ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ ВЕРХОВНИМ СУДОМ УКРАЇНИ. ПРОВАДЖЕННЯ У ЗВ’ЯЗКУ З НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ

ТЕМА 19 . ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ ВЕРХОВНИМ СУДОМ УКРАЇНИ. ПРОВАДЖЕННЯ У ЗВ’ЯЗКУ З НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ

Загальна характеристика і підстави перегляду судових рішень у цивільних справах Верховним Судом України
Подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України
Процесуальні особливості перегляду судових рішень Верховним Судом України
Поняття, суть та значення перегляду судових рішень у звязку з нововиявленими обставинами
Підстави перегляду судових рішень у звязку з нововиявленими обставинами
Процесуальний порядок перегляду судових рішень у звязку з нововиявленими обставинами

Загальна характеристика і підстави перегляду судових рішень у цивільних справах Верховним Судом України

Однією з гарантій справедливого судового захисту прав та свобод суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин є право на звернення до Верховного Суду України про перегляд судових рішень у цивільних справах. Вибір європейського вектору розвитку українського національного законодавства, зокрема щодо цивільного процесуального судочинства, визначив новий порядок перегляду судових рішень, який відображає процес адаптації українського законодавства до європейських стандартів.

Прийняття Верховною Радою України 7 липня 2010 р. Закону "Про судоустрій і статус суддів" стало наступним кроком до імплементації норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у національне законодавство, наближення його до міжнародних засад судочинства.

Норми Закону передбачають не тільки здійснення правосуддя на засадах верховенства права, забезпечення кожному права на справедливий суд, повагу до інших прав і свобод, передбачених Конституцією і законами України, міжнародними договорами, ратифікованими Верховною Радою України (ст. 2), захист прав, свобод та законних інтересів кожного незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону (ч. 1 ст. 7), а й діяльність Верховного Суду України як гаранта забезпечення справедливого та неупередженого розгляду справ у розумні строки, встановлені законом (ч. 2 ст. 7), право учасників судового процесу та інших осіб у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, на перегляд справи Верховним Судом України (ст. 14).

Перегляд судових рішень Верховним Судом України — це окремий, самостійний вид провадження у цивільному судочинстві, спрямований на перевірку законності судових рішень після їх перегляду у касаційному порядку згідно з цивільним процесуальним законодавством України і міжнародними зобов'язаннями України.

Перегляд судових рішень Верховним Судом України має певні особливості, які відрізняють його від інших видів проваджень цивільного процесу:

перегляд судових рішень регулюється окремою групою цивільних процесуальних норм, тобто зазначений вид перегляду є окремим правовим інститутом;
цей вид перегляду є виключним, тому що він може здійснюватися лише після перегляду судових рішень у касаційному порядку;
підстави перегляду за своєю суттю також є виключними; заява про перегляд може бути подана тільки за наявності підстав, передбачених ст. 355 ЦПК;
справа розглядається особливим органом — Верховним Судом України;
особливий порядок подання заяви про перегляд судових рішень — заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Виший спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Суб'єктів, які мають право на звернення про перегляд судових рішень Верховним Судом України, доцільно поділити на З групи:

сторони;
1. інші особи, які брали участь у справі;
2. особа, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною.

Заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України може бути подана зазначеними суб'єктами виключно з наступних підстав:

У випадку неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах (п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК).

У п. 1 ч. 1 ст. 355 чинного ЦПК чітко зазначено, неоднакове застосування якої саме норми права може стати підставою перегляду рішень Верховним Судом України.

У разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Заява про перегляд таких судових рішень може бути подана, коли стало відомо про набуття цим рішенням статусу остаточного.

Однак не всі ухвали суду касаційної інстанції можуть бути переглянуті за заявою Верховним Судом України. Щодо ухвал суду касаційної інстанції не може бути подана заява про перегляд, якщо вони не перешкоджають провадженню у справі. Але до заяви про перегляд судового рішення, ухваленого за результатами касаційного оскарження, можуть бути включені заперечення проти таких ухвал.

2. Подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України

Судові рішення переглядаються Верховним Судом України за заявою, яка подається протягом одного місяця з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подано заяву про перегляд. Якщо у заяві здійснюється посилання на судове рішення на підтвердження підстав, строк подання заяви починається з дня ухвалення такого рішення, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

Заява повинна бути подана у письмовій формі та підписана особою, яка її подає, або її представником. Представник (якщо він є) додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.

У заяві обов'язково зазначаються:

найменування суду, до якого подається заява;
ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка подає заяву, та осіб, які беруть участь у справі, а також їхні номери засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
конкретні різні за змістом судові рішення, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах;
обґрунтування необхідності перегляду судових рішень в зв'язку з ухваленням рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, якщо заява подана на підставі, встановленій п. 2 ч. 1 ст. 355 ЦПК;
вимоги особи, яка подає заяву;
клопотання (у разі необхідності);
перелік матеріалів, які додаються (ст. 357 ЦПК). До заяви додаються:
копії заяви (відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі);
копії судових рішень, про перегляд яких подано заяву;
копії різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах;
копія рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, якщо заява про перегляд судових рішень подається з підстав, установлених п. 2 ч. 1 ст. 355 ЦПК (ч. 1 ст. 358 ЦПК);
документ про сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (ч. 2 ст. 358 ЦПК).

Якщо заява подається на підставі, встановленій п. 2 ч. 1 ст. 355 ЦПК, судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи не сплачуються.

Заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України відповідно до ч. 1 ст. 358 ЦПК подається до Верховного

Суду України через Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ. У Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ заява про перегляд судового рішення реєструється у день надходження. Судді-доповідачу, визначеному автоматизованою системою документообігу суду, така заява передається не пізніше наступного дня.

Суддя - доповідач перевіряє відповідність заяви вимогам ЦПК протягом 3 днів.

Встановивши, що заяву подано без додержання вимог ЦПК (ст.ст. 357, 358 ЦПК), суддя-доповідач письмово повідомляє заявника про недоліки заяви та встановлює строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути. У разі усунення заявником недоліків заяви в установлений судом строк, заява вважається поданою у день первинного її подання до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Заява повертається заявнику, якщо:

заявник не усунув недоліки протягом установленого строку;
заяву подано особою, яка не має права на подання такої заяви;

заяву підписано від імені особи, яка не має повноважень на ведення справи;
є ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про відмову у допуску справи до провадження за наслідками її розгляду, постановлена з аналогічних підстав (ч. 4 ст. 359 ЦПК).

Повернення заяви з зазначених підстав не перешкоджає повторному зверненню до суду в разі належного оформлення заяви або якщо повторне звернення з заявою пов'язане з іншими підставами ніж ті, що були предметом розгляду.

Колегія у складі 5 суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вирішує питання про допуск справи до провадження.

Колегія формується у порядку, встановленому ч. З ст. 11-1 ЦПК. Судді, що ухвалили рішення, яке оскаржується, не беруть участь у вирішенні питання про допуск справи до розгляду.

Протягом 15 днів з дня надходження заяви Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановляє ухвалу про допуск справи до провадження або відмову в такому допуску. Ухвала повинна бути обґрунтованою.

Протягом 5 днів з дня постановлення ухвала про допуск справи до провадження разом із заявою про перегляд судових рішень та доданими до неї документами надсилається до Верховного Суду України.

Особам, які беруть участь у справі, надсилається копія ухвали про допуск справи до провадження разом із копією заяви про перегляд судових рішень.

Якщо Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановляє ухвалу про відмову в допуску справи до провадження, копія цієї ухвали разом із копією заяви про перегляд судових рішень надсилається особі, яка подала заяву.

3.Процесуальні особливості перегляду судових рішень Верховним Судом України

У день надходження до Верховного Суду України ухвала про допуск справи до провадження разом із заявою про перегляд судових рішень та доданими до неї документами реєструється і не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, який визначається відповідно порядку, встановленому автоматизованою системою документообігу суду. Протягом 3 днів суддя-доповідач постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі. Копія ухвали надсилається особам, які беруть участь у справі.

