Реферат: Облік товарних операцій в торгівлі
Название: Облік товарних операцій в торгівлі Раздел: Рефераты по астрономии Тип: реферат | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
План. 1. організація обліку в торгівлі 2. формуваня цін на товари і контроль за їх дотриманям 3. облік товарних операцій в оптовій торгівлі 3.1. облік придбання товарів 3.2. облік реалізації товарів зі складів 3.3. облік реалізації товарів транзитом 4. облік товарних операцій у роздрібній торгівлі 4.1. облік придбання товарів 4.2. облік тари в роздрібній торгівлі 4.3. облік реалізації товарі уроздріб 4.4. облік реалізації товарів у розстрочку 5. облік реалізації товарів у комісійній торгівлі 6. облік товарних витрат у торгівлі 7. облік операцій по патентуванню окремих видів діяльності 8. облік витрат діяльності торговельних підприємств 9. узагальнення результатів діяльності торговельного підприємства. Організація обліку в торгівліТоргова діяльність є одним із видів підприємницької діяльності. Пунктом 2 Порядку здійснення торгової діяльності І правил торгового обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, дано визначення торгової діяльності як ініціативної, самостійної діяльності юридичних осіб і громадян по здійсненню купівлі і продажу товарів народного споживання з метою одержання прибутку. Торгова діяльність може здійснюватися в сферах оптової і роздрібної торгівлі, а також торгово-виробничій сфері (громадському харчуванні). Бухгалтерський облік і звітність в торгівлі здійснюються з дотриманням єдиних методологічних принципів, визначених Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», прийнятих Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, національного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, законодавчих і нормативних активів з урахуванням специфіки діяльності торговельних підприємств. Однією з особливостей організації обліку в торгівлі є те, що облік роздрібного товарообігу ведеться, як правило, у грошовому вимірнику за продажними (роздрібними) цінами, за винятком товарів, які вимагають особливого контролю (ювелірні вироби із дорогоцінних металів, товари, прийняті на комісію, та ін.). Облік товарів і тари в торговельних підприємствах ведеться на рахунку 28 «Товари» за субрахунками: 281 «Товари на складі», 282 «Товари в торгівлі», 283 «Товари на комісії», 284 «Тара під товарами» 285 «Торгова націнках. На субрахунку 281 «Товари на складі» ведеться облік наявності і руху товарних запасів, що знаходяться на оптових та розподільчих складах, базах, овочесховищах, морозильниках та ін. На субрахунку 282 «Товари в торгівлі» ведеться облік наявності і руху товарів, що знаходяться на підприємствах роздрібної торгівлі (універмагах, універсамах, магазинах, у буфетах підприємств громадського харчування та ін.). На субрахунку 284 «Тара під товарами» торговельні підприємства ведуть облік наявності і руху порожньої тари під товарами як покупної, так і власного виробництва, крім інвентарної тари, що служить для виробничих і господарських потреб (облік якої ведеться на рахунку II «Інші необоротні матеріальні активи» або 20 «Виробничі запаси»). Субрахунок 285 «Торгова націнка» торговельні та постачальницько-збутові підприємства використовують у тому випадку, коли облік товарів на субрахунках 281 «Товари на складі» або 282 «Товари в торгівлі» ведеться за Товари в роздрібній торгівлі обліковуються за продажними цінами, а в оптово-збутових організаціях - за покупними або продажними цінами. Тому розпорядчим документом керівника має бути встановлено, за якими цінами У разі обліку товарів за продажними цінами різниця між їх вартістю за покупними і продажними цінами (яка утворюється за рахунок торгової націнки на товари) відображається на пасивному субрахунку 285 «Торгова Формування цін на товари і контроль за їх дотриманням Відповідно до Закону України «Про ціни та ціноутворення» застосовують ціни на товари вільні і державні (фіксовані і регульовані). Державне регулювання цін здійснюється шляхом встановлення фіксованих цін І торгових націнок на продукцію і товари, що мають вирішальний вплив на рівень, динаміку і соціальне значення цін. Вільні ціни
встановлюються виробниками продукції самостійно за погодженням з торговельними підприємствами та іншими покупцями продукції. Вільні роздрібні ціни на товари вітчизняного виробництва складаються з відпускної оптової ціни (включаючи оптово-збутову націнку) і торгової націнки самого роздрібного підприємства. Розмір торгової націнки визначається кожним роздрібним підприємством (суб'єктом підприємницької діяльності) виходячи з планових (або фактичних) показників за попередній звітний період (місяць, квартал), власних витрат обігу і прибутку. По імпортних товарах торгові націнки встановлюються Виходячи з Їх митної вартості (а по підакцизних товарах — з урахуванням акцизного збору і ПДВ). Акцизним збором оподатковуються окремі види товарів, які ввозяться на митну територію України, за переліком І ставками, затвердженими Верховною Радою України (алкогольні напої, пиво, ювелірні вироби, легкові автомобілі, нафтопродукти). Для стимулювання збуту і прискорення товарообігу постачальники можуть надавати знижки з відпускної вартості товарів — оптово-збутові
(для оптових підприємств) і торгові (для роздрібних підприємств). Знижки надаються у формі зменшення продажної ціни товарів при придбанні товарів у певній кількості або на певну суму, а також постійним покупцям і залежать від виду товарів і попиту на них на споживчому ринку. Знижки можуть також надаватись на відшкодування додаткових транспортних витрат торговельного підприємства. Контроль за дотриманням цін і тарифів здійснюється Державною інспекцією по контролю за цінами Мінекономіки України та податковими органами. Посадові особи зазначених органів мають право перевіряти в суб'єктів господарської діяльності документи, облікові регістри, звітні форми, пов'язані з визначенням та застосуванням цін. Їх економічного обгрунтування. У разі виявлення порушень законодавства по застосуванню цін (застосування вільних цін і тарифів за наявності державних фіксованих або регульованих цін, порушення в нарахуванні ПДВ і акцизного збору тощо) до порушників застосовуються санкції згідно з законодавством. Статтею 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» встановлено, що вся виручка, необгрунтовано одержана підприємством внаслідок порушення державної дисципліни цін, підлягає вилученню в доход бюджету. Крім того, до позабюджетних фондів місцевих рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної виручки. Облік товарних операцій в оптовій торгівліОблік придбання товарівУ торгівлі взаємовідносини постачальника і: покупця оформляються відповідними договорами (контрактами, угодами), якими передбачаються назва товарів, ціна, умови та строки поставки, порядок розрахунків, вимоги щодо якості товару, а також відповідальність сторін за порушення умов договору. Товари, що надходять на оптові склади і бази, приймаються на підставі рахунків-фактур або товарно-транспортних накладних (при