СТВОРЕННЯ КОМФОРТНИХ УМОВ ПРАЦІ НА ВИРОБНИЦТВІ

НА ПОПЕРЕДНЮ СТОРІНКУ

ТЕМА 5

Програмна анотація

1. Нормалізація параметрів виробничого середовища.

2. Методи і засоби контролю повітряного середовища.

3. Освітлення.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ

Параметри виробничого середовища

Метеорологічні параметри

Світлотехнічні параметри

Бароакустичні параметри

Механічні параметри

Комфортні умови

Дискомфортні умови

Екстремальні умови

Оптимальні метеорологічні умови

Категорії робіт за фізичним навантаженням

Вентиляція

Способи очистки повітря

Кондиціонування

Робоче освітлення

Аварійне освітлення

Лампи розжарювання

Лампи денного світла

Рекомендована література: 3, 13, 23, 28,29, 36, 37, 39, 40, 42.

1. НОРМАЛІЗАЦІЯ ПАРАМЕТРІВ ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА

Для забезпечення високої продуктивності праці, збереження здоров’я, доброго самопочуття, а також продовження активного довголіття необхідно контролювати та оптимізувати сукупність параметрів виробничого середовища.

v Метеорологічні:

температура,

вологість,

швидкість руху повітря.

v Світлотехнічні:

освітлення,

кольорове забезпечення,

інфрачервоне випромінювання,

ультрафіолетове випромінювання.

v Бароакустичні:

атмосферний тиск,

звук,

шум.

v Механічні:

прискорення,

вібрації.

Умови життєдіяльності за впливом факторів на фізіологічні, психічні та інші функції організму людини поділяють на:

комфортні;

відносно комфортні;

дискомфортні;

екстремальні;

надекстремальні.

Комфортні умови створюються при оптимальних значеннях факторів існування, що забезпечують високу працездатність людини і добре самопочуття.

Відносно комфортні умови забезпечують задану працездатність та збереження здоров'я людини протягом певного часу, але у процесі життєдіяльності можливі неприємні відчуття та функціональні зміни, які не виходять за межі норм.

Дискомфортні умови характеризуються високою напругою компенсаторних систем організму, що знижує працездатність людини і може впливати на її здоров'я протягом тривалого часу.

Екстремальні умови виникають, коли один чи декілька факторів навколишнього середовища досягають рівня, який є межею витримки людини. В екстремальних умовах працездатність значно знижується, можуть виникати функціональні зміни, які виходять за межі норм, але, як правило, не викликають патологічних порушень.

Надекстремальні умови виникають під час надзвичайних ситуаціях і можуть спричинити загибель людей чи викликати в організмі людини патологічні зміни.

Метеорологічні умови виробничого середовища, або мікроклімат виробничих приміщень - це клімат всередині приміщення, який визначається сукупністю значень температури (t, °С); відносної вологості (j, %); швидкості руху повітря (V, м/с); температури поверхонь обладнання.

Оптимальні метеорологічні умови - сукупність параметрів мікроклімату, які за тривалої дії на людину забезпечують збереження нормального функціонального і теплового стану організму без перенапруження механізму його терморегуляції, створюють відчуття теплового комфорту — забезпечують передумови високого рівня працездатності.

Допустимі метеорологічні умови — сукупність параметрів мікроклімату, за тривалої та систематичної дії яких виникають відхилення в стані працівника, що швидко нормалізується.

Теплий період року — t > +10 °С.

Холодний період року — t < +10 °С.

Характер робочого місця:

o постійне,

o непостійне.

Категорії робіт залежно від фізичного навантаження:

R ( — до 148 Вт, Iб — 150-174 Вт);

R Середньої важкості (IIа — 174-232 Вт, IIб — 232-292 Вт);

R Важка (III — понад 292 Вт).

