Облік операцій в іноземній валюті

44

Облік у банках, конспект лекцій

Тема 9: Облік операцій в іноземній валюті

9.1.Облік операцій з купівлі-продажу іноземної валюти для власних потреб банку

9.2.Облік операцій з купівлі-продажу іноземної валюти за дорученням клієнтів

9.3.Характеристика поточних рахунків клієнтів в іноземній валюті

9.4.Порядок здійснення операцій на поточних рахунках клієнтів в іноземній валюті

9.1.Облік операцій з купівлі-продажу іноземної валюти для власних потреб банку

Операції з іноземною валютою є відносно новою сферою діяльності для комерційних банків. Постійне підвищення курсу «твердих» валют відносно національної валюти — гривні — призвело до того, що іноземна валюта стала вигідним способом зберігання грошових заощаджень населення. З іншого боку, валютні операції варто віднести до основних форм участі комерційних банків у зовнішньоекономічній діяльності.

Збільшення обсягів експортно-імпортних операцій, поява на українському ринку підприємств з іноземними інвестиціями та іноземних суб’єктів господарської діяльності, що реалізують товари та послуги за іноземну валюту, призвели до того, що в Україні поруч із національною валютою в обігу знаходяться валюти іноземні.

Комерційні банки України, володіючи валютною ліцензією, що видається Національним банком України, мають право на здійснення досить широкого спектру валютних операцій. Передусім йдеться про угоди щодо купівлі-продажу фіксованої суми однієї валюти за іншу. Така потреба виникає, як правило, у клієнтів банку — учасників міжнародних економічних відносин. Разом з цим, банки можуть виконувати торговельні операції за власні кошти і з власної ініціативи з метою отримання прибутку від торгівлі валютою.

Досить значними за обсягом є виконувані банками валютні операції неторговельного характеру. За цих умов важливою є правильна організація і постановка бухгалтерського обліку валютних операцій, зміст яких відображається за рахунками, що функціонують у мультивалютному режимі записів за ними.

Операція розглядається як валютна (трансакція) за умови, що у розрахунках застосовується валюта інша, ніж звітна. Зрозуміло, що звітною вважається валюта, у якій складається звітність банку. Щодо України — то це гривня.

Щодо валютних операцій банків розрізняють:

• операції з рахунком клієнта;
• операції з рахунком безпосередньо банку.

Валютні операції з рахунком клієнта, як правило, пов’язані з необхідністю здійснити оплату рахунків цього клієнта у валюті, що зазначається в угоді. Також до цієї групи операцій відносять депозитні та кредитні операції в іноземній валюті. Валютні операції з рахунком банку ще називають власними валютними операціями банку. Ідеться про придбання цінних паперів, матеріальних цінностей тощо за іноземну валюту.

Валютні операції також різняться за тим, скільки видів валют задіяно при розрахунку за здійсненою операцією;

Якщо до розрахунку залучено лише одну валюту, то ми маємо справу з казначейською операцією в іноземній валюті. Якщо ж дві різні валюти — то це операція обміну.

Здебільшого при здійсненні валютних операцій розрізняють три часові категорії, а саме:

• дата операції — це дата відображення у бухгалтерському обліку операції в день її здійснення, тобто в день виникнення прав (активів) або зобов’язань (пасивів), незалежно від дати руху коштів за цією операцією;
• дата валютування — це обумовлена угодою дата зарахування або списання коштів за операцією;
• дата розрахунку — це дата реального зарахування або списання коштів за операцією.

Термін здійснення розрахунків за валютними операціями дає підстави класифікувати їх за способом виконання, тобто негайно, в дуже короткий термін та у довший термін.

Зрозуміло, що негайно виконуються операції при відкритті депозитних та інших рахунків в іноземній валюті, виплати з каси банку готівкової іноземної валюти.

Виконання операції в дуже короткий термін означає, що відповідно до загальноприйнятої практики розрахунки проводяться у термін, що не перевищує 2 банківські робочі дні. Цей тип операцій ще називають операцією в дії або спот-операцією. Іншими словами, дата валютування за спот-операцією настає на 2 робочі дні пізніше від дати угоди щодо цієї операції.

Виконання валютних операцій у довший термін означає допустиму відстрочку розрахунків до дати, обумовленої контрактом. Ці типи операцій мають назву форвардні операції (або операції на термін).

По суті, форвард — це термін, який застосовується для обліку операції за датою валютування або датою розрахунку, які наступають через три або більше днів після того, як відбулася валютна операція.

Форвардні курси існують практично для всіх валют, які вільно конвертуються. Там, де існують форвардні ринки, розрахунки за валютними операціями можуть відстрочуватися навіть на декілька років. Дати валютування за форвардними угодами визначаються спеціальними правилами.

Насамперед орієнтуються на дату спотової операції. Дати валютування, які визначаються через місяць від спотової дати, називають прямими датами. Всі інші форвардні дати прийнято вважати нестандартними.

При виконанні форвардної угоди важливо передбачити можливі зміни у курсах валют, що є предметом валютної операції. Зазвичай, ціна валюти на форвардну дату валютування відхиляється від ціни аналогічної валюти на спотову дату валютування. У цьому випадку застосовують такі умови:

• в разі перевищення форвардної ціни над спотовою валюта продається та купується з форвардною премією;
• в разі перевищення спотової ціни над форвардною валюта продається та купується з форвардним дисконтом.

Отже, різниця між форвардною та спотовою ціною називається премією або дисконтом. Ця різниця виражається у сумах, які додаються до спотової ціни або віднімаються від неї, аби обчислити форвардний курс.

Перелічені моменти важливо враховувати при відображенні в обліку змісту здійснюваних валютних операцій.

Класифікація валютних операцій також залежить від таких чинників:

• типу події;
• наміру операції.

Валютна операція вважається одноразовою подією за умови, що початок її виконання та завершення, збігаються у часі.

Рис. 9.1. Класифікація валютних операцій

Прикладами цього типу операцій може бути:

• обмін у касі банку іноземної валюти, що належить клієнту, на місцеву валюту або на іншу іноземну валюту;
• переказ іноземної валюти за кордон за розпорядженням клієнта — власника валютного розрахунку.

Багаторазова подія стосується валютних операцій, які мають, так би мовити, операційне життя, тобто окремі елементи щодо даної валютної операції реєструються бухгалтерськими записами кілька разів.

Наведемо приклади:

• спот-операції, за якими день розрахунку наступає по закінченню двох банківських днів;
• позики та депозити в іноземній валюті, за якими укладається угода за початковою датою операції, відповідним розрахунком щодо погашення та процентними платежами.

На мал. 9.1 досить чітко відстежується виокремлення типів валютних операцій щодо намірів їх здійснення. Так, операція за ініціативою клієнта проводиться лише за згодою банку та за умови, що банк має можливість її виконати. Спекулятивні операції банків виникають у разі спекуляції на ринках валютою, процентною ставкою або ціною. Операції хеджування пов’язані з необхідністю страхувати можливі ризики, які супроводжують валютні операції.

Проводячи арбітражні операції, банки намагаються отримати певну вигоду (грошову) від нестандартних ситуацій на валютних ринках.

Для розуміння механізму обліку валютних операцій необхідно згадати, що новий План рахунків є мультивалютним. Отже, виникнення прав (активу) або зобов’язань (пасиву) в іноземній валюті буде відображатися на тих самих рахунках, що й гривневого активу чи зобов’язання. Водночас банки можуть проводити розрахунки у багатьох валютах іноземних держав. Як уже зазначалося, валюта розрахунків є параметром аналітичного обліку. Залишки коштів в іноземній валюті, які формують активи та пасиви (з урахуванням позабалансових вимог та зобов’язань за незавершеними операціями) у відповідних валютах, мають назву валютної позиції банку.

За умови, що залишки коштів за всіма рахунками у конкретній валюті показують баланс, зазначають закриту валютну позицію. Різниця між залишками коштів у іноземній валюті, що формують активи та пасиви (з урахуванням позабалансових вимог та зобов’язань за незавершеними операціями у відповідних валютах) спричиняє відкриту валютну позицію. Саме така ситуація не виключає можливість отримати як додаткові прибутки, так і додаткові збитки при зміні обмінних курсів валют.

У разі перевищення суми пасивів та позабалансових зобов’язань над сумою активів та позабалансових вимог мову йде про коротку відкриту валютну позицію. За протилежною ситуацією, тобто коли сума активів та позабалансових вимог перевищує суму пасивів та позабалансових зобов’язань, виникає довга відкрита валютна позиція.

Як правило, валютні операції, які виконуються у двох різних валютах, і впливають на розмір валютної позиції банку. До них відносять такі операції:

• купівля, продаж готівкової та безготівкової іноземної валюти, у тому числі строкові операції (на умовах форвард, спот), за якими виникають вимоги та зобов’язання в іноземних валютах, незалежно від способів та форм розрахунків за ними;
• одержання та сплата іноземної валюти у вигляді доходів, витрат та нарахованих доходів і витрат;
• надходження коштів в іноземній валюті до статутного фонду;
• погашення банком безнадійної заборгованості в іноземній валюті;
• купівля-продаж основних засобів та товарно-матеріальних цінностей за іноземну валюту;
• інші обмінні операції з іноземною валютою.

Не впливають на розмір відкритої валютної позиції операції в іноземній валюті, які здійснюються в одній і тій самій валюті, а відтак записуються у рівних сумах за дебетом і кредитом рахунків у валюті. Прикладом такої операції є продаж іноземної валюти за гривню за заявою клієнта, щодо якої в обліку проводяться записи:

Д-т Валютний рахунок клієнта

К-т Валютний коррахунок банку

— при отриманні еквівалента в гривні

Д-т Коррахунок банку в гривні

К-т Поточний рахунок клієнта в гривні.

Закономірно постає запитання про те, як розуміти вираз «еквівалент». Спробуємо це пояснити наступним чином. Припустимо, що клієнт надав розпорядження банку на переказ 5000 доларів США в адрес постачальника, який є резидентом США. Для того, щоб дебітувати поточний рахунок свого клієнта в гривнях, банк повинен визначити суму в гривнях, яка буде рівнозначна 5000 доларам США. Тобто банк має віднайти параметр обміну доларів на гривню, який називається обмінним курсом. Принципи мультивалютного обліку передбачають, що результати та зміст проведених валютних операцій будуть відображені у фінансовій звітності банку у національній валюті. Існування багатьох іноземних валют потребує обчислення курсів обміну національної валюти на всі іноземні. Для того щоб полегшити цю роботу, доцільно виконувати такі обчислення, узявши одну центральну валюту, наприклад долар США (далі — долар). Більшість країн установлюють котирування на ціновій основі, визначаючи, скільки одиниць національної валюти можна одержати за одну одиницю іноземної. Котировки іноземних валют можуть визначатися різними способами. Найпоширенішими є два: прямий та непрямий.

