Європа - провідний рекреаційний регіон світу

Тема 6. Європа - провідний рекреаційний регіон світу

1. Фактори розвитку рекреаційного господарства в регіоні.
2. Оцінка комплексу рекреаційних ресурсів.
3. Особливості та етапи розвитку рекреаційного обслуговування, його сучасний стан.
4. Фактори розвитку рекреаційного господарства в регіоні.

Європа найбільш рекреаційно приваблива у світі, щороку її відвідує до 60% усіх туристів нашої планети. Це пов'язано з просторовою концентрацією тут природного, культурного, історичного й етнічного розмаїття. Європа - це ніби весь світ у мініатюрі. Традиційними лідерами за кількістю відвідувань в Європі є Франція, Іспанія та Італія. У 2000 р. до шістки європейських країн за кількістю іноземних туристів належали: Франція (74,5 млн), Іспанія (53,6 млн), Італія (41,2 млн), Велика Британія (24,9 млн), Німеччина (18,9 млн), Греція (12,5 млн).

Країни Західної Європи вирізняються у світі найвищим рівнем експлуатації рекреаційних ресурсів і найефективнішим їх використанням.

У межах Європейського туристичного регіону провідну роль за рівнем розвитку міжнародного туризму відіграють Південна та Західна Європа. Позитивну динаміку зростання кількості міжнародних прибуттів демонструють країни Центральної і Східної Європи, що пояснюється ліквідацією "залізної завіси" між Заходом і Східною Європою та СРСР після розпаду останнього і демократизацією суспільного життя. Як наслідок - світ, завдяки туризму, "відкриває" для себе колишні тоталітарні держави.

Незмінно потужним, на рівні 450-500 млн візитерів щороку, лишається обсяг туристичного потоку до країн Європейського туристичного регіону. Такий стан речей обумовлений впливом кількох груп чинників.

По-перше, потужний і багатоманітний туристичний природний і культурно-історичний потенціал: тисячі кілометрів морських пляжів, освоєні гірські системи, мозаїчність і різноманітність ландшафтів, рясна річкова й озерна мережа, багаті бальнеологічні ресурси, багатство різноманітних історичних, архітектурних і археологічних пам'яток, значна кількість культурних, сакральних і техногенних атракцій (мегаліти, монастирі, церкви, музеї, тематичні парки, аквапарки, розважальні заклади тощо), численні події, які використовуються у туристичній індустрії і формують значні туристичні потоки.

По-друге, сприятливі соціально-економічні та суспільно-географічні чинники: високий рівень економічного розвитку біль-шості країн регіону, якісна транспортна і соціальна інфраструктура, тісне сусідство держав, давні та багаті культурні традиції, у тому числі напрацьована культура відпочинку і подорожі, релігійна й етнічна толерантність, притаманна населенню більшості країн Європи, відносно низький рівень злочинності і висока безпека життя, якісні трудові ресурси, традиційно високий рівень розвитку туристичної індустрії та якості обслуговування.

По-третє, сприятливий політичний клімат: давні демократичні традиції суспільно-політичних устроїв, стабільність політичної ситуації в більшості європейських країн, функціонування Європейського Союзу, формування єдиної єврозони і спрощення процедур в'їзду - виїзду туристів, що дозволяє безперешкодно відвідувати ряд країн.

Перспективи розвитку туризму у Європейському регіоні пов'язані із ширшим залученням ресурсів східноєвропейських, особливо пострадянських країн, їх інтеграцією до єдиного туристичного середовища і створенням сучасної туристичної інфраструктури.

1. Оцінка комплексу рекреаційних ресурсів.

Природні рекреаційні ресурси дуже багаті й різноманітні: від Альп, найвищих гір Європи, до найбільш низинних у Європі Нідерландів, від субтропічного Середземномор’я Франції до прохолодної та вологої Ірландії. Регіон має велику рекреаційно-туристичну зону. Найпривабливішими районами є Лазурний берег у Франції, Альпи, Тюрингенський ліс тощо.

