Реферат на тему:
ЦИБУЛЯ ВЕДМЕЖА,
ЦИБУЛЯ ГОРОДНЯ,
ЦИКЛАМЕН ЄВРОПЕЙСЬКИЙ
ЦИБУЛЯ ВЕДМЕЖА
(левурда, черемша)
Allium ursinum
Лук медвежий
Багаторiчна трав'яниста цибулинна рослина родини лiлiйних. Цибулина довгаста, обгорнута прозорими білуватими оболонками. Стебло (квiткова стрiлка) безлисте, пряме, до 40 см заввишки, тригранне. Листки прикореневi, еліптично-ланцетнi, плоскi. Квiтки правильнi, двостатевi, зiбранi в зонтикоподібне суцвiття. Цвiте у травнi. Плід - коробочка.
Росте в тiнистих листяних i мiшаних лiсах Карпат.
Для виготовлення галенових препаратiв використовують стебла з листками i цибулини. Надземну частину рослини заготовляють у травнi, а цибулини - пiсля дозрiвання насiння.
Рослина мiстить ефiрну олiю, вiтамiни, ферменти (лiзоцим).
Препарати цибулi ведмежої стимулюють видiлення шлункового соку i жовчi, посилюють перистальтику кишечника, знищують патогенну флору кишок i сприяють розвитку нормальної флори кишечника, пагубно дiють на аскарид (сприяють виведенню з кишечника гострикiв), знижують артерiальний тиск, розширюють кровоноснi судини, сповільнюють ритм i збiльшують амплiтуду серцевих скорочень, розрiджують харкотиння, мають фiтонцидну дiю.
Застосовують при анорексiї, проносах, гастритах, гіпертонічній хворобi, атеросклерозi, грипi, бронхiтi, пневмонiї, дизентерiї, кашлi, глистнiй iнвазiї, cебореї, гнiйних ранах i виразках, мiкозах, трихомонадному кольпiтi, коростi, випаданнi волосся, для запобiгання вагiтностi (мiсцево).
Внутрiшньо - настiй (1 ч. ложку подрiбненої на кашку цибулини настоювати години у 200 мл холодної кип'яченої води) приймати по 50 мл тричі на день до їди.
Зовнiшньо - аплiкацiї на пошкоджені дiлянки. Iнгаляцiї: (кашку з цибулин вводять у нiздрi на ватці). Тампони: (потовчену цибулину загортають у марлю i щодня вводять у пiхву на 5 год ранком i ввечері.
ЦИБУЛЯ ГОРОДНЯ
Allium cepa
Багаторiчна трав'яниста сизувато-зелена цибулинна рослина родини лiлiйних. Цибулина приплюснута, куляста або яйцеподiбна, з перетинчастими суцiльними жовтими внутрiшнiми лусками. Стебло (квiткова стрiлка) без листя, пряме, до 80 см заввишки, трубчасте, обгорнуте пiхвами листкiв при основi. Листки дворяднi, трубчастi, гострi. Квiтки двостатевi, правильнi, зiбранi в кулясте, зонтикоподібне суцвiття; оцвiтина проста, віночкоподібна, зеленувато-бiла. Цвiте у червнi - серпнi. Плід - коробочка.
Цибулю городню вирощують як овочеву i лiкарську рослину.
Використовують свiжу цибулю.
Цибуля мiстить ефiрну олiю, вiтамiни (А, В, C), органiчнi кислоти (яблучну, лимонну, тiоцiанову, фiтинову), цукри (мальтозу, глюкозу, сахарозу, фруктозу), флавоноїди (епiреозид, кверцетин), мiнеральнi солi (калiй, залiзо, кобальт, марганець, селен, цинк, сiрку).
Галенові препарати цибулі городньої стимулюють секрецiю i моторику шлунково-кишкового тракту, мають антисклеротичнi, фiтонциднi, гіпоглікемічні, холеретичнi властивостi; сперматогенну (посилює виділення сперми) активнiсть, змiцнює і сприяє росту волосся, покращує кровопостачання шкiри, лiкує вугрi, а також екзему i фурункули, тривалонезаживаючі рани, виразки.
Застосовують при атеросклерозi, гiпертонiчнiй хворобi, авiтамiнозах, цукровому дiабетi, гiпертрофiї простати, статевій слабкості у чоловіків (імпотенції), кашлi, коклюші, бронхітах, атонiї кишечника. Мiсцево використовують при трихомонадному кольпiтi (кашку свiжої цибулi вкладають з тампоном у пiхву), при грипi (закапують соком цибулi нiздрi або клаптик марлi з кашкою цибулi) при випадiннi волосся, гнiйних ранах, а також для видалення мозолiв та бородавок.
У народнiй медицинi слов'ян цибулею найчастiше лiкували виразки та рани, що довго не гоїлися.
Цибулю необхідно їсти чоловiкам, у котрих виявлено неправильну функцiю простати. Цибуля знижує рiвень цукру в кровi.
Внутрiшньо - настоянку цибулi городньої на горiлцi (1:5) приймати по 15 крапель тричі на день. При коклюшi треба звечора порiзати або потерти велику цибулину, покласти до порцелянового горнятка, додати 3 ст ложки кип'яченої холодної води i 2 ст ложки цукру, перемiшати, i залишити до ранку. Приймати по 1 ч ложцi через кожнi 3 години. При кашлi позитивний ефект дає і такий рецет: лушпиння вiд цибулин варити в 1 л води, до половини початкового об'єму. Процiдити, додати 100 г меду. Пити по 150 мл тричі на день.
При гiпертрофiї простати вживають свiжий сік цибулi з медом (1:1) приймати по 1 ч ложцi тричі на день, застосовують також при злоякiсних пухлинах, анемiї, можна використовувати також саму цибулю в якості харчового продукта при аденомі простати, їсти щодня по 1 цибулині .
