Реферат: Проект зон ТО-2 и ПР с разработкой слесарно-механического отделения

1. Загальне положення.

1.1 Вступ.

При перевезені автомобільним транспортом припускають використання рухомого складу (автомобілів і автопоїздів), що знаходиться в справному технічному стані.

Справний технічний стан означає повна відповідність рухомого складу нормам, обумовленим правилами технічної експлуатації, і характеризує його працездатність.

Працездатність автомобіля оцінюється сукупністю експлуатаційно-технічних якостей: динамічністю, стійкістю, економічністю, надійністю, довговічністю, керованістю і т.д., які для кожного автомобіля виражаються конкретними показниками. Щоб працездатність автомобіля в процесі експлуатації знаходилася на необхідному рівні, значення цих показників тривалий час повинні мало змінитися в порівнянні з їхніми первісними величинами.

Однак технічний стан автомобіля, як і всякої іншої машини, у процесі тривалої експлуатації не залишається незмінними. Воно погіршується в наслідку зношування деталей і механізмів, поломок і інших несправностей, що приводить результаті до погіршення експлуатаційно-технічних якостей автомобіля.

Зміна зазначених якостей автомобіля в міру збільшення пробігу може відбуватися також у результаті недотримання правил технічної експлуатації або технічного обслуговування автомобіля.

Основним засобом зменшення інтенсивності зношування деталей і механізмів і запобігання несправностей автомобіля, тобто підтримання його в належному технічному стані, є своєчасне і високоякісне виконання технічного обслуговування.

Під технічним обслуговуванням розуміють сукупність операцій (прибирально-мийні, кріпильні, регулювальні, мастильні та ін.), ціль яких - попередити виникнення несправностей (підвищити надійність) і зменшити зношування деталей (підвищити довговічність), а послідовно, тривалий час підтримувати автомобіль у стані постійної технічної справності і готовності до роботи.

Навіть при дотриманні всіх заходів зношування деталей автомобіля може привести до несправностей і до необхідності відновлення його працездатності або ремонту. Отже, під ремонтом розуміється сукупність технічних впливів, спрямованих на відновлення технічного стану автомобіля (його агрегатів і механізмів), що втратив обслуговування і ремонту автомобілів.

Основний документ відповідно до якого робиться ТО і ремонт на автопідприємствах – це положення про ТО і ремонт автомобільного транспорту. Згідно цього документа, ТО робиться планово-попереджувально, через визначений пробіг.

Існують наступні види ТО і ремонту: ЩО - щоденне обслуговування, спрямовано в першу чергу на перевірку вузлів безпеки перед виїздом і по поверненню.

ТО-1 - перше технічне обслуговування, проводиться через 3-5 тис. км. ТО-2 - друге ТО, проводиться через 10-15 тис. км. СО - сезонне обслуговування, проводиться навесні і восени. ПР - поточний ремонт, ремонт спрямований на відновлення технічно-несправного стану, крім базових деталей.

Одним з напрямків, що дозволяють підвищити технічний стан парку автомобілів при мінімальних витратах на будівництво виробничої бази для ТО і поточного ремонту, є будівництво й організація баз централізованого обслуговування і ремонту автомобілів. База централізованого обслуговування забезпечує ТО і ПР кілька автогосподарств, що не мають власної виробничої бази. Така форма організації дозволяє сконцентрувати засобу механізації виробничих процесів, підвищити продуктивність праці і якостей робіт.

1.2 Характеристика виробництва і об ’ єкту проектування на базі якого виконується дипломний проект.

ОАО ”Одеський завод поршневих кілець” був основан в 1925 році,

як авторемонтне підприємство, а з 1947 року було організовано випуск

поршневих кілець.

На сьогоднішній день завод хоч і займає невеличку площу,але має свій парк автомобілів більшість з яких вітчизняного виробництва.Це такі марки автомобілів, як: ЗИЛ, ГАЗ та інші. Більшість автомобілів використовуються для перевезення продукції підприємства.

Для утримання парку автомобілів були розроблені зони технічного

обслуговування та поточного ремонту,а також декілька ремонтних відділеннь, такі як: слюсарно-механічне, агрегатне, акумуляторне, кузнечно-ресорне, медницько-радіаторне, електро-технічне та інші.

Якщо розглядати зони ТО-2 та ПР, то вони поділені на пости, де зна-ходяться лінії на яких проходе технічне обслуговування та ремонт. У ціх зонах працює не мала кількість людей.

Схема структури управління служби технічної експлуатації.

Керівник відділу постачання

Зам.керівника по експлуатації Керівник парку

Транспортний Керівник Головний Склади

відділ колони механік запчастин та ГСМ

Диспечерська Водії Зони ТО-1, ТО-2, ПР, ЩО.

Служба

Робочі

Слюсарно-механічне відділення на підприємстві було розроблено для востановлення деталей механічною або слюсарною обробкою, а також виготовлення інших деталей, необхідних для ремонту (допоміжні ремонтні деталі, прості осі, вали та втулки), а також для внутрізаводських нужд.

1.3 Вибір та обгрунтування режиму роботи виробництва.

Вибір режиму праці був розроблен більшою частиною для самого підприємства, а потім його трохи переробили на шестидену робочу неділю.Початок робочого дня з 8.00 ,а закінчення у 16.00. З перервою на обід у 12.00, рівно на годину.

Перехід шестиденний робочий тиждень був потрібен з великою загрузкою підприємства, та самого парку.

2.1 Розрахунок зон ТО і ПР.

2.1.1 Розрахунок рычно ї виробничої програми технічного обслуговування поточного ремонту.

Вихідні данні беремо з “положення про додаток-Д ,стр.14”.

Вибрані нормативні данні встановлені для таких умов: 1 катенгорія умов експлуатації; базова модель автомобіля і помірна кліматична зона.

З урахуванням того, що конкретні умови експлуатації відрізняються від приведених вище необхідно нормативні данні відкоректувати за допомогою коефіціентів.

К1 – коеф. корктування нормативів, взалежності від умов експлуатації.

К2 – коеф. корктування нормативів, взалежності від модефікації рухомого складу та організації його роботи.

К3 - коеф. корктування нормативів, взалежності від природньо-кліматичних умов. К3=К3’* К3”

Характеристика рйону експлуатації ДТЗ: помірно-теплий, помірно-теплий вологий, теплий-вологий.

Якщо автогосподарство знаходиться в прибрежній зоні, з шириною полоси до 5 км ,а також при використанні ДТЗ для перевезення хімічних вантажів, які можуть визвати інтенсивну корозію деталей необхідно враховувати агресивність навколишнього середовища.

Для зручності розрахунків вибрані коеф. зводимо втаблицю.

К4 - коеф.корктування нормативів питомої трудомісткості ПР.

К4’ – коеф.корктування нормативів тривалості простою в ТО і Р , взалежностівід пробігу з початку експлуатації

К5 – коеф.корктування нормативів трудомісткості ТО і ПР в залежності від кількості обслуговуємих та ремонтуємих автомобілів в автогосподарстві і кількість технологічно сувмістних груп рухомого складу.

Автомобілі по сувмісним групам дідяться на 5, кожній із яких збирають рухомий склад, конструкції якого дозволяє використовувати одні і тіж пости і обладнання для ТО і ПР.

Вихідні нормативні данні зводимо в таблицю.

(Таблиця 2.1)

(Таблиця 2.2)

ГАЗ – 53 (Таблиця 2.3)

ЗИЛ – 130 (Таблиця 2.4)

Розрахунок періодичності ТО-1

Ln = LTO-1н * Kзаг = Ln * К1 * К3 (км) (2.1.1)

де LTO-1н – нормативний пробіг до ТО-1

К1 - коеф. корктування нормативів, взалежності від умов експлуатації.

К3 - коеф. корктування нормативів, взалежності від природньо-кліматичних умов.

(ГАЗ) (ЗИЛ)

L’TO-1 = 4000 * 0,8 * 1.0 = 3200 L’TO-1 = 4000 * 0,8 * 1.0 = 3200

L’TO-2 = 16000 * 0,8 * 10 = 12800L’TO-2 = 16000 * 0,8 * 10 =12800

(км) (2.1.2)

денормативний пробіг до КР.

К2 - коеф. корктування нормативів, взалежності від модефікації рухомого складу та організації його роботи.

(ГАЗ) (ЗИЛ)

L’кр = 208333 * 0,8 * 1,00 * 1,1 = 229166

L’кр = 244330 * 0,8 * 1,00 * 1,1 = 215010

З урахуванням того, що частина рухомого складу не пройшла КР , а частина автомобілів пройшла. Необхідно ввести розрахунки окремо по 2 групам машин. Щоб спростити розрахунки необхідно знайти середньовивожені величини пробігу до КР .

Lкр с.р. =Асп’ * Lкр н + 0.8 Асп” * Lкр н / Асп’ + Асп” (км) (2.1.3)

де Асп’ – інвентарна кількість автомобілів, які не пройшли КР .

Асп” - інвентарна кількість автомобілів, які пройшли КР .

0,8 – доля пробігу кількості відремонтованих автомобілів від нормативного прбігу до КР .

(ГАЗ) (ЗИЛ)

Lкр с.р. = 250000 * 20 + 0,8 * 250000 * 100 / 20 + 100 =208333

Lкр с.р. = 300000 * 7 + 0,8 * 300000 * 90 / 7 + 90 =244330

Коругування періодичності дій по кратності.

Для зручності складання графіків ТО і ПР , і виконання похмбок в наступних розрахунках значеня пробігів між окремих діями повинно бути скоректоано з середньодобовим пробігом.

L’TO-1 /lсd = n’ (2.1.4)

де n’ - округляємо до цілого числа.

LTO-1 = lсd * n (км) (2.1.5)

Отримане значення округляємо до цілих сотен і використовуємо для всіх наступних розрахунків.