Підготовку справи до розгляду Верховним Судом України суддя-доповідач здійснює протягом 15 днів з дня відкриття провадження.

При підготовці справи до розгляду суддя-доповідач здійснює наступні дії:

постановляє ухвалу про витребування матеріалів справи та направляє її до відповідного суду;
вирішує питання про зупинення виконання відповідних судових рішень;
доручає відповідним фахівцям науково-консультативної ради при Верховному Суді України підготувати науковий висновок щодо норми матеріального права, яка неоднаково застосовується судом (судами) касаційної інстанції у подібних правовідносинах;
визначає органи державної влади, представники яких можуть дати пояснення в суді щодо суті правового регулювання цією нормою закону та дає розпорядження про їх виклик до суду;
здійснює інші заходи, необхідні для вирішення питання про усунення розбіжностей у застосуванні норми матеріального права (ч. 2 ст. 360-1 ЦПК).

Верховний Суд України розглядає справу на його засіданні, яке є повноважним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від складу Верховного Суду України, визначеного законом.

Верховний Суд України розглядає справу не більш одного місяця з дня відкриття провадження у справі.

Неприбуття сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, для участі у судовому засіданні не перешкоджає судовому розгляду справи за умови, якщо вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Відкриття судового засідання, оголошення складу суду, роз'яснення права заявляти відводи, роз'яснення прав та обов'язків особам, які беруть участь у справі, здійснюється відповідно до глави 4 розділу IІІ ЦПК.

Після проведення зазначених процесуальних дій, а також розгляду клопотань осіб, які беруть участь у справі, суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі про зміст вимог, які викладені у заяві про перегляд судових рішень, а також про результати проведених ним підготовчих дій.

У разі прибуття у судове засідання особи, яка подала заяву про перегляд судових рішень, та осіб, що приєдналися до неї, зазначені особи мають право надати пояснення по суті заявлених вимог.

Першою дає пояснення особа, яка подала заяву; якщо заяву подали обидві сторони, першим дає пояснення позивач. Крім того, суд може заслуховувати пояснення представників органів державної влади з метою з'ясування суті норми матеріального права, яка неоднаково застосована.

Вислухавши пояснення зазначених осіб, суд виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.

За наслідками розгляду справи Верховний Суд України може:

Винести постанову про повне або часткове задоволення заяви про перегляд судових рішень.

Суд задовольняє заяву в разі наявності однієї з підстав згідно з положеннями ст. 355 ЦПК. Суд скасовує судове рішення повністю або частково і направляє справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції, якщо установить незаконність судового рішення у справі, яка переглядається.

У випадку перегляду судового рішення у справі з підстав, передбачених п. 2 ч. І ст. 355 ЦПК, суд скасовує оскаржуване рішення повністю або частково і направляє справу на новий розгляд до суду, який виніс оскаржуване рішення.

Винести постанову про відмову в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Постанова Верховного Суду України за наслідками розгляду справи виноситься більшістю голосів від складу суду. Постанова має бути вмотивованою. Судді, які не погоджуються з постановою, можуть висловити окрему думку. Окрема думка додається до постанови.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і оскарженню не підлягає, за винятком, якщо заява про перегляд судових рішень була подана з підстав встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Не пізніше 5 днів з дня закінчення розгляду справи постанова Верховного Суду України повинна бути виготовлена та направлена особам, які беруть участь у справі.

Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судових рішень з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. У разі невиконання судових рішень настає відповідальність відповідно до закону.

Крім того, ч. 1 ст. 360-7 ЦПК зобов'язує суди привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України, що сприяє однаковому застосуванню судами одних і тих самих норм матеріального права, здійсненню правосуддя на засадах верховенства права.

