Теоретичні основи формування рекреаційних комплексів

Тема 2. Теоретичні основи формування рекреаційних комплексів

  1. Типи рекреаційних комплексів та їх класифікації.
  2. Принципи і фактори розміщення рекреаційних комплексів (принцип соціальної спрямованості і функціональної орієнтації рекреаційних комплексів, принцип ринкових відносин, принцип керованості рекреаційного обслуговування, принцип інтенсивного природокористування та збереження екологічної рівноваги, принцип державного регулювання та правового забезпечення).

  1. Типи рекреаційних комплексів та їх класифікації.

Рекреаційна діяльність поєднує різноманітні види відпочинку і значну сукупність допоміжних і обслуговуючих видів діяльності, які разом називають рекреаційним (туристичним) господарством або рекреаційним комплексом. Рекреаційне господарство являє собою типовий міжгалузевий комплекс, оскільки у рекреаційному обслуговуванні прямо чи опосередковано приймає участь багато різних галузей і видів економічної діяльності. Рекреаційний комплекс (РК) — це сукупність галузей і видів економічної діяльності, які забезпечують рекреаційними послугами населення країни, регіону, міста та створюють необхідні передумови для нормального функціонування рекреаційно-туристичного господарства. Звичайно, рекреаційний комплекс забезпечує функціонування рекреаційних циклів тижневої, місячної, сезонної тривалості, але в окремих випадках (місто, промисловий вузол, промисловий район) необхідно акцентувати і проблеми організації короткочасного відпочинку — тижневого і добового.

Ключова методологічна проблема рекреаційно-географічних досліджень полягає в необхідності певного структурування рекреаційної діяльності, її систематики і класифікації за функціональними видами і просторовими масштабами. На даний час рекреація як вид економічної діяльності не узгоджена з традиційною галузевою класифікацією господарства, і, відтак, не має чіткого організаційно-економічного структурування на різних управлінських рівнях.

Вид діяльності, який називають "рекреаційним господарством" або "індустрією туризму", неспівставний з традиційною галузевою класифікацією господарства чи з систематикою видів економічної діяльності, прийнятою в Україні з липня 1997 р. Для їх співставлення і "стиковки" потрібний аналіз функціональної структури рекреаційного господарства за методологічною схемою міжгалузевих комплексів. За таким підходом рекреаційне господарство являє собою міжгалузевий комплекс (чи макрокомтекс), який складається із кількох спеціалізованих (галузевих) рекреаційних підкомплексів. Багаторівнева ієрархічна структура рекреаційної діяльності дозволяє розглядати її і на мікрорівні — як види діяльності населення та домашніх господарств. Функціональну систематику рекреаційної діяльності потрібно довести до базового рівня, до найдрібніших видів рекреаційного обслуговування, що їх здійснюють окремі фірми і працівники.

Функціональна структура рекреаційного міжгалузевого комплексу представлена на рисунку.

Верхні рівні систематики й агрегування рекреаційної діяльності у формі комплексу й спеціалізованих підкомплексів достатньо відомі, нижні — потребують обгрунтування та пояснень. Первинні ланки рекреаційної діяльності представлені елементарними операціями, які в сукупності складають рекреаційне обслуговування: їжа, сон, проживання, побутове обслуговування, культурне обслуговування, спілкування та ін. На цьому рівні діє таке правило: будь-який вид рекреаційного обслуговування (ЛР) обов'язково доповнюється супутніми видами загального обслуговування (ЛЗ). Таке поєднання певного виду рекреаційного обслуговування та комплексу супутніх загальних послуг ми називаємо рекреаційним циклом.

Рекреаційний заклад може обмежуватись одним циклом. Але в багатьох випадках рекреаційні підприємства надають рекреантам певний набір рекреаційних послуг — лікування, оздоровлення, розважальні програми, екскурсії та ін. Іншими словами, переважна більшість підприємств і закладів рекреації організує для свого контингенту ту чи іншу сукупність рекреаційних циклів, яку ми називаємо рекреаційним кластером (кластером рекреаційних послуг). Таким чином, рекреаційні кластери (кластери рекреаційних послуг) визначають ту чи іншу спеціалізацію рекреаційних підприємств, той чи інший їх рекреаційно-туристичний профіль. Кластери рекреаційних послуг визначають види рекреаційної діяльності: 1) курортно-лікувальний відпочинок; 2) курортно-оздоровчий відпочинок; 3) спортивно-оздоровчий відпочинок; 4) пізнавальний туризм; 5) історико-етнографічний туризм; 6) історико-культурний туризм; 7) науковий туризм; 8) діловий туризм; 9) торговий туризм; 10) спортивний туризм; 11) ландшафтно-екологічний туризм; 12) релігійний туризм; 13) гостьовий і родинний туризм; 14) розважальний туризм.

