Національний Університет “Києво-Могилянська Академія”
Основи Конституційного Права України
Реферат
Я- Громадянин Держави Україна
(конституційний статус громадянства України)
Виконав студент ФПрН3
Шестопал Руслан
Київ-1999
Загальні засади.
Стаття 4. В Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначається законом.
|
Визнання Конституцією України єдиного громадянства в Україні є одним із нових суттєвих принципів громадянського суспільства, умовою існування міцної суверенної Української держави, яка будується на демократичних і правових засадах. Конституційне положення покликане забезпечити єдиний правовий статус для всіх громадян, які мешкають на території України та обрали українське громадянство. Усувається можливість юридичних утисків громадян, які прийняли громадянство інших держав, але мають помешкання на території України. З моменту прийняття Конституції України, яка набула чинності, встановлення принципу єдиного громадянства в Україні зумовлює однакове розуміння кожною людиною своєї причетності до долі незалежної держави - України. Важливо, що зникло підгрунтя політичних і юридичних колізій, які існують у тих державах, де конституціями і законами визначається інститут подвійного громадянства. Такий інститут породжує дуже велику кількість суперечностей, законодавчих неузгоджень внаслідок неоднакового обсягу прав і свобод, якими біпатрид (тобто особа з подвійним громадянством) можуть реально користуватися за місцем мешкання, і тими, за яким вони мають право отримувати захист відповідно до правопорядку, що діє на їхній етнічній батьківщині, громадянами якої вони також визнаються. Виходячи з таких принципів, у практиці міждержавних відносин склалась тенденція уникати застосування інституту подвійного громадянства, а користуватися ними тільки на основі двосторонніх угод.
Єдине громадянство проголошено в Конституції України як існуюче, що дає можливість застосовувати юридичні внутрішньодержавні механізми захисту прав і свобод громадянина за їх тісної взаємодії з міжнародно - правовими процедурами захисту прав і законних інтересів усіх громадян, виробленими та застосовуваними в міжнародному співтоваристві.
Єдине громадянство в Україні є умовою стабільності політичної і соціальної ситуації в країні, усуває моральну напругу, національну конфронтацію людей, які на засадах спільної патріотичної мети і солідарності будують незалежну державу Україну. Встановивши принцип єдиного громадянства, Конституція України вносити цим упорядкованість і врегульованість у суспільні процеси. Своєю чергою це дає, можливість координувати й узгоджувати інтереси різних соціальних груп і політичних сил, підводити правову основу під складну систему зв'язків і відносин людей у суспільстві. Отже, єдине громадянство в Україні - це міцний правовий зв'язок людини з державою, що зумовлено сукупністю їх взаємних прав, обов'язків і відповідальності. Такий зв'язок грунтується на визначеній державою наявності в людини, яка проживає в Україні, основних прав і свобод, гарантує повагу до гідності громадянина, що регулюється законом відповідно до міжнародно-правових актів. Громадянство спричиняє суттєві наслідки для людини: суб'єктивні права, їх обсяг, свободи, обов'язки, відповідальність.
Стаття 25. Громадянин України не може бути позбавлений
громадянства і права змінити громадянство.
Громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі.Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.
|
Україна дотримується міжнародних принципів поваги до пав людини та її особистих свобод, закріплених у прийнятій 10 грудня 1948 року Генеральною Асамблеєю ООН Загальній Декларації прав людини, де в статті 15 встановлено, що кожна людина має право на громадянство і ніхто не може довільно позбавити громадянства або його змінити. Конституція України визначає порядок , за яким тільки закон дає підстави набуття чи припинення громадянства в Україні. Цим законом за сучасного періоду є Закон про громадянство України.
У ньому зафіксовано, що громадянство в Україні, незалежно від його набуття, є рівним і єдиним. Незалежно від того, чи мають громадяни свій статус громадянства від народження, чи вони набули його на інших підставах, усі громадяни України користуються рівними правами і є рівними перед законом.
У законі про громадянство в Україні не дозволяється розподіл на будь-які групи або прошарки, що породжувало б різні права і обов'язки. В Україні названий закон встановлює підстави набуття громадянства: за народженням, за походженням шляхом обрання громадянства протягом п'яти років при зміні державної належності території; як результат прийняття до громадянства шляхом поновлення в громадянстві та за іншим обставинами зазначеними в законі.
Конституційний статус громадянства дозволяє людині користуватися стосовно держави всіма правами і свободами. Це має суттєве значення, оскільки держава повинна піклуватися і захищати свого громадянина, в тому числі у соціальній сфері за будь-якої ситуації і де б він не перебував, гарантуючи йому в будь-який час повернення в Україну.
Водночас Конституція України в багатьох статтях, регулюючи статус громадянства, покладає на всіх громадян обов ' язки щодо захисту суверенітету, територіальної цілісності України, а також інші обов ' язки, які регулюються законами України.
