Курсовая работа: Проектування електричної мережі

Завдання

Розрахувати та проаналізувати основні техніко-економічні показники ПЕМ, а також визначити основне направлення на зниження витрат та собівартості передачі електроенергії. Географічне розташування пунктів та джерела живлення, а також данні про споживачів електричної енергії вибираємо з таблиці 1.

Таблиця 1. Варіанти вихідних даних для розрахунку

0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
А
Б
В
Г		Б
Д	В
ЕС
Ж
З
И		Г
К	А
Л

Рисунок 1 – Розміщення пунктів споживання електроенергії

Вступ

Електроенергетика є базовою галуззю економіки України, від надійного і сталого функціонування якої значною мірою залежать темпи виходу України із скрутного економічного становища та енергетична безпека держави.

Електроенергетична галузь функціонує в особливих умовах. Процес постійного і безперервного в часі збалансування виробництва і споживання електроенергії забезпечується єдиним диспетчерським управлінням об'єднаною енергетичною системою України.

Тому у даній курсовій роботі я буду проектувати електричну мережу із врахуванням цих факторів.

Енергетичне виробництво пов'язане із такими процесами як виробництво енергії, її розподіл і споживання.

Сучасні електропостачальні системи промислових підприємств, міст, сільського господарства і транспорту повинні відповідати рівню розвитку технологій, обсягу споживання електричної енергії, забезпечувати показники якості електроенергії та відповідну до вимог споживача надійність за максимальної економічної ефективності. Практично на стадії проектування об'єкта в електропостачальну систему потрібно закладати такі технічні вирішення, які забезпечили б виконання згаданих умов. Завдання ускладнюється тим, що з часом попередні умови можуть змінюватись як в частині значень електричних навантажень, територіальному їх розташуванні, так і з боку енергосистеми, сторонніх споживачів тощо. До того ж деякі вихідні дані можуть бути задані з певним наближенням або просто відсутні. Тому розроблена електропостачальна система повинна бути досить універсальною і легко адаптуватись до деякої варіації вихідних умов з можливістю її подальшого розвитку.

Звідси випливають основні вимоги до електропостачальних систем, а отже й до їх проектування:

1.Максимальна економічна ефективність, з якою можна було б всі фактори врахувати в економічному еквіваленті, тобто кількісно. Оскільки це неможливо, існують інші вимоги.

2.Забезпечення показників якості електроенергії відповідно до чинних стандартів.

3.Надійність системи відповідно до категорії електроприймачів за надійністю електропостачання.

4.Простота та наочність схем, що забезпечує підвищення надійності експлуатації.

5.Гнучкість електропостачальної системи.

6.Придатність до розширення або реконструкції.

7.Максимальна електро-, пожежо – та вибухобезпека під час експлуатації.

8.Застосовування найсучасніших способів каналізації електроенергії, силових елементів та елементної бази захисту, автоматики, керування тощо.

Електроенергетика – інфраструктурна галузь, і від того, як вона функціонуватиме, залежать не лише економічні показники, від цього залежить життя і здоров’я населення країни, можливості суспільства нормально жити та працювати.

Останнім часом зроблено досить багато для реформування галузі електроенергетики. Деякі заходи вже дали свої результати, а деякі – ще ні. Тому перед державою стоїть ще ціла низка проблем, які вона має вирішувати як самостійно, так і з залученням неурядових організацій.

1. Вибір схеми електричної мережі

При виконанні даного розділу курсової роботи необхідно скласти два найбільш раціональні варіанти схем електропостачання району. З них, на основі попередніх розрахунків і критеріїв порівняльної економічної ефективності, ми виберемо найбільш економічний варіант. На рисунку 1 приведені 2 варіанти схем електричної мережі.

Рисунок 1.1 – Схеми електричної мережі

Проведемо техніко-економічне порівняння.

Для вибраних варіантів визначаються перетоки потужності на участках електричної мережі. Результати розрахунків заносяться у таблицю 1.1.

