ФОРМУВАННЯ КРОН ПЛОДОВИХ ДЕРЕВ

ЛЕКЦІЯ 3-4

ТЕМА: ФОРМУВАННЯ КРОН ПЛОДОВИХ ДЕРЕВ.

  1. Технічні основи формування крон.
  2. Способи і строки формування крон.
  3. Допоміжні прийоми при формуванні крон плодових дерев.
  4. Основні типи крон.

ЛІТЕРАТУРА:

  1. Куян В.Г. плодівництво.- К.: Аграрна наука,1998.- с.321-353
  2. Плодівництво: навч.посібник/ Г.О. Каблучко, Б.К. гапоненко, В.Л. Сніжко, В.І. негода.-к.: Вища школа,1990.-с.220-243
  3. Власюк С.Г., Бондаренко А.О. Садівництво і виноградарство: навч.посібник.-К.: Вища школа,1990.-с.164-182
  4. Черепахи В.И. Обрезка плодовых деревьев в интенсивных садах.-М.: Россельхозиздат,1983.-с.77-124


1.Технічні основи формування крон.

Формування крон молодих дерев виконують за різними системами в залежності від порід, конструкцій насаджень, грунтово-кліматичних умов та ін., але є загальні правила і технічні прийоми, які застосовують незалежно від цих факторів це:

  • Кути відходження між центральним провідником і основою гілки першого порядку, або між основою гілки вищого порядку і нижньою частиною гілки нижчого порядку. Від кута відходження основних гілок залежить міцність крони. Щоб крона була міцною, оптимальний кут відходження повинен становити 45-70о, а вдеяких типах крон 80-90о. при кутах відходження менших за 45о, спостерігається відламування основних гілок від центрального провідника. Якщо для основних гілок відібрані пагони з гострими кутами відходження, то за допомогою розпорок їм надають більший кут, а також використовують горизонтальні чи дугоподібні пагони і гілки, яких підв’язують до шпалери.
  • Кути розхлдження між основними гілками ярусів навколо центрального провідника у горизонтальній площині. Залежно від кількості гілок в ярусі кут відходження може становити 70-180о, наприклад, у ярусній кроні з чотирьма гілками в першому ярусі кут розходження становить 90о, де дві гілки – 180о. У пальметній кроні кут розходження першого і другого ярусів становить 0, а в інших типах крон може досягати 40-60о. Регулювати кути розходження можна переведенням основних гілок на бічну гілку, що росте в потрібному горизонтальному напрямі.

Вертикальне розміщення гілок на центральному провіднику (відстань між гілками по вертикалі) значно впливає на міцність крони. При більших відстаннях між гілками забезпечуються кращі умови для їх міцного зростання з центральним провідником. Якщо основні гілки формують із суміжних пагонів, тобто розміщують зближено, то міцність зростання їх з центральним провідником послаблюється.

Кількість гілок в ярусі – також впливає на міцність крони. Чим менше гілок в ярусі, тим vwyit rhона. Загальна кылькысть основних гылок першого порядку не повинна перевищувати 6-7. Перспективними э крони, у яких взагалы не формують основних (скелетних) гілок, а лише обростаючі, плодоносні.

Підпорядкування основних гілок за товщиною центрального провідника і гілок вищого порядку гальмуванням нижчого – один з основних показників міцності крони. Міцне зростання забезпечується лише тоді, коли діаметр основних гілок у 2 рази менший, ніж діаметр центрального провідника у місцях їх відходження. Підпорядковуют за товщиною і гілки вищих порядків галуження нижчим. При цьому домінування останніх над гілками, які на них розміщені, повинно становити на менше 50%. Гілки вищого порядку галуження підпорядковують нижчому і за довжиною. Загальноприйнятим є правило – гілки нижчого порядку галуження від місця утворення на ній гілки вищого порядку повинна мати довжину на 1/3 більша, ніж остання.

Активність росту пагонів регулюють видаленням улітку нездерев’янілих конкурентів, зміною кутів відходження і нахилу, пінцируванням.

