ОСНОВНІ ОРФОГРАМИ В СУФІКСАХ

Класна робота – написати конспект

ТЕМА 4

ІМЕННИКОВІ СУФІКСИ

1. Суфікси -ИК, -НИК, -ІВНИК, -ЧИК (-ЩИК) пишемо з и: братик, вузлик; гірник, кулеметник; газівник, працівник; хлопчик, прапорщик.

Примітка. Слід відрізняти український суфікс -ик від іншомовних -ик, -ік (-їк). В іншомовних суфіксах пишеться и або і (ї) відповідно до правил правопису и та і (ї) в словах іншомовного походження: історик, медик, фізик, але: механік, прозаїк, хімік.

2. Суфікс -ИВ-(О), що вживається для вираження збірних, понять, які означають матеріал або продукт праці, пишемо тільки з и: вариво, добриво, куриво, меливо, мереживо, місиво, морозиво, паливо, печиво, прядиво, але: марево (не матеріал і не продукт праці).

3. У суфіксах -АЛЬНИК, -ИЛЬНИК, -ІЛЬНИК, -АЛЬНІСТЬ після л перед н завжди пишемо ь: постачальник, уболівальник, фрезерувальник; волочильник, мастильник; полільник, відповідальність, геніальність.

4. Кінцевий приголосний у суфіксах -АЛЬ, -ЕНЬ, -ЕЦЬ (-ЄЦЬ), -ІСТЬ, -ТЕЛЬ завжди м’який, а тому всі слова з цими суфіксами пишемо з ь: коваль, скрипаль; велетень, в’язень; бельгієць, мовознавець, переможець; здатність, свіжість; вихователь, любитель.

5. Суфікси -ИНН(Я), -ІНН(Я), -АНН(Я) [-ЯНН(Я)] пишемо з двома нн.

Суфікс -инн(я) вживається в іменниках середнього роду, що означають збірні поняття: бобовиння, гарбузиння, картоплиння, павутиння; але: каміння, коріння, насіння.

Суфікс -інн(я) мають іменники середнього роду, що утворюються від дієслів із голосними основи и та і: горіти — горіння, носити — носіння, ходити — ходіння, шарудіти — шарудіння.

Суфікс -анн(я) [-янн(я)] мають іменники середнього роду, утворені від дієслів із голосним основи а (я): гукати — гукання, гуляти — гуляння, зростати — зростання, сприяти — сприяння.

Суфікс -енн-(я) мають віддієслівні іменники середнього роду, в яких наголос падає на корінь: звернення, напруження, піднесення, удосконалення.

6. Суфікс -ЕН(Я) [-ЄН(Я)] вживається в іменниках середнього роду, що означають живі істоти: вовченя, гусеня, чаєня.

7. Суфікси зменшено-пестливих слів -ЕЧОК [-ЄЧОК], -ЕЧК(А) [-ЄЧК(А)], -ЕЧК(О) [-ЄЧК(О)] не слід змішувати із суфіксами -ИЧОК, -ИЧК(А): останні бувають тільки в словах, що походять від іменників із суфіксами -ик, -иц(я): вогничок, кошичок, вуличка, паличка. В інших випадках уживаємо суфікси з е (є): вершечок, мішечок, краєчок; діжечка, копієчка, Марієчка, річечка; віконечко, словечко, яєчко.

8. Слід відрізняти суфікс -ЕНК(О) [-ЄНК(О)] від суфікса -ЕНЬК(О) [-ЄНЬК(О)]: суфікс -ЕНК(О) [-ЄНК(О)] вживається здебільшого в іменниках, що означають прізвища: Гордієнко, Кравченко, зрідка — у загальних назвах: безбатченко, коваленко; суфікс -ЕНЬК(О, А) [-ЄНЬК(О)] вживаємо для творення пестливих назв: батенько, серденько; ніженька.

9. За допомогою суфіксів -ИСЬК(О) [-ЇСЬК(О)], -ИЩ(Е) [ЇЩ(Е)] утворюються слова переважно з емоційно-негативним відтінком від іменників усіх родів, причому після приголосного пишемо и, після голосного — ї: гноїсько, дівчисько, хлопчисько; вогнище, побоїще, становище.