Визначимо довжини ділянок мережі за формулою:

L_ij =1,1·m_L· ·l_ij (км) (1.1)

де l_ij – довжина на карті між вузлами (см);

m_L – масштаб (км/см);

1,1 – коефіцієнт нелінійності траси.

Результати розрахунків заносимо до таблиці 1.1.

Наприклад, для лінії ЕС-В (першого варіанту схеми):

L_ЕС-В = 1,1·m_L ·l_ij =1,1·8·3,2 = 28,16 (км)

Розрахунок потужності на головних ділянках проводимо за формулою:

S_ЕС1 =, (1.2)

де S _i – повна потужність i-тогонавантаження на шляху від ЕС₁ до ЕС₂ ,

L _i2 – довжини ланок від i-того вузла до ЕС₂ ;

L_S – сума довжин ланок замкненої мережі.

Розрахунок першого варіанту схеми:

S_спА = 25 + j15,49 (МВА);

S_спБ = 15 + j9,3 (МВА);

S_спВ = 11 + j5,33 (МВА);

S_спГ = 21 + j10,17 (МВА).

Потокорозподіл на ділянках лінії (2-га схема):

Іншу схему розрахуємо аналогічно, а результати зведемо до таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 – Перетоки потужності по ділянках мережі

По величині повної потужності у відповідності з економічними інтервалами потужності (таблиця 7.10 [3]) вибираємо марки проводів та клас номінальної напруги для ділянок мережі. За результатами вибору заповнюємо таблицю 1.2.

Економічно доцільна напруга залежить від багатьох чинників: потужності, навантажень, їхньої відстані від джерела живлення, розташування щодо один одного, обраної конфігурації електричної мережі, засобів регулювання напруги і т.д.

Напругу вибираємо виходячи з попереднього розподілу потужності в елементах мережі, протяжності ділянок мережі і відповідно до формули Іларіонова, що дає задовільні результати для ліній будь-якої довжини і переданої потужності.

, (1.3)

де l_ij – довжина ділянки мережі, км;

P_ij – активна потужність ділянки ланцюга.

Розрахуємо напругу ділянки ЕС-В першого варіанту:

Отже приймаємо за номінальну напругу цієї лінії 110 кВ. Інші результати розрахунку заносимо до таблиці 1.2.

Переріз проводу вибираємо за методом економічних інтервалів за перетоками потужностей в лініях.

Отже, відповідно таблиці 2.1 [9], обираємо лінії електропередач з наступними параметрами:

- номінальна напруга – 110 кВ;

- тип опор – одно ланцюгові та дволанцюгові;

- матеріал опор – залізобетон;

- район ожеледі – IV;

- марка та переріз проводу;

Для всіх інших ліній електропередач розрахунок виконуємо аналогічно.

І_розр = a₁ × a_Т ×I _S / n_л , (1.4)

де a₁ – коефіцієнт, який враховує зміну навантаження лінії за роками її експлуатації;

a_Т – коефіцієнт, що враховує число годин використання максимального навантаження лінії Т_нб ;

I _{S (5)} – сумарний струм, відповідний до максимального навантаження лінії;

n_л – кількість ланцюгів лінії.

Результати розрахунку представлені в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 – Вибір проводів для ділянок електричної мережі та номінальної напруги

Розрахуємо втрати потужності в електричних лініях для кожного варіанта за формулою:

(1.5)

(1.6)

де r₀ – питомий опір провода;

L_i – довжина i -го участка.

Час втрат максимальної потужності визначається по формулі:

(1.7)

де Т_нб – число годин використання максимального навантаження, год./рік.

Втрати електроенергії на транспорт розраховують для кожного варіанта

за формулою:

W_k = Р_k · (1.8)

Всі розрахунки зводимо в таблицю 1.3.

Таблиця 1.3 – Втрати потужності в електричних лініях

Визначимо капіталовкладення у спорудження електричної мережі для вибраних варіантів схеми. Вони складаються із вартості підстанцій і вартості ліній електропередач. У вартість обладнання підстанції входить вартість комірок вимикачів на стороні вищої напруги і вартість трансформаторів. При цьому використовуються укрупнені показники вартості [4]. Усі дані по капіталовкладенням заносимо до таблиці 1.4.