Нормовані параметри мікроклімату робочої зони

(допустимі параметри приведені для постійних робочих місць)

Категорії робіт	Температура, °С	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
	Оптим.	Допуст.	Опт.	Доп.	Оптим	Допуст.
1	2	3	4	5	6	7
Холодний період року
Легка Іа	22-24	25-21	40-60	75	<0,1	<0,1
Легка Iб	21-23	24-20	40-60	75	<0,1	<0,2
Середня IIа	18-20	23-17	40-60	75	<0,2	<0,3


1	2	3	4	5	6	7
Середня IIб	17-19	21-15	40-60	75	<0,2	<0,4
Важка III	16-18	19-13	40-60	75	<0,3	<0,5
Теплий період року
Легка Іа	23-25	28-22	40-60	55	<0,1	0,1-0,2
Легка Iб	22-24	28-21	40-60	60	<0,2	0,1-0,3
Середня IIа	21-23	27-18	40-60	65	<0,3	0,2-0,4
Середня IIб	20-22	27-16	40-60	70	<0,3	0,2-0,5
Важка III	18-20	26-15	40-60	75	<0,4	0,2-0,6

2. МЕТОДИ І ЗАСОБИ КОНТРОЛЮ ПОВІТРЯНОГО СЕРЕДОВИЩА.

Вентиляція — зміна повітря в приміщенні з метою нормалізації його за параметрами мікроклімату.

Ефективність системи вентиляції визначається показником кратності обміну повітря (К) [1/год]:

,
де V - кількість повітря, що видаляється з приміщення
за одну годину, м3/год;

VП - об’єм приміщення, м3.

Для визначення об’єму повітря, що повинно видалятися з приміщення необхідно знати:

V1 – об’єм повітря з врахуванням його нагрівання,
м3/год;

V2 – об’єм повітря з врахуванням його забруднення
шкідливими речовинами, м3/год.

Об’єми V1 та V2 вираховуються за формулами:

де Q - загальна кількість тепла, кДж/год,

С - теплоємність повітря, кДж/кг°С =1,

r - щільність повітря, кг/м3,

tВД - температура повітря, що видаляється,

tПР - температура приточного повітря.

де К – загальна кількість шкідливих речовин, що виділяються за 1 годину, г/год,

КВД, КПР - концентрація шкідливих речовин у повітрі, що видаляється, та приточному, г/м3.

Система очистки повітря

Залежно від залишкової концентрації шкідливих речовин очистку повітря поділяють на:

грубу (>100 мг/м3);

середню (100 - 1 мг/м3);

тонку (> 1 мг/м3).

Способи очистки повітря

v Механічні:

Пилоуловлювачі — очистка повітря досягається за рахунок дії сил тяжіння та інерції;

Фільтри — пристрої, в яких використовуються матеріали, що мають властивість осаджувати або задержувати пил (паперові, з тканини, електричні, ультразвукові, масляні, гідравлічні, комбіновані).

v Фізико-хімічні:

Сорбційні:

§ адсорбція,

§ абсорбція.

Каталітичні.

Кондиціонування — створення та автоматична підтримка в приміщеннях постійних чи змінних (відповідно до програми) температури, вологості, чистоти та швидкості руху повітря, що є найбільш комфортними для перебування людей.

Контроль параметрів повітряного середовища здійснюється за допомогою приладів:

Термометра (температура),

Психрометра (відносна вологість),

Анемометра (швидкість руху повітря),

Актинометра (інтенсивність теплового випромінювання),

Газоаналізатора (концентрація шкідливих речовин).

3. ОСВІТЛЕННЯ

Видиме світло є електромагнітним випромінюванням з довжиною хвилі 380...760 нм. Чутливість зору людини максимальна до жовто-зеленого кольору (довжина хвилі 555 нм) і зменшується до границь видимого спектра.

Природне освітлення поділяється на:

бокове (одно- або двостороннє);

верхнє;

комбіноване - поєднання верхнього та бокового освітлення.

Штучне освітлення за конструктивним виконанням поділяється на:

' загальне:

l рівномірне,

l локалізоване;

' місцеве — автономно не допускається;

' комбіноване — сукупність місцевого та загального.

За функціональним призначенням штучне освітлення поділяється на:

- робоче,

- аварійне,

- спеціальне:

- евакуаційне,

- охоронне,

- чергове,

- сигнальне,

- бактерицидне,

- еритемне.

Робоче освітлення призначене для забезпечення виробничого процесу, проходу людей, руху транспорту та є обов'язковим для всіх виробничих приміщень.

Аварійне освітлення передбачене для продовження роботи у випадках, коли раптове відключення робочого освітлення може призвести до аварії чи порушення технологічного процесу тощо. Мінімальна освітленість робочих поверхонь при аварійному освітленні повинна становити 5% від нормованої освітленості робочого освітлення, але бути не меншою 2 лк.