4.Поняття, суть та значення перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами

У ЦПК передбачена інстанційна система перевірки судових рішень, тобто правосудність рішення, ухваленого одним судом, перевіряє інший суд, вищої судової інстанції щодо того суду, який це рішення ухвалив. Проте закон встановлює і можливість позаінстанційного контролю або самоконтролю за судовими рішеннями, тобто здійснення контролю за рішенням самим судом, який його ухвалив. При цьому термін "судове рішення" необхідно розуміти в широкому сенсі цього поняття, яке включає в себе рішення суду, ухвалу суду та судовий наказ.

Одним із видів такого позаінстанційного контролю і є перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, що є окремою стадією судового процесу в межах цивільного судочинства і має на меті перевірку законності та обґрунтованості судових рішень, що набрали законної сили, у зв'язку з нововиявленими обставинами. Відмінністю цього виду перегляду судових рішень від інших є те, що в результаті такого перегляду виправляється судова помилка (неврахування при ухваленні рішення обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи), яка виникла з причин, які не залежать від суду та осіб, що брали участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 361 ЦПК переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ.

Перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами може здійснюватися незалежно від того, чи було воно предметом розгляду в апеляційному чи касаційному провадженні і тільки після набрання судовим рішенням законної сили. Тому наслідком такого розгляду може бути подолання законної сили судового рішення.

Виходячи із змісту закону, об'єктом перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути:

такі що набрали законної сили, рішення суду першої, апеляційної або касаційної інстанцій, якими закінчено розгляд справи;
1. такі що набрали законної сили, ухвали суду першої інстанції, якими закінчено розгляд справи, тобто так звані заключні ухвали (наприклад ухвали про закриття провадження у справі, про залишення заяви без розгляду);
2. ухвали суду апеляційної або касаційної інстанцій про зміну судових рішень або скасування судових рішень із закриттям провадження у справі чи залишенням заяви без розгляду;
3. окремі ухвали;
4. судові накази.

Не підлягають перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами ухвали судів апеляційної та касаційної інстанцій про відхилення апеляційної (касаційної) скарги і залишення судових рішень без змін. В такому випадку за наявності відповідних підстав переглядається рішення (ухвала) суду першої інстанції, а ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанцій, якою було відхилено скаргу на рішення суду першої чи апеляційної інстанцій, в разі перегляду рішення чи ухвали у зв'язку з ново-виявленими обставинами втрачає законну силу. Також не підлягають перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами ухвали судів апеляційної та касаційної інстанцій, якими справа направляється на новий розгляд, оскільки в такому випадку розгляд справи починається спочатку.

Особливість перегляду судового рішення у зв'язку з ново-виявленими обставинами визначається юридичною природою цих обставин. Необхідно відзначити, що в законі прямо не закріплено нормативне визначення поняття "нововиявлених обставин". Однак не питання має велике теоретичне і практичне значення.

Виходячи з цього визначення, можна виділити наступні ознаки нововиявлених обставин:

Це завжди обставини об'єктивної дійсності, які вже існували на момент розгляду справи судом.

Таким чином, нововиявлені обставини необхідно відрізняти від нових обставин та нових доказів. Головною відмінністю нововиявлених обставин від нових обставин є момент їх виникнення. Так, нові обставини — це обставини, які виникли вже після ухвалення рішення суду. Вони можуть бути підставою для пред'явлення нового позову (наприклад, відповідно до ч. 1 ст. 192 СК розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них), пристосування рішення до обставин, що змінилися (наприклад, відповідно до ч. 2 ст. 184 СК розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону, сюди також можна віднести передбачене ст. 373 ЦПК право суду надати відстрочку або розстрочку виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання судового рішення), або скасування рішення суду за наявності відповідної вказівки закону (наприклад, скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану, або скасування рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи). Проте такі обставини в жодному разі не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Ці обставини мають істотне значення для правильного вирішення справи і, таким чином, є органічною частиною предмету доказування в справі.

