Облік депозитних операцій

12

Облік у банках, конспкт лекцій

Тема 7: Облік депозитних операцій

7.1.Характеристика депозитних рахунків

7.2.Облік депозитів (залучених вкладів) у банку

7.3.Облік нарахованих та сплачених доходів та витрат за депозитними операціями

7.4.Порядок відкриття строкових та ощадних депозитних рахунків

7.1.Характеристика депозитних рахунків

Для успішної діяльності комерційних банків у конкурентному середовищі неодмінно слід нарощувати обсяги активних операцій, оскільки саме завдяки їм отримується прибуток, а отже, зрештою збільшується капітал банку. Проте власних коштів банку відчутно бракує для розширення кредитних вкладень, проведення операцій на фондовому, фінансовому та валютному ринках.

Левову частку потреби в грошових ресурсах банки покривають за рахунок залучених коштів. Традиційно найбільша частка у структурі залучених коштів припадає на депозити. Операції із
залучення банком коштів на депозит є пасивними депозитними операціями. Але депозитна операція може дати банку прибуток за умови, що вона здійснена як активна, тобто операція з розміщення банком коштів на депозит. Активними є депозитні операції тільки на міжбанківському ринку. Отож депозитом вважають залучені або розміщені кошти на визначених угодою умовах повернення з виплатою (сплатою процентів) або на безпроцентній основі, які не забезпечені з боку банку будь-якою власністю чи гарантіями.

Депозитні операції поширені в банківській діяльності. Їх можна вважати також суто банківськими операціями.

7.2.Облік депозитів (залучених вкладів) у банку (Бухгалтерський облік номіналу депозиту та нарахування процентів за депозитом)

Бухгалтерський облік депозитних операцій грунтується на загальноприйнятих у міжнародній практиці принципах: безперервності діяльності установи банку; стабільності правил бухгалтерського обліку; обережності; нарахування доходів та видатків (поділ звітних періодів); дати операції, окремого відображення активів та пасивів; переваги змісту над формою; оцінки активів та пасивів.

Облік операцій із залучення, розміщення, погашення депозитів, нарахування та списання (отримання) витрат (доходів) за ними здійснюється відповідно до інструкції з бухгалтерського обліку депозитних операцій установ комерційних банків України, що затверджена Постановою Правління Національного банку України 20.08.99 р. за № 418. Зазначена Інструкція визначає порядок обліку міжбанківських депозитів, депозитів суб’єктів господарської діяльності та фізичних осіб до запитання, короткострокових, довгострокових та гарантійних. Відповідно до діючого Плану рахунків виокремлюються окремі групи рахунків для обліку перелічених категорій депозитів.

За строками використання коштів депозити поділяються на:

  • депозити до запитання;
  • депозити на визначений строк (строкові).

До депозитів до запитання відносяться залишки тимчасово вільних коштів клієнтів банку на кореспондентських і поточних рахунках, а також кошти бюджету і позабюджетних фондів. Зазначені рахунки відкриваються відповідно до вимог Інструкції «Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті», що затверджена Постановою Правління Національного банку України від 18.12.98 р. за № 527. Депозит враховується на всю суму його номіналу на депозитному рахунку до моменту погашення.

Залежно від методу виплати процентів за депозитами,

  • за період або
  • на період (авансом)

змінюється сума депозиту і сума, що надходить від депонента. В будь-якому разі номінальна сума депозиту і сума, що враховується на депозитному рахунку, збігаються.

За умовами виплати процентів «за період», сума сплачується періодично або в кінці строку, що визначений депозитним договором. Отже, на дату залучення коштів виконується бухгалтерське проведення:

Д-т Поточний рахунок клієнта (кореспондентський рахунок, каса, депозитний рахунок)

К-т рахунки депозитів

Проценти авансом сплачуються одночасно із внесенням коштів на депозит, саме тому номінал депозиту буде перевищувати суму, отриману від депонента на суму сплачених авансом процентів. Отже, на дату залучення депозиту виконується таке бухгалтерське проведення:

  • на суму отриманих коштів

Д-т Каса (поточний рахунок, кореспондентський рахунок)

  • на суму сплачених процентів авансом

Д-т Витрати майбутніх періодів

  • на суму номіналу

К-т Депозитні рахунки.

7.3.Облік нарахованих та сплачених доходів та витрат за депозитними операціями

Кошти на депозит залучаються за процентною ставкою, що зазначається в депозитній угоді. Як правило, для розрахунку суму нарахованих процентів, комерційні банки використовують номінальну або фактичну процентну ставку.

