Економічна інформація та засоби її формалізації
Тема 2. Економічна інформація та засоби її формалізації
.
1. Поняття економічної інформації, її види та властивості.
2. Структура ЕІ , форми подання та відображення
3. Характеристика засобів формалізованого опису економічної інформації
- Основи інформаційних систем Ситник В.Ф., Писаревська Т.А., Єрьоміна Н.В. Краєва О.С. К.:КНЕУ, 2001 с. 70-76, 93-113.
2. Автоматизированные информационные технологии в економике М.: "Компьютер" 1998 с.11- 16
Економічна інформація являє собою сукупність відомостей, які відбивають стан або визначають напрямки змін і розвитку народного господарства та його ланок.
ЕІ притаманні наступні особливості :
залежність від об’єкта управління;
переважання алфавітно-цифрових знаків, як форми подання даних,
дискретність інформації,
провідна значущість операцій автоматизованої обробки даних арифметичних та логічних,
необхідність оформлення у зручній для користувача формі.
необхідність одержання значної кількості підсумків.
необхідність стиснення розмірів при передачі з нижньої ланки управління на вищу.
необхідність нагромадження та тривалого зберігання.
ЕІ розрізняють за стадіями управління :
прогнозована
планова
облікова
нормативна
аналізу господарської діяльності оперативного управління.
Найважнішими властивостями економічної інформації є
- Достовірність та повнота
- Цінність та актуальність
- Ясність та зрозумілість.
ЕІ є достовірною, якщо вона не спотворює істинне відображення справ. Недостовірна інформація може привести до неправильного розумінню справ або помилкового прийняття рішення.
Таким чином ЕІ є повною, якщо її достатньо для прийняття рішення.
Неповна ЕІ стримує прийняття рішення або може призвести до помилкового прийняття рішення.
За повнотою ЕІ поділяється на
достатню
надмірну
недостатню
Цініть ЕІ залежить від того. Які задачі вирішуються з її допомогою. Актуальну інформацію важливо мати, при роботі в умовах, що постійно змінюються.
За стабільністю ЕІ поділяється на
постійну (сталу)
Умовно - постійну
змінну
ЕІ стає ясною та зрозумілою, якщо вона виражена у термінах, які використовують особи, що використовують цю інформацію.
З позиції технології розв’язання економічних задач розрізняють інформацію вхідну, проміжну, вихідну.
2. Структура ЕІ , форми подання та відображення
Структурою ЕІ визначається її удова , виділення тих чи інших елементів. ці елементи називаються інформаційними одиницями. Структура ЕІ визначається такою логічною послідовністю
- Символ
- Реквізит
- Показник
- Документ
Символ - це елемент даних. який не має змісту . (літера . цифра знак)
Реквізит - це елементарна одиниця інформації, яка не підлягає поділу
Реквізит поділяються на реквізит ознаки та реквізит основи.
Реквізит ознаки - характеризує якісні властивості об'єкту (час. Місце дії, прізвище виконавця, назву роботи)
Реквізит основи - дає кількісну характеристику явищу, що виражається у одиницях виміру (сума у гривнях, ставка податку у процентах і т.д.)
Сукупність логічно пов'язаних реквізитів утворюють показник.
Приклади запису показника
Ціна, за якою реалізується i-та продукція j-тому покупцю згідно з d-тим документом за h-ту дату:
при знижці до облікової ціни:
Cijdh=Zijdh/100*Cio, де
Zijdh- знижка в відсотках до облікової ціни i-тої продукції, реалізуємої j тому покупцю, згідно з d-тим документом за h-ту дату;
Cio - облікова ціна i-тої продукції.
при націнці до облікової ціни:
Cijdh=Nijdh/100*Cio, де
Nijdh - націнка в відсотках до облікової ціни i-тої продукції, реалізуємої j тому покупцю, згідно з d-тим документом за h-ту дату;
Cio - облікова ціна i-тої продукції.
Сума, на яку відвантажено продукцію j-тому покупцеві по d-ому документу за h-ту дату:
Sdh=ji(Cijdh*Kijdh), де
Cijdh - ціна i-ої продукції, реалізуємої j-ому покупцю, по d-ому документу за h-ту дату,
Kijdh - кількість i-ої продукції, реалізуємої j-ому покупцю, по d-ому документу за h-ту дату.
Сума, на яку відвантажено i-ту продукцію j-ому покупцю по d-ому документу за h-ту дату:
Sijdh = Cijdh*Kijdh , де
Cijdh - ціна i-ої продукції, реалізуємої j-ому покупцю, по d-ому документу за h-ту дату,
Kijdh - кількість i-ої продукції, реалізуємої j-ому покупцю, по d-ому документу за h-ту дату.