доставці товарів автотранспортом). У разі виявлення нестачі товарів складають відповідний акт Оптові торговельні підприємства придбавають у підприємств-виробників (постачальників) товари за відпускними (договірними) цінами з додатковим нарахуванням ПДВ. Постачальник (продавець) повинен надати оптовому Податкова накладна виписується на кожну поставку товарів у двох примірниках, оригінал якої надається покупцю (одержувачу товарів або послуг), а копія зберігається у продавця (постачальника) як звітний і розрахунковий податковий документ. Податкова накладна надає право покупцеві, зареєстрованому як платник ПДВ) на включення до податкового кредиту суми сплаченого податку на додану вартість (з віднесенням на дебет рахунка 641 «Розрахунки за податками»). - операцій, що оподатковуються за встановленою ставкою; - операцій, що звільнені від оподаткування; - операцій) вартість яких не включається до складу валових витрат виробництва або обігу; - операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою (експортні операції). Для одержання такої інформації ДПДУ розроблено і затверджено дві книги: При оприбуткуванні придбаних у постачальників товарів у бухгалтерському обліку оптових підприємств роблять записи: Д-т рах. 281 «Товари на складі» К-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»; 2) на суму податкового кредиту по ПДВ, на яку підприємство має право зменшити податкове зобов'язання: Д-т рах. 641 «Розрахунки за податками» К-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»; 3) на суму, перераховану постачальнику в оплату вартості придбаних товарів (включаючи ПДВ): Д-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» К-т рах. ЗІ «Рахунки в банках». При попередній оплаті оптовим підприємством за товари, що підлягають за договором до поставки, в бухгалтерському обліку оптового підприємства роблять записи: 1) на суму, перераховану постачальнику в порядку попередньої оплати товарів за відпускною вартістю, без ПДВ: Д-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» К-т рах. ЗІ «Рахунки в банках»; 2) на суму сплаченого постачальнику ПДВ: Д-т рах. 641 «Розрахунки за податками» К-т рах. ЗІ «Рахунки в банках»; 3) одночасно — на суму податкового кредиту по ПДВ: Д-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» К-т рах. 644 «Податковий кредит»; 4) на вартість одержаних від постачальника попередньо оплачених товарів за відпускною вартістю, без ПДВ: Д-т рах. 281 «Товари на складі» К-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»; 5) одночасно — на суму податкового кредиту по ПДВ: Д-т рах. 644 «Податковий кредит» К-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками». Якщо під час приймання виявлена недостача товарів, то на дебеті рахунка 281 «Товари на складі» відображають тільки фактично одержані товари. На вартість товарів, яких не вистачає, на підставі належно оформленого акта (комерційного, приймального) пред'являють претензію винуватцю такої недостачі і в бухгалтерському обліку роблять запис по дебету рахунка 374 «Розрахунки за претензіями» у кореспонденції з кредитом рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками». Лишки товарів,
виявлені при прийманні вантажу (про що письмово повідомляють постачальника), на підставі акта прибуткують на дебет рахунка 281 «Товари на складі» в кореспонденції з кредитом рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками». Після одержання належних документів постачальника раніше зроблений запис сторнують
і роблять відповідні записи на оприбуткування товарів за даними документів постачальника. У разі обгрунтованої відмови від оплати
розрахунково-платіжних документів постачальника на товари, що надійшли на адресу оптового підприємства (невідповідність якості, асортименту, ціни умовам договору тощо), такі товари на підставі складених актів приймаються на відповідальне зберігання й обліковуються на забалансовому рахунку 02 «Активи на відповідальному зберіганні», субрахунок 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні», до вказівок постачальника про їх повернення, Облік реалізації товарі в зі складів У практиці оптових торговельних підприємств застосовують дві форми реалізації товарів - зі складів (складський оборот) і транзитом (транзитний оборот). Для проведення розрахунків з покупцями виписуються рахунки-фактури і платіжні документи, в яких вказуються назва, кількість, сорт товарів, ціна виробника або митна вартість, транспортні та інші послуги, що підлягають до Якщо покупець зареєстрований як платник ПДВ, то одночасно виписується податкова накладна, оригінал якої надається покупцеві, а копія залишається у оптового підприємства (як завітний І розрахунковий податковий документ) і є підставою для відповідних записів у Книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг). Для обліку реалізації законодавством встановлено, як відомо, метод нарахування,
за яким датою реалізації вважається дата відвантаження (відпуску) товарів,
тобто дата передачі права власності на товари покупцям Відповідно до Плану рахунків на відпускну вартість відвантажених покупцям товарів у бухгалтерському обліку оптового підприємства робиться запис: Д-т рах. 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками” К-т рах. 702 «Доход від реалізації товарів». Одночасно робиться запис на списання вартості відвантажених товарів за обліковими цінами: Д-т рах. 902 «Собівартість реалізованих товарів» К-т рах. 281 «Товари на складі». Згідно із Законом України «Про податок на додану вартість» торговельні підприємства, постачальницько-збутові та посередницькі організації сплачують до бюджету 20% загальної суми товарообороту (доходу від реалізації). Звідси на суму податкового зобов'язання по ПДВ складають бухгалтерську проводку: Д-т рах. 702 «Доход від реалізації товарів» К-т рах. 641 «Розрахунки за податками». У міру надходження коштів від покупців за реалізовані товари роблять запис: Д-т рах. ЗІ «Рахунки в банках» К-т рах. 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками». Якщо за умовами договору купівлі-продажу передбачена попередня оплата поставок товарів, то в цьому разі оптовим підприємством складаються такі бухгалтерські проводки: 1. На суму коштів, одержаних від покупців у порядку предоплати за відпускною вартістю товарів (включаючи ПДВ): Д-т рах. ЗІ «Рахунки в банках» К-т рах. 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками». 2. Одержані кошти зараховуються в доход від реалізації товарів: Д-т рах. 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» К-т рах. 702 «Доход від реалізації товарів». 3. Сума сплаченого покупцями ПДВ зараховується до податкових зобов'язань: Д-т рах. 643 «Податкові зобов'язання» К-т рах. 641 «Розрахунки за податками». 4. Списуються за собівартістю відвантажені покупцям попередньо оплачені трвари: Д-т рах. 902 «Собівартість реалізованих товарів» К-т рах. 281 «Товари на складі». 5. Відображається сума податкового зобов'язання по ПДВ, визначена за встановленою ставкою з доходу від реалізації товарів: Д-т рах. 702 «Доход від реалізації товарів» К-т рах. 643 «Податкові зобов'язання». 6. Наприкінці звітного періоду сума чистого доходу від реалізації товарів (за вирахуванням ПДВ) списується на фінансові результати записом: Д-т рах. 702 «Доход від реалізації товарів» К-т рах. 791 «Результатосновної діяльності». 7. Наприкінці звітного періоду собівартість реалізованих товарів списується на фінансові результати записом: Д-т рах. 791 «Результат основної діяльності» К-т рах. 902 «Собівартість реалізованих товарів». Облік реалізації товарів транзитомРеалізація товарів транзитом може здійснювати двома способами: - з участю оптового підприємства у розрахунках; - без участі у розрахунках. При транзитній реалізації товарів з участю в розрахунках
