Курсовая работа: Удосконалення організації перевезень силікатної цегли на обєкти м. Києва

МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ’ЯЗКУ УКРАЇНИ

ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ ТРАНСПОРТНО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ»

Пояснювальна записка до курсового проекту

Удосконалення організації перевезень

Силікатної цегли на об’єкти м.Києва

5.07010102КП0004.307900П

Керівник проекту Фреюк Т.П.

Студент гр. 3ОП-1

2010

Зміст

Завдання на курсовий проект

Вступ

1. Загальний розділ

1.1 Організація перевезень силікатної цегли.Пропозиції по вдосконаленню перевезень

2. Технологічний розділ

2.1 Характеристика вантажу, транспортні зв’язки та обсяги перевезень

2.2 Вибір автомобільних транспортних засобів та їх характеристика

2.3 Розробка раціональних маршрутів руху

2.4 Організація навантажувально-розвантажувальних робіт та характеристика механізмів.Правила перевезень силікатної цегли

2.5 Техніко-експлуатаційні показники використання автотранспортних засобів та розрахунок показників їх роботи на маршрутах

3. Організаційний розділ

3.1 Договір та документація на перевезення вантажів

3.2 Управління перевезеннями вантажів в АТП. Графік руху АТЗ

3.3 Режими та графіки роботи водіїв

4. Економічний розділ

4.1 Розрахунки показників до складання виробничої програми. Таблиця виробничої програми

4.2 Ефективність курсового проекту

Висновки

Перелік використаних джерел

Вступ

Транспортна система – комплекс різних видів транспорту, які знаходяться в взаємозв’язку при виконанні перевезення. Поняття “Єдина транспортна система” вказує на соціально-економічне єдинство всіх видів транспорту цілої країни.

До єдиної транспортної системи належать такі види транспорту: залізничний, водний, автомобільний, повітряний, трубопровідний.

Транспорт забезпечує виробничо-економічні зв’язки різних галузей народного господарства. Він відіграє важливу роль в економічному і культурному розвитку людей, в економічних зв’язках з закордонними країнами. Транспорту належить важлива роль в процесі загального виробництва, так як він займається перевезенням матеріалів, напівготової і готової продукції. Транспорт забезпечує також зв’язок між сільським господарством і промисловістю та окремими підприємствами.

Транспортна промисловість або транспорт., має ряд особливостей які значно відрізняють його від інших галузей матеріального виробництва. Виробничим процесом транспортної промисловості є процес переміщення вантажів і пасажирів в часі і просторі. Транспортна промисловість не потребує виготовлення або перероблення сировини. Матеріальні блага у вигляді визначеної продукції в промисловості і сільському господарстві, транспорт переміщує від місця виробництва до місця споживання не змінюючи продукції.

Продукцією транспортної промисловості являється теж переміщення вантажів і пасажирів в часі і просторі. Таким чином виробничий процес і продукція транспортної промисловості співпадають.

Витрати на переміщення вантажів називаються транспортними витратами. В кінцевому випадку транспортні витрати збільшують вартість продукції. Транспортні витрати є четвертою складовою вартості продукції (після сировини, пального, заробітної плати).

Важливу роль в переміщенні вантажів відіграє швидкість доставки від відправника до одержувача. Підвищення швидкості доставки – важливий фактор для покращення продуктивності.

Автомобільний транспорт являє собою сукупність шляхів сполучень. Засобів перевезення. Технічних пристроїв, механізмів і засобів управління.

Засобами перевезення (рухомим складом) являються автомобілі, автомобілі-тягачі, причепи і напівпричепи транспортного призначення, різні приспосіблення для перевезення вантажів і пасажирів. Шляхами сполучень є автомобільні дороги і магістралі.

До технічних пристроїв в споруд відносять гаражі, авторемонтні заводи, станції технічного обслуговування і інші.

Виробничий процес на автомобільному транспорті, який полягає в переміщенні вантажів і пасажирів рухомим складом називається автомобільними перевезеннями. Є два види автомобільних перевезень вантажні і пасажирські. Вантажні перевезення розрізняють по слідуючи ознаках:

1. по галузевому принципу перевезення вантажів промисловості, сільського господарства, будівництва, торгівлі і громадського харчування. поштового перевезення, перевезення вантажів населення і комунального господарства.

2. перевезення за розмірами вантажу масового перевезення. Партійні по розміру партії вантажу, не масові перевезення.

3. по територіальній ознаці – технологічні, міські, приміські, міжміські, міжнародні перевезення;

а) технологічні – перевезення по території будівельних майданчиків чи по території підприємства;

б) міські – перевезення на невеликі віддалі з різною структурою перевезення;

в) такі ж умови відносяться до приміських перевезень. Які здійснюються за межами міста на віддалі до 50 км включно;

г) міжміські – перевезення, які здійснюються на відстані більше 50 км між різними містами, областями і економічними районами на дорогах великої протяжності, віддаль може бути більше 1000 км;

д) міжнародні – перевезення за межі країни.

4. По способу виконання – місцеві перевезення і перевезення прямого і змішаного сполучення:

а) місцевими називаються всі перевезення незалежно від їх віддалі, які проводяться одним автотранспортним підприємством;

б) при перевезеннях прямого сполучення в роботі по переміщенню вантажів приймають участь декілька автотранспортних підприємств;

в) перевезення змішаного сполучення виконуються двома або більше видами транспорту. Вони можуть бути: автомобільно-залізничними, автомобільно-водними, автомобільно-залізнично-водними і т.д.

