Використання сучасних комп’ютерних технологій
у протидії транснаціональній злочинності
В умовах сьогодення відбувається якісна зміна кримінального світу: у своїй злочинній діяльності кримінальні структури використовують найсучасніші досягнення науки і техніки, комп’ютерні системи та нові інформаційні технології. Тобто, відбувається процес інтенсивної інтелектуалізації організованої злочинності. Новим небезпечним явищем стає транснаціоналізація злочинності, залучення організованого “національного” криміналітету до діяльності злочинних угруповань інших країн, що стрімко прогресує внаслідок неадекватної міжнародної активності України стосовно координації боротьби з цим явищем, яке завдає шкоди міждержавним економічним відносинам, підриває авторитет держави. Сфера діяльності транснаціональної злочинності розповсюджується на наркобізнес, торгівлю ядерними матеріалами і зброєю, крадіжки та контрабанду автомобілів, організовані форми пограбування транспортів з вантажами і т.ін. З метою ефективної протидії зазначеним негативним явищам та створення сприятливих умов для вжиття всього комплексу відповідних заходів розроблено та впроваджено в діяльність державних структур Автоматизовану інформаційну систему (АІС) “Інтегрований національний банк даних (ІНБД) про транспортні засоби”.
Метою розробки АІС “ІНБД про транспортні засоби” є створення широких можливостей максимального забезпечення матеріальних прав громадян, передбачених розділом 2 Конституції України, впровадження принципово нових можливостей у протидії незаконному ввезенню та легалізації в Україні викрадених за кордоном транспортних засобів, виявлення та знешкодження злочинних транснаціональних угруповань і терористичних організацій.
АІС “ІНБД про транспортні засоби” за рядом своїх показників розроблена на рівні кращих закордонних систем, відповідає міжнародним стандартам та інтегрується з іншими аналогічними системами країн Європи, Азії та Америки. В АІС “ІНБД про транспортні засоби” об’єднано сім функціонально пов’язаних між собою автоматизованих інформаційно-пошукових підсистем (АІПС «Національний банк даних — “Автомобіль”», “Угон”, “Угон — СНД”, “Документ”, “Номерний знак”, “Штрафмайданчик”, “Пересувний об’єкт”), що реалізують замкнутий цикл діяльності підрозділів органів внутрішніх справ за такою послідовністю: збір, накопичення, систематизація, аналіз інформації по кримінальним базам даних; обробка запитів і видача інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників, транспортні засоби, власниками яких є члени організованих злочинних угруповань, кримінальні авторитети, про викрадені в Україні, країнах СНД та інших країнах світу транспортні засоби, про викрадені і втрачені номерні знаки, реєстраційні документи та посвідчення водія, про знаходження автомототранспортних засобів на штрафмайданчиках; опрацювання та видача статистичної інформації у вигляді звіту чи окремих цифрових даних.
До Інтегрованого національного банку даних мають безпосередній доступ підрозділи Державтоінспекції, оперативних підрозділів органів внутрішніх справ, Національного бюро Інтерполу в Україні, Державної податкової адміністрації, Державної митної служби, Служби безпеки України і т.ін.
Інформацією ІНБД користуються (за запитами до УДАІ МВС України) також Прокуратура, зацікавлені міністерства України (Держкомкордон, Держкомстат, МНС, Міноборони, Мінекобезпеки, Мінтранс, Мінюст України), заводи-виробники транспортних засобів та запасних частин, торговельні організації по реалізації автомобілів тощо.
Джерелами первинної інформації (перший рівень), що надсилається щоденно каналами електронної пошти до баз даних Управлінь ДАІ ГУ–УМВС України в областях, є:
районні (міжрайонні) реєстраційно-екзаменаційні підрозділи ДАІ;
районні відділи (відділення) внутрішніх справ та ДАІ;
підрозділи дорожньо-патрульної служби.
В УДАІ (ВДАІ) ГУ–УМВС України в областях (другий рівень) збирається і накопичується інформація з районного рівня, ведуться обласні бази даних транспортних засобів та їх власників, викрадених в Україні та за кордоном транспортних засобів, викрадених чи загублених реєстраційних документів та посвідчень водія, відомостей про дорожньо-транспортні пригоди і порушення Правил дорожнього руху, стан доріг та їх обладнання. Інформація, що передається до АІС “ІНБД про транспортні засоби” з обласних баз даних, конвертується у відповідний формат даних ІНБД і електронною поштою виділеними каналами зв’язку передається до УДАІ МВС України (державний рівень).