При використанні номінальної процентної ставки сума процентів за депозитом розраховується шляхом множення номіналу депозиту на процентну ставку, зазначену у депозитному договорі.

За допомогою фактичної процентної ставки сума процентів визначається за певний період з урахуванням раніше сплачених процентів. Розрахунок виконується із застосуванням номінальної процентної ставки до номіналу депозиту, збільшеного на суму раніше сплачених процентів.

Незалежно від методу накопичення процентів, загальна їх нарахована сума не змінюється на дату закінчення дії депозитного договору.

Облік процентів за депозитами здійснюється за принципом нарахування та відповідності з використанням рахунків «Нарахованих витрат» чинного плану рахунків, про що в обліку виконується проведення:

Д-т Рахунки процентних витрат

К-т Рахунки нарахованих витрат.

Якщо дати нарахування і сплати процентів збігаються (наприклад, за депозитами овернайт), то банк (за умови, що це передбачено внутрішньою обліковою політикою) може безпосередньо відносити відповідну суму процентів на рахунки витрат. У цьому випадку в обліку виконується проведення:

Д-т Рахунки процентних витрат

К-т Поточний рахунок клієнта.

Сплачені авансом проценти не рідше одного разу на місяць упродовж дії депозитного договору амортизуються з віднесенням відповідної суми на процентні витрати. Йдеться про бухгалтерський запис:

Д-т Рахунки процентних витрат

К-т Витрати майбутніх періодів.

У разі неотримання депонентом належних сум процентних виплат по закінченні дії депозитного договору, сума процентів приєднується до депозиту (можливо враховувати цю суму і за рахунками нарахованих витрат).

Раніше, під час розгляду питання про нарахування процентів за кредитними операціями зазначалося, що цю роботу виконують працівники кредитного або фінансового підрозділів банку. Ця практика поширюється і на операції з нарахування процентів за депозитами. Оскільки бухгалтерія несе відповідальність за достовірність інформації, що включена до фінансової звітності, працівники мають володіти методикою нарахування процентів принаймні із суто практичного боку. Застосування методу нарахування, що є основоположним при підготовці фінансової звітності, діє в межах принципів відповідності та обережності. Це означає, що в наказі банку про затвердження облікової політики на відповідний фінансовий рік має передбачатись проведення перевірки нарахування процентів за депозитами та достовірності записів за рахунками бухгалтерського обліку. Така перевірка проводиться працівниками бухгалтерії, до службових обов’язків яких не входить нарахування процентів.

Для розуміння методики розрахунку треба усвідомити, що обчислення процентів за допомогою номінальної процентної ставки (метод рівних частин) веде до того, що витрати банку в окремі періоди будуть викривлені відносно поточної вартості сумарних зобов’язань за депозитом, що включають номінал та проценти. Це певною мірою порушує вимоги принципу відповідності.

Розрахунок процентних виплат із застосуванням фактичної процентної ставки (актуарний метод) дозволяє розподіляти витрати з огляду на поточну вартість депозиту в окремі періоди. Очевидна перевага полягає в тому, що фактичні витрати банку відповідають сумам зобов’язань за депозитом (включаючи проценти) у кожному періоді. Тому вартість депозитних ресурсів, яка обчислюється як відношення процентних виплат до сумарних зобов’язань за депозитом, залишається незмінною.

Розглянемо приклади.

  • Банк залучає депозит обсягом 10 000 грн. на 6 місяців за річною ставкою 40% з виплатою процентів при погашенні, нарахування яких проводиться щомісячно. При визначенні кількості днів дії депозиту розрахунок виконується за методом «30/360», а отже, сума процентів за 6 місяців досягне 2000 грн.

Розрахунок: .

У разі застосування номінальної ставки та щомісячного нарахування процентів витрати банку щоразу збільшуватимуться на 333 грн.

Розрахунок: .

Як бачимо, система розрахунків доволі проста, проте похибка існує. На підтвердження цьому розглянемо розрахунок із використанням фактичної ставки, за якою майбутні сплачені суми обчислюються за формулою:

, (7.1)

де P — сума номіналу депозиту;

In — сума майбутнього платежу наприкінці періоду n;

i — річна процентна ставка;

n — період здійснення платежу у річному обчисленні.

Не виключено, що депозитна операція відображатиметься лише двома потоками, а саме:

  • залучення депозиту;
  • сплата номіналу депозиту та процентів.