5. По часу виконання –постійні і сезонні:

а) постійні – перевезення на протязі цілого року;

б) сезонні – періодично повторюються в потріб6ний час року.

6. По організаційному принципу – централізовані і децентралізовані.

1. Загальний розділ

1.1 Організація перевезень силікатної цегли. Пропозиції по вдосконаленню перевезень.

В курсовому проекті перевезення силікатної цегли здійснює спеціалізоване АТП яке знаходиться в м.Обухові. Підприємство здійснює перевезення силікатної цегли і будівельних матеріалів та забезпечує необхідними спеціалізованими транспортними засобами.

З метою удосконалення організації перевезень силікатної цегли в курсовому проекті рекомендується:

- впровадити новітні технології в процес перевезень;

- підвищити рівень техніко – економічних показників використання АТЗ;

- вибрати найбільш ефективний тип та марку транспортного засобу;

- розробити раціональні маршрути руху;

- застосувати найбільш ефективні засоби механізації вантажно – розвантажувальних робіт;

- організувати роботу АТЗ за погодинними графіками;

- вдосконалити систему управління транспортним процесом.

- здійснення оперативного планування та ефективного диспетчерського керівництва:

- використання найбільш ефективних автотранспортних засобів, і.т.д.

- підвищення коефіцієнтів технічної готовності та випуску парку за рахунок підвищення ефективності технічного обслуговування і оперативності роботи служби перевезень;

- розробка погодинних графіків руху;

- скорочення понаднормових простоїв автотранспортних засобів під навантаження – розвантаження.

2. Технологічний розділ

2.1 Характеристика вантажу, транспортні зв’язки та обсяги перевезень

Виробництво силікатної цегли стало можливим після того, як появилися нові принципи виробництва будівельних матеріалів. В основі виробництва цегли закладен принцип автоклавного синтезу: 9 складових кварцового піску, 1 частина повітряного вапна і добавки. Далі все пресується сухим методом (таким чином створюється форма цегли) і проходить автоклавну обробку (дія водяного пару при температурі 170—200°C і при тиску 8-12 атм.). До цієї суміші також можна добавити різні пігменти, з метою отримання силікатної цегли різних кольорів.

Щоб силікатна цегла рахувалася якісною, вона повинна мати деякі технічні характеристики. Наприклад, межа міцності силікатної цегли при стискуванні повинна бути не менша 15-20 МПа. Даний параметр в характеристиках цегли позначається буквою «М» з числом (межа міцності М150-М200). Даний параметр потрібний при будівництві. Наприклад, із цегли М100 можна без хвилювань побудувати двоповерховий будинок, але з несучими конструкціями багатоповерхового будівництва так не вийде, так як дана цегла в якийсь визначений момент просто зруйнується від прикладеної загрузки.

Наступним параметром цегли являється її середня густина. Вона не повинна бути меншою за 1300 кг/м. Також є параметр морозостійкості цегли. Ця цифра представляє з себе кількість заморозок і розмерзань цегли, які гарантовано витримає силікатна цегла. І останнім параметром йде температура використання: вона не повинна бути більшою 550 °C.

Економічні зв’язки господарських і виробничих організацій та підприємств, що знаходяться в районі перевезень утворюють вантажну кореспонденцію між ними, в результаті чого виникають транспортні зв’язки, матеріальним відображенням яких є обсяг перевезень та вантажообіг.

В курсовому проекті визначені транспортні зв’язки між вантажовідправником та будівельними майданчиками.Обсяг перевезень визначений на підставі завдання на курсовий проект і розподілений за трьома маршрутами.

Таблиця 2.1 – План перевезень силікатної цегли

1) Середній обсяг перевезень (середній вантажообіг) визначається як відношення всього обсягу перевезень (вантажообігу) до кількості кварталів:

(2.1)

де - плановий обсяг перевезень, т;

- період освоєння, квартали.

2) Коефіцієнт нерівномірності обсягу перевезень (вантажообігу) визначається як відношення максимального обсягу перевезень до середнього за цей період:

(2.2)

Рисунок 2.1-Графік нерівномірності обсягу перевезень

2.2 Вибір автомобільних транспортних засобів та їх характеристика

В умовах ринкових відносин всі учасники транспортного процесу зацікавлені у виборі найбільш ефективного типу і марки АТЗ, тому, що від цього залежить своєчасність вантажу та його товарних якостей, собівартість перевезень та рентабельність АТП.

Велике економічне значення для здійснення перевезень вантажу має правильний вибір автомобіля.

При виборі типу АТЗ необхідно враховувати наступні факти:

- типи автомобілів, що відповідають роду вантажу, що перевозиться;

- вплив дорожніх умов на роботу АТЗ;

- максимальну продуктивність автомобіля при роботі в даних умовах.

При виборі автомобіля необхідно враховувати, що доцільніше використовувати автомобілі можливо більшої вантажності, але з тим, щоб відношення часу руху простою під навантаженням та розвантаженням було більше одиниці.

Для перевезення силікатної цегли з «Обухівського цегельного заводу»(АТ «Цегла Трипілля») використовується автомобіль Урал 44202 з бортовим напівпричепом. В курсовому проекті для порівняння пропонуються сідельні тягачі для перевезення силікатної цегли МАЗ 642205, КАМАЗ 54115, Урал 44202.

Вибір найоптимальнішого АТЗ проводиться шляхом порівняння результатів експлуатаційних та економічних розрахунків, якими є годинна продуктивність у тонах та питома витрата палива.