Програмне забезпечення АІС “ІНБД про транспортні засоби” підтримується операційною системою UNIX. Використання спектру продуктів фірми MICROSOFT (WINDOWS 95, WINDOWS 98, WINDOWS NT) надає розробникам та користувачам величезні переваги і не тільки по сумі витрат, але й за можливістю управління та адміністрування.
АІС “ІНБД про транспортні засоби” функціонує на одній з найсучасніших систем управління базами даних ORACLE, яка є лідером у побудові систем клієнт-сервер та технологій реляційних систем управління базами даних. Система управління базами даних ORACLE має такі переваги:
можливість одночасного обслуговування великої кількості користувачів;
підтримка великих обсягів даних (не менше 20 Гб);
забезпечення обробки запитів у режимі реального часу;
наявність засобів для роботи в архітектурі клієнт-сервер (САSЕ-технологія);
наявність розвинених засобів захисту даних від несанкціонованого доступу (не нижче рівня С2) та збоїв обладнання;
підтримка розподілених баз даних;
розвинені комунікаційні засоби.
Ефективне функціонування ІНБД забезпечується створеною корпоративною інформаційно-обчислювальною мережею (ІОМ) Державтоінспекції. Вона слугує для об’єднання підрозділів органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів у єдиний інформаційний простір і призначена для обміну даними між цими підрозділами з районного рівня до рівня МВС України на принципах глобальної корпоративної мережі архітектурної побудови IP (Internet Protokol). Інформаційно-обчислювальна мережа дозволяє розширити мережу обміну даними інших підрозділів МВС України, які мають в основі ту саму архітектурну ідеологію. Мережа побудована на виділених чотирьох провідних міжміських каналах зв’язку зі швидкістю з’єднання від 28,8 Кбіт/сек до 2 Мбіт/сек між обласними центрами та столицею. В областях створено вторинну мережу — від ОРЕВ УДАІ до МРЕВ та інших підрозділів. У мережі задіяно 317 серверів баз даних та 28 комунікаційних серверів.
Інформаційно-обчислювальна мережа УДАІ МВС України забезпечує:
єдину комунікаційну мережу доступу локальних та віддалених користувачів, а також інших територіальних підрозділів та служб МВС до баз даних УДАІ МВС України та його підрозділів в областях у єдиному мережевому середовищі;
високонадійну систему архівації даних у єдиному стандарті;
багатоступеневу систему захисту даних від несанкціонованого доступу;
високу надійність комплексу технічних засобів, що функціонують в цілодобовому режимі експлуатації;
єдине адміністрування ІОМ з дистанційним контролем мережі (SNMP — контроль) в цілому та можливість реконфігурації її у критичних ситуаціях чи за необхідністю;
високу швидкість обробки запитів користувачів при максимальній кількості підключених локальних та віддалених користувачів, що функціонують в ІОМ УДАІ МВС України.
З метою забезпечення якісного функціонування ІНБД про транспортні засоби та мережі ІОМ у жорстких умовах часу реагування, надійності та таємності інформації, а також з метою забезпечення розвитку ІОМ та збільшення кількості компонентів без необхідності подальшої докорінної модернізації засобів та видів зв’язку і запасом потужності техніки для незмінної експлуатації протягом тривалого часу створено математичну модель системи, яка є основою побудови архітектури АІС “ІНБД про транспортні засоби”.
Це уможливило розробку та впровадження технічних та програмних рішень, які забезпечують її сумісність з аналогічними системами інших підрозділів МВС України. При створенні математичної моделі були застосовані:
1. Класичний апарат теорії імовірності.
2. Сучасні результати теорії систем масового обслуговування.
3. Апарат вирішення задач оптимізації для нелінійних систем з динамічними обмеженнями.
4. Сучасний апарат алгебри циклограм, який дозволяє з допомогою засобів когнітивної графіки в діалоговому режимі ефективно вирішувати динамічні розподільні задачі взаємовідносин користувачів в ІОМ Державтоінспекції.
5. Сучасні методи ефективного виконання операцій пошуку у великих базах даних.
Завдяки математичному моделюванню ІОМ ДАІ було досягнуто такі результати:
1. Розроблені та впроваджені інтелектуалізовані алгоритми диспетчерування потокових процесів у мережі, які дозволяють здійснювати балансування каналів таким чином, що задана оперативність отримання інформації забезпечується на всіх рівнях ієрархії системи.