2. Способи і строки формування крон

Розрізняють такі способи формування крон плодових дерев:

  1. Формуюче обрізування – укорочування і проріджування;
  2. Формуюче обрізування, відхилення гілок і згинання пагонів;
  3. Проріджування, відхилення і згинання гілок, пагонів;
  4. Проріджування

Формуюче обрізування крон молодих плодових дерев, як і інші способи формування, застосовують з метою створення певної конструкції, форми a і об’єму крони та закладання обростаючих і генеративних гілок. При цьому укорочують пагони та гілки і проріджують крону. Укорочування може бути сильним, коли відрізують верхню половину і більше пагона чи гілки, помірним- видаляють 1/3 частини і слабким – укорочують на 1/4 -1/5 довжини. Сильне вкорочування активізує ріст, загущає крону, подовжує строки вступу дерев у плодоношення. Найбільш раціональним при формуванні крон є помірне і слабке укорочування з проріджуванням. Таке укорочування сприяє регулюванню інтенсивності фотосинтезу, активності ростових процесів, зміни напряму росту пагонів і гілок. Проріджування це – видалення гілок на кільце. Рослини менше реагують на проріджування – лише біля ран можуть утворювати жирові пагони. Проріджуванням поліпшують освітлення і повітряний режим крон, запобігають пошкодженню дерев хворобами та шкідниками.

Формуюче обрізування, відхилення гілок і згинання пагонів застосовують у садах з плоскими кронами, а також у деяких типах веретеноподібних крон. Укорочують слабко чи помірно провідники основних гілок для регулювання активності їх росту, а бічні сильні однорічні прирости для перетворення в обростаючі гілки, якщо їх неможливо зігнути заведенням під інші галуження. Відхиляють лише ті основні гілки, які мають гострі кути відходження. Частину пагонів згинають до горизонтального положення або рідше до дугоподібного. При проріджуванні видаляють зайві гілки в місцях pагущення, конкуренти.

Формування крон проріджуванням, відхиленням гілок, згинанням пагонів – застосовують у формових садах. Пагони згинають до горизонтального і дугоподібного положенню. Основні гілки відхиляють до різних кутів 45-90о, а також згинають дугоподібно. Проріджування застосовують як додатковий прийом для видалення гілок у vcwz[ pгущення, конкурентыв частыше при виконанны лытных зелених операцый.

Формування крон прорыджуванням – сприяэ одержанню ранных, високих урожаъв, але повныстю сформувати крону лише цим способом, особливо при зимово-весняному вирізуванні зайвих гілок на кільце – не завжди вдається, тому додатково проводять видалення зайвих нездерев’янілих зелених пагонів влітку, а ріст провідника регулюють пінцируванням.

3. Допоміжні прийоми при формуванні крон плодових дерев

При формуванні крон молодих плодових дерев застосовують такі допоміжні прийоми, як зелене обрізування пінцерування, кербовку, кільцювання, перетяжку, борознування.

Зелене (літнє) обрізування – це укорочування в червні сильних пагонів на 1/4-1/2 довжини, вирізування конкурентів, жирових пагонів, а також тих, що надмірно загущають крону. Цей прийом регулює ріст, поліпшує освітлення крони, сприяє закладанню генеративних бруньок.

Пінцирування –прищипування верхівок сильних пагонів у фазі активного росту – травень-червень на 2-3 тижні затримує апікальний ріст пагонів, у яких видалені верхівки. Цей прийом застосовують на пагонах, з яких формують обростаючі гілочки, а також з метою регулювання росту провідників основних гілок, підпорядкуванню гілок вищих порядків нижчим.

Кербовка – вирізування над брунькою або кільчаткою смужки кори з деревиною шириною близько 5мм у вигляді півмісяця для того, щоб спричинити проростанню бруньки, активізувати ріст стеблового утворення. Кращий строк виконання кербовки – березень-квітень.

Кільцювання – видалення смужки кори разом з камбієм шириною до 1см на основних гілках молодих дерев з метою активізації закладення квіткових бруньок і прискореннню вступу до плодоношення. Кільцювання сприяє нагромадженню асимілянтів у вищерозташованій частині гілки, чим і сприяє закладанню генеративних бруньок. Проводять цей прийом у травні.

Перетяжки, або плодовий пояс – це перев’язування гілок шпагатом або дротом товщиною 3-4см. Перетяжки затримують відтікасимілянтів і сприяють закладання квіткових бруньок. Накладають їх рано навесні, а знімають у липні-серпні, щоб дріт не заростав.

Борознування – повздовжнє, суцільне або переривчасте надрізування кори на гілках, що сприяє їх потовщенню, заживленю ран. Роблять його навесні раз у 2-3 роки.

Строки формування:

Формуюче обрізування крон яблуні до 3-річного віку дерев доцільно робити у березні-квітні. В усіх зонах в насадженнях яблуні більш 3 років формування крон проводять протягом листопада-лютого. Грушу і кісточкові породи доцільно формувати у березні-квітні. Згинання пагонів при формуванні крон проводять у червні-серпні.