Прямий передбачає, що котировка іноземної валюти відбувається із урахуванням кількості одиниць місцевої (національної валюти — гривні), яка потрібна для обміну на одну одиницю іноземної валюти.

Непрямий виходить із кількості одиниць іноземної валюти, яка потрібна для обміну за одну одиницю місцевої.

При вживанні термінів «прямий» та «непрямий» спосіб котирування необхідно брати до уваги безпосередніх учасників зовнішньоекономічної діяльності. Так, у разі котировки 1,8325 дойчмарок до одного американського долару німецька сторона вважатиме прямим способом котирування, а американська — непрямим. Щоб уникнути подібного, зазвичай вживають інші терміни, а саме: американська та європейська система котирування.

Котирування іноземної валюти при застосуванні американської системи відбувається виходячи із кількості одиниць американських доларів, яка потрібна для обміну на одну одиницю іноземної валюти. Європейська система передбачає, що котирування іноземної валюти відбувається на основі кількості одиниць іноземної валюти, яка потрібна для обміну за один американський долар.

Для того, щоб визначити курс за європейською системою за умови, що відомий курс за американською (або навпаки), варто просто поділити одиницю на відомий курс, тобто:

або навпаки:

Наприклад:

Американська та європейська системи котирування описують курси обміну, які стосуються американського долара. Разом з цим, поширеними є курси інших валют. Їх називають крос-курси. За умови, що дві валюти котируються за однаковою системою (європейською чи американською), то для визначення крос-курсу необхідно поділити один курс на інший. Зазвичай, більша цифра ділиться на меншу.

Приклад: за європейською системою обчислено такі курси:

DEM/USD = 1.8010

FRF/USD = 6.0370

Крос-курс FRF/DEM обчислюється так:

Якщо ж одна валюта котирується за європейською системою, а друга — за американською, то для визначення крос-курсу необхідно два відомі курси перемножити. Отриманий курс відповідатиме одиницям валюти меншої вартості на одну одиницю валюти вищої вартості.

Приклад:

DEM/USD = 1.8010; USD/GBP = 1.6759

Визначаємо крос-курс DEM/GBP: обчислення:

1.8010 1.6759 = 3.0183 DEM/GBP

Примітка: За стандартами ISО код британських фунтів — GBD.

Зв’язок між операціями в іноземній та національній валюті здійснюється за допомогою рахунків:

3800 АП Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів

3801 АП (контррахунок) Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів.

Рахунок 3800 вважається технічним рахунком для обліку валютної позиції банку при відображенні операцій, що здійснюються у двох різних валютах. Записи за цим рахунком проводяться за датою валютування, тобто за датою зарахування або списання коштів за операцією. За дебетом обліковується вартість іноземної валюти (або банківських металів), що збільшують коротку або зменшують довгу валютну позицію. Відповідно за кредитом — вартість іноземної валюти, що збільшує довгу або зменшує коротку валютну позицію. Зрозуміло, що рахунок 3800 — мультивалютний, аналітичні рахунки відкриваються у розрізі валют, і відкрита валютна позиція визначається окремо за кожним видом валюти.

Рахунок 3801 є контррахунком по відношенню до рахунку 3800 і слугує для обліку гривневого еквівалента позиції по відношенню до іноземної валюти та банківських металів. Записи за цим рахунком також проводяться за датою валютування. За дебетом відображається еквівалент суми іноземної валюти, що збільшує довгу або зменшує коротку валютну позицію, а за кредитом — еквівалент, який збільшує коротку або зменшує довгу валютну позицію. Отже, рахунки валютної позиції і її еквівалента відображають позицію банку у відповідній валюті (будь-якій, що застосовувалася як валюта у розрахунках) і її вартість, перераховану у гривні. Обидва рахунки є технічними, тобто при складанні балансового звіту рахунки 3800 і 3801 взаємоперекриваються. Впровадження в План рахунків валютної позиції є необхідністю, що досить легко аргументувати: обмінні операції виконуються у двох різних валютах, а рахунки в різних валютах не можуть логічно між собою кореспондувати. Кінцевий результат обмінних операцій завжди супроводжується записом за дебетом рахунку в одній валюті та кредитом — в іншій. Саме рахунки валютної позиції забезпечують взаємозв’язок між валютами, тобто є допоміжними.

Варто ще раз зазначити, що рахунок 3800 відкривається за кодами валют в іноземній валюті та у гривнях, а рахунок 3801 — лише у гривнях; аналітичний облік ведеться за видами валют.

Як правило, переважна більшість валютних операцій є строковими, тобто дата угоди у часовому вимірі може віддалятися від дати валютування та дати розрахунку на невизначений термін. Саме цим пояснюється необхідність обліковувати такі операції на позабалансових рахунках у день укладання угоди. При настанні дати розрахунків результати за проведеною строковою операцією відображатимуться за відповідними балансовими рахунками.

Загальновідомі кілька способів перерахунку валютної позиції в національну валюту України — гривню. Обрання способу перерахунку залежить від типу обмінної операції і здійснюється за такими курсами:

— за ринковим: — у разі купівлі-продажу іноземної валюти за гривню;

— за офіційним — при облікуванні доходів та витрат, отриманих і сплачених в іноземній валюті; внесків до статутного фонду в іноземній валюті; купівлі-продажу основних засобів та товаро-матеріальних цінностей за іноземну валюту.

У разі купівлі однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту, вартість придбаної валюти визначається на рівні вартості проданої валюти за офіційним курсом.

За викладеним матеріалом можна зробити висновок, що для відображення операцій купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти застосовуються два методи визначення гривневого еквівалента валютної позиції:

Перший: за операціями з купівлі-продажу валюти за гривні

— при зарахуванні купленої валюти

Д-т 1500 Кореспондентські рахунки, які відкриті в інших банках

К-т 3800 Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів

— при списанні проданої валюти

Д-т 3800 Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів

К-т 1500 Кореспондентські рахунки, які відкриті в інших банках

Одночасно за рахунками проводяться записи щодо руху гривні.

— на сплачену суму гривні за ринковим курсом:

Д-т 3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів

К-т 1200 Кореспондентський рахунок у Національному банку України.

— на отриману суму національної валюти (гривні) за ринковим курсом:

Д-т 1200 Кореспондентський рахунок у Національному банку України

К-т 3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів.

Другий: за операціями обміну однієї іноземної валюти на іншу

— зарахування придбаної валюти

Д-т 1500/1 К-т 3800/1

— списання проданої валюти

Д-т 3800/2 К-т 1500/2

— гривневий еквівалент проданої іноземної валюти за офіційним курсом

Д-т 3801/1 К-т 3801/2

(позначки (1, 2) в кінці номерів балансових рахунків означають код валюти — придбаної і проданої).

З метою підрахунку курсових прибутків і збитків усі залишки в іноземній валюті повинні оцінюватись на кінець дня за офіційним курсом НБУ з дотриманням обов’язкового правила: гривневі еквіваленти залишків за рахунками 3800 (за кодами валют) повинні дорівнювати залишкам за відповідними аналітичними рахунками до рахунку 3801.

Рахунок 3801 коригується щодо суми, записаної за рахунком 3800 у двох випадках:

• у разі зміни офіційних курсів валют;
• у разі підрахунку фінансових результатів від торговельних операцій, проведених упродовж дня.

За першим випадком маємо справу з нереалізованим фінансовим результатом, що є результатом переоцінки активів та зобов’язань в іноземній валюті у зв’язку зі зміною курсів, не пов’язаним із рухом коштів за реальними операціями на час переоцінки. Отже нереалізований результат відображає лише коригування вартості іноземної валюти.

У другому випадку йдеться про реалізований результат від проведеної операції з іноземною валютою, тобто про доходи або витрати, отримані або сплачені після закінчення фінансової операції або події.

Результати за проведеними операціями з іноземною валютою обліковуються за активно-пасивним рахунком 6204 Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами. За рахунком обліковуються результати переоцінки всіх валютних рахунків балансу, відкритої валютної позиції банку і підсумкові результати торгових операцій, що виконані за день.

Отже, за рахунком 6204 відкриваються окремі аналітичні рахунки:

• для запису результатів переобліку валютних рахунків балансу;
• для визначення реалізованого фінансового результату. З цією метою в кінці дня після закінчення всіх обмінних операцій банку на цей рахунок заноситься різниця між сумою залишку у відпо-
  відній валюті, що обліковується за офіційним курсом за рахунком 3800 у гривневому перерахунку, та за курсами угод за рахунком 3801 (за цим самим кодом валюти);
• для визначення нереалізованого фінансового результату, пов’язаного з переобліком відкритої валютної позиції банку (йдеться про врахування курсової різниці, що виникає при зміні курсів валют).

Фінансовий результат від торговельних операцій з іноземною валютою обліковується за рахунком 6204 наростаючим підсумком з початку року.

Підсумовуючи викладене, зазначимо, що ми розв’язали проблему, яким чином банк отримує можливість зіставляти операції, здійснені в різних іноземних валютах з еквівалентом у гривні. Отже, для обчислення відкритої валютної позиції не потрібно підсумовувати всі активні та пасивні рахунки в іноземній валюті. Цю функцію виконують рахунки:

3800 Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів

3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів.

Дані рахунки є технічними і не включаються до загальної суми активів і зобов’язань, отже, валюта балансу безпідставно не збільшується.

Щоб закріпити матеріал, розглянемо таку ситуацію. У балансі банку сума кредитів наданих становить 100000 грн., а сума депозитів залучених — 200000 грн. За аналітичним обліком видно, що як кредити, так і депозити оформлено в іноземній валюті. При умовному курсі долара до гривні 1 : 4 сума кредитів у доларах США — 25000, а сума депозитів — 50000.

Фактично банк має відкриту валютну позицію. Дана ситуація у балансі банку виглядає так (рис. 13.2).

Тобто відкрита валютна позиція становить 100000 гривень, або 25000 $. Оскільки Аін.в < Пін.в , маємо відкриту коротку валютну позицію.

Однак щодо окремої операції, як-то видача кредиту чи залучення депозиту, валютна позиція не зачіпається. Зрозуміло, що прийняття, наприклад, валютного депозиту в касу банку спричиняє виникнення в банку одночасно як активу, так і зобов’язання на однакову суму.

