Реферат: Мислення 6

Мислення

Мислення — процес опосередкованого й узагальненого пізнан­ня предметів і явищ об'єктивної дійсності в їх істотних властиво­стях, зв'язках і відносинах.

Існують такі види мислення: діалектичне — вміння ба­чити в явищі суперечності, тенденції розвитку, зародження нових; логічне — встановлення узагальнених зв'язків між новими знаннями і раніше засвоєним матеріалом, приведення їх у певну систему; абстрактне — абстрагуван­ня від неістотних, другорядних ознак, виділення загаль­них та істотних і на цій основі формування абстрактних понять; узагальнююче — знаходження загальних принци­пів і способів дій, що поширюються на певну низку явищ; категоріальне — вміння об'єднувати поняття в класи і групи на підставі певних істотних ознак подібності; тео­ретичне — здатність до засвоєння знань високого рівня узагальнення, розуміння наукових засад і принципів роз­витку тих чи тих галузей знань, виявлення залежності та закономірності існуючих між явищами зв'язків; індуктив­не — рух думки від окремого до загального, від фактів до узагальнень, висновків; дедуктивне —рух думки від за­гального до окремого; алгоритмічне — неухильне дотри­мання інструкції, яка вказує строгу послідовність дій, що забезпечує отримання результату; технічне — розуміння наукових засад і загальних принципів виробничих проце­сів; репродуктивне — актуалізація засвоєних знань для розв'язання завдань відомого типу або виконання дій у знайомих умовах; продуктивне — самостійне вирішення людиною нових завдань на основі набутих знань, а також із використанням нових даних, способів і засобів, необхід­них для їх вирішення; системне — здатність виявляти зв'язки між науками, розуміти загальнонаукові закони, по­кладені в основу їх розвитку, мати загальні уявлення про закономірності розвитку природи і суспільства.

Учня необхідно навчити всіх цих видів мислення. Ово­лодіти ними він може лише за умови освоєння таких мислительних операцій, як: аналіз — мислене розчленуван­ня цілого на частини або мислене виділення окремих йо­го частин; синтез — мислене поєднання частин предметів або окремих його сторін, їх ознак, властивостей; порівнян­ня — встановлення подібності або відмінності між предме­тами і явищами за однією кількома ознаками, виділени­ми в певній послідовності; класифікація (систематизація) — поділ предметів або явищ за групами залежно від по­дібності чи відмінностей між ними.

Особлива роль у розумовому вихованні належить фор­муванню інтелектуальних умінь. Цьому сприяє робота з різними типами завдань: дослідницькими (спостереження, дослідництво, підготовка експерименту, пошуки відпові­ді в науковій літературі, екскурсії та експедиції з метою збирання матеріалу та ін.); порівняльними (від простіших до порівнянь, що виявляють подібність або відмінність по­нять, складних явищ); на впорядкування мислительних дій, використання алгоритмів або самостійне їх складан­ня; пов'язані з аналізом і узагальненням ознак для виок­ремлення явища в певний клас чи вид.

Успіх навчальної діяльності учнів, їх розумовий розви­ток значною мірою залежать і від рівня сформованості в них таких навчальних умінь:

· Уміння читати.

· Уміння слухати.

· Уміння усно формулювати і викладати свої думки.

· Уміння писати.

· Уміння працювати з книжкою.

· Спеціальні уміння.

· Уміння культури розумової праці.