Особливості розвитку, навчання та виховання особистості при глибоких порушеннях зору

Лекція 5

Тема. Особливості розвитку, навчання та виховання особистості при глибоких порушеннях зору

Мета. Ознайомити студентів із змістом освіти сліпих та слабозорих дітей, особливостями застосування методів, прийомів, засобів їх навчання та виховання в умовах інклюзивної освіти.

План

1. Класифікація осіб із вадами зору.
2. Специфічні форми і методи навчання дітей з проблемами зору в інтегрованому закладі.
3. Медико-педагогічні вимоги до охорони залишкового зору учнів.

Література

Основна:

1. Миронова С.П. Основи корекційної педагогіки: навчально-методичний посібник /.С.П. Миронлва, О.В. Гаврилов, М.П. Матвєєва. – Кам’янець-Подільський : Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2010. – 264 с.
2. Кириленко В.Г. Основи корекційної педагогіки в кредитно-модульній системі навчання: навч. посіб. – К. : Освіта України, 2010. – 286 с.
3. Липа В.А. Основы коррекционной педагогики: Учебное пособие. - Донецк: ''Лебідь'', 2002. - 327 с.
4. Синьов В.М., Коберник Г.М. Основи дефектології: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 1994. – 143.
5. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6 томах. Т. 5. - Основы дефектологии. - М., 1983.
6. Синьова Є.П. Тифлопсихологія. Київ, 2004. – 213 с.
7. Науково-методичний журнал «Дефектологія», газета «Дефектолог».
8. Спеціальна педагогіка: Понятійно-термінологічний словник /за ред.. академіка В.І. Бондаря. – Луганськ: Альма-Метр, 2003. – 436.

Класифікація осіб з порушенням зору

Відповідно до ступеня порушення функції зорового аналізатора дітей, із стійкими дефектами зору поділяють на сліпих та слабозорих.

Сліпими є діти, в яких зорові відчуття або зовсім відсутні, через що обидва ока втрачають здатність до сприйняття світла і розрізнення кольору (абсолютна, тотальна сліпота), або зберігається відчуття світла чи незначний залишковий зір (максимальна гострота — 0,04 на оці, яке краще бачить з корекцією), недостатній для звичайної життєдіяльності (практична сліпота).

У слабозорих дітей гострота зору на оці, яке краще бачить при корекції звичайними засобами (окуляри) , становить від 0,05 до 0,4. До цієї категорії відносять також дітей з дещо більшою гостротою центрального зору, які мають інші дефекти зорової функції (зокрема різке звуження межі поля зору). На відміну від сліпих, у слабозорих дітей навіть сильно порушений зір є провідним аналізатором, тобто здійснює в основному безпосереднє сприйняття предметів і явищ навколишньої дійсності. Слабозорі діти зустрічаються частіше, ніж сліпі.

При порушенні санітарно-гігієнічних умов діяльності дитини, неправильному або слабкому освітленні, непомірному навантаженні на зір може розвинутися зорова недостатність пов'язана з аномаліями рефракції (заломлювальної функції ока),— короткозорість або далекозорість. Тому дуже важливі систематичні перевірки зору в дітей та обов'язкове дотримання порад лікаря в разі виявлення якихось відхилень (зокрема при потребі дитина повинна носити коригуючі окуляри, додержуватись режиму зорових навантажень тощо).

Специфічні форми і методи навчання дітей з проблемами зору в інтегрованому класі

Інтегрована форма навчання і виховання дітей з вадами зору передбачає комплексну спеціальну педагогічну допомогу, медико-психологічний супровід, використання спеціальних допоміжних засобів для дітей та методичну допомогу батькам і педагогам загальноосвітніх масових закладів.

За умови відповідного висновку ПМПК в інклюзивних класах загальноосвітні навчальних закладів можуть навчатися діти з порушенням зору. У класі (групі) може бути не більше трьох дітей з порушенням зору.

Зміст, форми та методи навчання і виховання дітей з порушенням зору мають бути корекційно спрямованими. Це означає, що кожна тема, яка вивчається в школі, кожний метод і прийом, використаний вчителем чи вихователем, мають сприяти не лише засвоєнню знань, умінь, навичок, формуванню поведінки, а й виправленню вад зору.

Наявність у класі дитини з порушенням функції зору потребує від учителя застосуванню специфічних форм і методів навчання.

