ФОРМУВАННЯ І ОБРІЗУВАННЯ СЛИВИ І АЛИЧІ

ЛЕКЦІЯ 7

ТЕМА: ФОРМУВАННЯ І ОБРІЗУВАННЯ СЛИВИ І АЛИЧІ.

1. Формування і обрізка округлих крон сливи і аличі.

2. Формування і обрізка плоских крон сливи і аличі.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Куян В.Г. Плодівництво.- К.: Аграрна наука, 1998. – С. 379-385.
2. Плодівництво: навч. Посібник/ Г.О. Каблучко, Б.К. Гапоненко, В.Л. Сніжко, В.І. Негода. – К.: Вища школа, 1990 – С. 248.
3. Черепахин В.И. Обрезка плодових деревьев в интенсивных садах. – М.: Россельхозиздат, 1983.- С. 136-140.
4. Садівництво Півдня України/ За ред.. В.А. Рульова.- Запоріжжя: Дике поле, 2003. – С. 96-99
5. Косточковые культуры / Н.А. Барабаш, М.Ф. Малишевская, К.Д. Третяк и др.; Под ред. Н.А. Барабаша. – Киев: Урожай, 1986. – С. 33-34; 41

Слива.

Основними формами крони у промислових садах сливи є округлі та плоскі.

Округла крона. Застосовується в садах з ущільненим розміщенням дерев в рядах при відносно широких міжряддях (5х2-3м, 6з3-4м). В садах, де обрізування дерев і збирання врожаю проводять вручну, крону формують з низькими штамбами 40-60 см. І з компактним нижнім ярусом гілок своєчасним обмежуванням висоти дерев до 3,5-4,0 м, ширини крони до 3-4 м. в залежності від ширини міжрядь.

Для механізованого збирання плодів крону формують на більш високих штамбах (70-80 см) з при піднятою зоною плодоношення. Нижній ярус може бути менш компактним, а висота крони більшою (до 4-5 м.).

Округлу крону формують по розріджено-ярусній системі розміщення основних гілок першого порядку. У нижньому ярусі закладають три – чотири гілки, спрямованих у різні боки. Вище верхньої гілки першого яруса (через 60-70 см.) закладають другий ярус з двох-трьох гілок зі змінених бруньок або через 20-30 см одна від одної. Третій ярус формують через 50-60 см. вище другого з двох супротивних гілок або розміщених розрідженню.

Гілки другого порядку закладають на основних гілках ярусами по дві або поодиноко в залежності від кута розходження основних гілок і ступеня галуження сорту. При великих кутах розходження і слабкому галуженню їх закладають в більшої кількості, при малих кутах розходження і сильному галуженні – в меньшій. Першу гілку формують на відстані 30-60 см від стовбура, слідуючи через 30-35 см почергово з однієї і іншої сторони гілки першого порядку. При ярусному розміщенню гілок відстань між ярусами 60-70 см. Між скелетними залишають напівскелетні гілки. За таким же принципом формують гілки третього порядку гілкування.

Гілки другого і третього порядків гілкування частіше закладають із бічних пагонів. При ярусному розміщенні гілок одну-дві з них формують з нижньої (зовнішньої) сторони основної гілки, щоб крона швидше розросталась завширшки. На основних гілках нижнього яруса гілки вищих порядків гілкування закладають в більшій кількості, а у верхніх ярусах – в меншій і більш розріджено. По всій довжині основних гілок через кожні 10-15 м формують обростаючі гілочки. Після посадки дворічних саджанців, в них відбирають центральний пагін і чотири-п'ять більш розвинених бічних, розташованих рівномірно у різні боки і під великим кутом. Всі останні видаляють на кільце. Серед відібраних бічних пагонів спочатку обрізають самий нижній, розвинений слабше, на відстані 50-60 см від основи. Останні скорочують на рівні зрізу нижнього.

