Батьківський Мар‘ян
“Відношення студентської молоді до мистецтва”
Інститут економіки і підприємництва
Предметом даного дослідження є ставлення до мистецтва сучасної молоді. Психологія творчості – складова частина глобальних знань про людину, вивчення різноманітних форм її діяльності, принципів освоєння світу, закономірностей розвитку духовної культури. Зрозуміти суть психології художньої творчості неможливо, не зачепивши питання сприйняття творів літератури, музики і живопису.
Виховний вплив мистецтва на особистість–акт двосторонній. Він являє собою активну взаємодію художнього твору і особистості. Якщо потреби людини не відповідають інформативній значимості мистецтва, а їх сприйняття неадекватне його природі, то вплив мистецтва на духовний розвиток особистості виявляється нереалізованим. За відомим висловом, “мистецтво при умові нехудожнього до нього підходу виявляється тим залізничним полотном , по якому не ходять потяги” (К.Маркса).
Для вивчення впливу творів мистецтва на сучасну молодіжну аудиторію та на формування її духовної культури мною була розроблена анкета “Мистецтво і ми”, що складається із 10-ти запитань і охоплює різні види мистецтва: музику, кіно, живопис, літературу .
Всьго опитано 50 студентів віком до 23 років економічного, медичного, педагогічного вузів. Проведене анкетування, дало наступні результати .
І. Люблять обговорювати проблеми мистецтва лише 6,6 % опитаних, вони вважають цю тему однією із найулюбленіших, а 72% опитаних розмовляють на цю тему інколи, 20,8 % не можуть її терпіти.
ІІ. Збираючись в колі своїх близьких і друзів, опитувані найчастіше (93,4%) ведуть мову про музику та кіно і лише 6,6% про живопис. Обговорення проблем літератури залишається поза увагою (0%). Опитані студенти відводять дуже мало часу на читання художньої літератури. А раз мало читаєш, то й нема що обговорювати.
ІІІ. Досить важливим є той факт, що майже 80% опитаних в якості подарунка віддають перевагу творам мистецтва, в тому числі 26,4% вважають за необхідне подарувати близькій людині цікаву книгу. Це вже обнадіює.
IV. Хоч захопленням художньою літературою, нами не виявлено, то ми бачимо, що детективним жанром сучасна молодь все ж цікавиться. Для більшості із опитаних цей жанр є джерелом, яке вчить ефективно долати життєві труднощі та з честю виходити із складних життєвих ситуацій (47,2%), для інших двох груп (по 26,4% кожна) це є джерело що 1)вчить аналізувати і формує інтерес до наукової думки ; 2) формує моральні та правові принципи.
V. Серед улюблених стилів музики перше місце посідає поп-музика – 52,8% , але не згасла серед молоді цікавість та любов до класичної музики і захоплення нею – 26,4%.
VІ. Більш, ніж третині опитаних (79,2%) прослуховування музики допомагає здобути душевну рівновагу, зняти втому; у 13,2% - це момент спілкування із прекрасним, що викликає прагнення самовдосконалення. Жодного із опитаних музика не залишає байдужим. Щоправда у незначної частини (6,6%) музика викликає роздратування, перешкоджає їм зосередитись. Цей підпункт потребує уточнення: чи це почуття викликає музика взагалі, або певний стиль музики. Адже, цілком зрозуміло, що у однієї і тієї ж людини різні почуття може викликати прослуховування, скажімо, джазової музики чи тяжкого року.
Високий відсоток (79,2) тих, хто прагне в музиці позбавитись відчуття втоми та знайти душевний спокій, свідчить про наявність у сучасної молоді такої проблеми як психологічна втома.
VIІ. На запитання про те, чи подобається вам дивитись фільми, які впливають на настрій, більша половина опитаних (52,8%) відповіла: “Хороші фільми – рідкість”. Це свідчить, що молодь віддає перевагу якісним, змістовним, достатньо вимогливою до змісту фільмам. Опитаних не задовільняють низькопробні бойовики, фільми перенасичені сексуальними сценами і зовсім не кумедні кінокомедії, що заповнили сучасні теле- та кіноекрани.
VIIІ. На жаль емпатійне співпереживання і захоплення творами живопису відчували лише 6,6% опитуваних, а іноді це відчуття з’являється ще у 39,6% учасників анкетування. А це свідчить, що цінністю мистецтво живопису все ж вважається у студентів. Вони висловлюють бажання зустрічей з художниками, мистецтвознавцями, відвідування художніх виставок з наступним обговоренням вражень отриманих від цього відвідування чи зустрічей. І хоч давнє латинське прислів’я стверджує : “De gustibus non est disputandum” (про смаки не сперечаються), студенти майже одностайні, що варто прагнути постійно виховувати в собі художній смак.
IХ. Відрадним є той факт, що молодь вміє оцінити еротичне мистецтво: 33% із опитаних бачать в ньому втілення краси природи і людини взагалі, а 67% - втілення краси кохання. Жоден із опитаних не розцінює еротичне мистецтво як розпусту та падіння моральних принципів.
X. В ході дослідження ( в тому числі бесід) була висловлена цікава пропозиція. Більшість опитаних (52,8%) вважають за необхідне широко використовувати твори мистецтва у суспільно-політичній діяльності, оскільки вони сприяють активізації емоційної сторони сприйняття і тим самим підвищують ефективність її пропагандистського впливу.
Підсумовуючи сказане варто відзначити, що не дивлячись на наш час науково-технічного прогресу, період економічних та політичних катаклізмів, студентська молодь не втратила своєї духовності. Ми вміємо цінувати справжнє мистецтво і захоплюватись його безцінними шедеврами.
|