10. При творенні чоловічих імен по батькові вживаємо тільки суфікс -ОВИЧ: Васильович, Дорошович, Ігорович, Микитович, Олексійович.

При творенні жіночих імен по батькові вживаємо суфікс -ІВН(А), від імен на –й — -ЇВН(А): Борисівна, Василівна; Гордіївна, Сергіївна, Юріївна.

Від таких імен, як Григорій, Ілля, Кузьма, Лука, Микола, Сава, Хома, Яків, відповідні імена по батькові будуть: Григорович, Григорівна; Ілліч, Іллівна; Кузьмич (і Кузьмович), Кузьмівна; Лукич, Луківна; Миколайович (і Миколович), Миколаївна (і Миколівна); Савич (і Савович), Савівна; Хомич (і Хомович), Хомівна; Якович, Яківна.

Примітка. При творенні імен по батькові в основах імен відбувається чергування і з о: Антін — Антонович, Антонівна; Федір — Федорович, Федорівна.

11. В іменниках жіночого роду, утворених від іменників та інших частин мови, вживаємо суфікс -ІВК(А) [-ЇВК(А)]: голівка, долівка, маївка, ножівка, полівка, спиртівка, частівка, шалівка, шихтівка.

У деяких іменниках уживаємо суфікс -ОВК(А): головка (капусти), духовка, зарисовка, підготовка.

12. В іменниках чоловічого роду після приголосних уживається суфікс -ок із випадним о в непрямих відмінках: вершок, гайок, кийок, кілок, лужок, стручок; після м’яких приголосних перед суфіксом -ок пишемо ь: деньок, пеньок.

13. Іншомовні суфікси -ИР, -ИСТ, -ИЗМ виступають після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р: бригадир, командир; бандурист, дантист, пейзажист; класицизм, педантизм, тероризм; після решти приголосних пишемо -ІР, -ІСТ, -ІЗМ: вампір, гарнір, пломбір; піаніст, спеціаліст; модернізм, плюралізм, але в утвореннях від власне українських коренів пишемо -ИСТ, -ИЗМ: боротьбист, побутовизм, речовизм та ін.

Після голосних у цих суфіксах виступає ї: акмеїст, героїзм, конвоїр.

ПРИКМЕТНИКОВІ ТА ДІЄПРИКМЕТНИКОВІ СУФІКСИ

1. Суфікс -Н(ИЙ) уживається в переважній більшості якісних і відносних прикметників: дружний (спів), західний, мільйонний, принадний, природний, фабричний.

Суфікс -Н(ІЙ) уживається порівняно в небагатьох прикметниках (переважно відносних): братній, всесвітній, городній, давній, житній, задній, крайній, літній; майбутній, матерній; незабутній, освітній, пізній, ранній, самобутній, суботній, хатній та ін. Суфікс -Н(ІЙ) уживається в усіх прикметниках прислівникового та іменникового походження, які мають перед цим суфіксом ж, ш: ближній, вчорашній, давнішній, домашній, дорожній, дружній (потиск руки), зовнішній, колишній, мужній, поздовжній, порожній, прийдешній, ранішній, сінешній, справжній, сьогоднішній, тутешній, художній, але – потужний.

Примітка. У прикметниках, твірна основа яких закінчується на н, приєднання суфіксів -Н(ИЙ), -Н-(ІЙ) зумовлює подвоєння н: знаменний, осінній, плинний, ранній, туманний.

2. Прикметникові суфікси -АНН(ИЙ), -ЕНН(ИЙ), які вживаються для підкреслення найвищої міри ознаки, пишуться з двома н: невблаганний, нездоланний, неоціненний, несказанний, нескінченний, страшенний (але жаданий). Подібні прикметники завжди мають наголос на суфіксі, що відрізняє їх від дієприкметників, утворених від дієслівних коренів за допомогою суфіксів -ан(ий), -ен(ий): бажаний, незлічений, неоцінений, неподоланий, несказаний, нескінчений.