При визначенні капіталовкладень скористаємось довідниковими даними вартості спорудження ЛЕП 110 кВ з [3] (ціни, що в довіднику приймаємо в доларах США):

Таблиця 1.4 – Визначення капіталовкладен

1.1 Вибір трансформаторних підстанцій

Капіталовкладення підстанцій включають в себе вартість вимикачів та вартість трансформаторів, з [3] виберемо трансформатори для пунктів схеми, враховуючи потужності вузлів навантаження і перетоки потужності.

Виконаємо вибір трансформаторів для кожного пункту.

Пункт А:

Номінальна потужність трансформаторів:

(1.9)

(МВА)

Тому обираємо трансформатор ТРДН-25000/110.

Аналогічно проведемо розрахунок для інших пунктів навантаження.

Пункт Б:

Номінальна потужність трансформаторів:

(МВА)

Тому обираємо трансформатор ТДН-16000/110.

Пункт В:

Номінальна потужність трансформаторів:

(МВА)

Тому обираємо трансформатор ТДН-10000/110.

Пункт Г:

Номінальна потужність трансформаторів:

(МВА)

Тому обираємо трансформатор ТРДН-25000/110.

Таблиця 1.5 – Капіталовкладення підстанцій

Вартість вимикачів визначаеться по кількості приеднань в схемі та ціні одного вимикача. В першому варіанті 28 вимикачів і в другому – 28, вартість одного вимикача – 42 тис. у.о. Отже вартість встановлених вимикачів у схемах №1 і №2 буде становити відповідно 9525,6 (тис. грн.) та 9525,6 (тис. грн.).

Вартість підстанцій в схемах складають:

К_Під1 =К_тр +К_вим1 =4617+9525,6 = 14142,6 (тис. грн);

К_Під2 =К_тр +К_вим2 =4617+9525,6 = 14142,6 (тис. грн).

Капіталовкладення по різним схемам складають:

К1 = К_ПЛ1 + К_Під1 = 39892,564+13948,2 = 53840,764 (тис. грн);

К2 = К_{ПЛ 2} + К_Під2 =37239,523+14288,4 = 51527,923 (тис. грн).

Визначимо щорічні витрати на амортизацію і обслуговування мережі:

, (1.12)

де К_леп , К_п/ст. – капітальні вкладення відповідно в ЛЕП і підстанцію;

а_ал , а_крлеп – відрахування на амортизацію і капітальний ремонт ліній електропередач, % (а_ал = 5%, а_крлеп = 8%);

а_о/пс , а_крпс – відрахування на амортизацію і капітальний ремонт п/ст, % (а_о/пс = 15%, а_крпс = 3%);

Визначимо щорічні витрати на покриття втрат електроенергії:

(1.13)

d – коефіцієнт, що враховує підвищення вартості електроенергії в залежності від віддалення мережі від джерела живлення (d =1,1);

a – питомі затрати, пов’язанні з необхідністю розширення електростанцій для компенсації втрат потужності в мережі, грн../кВт (a=1000 грн /кВт);

К_м – коефіцієнт співпадання розрахункового навантаження мережі з максимумом енергосистеми (К_м =1);

DР_нб – втрати активної потужності в режимі максимальних навантажень, кВт;

b – середня питома собівартість електроенергії, що втрачається в мережі, грн../кВт·год (b=0,14 грн./кВт×год);

W – втрати електроенергії за рік, кВт×год.

Схема №1:

(тис. грн);

Схема №2:

(тис. грн).

Затрати на відшкодування втрат електроенергії в мережі включаються в щорічні витрати на експлуатацію мережі:

И_Σ =И+З_втрат . (1.14)

Схема №1:

И_S =5679,471+1554660,48 = 1560339,956 (тис. грн);

Схема №2:

И_S = 6047,069+3531654,49 = 3537701,558 (тис. грн).