Якщо банк нараховує проценти за валютним депозитом (наприклад 500 $), то уся операція спричиняє створення лише зобов’язання, отже зміну валютної позиції необхідно показати так:

		Номер рахунку	Сума (в дол.)
			д-т	к-т
Д-т	Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів	3800	500
К-т	Нараховані витрати за коштами до запитання фізичних осіб	2638		500

Одночасно (курс $ 1 : 4) проводиться запис у гривнях:

		Номер рахунку	Сума (в грн.)
			д-т	к-т
Д-т	Процентні витрати за строковими коштами, які отримані від фізичних осіб	7041	2000
К-т	Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти	3801		2000

При зміні валютного курсу (1 : 5) цей факт повинен зафіксуватися наступним чином

		Номер рахунку	Сума (в грн.)
			д-т	к-т
Д-т	Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами	6204	500
К-т	Еквівалент позиції банку, щодо іноземної валюти та банківських металів	3801		500

Як видно, при короткій відкритій валютній позиції банк «програє» у разі збільшення курсу іноземної валюти. Закономірно поставити запитання, яким чином і де саме банк акумулює іноземну валюту, необхідну для здійснення валютних операцій як за дорученням клієнтів, так і за власною ініціативою. Для переказу грошей в іншій, а не місцевій, валюті, банк повинен відкрити рахунок в одному або декількох банках країни, в якій валюта розрахунку є місцевою валютою. Отже, операції з такою валютою виконуються лише в країні її походження, а, відтак, переказані гроші залишаються на депозиті до запитання цієї країни.

Коли банк відкриває рахунок в іншому банку, то з позиції банку, що звернувся із заявою про відкриття, це буде рахунок ностро, а з позиції банку, що відкрив такий рахунок, він буде рахунком лоро. Для ефективної діяльності у сфері обслуговування зовнішньоекономічної діяльності банки проводять активний пошук банків-кореспондентів.

Зазвичай банки обмінюються кореспондентськими рахунками. Це означає, що кожен з них є банком-кореспондентом для іншого банку щодо валюти, задіяної у розрахунках.

За рахунками лоро банки-кореспонденти надсилають власникам рахунків виписки про стан рахунку із зазначенням проведених операцій за рахунком.

Банк-кореспондент не обов’язково повинен знаходитися у країні, де валюта розрахунків є національною: цілком достатньо відкрити рахунок у філії або дочірній компанії, наприклад, американського банку, для розрахунків у доларах США.

Можливо, що український банк не має кореспондентських зв’язків з банками країни, валюта якої застосовується у розрахунках. За такої ситуації цей банк може відкрити рахунок в іншому українському банку в необхідній валюті, але за умови, що банк-посередник має зв’язки з необхідним банком-кореспондентом за кордоном.

Кожного разу, коли банк відкриває рахунок у конкретній валюті у конкретному банку, йдеться про індивідуальний рахунок ностро. Сальдо з кожним рахунком «ностро» називається «позицією ностро». Цілком очевидно, що банк може мати більше, ніж одну ностро-позицію, тобто має відкритих кілька валютних рахунків в одній і тій самій валюті.

Як правило, позиція ностро може мати:

• позитивне сальдо (кредитове сальдо у виписці банківського рахунку).
• паритетне сальдо (нульове сальдо у виписці банківського рахунку).

Операції в іноземній валюті за рахунками «ностро» відображаються в обліку за рахунками групи 150 діючого Плану рахунків «Кошти до запитання в інших банках», а за рахунками «лоро» — за рахунками групи 160 «Кошти до запитання інших банків».

Варто зазначити, що нормативи валютної позиції регламентуються Національним банком України. Комерційні банки розраховують їх з урахуванням обсягу капіталу. Так, Постановою Правління НБУ від 17.12.98 за № 524 «Про окремі питання, пов’язані з регулюванням діяльності комерційних банків» вводяться наведені далі значення відкритої валютної позиції:

• загальна відкрита валютна позиція (Н 15) — не більш як 35%;
• довга відкрита валютна позиція у вільно конвертованій валюті (Н 16) — не більш як 30%;
• коротка відкрита валютна позиція у вільно конвертованій валюті — не більш як 5%;
• довга (коротка) відкрита валютна позиція в неконвертованій валюті (Н 17) — не більш як 3%;
• довга (коротка) відкрита валютна позиція в усіх банківських металах (Н 18) — не більш як 2%.

Зазначеною Постановою встановлюється: статутний капітал банку, сплачений у вільно конвертованій валюті, не враховується для розрахунку нормативів загальної відкритої валютної позиції та довгої відкритої валютної позиції у вільно конвертованій валюті за умови, що ці кошти розміщено на окремому рахунку в Національному банку України. Обсяг валюти на окремому рахунку в НБУ для розрахунку відкритої валютної позиції банки щодекади визначають самостійно.

Для здійснення касових операцій в іноземній валюті комерційні банки, що отримали ліцензію НБУ на право ведення операцій неторгового характеру, залежно від умов, обсягів і режиму роботи в межах операцій, передбачених ліцензією, мають облаштовувати:

валютне сховище — для зберігання запасу готівкової іноземної валюти, бланків суворої звітності, бланків платіжних документів, різних бланків за іноземними операціями, примірників іноземних грошових білетів, цінних паперів у іноземній валюті, цінностей і документів, прийнятих від організацій та громадян на зберігання, нерозібраних посилок з іноземною валютою та інших цінностей, що обліковуються на позабалансових рахунках;

касу перерахунку — для перерахунку, визначення платіжності, проведення експертизи, обробки, об’єднання і формування валютних та інших цінностей, контрольного перерахунку під час ревізій, перерахунку, формування та оформлення значних сум готівкової валюти, купленої банком або призначеної для продажу, а також прийому валютних цінностей, що надійшли в банк в інкасаторських сумках (від обмінних пунктів, територіально віддалених від приміщень банку);

операційні каси — для здійснення валютно-касового обслуговування клієнтів банку щодо прийому і видачі готівкової іноземної валюти та інших цінностей;

вечірні каси — для забезпечення валютно-касового обслуговування в другій половині операційного дня або у вечірній час;

обмінні пункти — для здійснення операцій купівлі-продажу готівкової іноземної валюти і платіжних документів;

каси підготовки авансів обмінним пунктам.

Документальне оформлення касових операцій в іноземній валюті відбувається за допомогою прибуткових та видаткових валютних ордерів.

Слід зазначити, що прибуткові валютні операції дуже обмежені, оскільки готівкова іноземна валюта в розрахунку між фі-
зичними і юридичними особами в Україні не використовується. Підставою для виписування документів і виконання операцій є заяви клієнтів, платіжні документи та інше.

Послідовність виконання зобов’язань за касовими валютними операціями полягає у наступному:

1) клієнт звертається із заявою або з іншими документами, що дають право на отримання або здачу готівкової валюти;

2) операціоніст виписує касові документи, підписує їх у відповідальних осіб, що мають право контрольного підпису. В касу передаються всі примірники прибуткових валютних ордерів; за видатковими документами контрольний талон видається клієнту, а видатковий ордер (без контрольного талону) передається касиру;

3) касир перевіряє наявність підписів посадових осіб банку і відповідність їх зразкам, підписує всі примірники прибуткових документів, приймає валюту (перший примірник ордера залишає в себе, другий — з печаткою каси — видає клієнту; інші примірники передаються в обліково-операційний відділ). За видатковими документами касир перевіряє наявність підпису про отримання цінностей, за номером контрольного талона викликає клієнта, звіряє номер контрольного талона з номером на касовому документі, наклеює його на касовий документ, видає гроші та підписує документи. Після закінчення операційного дня касир складає довідку про касові обороти за день і залишки цінностей у касі та передає її завідувачу каси;

4) завідувач каси складає зведену довідку про касові обороти і звіряє її з даними обліку операціоніста.

Відповідно до чинного законодавства купівля в організацій і громадян та продаж їм готівкової іноземної валюти, а також валюти, яка перебуває на їх рахунках, є банківськими операціями. Здійснення операцій в іноземній валюті проводиться при наявності ліцензії Національного банку України на здійснення комерційними банками операцій в іноземній валюті в країні та за кордоном.

З метою забезпечення умов розвитку сучасного внутрішнього валютного ринку України Національний банк України листом від 25.05.93 р. затвердив порядок відкриття обмінних пунктів, в тому числі порядок укладання агентських угод між уповноваженими банками та юридичними особами, а також порядок проведення обмінних операцій в іноземній валюті.

Згідно з цим листом уповноважені банки та інші кредитно-фінансові установи, які отримали ліцензію або тимчасовий дозвіл НБУ на здійснення операцій купівлі-продажу готівкової іноземної валюти, мають право відкрити на території України власні пункти обміну іноземних валют. Інші юридичні особи — резиденти (які не допускали порушення валютного і податкового законодавства) можуть відкрити обмінний пункт лише на підставі агентської угоди з уповноваженими банками.

Агентська угода (договір про надання агентських послуг) — це письмова угода між довірителем та агентом, в якій визначаються права та обов’язки сторін щодо порядку укладання, обслуговування та виконання договорів, порядок внесення платежів, умови здійснення взаєморозрахунків між довірителем і агентом, відповідальність за невиконання умов зазначеної угоди, інші умови, визначені за згодою сторін. Агентська угода є договором-дорученням між довірителем (уповноваженим банком) і агентом (суб’єктом підприємницької діяльності), за яким довіритель доручає агенту виконання частини своїх функцій та повноважень.

Агентська угода визначає характер та обсяг доручення, яке агент зобов’язується виконати за рахунок і від імені довірителя за певну винагороду. Вона повинна містити всі суттєві умови діяльності обмінних пунктів, обов’язки і відповідальність сторін, порядок розрахунків та інші положення.

Уповноважені банки, які уклали агентську угоду на відкриття обмінного пункту, повинні зареєструвати зазначені пункти у регіональному управлінні Національного банку України.

Для реєстрації обмінних пунктів у регіональне управління НБУ необхідно подати такі документи:

• копію агентської угоди;
• нотаріально засвідчену копію статуту установи (підприємства);
• довідку комерційного банку про відкриття валютного і гривневого рахунку;
• інформацію уповноваженого банку про наявність у клієнта приміщення, обладнаного відповідно до вимог зберігання валютних цінностей, про наявність необхідних технічних засобів для визначення справжності банкнот, сертифікованої комп’ютерної системи або електронного контрольно-касового апарата, сейфа для зберігання валютних цінностей та бланків суворої звітності і довідку про наявність сигналізації або охорони (довідку-акт про те, що обмінний пункт відповідає всім вимогам).

Довідка про реєстрацію є свого роду дозволом на здійснення діяльності пунктами обміну валют. Цей дозвіл повинен знаходитися в обмінному пункті. Однак при закритті обмінного пункту уповноважений банк зобов’язаний здати зазначений документ до Національного банку, тому на практиці банк залишає в себе оригінал довідки, а пункти обміну в своїй діяльності використовують нотаріально засвідчену копію.

Після реєстрації пункту обміну іноземної валюти в регіональному управлінні НБУ необхідно зареєструвати сертифіковану комп’ютерну систему або ЕККА у податковій інспекції за місцем знаходження пункту.

Відкриття пунктів обміну іноземної валюти дозволяється лише на території дії повноважень відповідного управління НБУ
після їх реєстрації в установленому порядку.