3. Складні суфікси -ИЧН(ИЙ), -ІЧН(ИЙ) [-ЇЧН(ИЙ)] виступають, як правило, у прикметниках, похідних від слів іншомовного походження; при цьому після кінцевого основи д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р уживається -ИЧН(ИЙ): історичний, класичний, математичний, ортопедичний; після решти приголосних — -ІЧН(ИЙ): академічний, анархічний, археологічний, епічний, ідилічний, органічний; після голосних — -ЇЧН(ИЙ): архаїчний, героїчний.

4. У присвійних прикметниках, утворених від іменників першої відміни, після приголосних (крім й) пишемо суфікс -ИН: баба — бабин, Галя — Галин, Коля — Колин, Маруся — Марусин, свекруха — свекрушин, тітка — тітчин; після голосних — -їн: Марія — Маріїн, Софія — Софіїн.

Примітка. Приголосні г, к (шк), х перед суфіксом -ин змінюються на ж, ч(щ), ш: Ольга — Ольжин, дочка — доччин, Мелашка – Мелащин, сваха — свашин.

5. У прикметниках із значенням присвійності, утворених від назв тварин, після приголосних (крім й) пишемо СУФІКС -ИН(ИЙ): бджолиний, голубиний, горобиний, качиний, орлиний; після голосних і апострофа — -їн(ий): зміїний, солов’їний.

6. Суфікс -ИСТ(ИЙ) уживаємо в прикметниках після приголосних: барвистий, голосистий, іскристий, перистий (пірчастий; але перістий – рябий), променистий, урочистий; після голосних — -ЇСТ(ИЙ): вибоїстий, гноїстий, двоїстий, оліїстий, троїстий.

7. Суфікс -ЕВ(ИЙ) уживається в прикметниках, які мають перед цим суфіксом м’який або шиплячий приголосний і в яких наголос падає переважно на основу слова: березневий, грушевий, овочевий, ситцевий. У прикметниках, у яких перед суфіксом виступають м’які н, т або й, пишемо -ЄВ(ИЙ): алюмінієвий, дієвий, життєвий, значеннєвий, суттєвий.

Суфікс -ОВ(ИЙ) незалежно від наголосу вживається у прикметниках, які мають перед цим суфіксом твердий приголосний: вітровий, казковий, кварцовий, палацовий, святковий, службовий. Крім того, суфікс -ОВ(ИЙ) уживається в прикметниках, які мають перед цим суфіксом шиплячий (ж, ч, ш, щ), м’який приголосний або й, причому наголос падає на закінчення: бойовий, гайовий, грошовий, дійовий, дощовий, крайовий.

Ці ж правила поширюються на правопис суфіксів -ОВ-, -ЕВ-, (-ЄВ-) у присвійних прикметниках жін. і середн. роду: суфікс -ОВ- уживається в присвійних прикметниках, утворених від іменників твердої групи: майстер — майстрова, майстрове; Петро — Петрова, Петрове; робітник — робітникова, робітникове; Шевченко — Шевченкова, Шевченкове; суфікс -ЕВ- (після голосного -єв-) уживається в присвійних прикметниках, утворених від іменників м’якої та мішаної груп: Андрій — Андрієва, Андрієве; Ігор — Ігорева, Ігореве; кобзар - кобзарева, кобзареве; скрипаль - скрипалева, скрипалеве; сторож - сторожева, сторожеве; товариш - товаришева, товаришеве.

У відповідних присвійних прикметниках чоловічого роду суфікси -ов-, -ев- (-єв-) чергуються з -ів (-їв): Василева – Василів, майстрова – майстрів, Олексієва – Олексіїв.

8. Суфікс -УВАТ(ИЙ), а після м’яких приголосних -ЮВАТ(ИЙ), уживається в прикметниках на позначення певного вияву ознаки: горбуватий, круглуватий, синюватий, темнуватий, а також виявлення невеликої міри властивості, схильності до чогось, позначуваної іменниковою основою: дуплуватий, злодійкуватий, остюкуватий, піскуватий.

Суфікс -ОВАТ(ИЙ) уживаємо в прикметниках, якщо наголос падає на о: плисковатий, стовбоватий.