(ГАЗ) (ЗИЛ)

n’ = 3200 / 110 = 29 n’ = 3200 / 140 = 23

LTO-1 = 110 * 29 = 3190LTO-1 = 140 * 23 = 3220

L’TO-2 / LTO-1 = n’ (2.1.6)

LTO-2 = LTO-1 * n (км) (2.1.7)

n’= 12800 / 3190 = 4 n’= 12800 / 3220 = 4

LTO-2 =3190 * 4 = 12760 LTO-2 =3220 * 4 = 12880

L’кр / LTO-2 = n’ (2.1.8)

Lкр = LTO-2 * n (км ) (2.1.9)

n’ =220000 / 12760 = 17 n’ =264000 / 12880 = 20

Lкр = 12760 *17 = 216920 Lкр = 12880 *20 = 257600

Визначення простою автомобілів в ТО і Р за цикл.

ДКР = dКР арз + dтранс = dКР арз + (0,1…0,2) dКР арз (2.1.10)

(ГАЗ) (ЗИЛ)

ДКР = 15 + 0,15 * 15 = 17 ДКР = 22 + 0,15 * 22 = 25

dтор = dтор н * К4’* Кзм (дн) (2.1.11)

де Кзм – коефіціент змінності зон ТО і Р.

dтор – скоректована норма прстою автомобілю в ТО на кожні 1000 км

dтор = 0,5 * 0,97 * 0,7 = 0,3 dтор = 0,5 * 1,11 * 0,7 = 0,4

dтор н = Асп’ * dтор + Асп” * dтор / Асп’ + Асп” (2.1.12)

(ГАЗ) (ЗИЛ)

dтор н = 20 * 0,3 + 100 * 0,3 / 20 + 100 = 0,3

dтор н = 7 * 0,4 + 90 * 0,4 / 7 + 90 = 0,4

Дтор = Lкр * dтор / 1000 + ДКР (дн) (2.1.13)

Дтор = 216920 * 0,3 /1000 + 17 = 82

Дтор = 257600 * 0,4 / 1000 + 25 = 128

Визначення кількості днів експлуатації за цикл.

Дец = Lкр / lсd (дн) (2.1.14)

Дец = 216920 / 110 = 1972

Дец = 257600 / 140 = 1840

Визначення коефіціента технічної готовності.

aт = Дец / Дец + Дтор (2.1.15)

де aт - рахується до 3 цифри після коми.

Дец – кількість днів експлуатації за цикл.

Дтор - кількість днів простою в тор. за цикл.

Цикл – це період використання автомобілю з моменту його виготовлення і до моменту початку експлуатації після КР або до списання.

aт = 1972 / 1972 + 82 = 0,960

aт = 1840 / 1840 + 128 = 0,934

Визначення коефіціента використання парку.

aв = Дрр / Дк * aт * КВ (2.1.16)

де Дрр – кількість робочих днів на рік.

aт – коефіціент технічної готовності.

КВ – коефіціент враховуючий зниження використання технічносправних автомобілей.

aв – рахується до третього знаку після коми.

(ГАЗ) (ЗИЛ)

aв = 305 / 365 * 0,960 * 0,97 = 0,778

aв = 305 / 365 * 0,934 * 0,97 = 0,757

Розрахунок річного пробігу парку.

Загальний річний пробіг автомобілів парку залежать від кількості календарних днів, інвентарної кількості автомобілів , середньодобового пробігу, а також від коефіціенту використання парку.

Lрп = Дк * Асп * lсd * aв (км) (2.1.17)

де Дк - кількість календарних днів.

Асп - інвентарна кількість автомобілів.

lсd – середньодобовий пробіг.

Lрп = 365 * 120 * 110 * 0,778 = 3748404

Lрп = 365 * 97 * 140 * 0,757 = 3752222

Розрахунок кількості дій по парку.

Nкр = Lрп / Lкр (дій) (2.1.18)

(ГАЗ) (ЗИЛ)

Nкр = 3748404 / 316920 = 17

Nкр = 3752222 / 257600 = 14

NТО-2 = Lрп / LТО-2 – Nкр (дій) (2.1.17)

NТО-2 = 3748404 / 12760 – 17 = 276

NТО-2 = 3752222 / 12880 – 14 = 277

NТО-1 = Lрп / LТО-1 – NТО-2 – Nкр (дій) (2.1.18)

NТО-1 = 3748404 / 3190 – 276 – 17 = 882

NТО-1 = 3752222 / 3220 – 277 – 14 = 874

NПМР = Lрп / lсd * КЩО (дій) (2.1.19)

де КЩО – коефіціент частоти прибирально-мийних робіт КЩО = 0,5

NПМР = 3748404 / 110 * 0,5 = 17035

NПМР = 3752222 / 140 * 0,5 = 13400

NСО = 2 * Асп (дій) (2.1.20)

NСО = 2 * 120 = 240

NСО = 2 * 97 = 194

NД-1 = 2Lрп / LТО-1 – NТО-2 – Nкр (дій) (2.1.21)

NД-1 = 2 * 3748404 / 3190 – 276 – 17 = 2057

NД-1 = 2 * 3752222 / 3220 – 277 – 14 = 2039

NД-2 = 1,2 * NТО-2 (дій) (2.1.22)

(ГАЗ) (ЗИЛ)

NД-2 = 1,2 * 276 = 331

NД-2 = 1,2 * 277 = 332

Розрахунок к ількості дій по парку за зміну.

NТО-2 змін. = NТО-2 / Др ТО-2 * С (дій) (2.1.23)

де Др ТО-2 – кількість днів роботи зони ТО-2 на рік.

С – кількість змін роботи зони на рік.

NТО-2 змін. = 276 / 305 * 1 = 1

NТО-2 змін. = 277 / 305 * 1 = 1

NТО-1 змін. = NТО-1 / Др ТО-1 * С (дій) (2.1.24)

NТО-1 змін. = 882 / 305 * 1 = 3

NТО-1 змін. = 874 / 305 * 1 = 3

NД-1 змін. = NД-1 / Др Д-1* С (дій) (2.1.25)

NД-1 змін. = 2057 / 305 *1 = 6

NД-1 змін. = 2039 / 305 *1 = 6

NД-2 змін. = NД-2 / Др Д-2 * С (дій) (2.1.26)

NД-2 змін. = 331 / 305 *1 = 1 NД-2 змін. = 332 / 305 *1 =

NЩО змін. = NЩО / Др ЩО * С (дій) (2.1.27)

NЩО змін. = 17035 / 365 * 4 = 12

NЩО змін. = 13400 / 365 * 4 = 9

2.1.2. Розрахунок р і чного об’ єму робіт з технічного обслуговування і поточного ремонту.

Визначення трудомісткості робіт.

ТЩО = NЩО * tщо (люд. год.) (2.1.28)

tщо = tщо н * К2 * К5 * Км(люд. год.) (2.1.29)

де Км - коеф. механізації робіт.

(ГАЗ) (ЗИЛ)

tщо = 0,42 * 0,95 * 0,5 = 0,2 tщо = 0,45 * 0,95 * 0,5 = 0,2

ТЩО = 17035 * 0,2 = 3407 ТЩО = 13400 * 0,2 = 2680

ТТО-1 = NТО-1 * tто-1 (люд. год.) (2.1.30)

tто-1 = tто-1 н * К2 * К5 * Кд(люд. год.) (2.1.31)

де Кд - коеф. змінності трудомісткості ТО за рахунок впроважженнності діагностики в АТП. Кд = 0,8 – 1,0

tто-1 = 2,2 * 0,95 * 0,92 = 1,9 tто-1 = 2,5 * 0,95 * 0,92 = 2,2

ТТО-1 = 1,9 * 882 = 1676 ТТО-1 = 2,2 * 874 = 1922

ТТО-2 = NТО-2 * tто-2 (люд. год.) (2.1.32)

tто-2 = tто-2 н * К2 * К5 * Кд(люд. год.) (2.1.33)

Кд = 0,85 – 1,0

tто-2 = 9,1 * 0,95 * 0,93 = 8 tто-2 = 10,6 * 0,95 * 0,93 = 9,3

ТТО-2 = 276 * 8 = 2208 ТТО-2 = 277 * 9,3 = 2576

ТСО = NСО * tто-2 * В (2.1.34)

де В - відсоток трудомісткості СО від трудомісткості ТО-2, в залежності від кліматичних умов.

(ГАЗ) (ЗИЛ)

ТСО = 240 * 8 * 0,03 = 57,6 ТСО = 194 * 9.3 * 0,04 = 72,1

ТД-1 = NД-1 * tд-1 (люд. год.) (2.1.35)

ТД-1 = 2057 * 0,1 = 206 ТД-1 = 2039 * 0,1 = 204

ТД-2 = NД-2 * tд-2 (люд. год.) (2.1.36)

де tд-1 , tд-2 - нормативні трудомісткості Д-1,Д-2.

ТД-2 = 331 * 0,5 = 165 ТД-2 = 332 * 0,6 = 199

ТПР = Lрп * tпр /1000(люд. год.) (2.1.37)

tпр = tпр н * К1 * К2* К3’ * К3” * К4 * К5 * Кд(люд. год.) (2.1.38)

tпр = 3,7 * 1,2 * 1,00 * 0,9 * 1,3 * 0,95 * 0,94 = 4,6

tпр = 4,0 * 1,2 * 1,00 * 0,9 * 1,3 * 0,95 * 0,94 = 5

ТПР = 3748404 * 4,6 / 1000 = 17242

ТПР = 3752222 * 5 / 1000 = 18761

Тзаг. = ТЩО + ТТО-1 + ТТО-2 + ТСО + ТПР (люд. год.) (2.1.39)

Тзаг. = 3407 + 1676 + 2208 + 57 + 17242 = 24590

Тзаг. = 2680 + 1922 + 2576 + 72 + 18761 = 26011

Тдод. раб. = В * Тзаг. (люд. год.) (2.1.40)

де В - % додаткових робіт.

Тдод. раб. = 0,27 * 24590 = 6639

Тдод. раб. = 0,27 * 26011 = 7023

Розподіл трудомісткості ТО і ПР на постові та цехові роботи в (люд.год.)

ТЩО = ТЩО пост (люд. год.) (2.1.41)

(ГАЗ) (ЗИЛ)

3407 = 3407 2680 = 2680

ТТО-1 = ТТО-1 пост (люд. год.)

