Реферат: Загальний нагляд прокуратури (ч.1)

Міністерство освіти України

Львівський національний університет

ім.І.Я.Франка

Кафедра кримінального процесу

та криміналістики

Р Е Ф Е Р А Т

на тему:

" Загальний нагляд прокуратури (заняття 1) "

.

Львів 1999р.

План

1. Загальний нагляд прокуратури, як галузь прокурорського нагляду, його предмет та межі.

2. Повноваження прокурора при здійсненні загального нагляду та їх характеристика.

3. Правові акти загального нагляду та вимоги до них.

4. Санкціонування прокурором затримання і видворення за межі України іноземного громадянина або особи без громадянства.

5. Основні напрямки здійснення загального нагляду в наказі Генерального прокурора України №2 від 25.03.96 року.

Згідно з Конституцією України, органи прокуратури України позбавлені функцій проведення попереднього слідства і здійснення загального нагляду.

Перехідними положеннями їх залишено у продовж п’яти років до створення спеціальних державних органів, що будуть ці функції виконувати.

Змістом загального нагляду складає нагляд за виконанням законів міністерствами, державними комітетами і відомствами, підприємствами, установами,організаціями, місцевими Радами народних депутатів їх виконавчими та распорядчими органами, громадськими організаціями і посадовими особами.

Суть та призначення загального нагляду полягає в тому, щоб забезпечити нагляд прокуратури за точним виконанням законів у всіх сферах держави, а також посадовими особами та громадянами[1] .

Закон України "Про прокуратуру" (ст.4) зазначає, що діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження, верховенства закону, зміцнення правопорядку і ставить своім завданням захист неправомірних посягань:

1. на закріплені Конституцієй Украіни незалежність республіки, суспільний та державний лад, політичну та економічну системи, права національних груп та територіальних утворень;

2. гарантовані Конституцієй, іншими законами Украіни і міжнародними правовими актами соціально-економічні, політичні, особисті права та свободу людини і громадянина;

3. основи демократичноголаду державноі влади, правовий статус місцевих Рад народних депутатів, органів теріторіального суспільного самоврядування.

До предмету загального нагляду включені законність актів, виданних органами державного управління, місцевими Радами народних депутатів і їх виконавчими та разпорядчими органами, громадськими організаціями і посадовими особами. До числа таких правових актів відносяться накази, рішення, ухвали, роспорядження, інструкції та інші нормативні документи як загального, так і індивідуального характеру.

Нагляд за додержанням законів в галузі економічних міжнаціональних відносин, охорони навколишнього природного середовища, митної та зовнішноекономічної діяльності складає значну частину роботи прокуратури.

Прокурори забов’язані послідовно і наполегливо використовувати передбачені законом засоби у стосовно закріплення законності в економіці, в тому числі у раціональному використовуванні її ресурсів, митній діяльності; застосувати весь спектр правових та економічних санкцій стосовно осіб та громадян, які порушили закон. При цьому прокурор повинен здійснювати заходи щодо виявлення і припинення порушень, незважаючи ні на які місцеві зволікання і всуперечь будь-яким місцевим та відомчим впливам.

Виконуючи загальний нагляд, прокурор користується широкими повноваженнями, які регламентовані ст. 20 Закону України "Про прокуратуру". При цьому необхідно виходи з того, що прокурору не надано право відміняти чи змінювати рішення, які є незаконними або необгрунтованими. Його повноваження полягають в тому, що він забов’язаний своєчасно виявляти порушення закону та приймати заходи до усунення виявленних порушень, причин та умов, які їм сприяли, а також притягти порушника закону до відповідальності[2] .

Загальний нагляд прокуратури протягом усього періоду його існування був предметом наукових досліджень та суперечок.

Потреба в нагляді за додержанням законів в даний час не тільки не змінилася, а все більше зростає. Ця функція прокуратури повинна залишатися до створення справді правової держави з високою політичною культурою народу, надійною державною владою, відповідними державними традиціями.

Окремі автори стверджують, що нині є багато державних органів, які в межах своєі компетенціі здійснюють контроль. Так воно і є. Досить багато різного роду державних інспекцій, кожній з яких все частіше надається ще й право здійснювати юрисдикційну діяльність. Саме ця обставина і вимагає збереження прокурорського нагляду.

