Проблеми нормативно-правового захисту
авторських і суміжних прав в Україні
Останнім часом навколо законодавства України про авторське право виникло більше суперечок, ніж за всі попередні роки, починаючи з 1993 р., коли було прийнято Закон України “Про авторські і суміжні права”.
Це пояснюється тим, що Україна весь час рухається до цивілізованого ринку інтелектуальної власності, про що свідчать наявні позитивні результати.
Згідно зі ст. 54 Конституції України кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної творчої діяльності, ніхто не може використовувати або поширювати її без його згоди [1].
Сьогодні дуже важливим є створення ефективної системи захисту інтелектуальної власності, й виходячи з цього та зважаючи на особливу актуальність питань захисту об’єктів інтелектуальної власності, Міністерство внутрішніх справ України на системній основі здійснює заходи з виявлення і знешкодження джерел нелегального ввезення, виготовлення та розповсюдження контрафактної продукції в Україні.
Так, протягом 2000 р. і січня поточного року здійснюються цільові оперативно-пошукові заходи “Інтелект”, метою яких є перевірка виконання суб’єктами підприємницької діяльності указів Президента України та постанов Уряду, що регулюють порядок підприємницької діяльності, пов’язаної з імпортом, експортом, оптовою та роздрібною торгівлею примірниками аудіовізуальних творів і фонограм.
У результаті проведення цих заходів було перевірено більше 8 500 суб’єктів господарювання, на кожному другому з них виявлено порушення встановленого законодавством України порядку тиражування та розповсюдження об’єктів інтелектуальної власності; складено майже 4,5 тис. адміністративних протоколів, порушено понад 185 кримінальних справ. У правопорушників було вилучено контрафактної продукції на суму 4,2 млн грн, у тому числі 208 тис. відеокасет, 522 тис. аудіокасет та 133 тис. компакт-дисків.
Урядовим органом державного управління, завданням якого є охорона об’єктів інтелектуальної власності, став Держдепартамент інтелектуальної власності (у минулому — ДААСП). Голова Держдепартаменту Микола Паладій, підводячи підсумки роботи свого відомства за минулий рік, зазначив, що Держдепартамент доклав багато зусиль у боротьбі з виготовленням і використанням контрафактної аудіо- і відеопродукції. Так, спільно з МВС, Державною податковою адміністрацією і Державною митною службою було здійснено ряд оперативних заходів для виявлення і знищення джерел незаконного імпорту, експорту, виготовлення і розповсюдження нелегальної аудіо- і відеопродукції. Минулого року виявлено 5 080 таких правопорушень, у тому числі — 766 фактів незаконного ввозу, 577 — незаконного виготовлення і 3 737 — реалізації контрафактної продукції.
Для ефективної боротьби з піратським виготовленням і розповсюдженням аудіо- і відеопродукції було створено Єдиний реєстр отримувачів контрольних марок. Держдепартамент завдяки власним силам розробив і організував виробництво трьох видів контрольних марок, яких на сьогодні реалізовано понад 5 млн [2].
Існують позитивні зміни і в новому Кримінальному кодексі України, де ст. 176 —“Порушення авторського права і суміжних прав” — передбачено відповідальність.
Як бачимо, законодавець включив до статті також захист суміжних прав, чого не було в колишньому КК України [3]. У статті передбачено такі кваліфікуючі ознаки: завдання матеріальної шкоди у великому розмірі, вчинення злочину службовою особою з використанням службового становища щодо підлеглої особи. Всі ці зміни мають позитивно вплинути на процедуру захисту авторських і суміжних прав і надати змогу особам, які мають авторські і суміжні права, їх практично реалізовувати.
Санкція статті також зазнала певних позитивних змін. Так, передбачено конфіскацію всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп’ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, програм мовлення та обладнання і матеріалів для їх виготовлення і відтворення.
Роз’яснено поняття великого і особливо великого розміру матеріальної шкоди. Матеріальна шкода вважається завданою у великому розмірі, якщо вартість або сума доходу, отриманого в результаті незаконних дій щодо об’єктів, перерахованих в диспозиції статті, у сто і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, а завданою у особливо великому розмірі, — якщо їх вартість або сума доходу у тисячу і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян [4].
До Закону України “Про авторське і суміжні права “ скоріше за все найближчим часом також буде внесено ряд змін [5]. Навколо нього спори виникли ще у листопаді 2000 р., коли Верховна Рада України проголосувала за Закон України «Про внесення змін до Закону України “Про авторські і суміжні права”», який в деяких випадках створював сприятливі умови для піратської діяльності і розповсюдження контрафактної продукції на території України. Президент України 5 грудня 2000 р. наклав вето на зазначений Закон. 18 січня 2001 року Закон із внесеними пропозиціями і зауваженнями Президента та парламентарів було винесено на розгляд [6] (у новій редакції виправлено ті недоліки, які були у попередньому Проекті).
Попри законодавчі зусилля Верховної Ради та законодавчої ініціативи Президента України, у нормативно-правовому забезпеченні захисту авторських і суміжних прав ще існує ряд невирішених проблем. Так, згідно з рішенням Міжнародного альянсу інтелектуальної власності Україна очолює список, що складається з 58 країн із низькими стандартами захисту інтелектуальної власності (список складено торговельними групами в галузі високих технологій та авторських прав). За Україною в цьому списку слідуватимуть Парагвай, Китай, Філіппіни, Уругвай та Росія. Як зазначено в Альянсі, всі країни зі списку нехтують угодою Світової організації торгівлі щодо торговельних аспектів інтелектуальних прав. Україна вже перетворилася на головного виробника та експортера піратських компакт-дисків.
Узагальнюючи все сказане, слід зауважити, що Україна вже має позитивні результати у сфері охорони авторських прав і намагається вирішувати проблеми та завдання стосовно безупинного руху до світового економічного простору.
1. Див.: Коментар до Конституції України. Науково-популярне видання: Інститут законодавства Верховної Ради України. — К., 1998. — С. 412.
2. Див.: Даценко К. Госдепартамент интеллектуальной собственности: результаты и перспективы // Юрид. практика. — 2001. — 22 лют. — № 8 (166).
3. Див.: Коментар до Кримінального кодексу України. Науково-популярне видання: Правові джерела. — К., 1998. — С. 1 085.
4. Див.: Кримінальний кодекс України: Офіційний текст. — К.: Юрінкомінтер, 2001. — С. 240.
5. Див.: Закон України “Про авторське і суміжні права” // О. Д. Бурсух: Офіційне видання. — К.: Парламентське вид-во, 1998. — С. 32.
6. Див.: Ступак С., Ступка О., Феколкин Ю. Пиратство на Украине будет охраняться законом // Юрид. практика. — 2000. — 28 дек. — № 52 (158).
|