На підставі показників будуються документи.
Документи, що використовуються у процесі управління. Планування та обліку можуть включати один, або декілька показників; з обов'язковим визначенням особи, що є відповідальною за зміст документа.
Зафіксована на МН інформація має наступну логічну структуру у порядку агрегування:
Символ поле агрегат даних запис файл база даних.
Поле - поєднання символів. Яке приводить до створення мінімального семантичного елемента масиву (дата, цех, дільниця).
Агрегат даних - сукупність елементів, яка має самостійний зміст.
Запис - пойменована сукупність полів. Які об'єднуються за змістовим зв'язком і є об'єктом та результатом кроку обробки.
Файл - пойменована сукупність записів для об'єктів одного типу.
База даних - пойменована сукупність взаємопов'язаних файлів з мінімальною надмірністю, яка призначена для одночасного використання багатьма користувачами.
3. Характеристика засобів формалізованого опису економічної інформації
До числа основних засобів формалізованого опису елементів економічної інформації в ІС відносяться класифікація і кодування означених номенклатур, по яким здійснюється упорядкування, пошук та логічна обробка соціально-економічних та техніко-економічних показників по праці.
Система класифікації - це сукупність методів і правил розподілу об'єктів безлічі на складові частини по різним ознакам.
Об'єктами можуть бути професії робітників, перелік робіт і послуг в різних галузях управління, перелік спеціальностей по освіті і т.ін.
Класифікація об'єктів передбачає виділення класів, підкласів, груп, підгруп, видів, підвидів, типів. Питання класифікації тісно пов'язані з кодуванням показників і їх елементів.
Кодування - це процес привласнення умовних позначень об'єктам, процесам і явищам. Кодування необхідне для однозначного (формалізованого) описання даних, їх ефективного пошуку.
Розробка кодів проводиться згідно з такими вимогами:
- логічність побудови;
- мінімальна значність кодів;
- запас номерів для кодування нових елементів;
- можливість поєднання з іншими класифікаторами;
- запас ємності з обліком всіх ознак об'єкту;
- відповідність структури кодів алгоритмам розв'язання задач.
Для кодування техніко-економічної інформації в ІС
застосовуються порядковий, серійно-порядковий, послідовний та паралельний методи кодування.
Порядковий метод кодування є найпростішим і найрозповсюдженішим. При його застосуванні привласнення кодів проводиться по мірі зросту або убування ознак без пропуску номерів. Наприклад, код категорії працюючих має вигляд: 1 - робітник, 2 - спеціаліст, 3 - службовець, 4 - учень, 5 - молодший обслуговуючий персонал.
При серійно-порядковім методі кодування на кожну групу ознак відводиться серія порядкових номерів з резервом на випадок появлення нових ознак. Наприклад, на підприємстві використовується праця 20 основних професій, 10 допоміжних і 30 посад службовців. У цьому випадку, основним професіям можна виділити серію номерів від 01 до 40, допоміжним - від 41 до 60, посадам від 61 до 99.
Послідовний метод кодування передбачає виділення певних розрядів коду під певні ознаки. При цьому значення ознаки, записаної у вигляді цифри або літери на певнім розряді коду, залежить від значення ознак, записаних на попередніх розрядах коду, тобто, код розташованого нижче угруповання створюється шляхом додавання відповідного коду до коду угрупування вищого рівня.
Паралельний метод кодування теж передбачає виділення розрядів. Але у противагу послідовному методові значення ознаки, записаної на будь-якому розряді коду, не залежить від значення ознак, записаних на інших розрядах.
Методи кодування використовуються при складанні класифікаторів. Класифікатор - це систематизоване зведення назв кодуємих об'єктів, їх класифікаційних угруповань і кодів. Класифікатор включає ідентифікаційний блок і блок назв. Ідентифікація є умовне позначення одиниць інформації за допомогою присвоєння їм скорочених цифрових, буквених або змішаних позначень.
При розробці класифікаторів техніко-економічної інформації в основному використовуються два методи класифікації: ієрархічний і фасетний.
При ієрархічнім методі класифікації між класифікаційними угрупованнями встановлюються відношення підпорядкування -ієрархія. Початкова множина об'єктів групується по обраній ознаці. Потім кожне угруповання згідно з заново обраною основою розподіляється на низку дрібніших, які, у свою чергу, також розподіляються, конкретизуючи об'єкт або його властивості.
