Організація загально шкільних змагань на прикладі Малих олімпійських ігор

PAGE \* MERGEFORMAT2

ЗМІСТ

Вступ

Огляд літератури………………………………………………….……….3
1. Характеристика спортивних змагань школярів, принцип їх організації………………………………………………………….……3
2. Організація і зміст підготовчих занять……………………………...11
3. Організація загально шкільних змагань на прикладі "Малих олімпійських ігор"……………………………………………………..15

2. Завдання, методи та організація дослідження…………………………..20

2.1 Завдання дослідження……………………………………………..20

2.2 Методи дослідження………………………………………………21

2.3 Організація дослідження………………………………………….22

3.Результати дослідження…………………………………………………...25

Висновки

Перелік використаної літератури

Вступ

Школа – це "другий дім", і задача педагогів полягає в тому, щоб зробити цей "другий дім" затишним та теплим, щоб діти йшли туди ранком з бажанням, ане тому, що " так потрібно".

І тому, організація позакласної роботи дуже важлива. Однією із форм такої роботи є організація та проведення спортивних змагань в школі.Висвітлення саме цієї теми я обрала для своєї курсової роботи, оскільки вважаю, під час проведення таких заходів, в учнів виховується самостійність, впертість. І нехай не всі стануть олімпійськими чемпіонами, головне не перемога, а участь.

Успіх проведення шкільних змагань, залежить від правильної організації свята, від вірності та порядку визначених кроків, доцільно обраного комітету змагань, проведення тренувальної та агітаційної роботи, і як результат - радість в очах дітей та майбутні спортивні перемоги на вищому рівні.

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1. Характеристика спортивних змагань школярів, принцип їх організації

У школі можна організувати різні за характером спортивні змагання:

- внутрішньокласні;

- між окремими класами;

- загальношкільні.

Популярні в школах також дні бігуна, стрибуна, метальника, плавця, внутрішньокласні та загально шкільні спартакіади, до програми яких можуть входити легкоатлетичні вправи (біг, метання, стрибки), а також спортивні ігри. Можна цікаво організувати і провести змагання з чотириборства.

Великим успіхом, особливо в учнів молодших класів користуються " Веселі старти", до програми яких входять рухливі ігри, комбіновані естафети, конкурси, атракціони. Спортивні змагання можна провести під девізом "Олімпійці – серед нас", " 1+2", спортивні вечори, клуби веселих та винахідливих, ігри – вікторини фізкультурної тематики тощо.Цікаво проходять масові комплексні змагання: "Малі олімпійські ігри", "Старти надій", спартакіади з парадом, оглядом строю і пісні, присвячені знаменним спортивним подіям та святам.

Перш ніж зупинитися на якійсь формі змагань, потрібно зважити насамперед на умови школи - кількість та контингент учнів, наявність спортивної бази, кліматичні умови та інше. Організація й проведення масових спортивних заходів не тільки цікава справа, а й копітка, що потребує доброї підготовки. Із цим завданням колективістам фізичної культури без активної допомоги керівництва і всього педагогічного колективу школи справитися важко.

В кожній школі протягом навчального року можна добре підготувати та провести 2-3 загальношкільних свят. Такі свята краще проводити у вихідні або святкові дні. Це дасть можливість батькам і знайомим учнів бути присутніми на спортивних змаганнях, допомогти в суддівстві або й самим спробувати позмагатися у визначених для них вправах.

Важливою умовою успішного проведення будь – якого спортивного свята є створення дійового організаційного комітету, який зможе оперативно розв’язати питання, пов’язані із святом.

Велике значення має і своєчасна пропаганда свята серед шкільного колективу. До агітаційно – пропагандистської роботи, як правило, залучається фізкультурний актив школи.

Учням, які братимуть участь у спортивних змаганнях, треба добре підготуватися до свята. Організатори свята допомагають раціонально спланувати роботу спортивних секцій з різних видів спорту, продумують спеціальні домашні спортивні завдання, влаштовують консультації тренерів та кращих інструкторів, радяться з лікарями, щоб успішно справитися із цим нелегким завданням.