Суд обов'язково має перевірити, чи впливає ця обставина на суть рішення. Тобто встановлення такої обставини є підставою для скасування рішення, ухвали або судового наказу лише тоді, коли від їх наявності чи відсутності залежали наслідки розгляду судом справи.

До нововиявлених обставин можуть бути віднесені матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці обставини в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основусудового рішення. Суд вправі скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається (тобто якщо обізнаність суду щодо цих обставин при розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення).

Ці обставини не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою про перегляд справи за нововиявленими обставинами, а також суду.

Невідомість цих обставин заявнику і суду призводить до неможливості їх урахування під час розгляду справи і ухвалення судового рішення. Не можуть бути визнані нововиявленими обставини, щодо яких суду зрозуміло, що вони були відомі (або мали бути відомі) заявнику на час розгляду справи (прикладом можуть бути обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, апеляційній чи касаційній скарзі, або які могли бути встановлені судом при здійсненні певних процесуальних дій, дослідженні матеріалів справи тощо).

Отже, виходячи із вищезазначеного, можна погодитися із наведеним у науковій літературі формулюванням суті стадії перевірки судових рішень у зв'язку із нововиявленими обставини як перевірки відповідним судом рішення, що набрало законної сили, внаслідок відкриття нових обставин, які не були відомі заявнику і суду з причин, які від них не залежать і мають істотне значення для правильного вирішення справи. Ці обставини є складовою предмета доказування у цивільній справі і дають можливість виявити неповноту встановленої судом і вираженої в рішенні істини у справі. Вони встановлені в передбаченому законом порядку і вказують на необхідність скасування рішення або іншого судового акта у зв'язку із невідповідністю його фактам об'єктивної дійсності.

Значення процесуальної стадії перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами полягає в тому, що суд має змогу виправити допущену судову помилку, встановити дійсні взаємовідносини сторін у справі і на підставі цього ухвалити законне і обґрунтоване рішення, наслідком чого є виконання головного завдання цивільного судочинства — захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

5.Підстави перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами

Підстави для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами зазначені у ч. 2 ст. 361 ЦПК. Перелік цих підстав є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Характеризуючи цю підставу, Л.О. Терехова обґрунтовано зазначає, що таке формулювання є досить неконкретним і скоріше підходить для визначення поняття нововиявлених обставин, ніж як визначення однієї з підстав перегляду, оскільки в ньому містяться загальні істотні характеристики усіх інших підстав для перегляду1. Проте, з іншого боку, надати більш конкретне визначення такої підстави неможливо, як неможливо передбачити всі можливі обставини, які можуть вплинути на розгляд кожної конкретної справи, тому в кожному конкретному випадку визначення обґрунтованості заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК, залишається на розсуд суду.

Типовий приклад нововиявлених обставин — знаходження заповіту на користь одного з спадкоємців після набрання законної сили рішенням суду про поділ майна між спадкоємцями за законом.

Встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фіктивність документів або речових доказів, що потягло ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення.

Зазначені злочинні діяння мають бути вчинені при розгляді саме цієї справи (тобто тієї, рішення у якій переглядається за нововиявленими обставинами), а не будь-якої іншої.

Слід зазначити, що закон робить пряму вказівку на те, що завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фіктивність документів або речових доказів, що потягло ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення, мають бути встановлені саме вироком суду, що набрав законної сили. Між тим. судова практика виробила розширений підхід до тлумачення цієї норми закону. Так, відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику перегляду судами у зв'язку з ново-виявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили", у випадках, коли щодо особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, провадження у кримінальній справі в силу закону не може бути закінчене постановленням вироку (за спливом строків давності, внаслідок акта амністії, помилування, недосягнення віку кримінальної відповідальності, у зв'язку зі смертю), на підтвердження наявності зазначених обставин суд може врахувати постанову слідчих органів за результатами розслідування, проведеного в порядку кримінального судочинства, якщо вона винесена у суворій відповідності з законом.

