| Методрозробка
практичного заняття з латинської мови
І. Тема практичного заняття.
а) Граматична тема: Substanbirem. Граматичні категорії іменника. Значення відмінків в латинські мові. Відміни. Declinatio І. Основні ознаки іменників І відміни, їх рід, словникова форма, відмінкові закінчення. Відмінювання в Nom, i gen i Pl. Вживання іменників І відміни з прийменниками in, cum, ex. Неузгоджене означення.
б) Лексична тема: Вивчення лексичного мінімуму.
ІІ. Мета практичного заняття.
а) Навчальна мета: навчити студентів відмінювати іменники І відміни, правильно перекладати медичні терміни, всклад яких входять іменники даної відміни, вірно перекладати неузгоджене означення на рідну мову.
б) Виховна мета: Інтерпретуючи афоризми Summum bonum medicinae sanitas найвище благо медицини – здоров'я. Провести бесіду про те, що для кожного медика найбільшим щастям є бачити кожного з нас здоровим.
в) Професійне спрямування заняття.
Навчити студентів грамотно перекладати медичні терміни та рецепти, в склад яких входять іменники І відміни.
ІІІ. Етапи досягнення дидактичної мети.
| № п/п
|
Основні учбові елементи
|
Рівень засвоєння
|
| 1
|
Засвоїти відмінкові закінчення іменників І відміни
|
2
|
| 2
|
Навчити студентів відмінювати іменники І відміни
|
2
|
| 3
|
Виробити навики правильно перекладати мед.терміни, в склад яких входять іменники І відміни
|
2
|
| 4
|
Засвоїти лексичний мінімум до І відміни
|
2
|
IV
. Методичні рекомендації студентам.
V
. План і організаційна структура практичного заняття.
| № п/п
|
Етапи і основні питання заняття
|
хв
|
Оснащу.
уроку
|
Рівень засв.
|
Кількість оп.студ
|
| І
|
Оргмомент
|
2
|
Кабінет лат.мови
|
|
|
| ІІ
|
Перевірка дом.завдання
|
20
|
|
2
|
1
|
| |
а) перевірка лексично-граматичних структур
|
|
|
|
|
| |
1) відмінювання дієслів у Praesens ind. acbivi ctpassir
|
|
конспект
|
2
|
2
|
| |
2) Відмінювання дієслів у Praesens coniunctir activi et passivi
|
|
Підручник таблиці
|
2
|
3
|
| |
б) читання і переклад вправи №3, ІІ
|
|
Підручник ст.56, 86
|
2
|
2
|
| |
в) переклад рецептів
|
|
Підручник ст.57, ст. 87
|
2
|
2
|
| |
2) текстовий контроль
|
|
карточки
|
2
|
2
|
| ІІІ
|
Подача нового матеріалу
|
|
|
|
|
| |
1. Пояснення нового матеріалу
|
43
|
|
2
|
|
| |
2. Роботи над новою лексикою І відміни
|
|
Табл.
|
1
|
10
|
| |
3. Ознайомлення з терміноелементами та дублетами
|
|
|
1
|
10
|
| IV
|
Переклад рецептів лексичних груп, термінів (робота з розд.матеріалом)
|
10
|
Карточки, підручник
|
|
12
|
| V
|
Підведення підсумків
|
5
|
|
|
|
VI
. Подача нового матеріалу.
І. Підготовчий етап.
1. Повторити вживання стандартних рецептурних формул.
2. Пояснення нового граматичного матеріалу: Substantium. Відміни. Declinatio I. Неузгоджене означення.
3. Опрацювання лексики І відміни.
4. Опрацювання рецептурної лексики.
5. Завдання для контролю вихідного рівня.
| № п/п
|
Питання
|
Еталон відповіді
|
Рівень засв.
|
| 1.
|
Як визначається відміна іменників?
|
1. Відміна іменників визначається за закінченням родового відмінка однини.