Пункти обміну іноземної валюти у своїй роботі керуються «Положенням про пункти обміну іноземної валюти», затвердженим постановою Правління НБУ від 07.07.94 р. № 129, зі змінами та доповненнями, та «Порядком укладання агентських угод між уповноваженими банками і юридичними особами щодо відкриття обмінного пункту» від 25.05.93 р. № 19029/936. Вони ведуть облік купленої та проданої валюти за встановленою формою суворої звітності, надають квитанції про купівлю-продаж іноземної валюти і подають звіт уповноваженим банкам, а також є підзвітними Національному банку України.

Режим роботи пункту встановлюється банком, який відкрив пункт. У прикордонних зонах, аеропортах, морських та річкових вокзалах обмінні пункти повинні працювати не менше 20 годин на добу, а режим роботи обмінних пунктів, розташованих в інших місцях, узгоджується з адміністрацією установи, на території якої вони відкриті, але не менше 8 годин на добу щоденно.

Обмінні пункти здійснюють операції купівлі та продажу іноземної валюти для фізичних осіб як резидентів, так і нерезидентів України згідно з установленими нормами та правилами.

Обмін валюти здійснюється з обов’язковим оформленням квитанції суворої звітності за формою № 377 і 377-А.

Фізичній особі — нерезиденту, яка здійснює обмін іноземної валюти, касир пункту обміну надає довідку за формою № 377, котра є бланком суворої звітності і виписується у двох примірниках. Перший — надається фізичній особі як довідка про обмін валюти, а другий — залишається у документах дня.

У випадку невикористання або неповного використання гривень, які були отримані в обмінному пункті при обміні іноземної валюти, фізична особа — нерезидент має право провести зворотний обмін при поданні першого примірника довідки за формою № 377 у будь-якому обмінному пункті України. Сума зворотного обміну не може перевищувати розмір обміну, який зазначений у довідці обмінного пункту. При цьому перший примірник такої довідки залишається в пункті обміну іноземної валюти, котрий провів зворотний обмін.

Фізичній особі — резиденту, яка здійснює обмін валюти, касир пункту обміну надає довідку за формою № 377-А, що є бланком суворої звітності. Ця довідка виписується у двох примірниках. Перший — надається фізичній особі як довідка про обмін валют, а другий — залишається у документах дня.

Для здійснення операцій з готівковою інвалютою за касиром обмінного пункту закріплюється штамп, який має такі реквізити:

— назва та місце знаходження обмінного пункту;

— прізвище та ініціали касира.

Штамп видається працівникам обмінних пунктів під розписку.

У даний час один з працівників обмінного пункту — агенту повинен бути зарахований до штату банку, тому що обмінний пункт-агент здійснює операції не з власною валютою (він не має на це відповідної ліцензії), а з валютою банку за його дорученням.

Уповноважений банк забезпечує власні обмінні пункти авансом у національній і іноземній валюті, бланками суворої звітності, пломбами та іншими необхідними матеріалами до початку робочого дня. Порядок забезпечення обмінних пунктів, відкритих на підставі агентських угод, визначається агентською угодою.

Впродовж робочого дня уповноважені банки зобов’язані забезпечувати безперебійну роботу обмінних пунктів (як власних, так і агентських на умовах, передбачених угодами), підкріплювати іноземною і національною валютами та здійснювати оперативний контроль за роботою обмінних пунктів.

Постановою Правління НБУ від 04.09.98 р. № 348 внесено зміни до Правил здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України (затверджені постановою Правління НБУ від 15.04.98 р. № 150), згідно з якими пункти обміну іноземної валюти мають право тримати у своїй касі залишок розмінних купюр у розмірі до 200 доларів США або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті за офіційним обмінним курсом, установленим НБУ.

Сума одноразового продажу готівкової іноземної валюти фізичній особі пунктом обміну іноземної валюти не може перевищувати суми, передбаченої пп. 3.1.1 Порядку переміщення валюти через митний кордон України. На сьогоднішній день ця сума складає 10000 доларів США.

Для обмінного пункту банк установлює ліміт авансу в національній та іноземній валютах у розмірі, який забезпечує роботу пункту протягом дня. Для забезпечення безперебійної роботи обмінного пункту у вихідні і святкові дні та в інших необхідних випадках ліміт авансу може бути збільшено. Банк організовує роботу із забезпеченням дотримання пунктами ліміту грошового авансу.

Встановлення ліміту залишків іноземної валюти в касі суб’єктів підприємницької діяльності, яким дозволяється використовувати готівкову іноземну валюту як засіб платежу, передбачено також Правилами використання готівкової іноземної валюти на території України, затвердженими постановою Правління НБУ від 26.03.98 р. за № 119.

За цими Правилами понадлімітні залишки готівкової іноземної валюти підлягають інкасації в установах уповноважених банків і зарахуванню на розподільчий рахунок в іноземній валюті юридичної особи — резидента. Якщо суб’єкти підприємницької діяльності працюють цілодобово, то закінченням робочого дня вважається початок операційного дня банку, у якому вони обслуговуються.

Якщо юридичні особи — резиденти працюють у вихідні і святкові дні, то вони можуть перевищувати установлені ліміти залишку іноземної валюти в касі з обов’язковою інкасацією понадлімітних залишків в установі уповноваженого банку не пізніше наступного робочого дня для банку.

Після закінчення операційного дня касир підраховує суму прийнятої і виданої іноземної і національної валюти і робить відповідні записи в журналах-реєстрах.

В обмінних пунктах, які працюють на основі агентських угод, уповноважений банк зобов’язаний щоденно купувати залишок валюти, що перевищує ліміт.

На підставі авансової заявки на наступний банківський день виписуються видаткові касові ордери, згідно з якими валютна каса готує гроші касирам обмінних пунктів.

На початку дня операціоніст бухгалтерії неторгових операцій виконує проведення щодо надання касирам пунктів обміну в підзвіт коштів у національній та іноземній валютах:

1) надання коштів із каси банку:

Д-т 1007 Банкноти та монета в дорозі

К-т 1001 Банкноти та монета в касі банку

2) отримання коштів обмінним пунктом:

Д-т 1003 Банкноти та монета в обмінних пунктах

К-т 1007 Банкноти та монета в дорозі

За звітною довідкою касира обмінного пункту списуються залишки цінностей з підзвіту касира в касу банку за усіма видами валют:

Д-т 1001 Банкноти та монета в касі банку

К-т 1003 Банкноти та монета в обмінних пунктах банку.

Касир валютної каси, який перераховував цінності інкасаторської сумки обмінного пункту, підтверджує вищенаведені проведення.

Результати роботи обмінних пунктів за операціями з купівлі та продажу іноземної валюти відображаються на транзитних рахунках. За оборотами, що фіксуються на спеціальних транзитних рахунках, можна вести позасистемний облік результатів діяльності обмінних пунктів, що є необхідним для оцінки їх прибутковості у зв’язку з патентуванням.

За реєстрами купленої іноземної валюти здійснюються наступні проведення:

• на суму купленої іноземної валюти

Д-т 1003 Банкноти та монета в обмінних пунктах банку

К-т 3640 Кредиторська заборгованість з придбання іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку (субрахунок за операціями з купівлі іноземної валюти);

• на суму виданих гривень

Д-т 3540 Дебіторська заборгованість з придбання іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку (субрахунок за операціями з продажу національної валюти)

К-т 1003 Банкноти та монета в обмінних пунктах банку.

За реєстрами проданої іноземної валюти проведення будуть такими:

• на суму проданої валюти

Д-т 3540 Дебіторська заборгованість з придбання іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку (субрахунок за операціями з продажу національної валюти)

К-т 1003 Банкноти та монета в обмінних пунктах банку;

• на суму отриманої національної валюти

Д-т 1003 Банкноти та монета в обмінних пунктах банку

К-т 3640 Кредиторська заборгованість з придбання іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку (субрахунок за операціями з купівлі іноземної валюти).

При здійсненні конверсії іноземної валюти (обміну однієї іноземної валюти на іншу іноземну валюту) необхідно керуватися Правилами здійснення конверсійних операцій з готівковою іноземною валютою уповноваженими банками, затвердженими постановою Правління НБУ від 25.03.96 р. № 68.

Конверсійні операції з готівковою іноземною валютою здійснюються лише уповноваженими банками і їх обмінними пунктами. Слід зазначити, що конверсійні операції з готівковою іноземною валютою здійснюються виключно з валютами, які належать до групи «Вільно конвертована валюта» Класифікатора іноземних валют.

У випадку здійснення конверсійних операцій з готівковою іноземною валютою використовується крос-курс, визначений через офіційно встановлений Національним банком України курс гривні до відповідних валют на день проведення операції.

Крос-курс — це співвідношення між двома валютами, яке визначене через їх курс до третьої валюти.

Розрахунок крос-курсу проводиться наступним чином.

Припустимо, на певну дату офіційний курс гривні складає:

Гривня/долар США = Х грн. за 1 дол. США

Гривня/німецька марка = Y грн. за німецьку марку

Тоді крос-курс долара США до німецької марки складає: Х/Y марок за долар США.

Якщо обмінюється, наприклад, 100 дол. США на німецькі марки, то з урахуванням крос-курсу буде отримано 100 (Х/Y) нім. марок.

При здійсненні конверсійних операцій з готівковою іноземною валютою касир обмінного пункту оформлює і надає фізичній особі — резиденту або нерезиденту перший примірник бланка суворої звітності за формою № 377-А, другий примірник залишається у документах дня. Касир уповноваженого банку оформлює реєстр конверсії іноземної валюти.

При здійсненні конверсії іноземної валюти спочатку утримується комісійна винагорода банку (згідно з затвердженими тарифами) у валюті, наданій для конверсії.

На суму отриманої комісійної винагороди здійснюються наступні проведення:

• на суму комісійної винагороди банку в іноземній валюті, яка надана для конверсії

Д-т 1003 Банкноти та монета в обмінних пунктах банку

К-т 3578 Інші нараховані доходи (субрахунок «Нараховані доходи від операцій з конверсії»)

• на суму комісійної винагороди банку в іноземній валюті, яка надана для конверсії

Д-т 3578 Інші нараховані доходи (субрахунок «Нараховані доходи від операцій з конверсії»)

К-т 3800 Позиція банку щодо іноземної валюти і банківських металів.

І одночасно:

• на суму гривневого еквівалента комісійної винагороди банку за курсом НБУ на дату здійснення проведення

Д-т 3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти і банківських металів

К-т 6399 Інші банківські операційні доходи (субрахунок за доходами за операціями з конверсії).