Неможливо ставити в один ряд провірку виконання якогось конкретного закону, яку здійснює прокурор в порядку загального нагляду, та скажімо, перевірку додержання "свого" законодавства рибохоронною, лісовою чи землевпорядною службою.Тут схожість чисто зовнішня. Принципова ж відмінність полягає в тому, що прокурор, здійснюючи будь-яку перевірку виконання закону, завжди виступає від імені держави в цілому, а не як представник відомства. Він діє як слуга закону у широкому розумінні цього слова і якщо під час перевірки, наприклад, додержання конституційного права громадян на працю, зустрічається з фактом крадіжки чи хибарництва, зобов’язаний негайно реагувати на це. Щодо рибінспектора чи землевпорядника, то на них такий обов’язок не покладено. Це не є їх беспосередньою справою.

Хто буде здійснювати контроль оперативно, професійно, коли у прокурора права на загальний нагляд не буде? Щодо суду, то його можливості у цій сфері через завантаженість основною роботою обмежені. До того ж, як показує прокурорська практика, є безліч випадків елементарної бездіяльності контролюючих органів, яку можна виявити лише при перевірці прокурором за його ініціативою виконання законів беспосередньо на місці. А такого права суди не мають.

Позбавити прокуратуру права здійснення прокурорського нагляду за різними формами державного контролю означало б позбавити її найефективнішого напряму діяльності, дуже потрібного для становлення та нормального функціонування нашоі держави.

Слід помітити, що у Російській Федераціі, де Концепція судово-правої реформи (1991р.) не передбачала загального нагляду, у листопаді 1995р. була прийнята друга редакція Закона ,,Про прокуратуру “,яка не тільки зберегла цю функцію, але й розширила її. Таким же шляхом пішов білоруський законодавець[3] .

До того ж не можна вважати, що обмеження в новій Конституціі наглядової ролі прокуратури є остаточним і беззаперечним. Погіршення стану законності в

Украінї може змусити законодавця поновити її попередній статус.

Загальний нагляд - це функція прокуратури спрямована на виявлення, присікання правопорушень в сфері економічних відносин, державного управління суб'єктів господарської діяльності, політики, культури, освіти та ін., поновлення конкретного права та притягнення порушників до відповідальності незалежно від організаційної підпорядкованості форм власності, підстав для діяльності.

На які суб'єкти правовідносин поширюється загальний нагляд прокуратури:

1) центральні органи державного управління:

а) Кабінету Міністрів України, міністерства, відомства, державні комітети, інші центральні органи державної влади та управління;

б) центральні органи господарського управління незалежно від форм власності і підпорядкування;

в) центральні органи контролю;

2) середній рівень управління:

а) уряд Автономної Республіки Крим, місцеві ради народних депутатів, їх виконавчі та розпорядчі органи, місцеві державні адміністрації;

б) підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності та підпорядкування;

в) місцеві контролюючі органи;

3) військові формування та їх установи, підприємства та організації;

4) політичні партії, рухи, громадські організації;

5) посадові особи всіх рівнів;

6) громадяни.

Предметом загального нагляду є:

1) відповідність актів, які видаються всіма органами,підприємствами, установами, організаціями та посадовими особамивимогам Конституції України та чинним законам;

2) додержання законів про недоторканність особи,соціально-економічні, політичні, особисті права і свободигромадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбаченийінший порядок захисту цих прав;

3) додержання законів, що стосуються економічних,міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища,митниці та зовнішньоекономічної діяльності[4] .

Перевірка виконання законів проводиться за заявами таіншими повідомленнями про порушення законності, що вимагаютьпрокурорського реагування, а за наявності приводів - також звласної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органивідомчого управління та контролю і не втручається у господарськудіяльність, якщо така діяльність не суперечить чинномузаконодавству.

Завдання загального нагляду:

1) відповідність актів всіх юридичних та посадових осіб Конституції та законам України;

2) дотримання законів про:

а) недоторканість особи;

б) соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи людини і громадянина;

в) захист честі й гідності, якщо законом не передбачається іншого порядку захисту цих прав;

3) додержання законів, що стосуються:

а) економічних відносин;

б) міжнаціональних відносин;

в) зовнішньоекономічної діяльності;

г) діяльності митниці;

д) охорони навколишнього природного середовища.

Завдання загального нагляду - нагляд за дотриманням законодавства закріпленого в Конституції та інших законодавчих актах щодо:

1) незалежності республіки (в тому числі і економічної);

2) суспільного та державного ладу;

3) політичних та економічних систем;

4) прав національних груп та територіальних утворень;

5) соціально-економічних, політичних, особистих прав та свобод людини і громадянина;

6) основ демократичного устрою держави;

7) правового статусу місцевих рад народних депутатів;

8) правового статусу органів територіального громадського самоврядування.