Вибираємо першу схему мережі, так як цей варіант економічно доцільніший.

2. Характеристика району електромережі

Електрична мережа, що проектується призначена для електропостачання району. Номінальна напруга мережі 110 кВ. В пунктах живлення передбачено встановлення двох трансформаторів 110/10 кВ

Технічні характеристики ЛЕП і підстанцій представлені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 – Технічна характеристика ЛЕП

Таблиця 2.2 – Технічна характеристика підстанцій

Визначимо площу району. Для цього схему району нанесемо на міліметрівку, крайні точки району обведемо замкненою лінією, що встановлює територію району. Вона займає площу 3024 (км² ).

3. План відпуску електроенергії споживачам

В даному розділі нам необхідно визначити загальну кількість отриманої від електростанцій та відпущеної споживачам електроенергії. Кількість відпущеної споживачам електроенергії визначається по формулі, кВт×год:

(3.1).

(кВт.год).

Необхідно також розрахувати втрати електроенергії в розподільчих мережах, які повинні бути додані до втрат в основних мережах та трансформаторах, що розраховані в розділі1.

Втрати в розподільчих мережах розраховуються по формулі, кВт×год:

D А=(S² _max /U²⁾ × r₀ × l ×t × n, (3.2)

де n – кількість комірок на стороні НН запроектованої підстанції;

l – середня довжина ліній 10 кВ.

Припускаємо, що ЛЕП-10кВ передає потужність в середньому 3 МВА на відстань 8 км, провід АС-50 (r₀ =0.603 Ом/км), тому комірок на всіх підстанціях буде 28 шт.

Результати розрахунку втрат електроенергії в мережах і трансформаторах заносимо в таблицю 3.1, та таблицю 3.2.

Таблиця 3.1 – Втрати потужності і енергії в ЛЕП

Таблиця 3.2 – Втрати потужності та енергії в розподільчій мережі

Таблиця 3.3 – Втрати потужності та енергії в трансформаторах

Трансформатор	ПС	Sнав, МВА	, МВА	cosφ	ΔРк, кВт	ΔРх, кВт	Δ, годрік	ΔРпс, кВт	ΔА, кВт.год
										ТРДН-25000/110	А	29,41	25	0,85	120	27	4591,782	137,0	629280,652
ТДН-16000/110	Б	17,65	16	0,85	85	19	89,70	411884,512
ТДН-10000/110	В	12,22	10	0,9	60	14	72,81	334349,739
ТРДН-25000/110	Г	23,33	25	0,9	120	27	106,2	487953,342
Всього								405,8	1863468,244

(3.4)

Втрати енергії в трансформаторах визначимо за формулою:

D А= D Р_п/ст Δτ, (3.5)

Отриману від енергосистеми електроенергію визначаємо додаванням до загальної кількості відпущеної енергії сумарних втрат (включаючи втрати в розподільчих мережах) за формулою, кВт×год:

(3.6)

де D А^он _леп – втрати енергії в лініях основної напруги.

n – кількість трансформаторів у вузлі.

4. Розрахунок об'єму ремонтно-експлуатаційного обслуговування

Для визначення об’єму ремонтно-експлуатаційного обслуговування необхідно скласти повний перелік обладнання і споруд ПЕМ у відповідності з номенклатурою (додаток 2,3. [4]).

Об’єм ремонтно-експлуатаційного обслуговування розраховується по нормативах в умовних одиницях, які наведено в дод. 2,3. Дані розрахунку заносимо в таблицю 4.1, в якій виділяємо проміжні підсумки по ЛЕП і підстанціях. Крім того, до підсумку об’єму ремонтно-експлуатаційного обслуговування добавляється 10% (для обліку не включеного в перелік обладнання зв’язку, а також робіт по договорах зі споживачами енергії).

Об’єм ремонтно-експлуатаційного обслуговування визначимо в умовних одиницях, використовуючи дані з [4], та занесемо результати розрахунку у таблицю 4.1.