Таблиця 2.2 – Вихідні данні до вибору транспортного засобу

Показник	Умовні позначення	Автомобіль-сідельний тягач
		КАМАЗ 54115	МАЗ 642205	Урал 44202
1	2	3	4	5
Вантажність, т		12	12	15
Коефіцієнт статичного використання вантажності		1,0	1,0	1,0
Час простою автомобіля під навантаженням та розвантаженням, год		1,26	1,26	1,46
Коефіцієнт використання пробігу		0,5	0,5	0,5
Відстань перевезень, км		43	43	43
Технічна швидкість, км/год		24	24	24
Базова лінійна норма витрат палива на 100 км пробігу, л		30	33,8	32
Норма на транспортну роботу,л		1,3	1,3	1,3
Сумарний корегуючий коефіцієнт, %		20	20	20
Питома густина палива, г/см3		0,85	0,85	0,85

1). Розрахунок годинної продуктивності у тоннах та тонно-кілометрах визначається за формулами:

а). для сідельного тягача з бортовим напівпричепом КАМАЗ 54115:

Uгод = = =2,47 т/год (2.3)

Wгод = = =106,53 ткм/год (2.4)

де - вантажність автомобіля, т;

- коефіцієнт статичного використання пробігу;

- коефіцієнт використання пробігу;

- технічна швидкість автомобіля, км/год;

- відстань перевезень з вантажем, км;

- час простою автомобіля під навантаженням та розвантаженням, год.

б). для сідельного тягача з бортовим напівпричепом МАЗ-642205:

Uгод. = = =2,43 т/год (2.5)

Wгод = = =106,53 ткм/год (2.6)

в). для сідельного тягача з бортовим напівпричепом Урал 44202:

Uгод. = = =2,97 т/год (2.7)

Wгод = = =127,89 ткм/год (2.8)

Вибір типу автомобілів за питомою витратою палива є цілком обґрунтованим, тому що в калькуляції собівартості витрати на паливо складають близько 30% загальної собівартості змінних витрат.

2.2.2 Розрахунок нормативних витрат палива

Для бортових вантажних автомобілів і сідельних тягачів у складі автопоїздів, автомобілів-фургонів та вантажопасажирських автомобілів, які виконують роботу, що обліковується в тонно-кілометрах.

нормативні витрати палива розраховуються за формулою:

Qн = 0,01 • (Нs• S + Hw• W) • (1 + 0,01 • Kå), (5)

де: Qн - нормативна витрата палива, літри, (м3);

S - пробіг автомобіля, км, (lїв /ї)

Kå - сумарний коригуючий коефіцієнт, %.

Hs - базова лінійна норма витрати палива на пробіг автомобіля, л/100 км

а) Для сідельного тягача КАМАЗ 54115:

Qн = 0,01 • (Нs• S + Hw• W) • (1 + 0,01 • Kå)=0,01 • (30• 43 + 1,3• 516) • (1 + 0,01 • 20)=23,52

б) Для сідельного тягача МАЗ 642205:

Qн = 0,01 • (Нs• S + Hw• W) • (1 + 0,01 • Kå)=0,01 • (33,8• 43 + 1,3• 516) • (1 + 0,01 • 20å)=25,49

в) Для сідельного тягача Урал 44202:

Qн = 0,01 • (Нs• S + Hw• W) • (1 + 0,01 • Kå)=0,01 • (32• 43 + 1,3• 645) • (1 + 0,01 • 20)=26,57

2.2.3 Розрахунок питомої витрати палива

qткм = *_* r * 1000 г/ткм

а) Для сідельного тягача КАМАЗ 54115:

qткм = *_* r * * 1000= *0,85* 1000=38,74 г/ткм

б) Для сідельного тягача МАЗ 642205:

qткм = *_* r * 1000= **0,85* 1000=41,98 г/ткм

в) Для сідельного тягача Урал 44202:

qткм = *_* r * 1000= **0,85* 1000=35,01 г/ткм

Результати розрахунків заносимо до таблиці 2.3 ”До вибору автотранспортного засобу”

Таблиця 2.3 - До вибору автотранспортного засобу

Згідно розрахунків робимо висновок, що для перевезення силікатної цегли потрібно використовувати сідельного тягача Урал 44202 тому, що продуктивність його у порівнянні з іншими сідельними тягачами КАМАЗ 54115, МАЗ 642205, питома витрата палива найменша.В умовах ринкових відносин всі учасники транспортного процесу у виборі найбільш ефективного типу і марки транспортного засобу. Тому що від нього залежить своєчасність доставки вантажу, збереження вантажу та його товарних якостей, собівартість превезень.

Характеристика сідельного тягача Урал 44202:

Технічна характеристика НЕФАЗ-9334-10-10

Маса вантажу, що перевозиться, кг-15000

Масса снаряженного прицепа, кг-8000

Об’єм кузова, м3-16

Повна маса причепа, кг-23000

Розподілення навантаження від напівпричепа

повної маси, кг:

на сідельний пристрій тягача-10000

на дорогу через задній візок-13000

Кількість вісей вісей/коліс-2/4

Внутрішні розміри платформи, мм

Довжина-12120

Ширина-2340

Висота-570

Навантажувальна висота-1620

2.3 Розробка раціональних маршрутів руху

Маршрут – це раніше розроблений , найбільш раціональний шлях руху транспортного засобу між вантажопунктами. Маршрути роботи АТЗ розробляються при дотриманні наступних вимог:

- повне виключення зустрічних та скорочення повторних перевезень;

- рух АТЗ по найкоротшій відстані.

