ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ І ОБРІЗКИ КРОН ПЛОДОВИХ ДЕРЕВ. ОБРІЗУВАННЯ САДІВ

ЛЕКЦІЯ 1-2

ТЕМА: ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ І ОБРІЗКИ КРОН ПЛОДОВИХ ДЕРЕВ. ОБРІЗУВАННЯ САДІВ.

1. Значення і завдання обрізки.

2. Біологічні основи обрізки.

3. Прийоми і види обрізування.

4. Способи і строки обрізування.

ЛІТЕРАТУРА:

Грицаєнко А.О. Плодівництво: Підручник для студентів вищого аграрного закладу освіти 3-4 рівнів акредитації. – К.: Урожай, 2000.- С. 396-403.
Куян В.Г. Плодівництво.- К.: Аграрна наука, 1998. – С. 358-366.
Плодівництво: навч. Посібник/ Г.О. Каблучко, Б.К. Гапоненко, В.Л. Сніжко, В.І. Негода. – К.: Вища школа, 1990 – С. 206-219.
Власик С.Г., Бондаренко А.О. Садівництво і виноградарство:

Навч. Посібник. – К.: Вища школа, 1990. – С. 153-164.

Черепахин В.И. Обрезка плодових деревьев в интенсивных садах. – М.: Россельхозиздат, 1983.- С. 28-54.
Велко Велков, Створення интенсивных садов. – К.: Урожай, 1969. – С. 87-93

1.Значення i завдання o6різування плодових дерев.

В icтopiї розвитку садівництва відомості про обрізування плодових дерев з'явились дуже давно. Ще на початку нашої ери грецький філософ Теофраст писав, що обрізування дерев необхідно застосовувати для видалення сухих i тих, що заважають росту та живленню гілок. Пізніше обрізування плодових дерев рекомендували також римські вчені Катон, Колумела, Вергілій та інші.

У Київській Pyci обрізування дерев застосовували в садах монастирів і князі. Пізніше більш-менш успішно застосовував обрізування дерев А.Т. Болотов. В своїх працях він писав «Можно натуре делать вспоможение и ее принуждать производить сучья так и такие, какие нам надобны, а не так и не такие, какие они (яблоня, груша) по течению своему обыкновению производят».

У нашій країні вивченням обрізування плодових дерев займались Л.І. Симиренко, В.В.Пашкевич, П.Г.Шитт, I.П.Шеремет, В.К.Заєць, Р.В.Карпов та інші. Виростити здорове, довговічне i високоврожайне дерево без регулювання його росту i плодоношення неможливо. Обрізування гілок, пагонів чи плодових утворень дерев порушує співвідношення між плодовими i ростовими частинами дерева, також між листовою поверхнею i кореневою системою. Між процесами утворення росту різних органів рослин icнує певний взаємозв’язок, тобто кореляція. На порушення цієї кореляції рослина відповідає певною реакцією, яка залежить від видових i сортових властивостей, віку уciєї рослини i її частини, фенофази; місце обрізування, сили обрізування, забезпеченості рослин пластичними речовинами зовнішніх умов. Відомо, що молоді рослини або молоді їх частини швидко відновлюють витрачені тканини або органи, ніж стapi, тому що у молодих рослин більше меристематичних тканин. Тому зрізи по річних кільцях, де багато меристематичних тканин, швидше заростають, ніж в інших місцях.

Завдання обрізування:

Формування крон плодових дерев, яке починають у плодовому розсаднику продовжують в саду, повинне забезпечувати правильне розташування основних маточних гілок, гілок вищих порядків, плодових утворень, а також листя;
Утримання крон в обсягах, передбачених конструкцією насаджень протягся усього періоду експлуатації;
Сприяння утворення плодоносної і вегетативної частини дерева та необхідне листкової поверхні;
Регулювання активності ростових процесів дерев i тим самим продовження продуктивного періоду життя дерева;
Забезпечення стабільного плодоношення i високої якості плодів, сприяння підвищенню урожайності;
Створення сприятливих умов для проведення робіт по догляду за садами збирання врожаю.

2. Біологічні основи обрізування.

Обрізка повинна не знешкоджувати, а попереджати небажані явища плодового дерева. Якщо немає обрізування, то крона плодового дерева має менше розгалужень, гілки оголюються, дерева дуже велию, процес фотосинтезу: погіршується, плодоношення переходить на переферію крони.