У країнах регіону багато заповідників, резервацій, національних парків (91), територій, що охороняються законом. Вони охоплюють великі площі. Наприклад, у Франції всю приморську атлантичну смугу завдовжки 2500 км проголошено заповідною, у Великій Британії – майже 5% її території тощо.

Розмаїття природних умов і ресурсів у різних районах регіону зумовило формування різноманітних видів господарської діяльності, а відповідно і певної їх спеціалізації.

Майже половина всіх іноземних туристів воліють відпочивати на знаменитій Французькій Рив'єрі.Близько 16 млн осіб головним об'єктом туризму обирають Париж. Приблизно по 6 млн туристів відвідують Альпи, Лангедок-Русельйон і Аквітанію. На відміну від багатьох жителів інших країн Західної Європи, французи віддають перевагу відпочинку і лікуванню у власній державі (82 %). Свою країну вони оглядають, мандруючи переважно автомобілем. Як і в Україні, серед туристів більшість становлять міські жителі. Для Франції у внутрішньому туризмі характерні яскраво виражені піки активності, пов'язані із сезоном літніх відпусток, різдвяними днями, канікулами у лютому, Великоднем ТОЩО.

Рекреаційно-туристичне господарство Франції, щоб утримати перше місце у світі постійно змінюється і реконструюється. Держава активно втручається у ці процеси. Прийнято відповідні плани рекреаційного освоєння тих районів країни, які ще відстають у цьому плані. Особлива увага приділяється рекреаційному використанню Піренеїв, атлантичного узбережжя, пошуку мінеральних вод з метою розширення мережі бальнеологічних курортів, розвитку агротуризму тощо. Французи вважають, що можливості розвитку їхнього рекреаційно-туристичного господарства далеко не вичерпані.

Іспанія за кількістю іноземних туристів поступається лише Франції. Нині важко уявити, що в 1950 р. цю країну відвідали лише 3 млн осіб. З того часу кількість туристів зросла майже у 20 разів. У Європі Іспанія доволі чітко спеціалізується на масовому пляжному туризмі. Основна частина туристів приїжджає сюди з Франції, Німеччини, Італії та Нідерландів.

Швидкі темпи економічного зростання, входження країни до євроатлантичних структур, перш за все ЄС і НАТО, активне втручання держави в рекреаційно-туристичний комплекс, надання гарантованих кредитів для будівництва готелів, значні іноземні інвестиції перетворили Іспанію на один із провідних рекреаційних центрів світу.

На сьогодні узбережжя Середземного моря Іспанії за рекреаційною привабливістю випереджає всі інші країни Середземномор'я, включаючи Італію і Францію. Крім того, Іспанія має великі потенційні можливості для розвитку туризму, які в Інших державах майже повністю вичерпані. Нині найбільш рекреаційно освоєні Балеарські острови та узбережжя Середземного моря. В майбутньому залучення дуже перспективного Атлантичного узбережжя і розширення використання Канарських островів для зимового відпочинку на пляжах.

Зростання доходів населення привело до швидких темпів розвитку внутрішнього туризму. Найбільшою популярністю користуються прибережні курорти, а серед регіонів — Валенсія, а також Андалусія й Каталонія.

Виїзний туризм в Іспанії хоч і зростає, але донині розвинутий доволі слабо. Туристи з Іспанії відвідують переважно сусідні країни Португалію і Францію, а також віддають перевагу порівняно дешевим послугам у Марокко, Тунісі, Туреччині і Греції.

Крім пляжів і аквапарків, які приваблюють найбільшу кількість туристів, Іспанія все активніше використовує власний культурно-історичний потенціал, заглиблений у тисячоліття. У країні органічно поєдналися історичні пам'ятки римської і мавританської епох з чудовими архітектурними спорудами середньовіччя і сучасності.

Особливо полюбляють туристи з усього світу музей Прадо і палац Ескоріал у Мадриді, знамениту Долину загиблих з грандіозним монументом і вибитим у скелі величезним храмом з могилою Ф. Франко, морський музей-пам'ятник Колумбу, архітектурні споруди Гауді у Барселоні та ін.