1676 = 1676 1922 = 1922

ТТО-2 = ТТО-2 пост + ТТО-2 цех (люд. год.) (2.1.42)

ТТО-2 пост = (0,8…0,85) * ТТО-2 (люд. год.) (2.1.43)

ТТО-2 цех = (0,2…0,15) * ТТО-2 (люд. год.) (2.1.44)

ТТО-2 пост = 0,83 * 2208 = 1832 ТТО-2 пост = 0,8 * 2576 = 2061

ТТО-2 цех = 0,17 * 2208 = 375 ТТО-2 цех = 0,17 * 2576 = 438

ТТО-2 = 1832 + 375 = 2207 ТТО-2 = 2061 + 438 = 2499

ТПР = ТПР пост + ТПР цех (люд. год.) (2.1.45)

ТПР пост = 0,4 * ТПР (люд. год.) (2.1.46)

ТПР цех = 0,6 * ТПР (люд. год.) (2.1.47)

ТПР пост = 0,4 * 17242 = 6897 ТПР пост = 0,4 * 18761 = 7504

(ГАЗ) (ЗИЛ)

ТПР цех = 0,6 * 17242 = 10345 ТПР цех = 0,6 *18761 = 11256

ТПР = 6897 + 10345 = 17242 ТПР = 7504 + 11256 = 18760

2.1.3 Вибір методу організації технологічного процесу ТО і ПР.

При обслуговуванні автомобілів особливу увагу приділяють несправностям, що можуть вплинути на безпеку руху. При цьому обов'язково усувають виявлені несправності й ослаблення кріплення наступних деталей, вузлів, агрегатів і систем:

1) при регулювальних роботах і накладок колодок, і гальмових барабанів, педалі гальма, стояночної гальмової системи, рульового керування, підшипників коліс, передніх коліс;

2) при контрольно-діагностичних і кріпильних роботах: сошки маятникового важеля рульового керування, кермового приводу, кермових тяг на кульових пальцях і кульових пальцях у гніздах, кульових опор, шворнів, поворотного куркуля, дисків коліс, карданної передачі або приводів, ресор і пружин, амортизаторів, важелів підвіски, трубопроводів, шлангів гідравлічного гальмового приводу, головного гальмового приводу, замків двер, капота і багажника, регулятора тиску гальмового приводу, двигуна, роздільника, стекол, склоочисника, дзеркал заднього виду, пристрою обдува й обігріву вітрового скла, системи вентиляції й опалення; а при обслуговуванні систем харчування й електроустаткування і системи харчування, і випуску газів, фар, передніх і задніх ліхтарів, перемикачів світла, світлоповертачів, звукового сигналу, злектропроводки, аварійної сигналізації, сигналу гальмування.

ТО-2 рекомендується проводити з періодичністю, зазначеної вище але не менш 1-го разу в рік. Перед виконанням ТО-2 потрібно доцільно проводити заглиблене діагностування всіх основних агрегатів, вузлів і систем автомобіля для встановлення їхнього технічного стану , визначення характеру несправностей, їхніх причин, а також можливості подальшої експлуатації даного агрегату, вузла і системи.

При цьому встановлюють наступне:

1) двигун і наявність стукотів у шатунних підшипниках і газорозподільному механізмі, клапанах, зубчастих колесах, що розвивається потужність, несправність системи запалювання в цілому й окремих її елементах;

2) система харчування двигуна і підтікання палива в з'єднаннях трубопроводів, у площинах рознімання, підвищені витрату палива і зміст газів, що відробили, для проходження технічного огляду в Державтоінспекції, стан деталей цилиндро-поршневой групи, системи газорозподілу, прокладки голівки циліндрів;

3) мастильна система двигуна і підтікання олії в місцях з'єднань і рознімання (сальники колінчатого вала, картер двигуна, кришка розподільного механізму й інші), тиск у системі змащення і правильність показання приладів, установлених на автомобілі;

4) система охолодження двигуна і підтікання охолодної рідини в з'єднаннях і місцях рознімання, вузлах системи (радіатор, водяний насос і інших), перегрев охолодної рідини при роботі двигуна під навантаженням;

5) зчеплення і пробуксовування під навантаженням, ривки під час включення передач, наявність стукотів і шумів при роботі і переключенні передач, несправність приводу зчеплення;

6) коробки передач і наявності стукотів, і шумів у робочому стані, мимовільне вимикання під навантаженням, наявність течі олії в місцях рознімання деталей коробки передач, величину зазору при переключенні передач;

7) задній міст і наявність стукотів, і шумів у робочому стані, наявність течі олії в місцях рознімання деталей заднього моста, величину сумарного зазору в головній передачі і диференціалі;

8) карданний вал і проміжна опора, і зазори в карданних зчленуваннях, шлицевых з'єднаннях і в проміжній опорі карданного вала;

9) рульове керування і зусилля, необхідне для обертання кермового колеса, зазор вала кермової сошки у втулках, надійність кріплення пружин і важелів передньої підвіски, а також штанг і стійок стабілізатора поперечної стійкості;

10) ресори й елементи підвіски і наявність поломок аркушів або пружин, зазори в з'єднаннях ресорного пальця з втулкою ресори і з вушком кронштейнів підвіски, паралельність переднього і заднього мостів і їхнє розташування щодо кузова автомобіля;

11) елементи кузова і наявність ум'ятин, тріщин, поломок, порушення фарбування автомобіля, правильність роботи омывателя вітрового скла, системи опалення кузова і вентилятора обдува вітрового скла, стан замків і петель капота, кришки багажника і двер.

Крім того, необхідно перевірити і відрегулювати кути установки керованих коліс, ефективність дії й одночасність спрацьовування гальмових механізмів, балансування коліс, роботу системи запалення автомобіля, зазор між контактами переривач, встановлення і дію фар, напрямок світлового потоку, стан усього гальмового приводу, стан радіатора, гумових подушок, підвіски двигуна.

При обслуговуванні системи електроустаткування роблять наступне: знімають батарею з автомобіля і перевіряють ступінь заряду, перевіряють стан щіток і колекторів генератора і стартера, роботу реле-регулятора; регулюють натяг пружин якорів; знімають свічі запалювання і перевіряють їхній стан, очищають від нагару і регулюють зазори між електродами; знімають переривач-розподільник запалювання й очищають його зовнішню поверхню від бруду й олії, перевіряють стан контактів і регулюють зазори між ними, змазують вал; перевіряють стан проводів низької і високої напруги і регулюють дію приладів освітлення і сигналізації.

При ПР виконують розбірно-складальні операції, зварювально-жес-тяницькі, електротехнічні, будівельні, слюсарно-механічні.

Рихтовочне відділення призначено для усунення дефектів і несправностей кузовів автомобілів, що виникли в процесі експлуатації. У відділенні відновлюють первісну форму і міцність ремонтируемого кузова, а також .виконують роботи з підтримці кузова і його механізмів у технічно справному стані.

У відділенні здійснюють жестяницько-зварювальні й арматурно-кузовные роботи, що включають операції по розбиранню, зборці, виправленню і зварюванню деталей кузова і його механізмів, а також виготовляють необхідні для заміни деталі кузова: панелі, вставки, латки, косинки.

Автомобілі доставляються в рихтувальне відділення, як правило, на колесах, аварійні кузови можуть бути доставлені на спеціальних візках. В останньому випадку кузова, як правило знімають на посадах ПР.

Бляхарські роботи передбачають ремонт, усунення вм'ятин, тріщин, розривів крил, капотів, бризговиків, облицювань радіаторів, двер і інших частин кузовів, а також часткове виготовлення нескладних деталей для ремонту замість пришедших у непридатність.

Розбірно-складальні роботи включають зняття й установку дверей, окремих панелей або частин кузова, механізмів, стекол і інших знімних деталей. Часткове розбирання кузова для ремонту його деталей здійснюють в обсязі, необхідному для забезпечення якісного виконання всіх ремонтних операцій. Для зборки кузовів після ремонту, у тому числі установки вузлів і деталей на кузов, застосовують різні пристосування і набори інструментів.

Вправочні роботи в залежності від характеру ушкоджень полягають в усуненні нерівностей на деформованих поверхнях, а також у виправленні перекручувань геометричних розмірів кузова тобто перекосів кузова.

Зварювальні роботи є невід'ємною частиною жестяницько-рихтувальних робіт. Майже всі ремонтні операції вимагають застосування зварювання в тім або іншому обсязі. В жестянецько-мідницькому відділенні застосовують газове і точкове зварювання, а в зварювальному відділенні також застосовують електродугове зварювання. Зварювання при ремонті застосовують при видаленні ушкодженої ділянки, вправочних роботах, установці частин або нових ділянок кузова і додаткових деталей, а також заварці тріщин, розривів і пробоїн з накладенням або без накладення латок, вставок у залежності від площі і стані ушкодженої поверхні кузова. У кузовном зварювальних, бляхарському ділянках працюють 3 чоловік.

Электротехнічне відділення призначено для обслуговування приладів електроустаткування автомобіля, несправність яких не може бути усунута при ТО безпосередньо на автомобілі, а також для обслуговування карбюраторів, паливних насосів, відстійників, паливних і повітряних фільтрів, топливопроводов і інших приладів системи харчування автомобілів, знятих з них на посадах ТО і ПР.

Паливна апаратура, що вимагає заглибленої перевірки, регулировровки або ремонту, надходить у відділення і з посади діагностування. Прилади, деталі і вузли системи харчування, що надійшли на ділянку, очищають від забруднень, перевіряють і ремонтують на спеціалізованому устаткуванні. Після цього відремонтовані карбюратори, паливні насоси і інші деталі випробують на спеціалізованих стендах. Після іспиту всі прилади і деталі системи харчування встановлюють на автомобіль. Потім здійснюють остаточну перевірку якості ремонту і ре-гулировку карбюратора на динамометричному стенді для досягнення мінімальної токсичності газів, що відробили, і максимальної економічності.

При ПР електроустаткування виконують розбирання приладів і агрегатів на окремі вузли і деталі, контроль і виявлення дефектів вузлів і деталей, заміну дрібних негідних деталей, зачищення і проточку колектора, відновлення ушкоджень ізоляції сполучних проводів і висновків котушок, напайку наконечників проводів, зборку приладу й агрегата, іспит на спеціалізованому стенді.