Власне, факт порушення кримінальної справи щодо вищезазначених осіб не може бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами за п. 2 ч. 2 ст. 361 ЦПК, однак відомості, встановлені органами дізнання і досудового слідства при порушенні кримінальної справи, за певних умов можуть бути підставою для перегляду судового рішення за п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК.

Скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду.

При розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку із скасуванням рішення або ухвали суду необхідно мати на увазі, що скасування такого акта може бути визнано нововиявленою обставиною лише у тому випадку, коли суд обґрунтовував це судове рішення цим актом чи виходив із зазначеного акта, не посилаючись прямо на нього, і якщо вже прийнято повній акт, протилежний за змістом скасованому, або коли, власне, скасування акта означає інше вирішення питання.

При перегляді рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами з цієї підстави суд повинен мати підтвердження факту скасування рішення, вироку або ухвали.

Встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення. застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Оскільки Конституція, як зазначено у її ст. 8, має вищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, Пленум Верховного Суду України в постанові "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" звертає увагу судів на необхідність при розгляді конкретних справ оцінювати зміст будь-якого закону або іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії.

У вищезгаданій постанові Пленуму Верховного Суду України, а також у ч. З ст. 8 ЦПК містяться положення, відповідно до яких у випадку виникнення в суду сумнівів під час розгляду справи щодо відповідності закону або іншого правового акта Конституції, вирішення питання про конституційність якого належить до компетенції Конституційного Суду України, суд за клопотанням учасників процесу або з власної ініціативи звертається з мотивованою ухвалою до Верховного Суду України для вирішення питання щодо внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституцій пості закону чи іншого правового акта, оскільки саме Верховний Суд України відповідно до ст. 150 Конституції та ст. 40 і ст. 71 Закону "Про Конституційний Суд України" є суб'єктом, який має право вносити конституційне подання. Інші суди, які належать до системи судів загальної юрисдикції, права на звернення до Конституційного Суду України з поданням про вирішення питання щодо відповідності Конституції (конституційності) законів та інших правових актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим не мають.

При цьому відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК суд зобов'язаний зупинити провадження у справі на час розгляду в порядку конституційного судочинства питання про конституційність норми закону (або іншого нормативного акта), яка підлягає застосуванню судом.

У випадку, якщо Конституційний Суд України прийняв рішення про невідповідність оскаржуваної норми (нормативно-правового акту в цілому або в частині) Конституції і про припинення її дії, особливої важливості набуває момент, з якого ця норма (нормативно-правовий акт) буде визнана нечинною. Так, відповідно до ст. 73 Закону "Про Конституційний Суд України" останній приймає рішення про конституційність актів, зазначених в п. 1 ст. 13 Закону, і якщо такі акти або їх окремі частини визнаються такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними), вони втрачають силу з дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. До цього моменту оскаржувана правова норма є дійсною.

В науковій літературі висловлювалися сумніви з приводу віднесення цієї підстави до підстав перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами. Така позиція ґрунтується на тому, що оскільки рішення Конституційного Суду України не існувало на момент ухвалення рішення суду, воно не може вважатися нововиявленою обставиною1. Проте з таким підходом неможливо погодитися. Невідповідність того чи іншого закону Конституції, яка, фактично, і є в цьому разі підставою для перегляду судового рішення, яке ґрунтується на нормах такого закону, не почала існувати з моменту ухвалення відповідного рішення Конституційним Судом України. Отже, застосована судом норма закону вже була неконституційною на момент вирішення справи і ухвалення на її підставі судового рішення, а отже, визнання неконституційним закону, який був застосований судом при вирішенні справи, можна і необхідно визнавати підставою для перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами. Не може вважатися нововиявленою обставиною висновок Конституційного Суду України про офіційне тлумачення положень Конституції України та законів України, в тому числі і у випадку, коли це тлумачення суперечить роз'ясненням Верховного Суду України з питань застосування законодавства.

Процесуальний порядок перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами

Заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, протягом одного місяця з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду.