Фасетна класифікація не має жорсткої структури і заздалегідь побудованих кінцевих угруповань. В її основі лежить аналіз, якому підлягають характерні ознаки об'єктів класифікації і виявляються основні категорії властивостей предмету. Наприклад, державний класифікатор підприємств і організацій (ЗКПО),
побудований по фасетній системі класифікації, включає три постійні фасети, які характеризують якості об'єкту по таким ознакам: підпорядкованість, адміністративна та територіальна відповідальність. Так, умовний код підприємства (паралельний метод кодування) 01703258 означає: 01 - промисловість, 70325 - порядковий номер підприємства, 8 -контрольне число.
Держстандартом допускається використання класифікаторів чотирьох видів: загальнодержавні(державні), міжгалузеві, галузеві та підприємств (локальні). В ІС з УТР, як правило, використовуються класифікатори двох видів - державні та локальні.
Загальнодержавний класифікатор професій робітників і посад службовців містить інформацію для розрахунків чисельності робітників і службовців, обліку складу і розподілу кадрів по категоріям, розрахунків по видам оплати і т.ін. Об'єктами класифікації ЗКПП є професії робітників і посади службовців.
ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНІ КЛАСИФІКАТОРИ
Класифікатор професій
робітників і посад серійно
службовців (ЗКПП) 5 фасетний -порядковий
Класифікатор галузей
народного господар-
ства (ЗКГНГ) 5 ієрархічний послідовний
Класифікатор підприємств
і організацій (ЗКПО) 8 фасетний паралельний
ЛОКАЛЬНІ КЛАСИФІКАТОРИ
Класифікатор структурних підрозділів: ієрархічний послідовний Класифікатор виробів: фасетний -порядковий
Розглянемо практичне застосування деяких кодів. Що використовуються при обробці облікової та банківської інформації.
- Коди бухгалтерського обліку використовуються, як при ручній так і при автоматизованій обробці. При існуючій системі б/о код бухгалтерського рахунку складає 4 знаки. (2 -рахунок. 2- субрахунок) Зауважимо. Що у міжнародному обліку для субрахунків виділяється 4 знаки.
- Побудова коду рахунку має велике значення у тих програмах, в яких не передбачена локальна обробка окремих ділянок обліку, де весь облік ведеться на підставі ведення журналу господарських операцій. Гнучка система побудови коду дозволяє виконувати аналітичні розрахунки з різною ступеню деталізації.
- Рівні аналітики, це ознаки, по яким групуються дані.
Наприклад для рахунку 70 "Робітники та службовці" можна виділити два рівня :1- для підрозділів, 2 - для табельних номерів
Рахунок - 70
Підрозділ (бухгалтерія) - 05
Табельний номер - 234
Загальний вигляд коду - 7005234.
Класифікатор покупців:
-код покупця;
-назва покупця;
-адреса покупця;
-банк покупця;
-адреса банка покупця;
-розрахунковий рахунок;
-МФО.
Структура коду покупця:
ХХ ХХ ХХ
порядковий номер в групі
код міста, області
код країни
Класифікатор продукції:
-код продукції;
-назва продукції;
-одиниця виміру;
-облікова ціна.
Структура коду продукції:
ХХ ХХ
порядковий номер в групі
код виду продукції
Кожне зареєстроване підприємство має свій код, який створений за загальнодержавним класифікатором, в залежності від того, до якої галузі належить певне підприємство і який номер по галузі воно має. Для розробки коду застосовується ієрархічна система класифікації і код має таку структуру (8 знаків):
|
ХХ
|
ХХХХХ
|
Х
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Контрольний розряд
|
|
|
|
|
|
|
|
|
номер підприємства в галузі
|
|
|
|
|
|
|
|
|
код галузі
|
Штрихове кодування- є одним з типів автоматизованої ідентифікації, що використовує оптичне зчитування.
Воно грунтується на принципі двійкової системи числення (1,0)Існують наступні види штрихових кодів
UPC - універсальний товарний код, розроблений вСША та використовується у країнах Америки,
EAN - товарний код, створений у Європі на базі UPC. Відповідає назві Європейської асоціації товарної нумерації. (EAN International)
UCC/EAN - - единий стандартизований штриховий код. Створений об'єднаними зусиллями США та Канади.
EAN та UCC/EAN знаходять застосування в багатьох країнах світу в тому числі в Україні.
У відповідності з видами розрізняють UPC-12, EAN-12, EAN-13, EAN-14. UCC/EAN -128.
Приклад для коду EAN-13
3 зн. - код країни, 4 зн.- код виробника, 5 зн. Код продукту, 1 зн. Контрольне число.
EAN-14 має додатковий розряд . що відображає специфіку пакування
- групова упаковка,
- пакування у контейнер. Основне призначення коду EAN-14 - ідентифікація транспортної упаковки.
Економічна інформація та засоби її формалізації