Ів. – ае, ІІІв. – i, ІІ –is, IV-us, V-ei.
|
2
|
| 2
|
Які закінчення мають іменники І відміни у Наз. і Родовому відмінках?
|
2. Nom. sing – a
gen. sing - al
|
2
|
| 3
|
Назвати винятки щодо іменників І відміни
|
3. Іменники чоловічого роду з закінченням – а зі значенням професії
collega, al, m
poeta, ae, m
pkarmacopola, ae, m
oculista, ae, m
|
2
|
| 4
|
Навести приклади вживання іменників з неузгодженими означеннями
|
4. aqua mentral – м’ятна вода
columna vertebrarum – хребетний стовп
massa pilularum – пілюльна маса
tinctura Belladonnal настойка красавки
|
2
|
| 5
|
Провідміняти в Pl. Mixtura, al, f
|
5. N. mixtural
g. mixturarum
D. mixturis
Acc. misturas
Abl. mixturis
|
|
ІІ. Основний етап.
а) Аналітичне читання рецептів з іменниками І відміни
б) Переклад лат.речень, рецептів.
VII
. Завдання для контролю кінцевого рівня знань.
| № п/п
|
Питання
|
Еталон відповіді
|
Рівень засв.
|
| 1
|
Перекласти
а) перелом ключиці
б) настойка валер’янки
в) приготуй мікстуру
|
а) fractura claviculae
б) tinctura Valerianae
в) Prepara mixturam
|
2
|
| 2
|
Провідміняти у Sing. Costa, al, f
|
2. N. costa
g. costae
D. costae
Ase. costam
Abl. costa
|
2
|
V. Пояснення домашнього завдання:
1) И.Я. Козовик, Р.И.Малец. Учебник лат.языка §9-§12; §22-§24. Впр. VI стор. 48, впр. VII, стор.48.
2) Є.М. Шевченко. Лат.мова і основи мед.термінології. §29-§37.
Методичні вказівки для студентів по темі:
Перша відміна іменників. Неузгоджене означення.
Рекомендована література:
И.А. Козовик, Р.И.Малец. Учебник латинського язика. К. 1988 г.
Теорія: §9, §10, §11, §12; §22, §23, §24.
Вправи: ст.27; ст.47-48.
Лат. прислів'я: ст. 48.
Є.М. Шевченко. Латинська мова і основи медичної термінології. К. 1997 р.
Теорія: §29, §33, §34, §35; §36.
Вправи: §31, §38.
Лат. прислів'я: ст. 28.
Контрольні питання.
1. Назвати основні ознаки іменників в лат. мові?
2. Як змінюються іменники?
3. Як визначається основа іменників?
4. Які іменники належать до І відміни?
5. Утворити називний і родовий відмінки множинні від таких іменників: verfebra, as, f; guffa, ae, f; scatula, as, f?
6. Назвати грецькі дублети до таких лат. іменників: tela, ae, f; aqua, ae, f; lingua, ae, f; mamma, ae, f?
Латинсько-грецькі дублети іменників І відміни.
1. aqua, ae, f hydor, hydr – вода
2. cellula, ae, f cytos, cyt - клітина
3. cornea, ae, f keras, kerat – рогівка
4. femina, ae, f dyne, dynaec - жінка
5. glandula, ae, f aden, aden - залоза
6. lingua, ae, f glossa, gloss – язик
7. mamma, ae, f mas tos, mast – молочна залоза
8. medulla, ae, f myelos, myel - кістковий мозок
9. urina, ae, f uron, ur – сеча
10. vena, ae, f phleps, phleb – вена
11. vertebra, ae, f spondyl, spondyl – хребець
12. tela, ae, f his tos, hist – тканина
Substantirum. Граматичні категорії іменників. Відміни. Declinatio I. Основні ознаки іменників І відміни, їх рід, словникова форма, відмінкові закінчення. Відмінювання в Nom. Igen. Sing i Pl., вживання інших відмінків (Асс. І Abl.) в рецептах. Грецькі іменники І відміни. Неузгоджене означення. Переклад його на рідну мову.