Для ЛЕП-10кВ:

Кільк.ум. од.= Кільк.од. вим.· Кільк. ум. од. на од (4.1)

Кільк.ум. од.=224·2,1=470,4 (ум. од.)

Таблиця 4.1 – Об’єм ремонтно-експлуатаційного обслуговування в умовних одиницях

Об’єм ремонтно-експлуатаційного обслуговування з урахуванням обладнання зв’язку:

1136· 1,1 = 1249,6 (у.о.)

Об’єм ремонтно-експлуатаційного обслуговування в одиницях приведеної потужності:

1136· 0,01 = 11,36 (прив. МВт)

5. Розрахунок суми капітальних вкладень в основні фонди ПЕМ

Суму капітальних вкладень, або балансову вартість основних фондів визначаємо по укрупнених показниках їх вартості, взятих з [3].

Вартість ОФ = Кількість од. виміру · Ціна за од (5.1)

Для комірок ВРП:

Вартість ОФ = 28·340,2=9520 (тис. грн.)

Дані розрахунку заносимо в таблицю 5.1.

Таблиця 5.1 – Балансова вартість основних фондівПЕМ

Вартість ремонтно-виробничої бази і житлових будинків визначаємо в залежності від загального об’єму ремонтно-експлуатаційного обслуговування по таблиці 4.1 [4]. Для вибраного варіанта приймаємо тип РВБ-V (об’єм обслуговування від 1000 до 3000 ум. одиниць:

Вартість РВБ:

– Всього:

160 тис. · 2 = 320 (тис. грн.);

– В т.ч. обладнання:

52 тис. · 2 = 104 (тис. грн.);

– Вартість житлових будинків:

48 тис. · 2 = 96 (тис. грн.).

Кількість машин і механізмів, що використовуються для ремонту і експлуатації ліній і підстанцій (машин, автокранів підйомників, тракторів, телескопічних вишок і т. п.) приймається в залежності від питомої густини електромереж по нормативах, що наведені в таблиці 4.1 [4]

Для вибраного варіанту густина мереж складає:

(1136/3024) · 1000 = 375,661 у.о на 1000 км² ,

Тому кількість машин на 100 у.о вибираємо рівну 0,6

0,6 · 11,36 = 6,816;

Приймаємо 7 машин.

Вони будуть коштувати:

7 · 132 тис. = 924 (тис. грн.).

6. Розрахунок чисельності персоналу підприємства електричних мереж

Чисельність робітників ПЕМ визначаються по укрупнених нормативах, що наведено в додатку 1 [4]. Нормативи передбачають необхідну чисельність робочих, інженерно-технічних робітників і МОП для визначення ремонтних, експлуатаційних і робіт по реконструкції, що здійснюються в об’ємах, передбачених ПТЕ, інструкціями по експлуатації споруд і обладнання електричних мереж у відповідності з правилами техніки безпеки.

Чисельність на обслуговування ЛЕП-110 кВ

Чисельність на обслуговування ЛЕП-10 кВ

Чисельність на обслуговування РП-10 кВ

Чисельність на обслуговування ТП-10/04

Чисельність на обслуговування силових тр-рів

Чисельність на обслуговування приєднань з вимикачами 110 кВ

Чисельність на обслуговування приєднань з вимикачами 10 кВ

Чисельність оперативного персоналу підстанцій

Ч’’’ = 3,3/100·145,2 + 2,2/100 · 224 + 46/100 · 28 + 33/100 · 8 + 7,6/100 · 28 + 2,6·5 + 5,3/100·8 = 40,791 (чол).

Отриману чисельність коректуємо коефіцієнтами К1 і К2, згідно таблиці 13 [4]

Коефіцієнт К1 залежить від:

– Температурної зони;

– Району по ожеледі;

– Наявності гір;

– Проходження ПЛ по сільськогосподарських територіях.

Для Вінницької області К1=1,04

Ч’’ = Ч’’’ · К1 = 40,791 · 1,04 = 42,423 (чол).

Коефіцієнт К2 враховує територіальну густину електромережі, що виражається розрахунковою чисельністю персоналу на 1000 км² з урахуванням К1 (42,423 /3024)·1000 = 14,028.