2.1.4 Розрахунок чисельнст і ремонтно-обслуговуючого персоналу.

Ршт = Тпідр / Фрд * К (люд.) (2.1.48)

Ряв = Тпідр / Фрн * К (люд.) (2.1.49)

де К = 1,01 – 1,05

Фрд і Фрн - дійсний і номінальний річний фонд часу 1 робітника.

(ТО-2) (ПР)

Ршт = 4784 / 1770 * 1,03 = 2,6 = 3

Ршт = 15481 / 1770 * 1,03 = 8,6 = 9

Ряв = 4784 / 2002 * 1,03 = 2,3 = 2

Ряв = 36003 / 2002 * 1,03 = 7,5 = 8

2.1.5 Розрахунок числа постів для зон технічного обслуговування та поточного ремонту.

(ТО-2)

Для визначення методу проведення ТО (тупіковим або поточним) визначаємо кількість постів ТО за формулою:

Xn = tn / R (постів) (2.1.50)

Xn = 443 / 210 = 2,1 = 2

де R - рейтинг виробництва.

tn - такт поста.

R = Тзм * 60 / Nто-2 зм. (2.1.51)

R = 60 * 7 / 2 = 21

де Тзм - кількість годин праці за зміну.

Nто-2 зм. - кількість ТО по парку за зміну.

tn = tто-2 * 60 / Рп + tп (люд.год.) (2.1.52)

tn = 60 * 14,7 / 2 + 2 = 443

де tто-2 - трудомісткість постових робіт одного обслуговування tто-2 = 0,85 * tто-2

Рп - кількість робітників на одному посту.

tп - час на установку і з’їзд автомобіля з поста.

(ПР)

Xпр = ТПР * В * К / Фрм * С * Рп * r (постів) (2.1.53)

де ТПР - трудомісткість ПР.

В - % трудомісткості ПР, якіий виконується в зоні ПР на постах.

В = 40 – 45%

К – коеф. нерівномірності подачі автомрбілів на пост.

Фрм - фонд робочого місця.

С - кількість робочих змін.

Рп - середня кількість працівників на посту.

r - коеф. використання поста.

Xпр = 36003 * 0,43 * 1,5 / 1778 * 2 * 2 * 0,85 = 3,8 = 4

2.1.6 Розрахунок (добір) технологічного обладнання.

Обладнання для зон ТО-2 та ПР.

2.1.8 Розрахунок трудомісткості ремонтних відділень.

Твід. = Тпр * В (люд.год.) (2.1.55)

де В - % робіт ПР в данному відділенні.

Твід. - трудоємкість в данному відділенні.

Те.т. = 36003 * 0,25 = 9000 Т.кузн. = 36003 * 0,02 = 720

Тсв. = 36003 * 0,04 = 1440 Тж.м. = 36003 * 0,05 = 1800

Тагр. = 36003 * 0,22 = 7920 Тбуд. = 36003 * 0,16 = 5760

2.1.9 Розрахунок чисельності ремонотно-обслуговуючого персоналу у ремонтних відділеннях.

Ршт = Тпідр / Фрд * К (люд.) (2.1.56)

Ряв = Тпідр / Фрн * К (люд.) (2.1.57)

(Ел-тех.від-ня)

(Кузн.від-ня)

Ршт = 9000 / 1770 * 1,03 = 4,9 = 5

Ршт = 720 / 1770 * 1,03 = 0,3 = 1

Ряв = 9000 / 2002 * 1,03 = 4,3 = 4

Ряв = 720 / 2002 * 1,03 = 0,3 = 1

(Св.від-ня)

(Жест-медн.від-ня)

Ршт = 1440 / 1770 * 1,03 = 0,7 = 1

Ршт = 1800 / 1770 * 1,03 = 0,9 = 1

Ряв = 1440 / 2002* 1,03 = 0,7 = 1

Ряв = 1800 / 2002 * 1,03 = 0,8 = 1

(Агр.від-ня)

(Буд.від-ня)

Ршт = 7920 / 1770 * 1,03 = 4,3 = 4

Ршт = 5760 / 1770 * 1,03 = 3,1 = 3

Ряв = 7920 / 2002 * 1,03 = 3,8 = 4

Ряв = 5760 / 2002 * 1,03 = 2,8 =3

2.1.10 Розрахунок площі ремонтних відділеннь.

Fвід = fобл * К (м2) (2.1.58)

де fобл - сумарна горизонтальна проекція підібраного обладнання.

К - коеф. щільності.

(Ел-тех.від-ня) (Кузн.від-ня)

Fвід = 54 * 3,5 = 189 Fвід = 27 * 5 = 135

(Св.від-ня) (Жест-медн.від-ня)

Fвід = 18 * 4,5 = 81 Fвід = 27 *4,5 = 121

(Агр.від-ня) (Буд.від-ня)

Fвід = 63 * 4 = 252 Fвід = 54 * 4 = 216

2.1.11 Розрахунок площі складських приміщень.

Fск = Lг * Асп *fу * Кп.с. * Краз * 10-6 (м2) (2.1.59)

де Lг - середнєрічний прбіг одного автомобіля.

fу - удільна площа данного виду кладських приміщень.

Кп.с.,Краз - коеф. які враховують тип рухомого складу.

Fск = 34565 * 217 * 19,05 * 0,8 * 1,0 * 1,2 * 10-6 = 137

2.1.12 Будівельні дані зон технічного обслуговування та поточного ремонту.

Проектуємі зони ТО-2 та ПР; зварювальне, медницько-жестяницке, електро-технічне, ресорно-ковальне, агрегатне, будівельне відділення займають 1851 м2

У виробничому корпусі буде встановлено два електромеханічних підйомники ,комбінований стенд для перевірки гальмових і тяглово-економічних показників ; перекидач і інше устаткування і стенди.

Зона ТО-2 та ПР має шість постів тупикові типи ,постачених підйомниками , а також постачені необхідним устаткуванням для якісного ремонту автомобілів.

Фундаменти металеві пальові зі сталевих труб довжиною 3-8 м.

Після занурення порожнина заповнюється пескобетоном. Зовнішні стіни виконані з тришарових алюмінієвих панелей, покрівля складається з: металевої форми, залізобетонної плити, минплиты в=125кг/м, асфальтової стяжки 10 мм, три шари руберойду на бітумній мастиці, захисний шар гравію.

Підлога в зоні ТО-2 і ПР ,електро-технічному, зварювальному, медницько-жестяницкому відділеннях, у складському приміщені: покриття бетон М 300 із щебенем , 25 мм; шар-бетон, що підстилає, м 300-120 мм; гідроізоляційний шар щебеню подиткой бітуму-50 мм; підстава ґрунт.

Двері дву- і однопольные розміром 1400х2000 ;1000x2000 мм.

Ворота автоматичні , відкриваються назовні , розміром 2400х2400 мм.

Висота будинку 10000 мм , крок колон 12000 мм , проліт 12000 мм.

Віконні прорізи - з одинарними плетіннями.

Стіни будинку обгороджують приміщення від зовнішніх температурних і атмосферних впливів, несуть навантаження від перекриття даху до фундаменту. Стіни повинні забезпечувати нормальний температурно-вологий режим. У середині будинку стіни виконані з залізобетонних плит товщиною 250 мм і габаритними розмірами 1200х6000 мм. Перегородки усередині зон, відділеннь виконані теж із плит товщиною 80 мм. Колони виконані з металевих труб, діаметром 480 мм. Дах будинку складається з несущої й огороджуючої частин. Несуща частина являє собою конструктивні элементы, що сприймають усі навантаження, у станції це металева ферма і теплоізоляційні плити з армованих легких бетонів. Частиною даху, що обгороджує, є верхній водонепроникний шар, тобто покрівля і підстава. Покрівля верхній елемент покриття, що охороняє будинок від проникнення атмосферних опадів. Підстава під покрівлю - поверхня теплоізоляції, по якій наклеюють шари водоізоляційного килима рулонного, що складає з трьох шарів руберойду антисептированного дегтевого і бітумної мастики. Покрівля станції складається з пенополиуретановых плит і теплоізоляційних плит з армованих легких бетонів

Карниз горизонтальний виступ стіни, служить для відводу від поверхонь стін атмосферних опадів. Величина, на яку карниз виступає за поверхню стіни, називається виносом карниза і дорівнює 800 мм.

Карниз виконаний зі збірних залізобетонних блоків 600х600 мм заводського виготовлення.

Вікна служать для освітлення і провітрювання приміщення. Двері служать для повідомлення між суміжними приміщеннями .Ворота влаштовують у будинку для в'їзду і виїзду вантажних автомобілів. Полотнини воріт, як правило складаються з металевого з каркаса. По конструкції ворота станції розстібні,а розмір прорізу 2400х2400 мм.

2.2. Розрахунок відділення.

2.2.1 Описання та схема технологічного процесу у відділенн і.

Слюсарно –механічне відділення

Зовнішня мийка.

Перевірка на
Максимальн тиск	Герметичність	Виробничніст.

Дефектовка

Гідні Потребуючі ремонту Негідні

Ремонт Утіль

Склад запчастин

Комплектування

Збірка

2.2.1 Розрахунок трудомісткості відділення.

Твід. = Тпр * В (люд.год.) (2..2.1)

де В - % робіт ПР в слюсарно-механічному відділенні.

Твід. - трудоємкість в слюсарно-механічному відділенні.

Твід. = 36003 * 0,26 = 9360

2.2.2 Розрахунок чисельності виробничих робітників.

Ршт = Тпідр / Фрд * К (люд.) (2.2.2)

Ряв = Тпідр / Фрн * К (люд.) (2.2.3)

Ршт = 9360 / 1770 * 1,03 = 5,1 =5

Ряв = 9360 / 2002 * 1,03 = 4,5 = 4

2.2.4 Добір технологічного обладнання.

Обладнання для слюсарно-механічного відділення.

2.2.5 Розрахунок площі відділення.

Fвід = fобл * К (м2) (2.2.4)

де fобл - сумарна горизонтальна проекція підібраного обладнання.

К - коеф. щільності.

Fвід = 28,7 * 3,5 = 100,4

Fзаг = 9 * 6 *2 = 108 (м2)

2.2.6 Будівельні данні відділення.