При розробці маршрутів дотримувались всіх вимог.

Для перевезення силікатної цегли в заданих обсягах в курсовому проекті вибрані три маятникові маршрути із зворотнім не завантаженим пробігом, оскільки немає можливості завантаження автомобіля в зворотному напрямку. Маршрути руху проходять по вулицях міста Києва і дорогах 1 та 2 категорії умов експлуатації.

Таблиця 2.4 – Характеристика маршрутів.

Шлях прямування автотранспортних засобів:

– для першого маршруту:

АТ завод «Цегла Трипілля», м.Обухів - вул.Крамського Івана,9(відстань 56км)

м.ОбухівÞ Дніпропетровське шосеÞ вул.Академика ЗаболотногоÞ Кільцева дорогаÞ просп. Академика Палладина Þпросп.ПеремогиÞ Кільцева дорога Þ вул.ВерховиннаÞ вул.Крамського Івана,9

- для другого маршруту :

АТ завод «Цегла Трипілля»,м.Обухів – вул.Обухівська ,135(відстань -57км)

м.ОбухівÞ Дніпропетровське шосеÞ вул.Академика ЗаболотногоÞ Одеська пл. Þ Кільцева дорогаÞ просп.Перемоги Þ вул.Ушакова МиколиÞ вул.ПавленкаÞ вул.Обухівська,135

-для третього маршруту :

АТ завод «Цегла Трипілля»,м.Обухів – Ковальський пров.,20(відстань-54км)

м.ОбухівÞДніпропетровське шосе Þвул.Академика ЗаболотногоÞ вул.,ЧервонопрапорнаÞНауки просп.Þ вул.Саперно-СлободськаÞ

Червонозоряный просп.ÞЧоколовский бульв.Þвул.Гетьмана ВадимаÞ

вул.СмоленськаÞКовальський пров.,20

2.4 Організація навантажувально – розвантажувальних робіт та характеристика механізмів. Правила перевезень силікатної цегли

Організація навантажувально-розвантажувальних робіт є важливим елементом процесу перевезень вантажів.

На автомобільному транспорті дані роботи є найбільш важливими та трудомісткими.

При перевезеннях цегли, яка формується на автомобільних піддонах розміром 800х1200 мм вантажопідйомністю до 1т застосовують на підприємствах виготовлення цегли, крани козлові ККУ=7,5 вантажопідйомністю 7,5 г, що повністю забезпечує процес.

Також при знятті та постановку піддонів з цеглою, на піддонах використовують вилковий автонавантажувач моделі 4092 – вантажопідйомність до 2 т; робота двигуна на бензині та на газі, що дає змогу використовувати його в приміщеннях, максимальна висота підйому вил – 4500 нм При необхідності подачі піддонів з цеглою безпосередньо для “монтажу з коліс” використовують автомобільні крани КС-2571, та баштові на стаціонарних будівельних об’єктах.

Застосування таких механізмів дає значне скорочення часу навантаження – розвантаження. На підприємстві застосовується козловий кран ККУ-7,5.

На будівельних майданчиках даних маршрутів доцільно застосовувати баштові крани- КБ-674

Баштовий кран КБ-674

МАКСИМАЛЬНИЙ ВАНТАЖНИЙ МОМЕНТ - 300 ТМ

ВАНТАЖОПІДЙОМНІСТЬ МАКСИМАЛЬНА - 12,5 Т

ВАНТАЖОПІДЙОМНІСТЬ ПРИ МАКСИМАЛЬНОМУ ВИЛЬОТІ - 5,6 Т

ВИЛІТ МАКСИМАЛЬНИЙ - 50,5 М

ВИЛІТ ПРИ МАКСИМАЛЬНІЙ ВАНТАЖОПІДЙОМНОСТІ - 24 М

ВИЛІТ МІНІМАЛЬНИЙ 3,5 М

ВИСОТА ПІДЙОМУ МАКСИМАЛЬНА 114 М

ГЛИБИНА ОПУСКАННЯ МАКСИМАЛЬНА - 5 М

ВАНТАЖОПІДЙОМНІСТЬ СПЕЦПІДЙОМНИКА - 0,16 Т

ВИСОТА ПІДЙОМУ СПЕЦПІДЙОМНИКА - 120 М

БАЗА - 7,5 М

Дубіючи - 7,5 м

Швидкість підйому вантажу максимальної маси - 17,5 м/мін

Швидкість підйому підвіски крюка - 100 м/мін

Козловий кран ККУ-7,5

Вантажопід’ємність – 7,5 т

Висота підйому крюка –до 10 м

Правила перевезень глиняної та силікатної цегли(витяг з ППВатУ):

22.2.1. Перевезення цегли доцільно здійснювати пакетним способом: на піддонах чи без піддонів із захисними пристроями.

22.2.2. Вантажовідправник повинен надавати для перевезення цегли піддони і бруски, стрічкові огорожі і приладдя для кріплення і роз'єднання пакетів.

За Договором Перевізник може взяти на себе виготовлення й установлення такого приладдя на рухомий склад.

Повернення піддонів і брусків вантажовідправнику здійснюється Перевізником або Замовником за домовленістю.

22.2.3. При перевезенні цегли на піддонах вантажовідправник зобов'язаний до прибуття рухомого складу для завантаження забезпечити складання вантажу на піддони. Типи і параметри піддонів повинні відповідати державному стандарту. Не допускається вантаження пакета, якщо з його нижнього ряду, кутів і торцевих сторін випали цеглини.

