Реферат: Оцінка інженерного захисту працівників обєкта
Название: Оцінка інженерного захисту працівників обєкта Раздел: Рефераты по экономике Тип: реферат |
Реферат на тему: Оцінка інженерного захисту працівників об’єкта Інженерний захист працівників об’єкта – це захист з використанням інженерних споруд: сховищ, протирадіаційних укриттів. Він досягається завчасним проведенням інженерних заходів щодо будівництва і обладнання захисних споруд з урахуванням умов розташування об’єкта і вимог будівельних норм і правил. Оцінка інженерного захисту працівників об’єкта полягає у визначенні показників, які характеризують здатність інженерних споруд забезпечити надійний захист людей, що можливо при виконані наступних умов: - загальна місткість захисних споруд дозволяє укрити найбільшу працюючу зміну; - захисні властивості захисних споруд відповідають потрібним (забезпечують захист людей від надлишкового тиску ударної хвилі та іонізуючих випромінювань); - системи життєзабезпечення захищених споруд забезпечують життєдіяльність персоналу протягом встановленого терміну безперервного перебування їх в захисних спорудах; - розміщення захисних споруд відносно місць роботи дозволяє людям укритися за сигналом ЦО у встановлені строки. - На основі оцінки інженерного захисту визначаються заходи, спрямовані на підвищення надійності заходу персоналу об’єкта від уражаючих факторів, а відповідно, і на підвищення стійкості функціонування об’єкта в умовах виникнення НС. Для оцінки інженерного захисту працівників в умовах радіаційного забруднення необхідні наступні вигідні дані: 1. Відстань до місця можливого ядерного вибуду, L, км. 2. Потужність ядерного вибуху, кт, і вид вибуху. 3. Дані про середній вітер: Vсв - швидкість середнього вітру, який панує в даному районі розташування об’єкта, км/год; напрямок середнього вітру (приймається найнесприятливіший – в напрямку об’єкта). 4. Кліматичні умови району розташування об’єкта (кліматична зона) І, ІІ, ІІІ, ІV). 5. Загальна кількість працівників, що підлягають укриттю. 6. Кількість працівників в підрозділам підприємства та їх віддалення від захисних споруд. 7. Характеристики захисних споруд: розташування захисних споруд на об’єкті; типи захисних споруд (сховище, ПРУ); надлишковий тиск, який витримують конструкції споруд; коефіцієнт послаблення радіації ( Кпосл ) огороджувальними конструкціями споруд або матеріал і товщина кожного захисного шару перекриття; основні і допоміжні приміщення, їх розміри (площа і висота); тип і склад елементів системи по вітропостачання; об’єм резервних ємностей систем водопостачання та каналізації; елементи санітарно-технічних пристроїв. Оцінка інженерного захисту працівників об’єкта здійснюється в наступній послідовності. І. Оцінка захисних споруд за місткістю. Місткість захисних споруд об’єкта визначається у відповідності з нормами об’ємно-планувальних рішень. За кількістю місць оцінюється можливість укриття працівників у найбільшій працюючій зміні. Послідовність оцінки: 1. Виявляється наявність основних і допоміжних приміщень і відповідність їх розмірів нормам об’ємно-планувальних рішень. 2. Розраховується кількість місць (М) з урахуванням норм на одну людину: S1 =0,5 м2 /люд. за наявності в захисній споруді двоярусних нар, S1 =0,4 м2 /люд. за наявності триярусних нар (для приміщень висотою 2,9 м і більше): М=Sn /S1 Де Sn – площа приміщень для укриття, м2, S1 – площа приміщень на 1 людину, м2 . 3. Перевіряється відповідність об’єму приміщень в зоні герметизації встановленій нормі на одну людину (не менше 1,5 м3 /люд.) Для цього розраховується об’єм всіх приміщень в зоні герметизації Vо (крім приміщень дизельних електростанцій, тамбурів і розширювальних камер): Vо = Sо . h До h – висота приміщень, м; Sо – загальна площа всіх приміщень в зоні герметизації, м2 . Далі визначається об’єм приміщення, що припадає на одну людину: V1 =V0 /М Якщо V1