Слюсарно-механічне відділення займає 108 (м2)

Фундаменти металеві пальові зі сталевих труб довжиною 3-9 м. Після занурення порожнина паль заповнюється пескобетоном. Зовнішні стіни виконані з тришарових алюмінієвих панелей, покрівля складається з: металевої форми, залізобетонної плити, минплиты в=125кг/м, асфальтової стяжки 10 мм, три шари руберойду на бітумній мастиці, захисний шар гравію.

Підлоги: покриття бетон м 300 із щебенем , 25 мм; шар-бетон, що підстилає, м 300-120 мм; гідроізоляційний шар-шар щебеню подиткой бітуму-50 мм; підстава ґрунт.

Двері дву- і однопольные розміром 1400х2000 ;1000x2000 мм.

Ворота розстібні , відкриваються назовні , розміром 2400х2400 мм.

Висота будинку 10000 мм , крок колон 6000 - 9000 мм , проліт 6000 - 9000 мм.

Віконні прорізи - з одинарними плетіннями.

Стіни будинку обгороджують приміщення від зовнішніх температурних і атмосферних впливів, несуть навантаження від перекриття даху до фундаменту. Стіни повинні забезпечувати нормальний температурно-вологий режим. У середині будинку стіни виконані з залізобетонних плит товщиною 250 мм і габаритними розмірами 1200х6000 мм. Перегородки у середині зон, відділеннь виконані теж із плит товщиною 80 мм. Колони виконані з металевих труб, діаметром 480 мм. Дах будинку складається з несущої й огороджуючої частин. Несуща частина являє собою конструктивні елементи, що сприймають усі навантаження, у станції - це металева ферма і теплоізоляційні плити з армованих легких бетонів. Частиною даху, що обгороджує, є верхній водонепроникний шар, тобто покрівля і підстава. Покрівля верхній елемент покриття, що охороняє будинок від проникнення атмосферних опадів. Підстава під покрівлю - поверхня теплоізоляції, по якій наклеюють шари водоізоляційного килима рулонного, що складає з трьох шарів руберойду антисептированного дегтевого і бітумної мастики. Покрівля станції складається з пенополиуретанових плит і теплоізоляційних плит з армованих легких бетонів

Карниз горизонтальний виступ стіни, служить для відводу від поверхонь стін атмосферних опадів. Величина, на яку карниз виступає за поверхню стіни, називається виносом карниза і дорівнює 800 мм.

Карниз виконаний зі збірних залізобетонних блоків 600х600 мм заводського виготовлення.

Вікна служать для висвітлення і провітрювання приміщення. Двері служать для повідомлення між суміжними приміщеннями.

Покриття підлоги виконане з цементобетона; керамічної плитки товщиною 13 мм; лінолеуму. Підстильний шар шар статі, що розподіляють навантаження на ґрунт. Бетон М300 служить гідроізоляційним шаром, що перешкоджає проникненню через стать стічних вод і інших рідин. Підставою статі є ущільнений ґрунт. Стяжка шар статі, службовець для вирівнювання поверхні нижележащего статі, додання покриттю статі заданого ухилу.

3. Організаційний розділ

3.1 Небезпечні та шкідливі фактори у зонах ТО-2 і ПР та у слюсарно-механічному відділенні.

В зоні ТО-2 та ПР є шість постів, підвісна кран-балка, чотири верстаки, також існують різноманітні пристосування.

В слюсарно-механічному відділенні застосовується велика кількість верстатів, верстаків, пресів та іншого обладнання.

У проектованих ділянках можуть мати місце такі небезпечні та шкідливі фактори:

1) Обертові частини верстатів і деталі, що обробляються;

2) Деталі, заготовки та їх осколки, стружка, а також інструмент, які вилітають;

3) Частини абразивних кругів, які розлітаються;

4) Різальний інструмент;

5) Ураження електричним струмом;

6) Підвищені рівні шуму.

3.2 Заходи з техніки безпеки у зонах ТО-2,ПР та слюсарно-механічному відділенні.

Перед початком роботи у проєктуємому відділенні або в зонах ТО-2 та ПР перевіряються справність устаткування, пристосувань та інструмента, огороджень, захисного заземлення, вентиляції. Під час роботи дотримуються всі правила використання технологічного устаткування, правила безпечної експлуатації транспортних засобів, тари і вантажопідйомних механізмів, дотримувати вказівки про безпечний зміст робочого місця. При аварійних ситуаціях неухильно виконуються всі правила, регламентуюче поводження персоналу при виникненні аварій і ситуацій, що можуть привести до аварій і нещасних випадків. По закінченні роботи виключене все електроустаткування, зроблене збирання відходів виробництва й інших заходів, що забезпечують безпеку на ділянці.

Приміщення оснащено необхідними попереджувальними плакатами, устаткування має відповідне фарбування, виконана розмітка проїзної частини проїздів.У проектуємих зонах та відділенні все сплановано відповідно до вимог техніки безпеки, а саме дотримання: ширини проходів, проїздів, мінімальна відстань між устаткуванням.

3.3 НОП у зонах ТО-2,ПР та у слюсарно-механічному відділенні.

Значення розвитку НОП на автомобільному транспорті на своєчасному етапі тяжко переоцінити. Тому розвиток НОП в зонах ТО-2, ПР і в слюсарно-механічному відділенні головним образом втілюється для покращення організації праці та поновлювання нормування та оплати праці. Це:

1) Удосконалювання організації й обслуговування робочих місць,

2)Раціоналізацію прийомів і методів праці,

3)Ущільнення робочого дня,

4)Підвищення культурно-технічного рівня працюючих,

5)Розвиток творчої ініціативи і виховання,

6)Поліпшення умов праці,

7)Удосконалювання нормування і стимулювання праці.

Однією з центральних проблем якою є подальше удосконалювання організації й обслуговування робочих місць у зонах і проектованому відділенні, а також сфери безпосереднього застосування праці.

3.4НОП на робочому місці.

Робоче місце - це обмежена зона, а високопродуктивна робота можлива лише при правильній організації робочого місця, що полягає в правильному розташуванні засобів виробництва, інструментів і пристосувань, раціональному розташуванні "важелів" керування. Від правильної організації робочого місця залежать також безпека роботи і підвищення продуктивності праці.

Завдяки прогресивному застосуванню пристосування для ростачування отвору верхньої головки шатуна, була підвищена безпека робіт, полегшилися умови праці та такі роботи стали більш дешевими з економічної точки зору.

Це привело до раціоналізації прийомів та методів праці, підвищівся культурно-технологічний рівень працівників.

3.5 Промислова естетика у зонах ТО-2,ПР та у слюсарно-механічному відділенні.

Серед різних проблем промислової естетики важливе місце на автотранспортних підприємствах належить зміні виробничого середовища, створенню так названої "зони комфорту", правильному розміщенню джерел світла, створенню сприятливого кольорового оформлення, обмеженню шуму і вібрації, устаткуванню робочих місць.

Для рішення цих проблем у зонах ТО-2, ПР і слюсарно-механічному відділенні були спеціально підібрані кольори стін, підлог, потолків. Підлоги у зонах пофарбовані в сірий колір, а у відділенні світло коричневий. Стіни во всіх приміщеннях голубого кольру. Потолки пофарбовані в білий колір. Ця кольорова обробка інтер'єра виробничих будинків проектувалася на основі загального архітектурно-композиційного рішення інтер'єра з урахуванням фізіологічного впливу кольору і сприяння поліпшення гігієнічних умов праці у виробничих приміщеннях, також зниження стомлюванності, підвищення продуктивності праці, поліпшення безпеки виробничих процесів і освітлення приміщень і підвищення естетичного рівня.

3.6 Промислова санітарія.

Санітарно-побутові приміщення для працівників зон та відділення були передбачені відповідно до вимог санітарних норм і правил. Обов'язковою умовою яких є наявність гардеробних, обладнаних вішалками і шафами для збереження вуличного, домашнього і спеціального (робочого) одягу, душові; умивальники та туалети.

3.6.1 Освітлення.

Вірно спроектоване і виконане виробниче освітлення поліпшує умови праці, знижує стомлюваність, сприяє підвищенню виробництва і якості продукції, що сприяє безпеці праці і зниженню травматизму на ділянках.

Освітлення робочого місця - найважливіший фактор створення нормальних умов праці. У залежності від джерела світла виробниче освітлення може бути двох видів - природне і штучне. Природне освітлення підрозділяється на: бічне, здійсненне через світлові прорізи в зовнішніх стінах; верхнє, здійсненне через аераційні і зенітні ліхтарі, прорізи в перекриттях; комбіноване, коли до верхнього освітлення добавлюєься бічне. Штучне освітлення може бути двох систем загальне і комбіноване, коли до загального освітлення додається місцеве, що концентрує світловий потік безпосередньо на робочих місцях.

Проектовані ділянки мають загальне штучне освітлення з рівномірним розташуванням світильників, тобто з однаковими відстанями між ними. Джерелами світла є звичайні лампи накалювання.

Розрахунок системи штучного освітлення.

N = Pзаг / Pламп N = 19044 / 150 = 127

Pзаг = S * W Pзаг = 828 * 23 = 19044

W = (20-25) Вт/м2

3.6.2 Вентиляція.

Одне з необхідних умов здорової і високо-продуктивної праці - забезпечити нормальні умови і чистоту повітря в робочому приміщенні. Необхідне очищення повітря робочих зон та віділення забезпечено виконанням визначених заходів до основного з котрих відносяться:

1) Застосування технологічних процесів і обладнання, що виключають утворення шкідливих речовин або попадання їх у робочу зону або відділення, що досягається заміною токсичних речовин нетоксичними.

2) Надійна герметизація устаткування, наприклад, у термостата, де нагріваються підшипники, з поверхнхні яких випаровується масло.

3) Встановлення на проектованих ділянках пристроїв вентиляції , що має велике значення для оздоровлення повітряного середовища.

4) Застосування засобів індивідуального захисту, а саме: спецодяг, що захищає тіло людини; захисні окуляри і фільтруючі засоби захисту (при продувці від пилу і стружки статора двигуна стисненим повітрям); захисні мазі, що захищають шкіру рук від нафтопродуктів і масла (при змащенні підшипників і деталей двигуна); захисні рукавиці (при виконанні транспортувальних робіт).