2. Створено теоретичне обґрунтування нарощування потужностей ІБД Державтоінспекції та ІОМ ДАІ без заміни архітектури та топології мережі, що базується на можливості розширення матриці інтенсивності інформації, що передається, зі збереженням діючої структури ІОМ Державтоінспекції.
3. В результаті досліджень була синтезована оптимальна структура ІОМ ДАІ, яка дозволила при заданій оперативності отримання інформації мінімізувати орендну плату за канали зв’язку. Синтезований варіант має топологію “зірки” з центром в УДАІ МВС України і “променями” в УДАІ ГУМВС–УМВС в областях з додатковими каналами зв’язку між УДАІ ГУМВС–УМВС. Базовий варіант, який використовувався для порівняння, мав топологію “зірки” без додаткових каналів зв’язку між УДАІ (ВДАІ) ГУМВС–УМВС, але з більшою пропускною можливістю між УДАІ МВС України та УДАІ (ВДАІ) ГУМВС–УМВС України. Орендна плата синтезованого варіанту виявилася нижче за орендну плату базового на 15 %.
4. Для центрального вузла мережі УДАІ МВС України здійснено динамічну оптимальну маршрутизацію інформаційних потоків.
5. В АІС “ІНБД про транспортні засоби” реалізовано новий алгоритм кластиризації, який основано на оптимізації механізму, хешируванні, що динамічно розширюється.
6. В АІС “ІНБД про транспортні засоби” здійснено оптимальну стратегію випереджувального вибору інформації.
В результаті реалізації розроблених алгоритмів швидкість отримання оперативної інформації збільшилася на 45 %.
Сервер баз даних УДАІ МВС України взаємодіє з метою передачі та прийому даних з сервером (серверами) Управління оперативної інформації (УОІ) МВС України та Національного центрального бюро Інтерполу в Україні, для чого слугують маршрутизатори, увімкнені в мережу ETHERNET МВС України і ETHERNET УДАІ МВС України та з’єднані між собою високошвидкісними модемами через виділений канал зв’язку, тим самим поєднуючи дві мережі в єдину. Таке рішення дозволяє одночасно вирішити завдання звернення локальних та віддалених користувачів УДАІ МВС України до баз даних, яка функціонує на серверах УДАІ МВС України.
АІС “ІНБД про транспортні засоби” в базі даних вміщує інформацію про:
автомототранспортні засоби, що пройшли державну реєстрацію у реєстраційних підрозділах ДАІ, та власників цих транспортних засобів;
викрадені автомототранспортні засоби як в Україні, так і за її межами;
викрадені та втрачені державні номерні знаки;
викрадені та втрачені реєстраційні документи та документи водія;
автомототранспортні засоби, затримані та доставлені на штрафмайданчики.
До підсистем ІНБД відносяться:
АІПС “Автомобіль” — призначена для автоматизації реєстраційної діяльності реєстраційно-екзаменаційних підрозділів (РЕП) ДАІ — державної реєстрації транспортних засобів та обліку їх власників, видачі реєстраційних документів і т.ін.
За результатами роботи міжрайонних реєстраційно-екзаменаційних відділів (МРЕВ) формується районна картотека транспортних засобів та їх власників (база даних), що зберігається на районному сервері. На ньому також знаходяться дані, необхідні для роботи МРЕВ, — довідкова та кримінальна інформація (довідники-класифікатори, бази даних викраденого в Україні, в країнах СНД та інших країнах світу автомототранспорту, викрадених та загублених документів, номерних знаків). Ці кримінальні бази даних автоматично з державного рівня поновлюються (тиражуються) за допомогою реплікаційного серверу УДАІ МВС України.
Центром реґіональної корпоративної мережі є локальна обчислювальна мережа УДАІ ГУ–УМВС України в областях. На центральному сервері обласної бази даних (БД) зберігаються: обласна картотека зареєстрованих транспортних засобів та їх власників, криміногенні бази даних (“Угон”, “Угон-СНД та Інтерполу”, “Документ”, “Номерний знак”).
Кримінальні бази даних використовуються для перевірки ТЗ, що реєструються, з метою запобігання реєстрації викрадених ТЗ чи їх реєстрації за викраденими документами. За допомогою обласного поштового серверу здійснюється обмін електронною поштою з УДАІ МВС України (поповнення інформації відповідних баз даних, отримання некоректних записів, які не підвантажилися до АІС “ІНБД про транспортні засоби”, тиражування у своєму регіоні кримінальних баз даних і т.ін.).
