдиний список канди­датів у народні депутати;

в) кожному громадянинові України. Будь-який громадянин України, що має право обирати і бути обра­ним, може особисто висунути свою кандидатуру у на­родні депутати України;

г)зборам громадян, наприклад, зборам жителів на­селеного пункту, вулиці тощо;

д)трудовим колективам, тобто всім працівникам, які здійснюють свою трудову діяльність на даному під­приємстві, в установі, організації;

— гласність, яка вимагає забезпечення широкого інформування у засобах масової інформації про всі по­ дії, пов'язані із виборами народних депутатів України;

—відкритість передбачає можливість знайомитися з усіма документами: передвиборними платформами окремих кандидатів у народні депутати, політичних партій та їх об'єднань, з джерелами фінансування їхніх виборчих кампаній тощо;

— свобода агітації покликана гарантувати політич­ним партіям і угрупованням, а також окремим канди­датам у народні депутати України та їхнім прихильни­кам вільно за допомогою усіх дозволених законом засобів (наприклад, телебачення, преси, організації та проведення передвиборних мітингів, розповсюдження плакатів і листівок) знайомити виборців із змістом і перевагами своїх передвиборних платформ, закликати їх віддавати за себе свої голоси і т. п.;

—рівні можливості для всіх кандидатів у проведенні виборчої кампанії передбачають, наприклад, надання кожному з них рівних сум з державного бюджету на за­безпечення їхніх виборчих кампаній, однакового часу для виступів на державному телебаченні та радіо тощо;

—неупередженість до кандидатів означає недопус­тимість для вказаних у статті суб'єктів, які, по суті, виступають від імені держави, порівнювати недоліки чи переваги кандидатів, створюючи тим самим переваги у проведенні виборчої кампанії для одних канди­датів за рахунок інших.

Ці засади і є основою організації та проведення виборів в Україні.

Список використаної літератури

1. Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів: Закон України від 10.04.2004 із змінами, внесеними згідно з Кодексом N 2747-IV від 06.07.2005, ВВР, 2005, N 35-36, ст.446// Відомості Верховної Ради України. – 2004. – N 30-31. – ст.382.

2. Берлач А.Л., та ін.; За ред. В.В. Копєйчикова, А.М. Колодій. Правознавство. – Київ: Юрінком Інтер, 2004. – 752 с.

3. Буткевич В.Г., Мицик В.В., Задорожній О.В. Міжнародне право. Основи теорії. – Київ: Либідь, 2002. – 608 с.

4. Варфоломеєва Т.В., Пастухов В.П., Пеньківський В.Ф., Піцан О.М. Правознавство. – Київ: Знання-Прес, 2001. – 327 с.

5. Гладун З.С., Федчишин М.Г. Основи конституційного права України. – Тернопіль: Астон, 2001. – 463 с.

6. Кравченко В.В. Конституційне право України. – Київ: Атіка, 2000. – 320 с.

7. Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн. – Київ: АртЕк, Вища школа, 1997. – 264 с.

8. Основи конституційного права України / А.Б. Войтенко, М.І. Лаврінович, М.К. Новик, О.М. Швидак. – Житомир: Вид-во „Полісся”,1999. – 232 с.

9. Основи конституційного права України / За редакцією академіка АПрН України, професора Копейчикова В.В. – К.: Юрінком, 1997. – 208 с.

10. Правознавство: Навч. посібник/ В.І Бобир, С.Е. Демський, А.М. Колодій та ін.; За ред. В.В. Копєйчикова – 2-ге вид., перероб. та допов. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 704 с. – Бібліогр. с. 686-688.

11. Правознавство: Навч. посібник/ За заг. редакцією П.Д. Пилипенка. – Львів: „Новий Світ-2000”, 2003.- 592 с.

12. Основи держави і права: Навч. посібник / С.Д. Гусарєв, Р.А. Калюжний, А.М. Колодій та ін.; За ред. А.М. Колодія і А.Ю. Олійника. – К.: Либідь, 1997. – 208 с.

13. Правознавство / За ред. Михайла Настюка. – 2-ге вид. – Львів: Світ, 1995. – 272 с.

14. Основи конституційного права України: Підручник / Авт. кол.: М.І. Козюбра, А.М. Колодій, В.В. Копєйчиков (кер.) та інші; За ред. В.В. Копєйчикова. – Стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 288 с.