Щоб гарно провести свято, необхідно мати спортивний інвентар та добре обладнані спортивні майданчики. Впорядкувати майданчики, виготовити та відремонтувати дрібний спортивний інвентар допоможуть учні.

Успіх свята значною мірою залежить від роботи суддівської колегії. Тому до комплектування суддівських бригад для обслуговування змагань і конкурсів слід підходити дуже серйозно. Бажано за кілька днів до свят провести із суддями відповідні семінарські заняття. Не завадить добре продумати і правильно скласти положення про те чи інше спортивне свято.

Положення рекомендується складати приблизно за таким планом:

Мета і завдання.

Підбиття підсумків, визначення найсильніших спортсменів і команд.

Місце і час проведення.

Бажано, щоб час проведення свята відповідав раніше запланованому в календарному плані фізкультурно – масової роботи школи.

Керівництво.
Учасники.

Враховується вік і стать дітей. До участі у спортивних змаганнях учні допускаються за згодою лікаря.

Програма.

Опис вправ, визначення довжини дистанцій, перелік інших вимог.

Умови заліку і визначення переможців.

Це один із основних розділів положення. В ньому з цілковитою ясністю і конкретністю йдеться про те, як визначити переможців і призерів у особистій і командній першості. Залежно від програми і характеру змагань визначаються і умови заліку, адже спортивні змагання бувають особисті, командні і особисто – командні.

Особисті змагання – це змагання, в яких виявляються особисті результати учасників.

Під час проведення командних змагань визначаються переможці лише серед команд і колективів. При цьому враховують суму очок або балів, одержаних заліковою кількістю учасників ( за таблицею оцінок), суму результатів, досягнутих заліковими учасниками, а також місць, кількість результатів або очок учасників, які здобули ті чи інші місця.Командні змагання можна влаштовувати не тільки з волейболу, ручного м’яча, футболу, хокею, баскетболу, а й інших видів спорту.До особисто – командних змагань належать такі, в процесі яких окремо оцінюються результати як кожного учня, так і команди. За сумою очок (результатів, місць) виводяться відповідні місця серед класів. Важливо дотримуватися одного із основних законів змагань - створення однакових умов для всіх учасників . Інколи, наприклад, у класі буває більше старших за віком дітей. Безумовно, цей клас переможе в спортивних змаганнях. Перевага буде і за тим класом, де більше хлопчиків. Отже, завжди треба об’єктивно оцінювати особисті і командні результати.

Підбиття підсумків та вручення нагород.

Це дуже важливий виховний момент. Бажано, щоб, крім традиційних грамот та дипломів, переможців та активістів відзначили ще й оригінальними призами. Можна видати квитки на цікаву виставу чи концерт, влаштувати екскурсію, тощо. Після нагородження слід обов’язково назвати імена та прізвища тих, хто взяв активну участь в організації свята, висловити їм свою подяку. І дітям, і їхнім батькам буде приємно відчути, що працю кожного помітили.

Під час проведення змагань великого значення надають і веденню протоколів. Зразковий облік і правильна обробка результатів змагань дають змогу своєчасно підбити підсумки. Учасників спортивного свята необхідно ознайомити з положенням. Не буде зайвим нагадати і про такі обов’язкові загальновідомі вимоги: знати основні правила змагань, виступати в охайному спортивному одязі, бути дисциплінованими, ввічливими.

Програми спортивних свят можуть бути різними за змістом, але все ж ми радимо дотримуватися єдиної схеми їх проведення: урочиста частина, показові спортивні змагання, масові змагання (конкурси, веселі естафети, рухливі ігри та атракціони), закриття свята.

В урочистій частині (відкритті) свята учасники змагань шикуються для параду, командуючий парадом віддає рапорт голові оргкомітету, керівники школи вітають гостей свята, потім піднімається прапор змагання, починається марш – парад.