Накопичення інформації про викрадені в Україні транспортні засоби здійснюється в АІПС “Угон”. Відомості про викрадення ТЗ з регіональних баз даних каналами електронної пошти передаються до АІС “ІНБД про транспортні засоби” державного рівня, поповнюють її базу даних і розповсюджуються в регіони не пізніше ніж через 30 хв з моменту надходження цієї інформації до чергової частини УДАІ ГУ–УМВС України в областях. У разі знаходження викраденого ТЗ він знімається з обліку в обласній базі даних і відкоригована інформація каналами електронної пошти передається до АІС “ІНБД про транспортні засоби” та тиражується по обласним кримінальним базам даних.
Накопичення інформації про викрадені в країнах СНД та інших країнах світу транспортні засоби здійснюється АІС “Угон-СНД та Інтерполу”. Джерелом інформації є Управління оперативної інформації МВС України, яке отримує її за відповідними міжнародними каналами. Тиражування інформації по всім УДАІ ГУ–УМВС України здійснюється аналогічно розповсюдженню даних в АІС “Угон”.
Накопичення інформації про викрадені чи загублені реєстраційні документи, посвідчення водія здійснюється АІС “Документ”, а викрадені чи загублені державні номерні знаки — АІС “Номерний знак”. Джерелом первинної інформації для них є дані чергових частин районних Управлінь та відділів внутрішніх справ (при викраденні) або РЕП ДАІ (при втраті). Поповнення обласного банку даних та Інтегрованого національного банку даних ДАІ державного рівня здійснюється також через канали електронної пошти.
Накопичення інформації про транспортні засоби, що затримані на арештмайданчиках як безхазяйні, за підозрою у підробці номерних агрегатів (двигуна, кузова, шасі, рами), реєстраційних документів чи номерних знаків, за грубі порушення Правил дорожнього руху чи за невідповідність технічного стану автомобіля чинним в Україні нормам здійснюється АІС “Штрафмайданчик”.
Для здійснення зв’язку та з метою отримання за запитами інформації з АІС “ІНБД про транспортні засоби” стосовно патрульного автомобіля чи стаціонарного поста ДАІ каналами зв’язку було створено АІС “Пересувний об’єкт —2”. Основним її призначенням є оперативна перевірка інспектором ДАІ транспортного засобу безпосередньо на дорозі за наявними в ІНБД базами даних (“Національний банк даних — “Автомобіль”, “Угон”, “Угон-СНД”, “Документ”, “Номерний знак”). Патрульний автомобіль ДАІ чи стаціонарний пост ДАІ оснащується мобільним телефоном з клавіатурою, що дає можливість протягом 10–30 с отримати необхідну інформацію. Після обробки запиту по базам даних ІНБД відповідь на запит передається у зворотному напряму до патрульного автомобіля ДАІ (стаціонарного поста ДАІ).
Кожен запит до АІС “ІНБД про транспортні засоби” автоматично фіксується у відповідному файлі бази даних із зазначенням тексту запиту, дати і часу його надходження, інформації щодо ініціатора запиту, що уможливлює контроль використання службової інформації.
АІС “ІНБД про транспортні засоби” дає змогу підключати для взаємодії інші самостійно існуючі АІПС ДАІ:
АІПС “Адмінпрактика” (облік порушень Правил дорожнього руху);
АІПС “ДТП” (облік та аналіз дорожньо-транспортних пригод);
АІПС “Водій” (облік результатів здачі іспитів на право керування ТЗ та виданих посвідчень водія);
АІПС “Дорога” (облік та опрацювання інформації про стан доріг та їх обладнання);
АІПС “Спецвантаж” (облік маршрутів перевезення небезпечних, великовагових та великогабаритних вантажів).
Користувачами АІС “ІНБД про транспортні засоби” є:
підрозділи Державтоінспекції;
Управління карного розшуку;
Управління кримінального пошуку;
Управління по боротьбі з організованою злочинністю;
Управління оперативної інформації;
НЦБ Інтерполу в Україні;
Служба безпеки України;
Державна податкова адміністрація;
Прокуратура;
Державна митна служба;
міністерства та відомства України;
торговельні організації;
заводи-виробники.
Користувачі системи за наявності виділених каналів зв’язку підключаються безпосередньо до АІС або отримують інформацію за письмовими запитами.