При обрізуванні зменшується обсяг крони, кількість деревини, кількість бруньок, тому поживні речовини розподіляються на меншу кількість точок росту тобто на них припадає більша кількість поживних речовин, що викликає весною посилений picт. На молодих пагонах створюються молоді листки, які більш стійкі до водовіддачі. Скорочення листкової поверхні зменшує транспірацію. I Роль обрізки збільшується в посушливій зоні.

Покращення водного режиму знижує концентрацію клітинного соку. А не впливає на закладання генеративних бруньок. Чим більше процент концентрації клітинного соку, тим інтенсивніше проходить процес диференціації квіткових бруньок, тому обрізка - це прийом управління закладки плодових бруньок навантаження врожаю на дерево.

У молодих садах обрізування відтягує вступ дерев у товарне плодоношення на 2-3 роки. Тому обрізування молодих дерев повинно бути мінімальним.

Нормальна довжина приросту молодих дерев 60-80 см, для плодоносячи дерев 30-40см. Якщо менше, то погано i треба вже робити агроприйоми, які посилюють picт.

В інтенсивних садах обрізка повинна проводитись разом з нахилом плодових гілок. Нахилом гілок посилюють процеси фотосинтезу i тим самим підвищують концентрацію клітинного соку.

При обрізки дорослих дерев оновлюється стара деревина, створюються молоді генеративні гілочки, плоди укрупнюються.

Обрізка впливає на частини дерева, які підвергаються обрізці, тобто її дія локальна.

У дерев, що вступили в пору найбільшого плодоношення, коли приріст їх значно зменшився, або й зовсім відсутній, - виникають умови для періодичного плодоношення навіть у сортів, схильних до щорічних врожаїв. Такі дерева зерняткових порід в неврожайні роки закладають надмірну кількість квіткових бруньок. Це викликає в наступному році зайву витрату великої кількості пластичних речовин на цвітіння i формування зав'язі. Перевантаження дерев надмірним цвітінням та врожаєм не дає змогу дереву закласти необхідну кількість квіткових бруньок для врожаю в наступному році. Тому для регулювання росту пагонів, закладання нових плодових утворень i квіткових бруньок необхідно застосовувати обрізку: в роки відсутнього або незначного врожаю помірне або слабке обрізування, а у врожайні роки - сильне обрізування, з метою зменшення навантаження дерев плодовими квітками, а в подальшому плодами.

Із вищевикладеного слід зазначити, що за допомогою обрізування:

поліпшується освітлення крон i тим самим збільшується інтенсивність процесів фотосинтезу;

підвищується оводненість тканини, а це сприяє кращому використанню мінеральних речовин грунту, кращому процесу фотосинтезу;

омолоджуюче обрізування стримує процеси старіння;

обрізка збільшує морозостійкість плодових дерев;

при обрізуванні підтримується фізіологічне врівноваження між ростом плодоношенням дерев у різні періоди їх життя;

• за допомогою обрізування можна регулювати врожайність по роках і тим самим уникати явища періодичності плодоношення;

• при обрізуванні видаляються пошкоджені хворобами гілки, що послаблює ураження дерев.

Але обрізування не повинно бути надмірним. Аналіз даних багатьох досліджень біологічних особливостей плодових дерев показує, що надмірне обрізування затримує початок їx плодоношення. При надмірному вкорочуванні внаслідок більш довгого росту пагонів, в пагонах затримуються асимілянти послаблюється їх доступ до кореневої системи. Уповільнюється picт кореневої системи i взагалі послаблюється picт дерев. При надмірному вкорочуванні крім того видаляється частина деревини, на утворення якої рослина витрачає велику кількість пластичних речовин.

3. Теоретичні основи формування крон плодових дерев.

Формування крони в саду — це комплекс прийомів, за допомогою яких створюють певну конструкцію, що визначає її форми i об'єм.

Основні завдання при формуванні крон дерев в інтенсивних садах:

• крони повинні мати невелику висоту i об'єм дерев з метою збільшення щільності насаджень i зручності догляду за ними;

• сприяти забезпеченню раннього вступу дерев у промислове плодоношення їх високої урожайності;

• забезпечувати добре освітлення вcix ділянок крони, тобто створення оптимальних умов для фотосинтезу i рівномірного їх плодоношення;

мати достатню міцність крони, яка б витримувала найбільші навантаження урожаєм та була стійкою проти несприятливих погодних умовах;

забезпечити механізацію виробничих процесів по догляду за грунтом деревами та підвищенню продуктивності праці на всіх роботах, насамперед на збиранні врожаю;

крони у сучасному плодівництві повинні бути простими за конструктивними особливостями, не трудомісткими i доступними для широкого виробництва. У світовому промисловому садівництві розроблено i застосовують понад 40 типів

крон плодових дерев. Залежно від процесу формування крони умовні поділяють на природні та штучні.