Решта валюти, що залишилася після стягнення комісійної винагороди банку, конвертується в іншу іноземну валюту за крос-курсом, розрахованим на підставі офіційного курсу НБУ. При цьому здійснюються наступні проведення:

• на суму отриманої ВКВ для конверсії, за винятком винагороди банку

Д-т 1003 Банкноти та монета в обмінних пунктах банку

К-т 3640 Кредиторська заборгованість з придбання іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку (субрахунок за операціями з купівлі іноземної валюти)

• на суму гривневого еквівалента проконвертованої ВКВ за курсом НБУ на дату здійснення проведення

Д-т 3540 Дебіторська заборгованість з придбання іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку (субрахунок за операціями з продажу іноземної валюти)

К-т 1003 Банкноти та монета в обмінних пунктах банку.

А також:

Д-т 3540 Дебіторська заборгованість з придбання іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку (субрахунок за операціями з продажу іноземної валюти по коду ВКВ, отримана від конверсії)

К-т 3640 Кредиторська заборгованість з придбання іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку (субрахунок за операціями з купівлі національної валюти по коду ВКВ, що видана).

Якщо при конверсійній операції для видачі клієнтові на руки залишається сума іноземної валюти менша, ніж номінальна вартість мінімальної купюри, що знаходиться в обігу, то уповноважений банк купує цей залишок за національну валюту України за встановленим банком курсом купівлі. Ця операція також оформлюється заповненням та наданням першого примірника бланку суворої звітності за формою № 377-А, а також відображається в реєстрі купівлі іноземної валюти.

9.2.Облік операцій з купівлі-продажу іноземної валюти за дорученням клієнтів

Обслуговування потреби клієнтів щодо купівлі-продажу іноземних валют вважається однією із основних форм участі банку у здійсненні зовнішньоекономічних операцій. Коло подібних операцій досить широке. Так, імпортерам іноземна валюта необхідна для здійснення розрахунків за товари та послуги, що придбані (надані) за кордоном. З іншого боку, експортери продають валюту, що їм поступила за реалізовані товари (послуги) для того, щоб виконати платежі у гривні на території України. Власники валютних рахунків у банках можуть мати потребу в розрахунку за зовнішньоекономічним контрактом в іншій валюті, ніж та, що є в їх розпорядженні. У цьому випадку банк проводить операцію конверсії валют за рахунками клієнтів поза участю національної валюти.

Виконати заявки клієнтів на купівлю або продаж валюти банк може у різний спосіб, а саме:

• узяти участь у торгах Української міжбанківської валютної біржі (УМВБ) за дорученням клієнтів;
• укласти угоду з іншим суб’єктом міжбанківського валютного ринку України (МВРУ) щодо придбання або продажу валюти на замовлення клієнта;
• виконати замовлення своїх клієнтів (продавця та покупця) шляхом взаємного заліку коштів у національній та іноземній валюті в межах одного банку;
• продати клієнту або викупити у нього валюту за власний рахунок у межах ліміту відкритої валютної позиції.

У перших трьох випадках банк, що обслуговує клієнта, виступає як посередник між покупцем та продавцем. Отже рахунки валютних позицій за обліком даних операцій не зачіпаються.

Національним банком України розроблено Порядок підготовки документів, необхідних для купівлі іноземної валюти на УМВБ і КМВБ, а також оплати платіжних доручень у вільно конвертованій валюті на виконання зобов’язань перед нерезидентами як за рахунок власних коштів, так і придбаних на біржах (відповідно до спільної постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України «Про затвердження Антикризових заходів фінансової стабілізації» від 10.09.98 за № 1413).

Торговельні операції з клієнтами проводяться, зазвичай, за поточним курсом УМВБ незалежно від місця їх проведення. При виконанні операцій купівлі-продажу валюти банк стягує комісію з клієнта та сплачує комісію зовнішньому контрагенту (УМВБ або іншому банку). Комісійні доходи обліковуються за балансовим рахунком № 6114 «Комісійні доходи за операціями на валютному ринку та ринку банківських металів для клієнтів», а сплачені комісійні витрати — за рахунком № 7104 «Комісійні витрати за операціями на валютному ринку та ринку банківських металів».

Для відображення операцій купівлі-продажу безготівкової валюти за дорученням клієнтів банки використовують рахунки:

№ 2900 «Кредиторська заборгованість за операціями з купівлі, продажу іноземної валюти та дорогоцінних металів для клієнтів».

№ 2800 «Дебіторська заборгованість за операціями з купівлі іноземної валюти та дорогоцінних металів для клієнтів».

Рахунок № 2900 відкривається у розрізі валют. За кредитом гривневого аналітичного рахунку 2900.980 (980 — код гривні за єдиним класифікатором валют) банк акумулює суми, отримані від клієнтів для проведення операцій купівлі іноземної валюти. На аналітичних рахунках за кодами валют нагромаджуються кошти клієнтів, що призначаються для продажу, а також проводиться розподіл загальної суми придбаної валюти за поточними рахунками покупців.

Застосування мультивалютного рахунку № 2900 полегшує банку проведення розрахунків за торговельними операціями при значній кількості клієнтів — покупців та продавців. Підсумовуючи матеріал, складемо бухгалтерські записи за наведеними операціями банку з купівлі-продажу іноземних валют за дорученням клієнтів, а саме:

доларів США — код валюти 840

німецьких марок — код валюти 280

російських рублів — код валюти 810

Українська гривня, як уже зазначалося, має код 980.

1. На замовлення клієнта банк А купує 10000 доларів США на УМВБ (курс долара/гривні — 1 : 4.5):

— відповідно до платіжного доручення клієнта банк депонує гривневу суму 45000 грн. на рахунку кредиторської заборгованості.

Д-т 2600.980 45000 грн.

К-т 2900.980 45000 грн.

— проплати за операцією з купівлі валюти банк проводитиме зі свого рахунку «ностро», який відкритий в АБ «Кліринговий дім».

У разі необхідності він забезпечує залишок за рахунком, що необхідний для розрахунка, тобто переказує кошти на поповнення рахунку

Д-т 1500.980 45000 грн.

К-т 1200 Кореспондентський рахунок у Національному банку України 45000 грн.

— після встановлення курсу торгів УМВБ (наприклад USD / грн. 1 : 4.4592) АБ «Кліринговий дім» дебетує коррахунок банку А. Ця операція за балансом банку А, що виконує замовлення клієнта відображається наступним чином:

Д-т 2900.980 44592 грн.

К-т 1500.980 44592 грн.

— крім цього, банк «Кліринговий дім» стягує комісію у розмірі 0,15% від суми гривневого еквіваленту, зміст даної операції за балансом банку А записується бухгалтерською проводкою:

Д-т 7104 66,89 грн.

К-т 1500.980 66,89 грн.

— банк А, у свою чергу, стягує з клієнта комісію за придбання валюти у розмірі 0,3%

Д-т 2900.980 133,78 грн.

К-т 6114 133,78 грн.

— залишок невикористаних коштів у національній валюті банк А зараховує на поточний рахунок клієнта (45000 – 44592 –
– 133,78 = 274,22 грн.).

Д-т 2600.980 274,22 грн.

К-т 2900.980 274,22 грн.

— у день торгів (для доларів США) або на наступний банківський день (для інших валют) АБ «Кліринговий дім» перераховує банку А куплену валюту на його кореспондентський рахунок. Надходження валюти відображається записом

Д-т 1500.840 10 000 дол. США

К-т 2600.840 10 000 дол. США

2. Продаж на УМВБ 10000 доларів США за дорученням клієнта:

— відповідно до заяви клієнта валюта, що призначена на продаж, списується з валютного рахунку клієнта

Д-т 2600.840 10 000 дол. США

К-т 2900.840 10 000 дол. США

— у день торгів банк перераховує валютні кошти на коррахунок АБ «Кліринговий дім» у зарубіжному банку — кореспонденті. Записи в бухгалтерському обліку виконуються за датою валютування

Д-т 2900.840 10 000 дол. США

К-т 1500.840 10 000 дол. США

— у день торгів УМВБ стягує з учасників операції продажу валюти 0,15% гривневого еквівалента проданої валюти/курс, встановлений на торгах 1 : 4,6598 дол./грн. Відповідно АБ «Кліринговий дім» списує відповідну суму комісії з кореспондентського рахунку банку

Д-т 7104 69,90 грн.

К-т 1500.980 69,90 грн.

— наступного дня по зарахуванню проданої валюти на коррахунок АБ «Кліринговий дім» за результатами торгів виконуються розрахунки у національній валюті

Д-т 1500.980 46598 грн.

К-т 2900.980 46598 грн.

— банк стягує комісію в розмірі 0,2% з продавців валюти

Д-т 2900.980 93,20 грн.

К-т 6114 93,20 грн.

— банк перераховує гривневий еквівалент проданої валюти за вирахування комісії (0,2%) на поточний рахунок клієнта-продавця валюти

Д-т 2900.980 46 504,80 грн.

К-т 2600.980 46 504,80 грн.

Дані приклади засвідчують наведені вище положення стосовно того, що операції продажу-купівлі іноземної валюти за гривню за дорученням клієнта на розмір валютної позиції банку не впливають. Однак у багатьох випадках банки здійснюють торговельні операції за власні кошти та в межах лімітів відкритої валютної позиції.

Приклади.

1. Банк проводить купівлю 200000 російських рублів за курсом УМВБ 0,338 руб/грн.; офіційний курс: 0,340 руб./грн.

— списання валютних коштів з рахунку клієнта і відкриття довгої відкритої валютної позиції

Д-т 2600.810 200 000 руб. (68000 грн. за офіційним курсом)

К-т 3800.810 200 000 руб.

— перерахування гривневого еквівалента на поточний рахунок продавця за курсом УМВБ:

Д-т 3801.810 67 600 грн.

К-т 2600.980 67 600 грн.

— отримання комісійного доходу 0,2%

Д-т 2600.980 135,20 грн.

К-т 6114 135,20 грн.

— відображення в обліку реалізованого фінансового результату (різниця між гривневим еквівалентом проданої валюти за офіційним курсом та курсом продажу : 68000 – 67600 = 400 грн.)

Д-т 3801.810 400 грн.

К-т 6204 400 грн.

2. Продаж клієнту 30000 німецьких марок за курсом УМВБ 2.259 мар./грн. при офіційному курсі 2.273:

— зарахування валюти на рахунок клієнта та відкриття короткої валютної позиції

Д-т 3800.280 30 000

К-т 2600.280 30 000 (68190 за офіційним курсом)

— списання гривневого еквівалента з рахунку покупця

Д-т 2600.980 67 770 грн.

К-т 3801.280 67 770 грн.

— комісійний дохід 0,3%

Д-т 2600.980 203,31 грн.

К-т 6114 203,31 грн.

— відображення в обліку реалізованого фінансового результату (68190 – 67770 = 420)

Д-т 6204 420 грн.

К-т 3801.280 420 грн.