Рекреаційні заклади з однаковими кластерами рекреаційних послуг мають однотипову спеціалізацію і займаються однаковими видами рекреаційної діяльності. Функціонально вони агрегуються у спеціалізовані рекреаційні підкомплекси: І - курортно-оздоровчий; II - пізнавально-діловий; III - спортивний; IV - екологічний; V - релігійний; VI - розважальний та ін. Спеціалізовані підкомплекси у сукупності формують єдиний міжгалузевий рекреаційний комплекс.

Ці рекреаційні комплекси формують наступні таксономічні ранги: рекреаційний пункт, рекреаційний центр, рекреаційний вузол, рекреаційний підрайон, рекреаційний район та регіон.

У основу класифікації типів ТРК встановлені дві ознаки:

- функціональне призначення або спеціалізація рекреаційних підприємств на основі профілюючих галузей рекреаційних господарств;

- стадії формування комплексу.

Всього виділені шість типів рекреаційних комплексів:

- санаторний – курортний;

- туристський – оздоровчий;

- санаторно- туристський – оздоровчий;

- мисливське – риболовецький;

- туристський – оздоровче – мисливське – риболовецький;

- всеосяжний.

Територіальні санаторно-курортні комплекси по функціональних особливостям призначаються для санаторно-курортного лікування і включають спеціалізовані санаторно-лікувальні однопрофільні або багатопрофільні установи.

Територіальні туристсько-оздоровчі комплекси призначаються для різних видів туризму і відпочинку. Основними підприємствами цих комплексів є будинки відпочинку, туристські готелі, городки відпочинку, бази, табори, притулки, мотелі.

Територіальні санаторно-туристсько-оздоровчі комплекси по функціональному призначенню служать як для курортного лікування, так і для туристсько-оздоровчого обслуговування. Такі суміщені комплекси включають групи взаємозв'язаних лікувально-оздоровчих і туристських установ.

Функціями мисливсько-риболовних ТРК є спортивне полювання і рибний лов, їх основні установи – притулки мисливців і риболовів, човнові станції.

У туристсько-оздоровчо-мисливсько-риболовецьких комплексах культивуються види рекреаційної діяльності, відповідні їх найменуванню.

Всеосяжний тип ТРК включає всі перераховані види рекреаційної діяльності і відповідні їм установи обслуговування.

Виділяються п'ять стадій формування ТРК:

1. піонерну;

2. групову;

3. формування супутніх галузей;

4. реконструктивну;

5. комплексної структури.

Перша стадія розвитку ТРК характеризується вибірковим освоєнням ресурсів і створенням точкових рекреаційних об'єктів. Друга стадія відрізняється виникненням груп рекреаційних установ на територіях, вже якийсь час освоюваних в курортно-туристичних цілях. На третій стадії формуються різні супутні галузі, тобто підприємства культурно-побутового призначення, харчові, сувенірні і інші. В період четвертої стадії формування за рахунок збільшення видів рекреаційної діяльності і утворення нових рекреаційних і супутніх установ і підприємств може відбуватися зміна рекреаційного профілю ТРК, а отже і його типу. П'ята стадія характерна для ТРК, що мають тип , що склався , і відповідно поєднання рекреаційних установ і інфраструктури, що склалося (до якому і належить Великі Сочі).

Для оцінки стадії формування ТРК необхідно знайти відносний показник, що характеризує відношення фактично створеного рекреаційного господарства і супутніх галузей до оптимально можливому на основі даних рівня розвитку комплексності, його величини, якості і об'єму послуг, що надаються , оскільки ці показники безпосередньо відображають результати діяльності ТРК.

  1. Принципи і фактори розміщення рекреаційних комплексів (принцип соціальної спрямованості і функціональної орієнтації рекреаційних комплексів, принцип ринкових відносин, принцип керованості рекреаційного обслуговування, принцип інтенсивного природокористування та збереження екологічної рівноваги, принцип державного регулювання та правового забезпечення).

Принципами ринкових відносин є: пріоритет приватної власності, правова рівність всіх суб'єктів ринкових відносин, свобода підприємницької діяльності;

судовий захист будь-якого цивільного права у випадку його порушення. Конституція забезпечує кожному судовий захист його прав. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень чи дій, бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових осіб. Державні органи місцевого самоврядування відшкодовують матеріальну і моральну шкоду, заподіяну незаконним рішенням чи діями, бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб при здійсненні ними своїх повноважень;

справедливість, добросовісність, розумність. Тобто встановлення рівних умов для участі всіх осіб, закріплення можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу, забезпечення реалізації цивільного права з шануванням прав і інтересів інших осіб.

Принцип справедливості означає визначення нормою права обсягу, межі здійснення захисту цивільних прав та обов'язків особи адекватно її ставленню до вимог правових норм.

Добросовісність означає прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків.

Розумність — це зважене вирішення питань регулювання цивільних відносин з урахуванням інтересів усіх учасників, а також інтересів громади (публічного інтересу).

Теоретичні основи формування рекреаційних комплексів