Характерною особливістю Іспанії є наявність тут державних підприємств з приймання туристів, підпорядкованих Державному міністерству з туризму, яке опікується переобладнаними у найдорожчі готелі замками, фортецями і палацами.

Італія протягом XX ст. перетворилася на світовий центр рекреації і туризму. На початку XXI ст. ця галузь господарства розвивається на основі широкого втручання держави в особі Національного управління туризму, державної авіакомпанії "Аліталія" і Європейського Співтовариства. Нині ЄС здійснює потужні інвестиції в розвиток туристичної інфраструктури півдня Італії.

Рекреаційні ресурси Італії можна чітко поділити на дві групи: природні й культурно-історичні. До перших належить рекреаційний потенціал морського узбережжя, островів і Альп, до других — потужна культурна спадщина Стародавнього Риму і доби Відродження. В основному туристів приваблюють пляжі, гори, озера, вулкани, "Вічне місто" Рим, Венеція, Флоренція, Піза, Мілан, Турин і Неаполь.

Найбільше туристів до Італії приїжджає з Німеччини, Франції, Швейцарії і Австрії. Туристи з віддалених країн (Японії, США, Південної Кореї, Канади), як правило, залишаються тут на тиждень, щоб відвідати трійку найвідоміших міст — Рим, Венецію і Флоренцію.
На початку XXI ст. спостерігається певний занепад міжнародного туризму в Італії. Це пояснюється психологічною втомою іноземців унаслідок інформаційно-рекламного перевантаження, а також виникненням у Європі все нових рекреційно-туристичних центрів після розпаду соціалістичного табору і СРСР, входженням колишніх соціалістичних країн до ЄС і НАТО та перетворенням їх (Чехії, Польщі, Словаччини, Словенії, Хорватії, Румунії, Болгарії) на нові європейські оздоровниці.

Веика Британія — одна з провідних туристичних країн Європи і світу з власним "обличчям". Останніми десятиліттями тут швидко зростає діловий туризм, яким нині охоплено більше половини населення країни. Ця тенденція виявилася ще в економічно важкий для країни період 80-х років XX ст.: курортні зони з довгочасним відпочинком і лікуванням занепали, туристичний бізнес почав шукати порятунок у розвитку бізнес — туризму, а також переобладнанні готелів у будинки — пансіонати для пенсіонерів.

Зміцнення національної валюти — фунта стерлінгів, відмова від переходу на євро перетворили Велику Британію на дорогу країну для іноземних туристів. Дорогим є туристичний сервіс і для британців. Вони віддають перевагу подорожам з метою відпочинку до Іспанії, Франції, Кіпру, Греції, Тунісу, Португалії і Туреччини.

Історичні чинники, мовна спорідненість, а також постійне зміцнення національної валюти стосовно американського долара зумовили у виїзному туризмі Великої Британії високу частку подорожей до США і Канади (43 %). У літній період британці нерідко відвідують американський курорт Майямі. Поширені діловий туризм до США і Канади, а також поїздки до родичів і друзів. Розширюються туристичні зв'язки за так званими інклюзив — турами до країн Карибського басейну, Гамбії, Таїланду тощо.

Серед туристів, які відвідують Велику Британію, переважають громадяни країн Європейського Союзу

(60 % ). На другому місці — відпочиваючі з Північної Америки, які обирають Британію з метою відпочинку під час відпустки (43 %), ділової подорожі (21 %), зустрічі з рідними і друзями (21 %).

Рекреаційно-туристична база Великої Британії в цілому відмінна від такої самої, наприклад, у Франції, Іспанії чи Італії. Британців і гостей країни приваблюють повсюдно розміщені спортивні стадіони, де регулярно проводяться змагання з футболу, тенісу, крикету тощо. Надзвичайно популярні тут і кінні перегони. Туристи дуже полюбляють відвідувати старовинні міста країни, її музеї і бібліотеки, старовинні університети Оксфорда і Кембриджа, мегалітичні споруди Стоунгенджу, курорти південного узбережжя Англії.