3. Операція конверсії коштів за рахунками клієнта в іноземній валюті.

Банк за дорученням клієнта поповнює його рахунок у німецьких марках на суму 20000 за рахунок доларів США, що є на рахунку з метою проведення розрахунків за іноземним контрактом у німецьких марках.

Курс угоди, визначений банком, — 1.6840 (дол./марки), офіційні курси 3.6957 дол/марки і 2.2573 марка/гривні.

— зарахування 20000 нім. марок на валютний рахунок клієнта

Д-т 3800.280 20000 нім. марок

К-т 2600.280 20000 нім. марок (45 146 за офіційним курсом)

— списання еквівалентної суми доларів США з валютного рахунку клієнта (20000 : 1.684 = 11876.48)

Д-т 2600.840 11 876,48 дол. США

К-т 3800.840 118 76,48 дол. США

— відображення гривневого еквівалента валютної позиції (пам’ятаємо, що вартість придбаної іноземної валюти — визначається на рівні вартості проданої іноземної валюти, у нашому прикладі — доларів США).

Д-т 3801.840 43 891,91 грн.

К-т 3801.280 43 891,91 грн.

На кінець дня всі залишки в іноземній валюті оцінюються за офіційним курсом.

Залишок за рахунком 6204 «Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами» списується в кінці звітного періоду на рахунки фінансових результатів діяльності банку.

9.3.Характеристика поточних рахунків клієнтів в іноземній валюті

Валютообмінні операції, які банки виконують за ініціативою та за дорученням клієнтів, прийнято називати операціями роздрібного ринку. Міжбанківські угоди, за якими банки торгують валютами між собою за власною ініціативою, відносять до операцій оптового ринку. Як правило, міжбанківські угоди заключаються на умовах «спот» або «форвард». Угода «спот» — найпоширеніша операція валютного ринку. Вище вже зазначалося, що угода «спот» є контрактом на продаж або купівлю певної суми валюти за поточним курсом (спот-курс) продавця з датою розрахунків не більше двох банківських днів з дня підписання угоди. Часовий проміжок між датою угоди і датою валютування необхідний для обміну підтвердженнями про угоду між банками-учасниками, погодження місця і термінів поставки валют тощо.

За Планом рахунків для обліку операцій «спот» передбачено такі рахунки:

№ 9200 (активний) «Валюта та банківські метали, які куплені за умовами спот»;

№ 9210 (пасивний) «Валюта та банківські метали, які продані за умовами спот».

Національний банк України постійно працює над удосконаленням діючої системи обліку. Одним із напрямків такого вдосконалення є зміна положення щодо подвійного запису за позабалансовими рахунками. Так, рахунки груп: 920, 921, 935, 936 — мають кореспондувати з рахунком 9920, а не з контррахунками (9900, 9910).

Розглянемо приклад операції валютного обміну на умовах «спот» (тобто дати поставки однієї валюти та отримання другої валюти не збігаються).

На дату складання угоди необхідно внести до обліку бухгалтерські записи з відображення купленої й проданої валюти та валютної позиції: балансової та позабалансової.

Умова прикладу:

01.09.99 р. — дата угоди, за наступними умовами:

— 01.09.99 р. — поставка 10000 дол. США

— 03.09.99 р. — отримання еквівалента в гривнях (на дату підписання угоди — офіційний курс — НБУ — 4.5 дол./грн.; курс угоди — 4.6 дол./грн.

Банк може відобразити цю операцію за одним із двох можливих варіантів.

1. Відображення операції за позабалансовою позицією на дату угоди, тобто 01.09.99 р.

Д-т 9200 Валюта та банківські метали, які куплені за умовами спот 46 000 грн.

К-т 9920 Позабалансова позиція банку за іноземною валютою та банківськими металами 46 000 грн.

Одночасно:

Д-т 9920 Позабалансова позиція банку за іноземною валютою та
банківськими металами 10 000 дол. США

К-т 9210 Валюта та банківські метали, які продані за умовами спот 10 000 дол. США

— дані записи засвідчують виникнення валютної позиції на дату угоди;

— передплата (перерахування доларів США авансом), за угодою — 01.09.99 р.;

Д-т 2800.840 Дебіторська заборгованість за
операціями з купівлі іноземної валюти та дорогоцінних металів
для клієнтів 10 000 дол. США

К-т 1500.840 Кореспондентські рахунки, які відкриті в інших банках 10 000 дол. США

— отримання гривневого еквівалента та виникнення балансової валютної позиції — 03.09.99 р. (дата валютування)

Д-т 1200.980 46 000 грн.

К-т 3801.980 46 000 грн.

Одночасно

Д-т 3800.840 10 000 дол. США

К-т 2800.840 10 000 дол. США

(за курсом угоди: 4,5)

— закриття позабалансової валютної позиції:

Д-т 9210 10 000 дол. США

К-т 9920 10 000 дол. США

Одночасно

Д-т 9920 45 000 грн.

К-т 9200 45 000 грн.

Оскільки курс угоди та офіційний курс на дату валютування не збігаються (4.6 проти 4.5 грн./дол), банк проводить коригування на зміну валютного курсу

Д-т 3801.980 1000 грн.

К-т 6204 Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами 1000 грн.

Досить суттєві зміни Національний банк України планує внести в методику обліку балансових позицій. Йдеться про відміну записів за рахунками:

3800 Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів

3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів.

Така пропозиція спирається на мультивалютний режим дії всіх рахунків Плану рахунків.

Отже, за другим можливим варіантом записи за обмінною операцією «спот» проводяться наступним чином:

— за датою угоди (01.09.99 р.) відображається виникнення валютної позиції

Д-т 2800.980 46000 гривень (відстрочка поставки)

К-т 1500.840 10000 дол.

— за датою валютування — отримання гривні і закриття дебіторської заборгованості

Д-т 1200 46000 грн.

К-т 2800.980 46000 грн.

За цим методом записи за позабалансовими рахунками не проводяться.

Валютні угоди з терміном виконання понад два банківських дні називають строковими. Прикладом таких угод є форвардні угоди.

Ускладненим різновидом форвардної угоди, що поєднує купівлю та продаж іноземної валюти на умовах «спот» з одночасною відповідною операцією з продажу або купівлі за курсом «форвард» є угода «своп». Такі угоди дозволяють банку тримати свою валютну позицію закритою, а відтак, позбутися валютного ризику при зміні валютних курсів.

Заборгованість за основними сумами валюти, придбаної та проданої за угодами «форвард» обліковується за такими позабалансовими рахунками:

активними:

№ 9201 «Валюта та банківські метали, які куплені за форвардними контрактами з метою хеджування»;

№ 9202 «Валюта та банківські метали, які куплені за форвардними контрактами за іншими операціями»;

№ 9205 «Дисконт/Премія до отримання за форвардними валютними контрактами»;

№ 9206 «Хеджовані процентні доходи майбутніх періодів в іноземній валюті»;

№ 9207 «Витрати майбутніх періодів, які хеджовані»;

пасивними

№ 9211 «Валюта та банківські метали, які продані за форвардними контрактами з метою хеджування»;

№ 9212 «Валюта та банківські метали, які продані за форвардними контрактами за іншими операціями»;

№ 9215 «Дисконт/Премія до виплати за форвардними контрактами за іншими операціями»;

№ 9216 «Хеджовані процентні витрати майбутніх періодів в іноземній валюті»;

№ 9217 «Доходи майбутніх періодів, які хеджовані».

На балансовому рахунку № 3810 «Балансуючий рахунок за результатами переоцінки позабалансової позиції щодо іноземної валюти та банківських металів» — (активно-пасивний) відкривається субрахунок № 3810.01 «Нереалізований результат за форвардними угодами» для обліку результатів переоцінки форвардних угод в іноземній валюті.

За балансовим рахунком № 6204 «Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами» (активно-пасивний) відкривається субрахунок «Результат від переоцінки форвардних контрактів у іноземній валюті» — для обліку нереалізованого результату від переоцінки форвардної угоди.

Порядок бухгалтерського обліку, який застосовується при відображенні форвардних валютних контрактів, залежить від мети укладення угоди. Так, облік операцій, укладених з метою спекуляції, відрізняється від обліку форвардних угод, укладених з метою хеджування.

Правила обліку при здійсненні кожної форвардної валютної операції включають такі елементи:

• бухгалтерський облік на дату операції;
• бухгалтерський облік на дату оцінки вартості (останній день місяця);
• бухгалтерський облік на дату валютування.

Бухгалтерський облік форвардних угод з купівлі-продажу іноземної валюти, укладених з метою спекуляції, здійснюється за такими принципами:

• номінальна вартість форварду обліковується за позабалансовими рахунками;
• дисконти і премії не обчислюються та не обліковуються;
• переоцінка форвардного контракту здійснюється на кожну звітну дату (кінець місяця) з використанням форвардного курсу на період до дати виконання контракту;
• результат переоцінки відображається як дохід і показується в балансі банку у період його виникнення.

Розглянемо умовний приклад.

01.11.99 р. банк купив 10000 доларів США з метою спекуляції (курс дол./грн. = 1 : 4,5):

— на дату операції форвардний контракт початково відображається за позабалансовими рахунками, які надалі становитимуть основу для переоцінки нереалізованих зобов’язань.

Д-т 9202 Валюта та банківські метали, які куплені
за форвардними контрактами за іншими операціями 10000 дол. США

К-т 9920 Позабалансова позиція банку за іноземною валютою та
банківськими металами 10000 дол. США

та Д-т 9920 45000 грн.

К-т 9212 Валюта та банківські метали, які продані за форвардними контрактами
за іншими операціями 45000 грн.

За новими підходами НБУ щодо обліку форвардних операцій позабалансове оформлення цієї ж іноземної операції спрощується

Д-т 9202 10000 дол. США

К-т 9212 45000 грн.

Якщо форвардна угода до кінця поточного місяця не виконана, то проводиться її переоцінка. Спекулятивні форвардні валютні контракти підлягають переоцінці, виходячи із поточного форвардного курсу для терміну, що залишився до погашення контракту.

Прибуток (збиток) від переоцінки на першу звітну дату є різницею між контрактним форвардним курсом та форвардним курсом на кінець місяця. На інші звітні дати до закінчення контракту прибуток (збиток) визначається як різниця між форвардним курсом на кінець місяця та форвардним курсом на день попередньої переоцінки.

Якщо курс знижується порівняно з курсом угоди, то нереалізований фінансовий результат в обліку відображається наступним чином:

Д-т 3810 Балансуючий рахунок за результатами переоцінки позабалансової позиції щодо іноземної валюти та банківських металів

К-т 6204 Результати від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами.

У разі підвищення курсу в обліку записується зворотна проводка, тобто

Д-т 6204

К-т 3810.

На дату валютування необхідно передусім сторнувати позабалансові бухгалтерські записи, проведені за датою угоди, тобто:

Д-т 9212 45000 грн.