Перебуваючи в класі, така дитина відчуває певні труднощі під час користування засобами навчання. Наприклад, дитина не читає дрібного шрифту, швидко втомлюється при читанні (коли шрифт недостатньо виділений, густо розміщені рядки, є кольоровий фон), не читає написане олівцем, дуже близько нахиляється над зошитом. Для такої дитини необхідно збільшити шрифт, використовувати лупу, робочі аркуші з достатнім контрастом та відповідним розташуванням рядків, добре освітлювати робоче місце, стежити, щоб не було відсвічування, дібрати відповідну висоту букв у рядку та відстань між рядками, використовувати фломастер, гелеві ручки, аркуші поперечного формату, користуватися літературою, призначеною для дітей з задами зору. У дитини можуть виникнути труднощі під час списування з підручника, орієнтуванні на робочому аркуші, знаходження письмового приладдя. Для цього потрібно створити систему орієнтаційних знаків (кольорові позначки, нумерацію рядків). Для полегшення цілісного сприймання малюнків великого формату їх необхідно опрацьовувати поступово (наприклад, шляхом закривання окремих деталей), збільшити час на виконання завдання, використовувати лупу.

Для дитини з вадами зору робоче місце треба розташувати посередині перед дошкою (не збоку), обов'язково вимовляти написане на дошці. Предмети показувати безпосередньо перед учнем, дозволяти учню підійти й оглянути предмет; карти; малюнки не розташовувати надто високо, розвивати сприймання на слух, дотик. З такою дитиною треба проводити роботу з орієнтування у просторі: вивчати маршрути до відповідних приміщень, послідовно ознайомлювати з новим приміщенням, подвір'ям, майданчиком тощо. Необхідно дотримуватися правил гігієни праці та перерв для відпочинку очей, оптимально освітлювати робоче місце.

Для дітей з фобією світла доречно пропонувати робоче місце спиною до вікон; для дітей, чутливих до відсвічування, необхідно усувати всі джерела, які можуть спричиняти таке явище (непряме освітлення, опущені шторки).

Медико-педагогічні вимоги до охорони залишкового зору учнів

Учитель масової школи повинен своєчасно розпізнати слабозору дитину, проконсультуватися з лікарем-офтальмологом про доцільність її подальшого навчання в масовій школі або направлення до школи для слабозорих.

Продовження навчання слабозорого в загальноосвітній школі без контролю з боку лікаря-спеціаліста може призвести до хронічної неуспішності, педагогічної занедбаності й подальшого погіршення зору. Така дитина потребує спеціального режиму, який виключає тривалі розумові й фізичні навантаження, різкі рухи і стрибки, нахили голови тощо.

Найбільшу групу становлять діти з порушенням зору, які за умови забезпечення їм індивідуального підходу можуть навчатися в масовій школі. Це діти з відносно легким порушенням зору, аномалією рефракції (короткозорість, далекозорість, астигматизм). В масових школах короткозорість — дуже поширене явище. Кількість дітей, які страждають на цей дефект зору, помітно збільшується від молодшого до старшого шкільного віку. Одна з причин цього полягає в тому, що навантаження на зоровий аналізатор постійно зростає. Наприклад, доведено, що до погіршення зору певною мірою призводить робота з дисплеєм. Тому необхідний суворий контроль за обсягом завдань, які пов'язані з роботою на комп'ютері.

Усі види порушення зору, які викликані аномалією рефракції, як правило, коригуються за допомогою окулярів. Разом з тим короткозорість й інші дефекти зору в дітей можуть прогресувати. Коригуючі окуляри в цьому випадку обов'язкові.

Повинні бути забезпечені такі умови: правильне освітлення, додержання режиму зорової роботи (чергування різних видів роботи та відпочинку), лікування супутніх хвороб, які ослаблюють організм та сприяють розвитку короткозорості.

Однак при виражених порушеннях або прогресуючих формах слабозорості дітей слід направляти до спеціальних шкіл і дошкільних закладів, де для них створюються оптимальні умови, спрямовані на виправлення дефектів з використанням оптичних засобів корекції (звичайних і телескопічних окулярів, луп), спеціальних навчальних посібників і технічних засобів, із забезпеченням підвищеного освітлення робочого місця, раціонального режиму зорових та загальних навантажень. Необхідно забезпечити охорону та доцільне тренування порушеного зору слабозорих дітей. При цьому слід враховувати їхню підвищену втомлюваність. ІІри навантаженнях на зоровий аналізатор, що може викликати зниження як розумової, так і фізичної працездатності. При постійних перевантаженнях зору й організму дитини в цілому часто може спостерігатися погіршення зорових функцій, в той час як при охороні та розумному тренуванні в багатьох випадках зір може поліпшуватись.

Коригуючи пізнавальний і особистий розвиток слабозорих дітей, особливу увагу слід приділяти формуванню в них цілеспрямованої розумової діяльності (зокрема процесів зорового сприймання), активності й свідомості, поширенню й поглибленню кола їхніх інтересів. Виховання вищих психічних процесів позитивно впливає на, пізнавальну діяльність слабозорих дітей, сприяє компенсації порушень, викликаних зоровою недостатністю.

Навіть найтяжчі зорові дефекти (включаючи вроджену тотальну сліпоту) не є перешкодою у досягненні високих результатів у розумовому розвитку й набутті людиною високоморальної суспільно-цінної, активної життєвої позиції.

Особливості розвитку, навчання та виховання особистості при глибоких порушеннях зору