У цьому разі фактична річна процентна ставка обчислюється за формулою

, (7.2)

де S — нарощена сума депозиту наприкінці періоду n, тобто номінал депозиту, а також проценти;

Р — сума номіналу депозиту;

n — строк депозиту у річному обчисленні.

Отже, сума нарахованих процентів за депозитом при застосуванні фактичної річної процентної ставки обчислюється за формулою

, (7.3)

де I — сума процентів за поточний період;

S — нарощена сума депозиту наприкінці попереднього періоду (номінал депозиту та проценти);

і — річна фактична процентна ставка;

n — кількість періодів нарахування процентів за депозитом.

Зауважимо, що процентна ставка і період депозиту мають бути приведені до однієї бази (рік, квартал, місяць).

Повернемося до умови прикладу. Фактична процентна ставка, обчислена за формулою (7.2), становить 44% річних. Справді:

.

Витрати, грн., за депозитом щомісячно розраховуватимуться так:

За 1-й місяць:

грн.;

за 2-й:

грн.;

за 3-й — 327,87 грн.;

за 4-й — 337,98 грн.;

за 5-й —348,41 грн.;

за 6-й —359,16 грн.

Використання актуарного методу на відміну від методу рівних частин забезпечує відображення реального поступового збільшення витрат банку до зростаючого розміру зобов’язань банку за депозитом. Ставка витрат (2,99%) залишається незмінною.

Результати обчислень подамо у вигляді табл. 7.1.

Таблиця 7.1

ПРОЦЕНТНІ ВИДАТКИ, ГРН., ЗА ДЕПОЗИТНОЮ ОПЕРАЦІЄЮ

Період
(місяць)

Сума
витрат за нарахованими процентами за методом рівних частин

Сума
зобов’язань банку
за методом
рівних частин

Ставка, %, витрат до сумарних зобов’язань за методом рівних
частин

Сума витрат за процентами, обчисленими
актуарним методом

Сума зобов’язань банку
за актуарним методом

Ставка, %, вит-
рат, до зобов’я-
зань за актуар-
ним методом

1-й

333,33

10333,33

3,23

308,53

10308,53

2,99

2-й

333,33

10666,66

3,12

318,05

10626,58

2,99

3-й

333,33

11000,00

3,03

327,87

10954,45

2,99

4-й

333,33

11333,33

2,94

337,98

11292,43

2,99

5-й

333,33

11666,67

2,86

348,41

11640,84

2,99

6-й

333,33

12000,00

2,78

359,16

12000,00

2,99

Досить поширеною є методика розрахунку процентів за депозитом із щоквартальною їх капіталізацією. Припустимо, що банк залучає депозит фізичної особи обсягом 50 000 грн. на 6 місяців за ставкою 42% річних із капіталізацією процентів щоквартально.

Проценти нараховуються в останній день місяця. Кількість днів у розрахунку береться за методом «30/360».

При капіталізації проценти щоквартально зараховуються на депозитний рахунок. Наступне нарахування процентів проводиться на суму депозиту, збільшену на суму нарахованих процентів.

Беручи до уваги ці пояснення, проведемо розрахунок і отримані результати подамо у вигляді табл. 7.2.

Таблиця 7.2

РОЗРАХУНОК ПРОЦЕНТНИХ ВИПЛАТ
ПРИ КАПІТАЛІЗАЦІЇ ПРОЦЕНТІВ

Період
(місяць)

Номінал
депозиту, грн

Ставка, %

Метод підрахунку днів

Сума процентних виплат, грн.

1-й

50000

42

30 / 360

1750

2-й

50000

42

30 / 360

1750

3-й

50000

42

30 / 360

1750

4-й

55250

42

30 / 360

1933,75

5-й

55250

42

30 / 360

1933,75

6-й

55250

42

30 / 360

1933,75

Усього нараховано процентів на суму 11051,25 грн. Отже, сума депозиту при погашенні, включаючи нараховані проценти, становить 61051,25 грн.

Розрахунок: (50000 + 11051,25) = 61051,25 грн.

Фактична процентна ставка, % (річних):

Отже, фактична процентна ставка вища за ту, яку передбачено угодою. За формулою обчислимо проценти актуарним методом за кожний місяць дії депозитної угоди (табл. 7.3).