Нерозгалужені однорічні саджанці після садіння вкорочують на висоті 60-70 см від поверхні грунту, при формуванні крони зі зниженою зоною плодоношення і 80-90см- для механізованого збирання плодів. При цьому слідкують, щоб під місцем зрізу було не менш як п’ять нормально розвинених бруньок. Якщо бруньки обламані, саджанці обрізують вище. Весною після проростання бруньок у зоні штамба висотою до 40-60 см їх ошмигують, а в зоні крони залишають рости вільно. Прищипувати пагони з метою формування крони не варто.

У наступному році при нормальному рості дерев, у яких створилися достатньо сильнорослі пагони для закладання гілок нижнього яруса, самий нижній пагон скорочують до 60-70 см від основи, інші - на рівні зрізу, центральний провідних (стовбур) - вище на 28-30 см. Сильнорослі пагони, які не використовують для закладання основних гілок, вирізують на кільце, а слабкорослі ( 30 см і менш) залишають. При недостатній кількості сильнорослих бокових пагонів, дерева обрізують сильніше, щоб викликати ріст нових пагонів для формування основних гілок нижнього яруса на необхідній висоті від поверхні грунту. Якщо є 2-3 сильнорослих бічних пагона і центральний, то бічні укорочують до 20-30см на одному рівні, а центральний – до 30-40см від основання (розгалуження). Якщо крім центрального, створився тільки один бічний сильнорослий пагін, дерева обрізують ще сильніше. Центральний, або сильнорослий бічний пагін укорочують до 10-15см від основи.

Таким чином, формування крон дерев, з однорічних саджанців, затримується на один – два роки в порівнянні з дворічками.

На другий – четвертий рік, коли вже закладений повноцінний нижній ярус основних гілок, закладають другий- третій яриси основних гілок, а на них – гілки другого – третього порядків гілкування і плодоносячи гілочки шляхом проріджування й укорочування сильнорослих пагонів з урахуванням ступеня гілкування сортів. За цією ознакою їх поділяють на три групи: Сильногілкуючиєся (угорка звичайна ), середньогілкуючиєся (угорка англійська, угорка італійська, Волошка, Едінбургська), слабкогілкуючиєся (Анна шпет, Кирке, Каліфорнійська та ін.).

Перші дві групи дерев відрізняються активним ростом у молодому віці і створюють багато довгих пагонів. Під час формування крони обрізка їх повинна заключатися в основному в проріджуванні крони шляхом видалення на кільце сильнорослих пагонів (більш 30-40 см.), у першу чергу тих, які ростуть внутрі крони. Однорічні пагони довжиною менше 60 см не вкорочують, щоб не посилювати їх галуження. Для створення з цих пагонів плодоносячи гілочок, їх частіше всього вкорочують на другий рік на одно з бічних галужень. При формуванні основних гілок, пагін подовження вкорочують до 70 см, а розташовані разом з ним бічні пагони, з яких закладаються гілки другого порядку - до 60 см. При меншій довжині їх не укорочують.

Слабогілкующієся сорти у період формування крони потребують більш сильного (до 50-60 см) вкорочування пагонів продовження, з метою збільшення гілкування зблизить основні гілки вищих порядків і викликати обростання їх сильнорослими плодоносячи ми гілками. Бічні гілки також вкорочують до 30 см з метою створення їх у плодоносячи гілочки.

Слива найбільш активно росте на другий – четвертий рік після садіння. Однорічні пагони часто достигають двохметрової довжини. У сильногілкуючихся сортів крони дуже загущаються. В цей період треба особливо уважно проріджувати крону і правильно укорочувати пагони, які відводилися для формування основних гілок. У першу чергу видаляють конкуренти пагонів продовження центрального провідника і основних гілок. На стовбурі (центрального провідника) видаляють всі сильно ростучі пагони (40 см і більше), які не потрібні для закладання основних скелетних гілок, а на останніх (основних гілках) – всі сильно ростучі пагони, які ростуть з верхнього боку всередину крони. Пагони середньої довжини проріджують через 10-15 см. Плодоносячи гілочки, які сильно розростаються в місцях сильного загущення, укорочують на бічні гілочки.