Тобто з таблиці 7.1 [4] приймаємо К2 = 1,1.

Отже:

Ч’ = Ч’’ · К2 = 42,423 · 1,1 = 46,665

Визначимо нормативну чисельність ІТР і службовців.

Чисельність з таблиць 1,1, 1,2, 1,4, 1,6 [4] – 20%

(3,3/100·145,2+2,2/100·224+2,6·5)·1,04·1,1·0,2 = 5,198

Чисельність з табл. 1,3, 1,5 [4] – 30%

(33/100 · 8 + 46/100 · 28 + 7,6/100 · 28) · 1,04 · 1,1 · 0,3 = 6,056

– Чисельність ІТР і службовців приймаємо 12 чол.

– Чисельність АУП приймаємо 5 чол., з таблиці 1.8 [4]

– Загальна чисельність працівників: 58 чол.

7. Визначення річних затрат і собівартості передачі електроенергії

Річні витрати ПЕМ визначаються по наступним основним статтям:

– Амортизація основних засобів.

– Основна і допоміжна заробітна плата робітників по експлуатації і поточному ремонту (з врахуванням на соціальне страхування).

– Цехові (загальнорайонні) витрати.

– Загальномережні витрати.

Сума амортизації основних засобів визначається у відповідності з нормами амортизації, що наведені в додатку 2 [4].

Таблиця 7.1 – Розрахунок суми амортизації основних засобів виробництва.

До І групи увійшла вартість

– Вартість ЛЕП 35899,7832 (тис. грн.);

– РВБ (без обладнання) 320 – 104 = 216 (тис. грн.).

До ІІ групи увійшла вартість

– Машини 924 (тис. грн).

До ІІІ групи увійшла вартість

– Основних фондів ПС 28155,6 (тис. грн.);

– Обладнання 96 (тис. грн).

До ІІІ групи увійшла вартість

- Засобів зв’язку 3202,769 (тис. грн.);

Витрати по заробітній платні всього персоналу визначаються виходячи з середньої річної заробітної платні (оплати по посадових окладах і тарифах плюс планові премії) в розмірі:

- для робітників 12000 (грн./рік),

- для ІТР 30000 (грн./рік),

- для АУП 36000 (грн./рік).

До основної заробітної плати додають додаткову заробітну плату (оплата чергових і додаткових відпусток, днів виконання держобов’язків, яка приймається в розмірі 10% основної заробітної платні.

Витрати по заробітній платні включають в себе тільки заробітну платню робітників, зайнятих функціями експлуатації і поточного ремонту. Ця заробітна платня складає 60% загального фонду основної і додаткової заробітної платня всього персоналу ПЕМ.

Оплата праці робітників, виконуючих капітальний ремонт обладнання, здійснюється за рахунок амортизації (вона складає 25% фонду зарплати), остання частина фонду зарплати (18%) – це заробітна платня загальноцехового (загальнорайонного) персоналу, що відображається у відповідній статті витрат.

При визначенні витрат по заробітній платі потрібно також врахувати відрахування на соціальні потреби в розмірі 35,7%.

Таким чином, витрати по заробітній платі визначають по формулі:

И_з.п. = Ф × 0,6 × 1,357, (7.1)

де Ф – загальний фонд заробітної плати всього персоналу.

Загальнорайонні (цехові) витрати включають в себе заробітну платню робітників апарату управління ПЕМ (ІТР, службовців і частини робітників), витрати на ремонт і експлуатацію загальнорайонних будівель, споруд, обладнання, пускові витрати і деякі інші.

Розмір загальнорайонних витрат визначається по формулі:

И_з.р. = 0,18 × Ф + 0,22 × И_а. (7.2)

Тобто в залежності від загального фонду заробітної плати всього персоналу ПЕМ і витрат на амортизацію обладнання.