Крім того, виділяють проміжну групу спеціальними способами формування: веретеноподібний кущ, грузбек пиляр. Основною перевагою природних крон є простота формування при порівнянні невеликих затратах праці. До цієї групи належать розріджено-ярусна, без'ярусна чашоподібна, кущоподібна та інші крони.

Для створення штучних крон широко застосовують основні і допоміжні прийоми завдяки яким кронам надають piзні (неприродні) форми. Основними штучними формами крони є пальмети, сланці, різні декоративні та інші форми.

Залежно від наявності лідера (центрального провідника) крони поділяються на лідерні (розріджено-ярусна, без'ярусна, пальмета, веретеноподібна, та ін.), безлідерні - чашоподібна, V –подібна, Tatura trellis system та ін.

Залежно від форми, розміщення основних гілок, способом регулювання росту i плодоношення крони поділяють на округлі (гілки спрямовані радіально навколо центрального провідника), площинні ( основні гілки спрямовані в площину ряду), напівплощинні (ochobhі гілки спрямовані в обидва боки від ряду під кутом 15-30°, а горизонтальна проекція має вигляд широкого еліпса) сланкі (вся крона формується в горизонтальній площині біля поверхні грунту).

При формуванні крони округлого або близького до нього типу:

а) провідник з пагоном подовження зберігається протягом усього життя дерева; такій кроні властива найбільша міцність зростання гілок зі стовбуром, але дерево набуває великого розміру, а у центральній частині крони створюються умови недостатнього освітлення;

б) провідник видаляють на верхню бічну гілку одночасно або через 1-2 poки після закінчення формування; також крона за міцністю не поступається першому варіантові, але краще освітлюється її центральна частина;

в) провідник стовбура видаляють при закладанні основних 3-4 гілок крони (вазоподібна); видалення провідника сприяє значному зменшенню висоти дерев забезпечується добре освітленню центральної частини, але помітно послаблюється міцність крони.

Провідник повинен домінувати за товщиною i висотою. Кожна гілка, що відходить від нього, має бути наполовину тоншою від стовбура над нею. Треба стежити, щоб гілки вищих порядків не розвивались сильніше гілок нижчих порядків.

При виборі основних гілок першого порядку i наступних слід керувати основними положеннями: кут відхилення гілки від стовбура повинен мати 60-70°, але не менше 45-50°. Гілки, що відходять під таким кутом, добре зростаються зі стовбуром i наступні - з попередньою гілкою. При формуванні округлих крон гілки, що відходять під гострим кутом, видаляють. Найкращий кут розходження основних гілок між собою у горизонтальній площині округлих та наближених до них крон 80- 90°, допустимий i 120°. Малі кути розходження погіршують умови живлення, їхні потовщення i зменшують міцність крони.

Особливо незадовільне зростання гілок зі стовбуром чи попередньою гілкою спостерігається в випадках, що утворюють гілки-конкуренти, які мають кут 20-25° i менше. У місцях їхнього з'єднання внаслідок взаємного затискування тканин гілки погано зростаються, а під вагою врожаю або сильного вітpy розчахуються. Тому конкуренти своєчасно видаляють на кільце або обрізують на перевод.

В окрему групу виділяють декоративні крони, які мають різноманітні форми конструкції (кордони, вази, кулі). Дерева з такими кронами використовують в декоративному caдiвництвi.

Залежно від призначення i умов вирощування плодів дерева формують на різних за висотою штамбах: високо штамбові - понад 1.2м., напівштамбові — 0.8- 1.2м., низькоштамбові - 0.4-0.7м., кущоподібні - 0.2-0.4м., без штамбові (кущі). У промислових садах України перевагу надають низькоштамбовим деревам. Високо і напівштамбові дерева використовують у декоративному садівництві. При визначенні висоти штамбу слід враховувати, що високі штамби частіше i сильніше уражаються сонцевими опіками, а низькі - затрудняють догляд за грунтом пристовбурних смугах, механізоване збирання врожаю та виконання деяких агротехнічних заходів. А.П.Драговцев відмічає, що висота штамбу більше 0.6=0.7м затримує початок плодоношення, а збільшення висоти до 1.1-1.3м нерідко знижує врожаї на 20-30%.