4 Основні типи крон

Округлі крони:

Розріджено-ярусна крона.

За конструкцією крона складається з 5-6 основних гілок 1-го порядку, з яких 3 розміщують у першому ярусі, 2-3 у другому, або поодинці розріджено. Перший ярус формується на висоті 60-80см з кутами відходження 45-50о і з кутами розходженнями близько 120о. Гілки другого ярусу формують на відстані 60-80см від першого або поодинці через 40-60см від першого ярусу і одна від одної. В горизонтальній проекції вони повинні бути розміщені в проміжках між гілками першого ярусу. Кути відходження їх можуть досягати 50-70о. Вище останьої гілки другого ярусу центральний провідник укорочують на одну з бічних 2-3-річних горизонтальних гілок з тим, щоб висота дерев не перевищувала 3,5-4,5м. крону формують обрізуванням.

Ярусна крона. В кроні формують 2-3 яруси гілок першого порядку: у першому ярусі 4 основні гілки, у другому 2-3 і в третьому 1-2 гілки. Третій ярус формують лише у сильнорослих сортів. Гілки в ярусах закладають розріджено або зближено – з суміжних бруньок. Розріжено (через 15-20см) доцільно закладати, насамперед, гілки у другому і третьому ярусах. Відстань між ярусами становить 50-80см. Гілки другого і третього ярусів формують у горизонтальних проміжках нижнього яруса.

Поліпшено – ярусна крона – відома у Болгарії, за констркуцією подібна до рохзріджено-ярусної. У першому ярусі здебільшого формують 3 основні гілки, а через 60-80см від основної з них закладають наступний ярус із двох гілок, або їх розміщують розрідженно на відстані 20-40см одна від одної.

Чашоподібно (поліпшено - чашоподібна) крона. Формують крону з трьох-чотирьох основних гілок, які розміщують на стовбурі лише в одному ярусі на відстані 15-20см одна від одної. Цей ярус закладають на висоті 40-50см від поверхні ґрунту. Кути відходженя гілок ярусу повинні становити 45-60о. Вище верхньої бічної гілки вирізують центральний провідник.

Без’ярусна крона. При цій формі крони гілки першого порядку розміщують на стовбурі поодиноко і рівномірно по спіралі на відстані 20-35см залежно від породи, сорту і підщепи. Кількість гілок першого порядку 6-8.

Округлі малооб’ємні крони.

До такого типу належать веретеноподібні крони, які мають невеликий об’єм 3-6м3 (стандартне веретено, струнке веретено, супер веретено) та 10-15м3 (веретеноподібний кущ, вільно-ростучий веретеноподібний кущ). Малооб’ємні крони формують в насадженнях яблуніі груші на карликових і напівкарликових підщепах.

Струнке веретено (груздек). Дерева мають штамб близько 40-50см заввишки і конусоподібну форму крони. Діаметр крони 1-1,5м біля основи, висота дерева 2-2,5м. На третій-четвертий рік формування крони закінчують:вирізують на кільце гілки з надто активним ростом, які мають гострий кут відходження центрального провідника щорічно замінюють конкурентом, який не укорочують навіть при інтенсивному рості, а тому стовбур набуває зигзагоподібної форми, обростаючі горизонтальні гілки не укорочують. Всього в кроні 25-30 обростаючих гілок першого порядку, при цьому верхні мають значно меншу довжину, ніж нижні. Тому крона має контур видовженого конуса з шириною основи близько 1-1,5м. Крони в ряду створюють суцільну плодову стіну. Центральний провідник укорочують на слабке горизонтальне розгалуження, коли він досягне 2,0-2,2м заввишки.

Стандартне веретено. Формують згинанням пагонів, проріджуванням і укорочуванням, застосовуючи літнє обрізування. Усі пагони, які залишають для обростання з кутами відходження менше 90о, згинають до горизонтального положення. Пагони подовження лідерів укорочують до 50-60см, а бічні розгалуження не обрізують. Видаляють конкуренти пагонів подовження центрального провідника, вертикальні та інші зайві пагони. Після закінчення формування лідер укорочують на висоті близько 2,2м.

Суперверетено формують у насадженнях яблуні на карликових і напівкарликових підщепахз розміщенням дерев 3-4х0,5-1,2м. Діаметр крони біля основи 0,6-1,2м, довжина бічних обростаючих гілок 0,3-0,6м, висота дерева 2,0-2,5м. Формують крону згинанням пагонів і проріджуванням, яке проводять влітку. Пагони не укорочують.