Саме іменники (Substanbirum) складає основну частину медичних термінів. Кожен іменник у лат. мові належить до певного роду: чоловічого, жіночого і середнього. У словниках рід позначається скорочено початковою літерою прикметника – назви роду:
m (genus masculinum)
f (genus femininum)
n (genus neutrum)
Рід іменників у лат. і укр. мові співпадає рідко, наприклад: caput (голова) в лат. мові – с.р., в укр. мові – ж.р.
N.B. Назви міст, країн, островів, дерев, кущів у лат. мові жіночого роду, назви місяців і річок – чоловічого роду.
Іменники в лат. мові вживаються в одн. (numerus singularis), у множині (numerus pluralis).
У лат. мові є 6 відмінків (Casus):
Nominabivus (Nov.) хто? що?
Genibivus (Gen.) кого? чого?
Dabivus (Dab.) кому? чому?
Accusativus (Ace.) кого? що? куди?
Ablabivus (Abl.) ким? чим? де? коли?
Vocabivus (Voc.) клична форма
У лат. мові є 5 відмін. У словинках іменник записується у 2-х відмінках: повна форма Називний відмінок і закінчення Родового відмінка та приголосна літера, яка вказує на рід цього іменника costa, ae, f – ребро apex, icis, m – верхівка facies, ei, f – лице.
Належність іменників до тієї чи іншої відміни визначають за закінченням його родового відмінка
| Відміна
|
Genet. sing.
|
Рід
|
Приклади
|
| І
|
- ae -
|
f
|
cjsta, ae,f - ребро
|
| ІІ
|
-і-
|
m, n
|
musculus, m – мяз
snpusum, i, n – настій
|
| ІІІ
|
-is-
|
m, f, n
|
apex, icis, m – верхівка
pars, rtis, f – частина
os, ossis, n - кістка
|
| IV
|
-us-
|
m, n
|
рrocessus, us, m -відросток
cornu, us, n – ріг
|
| V
|
-ei-
|
f
|
facies, ei, f – лице
|
Іменники пишуться і завчаються в Наз. і Род. відм. одн з вказівкою роду:
Incisura, ae, f - вирізка
facies, ei, f – лице
pulmo, onis, m – легеня
ala, ae, f – крило.
Замість повної форми родового відм.одн. пишеться тільки його закінчення, а в ІІІ в. – частина основи: homo, inis, m – людина (основа homin)
radix, icis, f – корінь (основа radic).
Основу іменника визначають відкидаючи закінчення родового відмінника одн. N.В. визначаючи основу іменників ІІІ відм., не слід відкидати всі літери, які стоять у словнику після коми, а лише закінчення –is-, наприклад: musculus, I, m – muscul-
apex, ieis, m – apic
corpus, oris, n – corpor –
До І відміни належать іменники жіночого роду, які в Nom. Sing закінчуються на –а, а в Gen.Sing приймають закінчення ае.
Наприклад costa, ae, f mixtura, ae, f
vena, ae, f angina, ae, f
gutta, ae, f fractura, ae, f
Відмінкові закінчення.
| |
Sing
|
Pl
|
| Nom
|
a
|
ae
|
| Gen
|
ae
|
arum
|
| Dat
|
ae
|
is
|
| Ace
|
am
|
as
|
| Abl
|
a
|
is
|
| Voc
|
a
|
ae
|
Відмінники, закінчення яких співпадають, відрізняються за допомогою запитань.