Таблиця 7.3

ВИТРАТИ, ГРН., ЗА НАРАХОВАНИМИ ПРОЦЕНТАМИ
ПРИ ВИКОРИСТАННІ АКТУАРНОГО МЕТОДУ

Період (місяць)

Нарощена
сума депозиту

Витрати
за процентами

1-й

1692

2-й

51692

1749

3-й

53441

1809

4-й

55250

1870

5-й

57120

1933

6-й

59053

1998

Усього

11 051

У наведеному прикладі бухгалтерські проведення відображаються за рахунками так.

 При залученні депозиту:

Д-т Каса (поточний рахунок клієнта) 50000 грн.

К-т 2630 Короткострокові депозити
фізичних осіб 50000 грн.

 У разі застосування методу рівних частин наприкінці кожного місяця І кварталу банк проводить операцію з нарахування процентів за депозитом:

Д-т 7041 Процентні витрати за строковими
коштами, які отримані від фізичних осіб 1750 грн.

К-т 2638 Нараховані витрати за строковими
коштами фізичних осіб 1750 грн.

 При застосуванні актуарного методу до витрат банку щомісяця відносяться суми нарахованих процентів, зазначених у табл. 11.3.

 Протягом 1-го, 2-го та 3-го місяця дії депозитної угоди на витрати відповідно відносять: 1692, 1749, 1809 гривень, про що в обліку здійснюють проведення:

Д-т 7041

К-т 2638.

 За правилами актуарного методу та враховуючи положення даної депозитної угоди, щоквартально банк капіталізує нараховані за три місяці суми процентів, про що вноситься запис у систему бухгалтерського обліку:

Д-т 2638 Нараховані витрати за строковими
коштами фізичних осіб 5250 грн.

К-т 2630 Короткострокові депозити фізичних осіб 5250 грн.

Наприкінці четвертого місяця проценти нараховуються з огляду на нарощену суму депозиту (номінал та суми процентів, нарахованих за попередні 3 місяці).

У наступних місяцях дії депозитної угоди бухгалтерські записи з нарахування відсотків та їх капіталізація аналогічні попереднім.

Облік операцій зі сплати та погашення депозиту

Проценти за депозитом можуть сплачуватись:

  • при погашенні депозиту;
  • періодично;
  • авансом, тобто при внесенні коштів на депозит.

При сплаті процентів на дату погашення депозиту в обліку здійснюється проведення:

 На суму процентів

Д-т Рахунки нарахованих витрат за депозитами

 на суму номіналу депозиту

Д-т Рахунки депозитів

 на загальну суму депозиту

К-т Поточний рахунок депонента, каса або кореспондентський рахунок в НБУ.

Зрозуміло, що згідно з таким проведенням бухгалтерського обліку записується загальна сума нарахованих процентів за весь період дії депозитної угоди з використанням будь-якого методу, наприклад, рівних частин чи актуарного.

Розрахунки, виконані за попереднім прикладом, свідчать, що загальна сума нарахованих процентів на дату закінчення дії депозитної угоди при застосуванні будь-якого із запропонованих методів є незмінною — становить 11051 грн. Інша річ, що сума нарахованих процентів із застосуванням різних методів спричинює не завжди рівномірне навантаження на загальні витрати банку за періодами дії депозитної угоди, а отже, порушується механізм дії принципу відповідності. Якщо депонент не запитає депозит по закінченні дії депозитної угоди, суму процентів буде приєднано до депозиту та переобліковано на рахунок «Кошти до запитання», відкритий на ім’я депонента, зазначеного в депозитній угоді, термін дії якої закінчився.

При сплаті нарахованих процентів періодично щоразу після дати їх нарахування в банку виконується бухгалтерське проведення:

Д-т Нараховані витрати за депозитом

К-т Поточний рахунок, каса або кореспондентський рахунок.

Що ж до обраної методики капіталізації процентів, то банк періодично перераховує нараховані суми на депозитні рахунки, тобто нарощує депозит.

Застосування комерційним банком одного із двох наведених можливих варіантів сплати процентів свідчить, що згідно з обліковою політикою банку пріоритетним узято метод сплати процентів «за період». Цей метод впливає на систему обліку і номіналу депозиту .

Третій можливий варіант сплати процентів за депозитом — авансом, тобто в момент внесення коштів депонентом на депозит. Цей метод називають методом виплати процентів на період.

Розглянемо приклад.

01.07 банк залучає депозит обсягом 10 000 грн. на 2 місяця за ставкою 42% річних з виплатою процентів авансом, нарахування яких здійснюється останнього дня місяця. Кількість днів депозитної угоди визначається за методом «30 / 360».

 За два місяці (60 днів) має бути нараховано процентів за даною депозитною угодою на суму 700 грн.