Межі прокурорського нагляду - прокурор в процесі своєї діяльності не підміняє органів контролю, відомчого управління та не втручається в господарську діяльність підприємств, установ, організацій, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

Аспекти:

а) - прокурор здійснюючи нагляд сам не здійснює контролюючих функцій, належних контрольним органам, але через них отримує необхідну для прокурорського нагляду інформацію;

- залучає до перевірки працівників контролюючих органів і органів управління;

- зобов'язує контролюючі органи і органи управління проводити ревізії, перевірки (як відомчі так і міжвідомчі);

- зобов'язує органи контролю, управління проводити експертизи, спеціальні дослідження, давати висновки по питаннях прокурорського нагляду де необхідні спеціальні знання.

б) - прокурор здійснює нагляд за діяльністю контролюючих органів, органів управління як в реалізації своїх прямих функцій, так і щодо використання бюджетних коштів чи господарської діяльності якщо такий орган нею займається.

в) - прокурор здійснюючи нагляд не втручається в господарську діяльність піднаглядних органів.

При здійсненні загального нагляду прокурор має право:

1) безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займанупосаду, входити у приміщення державних органів, органів місцевогота регіонального самоврядування, об'єднань громадян, підприємств,установ та організацій незалежно від форм власності,підпорядкованості чи приналежності, до військових частин, установбез особливих перепусток, де такі запроваджено; мати доступ додокументів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, втому числі за письмовою вимогою й тих, що містять комерційну чибанківську таємницю або конфіденційну інформацію. Письмововимагати подання в прокуратуру для перевірки зазначенихдокументів та матеріалів, видачі необхідних довідок, в тому числіщодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, длявирішення питань, пов'язаних з перевіркою;

2) вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції,накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про станзаконності і заходи щодо її забезпечення;

3) вимагати від керівників та колегіальних органівпроведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих іпідконтрольних підприємств, установ, організацій та іншихструктур незалежно від форм власності, а також виділенняспеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчихекспертиз;

4) викликати посадових осіб і громадян, вимагати від нихусних або письмових пояснень щодо порушень закону[5] .

При виявленні порушень закону прокурор або його заступник умежах своєї компетенції мають право:

1) опротестувати акти Прем'єр-міністра України, КабінетуМіністрів України, Уряду Автономної Республіки Крим, міністерств,державних комітетів і відомств, виконавчих і розпорядчих органівмісцевих Рад народних депутатів, підприємств, установ,організацій, громадських об'єднань, а також рішення і діїпосадових осіб;

2) вносити подання або протест на рішення місцевих Раднародних депутатів залежно від характеру порушень;

3) порушувати у встановленому законом порядку кримінальнусправу, дисциплінарне провадження або провадження проадміністративне правопорушення, передавати матеріали на розглядгромадських організацій;

4) давати приписи про усунення очевидних порушень закону;

5) вносити подання до державних органів, громадськихорганізацій і посадовим особам про усунення порушень закону таумов, що їм сприяли;

6) звертатись до суду або арбітражного суду з заявами прозахист прав і законних інтересів громадян, держави, а такожпідприємств та інших юридичних осіб.

Правові акти загального нагляду: протест, припис, подання, постанова.

Протест - це акт прокурорського реагування на виявлення порушення закону, який вноситься прокурором або його заступником до органу або посадової особи, що допустили порушення або до вищестоячого органу чи посадової особи, які вправі усунути правопорушення.

У протесті прокурор ставить питання про скасування акта абоприведення його у відповідність з законом, а також припиненнянезаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.

Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягаєобов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою удесятиденний строк після його надходження. Про наслідки розглядупротесту в цей же строк повідомляється прокурору.

У разі відхилення протесту або ухилення від його розглядупрокурор може звернутися з заявою до суду про визнання актанезаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцятиднів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту абозакінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подачатакої заяви зупиняє дію правового акта.

Припис - це акт прокурорського реагування на виявлене очевидне правопорушення закону, який прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, якідопустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованостіоргану чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення.

Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення законумає очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересамдержави, підприємства, установи, організації, а також громадянам,якщо не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню,про що повідомляється прокурору.

Орган чи посадова особа можуть оскаржити припис вищестоящому прокурору, який зобов'язаний розглянути скаргупротягом десяти днів. Рішення вищестоящого прокурора є остаточним.