Урівноважують також ріст окремих основних гілок, щоб вони розросталися рівномірно проміж собою і не обжимали провідних.

На п’ятий рік формування крони завершається, дерева починають плодоносити, Ріст їх зменшується. В цей період тільки проріджують крону без скорочення пагонів, якщо довжина їх не перевищує 60-70 см, видаляють основні гілки другого і третього порядків гілкування.

У наступні роки при обрізці крони тільки легко проріджують. У місцях загущення видаляють сухі, поламані, пошкоджені шкідниками, хворобами, слабкорослі оголені плодоносячи гілочки. Ріст дерев в висоту обмежують до 3,5-4 м. Для цього видаляють пагони подовження центрального провідника за всіма розташованими рядом з ними сильнорослими гілками на бічний слабкорослий пагін, а верхівки верхніх скелетних гілок, ростучих вверх, зрізують над бічною зовнішньою гілкою. В подальшому в місцях скорочення центрального провідника і верхівок скелетних гілок видаляють сильнорослі пагони, а слабкорослі залишають на плодоношення. Коли у щільних насадження крони починають змикатися, то гілки які ростуть напротів одне до одного - скорочують на бічні пагони, щоб вони розходилися між собою. При цьому припускається входження гілок одного дерева у вільні проміжки по периферії крони іншого. Таким чином, створюється суцільна стіна.

З боку міжрядь змикання крон не допускається. Гілки починають скорочувати, коли проміжок між деревами сусідніх рядів зменшується до 1 м. Після обмежуючого обрізування відстань між гілками в міжрядді повинна бути не менш 2-2,5 м. При обмежені товщини крони нижні гілки укорочують на бічні гілки, спрямовані вверх, а верхні – на гілки, спрямовані вниз або в бік ряду у простір, вільний для росту.

Гілки другого і третього порядків і плодоносні гілочки, які ростуть з нижнього боку скелетної гілки нижнього ярусу і звисаючі до землі не підрізують. По-перше, вони захищають нижні скелетні гілки під час тракторної обробки, і по-друге затіняють пристовбурну полосу, внаслідок чого бур'яни на ній ростуть слабше.

Систематичне обрізування по обмеженню висоти і ширини крони дерев, які вступають у повне плодоношення, діє як легке обмоложування. Після нього дерева ростуть більш інтенсивніше, менше відмирають плодоносячи гілочки всередині крони, вільні місця заповнюються новими гілочками, розміри плодів збільшуються, продуктивність дерев піддержується на більш високому рівні.

У тих садах, де розміри дерев своєчасно не обмежували і вони закінчили ріст, скелетні гілки оголяються, плоди починають дрібнити, урожай зменшується – необхідно застосовувати омоложуючу обрізку дерев.

Дерева сливи обмоложують тоді, коли пагони стають коротше 10-15 см, а самі гілки оголяються до половини довжини.

При обмоложуючому обрізуванні спочатку знижують крону до 3-3,5 , видаляють на кільце всі лишні сильно ростучі скелетні і напівскелетні гілки так, щоб залишені основні гілки були не ближче 60-70 см одна від одної. Після цього їх укорочують. Зріз роблять над невеличким однорічним пагоном або гілочкою, щоб зберегти верхівкову ростову бруньку. Нижче цієї гілочки на відстані до 20см вирізають всі інші гілочки. На основних гілках також омолоджують всі плодоносячи гілочки, які укорочують до половини загальної довжини на бічні гілочки. У наступному році у омолоджених дерев формують основні і плодоносячи гілочку по тому же принципу, як і у молодих дерев.

Для механізованого збирання врожаю більш придатна на півплощина форма крони. Дерева за цією кроною мають штамб заввишки 70см, центральний провідник і скелетні гілки. Першу пару основних скелетних гілок розміщують під кутом не більше 45 по відношенню до площини ряду, другу – аналогічно, але в протилежному напрямку. Кут відхилення основних гілок повинен бути не менший 50. Відстань між ярусами 60-70см, що необхідно для захвату вібраційною машиною під час струшування плодів.

Алича.