К-т 9202 10000 дол. США

Далі виконуються балансові бухгалтерські проведення;

Д-т 1500 10000 дол. США

К-т 3800 10000 дол. США

• за курсом угоди

та Д-т 3801 45000 грн.

К-т 1200 45000 грн.

У разі відмови НБУ від обліку операцій за рахунками 380 групи мультивалютність рахунків дозволяє провести в обліку цілком логічний запис.

Д-т 1500 10000 дол. США

К-т 1200 45000 грн.

Форвардні угоди, за якими дата угоди та дата валютування припадають на один і той самий календарний місяць, обліковуються за схемою спотової операції.

У своїй більшості банки використовують форвардні контракти за обміном іноземної валюти для хеджування від валютних ризиків.

Облік за методом хеджів не допускається «за ситуаціями» макрохеджування», коли форвардні контракти не пов’язані з конкретними активами, пасивами або іноземними капіталовкладеннями.

За умови використання форвардного контракту як хедж операції в іноземній валюті, він повинен переоцінюватися за поточним спотовим курсом, дисконт або премія у даному разі обліковуються окремо.

• Для форвардних угод з купівлі іноземної валюти за гривню з метою хеджування (у разі премії) в обліку проводяться записи:

Д-т 9202 Валюта та банківські метали, які куплені за форвардними контрактами за іншими операціями — на суму купленої іноземної валюти

К-т 9212 Валюта та банківські метали, які продані за форвардними контрактами за іншими операціями — на суму проданої гривні за спотовим курсом

К-т 9215 Дисконт (премія) до виплати за форвардними контрактами за іншими операціями — на суму премії, що є різницею між сумою угоди за спотовим та форвардним курсами.

• Форвардні угоди з купівлі іноземної валюти за гривню з метою хеджування (у разі дисконту) в обліку відображаються наступним чином:

Д-т 9202 — на суму купленої іноземної валюти

Д-т 9205 Дисконт (премія) до отримання за форвардними валютними контрактами — на суму дисконту (різниці між сумами за спотовим та форвардним курсами)

К-т 9212 — на суму проданої гривні за спотовим курсом.

У разі продажу іноземної валюти за гривню в обліку виконуються зворотні записи. Одним із прикладів застосування форвардних контрактів з метою хеджування майбутніх зобов’язань є хеджування процентних доходів або витрат в іноземній валюті.

При хеджуванні процентних доходів або витрат в іноземній валюті виконуються такі записи за позабалансовими рахунками:

— нарахування процентних витрат майбутніх періодів як хеджованих:

Д-т 9207 Витрати майбутніх періодів, які хеджовані

К-т 9920 Позабалансова позиція банку за іноземною валютою та банківськими металами

одночасно:

Д-т 9920

К-т 9216 Хеджовані процентні витрати майбутніх періодів в іноземній валюті.

Отже, рахунок № 9207 призначений для облікування процентів, які повинні бути сплачені за отримані кредити або депозити в іноземній валюті, але ще не нараховані та є предметом хеджування (тому, що куплені на строк).

За дебетом рахунку проводяться суми ще не відображених в балансі нарахованих витрат за процентами до виплати на дату укладення угоди хеджування. Відповідно, за кредитом проводяться суми процентів, які переносяться на рахунки витрат на час їх нарахування.

Зрозуміло, що за назвою пасивного рахунку № 9216 визначається його призначення: облік сум процентів, які повинні бути сплачені за кредити в іноземній валюті, але ще не нараховані, отже, не відображені на відповідних балансових рахунках і які є предметом хеджування.

Операція з купівлі форвардного контракту з метою хеджування майбутніх процентних виплат в обліку супроводжується записами:

• у разі купівлі валюти з дисконтом

Д-т 9201 Валюта та банківські метали, які куплені за форвардними контрактами з метою хеджування

К-т 9920 Позабалансова позиція банку за іноземною валютою та банківськими металами

та одночасно

Д-т 9920

К-т 9211 Валюта та банківські метали, які продані за форвардними контрактами з метою хеджування

К-т 9215 Дисконт/Премія до виплати за форвардними контрактами;

• у разі купівлі валюти з премією

Д-т 9201 Валюта та банківські метали, які куплені за форвардними контрактами з метою хеджування

Д-т 9205 Дисконт/Премія до отримання за форвардними валютними контрактами з метою хеджування

К-т 9920

та Д-т 9920

К-т 9211 Валюта та банківські метали, які продані за форвардними контрактами з метою хеджування.

Отже, рахунки 9205, 9215 призначено для обліку неамортизованої різниці між спотовим та форвардним курсом іноземної валюти за форвардним контрактом валютного обміну, який укладений з метою хеджування.

Наприкінці кожного місяця при нарахуванні сум процентних витрат у балансі ця частина списується з позабалансових рахунків № 9207, 9217 зворотними проведеннями.

При хеджуванні нарахованих доходів майбутніх періодів здійснюються зворотні записи щодо проведених раніше за рахунками № 9206, 9216.

Для інструментів, визначених як хеджі майбутніх зобов’язань, доходи та витрати від переоцінки курсових різниць форвардних контрактів відстрочуються і обліковуються як результати діяльності лише тоді, коли це майбутнє зобов’язання виконується.

Такий підхід застосовується тому, що нереалізовані прибутки (збитки) за позабалансовими зобов’язаннями не визнаються у бухгалтерському обліку при визначенні доходу банку.

Наприклад, банк повинен сплатити проценти за отриманий кредит у сумі 5000 доларів США через 7 місяців. Паралельно банк укладає форвардний контракт на купівлю 5000 дол. США через сім місяців (проводиться хеджування майбутніх зобов’язань).

Переоцінка ще не нарахованих процентів за отриманими кредитами та переоцінка форвардного контракту на суму, що відповідає сумі ще не нарахованих процентів, не відноситься на балансові рахунки.

За наведеною умовою проведемо бухгалтерські проведення, зазначивши, що форвардний контракт на купівлю 5000 дол. США фіксує курс дол./грн.: 1 : 4,6.

• нарахування процентних доходів:

Д-т 9207 Витрати майбутніх періодів, які хеджовані 23000 грн.

К-т 9920 Позабалансова позиція банку за іноземною валютою та банківськими металами 23000 грн.

одночасно:

Д-т 9920 5000 дол. США

К-т 9216 Хеджовані процентні витрати майбутніх періодів в іноземній
валюті 5000 дол. США

• операція форвард

Д-т 9201 Валюта та банківські метали, які
куплені за форвардними контрактами з метою хеджування 5000 дол. США

К-т 9920 5000 дол. США

одночасно:

Д-т 9920 23000 грн.

К-т 9211 Валюта та банківські метали, які продані
за форвардними контрактами з метою хеджування 23000 грн.

У кінці кожного місяця необхідно проводити в обліку операцію з нарахування процентів за отриманим кредитом:

умовно припускаємо, що за даним кредитом банк повинен нарахувати 715 доларів США як проценти за користування кредитом. Отже, в облік заносяться бухгалтерські проведення

Д-т 3800 Позиція банку щодо іноземної валюти
та банківських металів 715 дол. США

К-т 1628 Нараховані витрати за кредитами,
які отримані від інших банків 715 дол. США

Д-т 7016 Процентні витрати за іншими короткостроковими кредитами інших банків 3289 грн.

К-т 3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів 3289 грн.

Лише тепер на позабалансових рахунках необхідно провести наступні записи:

Д-т 9216 Хеджовані процентні витрати майбутніх періодів в іноземній валюті 715 дол. США

К-т 9920 Позабалансова позиція за іноземною
валютою та банківськими металами 715 дол. США

та Д-т 9920 3289 грн.

К-т 9207 Витрати майбутніх періодів, які хеджовані 3289 грн.

Облік власних операцій комерційного банку

Корпоративні картки VISA випускаються чотирьох типів: CLASSIC, GOLD, BUSINESS, ELEKTRON. Юридична особа визначає держателів карток і завіряє підписом керівника та печаткою заяви держателів, що подається до банку.

Відповідальний виконавець за картками готує довідку щодо платоспроможності юридичної особи. Ця довідка передається відповідальному працівнику відділу банківської безпеки для підготовки відповідного висновку.

За умови депозитного внеску у валюті депозитний рахунок відкриває відповідальний працівник валютного відділу, якщо ж внесок робиться у гривнях — то працівник операційного відділу. У будь-якому разі банк повідомляє податкову інспекцію про відкриття депозитного рахунку юридичній особі.

Заява клієнта на переказ загальної суми початкового і депозитного внеску в іноземній валюті оформлюється після отримання висновку підрозділу безпеки банку. За умови, що основний валютний рахунок клієнта відкритий в іншому банку, відповідальний працівник повідомляє клієнту реквізити «Зведеного рахунку під картки» для перерахування коштів початкового і депозитного вкладу. При відсутності коштів на валютному рахунку клієнт може купити їх на Міжбанківській валютній біржі.

Нараховані проценти за депозитними вкладами юридичних осіб в іноземній валюті зараховуються валютним відділом на основні валютні рахунки конкретних клієнтів.

Виготовлені корпоративні картки та ПІН — коди, видаються держателям під розписку при наданні держателем доручення (завіряється підписами керівника та головного бухгалтера юридичної особи, що уклала угоду, та печаткою).

Таке ж доручення подається при отриманні уповноваженим представником клієнта виписки з картрахунку.

Пластикові платіжні картки не належать до валютних цінностей, які підлягають декларуванню згідно із затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 748 від 15.07.97 р. «Переліком відомостей, що оголошуються громадянами у разі переміщення ними через митний кордон України товарів та інших предметів».

Держателям пластикових платіжних карток надається змога проводити сплату за товари, послуги та отримувати готівкові
кошти (зазначено у «Положенні про впровадження пластикових карток міжнародних платіжних систем у розрахунках за товари, надані послуги та при видачі готівки», затвердженому постановою Правління НБУ від 24.02.97 за № 37).

За обліком операцій з пластиковими платіжними картками застосовуються рахунки:

№ 1001 «Банкноти та монета в касі банку»

№ 1002 «Банкноти та монета в касі безбалансових установ банку»

№ 2809 «Інша дебіторська заборгованість за операціями з клієнтами банку» (окремий субрахунок «Розрахунки готівкою з держателями платіжних карток»)

№ 2924 «Транзитний рахунок за операціями з платіжними картками»

№ 3548 «Дебіторська заборгованість за фінансові послуги, які надані банком»

№ 3578 «Інші нараховані доходи»

№ 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів»

№ 3801 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів»

№ 2603 «Розподільчі рахунки суб’єктів господарської діяльності»

№ 6110 «Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування клієнтів»

№ 6119 «Інші комісійні доходи за операціями з клієнтами».