Веретеноподібний кущ (шпіндельбуш). При формуванні застосовують згинання гілок, проріджування та укорочування. Крону формують протягом 4-5 років. Бічні гілки першого порядку вкорочують на 1/3 довжини і відхиляють горизонтально. Пагони, що потім утворюються на них, також відхиляють до горизонтального положення. Окремі гілки другого і третього порядків галуження можна укорочувати на 4-5 нижніх бруньок. Центральний провідник, тобто його пагони подовження на другий і наступні роки укорочують на 10-12 бруньок, а пагони, які з них утворюються згинають горизонтально і не веорочують. Коли крона досягає 2,0-3,0м центральний провідник укорочують на бічну горизонтальну гілку.

Вільноростущий веретеноподібний кущ формують тільки обрізуванням. Висота крони 2-2,5м і вона також має конічну форму.

Пилар – крона має колоноподібну форму діаметром до 1-1,2 і 2-2,5м заввишки. Особливістю формування є застосування обрізування на заміщення, внаслідок чого в кроні немає гілок віком понад 3 років. Навколо центрального провідника рівномірно розміщують плодоносні ланки, що складаються з двох пагонів: дво-та трирічної гілки. При обрізуванні трирічні гілки укорочують на пеньки завдовжки до 2,5см, у дворічних гілок вирізують однорічний приріст подовження, аодин з пагонів укорочують на 2-3 бруньки. З цих бруньок протягом вегетації утворюються пагони, з яких потім вибирають два кращих, один з них укорочують, а один залишають на плодоносну гілку і не обрізують. Наступного року на цій дворічній гілці утворюється кільчатки і генеративні брунтки, а плодоносять трирічні гілки. Які навесні укорочують на пеньки. Видаляють також зайві однорічні гілки, які не використовують на плодоношення.

Плоскі крони

За конструкціями та способами формування плоскі крони досить різноманітні. Найбільш поширина навскісна пальмета, яку рекомендували для промислових інтенсивних садів яблуні і груші на різних підщепах.

Навскісну пальмету формують згинанням пагонів, відхиленням гілок і проріджуванням. Вона має 3-5 ярусів з двома протилежно розташованими маточними гілками. Загальна висота крони від 3,5 до 4м з товщиною плодової стіни до 2-2,2м і відстанню між ярусами: між першим і другим 1,1-1,25м, другим і третім 1-1,15м, третім і четвертим 0,8-0,95м. У дерев яблуні і груші, щеплених на середнє і слаборослих підщепах, відстань між ярусами зменшується на 15-30см. Маточні гілки першого ярусу повинні відходити від стовбура під кутом 45-50о, другого 50-55о, третього-четвертого 55-65о, відстань між ними по стовбуру повинна бути 5-7см. Постійні кути відходження основних гілок установлюють підв’язуванням до опор тоді, коли вони у дерев на насіннєвих підщепах досягнуть довжини 2,5м, а на карликових 1,5м.

Гілки другого порядку закладають залежно від сили росту на певній підщепі на відстані від 30-45 до 65см. Обростаючі плодові гілочки на маточній гілці розташовують так, щоб відстань між ними були не манш як 10-25см, а самі вони були спрямовані в міжряддя. Коли основні гілки суміжних дерев у ряду зімкнуться, їх зв’язують між собою, створюючи суцільну стіну. Формування навскісної пальмети надто тривале, трудомістке і складне для практичного плодівництва. Ця крона була прототипом для розробки інших плоских крон, які більш придатні для виробництва.

Вільноростуча пальмета.

Формують крону у дерев зерняткових порід зимово-весняним обрізуванням – укорочуванням і проріджуванням. Крона складається з трьох ярусів основних гілок по дві в кожному з них, розміщених в одній площині вздовж ряду. У першому ярусі гілки відходять від стовбура під кутом 45-50о, у кожному наступному ярусі кут збільшується на 5-7о. Висота штамба становить 50-70см, відстань між ярусами у середньорослих сортів 80-100см, у слабкорослих 50-60см. На центральному провіднику вище першого ярусуосновні гілки можна закладати не ярусами, а поодиноко- на відстані 30-50см одне від одної. На основних гілках ярусів у напрямі міжрядь формують напівскелетні та обростаючі гілки другого порядку, а на центральному провіднику між ярусами тільки обростаючі. На 5-6 рік після закладання гілок останнього ярусу центральний провідник укорочують на одну з бічних гілок на висоті 3,5м, товщина крони біля основи становить 2,5-3м.