оптове підприємство на підставі договору, заключеного з постачальником і покупцем, виписує наряд постачальнику на відвантаження покупцеві товарів, передбачених договором. Постачальник на відвантажені за нарядом Операції по транзитній реалізації товарів з участю в розрахунках відображаються в системі рахунків аналогічно обліку реалізації зі складів з тією різницею, що придбання (тобто виникнення заборгованості постачальнику) і відвантаження товарів покупцеві відображаються в обліку Д-т рах. 902 «Собівартість реалізованих товарів» К-т рах. 63 «Розрахунки з покупцями і замовниками». Одночасно оптове підприємство виписує і пред'являє до оплати покупцеві розрахунково-платіжні документи на продажну вартість відвантажених транзитом товарів з включенням оптово-збутової націнки (винагороди за організацію реалізації товарів), що оформляється записом: Д-т рах. 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» К-т рах, 702 «Доход від реалізації товарів». Суму податкового зобов'язання по ПДВ, визначену за встановленою ставкою до суми винагороди, відображають записом по дебету рахунка 702 «Доход від реалізації товарів» у кореспонденції з кредитом рахунка 641 «Розрахунки за податками». При одержанні виписки банку про зарахування коштів на рахунок оптового підприємства, які надійшли від покупця і підлягають перерахуванню постачальнику за реалізовані транзитом товари, оптове підприємство в бухгалтерському обліку робить запис: Д-т рах. ЗІ «Рахунки в банках» К-т рах. 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками». Перерахування належної суми постачальнику за відпускною вартістю реалізованих товарів відображається по дебету -рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» і кредиту рахунка ЗІ «Рахунки в банках». При транзитній реалізації товарів без участі в розрахунках
оптове підприємство виступає лише як посередник: воно заключає договори на поставку товарів між постачальником і покупцем, контролює їх виконання. Розрахунки з постачальником здійснює безпосередньо сам одержувач товарів. Тому такий вид реалізації одержав назву «організуючого обороту». 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» (на суму винагороди, що підлягає сплаті постачальником). При зарахуванні на рахунок оптового підприємства зазначених коштів роблять запис по дебету рахунка ЗІ «Рахунки в банках» І кредиту рахунків 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» (на суму винагороди, одержаної від За рахунок одержаного доходу (винагороди) оптове підприємство нараховує належну суму ПДВ (за встановленою ставкою до суми винагороди) і відображає по дебету рахунка 702 «Доход від реалізації товарів» у кореспонденції з кредитом рахунка 641 «Розрахунки за податками». Облік товарних операцій у роздрібній торгівліОблік придбання товарів Відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку роздрібного товарообороту і товарних запасів, затвердженої наказом Мінстату України від 28.12.96 № 389, під роздрібним товарооборотом
розуміють оборот по продажу товарів безпосередньо населенню як за готівку, так і за розрахунковими чеками установ банків, через спеціально організовану торгову мережу (магазини, універмаги, супермаркети, автозаправні станції тощо), незалежно від відомчої підпорядкованості та форм власності, а також відпуск товарів по безготівковому розрахунку дрібним оптом окремим установам (дошкільним дитячим установам, школам, лікарням та ін.). Товари в роздрібну торгівлю надходять на підставі договорів купівлі-продажу (замовлень) від оптових торгових підприємств або безпосередньо від виробників. Основну масу продовольчих товарів роздрібні підприємства одержують від місцевих постачальників. На відвантажені (відпущені) роздрібному підприємству товари постачальник виписує рахунок-фактуру та інші товаросупровідні документи, а також податкову накладну. За даними зазначених документів роздрібні підприємства приймають товари, а також перевіряють правильність цін, націнок) тарифів на перевезення, нарахованої суми ПДВ і акцизного збору. Товари приймають матеріально відповідальні особи по місцях зберігання товарів. Одержаний затарений товар приймають за чистою вагою (вага — нетто), тобто за вирахуванням ваги тари. При неможливості переважити товар без тари його вагу визначають після вивільнення від тари, вираховуючи її фактичну вагу від маси-брутто. У випадку виявлення розходження між фактично одержаними товарами і даними товаросупровідних документів комісією, призначеною наказом керівника торгового підприємства, складається Акт про встановлення розходжень за кількістю й якістю при прийманні товарно-матеріальних цінностей. Бухгалтерія на кожну матеріально відповідальну особу відкриває особовий рахунок, у який в подальшому на підставі прибутково-видаткових документів роблять записи про вартість одержаних та відпущених товарів і виводять залишок на звітну дату. Матеріально відповідальні особи у встановлені строки складають і подають до бухгалтерії товарні звіти, які після перевірки служать підставою для відображення операцій в облікових регістрах. Оприбуткування товарів, одержаних від постачальників на підставі даних Книги обліку надходження товарів (робіт, послуг), відображається записами: Д-т рах. 282 «Товари в торгівлі» К-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»: 2) на суму податкового кредиту по ПДВ: Д-т рах. 641 «Розрахунки за податками» К-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками»: 3) на суму, сплачену постачальником за товари (включаючи ПДВ): Д-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» К-т рах. 31 «Рахунки в танках». Оскільки в роздрібних торговельних підприємствах облік товарів ведеться за продажними (роздрібними) цінами, то відповідно до п. 5 Інструкції по бухгалтерському обліку податку на додану вартість від 01.07.97 № 168 сума ПДВ, сплачена постачальникам при придбанні товарів, включається в торгову націнку записом: Д-т рах. 281 «Товари в торгівлі» К-т рах. 285 «Торгова націнка». Такою самою бухгалтерською проводкою відображається сума торгової націнки на товари, яка нараховується торговельним підприємством для покриття витрат обігу й одержання прибутку. Субрахунок 285 «Торгова націнка» — пасивний. Виконує функцію регульованого контрарного