22.2.4. Приймання для перевезення від вантажовідправника та здача вантажоодержувачу цегли здійснюються Перевізником за кількістю стандартно заповнених пакетів. Вантажовідправник у товарно-транспортній накладній зобов'язаний зазначити масу і кількість пакетів.

22.2.5. Вантаження цегли, а також кріплення пакетів здійснюються вантажовідправником, знімання кріплень і вивантаження цегли - вантажоодержувачем.

Перевізник може за Договором провадити встановлення і знімання кріплень. Після закінчення вивантаження вантажоодержувач зобов'язаний очистити підлогу кузова від цегляних крихт.

22.2.6. При перевезенні глиняної цегли на піддонах з укладкою "в ялинку" у випадках, коли вантажність рухомого складу не перевищує 7 т, пакети встановлюються вантажовідправником уздовж осі кузова, а при вантажності рухомого складу понад 7 т - перпендикулярно осі кузова в шаховому порядку впритул до одного із бокових бортів автомобіля. Схеми укладання цегли наведені у додатку 13.

Під час розміщення пакетів поперек кузова вантажовідправник повинен підкладати бруски перерізом 50 х 50 мм і довжиною 1 м під піддони крайніх пакетів, що не примикають до бокового борта.

22.2.7. Під час вантаження і вивантаження цегли водій зобов'язаний вийти із кабіни автомобіля і знаходитись поза зоною дії стріли навантажувального механізму.

22.2.8. Під час вантаження і вивантаження пакетів цегли на піддонах із застосуванням траверс і захватів без бокових огороджень піднімання пакетів слід здійснювати на висоту не менш як 0,5 м і не більше ніж 1,0 м над бортом автомобіля чи над раніше встановленим пакетом.

22.2.9. Водій зобов'язаний перевірити відповідність укладки та кріплення пакетів цегли на рухомому складі вимогам безпеки руху і забезпечення цілості рухомого складу. Вантажовідправник на вимогу водія зобов'язаний усунути виявлені неправильності в укладці та кріпленні вантажу

2.5 Техніко-експлуатаційні показники використання автотранспортних засобів та розрахунок показників їх роботи на маршрутах

Таблиця 2.5 – Вихідні дані для розрахунків

Марка автомобіля	, т			, год	, год	, км	, км			, год	, год	Др, дн	, т	Вид вантажу
Урал 44202	15	1,0	0,2	9,7	24	5/5	56	1	0,754	1,46	0,66	305	30000	Силікатна цегла, піддонах
Урал 44202	15	1,0	0,2	9,7	24	5/5	57	1	0,754	1,46	0,66	305	30000	Силікатна цегла, піддонах
Урал 44202	15	1,0	0,2	9,7	24	5/5	54	1	0,754	1,46	0,66	305	32000	Силікатна цегла піддонах

Розрахунок роботи автотранспортних засобів на маршруті № 1

2.5.1 Час на нульовий пробіг:

(2.12)

де - відстань нульового пробігу з АТП до пункту навантаження, км;

- відстань нульового пробігу з пункту розвантаження до АТП, км.

2.5.2 Час роботи на маршруті:

(2.13)

де - час у наряді, год.

2.5.3 Час оберту автомобіля на маршруті:

(2.14)

де - коефіцієнт використання пробігу за їздку (при даній схемі маршруту =1 )

2.5.4 Кількість обертів автомобіля на маршруті:

(2.15)

Кількість обертів корегуємо до цілого числа:

У зв’язку з корегуванням їздок перераховується час роботи на маршруті на у наряді.

2.5.5 Корегований час роботи автомобіля:

- на маршруті

(2.16)

- у наряді

(2.17)

2.5.6 Денна продуктивність одного автомобіля:

- у тоннах

(2.18)

де - коефіцієнт статичного використання вантажності.

- у тонно-кілометрах

(2.19)

2.5.7 Пробіг автомобіля з вантажем за робочий день:

(2.20)

2.5.8 Добовий пробіг автомобіля:

(2.21)

2.5.9 Коефіцієнт використання пробігу за день роботи:

(2.22)

2.5.10 Потрібна кількість автомобілів на маршруті:

(2.23)

де = 305 – дні роботи

2.5.11 Корегуємо кількість днів роботи автомобіля на маршруті:

(2.24)

2.5.12 Автомобіле-дні в експлуатації:

(2.25)

Аналогічно виконуються розрахунки на маршрутах № 2, 3. Отримані дані заносяться до таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 – Зведена таблиця розрахунків

Показники	Умовні позначення	Маршрут
		1	2	3
Час на нульовий пробіг, год		0,42	0,42	0,42
Час роботи на маршруті, год		9,28	9,28	9,28
Час оберту автомобіля на маршруті, год		6,78	6,87	6,62
Кількість їздок, їзд		2	2	2
Корегований час, год: - на маршруті - у наряді		6,78 7,20	6,87 7,28	6,62 7,03
Денна продуктивність 1 автомобіля: - у тоннах, т - у тонно-кілометрах, ткм		18 1008	18 1026	18 972
Пробіг автомобіля з вантажем, км		112	114	108
Пробіг автомобіля за добу, км		122	124	118
Коефіцієнт використання пробігу		0,918	0,919	0,915
Експлуатаційна кількість автомобілів		5,46	5,46	5,82
Фактичні дні роботи, дн		305	305	286
Автомобіле-дні в експлуатації		1665	1665	1667

3. Організаційний розділ

3.1 Договір та документація на перевезення вантажу

Договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом зального користування укладається відповідно до законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі.