Під час показових спортивних виступів свою майстерність демонструють гімнасти, акробати, влаштовують змагання з боротьби, боксу, фехтування та інших видів спорту. Святковості та урочистості надають як індивідуальні, так і групові довільні вправи без предметів та з предметами (гімнастичними палками, гантелями, стрічками, булавами тощо), а також комбіновані виступи хлопчиків і дівчаток ( колони, концентричні кола з різними предметами, піраміди).

У програму спортивних змагань включаються доступні для учнів види спорту. При цьому розробляються окремо для кожного виду умови заліку і визначення переможців.Програма масових змагань складається з різних загальнодоступних конкурсів, рухливих ігор, веселих естафет, атракціонів. До них залучаються не тільки учасники свята, а й гості.Закриття свята повинно бути яскравим, урочистим, щоб запам’яталося учням. Обов’язковими умовами є дотримання урочистого церемоніалу нагородження переможців, опускання прапора змагань, коло пошани переможців.

Спортивні свята виховують у школярів почуття колективізму, наполегливість у боротьбі із труднощами, витримку, вміння володіти собою при поразці, почуття відповідальності за спортивну честь свого колективу.

Підготовка фізкультурного активу

Спортивно – масову роботу в школі не можна широко розгорнути без допомоги фізкультурного активу. Тому з перших днів шкільних занять педагог з фізичного виховання повинен подбати про створення такого активу. Таку роботу проводять, перш за все визначаючи хто учні ДЮСШ або спортсмени розрядники. Ці дані допоможуть вдало підібрати фізкультурний актив , а потім правильно спланувати дану роботу.

Діяльність фізкультурного активу завчасно планується. В перспективному плані до розділу "Навчально – тренувальна робота" педагоги фахівці з фізичного виховання включають приблизно такі пункти:

На зборах класів обрати фізоргів і капітанів.
Записати бажаючих набути навички юних інструкторів і суддів з видів спорту.
Організувати семінари підготовки фізкультурного активу по групах. Перша група - фізорги класів, члени ради фізичної культури або спортивного клубу. Друга – юні інструктори, які проводять тренувальні заняття з дів спорту ( самостійно або під контролем старших) , капітани команд, які допомагають у тренування, судді з видів спорту, секретарі на змаганнях. Третя група - активісти, які організовують масові спортивні заходи.
Розробити тематику семінарів у кожній групі.
Створити раду фізичної культури.

Шкільний актив – це насамперед рада фізичної культури, яку обирають на загальних зборах. Склад ради – 7-9 осіб: голова, заступник голови, секретар і відповідальні за визначені ділянки роботи. Мається на увазі:

Навчально – тренувальна робота:

Засідання ради фізичної культури, інструктаж фізоргів, підготовка фізкультурного активу, семінари - практикуми для юних інструкторів і суддів із спорту, організація загальних зборів фізкультурників, заняття в фізкультурних гуртках, шкільних спортивних секціях, тренування збірних команд, плавання, самостійні заняття учнів фізичними вправами.

Фізкультурно – оздоровча і спортивно – масова робота:

Дні здоров"я, спортивні свята, спортивні змагання, туристські походи, товариські зустрічі, спартакіади, військово – спортивні ігри на місцевості.

Агітаційно – масова робота:

Оформлення стендів, плакатів, випуск фотобюлетнів, стінних газет і

радіогазет на спортивні теми, бесіди, присвячені охороні здоров"я, фізичній культурі і спорту, показ кінофільмів та діафільмів на спортивну тематику, проведення спортивних конкурсів, вікторин, організація спортивних вечорів, зустрічей з майстрами спорту, показові спортивні виступи.

Господарча робота:

Зміцнення спортивної бази, виготовлення найпростішого інвентарю, афіш, плакатів, контроль за зберіганням та експлуатацією спортивних майданчиків.