.В зонах ТО-2,ПР та у слюсарно-механічному відділенні застосовується приливно-витяжна вентиляція.

Для визначених умов праці оптимальними є:

Оптимальні умови праці.

* холодний и теплий период.

Припустимими є: t = 17¸23 °С, вологість – 75%, u=0.3 м/с.

t (поза постійними робочими місцями) 13¸24°С.

3.6.3 Водопостачання та каналізація.

Всі проектовані виробничі дільниці забезпечуються водою, де велика її частина застосовується на промислові потреби: технологічні процеси, охолодження та мийка обладнання, пожежні крани, мийка підлог.

Друга частина води йде на побутові потреби: джерела питного водопостачання, де застосовуються спеціальні фонтанчики, які знаходяться не ближче 75 м від робочої зони ; для гігієнічних потреб: умивальники, душі.

Для стічної води проектовані зони та відділення були під’єднані до міської каналізаційної системи. До попадання стічних вод до каналізації вони проходять місцеві очисні пристрої, тому що вона містить горючі рідини та завислі речовини. До цих заходів ще додаються гідрозатвори, які застосовуються для бензо- і маслоуловильних приладах.

3.6.4 Опалення.

Усі проектовані приміщення обладнанні водним опаленням загальнообмінною. Ця система забезпечує рівномірне нагрівання приміщень, легке регулювання і вимикання, зручне в експлуатації та ремонті.

Температура впріміщеннях в зимовий час 21 – 23 С.

Зовнішні ворота приміщення обладнано повітряно-тепловими завісами, всі двері виробничих приміщень мають механічні пристрої для примусового закриття.

3.6.4 Боротьба з шумом і вібрацією.

Шум - це безладне хаотичне сполучення хвиль різної частоти й інтенсивності. Шум і вібрація на виробництві завдає великої шкоди, шкідливо діючи на організм людини і знижуючи продуктивність. Шум виникає при механічних коливаннях. Розрізняють три форми впливу шуму на органи слуху:

а) стомлення слуху;

б) шумова травма;

в) посередня приглухуватість.

На проектованих зонах та в відділенні відсутні допоміжні джерела шуму. Для зниження шуму, що виникає в робочих приміщеннях, при використанні виробничого устаткування, передбачено: спеціальний бетонний фундамент для для верстатів,а між ними пісок, який поглинає вібрацію; шумопоглинаючі лаки, застосування звукоізолюючих кожухів і акустичних екранів на устаткуванні, що є джерелами підвищеного рівня шуму.

3.6.5 Спецодяг та спецїжа.

На проектованих зонах та відділенні робочі застосовують різний спецодяг: куртки з комбінізонами, захисне чоботи, захисні рукавиці, захисний головний убор, захисні окуляри.

Спецїжа для робочих зон ТО-2, ПР та слюсарно-механічного відділення передбачаеться у вигляді молока, яке видають раз на день по 0,5 л

3.7. Протипожежні заходи.

Пожежі на авторемонтних підприємствах представляють велику небезпеку для працюючих і можуть зробити величезний матеріальний збиток. На проектируємомих ділянках можливі такі причин пожежі: перенавантаження проводів, коротке замикання, виникнення великих перехідних опорів, самозаймання різноособистих матеріалів, сумішей і мастил, висока конденсація займистої суміші газу, пари або пилу з повітрям (париы розчинника).

Для локалізації і ліквідації пожежі створюються наступні умови попередження пожеж: палити тільки в суворо відведених місцях, витік і розлив мастил, і розчинника прибирати дрантям, дрантя повинне знаходитися в спеціально пристосованому контейнері.

Проектована ділянка по ступені засобів пожежо-гасиння належить до категорії Б (828 м2).

На проектованих ділянках мається:

1) план евакуації працівників;

2) Пожежна сигналізація;

3) Добровільна пожежна дружина, яка складаєть з робітників;

4)Металеві скрині,

5)Блискавковідвід,

6)Пожежний водойом на 150 м2

7)Проти пожежні прилади.

На ділянках застосуваються такі вогнеліквідуючі прилади:

3.8 Протирадіаційні заходи.

На проектованих ділянках приймаються такі протирадіаційні заходи:

1) Існує протирадіаційне сховище:

2) Розроблен план евакуації в сховище, при радіаційній небезпеці.

3) Є засоби індивідуального захисту, т.т. противогази, медикаменти, питнева вода.

4) Сховище спроектовано на добру герметичність.

5) Також проводяться спеціальні навчання.

3.9 Захист навколишнього середовища при проектуванні виробничих приміщень.

При проектуванні зон ТО-2,ПР та слюсарно-механічного відділення велика увага приділялася:

1) Розташування будівлі відносно “Рози вітрів”

2) Розташування навколо санітарної зони радіусом 50 м

3) Застосовування очисних споруд для води.

4) Централізована утилізація масляних ганчірок.

5) Озелення прилеглої тетіторії.

4. Конструкторський розділ.

4.1 Призначення пристосування, та опис його улаштування і принцип дії.

Пристосування призначено для розточування отвору втулки верхньої голівки шатуна двигуна ЗИЛ-130. Воно встановлюється на супорті токарно-гвинторізного верстата, різці (чорновий і чистовий) - у шпинделі. На установку шатуна в пристосування і зняття його затрачають 0,3 хв.

При розточуванні отвору втулки, запресованої у верхню голівку шатуна, за базу приймають отвір нижньої його голівки.

Зварена підстава 1 пристосування має два горизонтальних отвори. В одне з них установлена ексцентрикова вісь 7, на ексцентричній шийці якої встановлена по ковзній посадці втулка 8, що має на торцевій поверхні з однієї сторони радіальний паз. В останній входить штифт 10, кінець якого запресований у підставу. При поверненні ексцентрикової осі 7 за рукоятку 6 кільця (посаджено на шпонці з тильної сторони пристосування) штифт 10 утримує втулку 8 від обертання, але дозволяє їй рухатися в горизонтальній площині. Стопорне кільце 9 фіксує втулку 8 в осьовому напрямку. Другий отвір у підставі пристосування служить для установки в нього пальця, що центрує, 11.

Шатун установлюють на пристосування так, щоб отвір нижньої голівки сіло на втулку 8; положення верхньої голівки фіксують пальцем, що центрує, 11, кінець якого входить в отвір втулки шатуна. Потім ексцентрикову вісь повертають до упору поверхні втулки верхньої голівки шатуна в гладку поверхню пальця 11. При цьому вісь отвору втулки верхньої голівки шатуна розташовується концентрично осі шпинделя верстата.

Після цього, не виймаючи пальця, що центрує, 11, відкриваю розподільний кран, у результаті чого стиснене повітря надходить у пневматичну камеру 2.

Під дією стиснутого повітря шток камери переміщується вправо і притискає спочатку штангами 5 нижню голівку шатуна, а потім, деформуючи пакет пластинчастих пружин 3, притиском 4 - верхню його голівку. Потім центрує палець виймають і обробляють отвір втулки верхньої голівки шатуна.

4.2 Розрахунок дета лі пристрою на зминання.

Розрахунок отвору втулки зминання.

d =25мм. h =30мм. F= 6745,09 Н

s см = F/A <=21 МПа

А= 2*p *R*h

A= 2*3,14*12,5*30= 2355 мм^2

s см=674563,09 / 2355,4 = 2,8 МПа

2,8 МПа<21 МПа

4.3 Зм іни пропоновані студентом у пристосуванні або прострою.

Зміни в пристосуванні з моєї точки зору в ньому роботи не потрібно, бо він на мій погляд добре з конструйований, і все що потрібно там вже є.

4.4 Економічна ефективність впровадження пристосування.

Економічний ефект , від упровадження пристосування, на експлуатаційних витратах , грн.

Ээкс = Сэкс1 - Сэкс2

Ээкс = 471,156 - 174,461 = 296,69

Строк окупності витрат , на впровадження пристосування.

Т = Спр / Ээкс

Т = 1002,93 / 296,695 = 3,38 » 3 года

У такий спосіб упровадження пристосування дозволяє підвищити продуктивність праці на 25%, скоротити експлуатаційні витрати на 296,69 грн. , поліпшити умови праці .

4.5 Техніка безпеки при робот і з пристосуванням.

При включенні вневматичной камери на затиск, ручне втручання не допускається.

5. Економічний розділ.

5.1 Визначення вартості основних виробничих засобів.

5.1.1 Згідно з попередніми розрахунками в технологічному розділі площа будівлі дорівнює 828 м2.

5.1.2 Об’єм будівлі визначається за формулою:

Vзд. = F * H + 1/3 F * h (5.1)

де Vзд. - об’єм будівлі

H - висота будівлі

h - висота будівлі від підлоги до затяжки, м

(висоту виробничих будівель орієнтовано прийнято:

з крановим навантаженням H = 8-12, h = 2-3, м ;

без кранового навантаження H = 5-6, h = 1,5-2, м

Vзд. = 828 * 10 + 1/3 * 828 * 2 = 8832 (м3)

5.1.3 Вартість будівель визначається за діючими нормами витрат на 1 м3 об’му будівлі:

Вбуд. = Vзд. * n (5.2)

де Вбуд. - вартість будівлі

n - норма витрат на 1 м3 об’єму будівлі.

Вбуд. = 8832 * 30 = 264960 (грн)

5.1.4 Вартість обладнання розраховується в розмірі 65% від вартості будівель.

Вобл. = Вбуд. * 65% (5.3)

Вобл. = 264960 * 0,45 = 119232 (грн)

5.1.5 Вартість пристосувань і інструментів, визначається в розмірі 8-11% від вартості обладнання, вартість інвентаря 1,5-2% від вартості обладнання.

Впр. і інстр. = Вобл. * 8-11% (5.4)

Вінвент. = Вобл. * 1,5-2 (5.5)

Впр. і інстр. = 119232 * 0,1 = 11923 (грн)

Вінвент. = 11923 * 0,02 = 2385 (грн)

Вартість основних виробничих засобів.

Таблиця 5.1

5.2 Розрахунок прямих матеріальних витрат.