Розрахунок:.

 Депонент вносить на депозитний рахунок 9300 грн. (10000 – 700).

 Фактичну процентну ставку обчислюємо за формулою

(див. пояснення до формули (11.2)).

При застосуванні фактичної процентної ставки банк відносить до витрат такі суми.

1-го місяця — 343,65 грн.

Розрахунок: ;

 2-го місяця — 356,35 грн.

Розрахунок .

Облік номіналу депозиту супроводжується бухгалтерським проведенням:

Д-т Каса, поточний рахунок клієнта або
кореспондентський рахунок банку в НБУ 9300 грн.

Д-т 3500 Витрати майбутніх періодів 700 грн.

К-т 2630 Короткострокові депозити фізичних осіб 10 000 грн.

Тепер зрозуміло, що сума, яка обліковується як витрати майбутніх періодів, має бути замортизована за два місяці дії депозитної угоди за методом, що його обрано обліковою політикою (рівномірний або актуарний).

  • У разі застосування методу рівних частин як за 1-й, так і за 2-й місяць на витрати відноситиметься сума нарахованих процентів 350 грн., про що в обліку здійснюється проведення:

Д-т 7041 Процентні витрати за строковими коштами,
які отримані від фізичних осіб 350 грн.

К-т 3500 Витрати майбутніх періодів 350 грн.

 Таке бухгалтерське проведення щодо нарахованих сум процентів здійснюється й у разі застосування актуарного методу. Проте слід узяти до уваги ось що:

 у 1-му місяці на витрати відноситься 343,65 грн.

 у 2-му — 356,35 грн.

Закономірно поставити запитання: як банк страхує себе від втрат при можливих змінах процентних ставок на міжбанківських ринках?

Це можливо за умови застосування плаваючої процентної ставки при залученні депозиту, що дозволяє застосовувати також середньозважену процентну ставку з урахуванням тих процентних ставок, що діяли впродовж періоду, за який проводиться нарахування процентів.

Для прикладу визначимо такі умови.

  • Нарахування процентів за депозитом здійснюється за плаваючою ставкою, що змінюється відповідно до облікової ставки НБУ.
  • Облікова ставка НБУ протягом терміну дії депозитної угоди з 1.03 по 1.06 змінювалася так:

з 01.03—15.03 — 41%;

з 16.03—05.04 — 45%;

з 06.04—21.04 — 49%;

з 22.04—17.05 —51%;

з 18.05—01.06 — 44%.

  • Середньозважена процентна ставка за періоди дії депозитної угоди була:

 1-му місяці — 43,07%

тобто 15 днів — 41%;

16 днів — 45%;

 2-му — 48,93%,

тобто 5 днів — 45%;

16 днів — 49%;

9 днів — 51%;

 У 3-му — 47,84%,

тобто 17 днів — 51%;

14 днів — 44%.

Отже, за даною депозитною угодою банк проводить щомісячне нарахування процентів за відповідною (щодо даного місяця) середньозваженою процентною ставкою.

При погашенні депозиту, тобто на дату закриття депозитного рахунку в обліку здійснюється проведення:

Д-т Депозитний рахунок

К-т Каса, поточний рахунок чи кореспондентський рахунок в НБУ.

На дату погашення депозиту необхідно провести нарахування процентів за період з останньої дати нарахування до дати погашення. У строковому депозитному договорі рекомендується передбачити порядок перерахування суми депозиту та процентів за ним після закінчення строку депозиту. Для юридичної особи вказується номер поточного рахунку; для фізичної — номер рахунку вкладу, який у разі його відсутності відкривається за згодою клієнта відповідно до умов депозитного договору.

Якщо умовами договору не передбачено порядку перерахування суми депозиту після закінчення встановленого терміну, то сума депозиту, що не отримана депонентом своєчасно, обліковується за тим самим рахунком, що й раніше.

За вимогою депонента банк може повернути депозит до закінчення дії депозитного договору.

У цьому випадку:

 проценти нараховуються за період із дати залучення депозиту до дати дострокового закриття депозитного рахунку за ставкою, що зазначена в угоді;

 депоненту сплачується сума процентів, але за зниженою ставкою;

 різницю між нарахованими процентами та сумами, що сплачуються депоненту за зниженою ставкою, банк відносить на зменшення процентних витрат.