Незаконний обіг автотранспортних засобів як вид організованої транснаціональної злочинності. Події, що сталися в Європі на початку 90-х років — розпад соціалістичного табору, розділ СРСР, утворення нових самостійних держав з прозорими кордонами, — призвели не тільки до значних прогресивних політичних і економічних перетворень.
Всупереч намірам урядів європейських держав цей період політичних і економічних змін був повною мірою використаний і організованими злочинними формуваннями для розвитку різноманітних форм злочинності транснаціонального характеру. Відкриття кордонів, свобода міжнародних пересувань, інтенсивний потік капіталу, товарів та послуг не тільки стали причиною демократичних і політичних зрушень в багатьох країнах, але й створили сприятливі умови для розвитку міжнародної організованої злочинності.
Транснаціональна організована злочинність становить загрозу як для нових демократичних держав, так і для держав зі стабільною економічною системою, а також країн Центральної та Східної Європи, які тільки останніми роками запровадили або ще запроваджують демократичні реформи та принципи ринкової економіки. Злочинні організації все ширше розгортають транскордонні операції не тільки з метою зміни кон’юнктури ринку, а й для того, щоб уникати протидії правоохоронних органів.
Нерівність систем кримінального правосуддя і правоохоронних органів, з точки зору оперативних та матеріально-технічних можливостей, означає, що ступінь ризику для злочинних елементів значною мірою залежить від місця перебування злочинної організації. З районів (країн) найменшого для себе ризику злочинні організації здійснюють постачання нелегальних або викрадених товарів та послуг на ті ринки, де існує можливість отримання максимальних прибутків.
Така діяльність організованих злочинних угруповань набуває значних масштабів. Використовуючи окремі держави за основні бази, кримінальні організації розташовуються в декількох країнах, в яких наявні відповідні умови для злочинної діяльності, наприклад, значні ринки для збуту незаконної продукції або викраденого товару. До цього процесу за транспортно-перевалочні пункти залучаються території ряду держав, через які злочинні організації, використовуючи корупцію і підкуп, забезпечують транзит нелегальних та викрадених товарів. Зазначені організації стають важливими учасниками міжнародної діяльності та відіграють чималу роль у заборонених законом сферах діяльності, наприклад, у виробленні наркотиків та торгівлі ними, незаконному обігу транспортних засобів, вогнепальної зброї, вибухових речовин. Ці сфери мають глобальні масштаби і приносять прибутки, які перевищують розміри валового національного доходу деяких держав.
Значне зростання незаконного обігу автотранспортних засобів, його територіальних масштабів постійно викликає занепокоєння правоохоронних органів майже всіх країн Європи. Крадіжки автомобілів та їх нелегальний обіг завдають державам Європи значних матеріальних збитків і негативно впливають на їх економічний стан та безпеку, що вимагає від урядів цих держав та правоохоронних органів посилення міжнародного співробітництва у цій галузі.
Загальновідомо, що останнім часом в Україні загрозливих масштабів набула криміналізація у сфері обігу автотранспорту, обумовлена спеціалізацією злочинних угруповань на викраденні автомобілів за кордоном та ввозі їх в нашу державу для незаконного продажу. Фактично Україна, як і більшість країн СНД, стала “відстійником” викрадених іномарок, що негативно впливає на імідж нашої країни серед європейських держав.
Крадіжки автотранспорту як вид транснаціональної злочинності слід розглядати за двома основними аспектами.
По-перше, цей вид незаконного “промислу” при незначних матеріальних затратах надає значних прибутків організованим злочинним структурам.
По-друге, зростання моторизації у світі і в Європі після 1989 р. викликало виникнення величезного існуючого і нині “ринку збуту” для викрадених автомобілів і організованої системи “забезпечення” цього ринку. Це, в свою чергу, спричинило втягнення до незаконного автообігу широкого кола країн, виникнення міжнародних організованих злочинних організацій з відповідним напрямом злочинного “бізнесу”.
З метою успішної боротьби зі злочинністю, її окремими видами необхідно володіти інформацією стосовно загальних причин виникнення цього лиха та причин конкретних злочинних проявів.
