Облік запасів

ТЕМА 12: Облік запасів

1. Виробничі запаси: сутність, склад, оцінка, завдання обліку.
2. Перелік типових форм первинних документів з обліку виробничих запасів.

Література

1. Про затвердження плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291.
2. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкції про його застосування: наказ Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.1999 р. // Офіц. Вісн. України. - 1999. № 52.-Ст. 2606.
3. Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»: наказ Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.99 р. // Офіц. вісн. України. - 1999. - № 44. - Ст. 2207.
4. Бухгалтерський облік в Україні: навч. посіб. - 7-ме вид., доп. і перероб. / за ред. Р.Л. Хом’яка, В.І. Лемішовського. - Львів: Національний університет «Львівська політехніка», «Інтелект-Захід», 2008. - 1224 с.
5. Верига Ю.А. Бухгалтерський облік: нормативно-правові документи. Коментар: навч. посіб. / Ю.А. Верига. - К.:ЦНЛ, 2009. - 656 с.
6. Волкова І.А. Фінансовий облік-1: навч. посіб. Я.А.Волкова. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 228 с.
7. Коваленко А.Н. Бухгалтерский учет в Украине / А.Н. Коваленко. -Дніпропетровськ: Баланс-Клуб, 2003. - 528 с.
8. Лишиленко О.В. Фінансовий облік: підруч. - 2-ге вид., перероб і доп. І О.В. Лишиленко. - К.: Вид-во «Центр навчальної літератури», 2008. - 556 с.
9. Справжній бухоблік. - X.: Фактор, 2005. - 1072 с.
10. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: підруч. - 3-тє вид., доп. і перероб. - К.: Алерта, 2008. - 925 с.
11. Чебанова Н.В. Бухгалтерський фінансовий облік: посіб. і Н.В. Чебанова, Ю.А. Василенко. - К.: Видавничий центр «Академія», 2004. - 672 с.

1. Виробничі запаси: сутність, склад, оцінка, завдання обліку.

Запаси — це активи, які утримуються для подальшого продажу, перебувають в процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва, використовуються для споживання при виробництві продукції, а також для управління підприємством.

Склад запасів:

• сировина, основні, допоміжні матеріали, комплектуючі вироби, інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, для адміністративних потреб - виробничі запаси;
• незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою і складання деталей; незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги складаються з витрат на виконання незакінчених робіт або послуг.
• готова продукція, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним якісним характеристикам;
• товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані / отримані підприємством для подальшого продажу;
• МШП (малоцінні швидкозношувані предмети), що використовуються не більше 1 року, або операційного циклу, що не більше 1 року;
• молодняк тварин і тварини на відгодівлі.

Завдання обліку запасів:

1. Правильне і своєчасне документальне оформлення всіх операцій з руху запасів.
2. Контроль за надходженням та заготівлею матеріальних цінностей, дотриманням норм запасів, відпуском матеріальних цінностей та їх використанням.
3. Отримання інформації про залишки матеріальних цінностей на складі, а також виконання плану матеріально-технічного постачання.
4. Забезпечення контролю за зберіганням матеріальних цінностей.
5. Правильне і своєчасне виявлення матеріальних цінностей, які не використовуються на підприємстві.
6. Своєчасне визначення фактичної собівартості матеріальних цінностей та виявлення її відхилення від облікової ціни.

Принципи організації обліку запасів

1. Облік запасів повинен бути організований на всіх етапах їх руху.
2. На підприємствах повинен здійснюватись кількісний та вартісний облік запасів.
3. Облік повинен бути організованим за місцями збереження, матеріально-відповідальними особами і в цілому по підприємству.
4. На підприємствах повинно бути створено складське господарство
5. Повинен бути затверджений графік документообігу та забезпечено його своєчасне виконання.
6. Повинно бути встановлено коло осіб, які несуть відповідальність за приймання та відпуск матеріальних цінностей, вірне та своєчасне оформлення цих операцій, зберігання матеріальних цінностей.

Оцінка виробничих запасів здійснюється за допомогою таких методів (таблиця 1):

• ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів. (Запаси, які відпускаються на послуги, що виконуються для спеціальних замовлень, а також запаси, які не замінюють одне одного);
• середньозваженої собівартості. Оцінка проводиться по кожній одиниці запасів діленням сумарної вартості залишків запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному періоді запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці;
• ФІФІ (FIFO) - оцінка собівартості перших за часом надходження запасів. Даний метод базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, в якій вони надходять на підприємство. Тобто запаси, які першими надійшли на підприємство, відпускаються першими на виробництво і оцінюються за собівартістю перших за часом надходжень;

-ЛІФО (LIFO) - оцінка собівартості останніх за часом надходження запасів. Базується на припущенні, що запаси використовуються у послідовності, що є протилежною їх надходженню. Запаси, які першими відпускаються у виробництво, оцінюються за собівартістю останніх за часом надходження (в теперішній час в Україні не використовується);

• нормативних витрат - полягає у застосуванні норм витрат запасів на одиницю продукції, які встановлені підприємством з урахуванням нормативних рівнів їх використання; для максимального наближення норм витрат до фактичних витрат ціни повинні постійно перевірятися;
• ціни продажу - оцінка за середнім відсотком торгівельної націнки (використовується у торгівлі).