Географічне положення Німеччини в центрі Західної Європи з погляду її рекреаційно-туристичного використання надзвичайно вигідне. Вона знаходиться на двох туристичних осях, які ведуть з країн Скандинавії до країн Середземномор'я (з півночі на південь) і з заходу на схід, з'єднуючи Західну Європу з Центральною і Східною, що накладає істотний відбиток на географію туризму Німеччини.

Важливим чинником просторової орієнтації туристичних потоків є також входження країни до п'ятірки економічно найпотужніших країн світу, що зумовлює значний обсяг ділових поїздок до цієї держави і з неї. Німеччина перетворилася на світовий центр проведення міжнародних торговельних виставок і ярмарок. Постійно зростає кількість конгресів, симпозіумів і конференцій. Світовими виставковими і конгресовими центрами стали Дюссельдорф, Гамбург, Ганновер, Штутгарт, Мюнхен, Берлін та ін.

Велику роль у розвитку рекреації і туризму в Німеччині відіграють розміщені тут військові бази США. Військові зі США віддають перевагу відпочинку в Німеччині і сусідніх країнах, замість того, щоб їхати до США. Усвідомлення великої ролі американських військових баз у розвитку рекреації і туризму в країні у 2007 р. призвело вже до того, що така країна, як Болгарія, почала вимагати від США розміщення на своїй території одразу п'яти військових баз.

Велика притягальна сила Німеччини як багатої і високорозвинутої країни, особливо для громадян держав Східної Європи, привела до поширення одно- і дводенних шоп-турів із різних країн, особливо Польщі. Змінні кон'юнктура та законодавча база в країнах Східної Європи варіюють поїздки до Німеччини від купівлі автомобілів, що були у використанні, до запчастин до них, одягу чи косметики.

Кількість німців, які проводять відпустку за кордоном, постійно зростає. Німці віддають перевагу Італії, Португалії, Іспанії, Кіпру і Туреччині. Зростає число і далеких поїздок до США, Таїланду, Кенії, Шрі-Ланки, Мальдівських островів. Бізнес — туризм особливо швидко прогресує до Японії, Тайваню, Малайзії, Сінгапуру, Гонконгу.

Німеччина починає все більше відкривати для себе й Україну. Суто ділові поїздки починають змінюватися диверсифікованими видами туризму. Дві країни пов'язують дуже багато спільних історичних, подій. Можливості розширення туристичного обміну між двома державами просто безмежні.

Інтенсивний розвиток рекреаційно-туристичного комплексу Греції почався у 70-х роках XX ст. У цей час його основою став пляжний туризм, умови для розвитку якого в Греції близькі до ідеальних. Надзвичайно порізане затоками узбережжя поєднується з тисячами островів будь-яких розмірів і конфігурацій. Це дало змогу Греції успішно витримати конкуренцію таких відомих туристичних країн Середземномор'я, як Італія, Франція та Іспанія.

Безперечні природні переваги Греції перед іншими туристичними державами органічно доповнюються унікальною культурно-історичною спадщиною античної і візантійської епох. Знаменитий Акрополь, Дельфи, Коринф, Олімпія, Епідарв, залишки мінойської цивілізації острова Крит, амфітеатри, звичаї і танці греків приваблюють мільйони туристів з усього світу.Попри свою знаменитість Греція як туристична держава все ще не задіяла весь свій величезний рекреаційний потенціал.

Найбільше іноземних туристів до Греції приїжджає з Великої Британії, Німеччини, Італії, Франції і Нідерландів. Причини, які спонукають відвідувати цю державу, в іноземних туристів доволі різні. Більшість британців, а також німців, голландців і шведів приваблює тут відпочинок. Американців, японців й іспанців більше цікавить культурно-історична спадщина Греції.