Істотними умовами договору є:

- найменування та місцезнаходження сторін;

- найменування та кількість вантажу, його пакування;

- умови та термін перевезень;

- місце та час навантаження і розвантаження;

- вартість перевезення.

Замовник за договором про перевезення вантажу зобов’язаний:

- забезпечити вантажні операції, закріплення, накриття, ув’язування та пломбування вантажу, зняття кріплень та очищення автотранспорту від залишків вантажу;

- забезпечувати вимоги законодавства з питань охорони праці і техніки безпеки при вантажних операціях.

Договір може укладатися як на тривалий період часу, так і на разове перевезення. Після укладання договору на перевезення вантажів автотранспортом замовник зобов’язаний надати перевізнику письмову заявку встановленої форми.

Дорожній лист є основним документом обліку та звітності про роботу автомобіля. По записам що виконуються в дорожньому листі встановлюють виконання завдання на перевезення і визначають кількість перевезеного вантажу, виконаної транспортної роботи, пробіг автомобіля, кількість відпрацьованих годин, витрати палива та інше.

Дорожній лист заповнюється в такому порядку; на лицевій стороні в лівому куті ставиться штамп перевізника, дата видачі, номер колони, гаражний номер, державний номер,та марка автомобіля і ПІБ водія.

Проставляється час виїзду за графіком та фактичний, нульовий пробіг, показники спідометра, рух пального (марка, кількість по плану що видана, залишки при заїзді та виїзді).Завдання водію, найменування замовника, час прибуття та відправлення, кількість годин. Звідки взяти вантаж, куди доставити, найменування вантажу, кількість їздок з вантажем, обсяг перевезень (т.). На лицевій стороні підписи ставлять диспетчер, медпрацівник, механік, водій зворотня сторона.

Послідовність виконання завдання записується на підставі товаротранспортних накладних, які видаються на кожну їздку, заповнюється по правилам диспетчера вантажовідправника.

Результати роботи авто та причепів, первинна обробка дорожнього листа виконується змінним диспетчером після здачі водієм, диспетчер розраховує витрати пального за нормою. Час в наряді визначається в русі та простої, окремо, кількість їздок з вантажем, розраховує по показникам спідометра загальний пробіг, визначає кількість перевезених тонн, і виконаних тонно-кілометрів, після первинної обробки дорожні листи передаються у відділ обліку транспортної роботи.

Товарно-транспортна накладна (ТТН) є документом по якому вантажовідправник описує матеріальні цінності, зі свого складу.

ТТН дає змогу прослідкувати рух товарно матеріальних цінностей, ТТН виписується в трьох екземплярах.

1) Перший екземпляр залишаться на складі вантажовідправника

2) Другий на складі вантожоотримувача

3) Здається на АТП і зберігається з дорожнім листом 5 років

Ще один екземпляр відправляється замовнику з рахунком за перевезення.

На сьогоднішній день розроблено спеціальне програмне забезпечення для обробки товарно-транспортних накладних та дорожніх листів, для отримання результатів роботи АТЗ за минулу добу, тиждень, декаду, місяць, квартал, рік, цю роботу виконує оператор ПК, який підпорядкований начальнику відділу обліку транспортної роботи, або начальнику служби перевезень.

Диспетчерський звіт, на підставі даних первинної обробки дорожніх листів, змінний диспетчер складає звіт про роботу АТЗ.

Основними показниками звіту є обсяг перевезень в тоннах, транспортна робота в тонно-кілометрах, автомобілегодини, облікова кількість автомобілів, експлуатаційна кількість автомобілів, на підставі визначається

3.2 Управління перевезеннями в АТП. Графік руху ТЗ

На постійних маршрутах роботу АТЗ організують за годинним графіком. Графіки руху забезпечують ритмічну роботу пунктів навантаження та розвантаження вантажів, а також автотранспортних засобів. Годинний графік складається в АТП та погоджується з вантажовідправниками та вантажоодержувачами. Сутність роботи за годинним графіком полягає в тому, що автомобіль рухається і прибуває в пункт навантаження та розвантаження у точно визначений час.

Ритмічна робота на лінії неможлива без чіткого і оперативного планування, складання графіків і розкладу руху .

Графіки будують на основі:

- схема маршруту, відстані між пунктами навантаження та розвантаження, а також значень нульового пробігу та вантажного пробігу за оберт.

- Витрат часу на нульовий пробіг, навантаження розвантаження обідня перерва, а також на рух по різним ділянкам маршруту, числа обертів.

Розрахунки до побудови погодинного графіка руху виконуються на основі даних розділу 2.

Таблиця – 3.1 Вихідні данні для розрахунку графіку руху

1) Час на нульові пробіги:

- у пункт навантаження

год або 13хв. (3.1)

- з пункту розвантаження

год або 13хв. (3.2)

2) Час руху автомобіля між вантажними пунктами:

год або 2год20хв. (3.3)

3) Час простою автомобіля під навантаженням-розвантаженням:

=44хв; =20хв

=20хв. =44хв (3.4)

4) Час їздки з пункту А до пункту Б:

= = 2,33+0,33+0,33=2,99год або 2год 59хв (3.5)

5) Кількість їздок: = 2; = 1. (3.6)

6) Час виїзду з АТП:

= = 8-0,2=7,8год або 7год 48хв (3.7)

7) Час заїзду:

=7,8+0,21+6,78+1+0,21=16год або 16год 00хв (3.8)

Таблиця 3.2 – Розклад руху

3.3 Режим та графіки роботи водіїв

Раціональна організація роботи водіїв полягає в такому нормуванні і розподіленні їх робочого часу при якому забезпечується досягнення і дотримання високої ефективності праці на протязі всієї робочої зміни.