рахунка щодо субрахунка 282 «Товари в торгівлі» і призначений для того, щоб, обліковуючи товари на субрахунку 282 за продажними цінами, можна було б визначити їх покупну вартість (шляхом вирахування з вартості товарів за продажними цінами суми торгової націнки). Таблиця 9.3 Облік придбання товарів при попередній оплаті
Облік тари в роздрібній торгівлі Оприбуткування одержаної від постачальників тари під товарами в бухгалтерському обліку роздрібних підприємств відображається записом по дебету рахунка 284 «Тара під товарами» в кореспонденції з кредитом рахунка Звільнена з-під товарів тара підлягає поверненню постачальнику або тарозбиральним організаціям, тому роздрібні підприємства обліковують тару не тільки в грошовому вимірнику, а й за Їх кількістю. Окремі види тари Д-т рах. 284 «Тара під товарами» (на вартість тари за ціною повернення постачальнику) Д-т рах. 946 «Втрати від знецінення запасів» (на суму уцінки тари) Тара, вартість якої включена до ціни товарів (не виділена окремо у рахунку-фактурі) прибуткується за ціною, встановленою на тару, що була у вживанні, на дебет рахунка 284 «Тара під товарами» в кореспонденції Виходячи з того, що п. 2.3.10 Інструкції з обліку роздрібного товарообороту і товарних запасів від 28.12.96 № 389 роздрібний товарооборот визначається без вартості скляної тари, з торгової виручки за звітний період вартість такої тари підлягає вирахуванню. Для спрощення обліку і складання звітності роздрібні підприємства показують дані про вартість проданої з товарами тари (умовно - в обсязі її надходження від постачальників з товарами) і скляного посуду, прийнятого від населення (в обсязі, зданого постачальникам). З метою одержання такої інформації в облікових регістрах (накопичувальних відомостях, журналах-ордерах), у яких відображається надходження товарів, передбачається окрема графа «Вартість одержачого від постачальників скляного посуду під товарами». Облік реалізації товарів уроздріб Реалізація товарів у роздрібній торгівлі здійснюється переважно за готівку, а також за допомогою розрахункових чеків установ банків. Обсяг реалізації визначається за сумою, яка надійшла до каси за продані товари. Якщо оплата товарів здійснюється в безготівковому порядку через установи банків розрахунковими чеками,
то в бухгалтерському обліку на суму таких чеків роблять запис по дебету рахунка 331 «Грошові документи в Оскільки в роздрібних підприємствах по дебету рахунка 902 «Собівартість реалізованих товарів» протягом місяця обороти відображаються за роздрібними цінами, то для визначення покупної вартості реалізованих товарів наприкінці місяця визначають суму торгової націнки, що відноситься до цих товарів за таким розрахунком: 1) до суми торгової націнки на початок місяця (кредитове сальдо рахунка 285 «Торгова націнка») додають суму торгової націнки за звітний місяць (кредитовий оборот рахунка 285) і вираховують суму торгової націнки на інші 3) шляхом множення вартості нереалізованих на кінець місяця товарів на середній процент торгової націнки і діленням на 100 визначають суму торгової націнки, що відноситься до цього залишку; Приклад розрахунку розподілу торгової націнки між товарами реалізованими і залишком нереалізованих товарів наведено в таблиці 9.4. Таблиця 9.4. Розрахунок розподілу торгової націнки на товари реалізовані і залишок нереалізованих товарів
Визначена розрахунком сума торгової націнки, що відноситься до реалізованих товарів, для коригування вартості товарів за продажними цінами до їх покупної вартості списується «червоним сторно», як зазначалося Торговельні підприємства нараховують ПДВ за встановленою ставкою до обсягу товарообороту (доходу від реалізації). Підставою для нарахування податкових зобов'язань по ПДВ є дані податкових накладних і Книги У бухгалтерському обліку роздрібних підприємств сума податкових зобов'язань по ПДВ відображається записом по дебету рахунка 702 «Доход від реалізації товарів» у кореспонденції з кредитом рахунка 641 «Розрахунки за податками». Сума сплаченого до бюджету ПДВ відображається по дебету рахунка 641 «Розрахунки за податками» і кредиту рахунка ЗІ «Рахунки в банках». Облік реалізації товарів у розстрочку Порядок продажу товарів у розстрочку регламентується Правилами торгівлі в розстрочку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.97 № 997 (з доповненням і змінами, внесеними постановами від 04.02.99 № 139 та від 31.08.99 № 1608). Продаж товарів у розстрочку здійснюється на підставі договору купівлі-продажу
товарів у розстрочку, який заключається за встановленою формою між суб'єктом господарювання і фізичною особою (покупцем), згідно з яким Довідка для придбання товарів у розстрочку видається адміністрацією підприємства (установи, організації) тільки тим особам, які знаходяться у трудових відносинах з цим підприємством (або навчання у навчальних закладах) не менше трьох місяців і постійно отримують заробітну Бланки довідок виготовляються за замовленням підприємства, містять друковану нумерацію, видаються, обліковуються і зберігаються як бланки документів суворого обліку. Договір між суб'єктом господарювання і покупцем, який буде здійснювати погашення кредиту шляхом відрахувань із його заробітної плати (стипендії) за місцем роботи (навчання), складається в трьох примірниках: перший залишається у суб'єкта господарювання, другий — надається покупцеві, третій — підприємству (установі), що видало довідку. В разі розрахунків з покупцями, які будуть здійснювати погашення кредиту шляхом внесення готівкою до каси суб'єкта господарювання або шляхом безготівкового перерахування через установи банків, договір складається в двох примірниках: перший залишається у суб'єкта господарювання (продавця), другий — надається покупцеві. Передача в розпорядження покупцям товарів, що придбаються в розстрочку, здійснюється за умови сплати першого внеску (завдатку) у таких розмірах: - не менше вартості товару при ціні такого товару до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 850 грн.); - не менше 50% при ціні такого товару більше 50 неоподатковуваних мінімумів (більше 850 грн.); - не менше 25% вартості при торгівлі в розстрочку транспортними засобами. - від 6 до 15 місяців, якщо вартість товарів не перевищує 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн.); - від б до 24 місяців, якщо вартість товарів перевищує 50 неоподатковуваних мінімумів (850 грн.). - від 6 до 60 місяців, якщо відбувається продаж транспортних засобів (п. 10 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.99 № 138). Наданий кредит не повинен перевищувати: - З-місячної заробітної плати (стипендії, пенсії) покупця в разі продажу товарів з розстроченням платежу на 6 місяців; - б-місячної — з розстроченням платежу на 12 місяців; - 12-місячної—з розстроченням платежу на 24 місяця. Зазначені обмеження не поширюються до випадків продажу транспортних засобів (п. 11 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.99 № 138). На товари, придбані в розстрочку, поширюються гарантійні строки обслуговування (ремонту). Продаж товарів в розстрочку і внесення чергових платежів здійснюється за цінами, що діяли на день продажу, і зміні Право