Подання - це акт реагування прокурора або його заступника на виявлення порушень закону з вимогами про усунення вказаних порушень, причин цихпорушень і умов, що їм сприяють, вноситься прокурором, йогозаступником у державний орган, громадську організацію абопосадовій особі, які наділені повноваженням усунути порушеннязакону, і підлягає невідкладному розгляду. Не пізніш як умісячний строк має бути вжито відповідних заходів до усуненняпорушень закону, причин та умов, що їм сприяють, і про наслідкиповідомлено прокурору.

Колегіальний орган, якому внесено подання, повідомляє продень засідання прокурору, який вправі особисто взяти участь у йогорозгляді.

Постанова - це акт прокурорського реагування на виявлене порушення закону посадовою особою або громадянином. Прокурор, його заступник, залежно від характеру порушення закону,виносить мотивовану постанову про дисциплінарне провадження,провадження про адміністративне правопорушення або про порушеннякримінальної справи щодо цих осіб.

Постанова про порушення дисциплінарного провадження абопровадження про адміністративне правопорушення підлягає розглядуповноважною посадовою особою або відповідним органом удесятиденний строк після її надходження, якщо інше не встановленозаконом.

Позовна заява :

1)заява прокурора по протесту (коли він не виконується або відхиляється);

2)про поновлення порушеного права та відшкодування шкоди спричиненої правопорушенням.

У протесті, поданні, приписі або постанові прокурораобов'язково зазначається, ким і яке положення закону порушено, вчому полягає порушення та що і в який строк посадова особа абоорган мають вжити до його усунення.

Генеральний прокурор України відповідно до міждержавних угодпро надання правової допомоги вирішує питання про порушення ірозслідування кримінальних справ, проведення дізнання, видачузлочинців або осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів,направлення повідомлень про наслідки кримінального переслідування,а також інші передбачені такими угодами питання.

Прокурор за наявності передбачених законом підстав даєсанкцію на затримання і видворення у примусовому порядкуіноземного громадянина або особи без громадянства за межі України.

Право на дачу санкції у таких випадках належить Генеральномупрокурору України, заступникам Генерального прокурора України,прокурорам Автономної Республіки Крим, областей і міст Києва іСевастополя.

Підстави для видворення:

1) якщо дії вказаних осіб суперечать інтересам безпеки України або охорони громадського порядку;

2) якщо перебування його в Україні суперечить інтересам охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України;

3) грубо порушують законодавство про їх статус.

Це питання порушується і розглядається органами СБУ та МВСУ.

Видворення може бути застосоване щодо таких осіб:

1) осіб, які прибули на запрошення юридичних осіб, якщо по спливу терміну запрошення вони відмовляються виїхати і підстав для продовження терміну перебування немає;

2) особи, які нелегально прибули на територію України за клопотанням органів прикордонних військ;

3) іноземці, які тимчасово або постійно перебувають на території України в зв'язку з порушенням клопотання про їх статус підрозділами паспортних органів;

4) особи, які втратили статус біженця або відмовлено в наданні статусу біженця. Такі клопотання порушуються органами міграційної служби.

Іноземець чи особа без громадянства зобов'язані покинути територію України в строки, вказані в рішенні про видворення.

Таким особам роз'яснюється обов'язок покинути територію, право звернутися до суду на оскарження такого рішення.

Витрати, пов'язані з виїздом відшкодовуються за рахунок майна особи, або юридичної чи фізичної особи, яка її запросила.

Особі оголошується рішення про видворення і право на адвоката, право зв'язатися з представником своєї країни.

В нас немає обов'язку надання таким особам адвоката.

Якщо особа не виїхала до зазначеного терміну - її вивозять за межі України в примусовому порядку.

В наказі Генерального прокурора України №2 "Про організацію роботи органів прокуратури по здійсненню загального нагляду " від 25.03.96 р. основними напрямками здійснення загального нагляду є нагляд задодержанням:

1. Соціально-економічних, політичних, особистих прав ісвобод громадян. Вживати заходів до усунення порушень прав таінтересів соціальних груп, які потребують державної допомоги ізахисту.

Законів, що регламентують діяльність партій і громадськихоб'єднань, засобів масової інформації, порядок проведенняреферендумів, виборів, мітингів, зборів, вуличних походів,демонстрацій і таке інше.

Виходячи з вимог статті 12 Закону України "Про прокуратуру"домагатись усунення порушень законодавства про порядокрозгляду скарг, особливо з питань соціального забезпечення,охорони праці, здоров'я, освіти, житлових прав та захистуспоживачів.

