КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ СКЛАДАННЯ І ПРЕДСТАВЛЕННЯ ФІНАНСОВИХ ЗВІТІВ
ТЕМА 3. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ СКЛАДАННЯ І ПРЕДСТАВЛЕННЯ ФІНАНСОВИХ ЗВІТІВ
- Мета складання фінансової звітності і її користувачі
- Склад і елементи фінансових звітів
- Основоположні принципи і допущення при складанні фінансової звітності
- Якісні характеристики інформації фінансових звітів
1. Мета складання фінансової звітності і її користувачі
Загальні вимоги до фінансової звітності викладені в Концепту альній основі складання і представлення фінансових звітів і в МСБО 1 «Представлення фінансових звітів».
Концептуальна основа містить виклад концепцій, на яких базуєть ся складання фінансових звітів для зовнішніх користувачів. Вона не е міжнародним стандартом бухгалтерського обліку і відповідно не виз начає стандарти для певної оцінки або розкриття інформації. Через це виникають розбіжності між Концептуальною основою і окремим стандартом обліку, вимоги якого є пріоритетними.
Метою складання фінансових звітів є надання інформації про фінансове становище, результати діяльності і рух грошових потоків компаній для широкого кола користувачів.
Користувачами фінансової звітності можуть бути різні категорії фізичних і юридичних осіб. Наприклад: кредитори, інвестори, акціо нери, фіскальні органи, державні установи і т. п.
Інформація повинна бути вичерпною і доступною для сприйняття особами, компетентними у сфері комерційної діяльності, які бажа ють ретельно вивчити цю інформацію.
Інформація фінансової звітності повинна допомогти реальним і по тенційним інвесторам, кредиторам і іншим її користувачам у визна ченні сум і термінів інвестицій, майбутніх надходжень грошових коштів від дивідендів або відсотка, виручки від продажу, розміру і тер міну погашення платежів за цінні папери або позики. Оскільки рух грошових коштів інвесторів і кредиторів залежить від грошових по токів підприємства, фінансова звітність повинна забезпечувати їх інформацією про розміри сум і час майбутнього приросту грошових коштів даного підприємства.
Фінансова звітність повинна містити інформацію про економічні ресурси компаній, дебіторську заборгованість, а також про результа ти операцій, події і обставини, які змінюють ці ресурси і заборго ваність.
2. Склад і елементи фінансових звітів
Перед тим як перейти безпосередньо до фінансових звітів, важли во зрозуміти базові елементи цих звітів системи МСБО.
Елементи в балансі, безпосередньо пов'язані з оцінкою фінансо вого становища, поділяються на:
• активи;
• зобов'язання,
• власний капітал.
Елементами, безпосередньо пов'язаними з вимірюванням резуль татів діяльності в звіті про прибутки і збиток, є:
• доходи;
• витрати.
Елементами, безпосередньо пов'язаними з вимірюванням сум гро шових коштів, є:
• елементи звіту про прибутки і збитки;
• елементи балансу.
Активи — це кошти, контрольовані компанією, які отримані вна слідок попередньої діяльності і від використання яких очікується от римати економічні вигоди в майбутньому.
Зобов'язання — це існуюче зобов'язання компанії, що витікає з по передніх операцій, погашення якого передбачає рух коштів.
Власний капітал — являє собою різницю між всіма активами ком панії і всіма її зобов'язаннями.
Доходи — це збільшення економічних вигід компанії за звітний період, яке виражається в збільшенні активів або зменшенні зобов'я зань, результатом чого є збільшення капіталу (не за рахунок внесків власників).
Витрати — це зменшення економічних вигід компанії за звітний період, яке виражається в зменшенні або втраті вартості активів або в збільшенні зобов'язань, які приводять до зменшення капіталу (не за рахунок вилучень у власників). Збитки, по своїй суті, вважа ються витратами і не виділяються в окремий елемент фінансової звітності.
Таким чином, облікові принципи лежать в основі ведення всього процесу обліку і складання звітності.
3. Основоположні принципи і допущення при складанні фінан сової звітності
Вимоги і допущення, що стосуються процесу вимірювання і роз пізнання фактів господарської діяльності, а також засобів їх розкрит тя у звітності, в свою чергу поділяються на такі групи:
1. Допущення відносно того, як фірма веде облік і складає свою звітність.
2. Власне основні принципи, або методики, якими керується фірма при веденні обліку і відображенні в звітності фактів господарського життя.
3. Вимоги, які повинні витримуватися при веденні фінансового обліку і складанні звітності.
Розглянемо більш детально кожну з цих груп.
Допущення включають в себе такі твердження:
1. Допущення єдиного ізольованого підприємства (автономність).. Це допущення вважає, що дане підприємство існує як єдине і в той же час воно є самостійною організацією, яка відділена в економічній діяльності як від своїх власників, так і від всіх інших контрагентів. Це допущення дозволяє сконцентруватися наданих, що відносяться тільки до даного підприємства.
2. Допущення безперервності. Це допущення пе редбачає, що одного разу створене підприємство буде існувати про тягом невизначено довгого проміжку часу. Це не дуже правдиве при пущення, а іноді просто неправильне, але воно допомагає уникнути проблем, пов'язаних з розпізнаванням прибутків або збитків, служить основою для застосування принципу собівартості при оцінці активів, а також надає стороннім користувачам кращу можливість самим про гнозувати розвиток підприємства.
3. Допущення використання грошового вимірника, відповідно до якого в звітності можуть відбиватися тільки операції і події, які мають грошову оцінку (причому натуральні або інші при чини результатів, що мають грошове вимірювання, не мають особли вого значення).