Суфікс -ОВИТ(ИЙ) уживаємо на позначення високого ступеня вияву ознаки: гордовитий, грошовитий, талановитий.

ДІЄСЛІВНІ СУФІКСИ

1. Суфікс -УВА- (-ЮВА-) пишеться в дієсловах: забілювати, керувати, порядкувати, розсіювати.

У похідних словах і формах (віддієслівних іменниках та дієприкметниках) суфікс -УВА- (-ЮВА-) пишеться тоді, коли на перший голосний цього суфікса не падає наголос: вивершувати - вивершування, вивершуваний; очікувати - очікування, очікуваний; підсинювати - підсинювання, підсинюваний; якщо на перший голосний суфікса падає наголос, то пишеться -ОВА-: друкувати - друкування, але друкований; малювати - малювання, але мальований; підпорядкувати - підпорядкування, але підпорядкований; риштувати - риштування, але риштовання, риштований.

2. У суфіксі -ОВУВА- перший голосний завжди наголошений: завойовувати - завойовування, завойовуваний; перемальовувати - перемальовування, перемальовуваний; скуповувати - скуповування, скуповуваний.

3. Дієслова іншомовного походження, що мають у мові-джерелі суфікс -ІР-, в українській мові втрачають цей суфікс у всіх формах: загітувати - загітований, зареєструвати - зареєстрований, інформувати - інформований, сконструювати - сконструйований. Але в окремих словах для усунення небажаної омонімії суфікс -ІР- (після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р - -ИР-) зберігається: буксирувати (бо є буксувати), парирувати (бо є парувати), полірувати (бо є полювати), репетирувати (бо є репетувати) тощо.

Суфікс -ІР- (-ИР-) уживається також у поодиноких дієсловах типу котирувати, лавірувати, марширувати, пікірувати, третирувати.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

ПРАВОПИС СУФІКСІВ

ВПРАВИ

Вправа 1. Утворити прикметники із суфіксами -ов(ий), -ев(ий), -єв(ий) від іменників:

Березень, борщ, груша, овочі, ситець, алюміній, акація, дія, джаз, життя, значення, звичай, замша, суть, соя, свято, серце, служба, стиль, вітер, вермішель, взуття, вірш, взірець, казка, кільце, кварц, клей, ключ, палац, почуття, бій, гай, гроші, дощ, марганець, марш, мить, нуль, насіння, яблуня, лице, помаранч.

Наприклад: березень - березневий, борщ – борщовий, борщевий

Вправа 2. Утворити іменники із суфіксами -ечок, -єчок, -ичок,-ечк, -єчк, -ичк:

Вершок, мішок, край, діжка, копійка, річка, вогник, вулиця, кошик, палиця, Марія, вікно, слово, яйце, нога, стежка, чайка, батько, дочка, майка.

Наприклад: вершок – вершечок, чайка – чаєчка.

Вправа 3. Написати -н- або -нн- у суфіксах прикметників та дієприкметників:

Здійсне…ий мерзен...ий, глибочен...ий, зметен...ий, кін...ий, неждан...ий, притаман...ий, неподолан...ий, несказа...ий, єдин...ий, неоцінен…ий, проведен...ий, благословен...ий, чавун...ий, незрівнян…ий незлічен…ий, мурашин...ий, ран...ій, несказан...ий, недоторкан…ий.

Вправа 4. Запишіть подані нижче імена українською мовою, утворіть від них чоловічі та жіночі імена по батькові. Визначте суфікси.

Максим, Игорь, Алексей, Петр, Андрей, Григорий, Евгений, Александр, Тарас, Николай, Илья, Лев, Владимир, Сергей, Олег, Дмитрий, Яков, Федор, Юрий, Василий.

Наприклад: Ілля – Ілліч, Іллівна.

Вправа 5. Перепишіть слова, розкрийте дужки. Використайте потрібну літеру. Позначте суфікси у даних іменниках і поясніть їх написання.