Витрати матеріалів і запчастин розраховують за нормами на 1000 км пробігу автомобілів.

5.2.1 Норми витрат на матеріали і запчастини.

ЗИЛ ГАЗ

(ПР) (ТО-2) (ПР) (ТО-2)

Норми ремонтних матеріалів 64 6,8 50,8 5,4

Норми запчастин 52,2 - 43,2 -

5.2.2 Витрати ремонтних матеріалів:

Вр.м. = (Lрп / 1000) * nр.м. (5.6)

де Вр.м. - витрати ремонтних матеріалів

nр.м. - норми витрат ремонтних матеріалів на 1000 км пробігу.

(ЗИЛ) (ГАЗ)

(ТО-2) Вр.м. = (3752222 / 1000) * 6,8 = 25515 (грн)

Вр.м. = 3748404 / 1000 * 5,4 = 20241 (грн)

(ПР) Вр.м. = (3752222 / 1000) * 64 * 0,43 = 103261 (грн)

Вр.м. = 3748404 / 1000 * 50,8 * 0,43 = 81880 (грн)

(Від-ня) Вр.м. = (3752222 / 1000) * 64 * 0,26 = 62437 (грн)

Вр.м. = 3748404 / 1000 * 50,8 * 0,26 = 49509 (грн)

5.2.3 Витрати запчастин:

Вз.ч.. = (Lрп / 1000) * nз.ч.. (5.7)

де Вз.ч. - витрати запчастин

nз.ч.. - норми витрат запчастин на 1000 км пробігу.

(ПР) Вз.ч.. = 3752222 / 1000 * 59,2 * 0,43 = 95516 (грн)

Вз.ч.. = 3748404 / 1000 * 43,2 * 0,43 = 69630 (грн)

(Від-ня) Вз.ч.. = 3752222 / 1000 * 59,2 * 0,26 = 57754 (грн)

Вз.ч.. = 3748404 / 1000 * 43,2 * 0,26 = 42102 (грн)

5.3 Розрахунок витрат на оплату праці і інших матеріальних витрат .

Згідно з розрахунками в технологічному розділі чисельність робочих виходить така: Чр = 17; Чд = 3; Чкс = 2; Чін = 1.

5.3.1 Згідно з розрахунками технологічної частини вибираємо чисельність основних робочих, і зводимо їх у таблицю.

Чисельність основних робочих за розрядами

Таблиця 5.2

Знаходимо середній розряд :

Rср = Чр2* 2 + Чр3 * 3 + Чр4* 4 + Чр5 * 5 + Чр6* 6 (5.8)

де Чр2 ,Чр3 - чисельність робочих відповідних 2 – 3 розрядів.

(ТО-2)

Rср = 1 * 3 + 2 * 4 / 3 = 3,6

(ПР)

Rср = 1 * 2 + 2 * 3 + 4 * 4 + 1 * 5 +1 * 6 / 9 = 3,9

(Від-ня)

Rср = 2 * 3 + 2 * 4 + 1 * 5 +1 / 5 = 3,8

Середня погодинна тарифна ставка,визначпється за формулою:

Сср = См +(Сб – См) * (Rср – Rм) (5.9)

де См - погодинна тарифна ставка меншого розряду

Сб - погодинна тарифна ставка більшого розряду

Rср - середній розряд робіт

Rм - менший розряд робіт.

(ТО-2)

Сср = 1,041 + (1,149 – 1,041) * (3,6 – 3) = 1,106 (грн)

(ПР)

Сср = 1,041 + (1,149 – 1,041) * (3,9 – 3) = 1,138 (грн)

(Від-ня)

Сср = 1,041 + (1,149 – 1,041) * (3,8 – 3) = 1,127 (грн)

5.3.2 Штатний розклад КСС (керівників і спеціалістів і інших службовців) складається виходячи із одержаних за розрахунком чисельності робітників і дючих окладів.

Штатний розклад КСС

Таблиця 5.3

5.3.3 Розрахунок загального фонду зарплати оснивних виробничих

робочих:

Фзаг. = Фосн. + Фдод. (5.10)

де Фзаг. - загальний фонд заробітної плати.

Фосн. - основний фонд заробітної плати.

Фдод. - додатковий фонд заробітної плати.

(ТО-2)

Фзаг. = 5291 + 3865 = 9156 (грн)

(ПР)

Фзаг. = 17617 + 12866 = 30483 (грн)

(Від-ня)

Фзаг. = 10549 + 7704 = 18253 (грн)

5.3.4 Основний фонд заробітної плати визначається за формулою:

Фосн. = Тпр * Сср (5.10)

де Сср - середня погодинна тарифна ставка

(ТО-2)

Фосн. = 4784 * 1,106 = 5291 (грн)

(ПР)

Фосн. = 15481 * 1,138 = 17617 (грн)

(Від-ня)

Фосн. = 9360 * 1,127 = 10549 (грн)

5.3.5 Додатковий фонд зарплати включає доплати і надбавки, премії і оплату непроробленого, але оплачуваного часу:

Фдод. = Дн * Пр * Он (5.11)

де Дн - доплати і надбавки

Пр - премії

Он - оплата непроробленого, але оплачуваного часу.

(ТО-2)

Фдод. = 159 + 2725 + 981 = 3865 (грн)

(ПР)

Фдод. = 528 + 9072 + 2306 = 12866 (грн)

(Від-ня)

Фдод. = 316 + 5432 + 1956 = 7704 (грн)

Дн = Фосн. * Кдоп. (5.12)

де Кдоп. - коеф. доплат 3%

(ТО-2)

Дн = 5291 * 0,03 = 159 (грн)

(ПР)

Дн = 17617 * 0,03 = 528 (грн)

(Від-ня)

Дн = 10549 * 0,03 = 316 (грн)

Пр = (Фосн. + Дн)* Кпр (5.13)

де Кпр - коеф. премій за діючими нормами

(ТО-2)

Пр = (5291 + 159) * 0,5 = 2725 (грн)

(ПР)

Пр = (17617 + 528) * 0,5 = 9072 (грн)

(Від-ня)

Пр = (10549 + 316) * 0,5 = 5432 (грн)

Он = (Фосн. + Дн + Пр) * m / 100 (5.14)

де m - процент оплати непроробленого, але оплачуваного часу 12%

(ТО-2)

Он = (5291 + 159 + 2725) * 12 / 100 = 981 (грн)

(ПР)

Он = (17617 + 528 + 9072) * 12 / 100 = 3266 (грн)

(Від-ня)

Он = (10549 + 316 + 5432) * 12 / 100 = 1956 (грн)

5.3.5 Відрахування на соц.заходи (пенсійне забезпечення, соц.страхування та інш.)прийняти в процентах від загального фонду зарплати основних робочих за діючими нормами:

Взп = Фзаг. * Квзп (5.15)

де Квзп - коеф., який враховує розмір відрахування на соц.заходи.

(ТО-2)

Взп = 9156 * 0,41 = 3754 (грн)

(ПР)

Взп = 30483 * 0,41 = 12498 (грн)

(Від-ня)

Взп = 18253 * 0,41 = 7484 (грн)

5.3.6 Середньорічна зарплата одного основного робочого визначається шляхом ділення загального фонду зарплати на чисельність основних робочих.

Зріч.о.р. = Фзаг. / Чр (5.16)

(ТО-2)

Зріч.о.р. = 9156 / 3 = 3052 (грн)

(ПР)

Зріч.о.р. = 30483 / 9 = 3387 (грн)

(Від-ня)

Зріч.о.р. = 18253 / 5 = 3651 (грн)

5.3.8 Середньомісячна зарплата одного основного робочого визначається шляхом ділення середньорічної зарплати на 12 місяців.

Зміс.о.р. = Зріч / 12 (5.17)

(ТО-2)

Зміс.о.р. = 3052 / 12 = 254 (грн)

(ПР)

Зміс.о.р. = 3387 / 12 = 282 (грн)

(Від-ня)

Зміс.о.р. = 3651 / 12 = 304 (грн)

5.3.9 Загальний фонд зарплати допоміжних робочих визначається виходячи з їх чисельності і середньорічної зарплати одного допоміжного робочого (прийняти в розмірі 90% відсередньорічної зарплати основного робочого).

Фзаг.д. = Чд * Зріч.д.р. (5.18)

Фзаг.д. = 3065 * 3 = 9195 (грн)

Середньорічна зарплата одного допоміжного робочого:

Зріч.д.р. = (9156 + 30483 + 18253) / (3 + 9 + 5) / 0,9 = 3065 (грн)

Відрахування на соціальні заходи допоміжних робочих:

Взп д = Фзаг.д. * 0,41 (5.19)

Взп д = 9195 * 0,41 = 3769 (грн)

5.3.10 Загальний фонд зарплати КСС та інших службовців визначається, виходячи з їх чисельності і місячних посадових окладів допоміжних робочих за формулою:

Фкс = Чкс * Зміс.д.р. * 12 (5.20)

Фкс = 2 * 340 * 12 = 8160 (грн)

Фін = Чін * Зміс.д.р. * 12 (5.21)

Фін = 1 * 140 * 12 = 1680 (грн)

Відрахування на соціальні заходи:

Взп кс.= Фкс * 0,41 (5.22)

Взп кс.= 8160 * 0,41 = 3346 (грн)

Взп ін.= Фін * 0,41 (5.23)

Взп ін.= 1680 * 0,41 = 689 (грн)

Чисельність робітників і фонд оплати праці.

Таблиця 5.4

5.4 Розрахунок кошторсу загально-виробничих і собівартості ТО-2 і ПР автомобілів.

5.4.1 Витрати на управління виробництвом включають оплату праці апарату управління виробничими підрозділами та відрахуваннями насоціальні заходи.

Вуп.в. = Фкс + Взп кс. (5.24)

Вуп.в. = 8160 + 3346 +1680 + 689 = 13875 (грн)

5.4.2 Витрати на обслуговування виробничого процесу вклюають оплату праці допоміжнихробочих та відрахування на соціальні заходи.