Австрія у Європі випереджає всі інші країни за рівнем розвитку зимових видів туризму. Внаслідок цього в гірській частині країни, іноді як автономні системи з повним комплексом послуг, діють понад 20 тис. готелів. Популярність зимових видів туризму призвела до очевидного перевантаження альпійських курортів Австрії, що у результаті створює надмірний тиск на екологічну систему. Водночас популярність літніх видів туризму постійно зменшується. Така ситуація на руку іншим країнам, які розвивають гірськолижний туризм, зокрема й Україні.

Своєрідність рекреаційно-туристичного ринку Австрії визначається не лише, переважанням гірських ландшафтів, а й унікальністю географічного положення. Країна знаходиться на перетині магістралей і основних туристичних потоків, які пов'язують Скандинавію із Середземномор'ям і Західну Європу зі Східною, тому тут дуже поширений транзитний туризм. Високий рівень життя і розвиток найсучасніших галузей господарства приваблюють сюди шоп-туристів з Чехії, Словаччини, Угорщини, Польщі та ін.

До 80 % іноземних туристів приїжджає до Австрії з Німеччини, Великої Британії і Нідерландів. В останні роки відбувається їх перерозподіл у бік Італії, США, Франції, Бельгії, Швеції та Норвегії. В Австрії спостерігається два яскраво виражених піки туристичного сезону — літній (серпень) і зимовий (лютий).

Характер рекреаційно-туристичної діяльності у Швейцарії багато в чому близький до австрійського, однак має власні відмінні риси. Хоча й у Швейцарії найпопулярнішими є гірські курорти, тут, на відміну від Австрії, велику роль відіграє відпочинок на великих озерах і міський туризм. Ще у 1863 р. відома туристична компанія Томаса Кука організувала поїздку першої туристичної групи з Великої Британії до Женевського озера. Пізніше став популярнішим відпочинок на гірських курортах Альп (Цермат).

Найбільше туристів до Швейцарії прибуває з Німеччини, Франції, Великої Британії, Нідерландів, Бельгії, Іспанії, Італії, США та Японії. Таке їх поєднання з різних північних і південних країн з власною високорозвинутою туристичною індустрією пояснюється зосередженням у Швейцарії специфічних рекреаційних ресурсів і особливостями географічного положення країни. Тому тут разом з туристами, які приїхали до Швейцарії спеціально, чимало і транзитних гостей.

Швейцарія приваблює туристів не лише своїми природними ландшафтами, а й багатою історією, легендами і міфами, етнічною багатоманітністю (є "чотири Швейцарії" — німецька, французька, італійська і ретороманська). Крім того, Швейцарія — країна — банкір, яка належить до трьох найбагатших держав світу.

У Швейцарії добре розуміють значення туризму в соціально-економічному процвітанні країни, тому він всіляко підтримується державними і громадськими організаціями. Вивчення рекреаційної діяльності в країні поставлене найкраще у світі: при Бернському університеті діє Інститут дослідження туризму, також займається цим і Санкт-Галленська школа економіки.

Все більше розвивається туризм у Португалії, хоча донині ця країна в рекреаційному плані все ще менш відома, ніж Італія, Іспанія, Франція чи навіть Греція. Португальці дуже мало виїжджають на відпочинок за кордон (до 8 %), але все більше приймають іноземних туристів. Влітку їх приваблює узбережжя Атлантичного океану, взимку — острів Мадейра, розміщений біля західних берегів Африки. Великим резервом розвитку пляжного відпочинку залишається північне атлантичне узбережжя.

Крім європейських країн (Іспанії, Німеччини, Великої Британії, Франції, Італії і Нідерландів), з яких приїжджає основна кількість туристів, Португалію все більше починають відвідувати туристи США, Канади та Японії.

Основними об'єктами пізнавального туризму є переважно музеї Лісабона: Національний музей етнографії, Музей карет, а також палац Келуш і церква Санта-Марія.

Невелика острівна країна Мальта, розташована в Середземному морі між Європою й Африкою, перетворила рекреаційно-туристичне господарство на провідну галузь економіки.