Для формування цієї крони встановлення кутів відходження і нахилу основних гілок застосовують розтяжки, тимчасові шпалери, хрестовини, що збільшує затрати і ускладнює впровадження такого способу у виробництво.

Харківська вільноростуча пальмета запропонована професором О.А. Ільїнським і поширена в Харківській, Сумській і північно-східних районах Полтавської областей. Рекомендується формувати крону так: висота штамбу 50-60см, при механізованому збиранні 70см, стовбур дерева висотою 1,7-1,9м з двома ярусами гілок першого порядку, спрямованих у напрямку ряду з кутом відходження 45-55о. відстань між ярусами на сильнорослих підщепах дорівнює 80-100 і на середньорослих 60-80см. Після закладання другого ярусу провідник стовбура краще видаляти на одиноку бічну гілку, розташовану вище від яруса на 45-50см, спрямовану в одну із сторін ряду, але можна його видаляти і над верхньою гілкою яруса. Основним заходом для надання основним гілкам кута нахилу не менше 50-55о гілки, тому при такому формуванні пальмети непотрібні навіть тимчасові опори.

Житомирська пальмета (вільноростуча, та подібна до неї комбінована поліська плоска крона) – розроблена В.Г. Куяном в житомирському сільськогосподарському інституті. Вона формується обрізуванням - укорочуванням і проріджуванням без опор і шпалер. Крона складається з основних навскісних і горизонтальних чи дугоподібних гілок. У середньорослих сортів крони формуються висотою до 2,5-3м і складаються з двох навскісних ярусів і двох горизонтальних ярусів. Кріплення навскісних гілок до підтримуючих дозволяє регулювати кути їх відходження, інтенсивність росту, забезпечує високу міцність крони, зменшує кількість вовчків на навскісних гілках. Відстань між ярусами навскісних гілок дорівнює 1,0-1,3м. Допоміжні або підтримуючі гілки формуються на висоті 0,8м від першого ярусу і 1,0-0,6м від другого.На навскісних гілках другого порядку горизонтального положення. Крім основних гілок на центральному провіднику формуються обростаючі горизонтальні та дугоподібні гілки довжиною до 1-1,25м.

У дерев сильнорослих сортів крони формується з трьох навскісних ярусів і трьох горизонтальних ярусів чи дугоподібних підтримуючих гілок висотою до 3,5м. Товщина крони біля основи першого ярусу не перевищує 2,5-3м.

Плоске веретено (плоский шпіндельбуш, угорська пальмета). Ця форма має висоту штамбу 35-40см і всього дерева 2,0-2,2м. На центральному провіднику закладають 10-12 гілок першого порядку з відстанню між ними 15-20см без певних ярусів. При формуванні бічні гілки підвязують до опори під кутом 65-75о.

Віялоподібна форма крони – застосовують в насадженнях зерняткових порід на слабкорослих підщепах і сливи. Вона найпростіша за закладанням і формуванням. Висоту штамбу визначають 40-50см. Крона формується з п’яти –восьми інколи і більше гілок першого порядку, які формуються в одній площині у напрямі ряду. Кути нахилу визначають залежно від сили росту і типу гілкування сорту. У сильнорослих сортів кут нахилу гілки визначається 45-70о, а у слабкорослих 35-45о. гілки розміщують на відстані 35см одна від одної. Гілки другого порядку спрямовують у міжряддя і вільні простори в ряду горизонтальні.

Напівплоскі крони

Напівплоскі крони формують в насадженнях яблуні та груші на насіннєвих і вегетативних середньорослих підщепах, а також в садах кісточкових порід. Вони відрізняються від пальмет відсутністю шпалери. Формуються в основному з 2-3х ярусів, гілки яких мають кут відходження 45-50о. основні гілки першого яруса спрямовані у напрямку ряда, другого – над гілками першого теж в напряму ряда, але з відхиленням в той, чи інший бік за 15-20о, не виходячи за межі лінії плодової стіни. Третій ярус закладають з урахуванням напрямку відхилення гілок другого ярусу в протилежному напрямку лінії плодової стіни. Формування крони в висоту закінчують видаленням верхівки центрального провідника над бічною гілкою третього яруса. Між’ярусний простір визначається залежно від сили росту: середньорослих 70-90см і сильнорослих 90-100см. У другому і третьому ярусі гілки можна розміщувати на відстані 10-15см. Ширина плодової стіни у основи крони дорівнює 2,5-3,5м. Затрати праці на формування цих крон значно менші ніж пальмет.

ФОРМУВАННЯ КРОН ПЛОДОВИХ ДЕРЕВ