При плануванні та організації роботи водіїв необхідно чітко виконувати вимоги трудового законодавства, дотримуватись встановленого порядку режиму праці і відпочинку, вірно чергувати денні та нічні зміни, не допускати значних перепрацювань у порівнянні з встановленою тривалістю робочого дня і місячним фондом робочого часу.

Положення про робочий час та відпочинок водіїв Є нормативно-правовим актом, який встановлює особливість регулювання часу праці та відпочинку водіїв автотранспортних засобів та осіб, які пересуваються на автотранспортному засобі. Воно поширюється на всі підприємства незалежно від організаційно - правових форм та форм власності на яких працюють за трудовим договором.

Режим праці та відпочинку, передбачений цим Положенням, с обов'язковим при складанні графіків роботи водіїв.

Термін «робочий час» - це час, протягом якого водій зобов'язаний виконувати роботу визначену трудовим договором і правилами.

До складу робочого часу водія включається:

- підготовчо-заключний час;

- час медичного огляду;

- час керування транспортним засобом;

- час простою в пунктах навантаження і розвантаження;

- час простою не звини водія;

- час, передбачений графіком, для короткочасного відпочинку від керування автотранспортним засобом на маршруті;

- час охорони автотранспортного засобу;

- час проведення робіт з усуненням технічних несправностей.

У разі коли для водіїв за умовами роботи не може бути додержана, передбачена тривалість робочого часу, допускається запровадження підсумованого обліку робочого часу за місяць з дотриманням планового фонду робочого часу.

При підсумованому обліку робочого часу нормативна тривалість зміни не може бути більше 10 годин.

На міжміських перевезеннях після перших 3 годин безперервного керування автотранспортним засобом передбачений відпочинок водія неменше 15 хвилин.

Перерва для відпочинку і харчування водія надається тривалістю неменше 45 хвилин і не більше 2 годин, не пізніше через 4 години після початку роботи. Ця перерва не включається в робочий час.

У разі тривалості зміни більше 8 годин водію може надаватися дві перерви.

Таблиця 3.3 – Вихідні данні до складання графіків роботи водіїв

Показник	Умовні позначення	Величина
Календарні дні за місяць		30
Вихідні дні за місяць		4
Святкові дні за місяць		-
Скорочені робочі дні перед неділею та святами		4
Підготовчо-заключний час, год.		0,3
Час на медичний огляд, год		0,1
Скорегований час в наряді, год		7,2
Режим роботиза рік		305
Режим роботи за місяць		26
Нормативна тривалість зміни		7

Розрахунки до складання графіку роботи :

1) Плановий місячний фонд робочого часу основного водія :

(3.7)

2) Дні роботи за місяць :

(3.8)

3) Фактична тривалість зміни :

(3.9)

4) Запланована кількість змін за місяць :

(3.10)

5) Фонд робочого часу для а-ля за місяць ( 26 робочих днів ) :

(3.11)

6) Час, що повинен відпрацьовувати підмінний водій:

(3.12)

7) Кількість автомобілів, яку необхідно закріпити за підмінним водієм:

Примітка: За водієм повинно бути закріплене ціле число автомобілів, тому виходить що за одним підмінним водієм – 1 автомобіль.Отже виходить, що за 2 автомобілями закріплюється бригада в складі 2 чоловік (1 основний водій і 1 підмінний).

Графік буде виглядати таким чином ( на прикладі однієї бригади)

Таблиця 3.4 – Графік роботи водіїв

Примітка: Переробка годин за місяць допускається не більше 10 годин в місяць

П – дні роботи водія;

П1 -

П2 -

П3 –

В – дні міжзмінного відпочинку водія;

- вихідні дні.

4. Економічний розділ

4.1 Розрахунок показників до складання виробничої програми. Таблиця виробничої програми

4.1.1 Кількість автомобілів в експлуатації

(4.1)

4.1.2 Автомобіле-дні в експлуатації

(4.2)

4.1.3 Автомобіле-дні облкові

(4.3)

4.1.4 Облкова кількість автомобілів

(4.4)

де Дк-365 днів

при сезонних перевезеннях Дк=Др

4.1.5 Загальна вантажність

(4.5)

4.1.6 Автогодини в експлуатації (4.6)

4.1.7 Середный час в наряді

(4.7)

4.1.8 Кількість їздок за piк (сезон)

4.1.9 Автомобіле години в простої під навантаженням і розвантаженням

( 4. 9 )

4.1.10 Автомобіле години в pyci

(4.10)

4.1.11 Середній час простою під навантаженням -розвантаженням за їздку

(4.11)

4.1.12 Вантажний пробіг (4.12)

4.1.13 Загальний пpoбiг (4.13)

4.1.14 Середньодобовий пробіг

(4.14)

4.1.15 Середня відстань їздки з вантажем

(4.15)

4.1.16 Коефіцієнт використання пробігу

(4.16)

4.1.17 Середня технічна швидкість

(4.17)

4.1.18 Фактичний обсяг перевезень (4.18)

4.1.19 Фактичний вантажний пробіг

4.1.20 Можливий обсяг перевезень

(4.20)

4.1.21 Коефіцієнт статичного використання вантажності

(4.21)

4.1.22 Річна продуктивність одного автомобіля

а) в тоннах

(4.22)

б) в тоннокілометрах

(4.23)