Стаття 92. Виключно законами України визначаються:
1) права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина;
2) громадянство, правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства;
3) права корінних народів і національних меншин;
4) порядок застосування мов;
5) засади використання природних ресурсів, виключної(морської) економічної зони, континентального шельфу, освоєння космічного простору, організації та експлуатації енергосистем, транспорту і зв'язку;
6) основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки;
7) правовий режим власності;
8) правові засади і гарантії підприємництва; правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання;
9) засади зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності, митної справи;
10) засади регулювання демографічних та міграційних процесів;
11) засади утворення і діяльності політичних партій, інших об'єднань громадян, засобів масової інформації;
12) організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, організації державної статистики та інформатики;
13) територіальний устрій України;
14) судоустрій, судочинство, статус суддів, засади судової
експертизи, організація і діяльність прокуратури, органів дізнання
і слідства, нотаріату, органів і установ виконання покарань;
основи організації та діяльності адвокатури;
15) засади місцевого самоврядування;
16) статус столиці України; спеціальний статус інших міст;
17) основи національної безпеки, організації Збройних Сил
України і забезпечення громадського порядку;
18) правовий режим державного кордону;
19) правовий режим воєнного і надзвичайного стану, зон надзвичайної екологічної ситуації;
20) організація і порядок проведення виборів і референдумів;
21) організація і порядок діяльності Верховної Ради України, статус народних депутатів України;
22) засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.
Виключно законами України встановлюються:
1) Державний бюджет України і бюджетна система України;
система оподаткування, податки і збори; засади створення і
функціонування фінансового, грошового, кредитного та
інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України; порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу; порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи;
2) порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав; порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України;
3) одиниці ваги, міри і часу; порядок встановлення державних стандартів;
4) порядок використання і захисту державних символів;
5) державні нагороди;
6) військові звання, дипломатичні ранги та інші спеціальні звання;
7) державні свята;
8) порядок утворення і функціонування вільних та інших спеціальних зон, що мають економічний чи міграційний режим,
відмінний від загального. Законом України оголошується амністія.
|
Серед можливостей реалізації громадянства в Україні Конституція України передбачає такі важливі права, як участь у політичному житті суспільства, в управлінні державними справами, право обирати і бути обраним до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Громадяни України користуються рівним правом доступу до державної служби, а також служби в органах місцевого самоврядування.
Однією з важливих гарантій використання громадянами України своїх прав і свобод є закріплення у статті Конституції України гаранті повної державної юрисдикції щодо статусу громадянина, який не може бути вигнаний за межи України, або виданий іншій державі. Таким чином усувається можливість створення політичних біженців або дисидентів, які, використовуючи конституційні права, можуть складати політичну опозицію державі, своєю громадянською діяльністю і викликати її негативну реакцію. Україна гарантує своїм громадянам піклування і захист практично у всіх сферах їхнього життя, а також коли така необхідність виникла, - ї за кордоном.
Закон про громадянство дає можливість добровільно припинити стан громадянства особливо внаслідок добровільного виходу з громадянства, або обрання громадянства іншої країни. Припинення українського громадянства дозволяється законом в одному випадку без волевиявлення громадянина: це рішення держави про відміну прийому до громадянства, що має право визначати тільки Президент України, коли стають достовірно-відомі факти подання особою неправильних відомостей і документів. У системі правової держави особливе значення має гарантованість прав кожного громадянина України, обов ' язок органів державної влади та місцевого самоврядування - захищати їх та забезпечити умови їх реалізації. З цією метою вперше в історії України основний закон закріпив принцип "обмовки в законі". Це є застереження стосовно прав і свобод громадянина, коли обмеження допускаються тільки за умови воєнного або надзвичайного стану і мають бути виключно окремими із зазначенням строку дій таких обмежень.
Обмовки, встановлені у статті 64 Конституції України, передбачають ці випадки при загальному принципі заборони будь-яким органам державної влади і місцевого самоврядування, їх посадовим особам обмежувати конституційні права і свободи громадянина України.
Стаття 64. Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56,57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції
|
Принципи обмовки в Конституції України належать до найбільш важливих і загальновизнаних у конституційному праві. Вони вимагають регулювання відносин держави і громадян тільки на рівні Основного Закону. Це означає також, що законодавчій орган - Верховна Рада України - питання, які стосуються прав громадян, не може делегувати або передавати для вирішення будь-яким органам виконавчої влади і місцевого самоврядування.
Конституційне встановлення має усунути ще досі наявну в нашій країні практику обмеження прав і свобод громадянина, яка трапляється в законах, а більшою мірою - у правових актах, що видаються органами виконавчої влади різного рівня. Воно також унеможливлює колізії щодо регулювання громадських прав і свобод у різних законодавчих актах. У цьому підході міститься суттєва загальна конституційна гарантія прав і свобод громадянина, які визначаються державою як безпосередньо-діючі і становлять суть застосування законів, діяльності законодавчої та виконавчої влади, місцевого самоврядування і забезпечуються захистом правосуддя, що закріплюються в нормах Конституції України.
Використані література та ресурси:
1. А.О. Селиванов "Будуємо Нову Державу" Київ 1998 с.212
2. Конституція України Верховна Рада - Закон - 254к-96вр
3. Alexander Smith - Legislation Sources- Ukrainian Law Database v.4.00.042
|