Сорти аличі, які районовані в Україні, належать до трьох ботаніко-географічних груп: типова (Піонерка, Кизилташська рання, Красовиця, Никітська жовта, Пурпурова) ; таврійська (Люща вишнева) і гібридна ( Десертна, Обільна, Побєда, Кубанська комета, Гек, Жемчужная, Оленька, Найдена- це мегавідові гібриди між аличею і сливою).

Сорти типової та таврійської груп характеризуються високою погано утворювальною Здатністю, що необхідно враховувати при формуванні та обрізуванні крони. Сорти гібридної групи мають слабке гілкування. У них у верхніх бруньок пагонів продовження основних гілок різних порядків виростають довгі, в основному, оголені пагони, тому необхідно вкорочувати їх наполовину.

Для більшості сортів типової і таврійської груп рекомендовано розріджено- яросну крону, а для сортів гібридної групи – поліпшено чашоподібну. Основні елементи формування цих крон такі, як і черешні, абрикоса, сливи й персика, але при обрізуванні слід ураховувати біологічні особливості цієї культури.

Алича рано (на 3-й рік після садіння) вступає у пору плодоношення. Генеративні бруньки утворюються, в основному на однорічних пагонах, але закладаються в більшій кількості на букетних гілочках і коротких плодових прутиках. Для одержання високоякісних урожаїв, необхідно щорічне обрізування плодових гілок. Його починають в основному з проріджування, тобто вирізають на кільце всі пошкодженні, всихаючи, дрібні гілки, а також ті, що переплітаються та загущають крону. Вкорочують тільки кінцеві сильно ростучі (понад 1м) однорічні пагони для підпорядкування їх розвитку основним скелетним гілкам. Якщо плодоношення переноситься не периферію крони (і вона поникла) то одночасно з проріджуванням проводять укорочування скелетних гілок не 2- річну деревину переводом на гілку, що добре росте і зручно розташована в кроні. У разі сильного підмерзання генеративних бруньок (понад 80% ), обрізування слід замінити слабким проріджуванням загущеної крони, що дозволить одержати врожай на гілках у верхній її частині.

У 16-24 – річному віці у дерев аличі, насамперед гібридної групи, починають відмирати дрібні, а потім і великі гілки, окремі дерева усихають. Тому аличові сади гібридних сортів у віці 18-20 років в умовах виробництва розкорчовують.

Для сливи і аличі із плоских формуровок, які дозволяють зменшити міжряддя і більш ефективно застосовувати механізацію по догляду за садом, найбільш перспективна «плоска ромбовидна». Дерева за цією схемою розміщують за схемою 5-6 м х 3-4 м.

Формують цю крону просто. У першому ярусі, який закладають на 70-80см, вибирають 2 гілки, які спрямовані в протилежні боки ряду. Після того, як вони відхиляться від штамбу на довжину біля 1,0м, їх переводять на бічну гілку, спрямовану вверх. При досягненні висоти 2,5-3,0м їх зрізують переводом на бічну гілку, спрямовану всередину крони. На цих двох (або чотирьох) гілках закладають ланки плодоношення, на яких зосереджують увесь врожай. Створюється плоска крона товщиною 1,5-2,0м, дуже зручна для механізованого обрізування і збору врожаю.

Слива добре росте і плодоносить при формуванні дерев у вигляді пальмити, «вільної батури». За цією формою на висоті 30-50 см зрізують провідник, вибирають дві гілки, спрямовані впоперек напрямку ряду і на цих двох гілках формують ланки плодоношення. Це дозволяє в ряду розмістити 1,5-2 рази гущі звичайного.

У центральній Україні розроблена і поширена плоска поліпшено-віялоподібна крона, яка формується штамрі з 3-х рядів дроту. Відстань між столами 30-35м. Висота столів над поверхнею грунту 2м. Перший дріт натягують на висоті 50см, другий на висоті 70 см вище першої, третього через 80см.

ФОРМУВАННЯ І ОБРІЗУВАННЯ СЛИВИ І АЛИЧІ