ІНТЕЛЕКТ
Це наша здібність усвідомлено адаптуватися до оточуючого серсдовища, тобто це глобальна здібність розумно діяти, раціонально мислити і добре справлятися з з життевими обставинами.
В науці є 120 комбінацій інтелекту:
- Кокретний
- Практичний
- Абстрактний
- Потенціальний
- Набутий
та ін.
Потенціальний
інтелект:
ü Найважча форма – ідіотія – мова і мислення фактично відсутні, переважають емоції. Словарний запас – 800 слів для середніх тобто імбецилів. Вони схильні до сліпого подражання, але прагнуть жити самостійно.
ü Легка форма – дибільність. Поведінка їх дорсить адекватна і самостійна, мова розвинута, тому їх не одразу можна помітити, але є дефекти мислення. Вони все розуміють буквально. Вони легко пристосовуються до життя, за винятком науки і освіти.
Потенціальний інтелект залежить від фіз. та психічного стану матері
ІМІДЖ
Особистий імідж - це явище середовища в тому плані що він виявляється, як людське визначення, як ставлення до особи певної групи людей.
Імідж – це образ, тобто форма життед. людини, завд’ки якій виставляється на люди сильнодіючі цільові характеристики: вихованість, ерудиція, професіоналізм.Але насамперед треба відзначити соціально-рольове призначення одежі.Є фірмена і сольна одежа.
Аби досягти певних успіхів у бізнесі, необхідно окрім зов. вигл. мати певні риси характеру.Але є риси які повинні бути притаманні людині будь якого фаху:
· Впевненість
· Доброзичлевість
· Творча енергія
У процесі зміни себе до бажаного образу Д.Скотт виділяє 3 ключові стадії і подає технологію їх упровадження:
·
· визначити що ви хочете в собі змінити, або яким стати;
· скласти подумки сценарій, щоб уявити себе в новій ролі;
· впровадьте свій новий сценарій у життя;
·
якщо ви повірете самі, що “ви” уже “не ви”, то інші повірять також.
ОСНОВНІ ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ ПСИХОЛОГІЇ ЯК НАУКИ
Античність
Перші поняття про психіку були пов’язані з аналізом – найдревнішими поглядами, згідно яким у всього, що існує на світі є душа. Згшідно Платону душа у людини існувала до того як поєдналась з тілом. Вершиною античної психології є “вчення про душу”, Арістотеля.
Середні віки
Душа є божественним, неприродним почятком, і тому вивчення духовного життя повинно бути підкорене.накопичувався конкретний матеріал про атомно-фізіолог. особливості людського організму, як одної з основи психіки/Авіцена, Аверсосам і кассиман – вперше ввили термін “психологія
”
Психологія XVII ст.
З 17 ст. Починається нова епоха в розвитку псих. знань. Вона характерезується спробами осмислити душевний світ людини переважно заг.-філосовських, розумово здорових позицій, без необх.експерементальної бази. Деккарт – заклав основи детерміністичної концепції поведінок.
XVIII ст.зародження імпіричної психіки
Термін “емпірична психологія” ввів німецький філосов Вольфом, для позначення напряму в психологічній науці, основний принцип полягає у спостереженні за конкретною психологією, явищами, їх класифікації. Локк розглядає душу, як пасивну, але здатну до сприйняття середовища,порівнює її з чистою доскою, на якій нічого не написано.
XIX ст. Психологія стає самостійною наукою
Виділення психології, як самої науки відбулося в 60-р.р. Воно було пов’язано зі ставленням спеціальних наукових-дослідж. установ – психологічних лаболаторій та інститутів. Тітченер був засновником та лідером структ.псих.
МЕТОДИ ПСИХОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Метод – це спосіб, підхід, інструмент, яким користується певна наука для дослідження закономірностей і категорій, що становлять її предмет.
До методів відносяться:
1. спостереження – це найбільш поширений в практиці роботи школи метод.
2. Бесіда і інтерв’ю.
3. Педагогічний експеремент.
4. Анкетування.
5. Метод рейтенгу – це оцінка різних сторін діяльності компетентними суддями.
6. Метод узагальнення незалежних характеристик.
7. Вивчення продуктів діяльності.
ВИМОГИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ВІДНОСЯТЬСЯ ДО НАУКОВОГО МЕТОДУ СПОСТЕРЕЖЕННЯ.
ü ФІКСАЦІЯ ОТРИМАНИХ ФАКТОРІВ
ü ЦІЛІСНІСТЬ
ВИДИ СПОСТЕРЕЖЕНЬ:
· ЗОВНІШНЕ
· ВНУТРІШНЕ
· ВКЛЮЧНЕ
· ПОБІЧНЕ
ОСНОВНІ ЕТАПИ ПОДОЛАННЯ
СТАНУ
ТРИВОЖНОСТІ
10 етапів подолання стану тривожності:
1. Займіться справами,роботою замість того щоб засихати від суму.
2. Не дозволяйти собі засмучуватись через ніщо, про яке ви і всі інші скоро забудуть.
3. Спробуйте навчитись рахуватись з неменучим.
4. Думайте і робіть, як щаслива людина, і ви відчуєте себе счасливим.
5. Ніколи не зводьте рахунки з великими ворогами, тому що якщо ви будете це робити, ви зробите гірше лише собі.
6. Пам’ятайте про те, що єдиний засіб досягти щастя полягає не в тому щоб чекати подяки а у тому, щоб отримати радість коронних справ, які ми робимо один одному.
7. Пам’ятайте: вдячними не народжуються, ними стають; звідси слідує :якщо ви хочете щоб ваші діти були вдячні – навчіть їх.
8. Рахуйте свої щасливі миті, а не неприємності.
9. Не треба наслідувати дії інших, апошукайте себе і залишайтесь собою.
10. Кожен день робіть добрі справи, щоб інші вам усміхались.
ДЕРЖАВНІ НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ
Зміст освіти вмзначається такими документами:
навч. плани, навч, програми, підручники, навч. посібники.
Навч. план –
це держ. норм. документ,
який визначає підсумоване навантаження студентів, його розділ за етапами навч., тобто установлює перелік предметів, обов’язкових для вивчення в усіх нач. закладах, а такожрухомий компонент, що включає навч. предмети, які вводяться за розсудом регіонів і навч. закладів.
Навч
. програма
– це держ. докум. у якому розкивається зміст освіти з кожного предмета в кожному класі і визначається системою наук знань, світоглядних і мор.-естетичних ідей, практичних умінь і навичок, що їх необхідно опанувати та кількість годин та їх вивчення.
ПІДРУЧНИКИ –
це книга що викладає основний зміст навчального предмету відповідно до програми.
НАВЧ.ПОСІБНИК –
це книга, зміст якої або повністю відповідає навч. програмі, або не містить емпіричний матеріал, що служить закріпленню основного теоритичного матеріалу.
Родинне виховання
Розробка теорії сімейної педагогіки в 70-80х рокахбула повязана в основному з проблемою “школа і сім’я”. Здебільшого теоретично обгрунтувались розділи педагогічної пропаганди серед батьків-ідейно-політичне виховання в сім’ї, патріотичне та інтернне виховання,моральне, статеве, трудове, естетичне, фізичне.Концепція полягала в тому, що нормальна здорова сім’я маєпереймати і доносити зі школи державний вплив.
І навпаки учень через сім’ю мав зрости передовим школярем. Однак у теорії симейної педагогіки, яка грунтується на особистому прикладі батьків, та їхньому індивідуальному підході до своєї дитини, на взаємодії педагогів і батьків, саме ці методи майже не враховувались.
Особистий приклад батьків, як головний приклад сімейного виховання, порівняно з усіма іншими методами і засобами має найбільший вплив, як у позитивному так і в негативному плані. Наслідуючи батька і матір дитина засвоює сімейні традиції, цінності. Батькам не слід моалізувати навколо політики, релігії, висловлювати своє невдоволення навколишним – дитина чюйно вловлює їхню справжню позицію, поділяє характерні ознаки сімейного побуту.
Конфліктні ситуації в сімї можуть призвестидо розвитку позитивних, чи негативних рис і якостей у дітей як членів сім’ї. Розлучення батьків переважно призводить до педагогічної занедбаності і почуття безсилля в дитині. Нерідко це негативне роздвоєння в її душі.
|