4. Визначається показник, який характеризує захисні споруди за місткістю (можливість укриття працюючого персоналу), - коефіцієнт місткості: Км = М/Н, Де М – загальна кількість місць в захисній споруді; Н – чисельність найбільшої працюючої зміни, ч. За результатами розрахунків робиться висновок про можливість укриття працівників об’єкта. Перевіряється наявність у сховищі необхідної кількості нар і відповідність їх місткості сховища. Кількість нар повинна бути: при установці двоярусних нар (одні нари довжиною 1280 см забезпечують 4 місця для сидіння, 1 – для лежання) Н=М/5; при установці триярусних нар (4 місця для сидіння, 2 – для лежання) Н=М/6. ІІ. Оцінка захищених споруд за захищеними властивостями. На цьому етапі визначаються захисні властивості захищених споруд і оцінюється можливість надійного захисту людей від впливу надлишкового тиску та іонізуючих випромінювань. Послідовність оцінки: 1. Визначаються захисні властивості щодо ударної хвилі – надлишковий тиск ( 2. Визначаються захисні властивості щодо іонізуючих випромінювань – коефіцієнт послаблення радіації (К посл.). Захисні властивості щодо іонізуючих випромінювань також можуть бути наведені в характеристиці сховища, ПРУ або знайдені розрахунковим шляхом. При цьому, якщо в районі розташування об’єкта очікується дія проникаючої радіації, тоді розрахунок проводиться за радіоактивним забрудненням і проникаючою радіацією окремо за формулою: Кпосл.зах
. = Кр
Де Кр – коефіцієнт, що враховує умови розташування сховища; n – кількість захисних шарів матеріалів перекриття сховища; hi – товщина і-го захисного шару, см; di – товщина шару половинного послаблення. 3. Визначаються потрібні захисні властивості захисних споруд Для цього знаходять мінімальну відстань до ймовірного центру вибуху: Rx=Rr-Гвідх. Потрібний коефіцієнт послаблення радіації від радіактивного забруднення знаходиться за формулою: Кпосл .Рзпотр .=ДРЗ max /50=5P1 max (tпоч. – tk )/50 Де ДРз max – максимальна доза радіації на відкритій зоні за 4 доби; P1 max – максимальний рівень радіації на 1 год. Після вибуху, що очікується на об’єкті, tпоч. – час початку забруднення території об’єкта відносно вибуху, визначається за формулою tпоч. = Rx /Vсв + tвип. де tвип. – час випадання радіоактивних речовин (в середньому приймається tвип. = 1 год.) tк – час закінчення опромінення,tк + tпоч. +96 год. 4. Вибираються захисні споруд, у яких захищені властивості не нижчі від потрібних. Визначається показник, що характеризує захисні споруди об’єкта за захисними властивостями: Кз.п = Nз.п /N Nз.п – кількість людей, що будуть укриті в захисних спорудах із захищеними властивостями, не нижчими від потрібних; N – чисельність персоналу. Що підлягає укриттю. У висновках вказується, які сховища не відповідають вимогам стосовно захисних властивостей і які заходи необхідно провести для підвищення їх захисних властивостей. ІІІ. Оцінка систем життєзабезпечення захисних споруд. Оцінка системи повітропостачання здійснюється в наступній послідовності: 1. Визначаються тип, склад і параметри системи і визначається кількість повітря, що постачається системою за годину в двох режимах: в режимі І – чистої вентиляції і в режимі ІІ – фільтровентиляції. Кількість зовнішнього повітря, що подається у сховище, приймається: - за режимом І – 8,10, 11 і 13 м3 /год на одну людину відповідно до температури зовнішнього повітря до 20о С (І кліматична зона); 20-25о С (ІІ зона), 25-30о С (ІІІ зона) і більше 30о С (ІV зона); - за режимом ІІ – 2 м3 /год на одну людину, 5 м3 /год на одного працівника на пункті правління і 10 м3 /год на одного працюючого на електроручному вентиляторі (ЕРВ). У сховищах, що розташовані у ІІІ і ІV кліматичних зонах, для режиму ІІ необхідно передбачити охолоджуючі пристрої або збільшення кількості повітря, що одається, до 10 м3 /год на людну. Як джерело для охолодження передбачається вода, що зберігається у заглиблених резервуарах чи отримана з водозабірних свердловин. Для повітропостачання сховищ без повітроохолоджувальних установок місткістю до 300 чоловік, розташованих відповідно у ІІІ і ІV кліматичних зонах, застосовуються фільтровентиляційні комплекти ФВК-1 і ФВК-2. Задача Визначити через кілька секунд пройде ударна хвиля “Відстань”, якщо вибух був за 40 км. Швидкість ударної хвилі – 3 км за 8 секунд. Список літератури: 1. І.М. Миценко “Цивільна оборона” Чернівці, 2004 р. 2. Захаренка М.В. “Безпека життєдіяльності”, Львів 1997 р. 3. Конституція України, 1997 р. 4. Кирич Н.Б. “Безпека життя й охорона праці”, Київ 2000 р. |