Зміст наведених правил досить чітко відстежується за рахунками бухгалтерського обліку, тобто в обліку виконується проведення:

 на суму нарахованих процентів

Д-т Нараховані витрати за депозитами

 на суму процентів за зниженою ставкою

К-т Каса, поточний рахунок чи кореспондентський рахунок в НБУ

 на різницю між сумою нарахованих та сплачених процентів за зниженою ставкою

К-т Процентні витрати за депозитом.

Одним із різновидів депозитів є депозити овернайт, які надаються або залучаються на термін не більш як один день і відносяться лише до ринку міжбанківських коштів. Зрозуміло, що сплата за користування депозитом здійснюється одночасно з його поверненням. Саме тому дещо іншим є облік депозитів овернайт.

 При залученні депозиту:

Д-т Кореспондентський рахунок в НБУ

К-т 1610 Депозит овернайт інших банків

 При погашенні депозиту:

  • на суму процентів за депозитом

Д-т 7011 Процентні витрати за депозитами овернайт інших банків

  • на суму депозиту

Д-т 1610 Депозит овернайт інших банків

  • на загальну суму

К-т Кореспондентський рахунок в НБУ.

Здійснюючи депозитні операції, комерційні банки мають виконувати такі правила.

 Депозити залучаються та розміщуються в межах термінів і лімітів, установлених Правлінням банку.

 Усі депозити залучаються за процентною ставкою, визначеною угодою, а нарахування процентів здійснюється одним із методів, передбачених наказом щодо облікової політики на даний фінансовий рік.

 Система бухгалтерського обліку має визначити механізм реєстрації депозитів, аби забезпечити достовірність та своєчасність записів:

  • сум депозитів;
  • термінів нарахування та сплати процентів;
  • термінів погашення депозитів;
  • процентних ставок.

Здебільшого це досягається засобами аналітичного обліку.

У межах його функцій комерційний банк проводить централізовану розсилку клієнтам — суб’єктам господарської діяльності повідомлень та виписок із їх депозитних рахунків щодо залишків коштів із зазначенням операцій, що здійснювались за цими рахунками. За даними напрямками інформуються також клієнти — фізичні особи.

Форма, періодичність надання клієнтам виписок і повідомлень про рух коштів за депозитним рахунком та про залишки за цими рахунками зазначаються банком в угоді, укладеній з депонентом.

З метою забезпечення захисту інтересів фізичних осіб — вкладників комерційних банків, створення фінансових можливостей для відшкодування їм коштів у разі невиконання банками вимог вкладників Указом Президента України від 10.09.98 за № 996/98 затверджено Положення про порядок створення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, формування та використання його коштів. На виконання вимог цього Положення Національний банк України вніс низку змін і доповнень до діючих нормативних документів. Так, з 1 січня до Плану рахунків введено рахунок № 1202 «Обов’язкові резерви страхування вкладів фізичних осіб». Роз’яснення щодо використання цього рахунку надано у листі НБУ від 05.09.98 за № 14-011/2902-6290.

Рахунок призначено для обліку обов’язкових резервів під забезпечення вкладів фізичних осіб. Збори до Фонду сплачуються комерційними банками — юридичними особами, зареєстрованими в Республіканській книзі реєстрації банків, валютних бірж та інших фінансово-кредитних установ НБУ, які мають ліцензію НБУ на здійснення операцій із залучення вкладів фізичних осіб.

Початковий збір до Фонду у розмірі 1% зареєстрованого статутного фонду перераховується комерційними банками протягом 30 днів з дня затвердження Положення про фонд; якщо банк реєструється після створення Фонду, збір сплачується протягом 30 днів з дня отримання від НБУ ліцензії на здійснення банківських операцій із залучення коштів фізичних осіб.

Нарахування регулярного збору до Фонду здійснюється комерційними банками раз на рік у розмірі 0,5% загальної суми вкладів, включаючи проценти за вкладами станом на 31 грудня року, що передує звітному. Для проведення нарахування регулярного збору за вкладами в іноземній валюті вони перераховуються в гривні за офіційним курсом на визначену дату сплати.

Нараховані збори комерційні банки перераховують до Фонду рівними частинами до 15 числа місяця, наступного за звітним періодом.

Отже, за дебетом рахунку № 1202 «Обов’язкові резерви страхування вкладів фізичних осіб» проводяться перераховані суми поповнення обов’язкових резервів у НБУ під вклади населення, а за кредитом проводяться суми, які повертаються Національним банком України.

7.4.Порядок відкриття строкових та ощадних депозитних рахунків

Тема 7: Облік депозитних операцій

Підготувала пушкар О.І.

Облік депозитних операцій