2. Законів про власність, приватизацію державного майна.Ставити питання про відповідальність посадових осіб за порушеннявстановленого порядку приватизації та визнання в судовому порядкунедійсними договорів відчуження об'єктів державної власності зазаниженими цінами, з ущемленням інтересів держави, трудовихколективів, громадян.

Нагляд за додержанням законодавства про власність здійснюватинасамперед у державному секторі економіки, а також в господарськихоб'єднаннях, підприємствах і організаціях, що засновані наколективній формі власності і обслуговують загальносуспільніпотреби (колективні сільськогосподарські підприємства, споживчакооперація тощо). Вживати заходів до усунення причин і умов, щосприяли порушенню законодавства про власність.

У разі встановлення фактів заподіяння матеріальної шкодидержавним, колективним сільськогосподарським підприємствам,організаціям споживчої кооперації з боку комерційних структур,звертатись до судових органів з позовами на захист їх інтересів.Виключити випадки заявлення позовів в інтересах суб'єктівпідприємництва недержавної форми власності (крім вищезазначених).

3. Законів про підприємницьку діяльність, зокрема,встановлення заборон і обмежень щодо зайняття підприємництвомдержавних службовців певних категорій, їх роботи у підприємницькихструктурах за трудовими договорами, заборони займатисьпідприємництвом або займати керівні посади чиматеріально-відповідальні посади особам, які за вироком судупозбавлені цього права або мають непогашену чи не зняту судимістьза корисливі злочини. Реагувати на факти, коли підприємницькадіяльність здійснюється на шкоду державі.

4. Інших законів, спрямованих на реалізацію економічноїреформи і розвиток ринкових відносин: про оподаткування,зовнішньоекономічну, банківську, інвестиційну діяльність,ціноутворення, аграрну реформу тощо.

5. Законів про охорону навколишнього природного середовищаі, перш за все, про радіаційну безпеку, надра, землю, воду, ліс,тваринний світ, атмосферне повітря.

6. Законодавства про адміністративні правопорушення. Використовувати засоби прокурорського нагляду для усуненняпорушень законів також в інших сферах діяльності.

Не допускати фактів підміни прокурорами органів управлінняі контролю, здійснювати нагляд більш активно і цілеспрямовано, длячого:

- на підставі статті 20 Закону України "Про прокуратуру"систематично одержувати в цих органах узагальненуінформацію про стан законності і вжиті ними заходи щодо їїзабезпечення та враховувати цю інформацію при плануванні іпроведенні загальнонаглядових заходів;

- при проведенні перевірок обов'язково з'ясовувати, чомувстановлені прокурорами порушення чинного законодавства не булисвоєчасно і в повному обсязі виявлені посадовими особами органів управління і контролю та вимагати притягнення таких осіб довідповідальності за наявності підстав;

- вимагати від керівників та колегіальних органів проведенняперевірок і ревізій, в межах їх компетенції, для встановленняпорушень закону, причин цих порушень та умов, що їм сприяють,залучати до перевірок відповідних спеціалістів. В разібезпідставного ухилення від виконання цих вимог, ставити питанняпро притягнення таких керівників до адміністративноївідповідальності.

Проводити перевірки виконання законів за заявами іскаргами громадян, матеріалами органів управління і контролю,засобів масової інформації, іншими повідомленнями про порушеннязаконів, що вимагають прокурорського реагування. Як приводи доперевірок використовувати також матеріали аналізу станузаконності, статистики, наглядової, слідчої, судової практикиіншу інформацію про правопорушення.

Не допускати прокурорського втручання у господарськудіяльність, якщо вона не суперечить чинному законодавству.

Забезпечити належну повноту і якість перевірок додержаннязаконів, ретельну підготовку до проведення кожної з них. Під часперевірок виявляти не тільки факти правопорушень, а і всіх винниху їх скоєнні осіб, розміри матеріальних збитків та іншої шкоди,причини порушень закону та умови, що їм сприяли.

У відповідності з вимогами статті 97 КПК України,за наслідками загальнонаглядових перевірок, порушувати кримінальнісправи при встановленні ознак злочину.

При перевірках в органах контролю і нагляду звертати увагу насвоєчасність і повноту виявлення ними правопорушень, законністьреагування на них, особливо застосування до винних правовихсанкцій та обов'язковість передачі матеріалів, що містять ознакизлочинів, до правоохоронних органів.