За операціями з картками VISA в обліку проводяться такі записи:

— видача готівки за карткою відповідно до видаткового валютного ордера, наприклад 100 дол. США

Д-т 2809 100 дол. США

К-т 1001 100 дол. США

— виписується меморіальний ордер на суму комісії, що підлягає стягненню з карткового рахунку відповідно до тарифів, затверджених банком (умовно у прикладі — це 1 дол. США, курс 1 : 4.6 дол./грн.).

Д-т 3578	1 дол. США	Д-т 3801	4.6 грн.
К-т 3800	1 дол. США	К-т 6110	4.6 грн.

— сума відшкодування (101 дол. США) зараховується на такі рахунки

• Д-т Валютний рахунок клієнта 101 дол. США

К-т 2924 101 дол. США

• Д-т 2924 1 дол. США

К-т 3578 1 дол. США

• Д-т 2924 100 дол. США

К-т 2809 100 дол. США

— видача готівки держателям карток VISA можлива через відділ вкладних операцій за умови дотримання належного контролю, правильного документарного оформлення первинних документів та у присутності не менше двох працівників банку;

• отримання касиром у підзвіт валютних коштів

Д-т 1002

К-т 1001

• видатковий валютний ордер виписується відповідальним працівником сектора вкладних операцій на ім’я держателя картки і обов’язково завіряється контрольним підписом посадової особи банку, відтак складається бухгалтерське проведення

Д-т 2809

К-т 1002

Касир оформлює платіжну квитанцію (Сліп) з картки VISA, що пред’явлена держателем;

• після видачі готівки виписується меморіальний ордер на суму комісії із відображенням бухгалтерських записів

Д-т 3578 1 дол. США

К-т 3800 1 дол. США

одночасно

Д-т 3801 4.6 грн.

К-т 6110 4.6 грн.

• сума відшкодування в обліку показується аналогічно:

Д-т Валютний рахунок клієнта 101 дол. США

К-т 2924 101 дол. США

Д-т 2924 1 дол. США

К-т 3578 1 дол. США

Д-т 2924 100 дол. США

К-т 2809 100 дол. США

Видаткові валютні ордери за готівкою, виданою касиром держателям карток, є підставою для звіту касира наприкінці робочого дня;

— одержані виготовлені картки записуються за рахунком 9821 «Бланки суворої звітності» за оцінкою 1 гривня — 1 картка

Д-т 9821

К-т 9910

За рахунком 9821 обліковуються також ПІН — коди за пластиковими картками.

Значного поширення за останній час набули операції банків з реалізації дорожніх чеків. В Україні продаються три види цих чеків: American Express, Thomas Cook, VISA.

Бухгалтерський облік даних операцій розглянемо за окремими їх складовими:

1. Облік дорожніх чеків, взятих на реалізацію.

• Облік бланків дорожніх чеків

Д-т 9819 Інші цінності і документи

К-т 9910 Контррахунок

• Продаж чеків приватній особі

Д-т 1001 Банкноти та монети в касі банку

К-т 1919 Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками

одночасно чеки списуються з позабалансових рахунків:

Д-т 9910

К-т 9819

• Продаж чеків філії банку:

Д-т 3901 Рахунки, які відкриті для установ банку, які розташовані в Україні

К-т 1919 Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками

одночасно чеки списуються з позабалансових рахунків:

Д-т 9910

К-т 9819.

• Перерахування коштів, отриманих від реалізації дорожніх чеків до іноземного банку:

Д-т 1919 Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками

К-т 1500 Кореспондентські рахунки, які відкриті в інших банках.

2. Облік операцій з купівлі дорожніх чеків для реалізації клієнтам.

• Перерахування банком коштів за придбані чеки:

Д-т 1811 Дебіторська заборгованість за операціями з готівкою

К-т 1500 (3901).

• Зарахування чеків до каси банку:

Д-т 1011 Дорожні чеки в касі банку

К-т 3739 Транзитний рахунок за іншими розрахунками.

• Продаж чеків клієнту:

Д-т 1001 Банкноти та монета в касі банку

К-т 3739.

• Після оформлення чека:

Д-т 3739

К-т 1011 Дорожні чеки в касі банку.

• Продаж чеків філії банку:

— перерахування коштів філією:

Д-т 3901 Рахунки, що відкриті для установ банку, які розташовані в Україні

К-т 1911 Кредиторська заборгованість за операціями з готівкою

— при отриманні коштів банк видає чеки з каси уповноваженій особі філії, про що складається проведення

Д-т 1911

К-т 1011 Дорожні чеки в касі банку.

3. Оплата дорожніх чеків приватним особам.

• Прийом чека до каси банку та видача готівки приватній особі.

Д-т 1011 Дорожні чеки в касі банку

К-т 3739 Транзитний рахунок за іншими розрахунками

одночасно виконується запис за позабалансовими рахунками:

Д-т 9910 Контррахунок

К-т 9831 Документи і цінності, відіслані на інкасо.

• Виплата коштів клієнту

Д-т 2809 Інша дебіторська заборгованість за операціями з клієнтами банку

К-т 1001 Банкноти та монета в касі банку.

У разі проведення філіями операцій з чеками через головний банк ним стягується комісія до отримання філією покриття з іноземного банку.

Суми комісій філія відносить на рахунки витрат:

Д-т 7180 Комісійні витрати за операціями з філіями та іншими установами банку

К-т 3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів

Д-т 3800 Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів

К-т 3900 Рахунки, що відкриті в установах банку, які розташовані в Україні.

Бухгалтерський облік кредитів, отриманих від Національного банку України за рахунок коштів міжнародних організацій.

Розглянемо приклад.

Укладено довгострокову кредитну угоду № 1 між банком «АКБ» та НБУ на суму 1000 доларів США, за умовою якої комісія у розмірі 1% від суми кредиту сплачується під час видачі кредиту шляхом утримання її від загальної суми кредиту.

За аналогічними умовами укладено кредитну угоду № 2 між банком «АКБ» та його клієнтом «С» на суму 1000 дол. США з одночасним утриманням комісії у розмірі 1% від суми кредиту.

• За кредитною угодою № 1 виконуються такі проведення
• Надання кредиту з одночасним утриманням комісії у розмірі 1% від суми кредиту:

Д-т 1500 Кореспондентські рахунки, які
відкриті в інших банках 990 дол. США

Д-т 7101 Комісійні витрати на кредитне
обслуговування 10 дол. США

К-т 1325 Довгострокові кредити, які отримані
за рахунок коштів міжнародних
фінансових організацій 1000 дол. США

• Повернення кредиту у визначений кредитною угодою термін:

Д-т 1325 Довгострокові кредити, які отримані
за рахунок коштів міжнародних
фінансових організацій 1000 дол. США

К-т 1500 Кореспондентські рахунки, які
відкриті в інших банках 1000 дол. США

• За кредитною угодою № 2 виконуються такі проведення.
• Надання кредиту з одночасним утриманням комісії у розмірі 1% від суми кредиту:

Д-т 2055 Довгострокові кредити суб’єктам
господарської діяльності за експорт-
но-імпортними операціями 1000 дол. США

К-т 2600 Поточні рахунки суб’єктів
господарської діяльності 990 дол. США

К-т 6101 Комісійні доходи від кредитного
обслуговування 10 дол. США

• Погашення кредиту згідно з кредитною угодою:

Д-т 2600 Поточні рахунки суб’єктів
господарської діяльності 1000 дол. США

К-т 2055 Довгострокові кредити суб’єктам
господарської діяльності за експорт-
но-імпортними операціями 1000 дол. США

У випадку, коли суми комісій суттєві, їх необхідно відображати за рахунками витрат майбутніх періодів та доходів майбутніх періодів, які протягом строку дії кредитної угоди повинні бути повністю замортизовані.

Облік операцій за внесками в іноземній валюті до статутного фонду.

Розглянемо умовний приклад.

Відповідно до підписаного установчого договору статутний капітал визначено в сумі 5040.000 гривень. Курс долара США щодо гривні на дату підписання установчого договору — 3.6 (статутний фонд у доларовому вираженні — 1.400.000 доларів США). На дату першого внеску курс становить 3.7 грн. (сума першого внеску 700000 доларів США), на дату реєстрації — 3.8 грн., на дату остаточного внеску — 3.9 грн.

З 1 січня 1999 року Національним банком України до діючого Плану рахунків внесено суттєві зміни та уточнення. Виходячи з того, що облікова політика банку затверджується на поточний рік (йдеться про 1999 рік), вимоги міжнародних стандартів бухгалтерського обліку ці зміни не порушують.

Виконуючи бухгалтерські записи за наведеними прикладами, згадаємо ще раз ці зміни:

• група рахунків 353 «Розрахунки з акціонерами» вилучається

— у групі рахунків 500 «Статутний капітал банку» назва та призначення рахунку № 5000 «Сплачений зареєстрований статутний капітал» викладається у такій редакції:

№ 5000 «Зареєстрований статутний капітал банку».

Призначення рахунку: облік зареєстрованого розміру статутного капіталу банку. Облік акцій ведеться за номінальною вартістю. За кредитом рахунку проводяться суми збільшення зареєстрованого статутного капіталу: за дебетом рахунку — суми його зменшення або суми несплаченого у встановлений термін зареєстрованого капіталу.

Пасивний рахунок № 5001 «Несплачений зареєстрований статутний капітал банку змінюється на контрпасивний. За дебетом рахунку проводяться суми зареєстрованого, але несплаченого статутного капіталу в кореспонденції з рахунком № 5000, а за кредитом — суми сплаченого або несплаченого у встановлений термін зареєстрованого капіталу.

В цілому призначення рахунку № 5010 «Емісійні різниці» зберігається, але додатково за цим рахунком обліковуються позитивні різниці між курсами на дату підписання установчого договору та дату відображення в балансі банку гривневого еквівалента внеску в іноземній валюті до статутного капіталу.

З урахуванням перелічених змін проведемо в обліку бухгалтерські записи за наведеною вище умовою:

— після реєстрації на суму зареєстрованого та фактично сплаченого внеску

Д-т 1500 Кореспондентські рахунки, які відкриті в інших банках, 700000 дол. США у гривневому еквіваленті та датою реєстрації ця сума складає 2660.000/курс 3.8

К-т 5000 Зареєстрований статутний капітал
банку 2520000 грн.

(за вартістю валюти на дату підписання установчого договору:
3.6 · 700000).

К-т 5010 Емісійні різниці 140000 грн.

(140000 грн. — це різниця між вартістю іноземної валюти між датами підписання установчого договору та датою реєстрації).

— на суму зареєстрованого, але не здійсненого внеску до статутного фонду

Д-т 5001 Несплачений зареєстрований статутний капітал банку 2520000 грн.

К-т 5000 Зареєстрований статутний капітал банку 2520000 грн.

Таблиця 9.1