Зовнiшньо - сік цибулi закапують у вухо при болю, втирають у шкiру голови для укрiплення волосся: на 2 год зробити будь-яку поживну маску для волосся, потiм змити. Втерти сік цибулi в шкiру голови, покрити полiетиленом зверху зав'язати хустиною або рушником. Через 30 хв волосся чистою промити водою, потім прополоскати у вiдварi який містиь листя кропиви та череди звичайної (1:10).
Для укрiплення волосся i стимуляцiї його росту використовують також сумiш: шість частин вiдвару корiння лопуха, чотири частини соку цибулi, одна частина коньяку. Сумiш втирають у коренi волосся з допомогою зубної щiтки, потiм масажують масажною щiткою i через годину промивають волосся чистою водою.
Сік цибулi городньої використовують для вiдбiлювання i зміцнення шкiри обличчя. Цибулиний сік запобiгає утворенню зморщок, знiмає набряки i синцi пiд очима. Для надання свiжостi та омолодження обличчя застосовують цибулю не тiльки зовнiшньо у виглядi масок, для кращого ефекту її треба також їсти регулярно щодня.
При гнiйних ранах, а також таких, що довго не гояться застосовують мазь, для якої треба взяти 1 ст ложку козячого або овечого жиру i ? ст ложки кухонної солi додати дрiбно порiзану стару цибулину. Все це помістити в один посуд i перетовкти на однорiдну масу. Взяти цiєї маси завбiльшки з волоський горiх (для рани середньої величини) i покласти всередину рани й ззовнi неї. Накласти пов'язку, i тримати 24 год. При першому застосуванні дуже болить, бо лiки "в'їдаються" в рану i витягають iз неї бруд. Бiль зменшиться пiсля другого i третього застосування, а за четвертим i п'ятим - зовсiм припиниться, i до цього часу рана загоїться.
При алергiчних висипах на шкiрi та екземi застосовують аплiкацiї (крохмаль i свiжий свинячий жир порiвну, а тертої цибулі додаємо наполовину менше). Аплiкацiю суміші прибинтувати на 30 хв тричі на день.
Аби переконатися, що маска з цибулі не викличе подразнення, спочатку треба випробувати лікувальну суміш на невеличкій ділянці шкіри.
ЦИКЛАМЕН ЄВРОПЕЙСЬКИЙ
(фіалка альпійсбка)
Cyclamen vernum (Cyclamen europaeum)
Багаторічна трав'яниста, до 20 см заввишки рослина родини первоцвітих. На кінці короткого або видовженого кореневища має приплюснуто-кулясту бульбочку. Листки прикореневі, здебільшого вічнозелені, прості, з серцеподібною формою. Квітки правильні, двостатеві, віночок карміново-червоний. Цвіте з серпня до жовтня. Плід - коробочка.
Батьківщина цикламена європейського - гори Середньої Європи, Балканський півострів.
Для медичних потреб використовують свіжі бульби, які заготовляють восени і зберігають у підвалах у вологому піску.
Бульби цикламена містять сапонін цикламен, який при гідролізі розщеплюється на аморфний сапогенін, цикламітерин і цукор.
Експериментальними дослідженнями встановлено, що препарати цикламену виявляють протистоцидну активність, а за дією на серце схожі на препарати наперстянки. В гомеопатії цикламен використовують при розладах шлунково-кишкового тракту та при простудних захворюваннях. У народі цю рослину визнають як засіб, що допомагає при порушеннях менструацій і пов'язаних з ними нервових розладах, при невралгіях, порушеннях травлення, коліках внаслідок метеоризму та при ревматичних болях.
Використовують цикламен і як зовнійшній засіб. Особливо ефективним вважається застосування рослини при головних болях простудного характеру, фронтитах і гайморитах. Хворому, який сидить іх закинутою назад головою, вводять піпеткою в ніздрі по 2 краплі свіжого процідженого соку і в такому положенні залишають його на 5 хв, слідкуючи за тим, щоб дихав через ніс. Після цього хворому треба пов'язати голову і лягти у ліжко. Через 10 - 15 хв після сеансу хворий починає чхати й кашляти, рясно потіє, з ніздрів починається виділення великої кількості секрету. Через деякий час хворий міцно засипає й прокидається здоровим. При ревматизмі використовують потовчені бульби, накладаючи отриману масу на больові місця.
Внутрішньо - настій (1 ст ложка подрібненої сировини заливають 500 мл окропу, настояти 30 хв). Пити по 50 мл тричі на день. Настоянку (готують на 70% спирті у співвідношенні 1:10) по 30 крапель тричі на день.
Зовнішньо - свіжий сік бульб по 2 краплі в обидві ноздрі.
Симптоми отруєння: уже через 10 - 20 хв пiсля потраплення галенових препаратів цикламену у великих дазах через шлунок вiдмiчається загальна слабiсть, нудота, блювання, болi в животi, у ротi солодкуватий присмак який змiнюється гiрким. Характерні симптоми при отруєнні цикламеном - вiдчуття пітливості, головокружiння, судоми, серцево-судинна недостатнiсть.
Лiкування: для попередження всмоктування проводять промивання шлунка значною кількістю води або розчином калiю перманганату i штучно викликають блювання, дають активоване вугiлля (3 ст ложки на 500 мл води), сольовi послаблюючi i сечогiннi засоби, для покращення роботи серця призначають засоби, нормалізуючі діяльність серцево-судинної системи та центральної нервової системи (кофеїну натрiю бензоат 10% - 1 мл, олiйний розчин камфори 20% - 1 мл, кардiотонiчнi i судиностимулюючi засоби (строфантин 0,05% - 1 мл, мезатон 1% - 1 мл), штучне дихання.
|