Евакуаційне освітлення призначене для забезпечення евакуації людей з виробничого приміщення під час аварій при вимкненні робочого освітлення. Мінімальна освітленість повинна бути не менше 0,5 лк.

Охоронне освітлення влаштовується вздовж границь території об’єкта, котра охороняється спеціальним персоналом. Найменша освітленість у нічний час - 0,5 лк.

Сигнальне освітлення застосовується для фіксації границь небезпечних зон, вказує на наявність небезпеки або безпечний шлях.

Бактерицидне освітлення використовується для знезараження повітря, питної води, продуктів харчування.

Еритемне опромінювання влаштовується у виробничих приміщеннях, де недостатньо сонячного світла. Максимальний еритемний вплив справляють електромагнітні промені з довжиною хвилі 0,2971 мкм.

Шкідливо впливає на зір людини:

1. Недостатня освітленість робочої зони.

2. Відсутність або недостатність природного світла.

3. Підвищена яскравість.

4. Перенапруга.

5. Мерехтіння.

6. Блиски та відбите світло.

Світлотехнічні величини

Це поняття пов’язане з конкретною освітлювальною установкою

1. Світловий потік - F, [лм] - люмен

2. Сила світла — J, [кд] - кандела

J = F/w

3. Освітленість — E, [лк] - люкс

E = F/S

4. Яскравість — L, [кд/м2]

L = J/S

5. Контраст — К,

К = (L0 - LФ)/L0

Контраст буває: великий (К>0,5); середній (К = 0,2 - 0,5); малий (К<0,2).

6. Фон — поверхня, яка прилягає до об’єкта.

7. Коефіцієнт відбивання — r

r = FПАД/FОТР

Залежно від коефіцієнта відбивання фон буває: світлий —

r = 0,2 - 0,4; темний — r < 0,2.

Гігієна праці вимагає в першу чергу максимального використання природного освітлення, оскільки денне світло краще сприймається органами зору.

Критерієм оцінки природного освітлення є коефіцієнт природної освітленості

де Ев, Ез — природна освітленість відповідно всередині і ззовні приміщення.

При нормуванні природного освітлення необхідно враховувати такі фактори:

характеристику зорової роботи;

мінімальний розмір об’єкта, його відмінність від фону;

вид зорової роботи;

систему освітлення.

Розрахунок природного освітлення виконується за методом визначення площі вікон.

Фактори, які необхідно враховувати при нормуванні штучного освітлення:

1. Характер зорової роботи;

2. Мінімальний розмір об’єкта, відмінність від фону;

3. Розряд зорової роботи;

4. Контраст об’єкта з фоном;

5. Характеристика фону;

6. Система освітлення;

7. Тип джерела світла.

Переваги	Недоліки
Лампи денного світла
високий ККД	наявність додаткових пристроїв
економічність	значні габарити
світло, наближене до природного	інерційність
Лампи розжарювання
не інерційні	жовта область спектра
компактні	мала світловіддача
	малий термін експлуатації

Методика розрахунку штучного освітлення:

метод світлового потоку;

метод питомої потужності;

точковий метод.

Прилад контролю освітлення — люксметр.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Назвіть та охарактеризуйте параметри виробничого середовища.

2. Як поділяються умови життєдіяльності за впливом на організм людини?

3. Дайте визначення терміну “метеорологічні умови виробничого середовища”.

4. Вкажіть різницю між оптимальними і допустимими умовами життєдіяльності. Що враховується при визначенні оптимальних параметрів мікроклімату?

5. Назвіть оптимальні параметри мікроклімату робочої зони.

6. Яким показником визначається ефективність системи вентиляції?

7. Як класифікуються системи вентиляції?

8. Назвіть основні способи очистки повітря.

9. Розкрийте значення кондиціонування для забезпечення комфортних умов праці.

10. За допомогою яких приладів здійснюється контроль повітряного середовища?

11. Які види освітлення застосовуються на виробництві та в побуті?

12. Які фактори освітлення шкідливо впливають на зір людини?

13. Назвіть основні світлотехнічні величини.

14. Що є критерієм оцінки природного освітлення?

15. Які фактори необхідно враховувати при нормуванні природного та штучного освітлення?

16. Назвіть переваги і недоліки різних типів штучних джерел світла.

17. За якими методиками розраховують природне та штучне освітлення у приміщеннях?

СТВОРЕННЯ КОМФОРТНИХ УМОВ ПРАЦІ НА ВИРОБНИЦТВІ