Хоча питання про походження козаків загалом розв’язане
, існує декілька версій тлумачення
«козак». Так деякі автори виводять це слово від слова
«коза» : козаки прудкі , мов кози. Інші по -
силаються на сміливого воїна на ім’я Козак
, що буцімто колись жив на світі
. Ще інші пишуть ,
що
,то поляки так називали мешканців українського степу
. Але то все польські версії.
Класичне тлумачення цієї проблеми дав видатний український історик і знавець козацтва
академік Д.І.Яворницький . У 2-му томі своєї «Історії запорозьких козаків» він стверджує , що сло -
во «козак
» (казак) є східного походження
, тюркського кореня
. Так
, зокрема
, називався один із ро-
дів народу киргизів
, до того ж це була самоназва
. Осілі мешканці середньої Азії під козаками розу -
ли войовничі
, завжди готові до розбою племена кочовиків
, від яких пішли сучасні козаки.
Лінгвісти слово
«козак
» (кай-сак) виводять з
«кай» - легко
, і «сак»-в’юк
,тобто легков
’ючний
.
І.Крип
’якевич вважав
,що слово
«козак» турецького походження і означає відважну ,вільну людину
ю
нака , войовника
. Слід також згадати версію невідомого автора
«Історії русів
» , який виводить ко-
заків від козарів чи хозарів
. Він доводить
, що хозари були не кочовики
, а слов
’янські воїни
, що да-
нина хозарам-то просто військова подать
, а хозарські війни-то усобні війни слов
’ян доварязької доби
нашої історії
. Але переважна більшість учених не погоджується з цією версією
.
На терені України слово
«козак» стало відомим з
XI
ст. у тюркомовних половців і означало варто -
вого , передового
, нічного і денного
. Безпосередніми попередниками козаків були бродники і берла –
дники
. Назва бродників пішла від слова
«бродити» в розумінні блукати
, мандрувати
. Вони відомі вже
з другої половини
XXI
ст. Про бродників відомо
, що 1147 року разом з половцями вони приходили на
допомогу Олегові Святославину
, а 1180 року воювали в Болгарії та Угорщині проти Візантії
. Бровники
мали українські імена
, були християнами і пробували колонізувати південні степи
. Назва
«берладники
»
пішла від міста Берлад на Дунаї
. Там 1145 року Іван Ростиславич
, один із галицьких князів
, після
втрати уділу організував військо. Військо берладників зробило декілька походів півднем України та
на узбережжя чорного моря
. 1160 року вони захопили порт Олешню в гирлі Дунаю
. Це степове військо
мало чисельність до 6000 вояків та свій невеличкий флот із човнів
. Дії берладників не мали певної
політичної мети
, були хаотичними і носили скоріше розбишацький характер
.
З середини
XV
ст. стають відомі татарські козаки
, так звана кайсацька орда
, яка прийшла від
Волги і напала на Поділля 1459 року
. Трохи пізніше
, наприкінці
XV
ст.
, з’явились ординські козаки в
Криму
.
М
.Максимович стверджує
, що українські козаки стали відомі десь близько 1471 року
. 1491 року
козаками називали себе повсталі селяни в Галичині
. Перше письмове свідчення про українських коза –
ків з’явилося в уставній грамоті литовського князя Олександра 1499 року
.
Перші українські козаки були різного походження
, віри
, різних народів
. Основною метою уходу
в степ
, козакування була охота до війни
, пригод
, легкої здобичі
. Козаки організовувались у ватаги
і обирали собі отамана – найдосвідченішого з-поміж себе
. Пізніше козацьких отаманів почали називати
гетьманами (від німецького
hauptmann – начальник , капітан ). Це слово прийшло в Україну з Польщі
.
Спочатку так називали ватажків взагалі
, але згодом за гетьманами закріпилась адміністративна та
cудова влада
.
Козаки на відміну від решти населення України вважали війну з татарами за своє постійне заня –
тя
. У степи йшли найвідчайдушніші
, найвправніші
, найсильніші люди
, і поступово козацька частина
населення зростала кількісно
, набуваючи дедалі більшої сили в суспільстві
. За даними Яворницького
,
1563 року стали відомі черкаські козаки
, які становили нерегулярне військо Литви для захисту кор –
донів
.
Багато сприяв становленню козацтва як організованої сили
«знаменитий козак
» О
.Дашкевич
,
родом з Овруча
. Спочатку він був литовським воєводою
, а згодом став черкасько – канівським старос –
тою
. Дашкевич сприяв тому
, що до Черкас сходилося безліч козаків
, організовував їх
. Він зробив
Черкаси та Канів козацькими центрами
. Навіть Україну недовго по тому іноземці називали Черкасією
,
а українців – чекасами
. Саме Дашкевич запропонував створити козацьке укріплення на одному з
дніпровських островів для захисту від татар
. Але тоді цей задум не було виконано
.
Яворницький оповідає
, що 1556 року князь Дмитро Вишневецький
, званий у народі Байдою
,
з 300 козаками після вдалого походу на татар зупинився на дніпровському острові Мала Хортиця
,
де збудував невеличку фортецю
. Це була перша Січ Запорозька (від слів
«засіка
»
,
«сікти
» )
, Січ –мати
,
а Вишневецький – Байда
, здійснивши план Дашкевича
, увійшов в історію як засновник Січі
, Низового війська і перший кошовий отаман на Запоріжжі
.
Реформи короля Стефана Баторія 1583 року щодо поділу козаків на реєстрових та нереєстрових
(незаконних) остаточно заклали фундамент майбутньої славної Запорозької християнської козацької республіку
. Щодо причин виникнення українського козацтва
, то Яворницький зазначає
, що зміни
у при6нципах землеволодіння з перетворенням Київського князівства 1471 року на литовське
«1ст»
воєводство примусили українське населення поступово втрачати землю , покидати обжиті місця та
переселятися на околиці
, ближче до степу
. Литовські землевласники більше цінували лісові угіддя
зі звіром , рибою , бджолами. Чорноземи лісостепу та степу вважалися малоцінними і роздавалися селянам , які були змушені обробляти та захищати їх . Існування кримської , білгородської , буджакцької
та ногайської татарських орд становили постійну загрозу як для українських селян – орачів , так і для
більш заможних верств населення
. Постійно стикаючись з татарами
, козаки в боротьбі з ними засвоювали деякі татарські звичаї
, зброю
, тактику
.
Існування вільних
, майже порожніх степів
, постійний виклик з боку степу у вигляді татарських
набігів зумовили відповідний потужній відгук – появу вільних людей – козаків
, становлення їх як добре
організованої та вправної військової сили
, захисників Вітчизни
. Врешті – решт , українському народові
завжди було близьке вільне життя в громаді , де здійснюється самоуправління. У народі ще був живий
спогад про вічовий устрій суспільства у докнязівський
, дохристиянський період та при перших князях
.
А лад на Запорожжі дуже нагадував той прадавній вічовий устрій
.
Ось так з’явилися козаки в Україні
, і серед них – запорожці
, які залишили після себе славні діла
і яких наш народ пам
’ятає і шанує понині
.
(Автор Сергій Граб)
«2ст»
|