3. Прийоми і види обрізування.

Прийоми обрізування – це окрема хірургічна операція, яка виконується рішучим інструментом, внаслідок якої вирізається частина одного стеблового утворення, або це стебло повністю видаляється з крони.

При обрізуванні крон плодоносних дерев застосовують 2 прийоми: укорочування і проріджування.

Укорочування може бути слабким, помірним і сильним. При слабкому укорочуванні однорічних гілок зрізують 1/4 - 1/5 їх довжини, при помірному – 1/3, а при сильному вирізують верхню половину і більше. Зокрема при укорочуванні на заміщення залишають пеньки з двома – трьома бруньками, а решту однорічного приросту вирізують. Вкорочення викликає проростання бічних бруньок нижче місця зрізу пагона. Сильне укорочування однорічних гілок застосовують з метою викликати пробудження усіх бруньок, у тому числі і сплячих, для формування нових обростаючих і плодових гілок.

Укорочування багаторічних гілок також може бути слабким, помірним і сильним. При слабкому укорочуванні гілку зрізують на 2-4- річний від кінця приріст, при непомірному – на 5-7- річний, при сильному - на 8-10 –річний, а іноді і старшого віку приріст. Укорочування багаторічних гілок проводять з метою активізації росту і регулювання плодоношення, забезпечення підпорядкування гілок, вищих порядків нижчим, зміни напряму росту гілок, при відновленні крон, пошкоджених морозами.

Проріджування – видалення гілок на кільце, наносить плодоносним деревом менш відчутні подразнення, ніж укорочування. Саме тому плодові дерева менше реагують на проріджування лише біля ран можуть утворюватись жирові пагони. Але видалення зайвих, малопродуктивних старих гілок та пошкоджене хворобами і шкідниками поліпшує світловий і повітряний режими крони, сприяє оздоровленню насаджень, оптимізації живлення і водозабезпечення залишених в кроні стеблових утворень, підвищення ефективності обприскування пестицидами, продуктивності праці при збиранні врожаю.

Проріджування, крім того затримує ріст біля верхівкових бруньок необрізаних пагонів, негативно впливає на утворення на них розгалужень і сприяє росту верхівкової бруньки, чим забезпечує ріст дерев у висоту і ширину. Отже проріджування і вкорочення неоднаково впливають на ріст і плодоношення дерев. Тому залежно від віку і біологічних особливостей порід та сортів і віку рослин застосовують різні способи обрізування. При формуванні крони у молодих дерев, проводять вкорочування, яке сприяє утворенню добре розвинених гілок з правильним розміщенням їх у кроні. Вкорочування пагонів та бічних гілок, непотрібних для утворення скелета крони, сприяє утворенню всередині крони значної кількості плодової деревини. Крім того, вкорочування запобігає надмірному подовженню скелетних гілок. Проводять також і проріджування видаляючи зайві гілки та гілочки, які надмірно загущують крону.

У молодих дерев, які почали плодоносити, перевагу віддають проріджуванню, але поряд з цим застосовують і вкорочення як з метою закінчення формування крони, так і утворення додаткової плодової деревини.

В період, коли дерева вступають у пору повного плодоношення, ріст їх помітно послаблюється, гілки оголюються, тоді необхідно посилити вкорочування. Кінець періоду плодоношення характеризується посиленим відмиранням обростаючих гілок і гілочок, тому в цей час застосовують вкорочення, що викликає утворення нової плодової деревини.

У дерев, що вступили у четвертий і наступні періоди життя, окремі гілки та розгалуження починають відмирати, застосовують вкорочування багаторічної деревини, тобто омолоджування.

Види обрізування - це сукупність різних прийомів обрізування усією крони з метою одержання необхідних біологічно - господарських змін в надземній частині дерева

У виробництві застосовують такі види обрізування крон плодоносних дерев: господарське (санітарне), омолоджуюче, відновлювально-формуюче, диференційоване, детальне, контурне, відновлююче.

Господарське обрізування. Після закінчення формування протягом всього періоду експлуатації саду видаляють сухі, пошкоджені хворобами і шкідниками, зайві, старі малопродуктивні гілки, укорочують довгі, однорічні прирости. Господарське (санітарне) обрізування поліпшує освітленню крони, сприяє регулюванню росту і плодоношення, полегшує догляд за садом, запобігає поширенню хвороб та шкідників.

