Основи містобудування

Лекція 1

Основи містобудування.

Основні напрями та послідовність планування міст.

Містобудування (містобудівна діяльність) це цілеспрямована діяльність органів влади, підприємств, установ, організацій, громадян, об’єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об’єктів містобудування, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об’єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Це визначення вказує на те, що майже всі аспекти господарської діяльності, які так чи інакше пов’язані зі зміною вартості будь – якої нерухомості (проектування, будівництво, реконструкція, реставрація) відносяться до сфери містобудування – містобудівної діяльності.

Головні напрями містобудівної діяльності (містобудування) є:

1. Планування, забудова та інше використання територій.

2. Розробка і реалізація містобудівної документації та інвестиційних програм розвитку населених пунктів і територій.

3. Визначення територій, вибір, вилучення (викуп) і надання земель для містобудівних потреб.

4. Здійснення архітектурної діяльності.

5. Розміщення будівництва житлово – цивільних, виробничих та інших об’єктів, формування містобудівних ансамблів і ландшафтних комплексів, зон відпочинку та оздоровлення населення.

6. Створення соціальної, інженерної та транспортної інфраструктур територій та населених пунктів.

7. Створення та ведення містобудівних кадастрів населених пунктів.

8. Захист життєвого та природного середовища від шкідливого впливу техногенних і соціально – побутових факторів.

9. Збереження пам’яток культурної спадщини.

10. Розвиток національних і культурних традицій.

11. Забезпечення високих архітектурно-планувальних,

функціональних і конструктивних якостей об’єктів містобудування формування і реконструкція містобудівних ансамблів, кварталів, районів і ландшафтних комплексів, зон відпочинку та природних лікувальних ресурсів.

12. Розробка правових актів, державних стандартів, норм і правил, пов’язаних з містобудуванням.

13. Контроль за дотриманням містобудівного законадавства.

14. Підготовка кадрів для містобудування, підвищення їх кваліфікації.

15. Ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві в порядку, встановленому законодавства.

До об’єктів містобудування відносяться:

1. Територія України та території її адміністративно – територіальних одиниць їх частини та окремі земельні ділянки.

2. Функціональні території (зони) адміністративно – територіальних одиниць (житлової і громадської забудови, виробничі, рекреаційні, комунальні, охорони нерухомої культурної та природної спадщини та інші.

3. Будинки і споруди, їх комплекси.

4. Комунікації та споруди інженерної і транспортної інфраструктури.

5. Об’єкти архітектурної діяльності.

Містобудівна документація – це затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюються планування, забудова та інше використання територій, з урахуванням яких визначається цільове призначення земель. Необхідно звернути увагу: тільки затверджені в установленому законом порядку текстові і графічні матеріали можуть бути названі документацією.

• схема планування територій на місцевому рівні;
• генеральний план населеного пункту;
• детальний план території;
• план червоних ліній;
• проект розподілу території;
• містобудівне обгрунтування і ін.

Документація обов’язково складається з текстових і графічних матеріалів. зміст і обсяг як текстової так і графічної частини визначається вимогами до того чи іншого виду документації і залежить від об’єкта, який розглядається місцем в адміністративно – територіальному поділі, розміром, складністю та сукупністю різних факторів), а також документація може дуже суттєво відрізнятись в залежності від конкретних обставин.

Проектна документація – затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об’ємно – планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об’єктів будівництва.

Поняття про планування територій.

Планування територій на загальнодержавному рівні полягає в розробленні Генеральної схеми планування території України, якою передбачається раціональне використання території України, створення та підтримання повноцінного життєвого середовища, охорони довкілля, охорони здоров’я населення, охорони пам’яток історії та культури, визначення державних пріоритетів розвитку систем розселення, виробничої, соціальної та інженерно – транспортної інфраструктури.

Загальнодержавний рівень містобудівної документації включає розробку Генеральної схеми планування території України, головним завданням якої є визначення стратегії територіального розвитку нашої держави та її окремих регіонів на період найближчих 25 років. Затверджені на рівні Закону України матеріали Генеральної схеми є планувальною основою для розміщення господарських об’єктів, транспортних коридорів, інженерних комунікацій, об’єктів природно – заповідного фонду. Тому будь які – рішення, пов’язані із зміною функціонального використання окремих територій на загальнодержавному та регіональному рівні мають бути узгоджені із Генеральною схемою.

Генеральна схема повинна містити:

1. аналіз стану використання території України та функціонування систем розселення;
2. аналіз намірів та потреб використання окремих територій, визначених у загальнодержавних програмах соціального, економічного розвитку, інших державних програмах, схемах розвитку галузей економіки.
3. аналіз санітарно – епідеміологічного та екологічного стану регіонів і реалізації відповідних цільових програм, а також аналіз заходів, спрямованих на поліпшення стану довкілля.
4. аналіз диспропорцій використання територій;
5. визначення територій за видами переважного використання;
6. напрями вдосконалення систем розселення та сталого розвитку населених пунктів;
7. комплекс заходів по її реалізації.

Генеральна схема планування окремих частин території України.

Особливе значення мають проекти, які стосуються планування спільного розвитку територій кількох областей, або розвитку транскордонних регіонів, які охоплюють суміжні території України та сусідніх держав.

Планування територій на регіональному рівні.

Планування територій на регіональному рівні полягає у розробленні схем планування територій Автономної Республіки Крим, областей, районів, регулюванні використання їх територій.

Планування територій на місцевому рівні.

Планування територій на місцевому рівні полягає у розробленні та затвердженні генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні та іншої містобудівної документації, регулювання використання їх територій, ухваленні та реалізація відповідних рішень про дотримання містобудівної документації.

Схеми планування на місцевому рівні визначають:

потреби у зміні меж населених пунктів, потреби в територіях, передбачених для містобудівних потреб;

зонування територій для забудови та іншого використання;

планувальну структуру території;

Генеральний план населеного пункту – містобудівна документація, яка визначає принципові вирішення розвитку , планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Генеральним планом населеного пункту визначаються:

потреби в територіях для забудови та іншого використання;

потреби у зміні межі населеного пункту, черговість і пріоритетність забудови та іншого використання територій;

межі функціональних зон, пріоритетні та допустимі види використання та забудови територій;

планувальна структура та просторова композиція забудови населеного пункту;

загальний стан довкілля населеного пункту, основні фактори його формування, містобудівні заходи щодо поліпшення екологічного і санітарно – гігієнічного стану.

Місцеві правила забудови.

Детальний план території – містобудівна документація, яка розробляється для окремих районів, мікрорайонів, кварталів та районів реконструкції існуючої забудови населених пунктів.

Детальний план території розробляється згідно з генеральним планом населеного пункту та визначає:

розташування червоних ліній, ліній регулювання забудови;

розташування окремих земельних ділянок та об’єктів містобудування, вулиць, проїздів, пішохідних зон, щільність, поверховість, інші параметри забудови.

розташування інженерно – транспортної інфраструктури;

принципи формування архітектурно – просторової композиції забудови.

Основи містобудування