Реферат: Право як різновид соціальних норм
Название: Право як різновид соціальних норм Раздел: Рефераты по государству и праву Тип: реферат | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ Реферат на тему Право як різновид соціальних норм Київ 1999 Соціальні норми – це правила поведінки загального характеру, що певним чином встановлюються та гарантуються з метою упорядкування суспільних відносин. Різновиди соціальних норм Різноманітність суспільних відносин визначає різноманітність соціальних норм, які можуть бути класифіковані за різноманітними критеріями. І. За способом виникнення: - Стихійні , що виникають в процесі функціонування суспільства без впливу свідомої діяльності людини; - Свідомі , поява яких в суспільстві є усвідомленою, які спеціально створюються і мають більш високий організаційний вплив. ІІ. За способом існування: - Усні норми, що існують у свідомості суб’єктів і передаються з покоління в покоління; - Письмові , що існують у формі чітко визначеного документу. ІІІ. За способом забезпечення: - Норми, що забезпечуються внутрішніми переконаннями суб ’ єктів ( мораль, традиції, звичаї); - Норми, що забезпечуються недержавними утвореннями ( корпоративні норми); - Норми, що забезпечуються засобами громадського впливу (норми культури, етики, естетики); - Норми, що забезпечуються примусовими засобами (політичні та проавові). І V . За особливістю сфери відносин, що регулюються: - Норми моралі , тобто правила поведінки, що засновані на уявленнях суспільства про добро та зло, справедливість та несправедливість; - Норми культури – правила поведінки, що відображають рівень духовного розвитку суспільства; - Організаційні норми – правила поведінки, що регламентують порядок утворення та функціонування державних і недержавних структур; - Традиції – правила поведінки, що виникають в результаті багаторазового їх застосування та існування у свідомості суб’єктів; - Звичаї – правила поведінки, що передаються з покоління в покоління та мають тривале історичне функціонування; - Політичні норми – правила поведінки, що регламентують взаємодію держави з політичними партіями, націями та громадянами в процесі здійснення політичної влади; - Корпоративні норми – правила поведінки, що утворюються громадськими об’єднаннями та регламентують порядок їх функціонування; - Релігійні норми – правила поведінки, що визначають порядок здійснення релігійних культів та засновуються на вірі в бога; - Норми етики – засновуються на уявленнях про красу людських вчинків; - Норми права – правила поведінки, що встановлюються чи санкціонуються державою з метою державно-владного впливу на суспільство. Право та інші соціальні норми: спільні риси. 1. Право, як і інші соціальні норми, має об’єктивний характер – визначається об’єктивними умовами життєдіяльності суспільства; 2. Вони існують в реальній поведінці суб’єктів; 3. Регламентують поведінку людини шляхом надання прав та покладення обов’язків; 4. Мають загальний характер; 5. Певним чином встановлюються та гарантуються; 6. Протирічать свавіллю та беззаконню; 7. Виробляють повагу до прав людини. Відмінності права та інших соціальних норм.
Право як різновид соціальних норм. Право є різновидом соціальних норм. Воно характеризується певними особливостями, що надають можливість визначити право як найважливіший засіб забезпечення життєдіяльності суспільства. САМЕ ПРАВО: - Встановлюється чи санкціонується державою в процесі функціонування утворених нею органів; - Існує як письмовий документ, тобто має формально визначений характер; - Основу права складають норми, тобто правила поведінки, що мають чітко визначений зміст; - Право має системний характер, тобто не є простою сукупністю норм, а характеризується їх ієрархічною підпорядкованістю; - Право має загальнообов’язковий характер – є обов’язковим для всіх суб’єктів і не надає можливості щодо невиконання правових приписів будь-ким з цих суб’єктів; - Право має імперативний характер – встановлює чіткі межі можливої (право) та необхідної (обов’язки) поведінки суб’єктів; - Право має загальний характер – поширюється на невизначене коло суб’єктів та кількість життєвих випадків; - Право охороняється державою за допомогою організаційних засобів – створення умов щодо реалізації правових приписів та примусового характеру застосування чітко визначених засобів впливу, у випадку невиконання суб’єктами покладених обов’язків чи порушення, наданих інщим суб’єктам, прав. Отже, право – це система загальнообов’язкових, формально визначених, встановлених чи санкціонованих державою норм, що регламентують суспільні відносини шляхом надання суб’єктивних прав та покладення юридичних обов’язків учасникам цих відносин, і які гарантуються та охороняються державою. |