Загальноцехові витрати – це витрати, які формуються в цілому по підприємству електричних мереж (адміністративно-управлінські витрати, утримання апарату, відділів, служб ПЕМ і інші). Сума цих витрат, що відноситься до собівартості передачі електроенергії ПЕМ, повинна прийматися в розмірі 30% загального фонду заробітної плати ПЕМ.

И_з.м. = 0,3 × Ф. (7.3)

Результати річних витрат ПЕМ на передачу та розподіл електроенергії зводять у таблицю 7.2.

Таким чином витрати по заробітній платі складають:

И_зп = 78 · 0,6 · 1,357 =63,5 (тис. грн.)

Розмір загальнорайонних розходів визначаємо за виразом:

И_зр = 0,18Ф + 0,22И_а = 0,18 · 78 + 0,22 · 2990,227= 671,889 (тис. грн.)

Загальноцехові витрати:

И_ос = 0,3Ф = 0,3 · 78 =23,4 (тис. грн.)

Таблиця 7.2 – Калькуляція витрат ПЕМ на передачу та розподіл електроенергії

На основі підсумку затрат визначають питомі постійні витрати ПЕМ, грн../МВт прив.:

S_пост =U_Σ × 10 ³ / N_прив (7.4)

де N_прив - приведена потужність району електромережі, МВт.прив.

Собівартість передачі електроенергії без врахування втрат енергії в мережі і трансформаторах визначають за формулою, коп./кВт×год:

S_пер =U_Σ × 10⁵ / Э_відп . (7.5)

Собівартість передачі електроенергії з врахування втрат енергії в мережі і трансформаторах визначають за формулою, коп./кВт×год:

S_пер =U_Σ × 10⁵ +( D А^осн _леп + D А_п/ст. ) × z / Э_відп (7.6)

де z – купівельна вартість однієї кВт×год електроенергії для ПЕМ (Z =50 коп/кВт·год).

S_пост. = U_S · 10³ / N_прив = 3749,016·10 ³ /11,36 = 330019,014 (грн/МВт_прив. ); (7.7)

S_пер. = U_S · 10⁵ /Э_відп. = 3749,016·10⁵ /432000·10³ = 0,867 (коп/кВт·год);

S_пер. = (U_S · 10⁵ +() · Z)/Э_відп. =

=(3749,016·10⁵ + (232202,721+2896320,30+1863468,244) 10³ ·50)/432000·10³ =

=6,645 (коп/кВт·год).

8. Зведені техніко-економічні показники

По результатах попередніх розрахунків складемо таблицю зведених техніко-економічних показників роботи ПЕМ (таблиця 8.1).

Таблиця 8.1 – Зведені техніко-економічні показники роботи ПЕМ

Висновки

В процесі виконання даної курсової роботи я підкріпив свої навички у користуванні довідниковою літературою, ДЕСТами, єдиними нормами і розцінками, таблицями, а також набув навиків техніко-економічного планування і аналізу. Ознайомився з методикою складання плану відпущення електроенергії споживачам, з практичними методами розрахунку основних економічних показників роботи ПЕМ.

За допомогою показників порівняльної економічної ефективності я вибрав оптимальний варіант енергопостачання споживачів, розрахував і проаналізував основні техніко-економічні показники ПЕМ. Таким чином, я отримав, що собівартість передачі електроенергії з врахуванням втрат енергії в мережі і трансформаторах складає 6,645 (коп./кВт×год).

Для полегшення свого виконання курсової роботи я використав такі програмні комплекси, як: Microsoft Word, Microsoft Excel, що значною мірою спростили розрахунки для курсової роботи.

Список використаної літератури

1. Электрические системы и сети / Под ред. Г.И. Денисенко. – К.: Вища шк. Головное изд-во, 1986. – 584 с.

2. Пособие к курсовому и дипломному проектированию для электроэнергетических специальностей: Учебное пособие для студентов вузов / Под ред. В.М. Блок. – М.: Высш.шк., 1981.

3. Справочник по проектированию электрических систем /Под ред. С.С. Рокотяна и И.М. Шапиро, – М.: Энергия, 1997.

4. Методичні вказівки по курсовому проектуванню.