власності на товар, переданий згідно з договором у розпорядження покупця, переходить до нього після остаточного розрахунку. При продажу транспортних засобів суб'єкт господарювання робить помітку «Розстрочка» в довідці-розрахунку або акті приймання-передачі, виданої заводом-виробником. На ці транспортні засоби не видаються довіреності з правом відчуження, а також ці транспортні засоби не знімаються з обліку в органах Державтоінспекції до подання покупцем договору з відміткою суб'єкта господарювання про повний розрахунок (п. 10 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.99 № 138). Погашення кредиту, наданого покупцю при продажу товарів у розстрочку, здійснюється шляхом внесення грошей готівкою в касу суб'єкта господарювання або шляхом безготівкового перерахування через установи банків підприємствами (установами) суми чергового платежу і відсотків за наданий кредит, утриманих із заробітної плати (стипендії) покупця. ЗО «Каса» (або ЗІ «Рахунки в банках») — на суму початкового платежу за товари, здійсненого покупцями; 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» — на решту вартості товару, проданого в кредит. Відсотки, що підлягають сплаті покупцями за наданий кредит, за спеціальним розрахунком відносяться на доходи майбутніх періодів і відображаються записом по дебету рахунка 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» і кредиту рахунка 69 «Доходи майбутніх періодів». При цьому відсотки за кредит розраховуються за кожен місяць із застосуванням 1/2 річного розміру відсотків від фактичного кредиту, яким покупець користувався у місяці, за який сплачено черговий внесок до повного погашення заборгованості. Приклад. За договором купівлі-продажу товарів розстрочку торговельним підприємством продано товар фізичній особі за продажною вартістю 6000 грн. з розстроченням платежу на 6 місяців. Відсоткова ставка за користування кредиту—72% річних, місячна —6% (72 : 12 міс.) початковий внесок, сплачений покупцем (50% від вартості товарів), — 3000 грн. Сума чергових внесків і відсотків за кредит визначається за таким розрахунком: У міру погашення покупцями заборгованості за товари, придбані в кредит, на суми, внесені в касу торговельного підприємства (включаючи відсотки за кредит), у бухгалтерському обліку робиться запис по дебету рахунка 30 «Каса» і кредиту рахунка 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками». Д-т рах. 69 «Доходи майбутніх періодів» Вартість проданих у розстрочку товарів за обліковими цінами списується на дебет рахунка 902 «Собівартість реалізованих товарів» з кредиту рахунка 282 «Товари в торгівлі». Порядок відображення в обліку розглянутого прикладу наведено в таблиці 9.5. За несвоєчасне внесення чергових платежів за придбані в розстрочку товари з покупців або з підприємств (установ, організацій), де вони працюють (навчаються), стягується пеня в розмірі, який обумовлений договором (але не більше 1/365 частки встановленої річної відсоткової ставки за кредит від простроченої суми за кожен день прострочення). Облік реалізації товарів у комісійній торгівліПорядок комісійної торгівлі регламентується Правилами комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженими наказом МЗЕЗторгу України від 13.03.95 №37 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом від 18.07.97 № 342) та Інструкцією про порядок оформлення суб'єктами господарювання операцій при здійсненні комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженою наказом МЗЕЗторгу України від 08.08.97 № 343. Порядок приймання на комісію і продажу автомобілів, мотоциклів та інших транспортних засобів, ювелірних виробів із дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів регламентується окремими правилами. він повертається комітенту або проводиться його уцінка в таких розмірах: за перші ЗО календарних днів - 2% від визначеної ціни товару; Кошти, сплачені комітентом за зберігання товарів, підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах, оскільки вони є платою за надані послуги (лист ДПАУ від 29.07.98 № 8949/10/16-12Ї8). Згідно із Законом України «Про податок на додану вартість» залежно від того, які товари реалізує комісіонер — нові чи вживані, застосовуються різні об'єкти оподаткування ПДВ.
При продажу взятих на комісію нових Якщо продаж товарів здійснюється особі, яка не зареєстрована як платник ПДВ, податкова накладна не виписується. Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» комісіонер на суми, виплачені комітентам за продані товари, повинен протягом ЗО днів подати податковому органу за місцем проживання комітента довідку за ф. № 2 про виплачені суми. Податковий орган використовує ці дані для перевірки поданих громадянами декларацій і визначення загального сукупного доходу. При виплаті коштів комітентам, які не являються громадянами України, з них утримується прибутковий податок, а довідка за ф. № 2 податковому органу не надсилається. Облік розрахунків з комітентами ведеться на рахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». Операції по реалізації прийнятих на комісію товарів відображаються на рахунку 702 «Доход від реалізації товарів». По кредиту цього рахунка в кореспонденції з дебетом рахунка ЗО «Каса» на підставі звітів касира відображають виручку від продажу взятих на комісію товарів. На суму заборгованості комітенту за продані товари (продажна ціна, за вирахуванням комісійної винагороди, належної комітенту) роблять запис по дебету рахунка 702 “Доход від реалізації” товарів» у кореспонденції з кредитом рахунка 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». Сума ПДВ, нарахована за встановленою ставкою до суми комісійної винагороди (при продажу вживаних товарів) або продажної вартості товарів (при продажі нових товарів), відображається записом по дебету рахунка 702 «Доход від реалізації товарів» і кредиту рахунка 641 «Розрахунки за податками». Чистий доход від реалізації прийнятих на комісію товарів, визначений за даними рахунка 702 «Доход від реалізації товарів» (як різниця між продажною вартістю товарів і сумою, сплаченою комітентам з урахуванням Сума комісійної винагороди комісіонеру визначена у розмірі 15% від погодженої ціни товарів за вирахуванням зробленої уцінки і дорівнює 21 000 грн. (200 000—60000 · 15: 100). Сума, що підлягає сплаті комітентам за продані на комісійних засадах товари, — 140 000 грн. (200 000 — 60 000) Сума податкового зобов'язання по ПДВ, визначена за встановленою ставкою до комісійної винагороди, — 4200 грн. (21000 • 20 : 100). Чистий доход комісіонера, одержаний від реалізації прийнятих на комісію товарів, — 2100 грн. (165200 —140000 — 4200). Отже, чистої доходом комісіонера від реалізації товарів на комісійних засадах є комісійна винагорода. Витрати, пов'язані з забезпеченням торговельної діяльності комісіонера (заробітна плата, оренда, комунальні послуги, охорона тощо), відображаються протягом звітного періоду на рахунках 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності». Наприкінці звітного періоду відображені витрати списуються з кредиту зазначених рахунків на дебет рахунка 791 «Результат основної діяльності». Зіставленням чистого доходу від реалізації прийнятих на комісію товарів (відображеного на кредиті рахунка 791) з сумою витрат діяльності (списаної на дебет рахунка 791) визначають фінансовий результат (прибуток, збиток) від торговельної діяльності комісіонера, який відповідними записами списують на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)». Облік товарних втрат у торгівлі У торговельних підприємствах у процесі перевезення, зберігання і реалізації товарів можливі товарні втрати. Вони поділяються на нормовані і ненормовані. До нормованих втрат