Строк для подання заяви про перегляд у зв'язку з ново-виявленими обставинами обчислюється:

у випадках, встановлених п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК, — з дня встановлення обставин, що мають істотне значення для справи;
у випадках, встановлених п. 2 ч. 2 ст. 361 ЦПК, — з дня, коли вирок у кримінальній справі набрав законної сили;
у випадках, встановлених п. З ч. 2 ст. 361 ЦПК, — з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, які підлягають перегляду;
у випадках, встановлених п. 4 ч. 2 ст. 361 ЦПК, — з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення.

У разі пропущення заявником зазначеного строку з поважних причин суд за клопотанням цієї особи відповідно до правил ст. 73 ЦПК вправі його поновити. У разі, якщо суд не знайде підстав для поновлення зазначеного строку, заява залишається без розгляду (ст. 72 ЦПК).

Рішення, ухвала суду чи судовий наказ переглядаються у зв'язку з нововиявленими обставинами судом, який ухвалив рішення, постановив ухвалу або видав судовий наказ, в такому самому складі, в якому вони були ухвалені (одноособово або колегіально).

У випадках, коли після перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку воно було залишене без змін, перегляд його за нововиявленими обставинами здійснюється тим судом першої інстанції, який ухвалив це судове рішення, незважаючи на те, що воно було предметом перегляду в апеляційному та касаційному порядку. При цьому ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанцій, якою було відхилено скаргу на рішення суду першої чи апеляційної інстанцій, в разі перегляду рішення чи ухвали у зв'язку з нововиявленими обставинами втрачає законну силу.

Заяви про перегляд рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам ЦПК щодо оформлення заяв до суду першої інстанції. У заяві зазначаються:

найменування суду, якому адресується заява;
ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, місце її проживання чи місцезнаходження;
інші особи, які брали участь у справі;
дата ухвалення чи постановлення і зміст рішення, ухвали чи судового наказу, про перегляд яких подано заяву;
нововиявлені обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд рішення, ухвали чи судового наказу, і дата їх відкриття або встановлення;
посилання на докази, що підтверджують наявність ново-виявлених обставин.

До заяви додаються її копії відповідно до кількості осіб, які брали участь у справі.

Заява про перегляд рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами розглядається у судовому засіданні. Заявник та інші особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання. Неявка цих осіб не є перешкодою для розгляду заяви.

У заяві можливо ставити питання про перегляд рішення, ухвали, постанови в одній справі. У тих випадках, коли ново-виявлені обставини стосуються судових рішень у взаємопов'язаних справах, заява подається і розглядається за кожною справою окремо.

Розглянувши заяву, суд своєю ухвалою або задовольняє заяву і скасовує рішення, ухвалу суду чи судовий наказ у зв'язку з нововиявленими обставинами або відмовляє у її задоволенні у разі необґрунтованості заяви. Після скасування рішення, ухвали суду або судового наказу справа розглядається судом за правилами, встановленими ЦПК.

Перевірка обґрунтованості заяви про перегляд судового рішення і новий розгляд справи по суті проводяться в окремих судових засіданнях. Заяви про перегляд судового рішення розглядаються за правилами, які регулюють розгляд справи у судовому засіданні, з урахуванням особливостей цього питання. Особа, яка подала заяву, виступає в процесі як заявник, першою дає пояснення і виступає у дебатах; за іншими особами, які беруть участь у справі, зберігається їх попереднє процесуальне становище.

Ухвала суду про задоволення заяви про перегляд судового наказу, заочного рішення, рішення або ухвали у зв'язку з ново-виявленими обставинами оскарженню не підлягає.

Ухвала суду про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового наказу, заочного рішення, рішення або ухвали у зв'язку з нововиявленими обставинами може бути оскаржена в порядку, встановленому ЦПК.

ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ ВЕРХОВНИМ СУДОМ УКРАЇНИ. ПРОВАДЖЕННЯ У ЗВ’ЯЗКУ З НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