1. Документальне оформлення руху виробничих запасів.

Порядок оформлення документів на постачання виробничих запасів залежить від способу доставки.

Постачання матеріальних цінностей, які включаються до складу виробничих запасів можуть здійснюватися такими видами транспорту:

• автомобільним транспортом;
• залізничним транспортом;
• водним транспортом;
• повітряним транспортом.

Доставка автомобільним транспортом за бажанням одержувача може здійснюватися способом централізованого та децентралізованого завозу.

У централізованому завозі беруть участь три самостійні об’єкти:

1. постачальник;
2. підприємство автотранспорту;
3. одержувач.

При централізованому завозі оформляються товарно-транспортні накладні та подорожні листи.

Товарно-транспортна накладна - це документ, який є підставою для списання цінностей у постачальника, оприбуткування їх одержувачем, У а також для первинного обліку перевізника.

Подорожній лист надається автотранспортним підприємством при виїзді автомобіля в рейс.

При постачанні матеріальних цінностей децентралізованим способом транспортування здійснюється підприємством-одержувачем.

Постачання залізничним транспортом оформляється такими документами:

• корінець дорожньої відомості;
• дорожня відомість
• квитанція про приймання вантажу.

При використанні повітряного транспорту застосовується З накладні:

• для постачальника;
• одержувача;
• авіакомпанії.

У разі доставки водним транспортом - оформляються накладні та квитанції до них в 3-ох екземплярах.

Відображення вибуття виробничих запасів здійснюється на підставі первинних документів.

Основна частина виробничих запасів вибуває на виробництво. Для оформлення відпуску на виробництво використовують накопичувальні та разові документи. Склад документів та порядок оформлення залежить від причини вибуття.

До накопичувальних документів відносять:

• лімітно-забірні картки (в промисловості використовують ЛЗК типової форми М-8, М-9; в будівництві складають: ЛЗК М-28, М-28а: М-28 - ліміт матеріалів на місяць; М-28а - на весь період будівництва.).

До разових документів відносять:

• накладні-вимоги на відпуск матеріалів

Понадлімітний відпуск оформляються разовими документами: вимогами або накладними. Такі документи складаються лише з дозволу керівника. При нормативному методі обліку наднормативний відпуск оформляється сигнальними вимогами та сигнальними накладними.

Сигнальні документи мають сигнальну діагональну стрічку, колір якої залежить від причини відпуску.

Крім відпуску у виробництво, матеріали передаються ще й в переробку, відпуск оформляється аналогічно відпуску на виробництво продукції, робіт та послуг.

Відпуск матеріалів на сторону здійснюється тільки з дозволу керівника та оформляється накладними на відпуск матеріалів.

Облік матеріалів, витрачених на виробництво продукції, робіт та послуг здійснюють особи, яким доручено керувати виробництвом чи наданням послуг та виконанням робіт. Вони складають матеріальний звіт за формою М-19. Це починається з початку місяця. Для цього керівник з 1-го числа відкриває звіт, вкладає його до папки-накопичувача і впродовж місяця усі документи додає до неї, здійснюючи відповідні записи у звітах.

Матеріальний звіт складається з:

• титульної сторінки , де записується найменування підприємства, № цеху або будівельної дільниці, прізвище, ім’я, по батькові матеріально- відповідальної особи, підписи посадових осіб і перелік додатків до звіту.
• робочих сторінок, де наводять у кількісному і вартісному виразі залишки матеріалів на початок і кінець місяця, надходження і вибуття за місяць по кожному матеріалу, що зберігався на складі.

В кінці місяця оформлений звіт разом з прикладеними до нього документами передається до бухгалтерії.

В момент передачі бухгалтер та матеріально-відповідальна особа знизу на титульній сторінці ставлять підписи.

Для визначення витрат матеріалів по кожному об’єкту складається звіт типової форми М-29 “Звіт про витрати основних матеріалів в будівництві”. Виписується в двох примірниках. Вихідними даними для заповнення є дані про роботи та норми витрат матеріалів, які містяться в виробничих нормах.

Звіт складається з 2-ох розділів:

1. нормативні потреби матеріалів та обсяг виконаних робіт по об’єкту за звітний рік. Заповнює його інженер виробничого відділу та матеріально-відповідальна особа. Перший примірник звіту передається виконавцю робіт, другий - залишається в бухгалтерії.
2. співставлення фактичних витрат матеріалів з витратами по виробничим нормам. Деякі графи заповнює спочатку інженер, останні - майстри, виконроби та начальники дільниць.

Фактичне витрачання матеріалів визначається шляхом проведення інвентаризації.

В звіті на підставі сум фактичних та нормативних витрат визначається економія або перевитрачання матеріалів. Звіт передається до бухгалтерії, а потім - керівникові на затвердження.

Облік запасів