Серед причин поширення автомобільних крадіжок на сьогодні в Україні та світі слід виділити такі:
можливість отримання великих прибутків, які мають злочинні організації, сплачуючи безпосереднім виконавцям невелику винагороду за викрадення автомашини, що потім перепродається цілісно або частинами. За викрадену автомашину, як правило, отримують приблизно половину її справжньої вартості;
невеликий ризик викриття. Ризик бути затриманим при вчиненні крадіжки автотранспорту є порівняно невеликим. “Фахівець”- викрадач спроможний відімкнути та завести будь-яку машину за 10 с. Після крадіжки автомашина переховується у надійному місці (наприклад, у закритому гаражі, зареєстрованому на сторонню особу), де на неї чекає розмонтування на запасні частини чи експорт за підробленими документами в іншу країну;
поширення міжнародних кримінальних зв’язків. Процес демократизації суспільства в європейських країнах після розпаду Радянського Союзу та соціалістичного блоку стрімко поширив зв’язки міжнародної злочинності та межі їх впливу. Географія торгівлі викраденим транспортом втратила свої старі кордони — до неї додалися території колишнього Радянського Союзу, країни соціалістичного блоку, держави Середнього Сходу та Центральної Африки;
національні особливості та розбіжності законодавчих систем різних країн. Організована міжнародна злочинність вдало використовує прогалини та недосконалість чинного законодавства, а також розбіжності чинних законодавств різних країн стосовно порядку перевірки, реєстрації автотранспорту та процедури повернення викраденого транспорту власникові;
незадовільний рівень співпраці та координації діяльності правоохоронних органів різних держав у сфері протидії незаконному обігу автотранспорту. Рівень взаємодії між правоохоронними органами різних країн залишається недостатнім через відсутність єдиних баз даних, мовні бар’єри, розбіжності у підходах до оперативної та процесуальної діяльності.
Крадіжки автотранспортних засобів є специфічним складом злочину, після вчинення якого залишається небагато слідів, а у багатьох випадках вони взагалі відсутні. Крім того, існує ще низка умов, що ускладнюють розкриття та попередження цього виду злочинів, а саме:
швидкість та мобільність цього виду злочинних посягань. Дуже важко затримати автомобільного викрадача безпосередньо при вчиненні крадіжки, оскільки сам злочин вчиняється швидко і непомітно, як правило, за відсутності свідків. Переслідування та спроби викрити злодія на викраденій автомашині є теж важкою справою, оскільки злочинці, як правило, достатньо кваліфіковані водії та нерідко мають пристрої, що дозволяють контролювати переговори на поліцейській (міліцейській) хвилі. За достатньо незначний термін автомашина може вже знаходитися зовсім в іншому населеному пункті, або і в іншій країні чи надійно схованою у гаражі або в інших місцях під охороною;
швидка зміна складу злочинної групи. Як свідчить аналіз практики розкриття злочинів у сфері незаконного обігу викраденого автотранспорту, викрадачі автомашин можуть працювати відразу на декілька злочинних організацій та швидко переходити з одного угруповання до іншого, що значно ускладнює можливості викриття як безпосередніх викрадачів автомашин, так і встановлення причетності до цього конкретних злочинних груп;
необхідність залучення великої кількості персоналу та технічного забезпечення до викриття і припинення діяльності злочинного угруповання. Робота з викриття кримінальної групи, що займається викраденням та торгівлею викраденим автотранспортом, потребує залучення великої кількості співробітників різних служб та агентури, а також значного технічного забезпечення, зокрема, відеозйомки, підслуховування телефонних переговорів, експертних досліджень і т.ін.;
значний попит на автомашини, що залишається таким і на сьогодні. Густота та скупченість автомашин у містах зростає з кожним роком (особливо це помітно у країнах - виробниках автотранспортних засобів), що також стає сприятливим фактором для розвитку цього виду злочинів;
складність ідентифікації викраденого транспорту та його частин. Після професійної підробки дуже складно ідентифікувати викрадену автомашину, навіть якщо буде доведено, що вона є викраденою. Окрім того, значна кількість частин та агрегатів зовсім не мають ідентифікаційних ознак;
суперечливість інтересів державного та приватного сектору. Для державних органів найважливіша мета — розкриття злочину та забезпечення невідворотності покарання злочинців у той час, як для приватного сектору найбільш важливим завданням є відшкодування матеріальних збитків та повернення автомашини власнику. Існує також конкуренція між ділерами автомобільних фірм, фірмами-виробниками автотранспортних засобів, охоронних засобів, страховими компаніями та приватними детективними агенціями, що також негативно відбивається на загальному рівні протидії автомобільним крадіжкам.