4. Допущення періодичності передбачає числення фінансових результатів і надання фінансової звітності після закін чення певних періодів часу — місяця, кварталу або року. Оскільки звітний період (звичайно фінансовий рік) рідко співпадає за тривалі стю з операційним циклом підприємства, це допущення допомагає вирішити проблему числення фінансового результату з незаверше них операцій і співвіднесення частин цього результату з відповідним періодом.
Основними принципами (методами) обліку є:
1. Принцип собівартості вимагає, щоб всі об'єкти вра ховувалися за вартістю придбання або аналогічною. Застосування Цього принципу стикається з численними перешкодами, оскільки випадки, коли ринкова і/або відновна вартість активу, особливо дов гострокового, продовжує дорівнювати собівартості його придбання, являють собою швидше виключення, чим правило.
2. Розпізнавання прибутків і збитків базується на принципі нарахувань і має на увазі їх відобра ження в обліку і звітності на момент отримання прибутку (фактично го виникнення збитків), а не в момент реалізації.
3. Принцип відповідності вимагає співвіднесення Доходів і породжуючих їх витрат за часом. Відповідно витрати, що породжують доходи в іншому звітному пері-°Ді, враховуються окремо, так само як витрати, які будуть зроблені пізніше, але вже принесли доходи.
4. Принцип повного розкриття інформації вима гає надання всієї істотної інформації, в тому числі і тієї що не відно ситься до даного звітного періоду, якщо володіння даною інформа цією істотно впливає на можливу поведінку користувача.
5. Принцип подвійного запису, що полягає у від ображенні однієї і тієї ж суми за дебетом одного рахунку і кредитом іншого. В США цей принцип розглядається як чисто технічний прийом. Він дозволяє робити складні проводки, коли кредитується і дебетується декілька рахунків одночасно.
Основні вимоги полягають в дотриманні наступних правил:
1. Визначення співвідношення витрати-вигоди, що вимагає зіставлення витрат з отримання інформації з віро гідною або дійсною корисністю цієї інформації.
2. Вимога істотності, яка пропонує розкриття тільки тієї інформації, що є істотною для користувача при прийнятті рішень на основі даних звітності. Відповідно зміна або невідображення істот ної інформації спричиняє прийняття користувачем неправильного рішення. Цей принцип тісно пов'язаний з принципом повного роз криття: інформація може вважатися повністю розкритою, коли роз крито всі істотні деталі цієї інформації. Принцип істотності дозволяє обмежити обсяг інформації до такого, який є достатнім, але не над мірним для користувача.
3. Вимога консерватизму, або обережності, відпо відно до якої збитки повинні в міру можливості враховуватися в мо мент виникнення, навіть якщо вони ще не реалізовані, а прибутки повинні враховуватися тільки в момент реалізації. З цим принципом пов'язаний засіб оцінки за меншою з вартостей: собівартості і рин кової вартості, а також інші, аналогічні за впливом на результати фірми.
4. Якісні характеристики інформації фінансових звітів
Для того щоб інформація могла використовуватися на міжнарод ному рівні, вона повинна відповідати наступним якісним характери стикам:
— зрозумілість інформації означає, що вона до ступна для розуміння користувачам, які володіють достатніми знан нями в області бухгалтерського обліку;
— доцільність і значущість інформації свідчить, що вона буде впливати на економічні рішення користувачів. Значущість інфор мації визначається трьома параметрами: істотністю (спотворення інформації може вплинути на економічні рішення), своєчасністю (інформація не сприяє затримці в прийнятті рішень) і раціональні стю (вигоди, що отримуються від інформації, повинні перевищувати витрати на її отримання, причому процес співвіднесення вигід і ви трат вимагає професійної оцінки);
— достовірність і надійність інформації має місце в то му випадку, якщо вона не містить істотних оцінок і є неупередженою. Достовірна інформація повинна задовольняти наступним вимогам:
— правдиве уявлення;
— пріоритет змісту перед формою — інфор мація повинна брати до уваги, передусім, економічну суть фактів гос подарських операцій;
— нейтральність, тобто ненаціленість інформації на інтереси певних груп користувачів;
— обачність — ця дуже важлива вимога полягає в кон сервативній оцінці активів і пасивів. Активи і прибутки не повинні бути переоцінені, а зобов'язання і пасиви недооцінені, тобто активи відбиваються за найменшою з можливих оцінок, а зобов'язання — за найбільшою. Іншими словами, враховуються потенційні збитки, а не потенційні прибутки;
— повнота — в звітності повинні отримати відоб раження всі факти господарської діяльності за звітний період;
— зіставлення — це властивість інформації, яка підвищує її корисність за рахунок можливості порівняння з анало гічними показниками або даними. Граничною формою зіставлення є одноманітність, коли фірми надають інформацію не про сто в порівняному, а в абсолютно одноманітному форматі.
— під послідовністю мається на увазі постійність в за стосуванні будь-якого облікового принципу або способу обліку для якого-небудь об'єкту обліку. Але іноді постійність, вживана сліпо, не тільки не допомагає правильній оцінці положення фірми, але й істот но спотворює його. Наприклад, послідовне застосування принципу собівартості відносно обліку основних коштів за високої інфляції здібне призвести до того, що поточний ремонт станка буде коштувати дорожче, ніж його облікова вартість. Тому застосування принципу по слідовності обмежене і іноді зводитися до вимоги докладного роз криття наслідків зміни у вживаних методах обліку.
Контрольні запитання
- Призначення та сутність загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку.
- Характеристика основних принципів обліку.
- Якісні характеристики інформації, які властиві для обліку на Заході.
- Елементи фінансової звітності і її користувачі.
- Склад, призначення та методика складання фінансової звітності.
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ СКЛАДАННЯ І ПРЕДСТАВЛЕННЯ ФІНАНСОВИХ ЗВІТІВ