належать природні втрати, які виникають внаслідок усушки, утруски, розпилу, витікання за нормальних умов перевезення, зберігання і реалізації товарів. Ненормовині втрати -
це недостачі та інші втрати товарів понад встановлені норми. - нормовані відходи, які утворюються при підготовці до продажу ковбас і м'ясокопченостей. (Норми на ці відходи затверджені наказом Мінторгу УРСР від 14.12.89 № 122): - зачистки вершкового масла, а також крихти, що утворюються при продажу обсипної карамелі і цукру-рафінаду; - різного роду втрати, що утворюються внаслідок псування товарів, пошкодження тари, завісу тари (різниці між фактичною вагою тари і вагою за трафаретом); Для зручнішого визначення природних витрат на реалізовані товари після чергової інвентаризації рекомендується природні втрати на товари, що надійшли, визначати по кожному прибутковому і видатковому документу і поступово накопичувати протягом всього міжінвентаризаційного періоду. Торговельні підприємства можуть застосовувати порядок нормування природних втрат у відсотках до товарообігу (виходячи із структури товарообігу, фактичного рівня втрат за попередні періоди, частоти завезення товарів, тривалості їх зберігання, обсягу реалізації тощо). Недостача товарів, виявлена при інвентаризації товарів на складах торговельного підприємства,
в межах норм природних втрат списується на витрати діяльності. Проте для рівномірного відображення у витратах діяльності нормованих втрат торговельні підприємства можуть створювати Інвентаризація товарних запасів проводиться комісією, призначеною наказом керівника (власника) підприємства, за обов'язковою участю головного бухгалтера. Очолює комісію керівник підприємства (або його заступник). Відповідальність за своєчасне й якісне проведення інвентаризації несе керівник. Дані інвентаризації кожного виду товарних цінностей комісією заносяться до інвентаризаційних описів
(ф. № інв-21), які складаються в двох примірниках і підписуються головою і всіма членами комісії. Один примірник інвентаризаційного опису залишається у матеріально відповідальної особи, а другий передається до бухгалтерії, де фактичні залишки товарних цінностей, зафіксовані в опису, звіряють з даними бухгалтерського обліку. Товари, по яких виявлені розходження (лишки, недостачі), записують в порівняльну відомість,
а матеріально відповідальні особи повинні дати комісії письмові пояснення про причини їх Лишки товарів, облік вартості яких ведеться за продажними цінами, приймаються на облік записом: Д-т рах. 282 «Товари в торгівлі» (на вартість товарів за продажними цінами) К-т рах. 719 «Інші доходи від операційної діяльності» (на вартість товарів за покупними цінами). Вартість недостачі товарів,
незалежно від причин її виникнення, списується з кредита рахунка 281 «Товари на складі» (або рах. 282 «Товари в торгівлі») на дебет рахунка 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей». Д-т рах. 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків», Якщо на час виявлення недостачі товарів винні особи не встановлені, то вартість таких недостачі і втрат від псування цінностей списується на забалансовий рахунок 07 «Списані активи», субрахунок 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей». Після встановлення винуватців таких недостач відображають зменшення невідшкодованих втрат по кредиту рахунків 072 І одночасно роблять запис по дебету рахунка 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків» і кредиту рахунка 716 «Відшкодування раніше списаних активів». Якщо торговельним підприємством створюється резерв на природні втрати товарів, то після кожної інвентаризації рахунок 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів» закривається: зайво нарахована сума резерву сторнується, а сума, якої не вистачає, - донараховується. - іноземної валюти, а також платіжних документів та інших цінних паперів в іноземній валюті - в сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованих у валюту України за обмінним курсом НБУ на день виявлення нанесеного збитку. По інших матеріальних цінностях (крім дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів і валютних цінностей) визначення розміру збитку від розкрадання (псування) та недостачі регламентується Порядком № 116. Згідно з цим Порядком розмір збитку від розкрадання, недостачі і псування матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цих цінностей (за вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50% від балансової вартості на час виявлення такого факту, з урахуванням індексів інфляції (які щомісячно визначаються Держкомстатом України), відповідного розміру ПДВ і акцизного збору за формулою: Рз = [(Бв-А) Іінф+ПДВ+Аз] К, де Рз - розмір збитку; Бв - балансова вартість; А - амортизаційні відрахування; Іінф- Індекс інфляції; Аз - акцизний збір; К - коефіцієнт, який застосовується до певного виду цінностей. Так, вартість спирту етилового, коньячного, соків спиртових визначається виходячи з оптової ціни підприємства-виробника з урахуванням ПДВ і акцизного збору з застосуванням коефіцієнта 3; вартість плодоягідних соків, консервованих з використанням сірчаного ангідриду або бензокислого натрію, визначається виходячи з оптової ціни підприємства-виробника І ПДВ з використанням коефіцієнта 3. Продовольчі товари, ціни на які дотуються державою, оцінюються з додаванням до роздрібної ціни суми дотацій. У бухгалтерському обліку на визначену суму різниці роблять запис по дебету рахунка 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків» і кредиту рахунка 716 «Відшкодування раніше списаних активів». При регулюванні інвентаризаційних різниць взаємний залік лишків і недостач товарів,