Ситуація в Україні. З часу отримання Україною незалежності, відкриття кордонів для переміщення громадян та транспортних засобів в державу хлинув потік автотранспорту, значна кількість якого була викраденою. В Україні виникли організовані злочинні угруповання, що спеціалізувалися на ввезенні таких транспортних засобів, їх легалізації та продажу. Ці злочинні угруповання налаштовували зв’язки із закордонними злочинними угрупованнями або мали там своїх представників, що відбувалося на тлі швидкого зростання міжнародної організованої злочинності, яка має транснаціональний характер.
Така загрозлива тенденція обумовлена значними досягненнями в розвитку технологій і засобів зв’язку, безпрецедентним розширенням міжнародної комерційної та економічної діяльності, перевезень, туризму, у тому числі й автотуризму. Так, за даними Генерального секретаріату Інтерполу в Європі щорічно викрадається понад 2 млн, а у Сполучених Штатах Америки та Канаді — понад 1,7 млн одиниць автотранспорту.
Транснаціональні злочинні організації ефективно використовують сформовану міжнародну обстановку, в результаті чого транснаціональна злочинність не тільки розширяє свої кордони, але й приносить великі прибутки. Інтернаціоналізація організованої злочинності виявляється і в розширенні ринків збуту викрадених автомототранспортних засобів.
Проблема боротьби з викраденням транспортних засобів є актуальною на сьогодні для правоохоронних органів практично всіх країн. У середині 90-х рр. це явище в Україні набуло загрозливого характеру, з приводу чого Кабінетом Міністрів України від 11 квітня 1996 р. було прийнято Постанову “Про заходи щодо боротьби з легалізацією в Україні викрадених за кордоном транспортних засобів, додержання вимог законодавства у сфері їх обігу” № 421.
Виконуючи вимоги зазначеної Постанови, для посилення боротьби з легалізацією в Україні викраденого автотранспорту МВС, Державною митною службою, СБУ, органами прокуратури за участю зацікавлених центральних і місцевих органів виконавчої влади було здійснено ряд практичних заходів. Вжито організаційних та інших заходів з удосконалення діяльності служб та підрозділів МВС України у сфері попередження, розкриття та розслідування злочинів транснаціонального характеру, у тому числі пов’язаних з викраденням та легалізацією автотранспорту.
Одним з важелів зі створення перешкод транснаціональним злочинним угрупованням є впровадження в Україні АІС “ІНБД про транспортні засоби”, завдяки чому наша держава отримала можливість покращити взаємодію з правоохоронними органами зарубіжних країн з розкриття крадіжок автотранспорту та виявлення шляхів його нелегального обігу, на якісно новому рівні здійснювати процес обміну інформацією з Генеральним секретаріатом Інтерполу.
Важливим кроком у вирішенні цього завдання стало впровадження АІС “ІНБД про транспортні засоби”, що уможливило покращання взаємодії з правоохоронними органами зарубіжних країн з розкриття крадіжок автотранспорту та виявлення шляхів його нелегального обігу, на якісно вищому рівні здійснювати процес обміну інформацією з Генеральним секретаріатом Інтерполу.
Завдяки функціонуванню ІНБД та запровадженню з використанням виділених каналів зв’язку корпоративної інформаційно-обчислювальної мережі значно скоротився час на проходження інформації про викрадений транспорт, були об’єднані існуючі інформаційні масиви в єдиний інтегрований банк даних, що дало позитивні результати у роботі з виявлення та розкриття злочинів, пов’язаних з викраденням транспортних засобів як в Україні, так і за її межами.
Національне центральне бюро Інтерполу в Україні зі свого боку забезпечило більш активну взаємодію з Інтерполом та відповідними правоохоронними органами інших країн з метою найбільш швидкого знищення міжнародних злочинних угруповань, спеціалізованих на викраденні, збуті та легалізації автотранспорту. При цьому активно використовується база даних АІС “ ІНБД про транспортні засоби”.
Впровадження АІС “ ІНБД про транспортні засоби” на державному рівні та використання її Національним центральним бюро Інтерполу в Україні у 2000 р. дозволили здійснити правоохоронними органами України та іноземних держав каналами Інтерполу 38 246 контактів, з яких 12 143 (або 31 %) — з питань викрадення та легалізації викраденого транспорту (для порівняння: у 1999 році — 11 201).
В результаті заходів, здійснених робочим апаратом Національного центрального бюро Інтерполу в Україні спільно з УДАІ та іншими службами Міністерства внутрішніх справ і правоохоронними органами щодо попередження, розкриття та розслідування злочинів у сфері незаконного обігу автотранспорту, за 2000 рік розшукано 691 одиницю автотранспорту (668 викрадених за кордоном і легалізованих в Україні, 23 — викрадені на території України і переправлені за кордон).