Геро(и, і, ї)зм, сто(и, і, ї)цизм, побутов(и, і)зм, прапорщ(и, і)к, плюрал(и, і)зм, дант(и, і)ст, пломб(и, і)р, гор(и, і)ще, вул(и, е)чка, доріж(и, е)чка, копі(е, є, ї)чка, стол(е, и, ї)чок, річ(и, е)чка, заступн(и, і)к, брат(и, і)к, фіз(и, і)к, проза(и, і, ї)к.

Вправа 6. Утворіть від поданих слів іменники з відтінком у значенні. Визначте суфікси, за допомогою яких вони утворені. Поясніть їх правопис.

Нога, мішок, вухо, черешня, стежка, вовк, курча, чайка, хліб, дощ, ключ, дід, хлопець, двір, батько, дочка.

Наприклад: нога – ніжка, ніженька.

Вправа 7. Перепишіть словосполучення, виправте помилки у суфіксах і закінченнях імен по батькові. Поясніть їх написання.

1. Розмовляю з Андрієм Максимовечем. 2. Зверніться до Степана Віталієвича. 3. Запитайте Оксану Олексієвну. 4. Поїдьте до Василя Анатолієвича. 5. Скажіть Богдану Кузьмичові. 6. Доручіть Софії Петрівній. 7. Конспект Людмили Євгенівної. 8. Порадьтеся з Тимофієм Павловичом. 9. Скажіть нам, Галино Юрієвно. 10. Відвідайте Наталію Аркадієвну. 11. Прийшов Володимир Костевич. 12. Завітайте до Ірини Степанівної.

Вправа 8. Прочитайте речення, випишіть виділені слова, вставте пропущені у суфіксах літери е, и та і(ї). Поясніть їх правопис.

1. Попід гаєм зелене…ньким та біжить кон…к воронес…нький (Народна творчість). 2. Світ який — мереж…во казкове! (В. Симоненко). 3. Червоніли в поріділому плет…ві гілок кетяги глоду та горобини (В. Козаченко). 4. Повітря тремтить від спеки, і в срібнім мар…ві танцюють далекі тополі (М. Коцюбинський). 5. Поетів ніжних в нас багато, але мислит…лів ще мало (П. Тичина). 6. Крізь каштановий намет за вікном пробився пучок пром…нів, заплутався в буйній, обпал…ній миттєвими блискав…цями чуприні, затріпотів срібним вогн…ком. 7. Дикар, котрий вперше доміркувався висікти іскру з кам…ня, такий же геніальний, як і винахідн…к ракети (Ю. Мушкетик). 8. Незабаром Грицько вернувся з повною пазухою гороб…нят. 9. Івась кидає бойов…ща та руйнування, любується красою світовою, квітучими рослинами, живлом усяким — пестить козачків, сон…чко, кон…ків, слухає дзвінку жайворонкову пісню. 10. Ніхто не пройде повз двор…ще, щоб не позавидував (Панас Мирний). 11. Кам…ння вилискувало проти місяця тьмяними скалками (Олесь Гончар). 12. В напруж…нні і мисль моя, і слово (П. Тичина). 12. Ох, Марус…чко мила! Марус…чко люба! Бідна ж твоя голівонька. 13. Тільки Горпина трохи весел…нька, тішиться малою дон…чкою… «Свекор бубл…ком манив — не хоче! І в долоньки вже плеще!» 14. На столі коло баби усякі печ…ва, усяка печена птиця, ковбаси (З тв. Марка Вовчка). 15. Подекуди вже палили вогн…ща з сухого бур’яну. 16. Одна лише дітвора з подивом і навіть із весел…стю дивилася, як розб…рають хати. 17. Троян…вці, хрипк…вці, манил…вці та залужани уже не зустрічали того опору хуторян, який був раніше… 18. Розбуджена свіжим весняним повітрям, гіркуватим присмаком свіжо-зеленої землі, невтомним щебетанням жайворонка у високості, трубним криком журавлів, відчуває людина стремл…ння пригорнути весь голубий світ; і вона робиться добрішою, відвертішою, співчутливішою, довірливішою… (З творів Г. Тютюнника).

ОСНОВНІ ОРФОГРАМИ В СУФІКСАХ