Вобс. = Фзаг.д. + Взп д (5.25)

Вобс. = 9195 + 3769 = 12964 (грн)

5.4.3 Амортизацію основних засобів, визначають за нормами амортизаційних відрахувань від їх вартості, і розрахунок ведуть покожному виду за формулою:

А = В / 100 * На (5.26)

де А - сума амортизації, (грн)

В - вартість виду основних засобів, (грн)

На - норма амортизації,%

Абуд. = 264960 * 0,05 = 13248 (грн)

Аобл. = 119232 * 0,15 = 17885 (грн)

Апр.і інстр. = 11923 * 0,25 = 2981(грн)

Аінв. = 2385 * 0,15 = 358 (грн)

5.4.4 Витрати на ремонт основних засобів (прийняти в Вр.буд = 4%, Вр.обл = 12 % від вартості будівель і обладнання).

Вр.буд = Вбуд * Нр (5.27)

Вр.обл = Вобл * Нр (5.28)

Вр.буд = 264960 * 0,04 = 10598 (грн)

Вр.обл = 119232 * 0,12 = 14308 (грн)

5.4.5 Витрати на утримання і експлуатацію обладнання.

1) Витрати на утримання обладнання прийняти в 1% від вартості:

Ву.обл = Вобл * 0,01 (5.29)

Ву.обл = 119232 * 0,01 = 1192 (грн)

Витрати на експлуатацію обладнання включають витрати на силому електро-енергію, стиснення повітря для роботи пневмообладнання і інструменту, води для технологічних цілей:

2) Витрати електро-енергії для роботи обладнання прийняти за тарифами 1кВт години:

Ве = Ц *Qe (5.30)

де Ве - вартість електроенергії

Qe - витрачання електроенергії, кВт. год.

Ц - ціна 1кВт години, грн

Ве = 0,156 * 59325 = 9255 (грн)

Qe = Nдв * Фв * Кс (5.31)

де Nдв - потужність двигунів

Фв - річний фонд роботи обладнання (2100 год)

Кс - коеф. попиту, який враховує одночасне використання потужності двигунів (0,4 – 0,6)

Qe = 56,5 * 2100 * 0,5 = 59325 (кВт.год.)

3) Витрати стисненого повітря для роботи пневмообладнання і інструментів прийняти за тарифами 1 м3 повітря:

Вст = Ц *Qст (5.32)

де Вст - вартість стисненого повітря,грн

Вст = 0,1 * 24192 = 2419 (грн)

Ц - ціна 1 м3 стисненого повітря,грн

Qст - витрачання стисненого повітря, м3

Qст = (1,2 – 1,3) * Nпр *Vп * Фд * Кв (5.33)

де Nпр - кількість приймачів

Vп - погодинна витрата стисненого повітря, м3

Кв - коеф. використання приймача за часом (0,2 – 0,5 )

Qст = 1,2 * 4 * 8 * 2100 * 0,3 = 24192 (м3)

4) Витрати на воду для тех. цілей визначаються укрупнено в розмірі 4,5 м3 на 100 люд.год. і вартості 1 м3

Вв = Т / 100 * n м3 * Ц (5.34)

де Вв - витрати на воду,грн

Т - трудомісткість робіт, люд. год.

n м3 - норма витрат в м3 на 100 люд.год.

Ц - ціна 1 м3,грн

Вв = 29625 / 100 * 4,5 * 0,8 = 1066 (грн)

5.4.6 Витрати на утримання інструменту і його відновлення приймати за нормамиодного виробничого робочого.

Вінс. = (Чр + Чд) * n (5.35)

Вінс. = (17 + 3) * 40 = 800 (грн)

5.4.7 Витрати на оппалення, освітлення і водопостачання приміщеннь:

1) Витрати на оппалення прийняти за діючими тарифами на опалення 1 м2 площі за місяць:

Воп. = F * Ц *Nм (5.36)

де Воп. - вартість оппалення,грн

F - площа дільниці

Nм - кількість місяців оппалення

Воп. = 828 * 1,46 * 6 = 7253 (грн)

2) Витрати на освітлення приміщень прийняти за діючими тарифами 1 кВт год.

Вос. = Qосв* Ц (5.37)

де Вос. - витрати на освітлення,грн

Qосв - витрати, кВт.год.

Ц - тариф 1 кВт.год

Вос. = 34776 * 0,156 = 5425 (грн)

Qосв= F * Фд * a/ 1000 (5.38)

де a - нормавитрат на освітлення 1 м2 площі, Ватт

Qосв= 828 * 2100 * 20 / 1000 = 34776 кВт.год

3) Витрати води на водопостачання приміщеннь прийняти в розмірі 40 л гарячої води і 25 л холодної води на одного робочого в зміну:

Qв.= (Чр + Чд) * Др * n л х / 1000 (5.39)

де Qв. - витрати води, м3

n л - норма витрат води на одного робочого.

Qв.х.= (17 +3) * 305 * 25 / 1000 = 152

Qв.х.= (17 +3) * 305 * 40 / 1000 = 244

Вартість води прийняти за діючими тарифами 1 м3 гарячої і холодної вод.

Вв.х. = Qв.х.* Ц (5.40)

Вв.х. = 152 * 0,8 = 121 (грн)

Вв.г. = Qв.г.* Ц (5.41)

Вв.г. = 244 * 3,54 = 863 (грн)

5.4.8 Витрати на вдосконалення технології і організації виробництва прийняти в розмірі 2 – 3 % від загального фонду зарплати всіх робітників.

Вт.в. = 76927 * 0,03 = 2307 (грн)

5.4.9 Витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього середовища прийняти в розмірі 2 – 4 % від загального фонду зарплати основних і допоміжних робочих.

Во.п. = (57892 + 18253) * 0,03 = 2284 (грн)

5.4.10 Інші витрати прийняти в розмірі 3% від вищеперелічених витрат.

Вінш = 119502 * 0,03 = 3585 (грн)

Кошторис загально-виробничих витрат

Таблиця 5.5

5.4.11 Загально-виробничі витрати розподіляють по кожному виду діянь пропорційно основному фонду зарплати, визначивши розмір загально-виробничих витрат, які приходять на 1 грн. основної зарплати.

Рзвв =S Взв / Фосн (5.41)

де Рзвв - розмір загально-виробничих витрат на 1 грн. основної зарплати, грн.

Взв - сума загально-виробничих витрат, грн.

Рзвв = 122787 / 33457 = 3,669 (грн)

По кожному виду діянь загально-виробничі витрати складають:

Ввз = Рзвв * Фосн (5.42)

де Ввз - загально-виробничі витрати по виду діянь, грн.

Фосн - основний фонд зарплати по виду діянь, грн.

(ТО-2)

Ввз = 3,669 * 5291 = 19412 (грн)

(ПР)

Ввз = 3,669 * 17617 = 64636 (грн)

(Від-ня)

Ввз = 3,669 * 10549 = 38704 (грн)

Загальна сума витрат на виконання робіт ТО-2 та ПР автомобілів.

Таблиця 5.6

5.4.12 Собівартість робіт визначається за формулою:

S =(SB / Lзаг) * 1000 (.5.43)

де S - собівартість одиниці роботи

SB - загальна сума витрат по виду діянь, грн

(ТО-2)

S =(78078 / 7500626) * 1000 = 10 (грн)

(ПР)

S =(457904 / 7500626) * 1000 = 61 (грн)

(Від-ня)

S =(276243 / 7500626) * 1000 = 37 (грн)

Співставлення нормативних і розрахункових витрат на 1000км пробігу.

Таблиця 5.7

5.4.13 Річний економічний ефект від проектування виробничих зон та відділеннь визначається за формулою:

Еріч.= (Sн – Sп) * Lзаг / 1000 (5.44)

де Еріч. - річний економічний ефект, грн.

(ТО-2) Еріч.= (12 – 10) * 7500626 / 1000 = 15001 (грн)

(ПР) Еріч.= (73 – 61 ) * 7500626 = 90007 (грн)

(Від-ня) Еріч.= (44 – 37) * 7500626 = 52504 (грн)

5.5 Розрахунок техніко-економічних показників роботи служби технічної експлуатції.

Техніко-економічні показники робрти ремонтної майстерні.

Таблиця 5.8

Об’єм умовної валової продукції визначається шляхом множення собівартості річного об’єму робіт на коефіціент КR , величена якого дорівнює:

КR = 1 + R / 100 (5.45)

де R - рентабільність майстерні (зони, дільниці)

(ТО-2)

КR = 1 + 2 / 100 = 1,02

(ПР)

КR = 1 + 12 / 100 = 1,12

(Від-ня)

КR = 1 + 7 / 100 = 1,07

Об’єм умовної валової продукції:

Вn = С * КR (5.46)

(ТО-2)

Вn = 78078 * 1,02 = 79639 (грн)

(ПР)

Вn = 457904 * 1,12 = 512852 (грн)

(Від-ня)

Вn = 276243 * 1,07 = 295580 (грн)

Прибуток майстерні визначається, як різниця між об’ємом валової продукції і собівартості річного об’єму робіт:

Пр = Вn – С (5.47)

(ТО-2)

Пр = 79639 – 78078 = 1561 (грн)

(ПР)

Пр = 512852 – 457904 = 54948 (грн)

(Від-ня)

Пр = 295580 – 276243 =19337 (грн)

Література

1.Общесоюзные нормы технологического проектирования автотранспортных предприятий и станций технического обслуживания: ОНТП-АТП-80-М; ЦБНТИ Минавтотранса РСФСР,1980

2.Табель технологического оборудования и специализированного инструмента для АТП,АТО и БЦТО.МЦБНТИ Минавтотранспорта РСФСР,1983

3.Пособие для выполнения дипломных проектов.Челябинск,1996.

4.ОНТП-01-86 "М: Минавтотранс РСФСР."

5."Положение..." часть 1:М:1986.

6."Положение о техническом обслуживании и ремонте подвижного состава ав­томобильного транспорта "Часть 2,нормативная.М.Транспорт.

7.С.Л.Голованенко.Справочник инженера-экономиста.Киев,1979.

8.Ю.М.Кузнецов.Охрана труда на автотранспортных предприятиях. М.Транспорт,1990.

9.Б.Н.Суханов. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей. Пособие по курсовому и дипломному проектированию. М. Транспорт.

10.Г.В.Крамаренко. Техническое обслуживание автомобилей. М. Транспорт 1982