Із 70-х років XX ст. на Мальті почався бурхливий розвиток туризму, який всіляко стимулювався і заохочувався урядом країни. Була створена сучасна інфраструктура туристичного господарства, вирішено екологічні проблеми, розгорнута широка пропагандистська кампанія.

Давня історія Мальти, своєрідність її населення, лицарі Мальтійського ордену, теплий клімат взимку створюють умови для перетворення Мальти з країни сезонного на країну цілорічного відпочинку.

Найбільше туристів приїжджає до Мальти з Великої Британії, що пов'язано з історією цих двох держав. Однак постійно зростає частка відвідувачів з Німеччини, Франції та інших країн ЄС.

Невелика європейська країна Люксембург за чисельності власного населення понад 300 тис. осіб приймає щороку більше 1 млн туристів і понад 2 млн "одноденних" гостей. Характерні особливості розвитку туризму в Люксембурзі такі: найбільше людей приїжджає з сусідніх країн Бельгії та Нідерландів, більшість відвідувачів країни є діловими туристами. Вони відвідують штаб-квартиру Банку ЄС, а також представництва багатьох інших іноземних банків.

Невелика Бельгія характеризується високими рівнем і ефективністю використання місцевого рекреаційного потенціалу. Іноземців переважно з Великої Британії, Німеччини, Франції, Італії, узбережна зона Іспанії приваблюють гори Арденни та історично-культурні пам'ятники міст. У Фландрії збереглося багато населених пунктів із середньовічним центром, найпопулярніші з яких — Антверпен, Гент і Брюгге.

Самі бельгійці віддають перевагу відпочинку в сусідній Франції, а також на пляжах Італії та Іспанії і в горах Швейцарії й Австрії.

Бельгія — серце ЄС і НАТО. Тому Брюссель перетворився на світовий центр ділового туризму. Чиновники і бізнесмени приїжджають сюди на короткий термін і займають шикарні номери у дорогих готелях. У країні зростає кількість штаб-квартир різних міжнародних організацій, а також транснаціональних компаній.

У сусідніх Нідерландах, навпаки, дуже розвинутий внутрішній туризм. З цією метою компанія "Центр Парке" організувала по всій країні декілька потужних спортивно-оздоровчих комплексів. Кожний з них може за рік обслуговувати до 1,5 млн осіб. Тут передбачене все необхідне для відпочинку: найсучасніші бунгала, ресторани, крамниці, плавальні басейни, спортивний майданчик і зали тощо.

Найбільше відвідують Нідерланди туристи з Німеччини, Великої Британії і США. Самі голландці віддають перевагу мандрівкам до Німеччини, а також альпійських частин Франції, Австрії та Швейцарії.

Серед Скандинавських країн найрозвинутіше рекреаційно-туристичне господарство має Швеція. Крайнє південне узбережжя цієї країни доволі інтенсивно використовується влітку для пляжного туризму (так званий Золотий Берег). Об'єктами туризму є столиця Стокгольм, а також тисячі островів Балтійського моря. Інтенсивно використовуються численні озера. Зростає кількість туристів, які відвідують музеї Мальме і Стокгольма, особливо Морський музей, королівський палац із колоритною зміною караулу, Лицарський дім тощо.

У невеликих за чисельністю населення Норвегії та Фінляндії міжнародний туризм зосереджується переважно у столицях, якими відповідно є Осло і Гельсинкі. У Норвегії об'єктом внутрішнього й зовнішнього туризму стали фіорди, а у Фінляндії — озера. В обох країнах популярністю користується північна частина обох країн, тобто Лапландія.

Від цих двох країн значно відрізняється Данія. Межуючи з Німеччиною, вона відчуває великий наплив туристів з цієї країни. Тут організовано багато табірних містечок, де відпочиває переважно молодь. Туристів старших вікових категорій більше приваблює столиця Копенгаген. Відвідати історичні пам'ятники, знамениту Андерсенівську Русалоньку, чудові тематичні парки Тіволі Гарден і Леголенд приїжджають туристи з усього світу, але переважно німці та британці.

Європа - провідний рекреаційний регіон світу