які виникають внаслідок пересортиці, може бути допущений в порядку винятку, якщо пересортиця відбулася в однієї і тієї самої матеріально відповідальної особи, за один і той же звітний період і товарів однієї і тієї самої назви (якщо товари мають подібний зовнішній вигляд або упаковані в однакову тару і відпускалися без розпакування тари). Проте різниця у вартості недостач і лишків при більшій вартості недостач Перевищення вартості товарів, виявлених у надлишку, над вартістю недостачі товарів внаслідок пересортиці відноситься на збільшення даних обліку відповідних матеріальних цінностей з віднесенням на доходи операційної діяльності підприємства. Облік операцій по патентуванню окремих видів діяльності Патентування окремих видів підприємницької діяльності в країні регламентується Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.96 №98 (Із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 10.02.98 № 102). Дія цього Закону поширюється на торговельну діяльність за готівку, а також з використанням інших форм розрахунків і кредитних карток на території України; на діяльність по обміну готівкових валютних цінностей. - платять фіксований податок згідно з чинним законодавством про оподаткування доходів фізичних осіб; - платять державне мито за нотаріальне посвідчення договорів про відчуження власного майна (якщо товари кожної категорії відчужуються не частіше одного разу на рік); 3) суб'єктів підприємницької діяльності, створених громадськими організаціями інвалідів, які мають податкові пільги згідно із законодавством і здійснюють торгівлю виключно продовольчими товарами вітчизняного виробництва і продукцією, виготовленою на підприємствах Українського товариства сліпих і Українського товариства Торговий патент
не засвідчує права суб'єкта підприємницької діяльності на інтелектуальну власність (тобто не є нематеріальним активом). Пільговий торговий патент видається строком на 12 місяців (з одноразовою оплатою в розмірі 25 гри.) суб'єктам підприємницької діяльності, в торговельній діяльності яких використовуються товари вітчизняного виробництва (поштові марки, листівки, конверти, проїзні квитки, товари народних промислів, періодичні видання друкованих засобів масової інформації, готові лікарські засоби, вітаміни для населення; вугілля, торф, дрова для населення та інші товари, передбачені ст. 8 Закону). Повний перелік товарів, передбачених до реалізації, обов'язково зазначається у пільговому патенті. Особливістю патентування торгівлі валютними готівковими цінностями
є стягнення плати в розмірі 320 грн. за календарний місяць, а також більш тривалий строк дії торгового патенту (36 місяців). Торговий патент придбавається суб'єктами підприємницької діяльності в податковому органі за місцем знаходження цих суб'єктів (або їх підрозділів). Підставою для придбання патенту є заявка, оформлена згідно з установленим порядком. Оплата вартості патенту на здійснення торговельної діяльності і діяльності на надання побутових послуг здійснюється в розмірі місячної вартості патенту до 15 числа місяця, що передував звітному, а на здійснення операцій по торгівлі валютними цінностями, операцій по наданню послуг в сфері грального бізнесу - щоквартально до 15 числа, що передує звітному кварталу. По короткострокових торгових патентах оплата вноситься не пізніше ніж за один день до початку здійснення торговельної діяльності. Проте суб'єкт може здійснити і попередню оплату вартості патенту за весь строк користування, але не більше ніж на три роки. На суму сплаченої вартості торгового патенту за відповідний звітний період зменшується сума податку на прибуток (або прибуткового податку для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності). - податок на додану вартість; - податок на фізичних осіб; - податок на прибуток підприємств; - плату (податок) за землю; - збір за спеціальне використання природних ресурсів; - збір на обов'язкове державне пенсійне страхування; - збір на обов'язкове соціальне страхування; - збір в Державний Інноваційний фонд: - комунальний податок; - ринковий збір; - збір на видачу дозволу на розміщення об'єкта торгівлі і сфери послуг. На суб'єктів підприємницької діяльності, які придбали спеціальний торговий патент, не поширюється вимога Закону України «Про застосування електронних касових апаратів і товарно-касових книг». Суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи звільняються: - від обов'язкового ведення книги обліку доходів і витрат (щодо діяльності, на яку придбано патент); - від обов'язкового подання декларацій податковому органу, які подаються суб'єктами підприємницької діяльності. Вони подають декларацію про свої доходи в загальному порядку і визначеному законодавством України для громадян, які не займаються підприємницькою діяльністю. Доходи від діяльності, на яку суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою придбано спеціальний торговий патент, не включаються до складу інших оподатковуваних доходів, у тому числі в сукупний доход, оподатковуваний за підсумками звітного року. Бухгалтерський облік діяльності, що підлягає патентуванню, регламентується Положенням про бухгалтерський облік фінансових результатів від здійснення операцій, які підлягають патентуванню, затвердженим наказом Мінфіну України від 23.06.98 № 13$. Згідно з зазначеним Положенням затрати, пов'язані з наданням побутових послуг і послуг грального бізнесу, відображаються на рахунку 23 «Виробництво». а пов'язані з діяльністю в сфері торгівлі і громадського харчування - на рахунку 93 «Витрати на збут». Витрати, пов'язані з попередньою оплатою вартості торгового і пільгового патентів, а також одноразова плата, яка вноситься при придбанні торгового патенту, відображаються записом по дебету рахунка 39 «Витрати майбутніх періодів» у кореспонденції з кредитом рахунка ЗІ «Рахунки в банках». У міру настання звітного періоду (місяця, кварталу), до якого відноситься сума попередньої оплати торгового патенту, робиться запис по кредиту рахунка 39 «Витрати майбутніх періодів» і дебету рахунка 641 «Розрахунки за податками» (тобто на зменшення податку на прибуток, нарахованого за звітний період). Сума попередньої оплати за пільговий патент списується повністю з кредиту рахунка 39 на дебет рахунка 641 «Розрахунки за податками» в перший місяць дії такого патенту. Сума одноразової плати за торговий патент з кредиту рахунка 39 на дебет рахунка 641 списується в останньому місяці (кварталі) його дії. Податковий облік діяльності, здійснюваної за спеціалізованим торговим патентом не ведеться. При придбанні такого патенту суб'єкт підприємницької діяльності не вносить одноразову плату, а сума попередньої оплати вартості такого патенту відображається записом по дебету рахунка 39 «Витрати майбутніх періодів» І кредиту рахунка ЗІ «Рахунки в банках». У міру настання звітного періоду сума, попередньо сплачена за спеціальний торговий патент, списується з кредиту рахунка 39 «Витрати майбутніх періодів» на дебет рахунка 23 «Виробництво» (по діяльності, пов'язаній з наданням побутових послуг і послуг грального бізнесу) або рахунка 93 «Витрати на збут» (по діяльності в сфері торгівлі і громадського харчування). Ця сума включається відповідно в елементи затрат: а) «Відрахування на соціальні заходи» (у розмірі 25% місячної вартості спеціального торгового патенту); б) «Інші витрати» (у розмірі 75% місячної вартості спеціального торгового патенту). Оплата вартості спеціального торгового патенту за звітний період у Звіті про фінансові результати відображається в однаковому розмірі як така, що підлягає розрахунку, так і фактично сплачена до бюджету сума інших по датків і платежів. При заповненні декларації про податок на прибуток підприємства — суб'єкти підприємницької діяльності відображають у ній суму доходів і витрат, які пов'язані тільки з тими видами діяльності, по яких спеціальний торговий патент не придбавався. Облік витрат діяльності торговельних підприємствВитрати комерційної діяльності торговельних підприємств (витрати обігу) є витратами по переміщенню товарів від виробника до споживача. До них належать витрати по перевезенню, зберіганню, реалізації товарів, по утриманню транспортних засобів, будівель і споруд, по оренді необоротних матеріальних і нематеріальних активів, страхуванню майна, рекламі та ін., а також по управлінню діяльністю підприємства. Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій витрати діяльності торговельних підприємств відображаються на рахунках: 92 “Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збут”, 94 “Інші витрати операційної діяльності”. Рахунок 92 “Адміністративні витрати” призначений для обліку загальногосподарських витрат, пов’язаних з управлінням і обслуговуванням діяльності торговельного підприємства в цілому. До них належать: - витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу ( оплата праці, пенсійне і соціальне страхування, додаткові витрати та ін.); - витрати на утримання основних засобів та інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського призначення (оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, комунальні послуги, охорона та ін.); - винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, по оцінці майна та ін.); - витрати на зв’язок (поштові, телефонно - телеграфні та ін.) - організаційні, представницькі та інші адміністративні витрати. На рахунку 93 «Витрати на збут»
відображають витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) товарів (послуг). До них належать: — витрати на транспортування продукції (товарів) за умовами договору; — витрати на маркетинг та рекламу; — витрати на оплату праці й комісійні продавцям, торговим агентам, працівникам відділу збуту; — амортизація, ремонт та утримання основних засобів: інших необоротних матеріальних активів, що використовуються для забезпечення збуту продукції (товарів, робіт послуг) та ін. На рахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності
ведуть облік: - витрати на досліди і розробки; -собівартість реалізованої іноземної валюти (відображається вартість реалізованої іноземної валюти на дату її продажу); -сумнівні і безнадійні борги (відображається інформація про нарахування резерву сумнівних боргів по заборгованості; про суми списаної поточної дебіторської заборгованості, визнаною безнадійною і створення якої не було пов'язано з реалізацією товарів, послуг); -витрати по операційній курсовій різниці (відображаються витрати по активах і зобов'язаннях операційної діяльності торговельного підприємства від зміни курсу національної валюти до іноземної); -втрати від знецінення запасів (тобто втрати, пов'язані із знеціненням (уцінкою) товарів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»; -нестачі і втрати від псування цінностей (відображаються нестачі грошових коштів та матеріальних цінностей і втрат від їх псування, які виявлені в процесі заготівлі, переробки, зберігання і реалізації товарів, якщо на час виявлення нестачі винуваті особи не встановлені); -визнані штрафи, пеня, неустойки (ведеться облік визнаних економічних санкцій за невиконання підприємством умов договору, законодавства по оподаткуванню та ін.); - Інші витрати операційної діяльності (витрати по утриманню житлово-комунального господарства, дошкільних дитячих установ, оздоровчих закладів та ін.). Протягом звітного періоду торговельні підприємства витрати, пов’язані з комерційною діяльністю, відображають відповідно на дебеті рахунків 92 “Адміністративні витрати”, 93 “ Витрати на збут”, 94 “Інші витрати операційної діяльності” в кореспонденції з кредитом рахунків. 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядчиками”; 685 “ Розрахунки з іншими кредиторами” (на вартість послуг по перевезенню товарів, навантажувально-розвантажувальні роботи, рекламні та інші послуги); 66 “Розрахунки з оплати праці” ( на суму нарахованої основної і додаткової заробітної плати працівникам, винагород із фонду оплати праці тощо); 65 “ Розрахунки за страхуванням” (на суму нарахованих зборів по пенсійному забезпеченню і соціальному страхуванню майна) 13 “ Знос необоротних активів” (на суму нарахованої амортизації по основних засобах, інших необоротних матеріальних активах, нематеріальних активах) 47 “Забезпечення майбутніх витрат і платежів” (на суму нарахованого резерву, на оплату відпусток працівникам, додаткове пенсійне страхування, гарантованих зобов’язань ) та ін.; Відображені протягом звітного періоду витрати, пов’язані із забезпеченням торговельної діяльності підприємства, на дебеті рахунків 92 “Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збут”, 94 “Інші витрати операційної діяльності”, наприкінці звітного періоду списуються з кредиту цих рахунків на дебет рахунка 79 “Фінансові результати”, субрахунок 791 “Результат основної діяльності” Узагальнення результатів діяльності торговельного підприємства Для узагальнення інформації про фінансові результати діяльності підприємств Планом рахунків передбачено рахунок 79 «Фінансові результати», який ведеться за субрахунками: 791 «Результат основної діяльності», 792 «Результат фінансових операцій», 793 «Результат іншої звичайної діяльності», 794 «Результат надзвичайних подій». По кредиту рахунка 79 «Фінансові результати» та його субрахунків підприємства відображають суму доходів від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, а по дебету - собівартість реалізації, витрат діяльності і податок на прибуток від звичайної діяльності. Звідси торговельні підприємства для визначення фінансового результату основної діяльності наприкінці звітного періоду роблять записи: 1. на списання суми доходу Д рах. 702 “Доход від реалізації товарів” К рах. 791 “Результат основної діяльності” 2)на суму витрат діяльності: Д-т рах. 791 «Результат основної діяльності» К-т рах. 902 «Собівартість реалізованих товарів К-т рах. 92 «Адміністративні витрати» К-т рах. 93 «Витрати на збут» К-т рах. 94 «Інші витрати операційної діяльності»; 3)на суму належного податку на прибуток від звичайної діяльності, визначену за даними бухгалтерського обліку: Д-т рах. 791 «Результат основної діяльності» К-т рах. 981 «Податки на прибуток від звичайної діяльності»; Шляхом порівняння на рахунку 791 «Результат основної діяльності» кредитового обороту (загальна сума одержаного доходу від реалізації товарів) з оборотом по дебету цього рахунка (загальна сума операційних витрат з урахуванням податку на прибуток від звичайної діяльності) торговельні підприємства визначають фінансовий результат (прибуток, збиток) від основної діяльності. Визначену суму фінансового результату списують на фінансово-результативний активно-пасивний рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» записами: 1)на суму одержаного прибутку: Д-т рах. 791 «Результат основної діяльності» К-т рах. 441 «Прибуток нерозподілений»; 2)на суму збитку: Д-т рах. 442 «Непокриті збитки» К-т рах. 791 “Результат основної діяльності” |