До І відмінку належать деякі іменники чоловічого роду з закінченням –а- зі значенням професії: oculista, ae, m – окуліст
pharmacopola, ae, m – аптекар
poeta, ae, m – поет
collega, ae, m – друг
agricola, ae, m – селянин
pharmacenta, ae, m – фармацевт
Грецькі іменники І відміни
За І відмінком відміняються іменники грецького походження жіночого роду, як у Наз.відм.одн. закінчуються на –е-, в Gen.Sing – es, Abl.Sing – e, а також іменники чоловічого роду на –еs- , Gen- ае. В Abl.Sing іменники жіночого роду і чоловічого роду закінчуються на –еn-.
Іменники жіночого роду грецького походження.
aloe, es, f – алое
diastole, es, f – розширення серця
dyspnoe, es, f - задишка
haemoptoe, es, f - кровохаркання
phlegmone, es, f - флегмона
rhaphe, es, f - шов
systole, es, f - скорочення серця
Іменники чоловічого роду гр. походження
diabetes, ae, m - діабет
ascites, ae, m - асцит, черевна водянка
Відмінювання
| Sing.
|
|
Pf.
|
|
| |
f
|
m
|
f
|
m
|
| Nom.
|
systole
|
ascites
|
systolae
|
ascitae
|
| Gen.
|
systoles
|
ascitae
|
systolarym
|
ascitarum
|
| Dat.
|
systolae
|
asciyae
|
systolis
|
ascitis
|
| Ace.
|
systolen
|
asciten
|
systolas
|
ascitas
|
| Abl.
|
systole
|
ascite
|
systolis
|
ascitis
|
Прийменники в лат. мові вживаються тільки з 2-ма відмінками:
Acc. і Abl. Наприклад:
per – через (Асс.) per horam – протягом години
ex – із (Abl.) ex agua – з води
Прийменники in (в, на, у), sub (під) вживаються із Асс. і Аbl. в залежності від питання.
куди? – Асс. sub linguam (під язик)
де? – Abl. in agua (у воді)
Якщо йдеться про поділ на чатсини, то прийменники in вживається з Асс.
cum з (ким? чим?) вживається Abl.
cum collega (з товаришем)
| Acc
|
Abl
|
| аd – до, при в, для
соntra – прото
inter - між
infra – під, нижче
untra - всередині
per - через
post - після
super, supra - над, понад
ante - перед, до
|
а (перед приг.) - від
ab (перед гол. ih) – від
e – (перед.пригл.) – з (кого, чого)
ex – (перд гол. ih) - з (кого, чого)
de – про, за
cum - з
sine - без
pro – для, за
|
Двочленні і багаточленні терміни складаються із загального терміна (іменника) та означень, які в тій чи іншій мірі конкретизують загальний термін. Означення можуть бути узгоджені (виражені прикметниками; дієприслівниками) та неузгоджені.
Неузгоджене означення вираж. імен у Род.відмін. одн. або множини. Наприклад: crista costae – гребінь ребра
tinctura valerianae – настойка валеріани
auqa menthae – м’ятна вода
Неузгоджене означення можна перекладати укр.мовою іменником або прикметником.
При відмінювання словосполучень, у які входять неузгоджене означення, відміняються лише означальні іменники, а неузгоджене означення (імен.) не змінюється.
massa pilularum
massae pilularum
massae pilularum
massam pilularum
Винятки: aqua Amygdalarum вода мигдалів
massa pilularum пілюльна маса
oleum olivarum оливкове масло
Неузгоджене означення, яке вказує на назву рослин, а також хім. елемента або лікарського засобу, пишеться з великої літери.
Tabuletta Bromcamphorae
Рекомендована література:
1. М.М.За калюжний, А.В.Янков, В.В.Чогал. Лат.мова і основи медичної термінології. – Т., 1999 р. §17-§19; §30-§38.
2. И.А.Козовик, Р.И.Малец. Учебник лат.языка. – К., 1988 г. §9-§12; §22-§26.
3. Є.М.Шевченко. Лат.мова і основи мед.термінології. – К., 1999 р. §28-§29; §33-§36.
|