Омолоджуюче обрізування. Крони дерев з дуже слабким приростом і нерегулярним плодоношенням – омолоджують з метою відновлення активного росту і регулярного плодоношення, поліпшення якості плодів, гілки укорочують на 2-8 річний від кінця приріст нормальної (не менш як 35 см.) довжини товщиною до 2-3 см. Розрізняють слабке омолоджуюче обрізування – укорочування гілок на 2-3 річний приріст, надмірне – на 4-5 річний і сильне – 6-8 річний приріст. Гілки укорочують на одну з бічних молодих кільчаток або гілочок, що ростуть у потрібному напрямі. Старі плодухи проріджують, залишаючи одну від одної на відстані 10-15 см, залишені – укорочують на 1/3 -1/2 – довжини, деякі зрізують, «на пеньок».

Відновлювально – формуюче обрізування наступного року після омолоджування відновлюють відрізані частини гілок з сильних однорічних приростів, формуючи нові провідники, бічні обростаючі та плодоносні гілки.

Диференційоване обрізання. Верхні частини крон з досить активним ростом, утворенням значної кількості вертикальних пагонів переважно проріджують, застосовуючи помірне, а нерідко й сильне проріджування. В нижніх частинах крон, де активність ростових процесів значно слабша, ніж у верхніх, переважає укорочування з метою посилення росту. Однорічні гілки до 50 см завдовжки укорочують на 1/2 - 1/3, а довжина 1/4 - 1/5 їх довжини. Обростаючі гілки віком понад 5-6 років укорочують на 1/2 - 1/3 довжини, у місцях загущення - вирізують.

Детальне обрізування. При цьому проріджуванні укорочують майже всі однорічні гілки, до 50% старих плодоносних утворень, проріджують крону. У однорічних приростів подовження основних гілок довжиною 25-50 см видаляють 1/2 - 1/3 частину довжиною 50-60 см – 1/3-1/4, довші укорочують до 60-70 см. Довжиною 20-25 см – на 1/2, а якщо прирости коротші, то гілки укорочують на 2-3- річні прирости минулих років. Бічні однорічні гілки, з метою перетворення їх в обростаючі укорочують до 25-50 см, жирові пагони – 20 20-30 см, а при загущенні крони – вирізують. Старі обростаючі гілки укорочують на довжини, плодоносні утворення – на молоді розгалуження.

Контурне обрізування. Систематичне (щороку) чи періодично (через 1-2 роки) обмежують обсяги крон, утримуючи їх у певних розмірах обрізуванням верхівок і бокових площин.

Контурне обрізування ефективно виконувати молунами. При ручному виконанні застосовують укорочування на перевод, під час якого для обмеження обсягу крони гілки укорочують на бічні розгалуження, які ростуть у потрібному напрямі.

Відновлююче обрізування. Відновлення крон дерев, пошкоджених морозами, здійснюють шляхом укорочування гілок до здорової деревини. Залежно від ступеня пошкодження укорочування багаторічних гілок може бути слабким, помірним і сильним, а іноді і дуже сильним, коли гілки укорочують на 8-12 річний приріст і старше. Видаляють усі відмерлі обростаючі і плодоносні гілки.

4. Способи і строки обрізування.

У виробництві застосовують ручний, механізований і комбінований способи обрізування.

Ручне обрізування – найбільш поширений основний спосіб, який виконують селективно, залежно від морфологічних, анатомічних, функціональних особливостей і стану кожного дерева. При цьому способі можна одночасно застосовувати різні прийоми обрізування та регулювання росту – укорочування, проріджування, згинання, відхилення гілок тощо. До кожної гілки застосовують і різну техніку зрізування.

Механізований спосіб обрізування. Ручне обрізування є надто трудомістким – на його виконання витрачають до 30% і більше коштів і праці від суми усіх річних витрат на догляд за садом. Зменшення цих затрат має сприяти механізація обрізування. Спеціальні машини використовують лише для виконання одного виду обрізування – контурного. Обрізувально-контурні машини різних марок (ОКМ-3, Р-810, ОКМ -4,5, ОКС- 1, МОД -6), обладнані універсальними робочими органами, які можуть зрізувати гілки діаметром від 5 до 75 мм і видаляти їх у міжряддя. Машина обрізує бічні площини крони і знищує висоту дерева. У Вузькорядних садах одночасно можна обрізувати ті бокові площини двох рядів, де рухається трактор. Товщину ряду і висоту дерев доцільніше обмежувати послідовно - в один рік обрізують бічні площини що краще, одну з них, а наступного року чи через рік обмежують висоту дерев. Одночасне обмеження товщини і висоти крон призводить до надмірного їх загущення і зниження врожайності у перші роки.