Тільки у 2000 році співробітниками робочого апарату Національного центрального бюро Інтерполу в Україні здійснювалося супроводження 157 кримінальних і оперативно-розшукових справ стосовно злочинних угруповань та осіб, які вчинили злочини, пов’язані з викраденням автотранспорту та його легалізацією.
Сьогодні в Україну щорічно ввозиться в середньому понад 160 тис. автомобілів. Значного поширення набув такий вид злочинної діяльності, як викрадення автомобілів у країнах Західної Європи, перегін та збут їх в Україні. У 1992–1995 рр. злочинний бізнес здійснювали добре організовані спеціалізовані злочинні угруповання, що діяли на території Німеччини та Польщі. Сьогодні існують серйозні підстави вважати, що центри організованої злочинності, пов’язаної з викраденням автомобілів з країн Західної Європи, перемістилися до України та країн Балтії, а їх збут здійснюється на території всіх країн СНД. Загальна кількість автомобілів, що розшукуються в країнах СНД і через Інтерпол, перевищує 1,5 млн одиниць.
Незаконне ввезення з-за кордону автомобілів з метою їх подальшої реалізації стало одним з найприбутковіших видів діяльності організованих злочинних угруповань і набуло ознак професійної злочинної діяльності. У середньому автомобільна мафія отримує понад 5 тис. дол. США від реалізації кожного викраденого автомобіля.
Накопичений практичний досвід, а також результати наукових досліджень, проведених в Національній академії внутрішніх справ України, свідчать про те, що ефективна робота підрозділів Державтоінспекції МВС України, підвищення професійного рівня діяльності по боротьбі зі злочинним автомобільним бізнесом можливі лише за умови кардинального покращання її інформаційного забезпечення. До цього часу відсутність єдиної автоматизованої бази даних у цій сфері призводила до розрізненості інформації окремих баз даних ДАІ МВС України, неузгодженості дій митних органів та підрозділів органів внутрішніх справ, дозволяла майже без перешкод у короткий термін зареєструвати викрадений автомобіль або вивезти його за межі України.
За допомогою підсистем АІПС «Національний банк даних — “Автомобіль”», “Угон”, “Угон-СНД та Інтерполу” співробітниками оперативних підрозділів органів внутрішніх справ України останнім часом викрито ряд злочинних угруповань, діяльність яких з незаконного обігу транспортних засобів мала транснаціональний характер. Проблема боротьби з викраденням транспортних засобів та їх подальшою легалізацією, а також вивчення міжнародного аспекту цього питання залишаються одним з основних напрямів діяльності Національного центрального бюро Інтерполу в Україні.
Розшук і затримання викрадених транспортних засобів в Україні здійснюється оперативними підрозділами МВС України: службами карного розшуку, Державтоінспекції. Значний обсяг затримання автомобілів здійснюється спецпідрозділом ДАІ “Кобра” під час комплексних “відпрацювань” окремих областей України.
Завдяки інформації АІС “ІНБД про транспортні засоби” постійно виявляються підробки в документах, ідентифікаційних номерів агрегатів транспортних засобів, отримується інформації щодо викрадення транспортного засобу за кордоном (вилучення автомобіля як речового доказу по кримінальній справі), після чого через НЦБ Інтерполу в Україні проводиться взаємодія з оперативно-розшукових заходів для спільної протидії міжнародним злочинним угрупованням.
Впровадження АІС “ІНБД про транспортні засоби” дозволило підрозділам карного розшуку, ДАІ та іншим підрозділам органів внутрішніх справ значно підвищити ефективність перевірки транспортних засобів на предмет викрадення, розтаможування, законності придбання при їх реєстрації, нагляді за дорожнім рухом, перетинанні кордону і виявлення при цьому викрадених за кордоном та контрабандних транспортних засобыв.
АІС “ІНБД про транспортні засоби” постійно використовується НЦБ Інтерполу в Україні, підрозділами Головного управління боротьби з організованою злочинністю, Головного управління карного розшуку та іншими службами у протидії транснаціональним злочинним групам, що спеціалізуються на викраденні та незаконній легалізації транспортних засобів.
Таким чином, можна дійти до висновків, що перспективність розробленої системи полягає в тому, що вона весь час розвивається, удосконалюється, має можливість подальшого нарощування технічних та соціальних функцій.
|