4.1.23 Виробіток на одну облікову автоколону

а) в тоннах

(4.24)

б) в тоннокілометрах

(4.25)

4.1.24 Середня відстань перевезень 1т вантажу

(4. 26)

Таблиця 4.1 -Виробнича программа зексплуатації

Показник	Умовні позначення	Курсовий проект
Облікова кількість автомобілів, авт	Аоб	18
Експлуатаційна кількість автомобілів, авт	Ае’	16,74
Загальна вантажність:
А) у тоннах	N	270
Автомобіле-дні облікові, авт/дн	АДоб
Автомобіле-дні в експлуатації, авт/дн	АДе	4997
Атомобіле-години в експлуатації, авт/год	АГе	35811,56
Середній час у наряді, год.	T’	7,16
Середня технічна швидкість, км/год	Vm	24
середня вантажність, т	Qн сер
Коефіцієнт використання парку		0,754
Середній коефіцієнт використання пробігу	ї сер	0,917
Середній час простою за їздку, год.	Tн-р сер	1,06
Середня довжина їздки з вантажем, год.	Lїв сер	55,66
Середній добовий пробіг, км	Lдоб сер	121,33
Середній коефіцієнт статичного використання вантажності	сер	0,6
Обсяг перевезень, т	Qфакт	89946
Вантажообіг, ткм	Pфакт	5006934
Загальний пробіг, км	Lзаг	606296
Вантажний пробіг, км	Lван	556326
Кількість їздок за рік, їзд		9994
Автомобіле-години у русі, авт/год	АГрух	32513,54
Автомобіле-години у простої, авт/год	АГн-р
Середня річна продуктивність одного облікового автомобіля:
А) у тоннах	Uа сер	4997
Б) тоннокілометрах	Wа сер	278163
Середній виробіток на одну облікову автотонну
А) у тоннах	Uр-т сер	333,13
Б) у тоннокілометрах	Wр-т сер	18544,2

4.2 Ефективність кусового проекту

Річна продуктивність автомобіля: (4.27)

Збільшення продуктивності транспортних засобів

(4.28)

Потреба у транспортних засобах:

(4.29)

Зменшення потреб у транспортних засобах

(4.30)

Витрати палива:

- при використанні існуючих автотранспортних засобів

(4.31)

- за проектом

(4.32)

Зменшення витрат на паливо

1. Якщо однаковий тип двигуна

(4.33)

2. Загальна економія витрат на паливо в грошовому виразі

(4.34)

Висновки

В курсовому проекті на підставі результатів аналізу існуючої організації перевезень силікатної цегли та впровадження заходів щодо вдосконалення транспортного процесу можливе покращення організації перевезень та їх технологія. Був вибраний найбільш ефективний тип та марка автотранспортного засобу Урал 44202-0311-41 вантажністю 15 тонн, який поєднує в собі найбільшу продуктивність та найменшу витрату палива. На підставі схеми вантажних потоків були розроблені найбільш раціональні маршрути руху, що надало можливість отримати найвищий коефіцієнт використання пробігу. Розробка транспортно – технологічної схеми дозволила детально розглянути елементи транспортного процесу, відокремити основні операції від допоміжних.

В курсовому проекті приділена велика увага організації ритмічної роботи транспортних засобів та развантажувально – навантажувальних пунктів, розроблений графік руху. В організаційному розділі також розглянуті основні принципи транспортного процесу, складання договорів, документації на перевезення вантажів, графіки роботи водіїв.

В результаті розрахунків можна зробити висновок, щодо покращення техніко – експлуатаційних показників завдання проекту. Коефіцієнт випуску парку зріс до 0,754 , зменшився час простою під навантаження – розвантаження за рахунок підвищення рівня механізації навантажувально – розвантажувальних робіт та ритмічності роботи транспортних засобів Урал 44202-0311-41. Таким чином можна зробити висновок, що запропонований курсовий проект є доцільним.

Перелік використаних джерел

1. Інструкція про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинно транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом ті обліку транспортної роботи, затверджена наказом Мінстату України і Мінтрансу Україні від 07.08.96р. наказ №228/253

2. Гopee. А.Е. Трузовые автомобильные перевозки",-М.: АСАДЕМА, 2004.-284

3. Александров Л.А. "Организация и планирование грузовых автомобильных перевозок". М "Высшая школа", 1986.-334 с.

4. Батищев И. И. "Организация и механизация погрузочно-разгрузочных работ н автомобильном транспорте",-

М.: Транспорт, 1988.-367с.

5. Ходош М.С. "Грузовые автомобильные перевозки",- М.: Транспорт, 1986.-20бс.

6. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв автотранспортних засобів, затверджене наказом Мінтрансу України від 17.01.02 р. наказ №18 і зареєстровано Мінюстом Україні

7. Савин В.И. "Перевозки грузов автомобильным транспортом" справочное пособие. М. «Дело и Сервис»,2002-543 с.

8. Росийская автотранспортная энциклопедия "Основы експлуатации автомобильног транспорта и бухгалтерского учета автотранспортных средств" под редакцией Луканин, ВЯ, М.: МГАДИ,2001, 1том 590с, 2 том 566

9. Прейскурант № 13-01-02 Тарифы на перевозку грузов и др. услуги, выполняемьн автомобильным транспортом",-К.: 1989.-55с.

10. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом України, затверджень наказом Мінтрансу України від 14.10.97. наказ №363 із змінами та доповненнями.

11. Методичні вказівки щодо оформлення текстових документів, які виконуються в КТЕК в навчальному та виробничому процесах.