При застосуванні заходів прокурорського реагуваннядомагатись повного усунення порушень закону, забезпеченняневідворотності відповідальності винних осіб. Обирати ці заходи зурахуванням характеру порушень, не підміняючи одних документівреагування іншими.

Опротестовувати незаконні акти та дії посадових осіб. Уразі безпідставного відхилення протестів чи ухилення від їхрозгляду з вертатися з заявами до суду про визнання таких актівнезаконними і підтримувати заяви в суді.

Вносячи приписи, попередньо з'ясовувати наявністьпередбачених для цього законом умов: очевидності правопорушення іреальної загрози завдання істотної шкоди, якщо порушення не буденегайно усунуте. В разі відсутності одночасно обох цих умов,застосовувати інші заходи реагування.

Подання вносити, як правило, за узагальненими матеріаламипро порушення законів, ставити в них конкретні вимоги щодоусунення порушень, причин та умов, що їм сприяли. Не допускативипадків внесення подань за малозначними порушеннями.

Більш жорстко контролювати виконання своїх вимог. Занаявності підстав виконати постанову про порушення кримінальноїсправи або провадження про адміністративне правопорушення. В разінеобхідності у постанові або поданні ставити питання пропритягнення винних до дисциплінарної відповідальності, а такожвживати заходів до відшкодування збитків.

Управлінням загального нагляду, нагляду за додержаннямзаконів на транспорті, головному управлінню військових прокуратур,Генеральної прокуратури України, відділам загального нагляду,нагляду за додержанням природоохоронного законодавства тазаконодавства про адміністративні правопорушення прокуратурАвтономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя іприрівняним до них вдосконалювати методику здійснення нагляду,перевірок виконання законів, для чого систематично узагальнюватипрокурорську практику, розробляти рекомендації щодо реалізаціїзавдань, поставлених Законом України "Про прокуратуру", та удосконалення практики загального нагляду.Аналізувати якість документів прокурорського реагування длязабезпечення єдиної правозастосувальної практики в органахпрокуратури, постійно надавати допомогу підпорядкованим прокурорамв організації загальнонаглядової роботи, організовувати навчаннякадрів шляхом проведення семінарів, учбово-практичних конференційтощо.

У разі виявлення документів, що не відповідають вимогамзакону, ставити питання про їх відкликання.

Систематично планувати і проводити перевірки виконання цьогонаказу в підпорядкованих прокуратурах, при цьому оцінювати роботуза кінцевим результатом, для чого з'ясовувати чи вжиті у зв'язку звиявленими порушеннями законності повні та своєчасні заходи щодоусунення провопорушень та умов, що їм сприяли, поновленняпорушених прав, притягнення винних до відповідальності. Наслідки,як правило, розглядати на засіданнях колегії.

Використовувати в необхідних випадках, передбачене статтею 18Закону "Про прокуратуру" право заслуховувати на засіданнях колегійповідомлення і пояснення керівників міністерств, відомств, органівдержавного управління, нагляду та контролю, підприємств, установ іорганізацій, їх об'єднань інших посадових осіб з приводу порушеньзаконодавства.

Регулярно оприлюднювати через засоби масової інформаціїрезультати загальнонаглядових перевірок, факти опротестуваннянезаконних правових актів, ширше висвітлювати діяльністьпрокуратури по захисту інтересів держави, прав і свобод громадян.

Контроль за виконанням наказу покласти на заступниківГенерального прокурора України відповідно до розподілу обов'язків[6] .

Література :

1. Закон України "Про прокуратуру".

2. Наказ Генерального прокурора України №2 від 25.03.96 року.

3. Грошевой Ю.М. Прокурорський нагляд в Украіні. Уч. Посібник.-К.-1993.-С.26-28

4. Ясинський Г.Прокурорський нагляд у сфері економіки.//Юридичний вістник.-1997.-№3.-С.81

5. Давиденко Л., Черв ' якова О., Марочкін І. Загальний нагляд прокуратури: минуле, сучасне, майбутнє.//Право України.-1996.-№10.- С.23

[1] Грошевой Ю.М. Прокурорський нагляд в Украіні. Уч. Посібник.-К.-1993.-С.26-28.

[2] Грошевой Ю.М. Прокурорський нагляд в Украіні. Уч. посібник.К.-1993.-С.26-28.

[3] Ясинський Г.Прокурорський нагляд у сфері економіки.//Юридичний вістник.-1997.-№3.-С.81

[4] Закон України "Про прокуратуру".

[5] Закон України "Про прокуратуру".

[6] Наказ Генерального прокурора України №2 від 25.03.96 року.