Контурне обрізування проводять після 4-5 років повного плодоношення, помітного послаблених росту, коли ширина світлових коридорів менше 2м, а висота перевищує передбачену межу.

Комбінований спосіб обрізування. При механізованому контурному обрізуванні площа і кількість ран можуть бути більшими, ніж при ручному, трапляються розламування гілок, розривання деревини і кори. Тому, після механізованого обрізування здебільшого необхідна так звана ручна доробка - ручне обрізування, під час якого поправляють зрізи з розриванням деревини і кори, проріджують крону всередині і на периферії, укорочують чи видаляють старі обростаючі гілки. Обрізування крон, яке поєднує при його виконанні ручну працю і роботу машин називають комбінованим. До комбінованого способу відносяться обрізування з використанням пневмосикаторів.

Строки обрізування .

Плодові дерева залежно від їх конструкції, Біологічних особливостей порід і сортів та грунтово - кліматичних умов можна обрізувати в три строки: осінньо – зимовий, весняний і літній.

Строки обрізування значно виливають на заживання ран, активність росту, реакцію дерев на температурний режим в зимовий період. У кожній зоні плодівництва оптимальні строки обрізування установлюють на підставі тривалих досліджень і передового досвіду. При цьому враховують морозо – і зимостійкість районованих порід і сортопідщенних комбінацій, температурній режим, особливо у зимовий період, фізіологічний стан дерев, конструкцію насаджень, форми і обсяги крон в ньому.

Перш два з них виконують в період спокою дерев, тобто коли дерева не мають листків, в них не відбувається сокоруху і основна кількість поживних речовин міститься в коренях, стовбурі і гілках. З початком сокоруху значна кількість поживних речовин переміщується до верхівок пагонів, забезпечуючи початок росту і утворення нових листків. Тому залежно від строку та ступеня обрізування рослина витрачає неоднакову кількість поживних речовин.

Осіннє і зимове обрізування проводять протягом листопада – лютого. Господарське обрізування роблять в дні з температурою повітря не нижче за мінус 5С. сильне обрізування в цей період знижує зимостійкість плодових дерев у північних і північно - східних районах. Тому восени і до середини лютого недоцільно робити омолоджуючи обрізування послаблених дерев.

У південних районах країни протягом осінньо-зимового періоду плодів культури можна обрізувати у такій послідовності: морозостійкі літні і осінні сорти яблуні, найбільш зимостійкі літні і осінні сорти груші, сливи та вишні, в кінці цього періоду можна обрізувати інші сорти цих порід.

Весняний строк є одним з кращих для обрізування усіх плодових культур. В цей період (березень-квітень) закінчується обрізування найменш зимостійких сортів яблуні і груші та обрізують усі інші породи і сорти. У господарствах з невеликими площами плодових насаджень усі плодові культури доцільно обрізувати в цей період. Весняний строк є найкращим для проведення омолоджуючого обрізування. Персик обрізують навесні у період рожевого бутона.

Літнє обрізування поширено у зарубіжних країнах, особливо в насадженнях яблуні з малооб'ємними веретеноподібними кронами. Літнє обрізування проводять в липні-серпні. Тому, що дерева обрізані в ранній літній період, інколи затягують вегетацію, довго ростуть, деревина їх буває не досить дозрілою. В умовах, де період з температурою повітря 5 менший 179 діб, літнє обрізування виявилося неефективним. В садах зерняткових сортів в неврожайні роки ефективним є літнє прорідження, коли послаблюються закладання генеративних бруньок, що сприяє вирівненню врожайності в роках. Але треба відзначити, що позитивні наслідки при цьому бувають тоді, коли в грунті є достатня кількість вологи і елементів живлення і коли ця робота виконується без запізнення – перед закінченням першої хвилі росту пагонів.

В Інституті зрошуваного садівництва М.А. Барабашем були отримані позитивні результати що до літнього (в липні) контурного обрізування.

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ І ОБРІЗКИ КРОН ПЛОДОВИХ ДЕРЕВ. ОБРІЗУВАННЯ САДІВ