Після того як фізкультурний актив підібрано, його члени проходять відповідну підготовку. З цією метою організовуються короткочасні ( 8 – 10 год.) семінари – практикуми. Тематика цих занять, наприклад для фізоргів класів така: обов’язки фізорга, облік фізкультурної роботи, оформлення класного фізкультурного куточка, складання заявок, протоколів, таблиць, відомостей спортивних змагань, змагання з рухливих ігор, тренування в подачі стройових команд, внутрішньо класні спортивні змагання.

Для підготовки громадських інструкторів з видів спорту в школі організовують семінари ( курси ) за ширшою і ґрунтовнішою програмою. Бо вони після закінчення семінару мають бути обізнані і з основами методики проведення тренувальних занять, і з основними правилами змагань з окремих видів спорту, вміти пояснити і показати техніку виконання фізичних вправ. Заняття з теоретичного розділу семінару проводять у формі лекцій і бесід з методичним розбором матеріалу, що вивчається, із широким використанням наочності ( плакатів, таблиць, діапозитивів, кінограм), з відвідуванням занять досвідчених тренерів з різних видів спорту.

На практичних заняттях слухачі семінару під контролем педагога фізичної культури проводять агітаційно - масову роботу з учнями, читають їм лекції, керують тренуванням, беруть участь у суддівстві змагань . Вони також практикуються у веденні і складання облікової документації ( журналу секційних занять, плану – конспекту тренувальних занять, протоколів змагань, відомостей). На підсумкових заняттях всі слухачі семінару складають залік з теоретичних та практичних розділів програми. Тим, хто успішно склав їх, видається посвідчення.

Навчальний план семінару по підготовці громадських інструкторів включає такі теми:

Фізична культура і спорт в Україні (1,5 год.).
Вплив занять фізичними вправами на організм людини ( 1 год.).
Організація і зміст роботи спортивних секцій, гуртків, груп ( 3 год.).
Організація і проведення спортивно – масових заходів ( 3 год.).
Основи методики навчання і тренування з видів спорту ( 3 год.).
Тренерська практика з видів спорту ( 10 год.).

Важливу роль в організації й проведенні спортивних заходів відіграють спортивні судді. Жодне шкільне змагання не обходиться без допомоги юних суддів з числа учнів. І чим краще вони підготовлені, чим краще виконують свої обов’язки, тим успішніше проходять змагання. Досвід показує, що підготовку юних суддів з різних видів спорту можна здійснювати по-різному. Найпоширеніші тут дві форми підготовки: 12 – 20 годинний семінар, що проводять з групою кращих спортсменів з того чи іншого виду спорту, або підготовка спочатку на заняттях шкільних спортивних секцій, і потім на короткочасних 3 – 5 годинних семінарах. Семінарські заняття проводить або сам вчитель фізичної культури, або фахівці з шефських підприємств, або батьки. До складу слухачів семінару, як правило, залучають учнів 7 – 11 - тих класів.

Теоретичні заняття семінару проводять у формі лекцій, доповідей або бесід. Учням розповідають про правила і методику суддівства, наводять приклади з практики, дають запитання слухачам, запрошуючи їх до обговорення тих чи інших питань, що можуть виникнути під час змагань. Після кожного заняття, як правило, задають домашні завдання: вивчити щойно пройдений матеріал, розв’язати 2-3 ситуації з цього розділу тощо.

Досвід суддівства школярі набувають на практичних заняттях під час шкільних змагань і товариських зустрічей. Важливо навчити юних суддів правил змагань, вміння застосовувати їх, швидкості реакції на зміну ситуації, точності прийнятих рішень, жестикуляції, вміння вибрати місце і передчуватись під час виконання обов’язків, постановці голосу, судді мають бути ввічливі, вимогливі і принципові до учасників та глядачів, по формі вдягнені ( костюми, наявність знака, нарукавні пов’язки).

Організація і зміст підготовчих занять

Навчально – тренувальні заняття з тих видів спорту, що ввійдуть до програми свята, починають заздалегідь. Ще на початку навчального року вчитель фізкультури визначає, кому з учнів для успішних виступів у спортивних змаганнях досить регулярно відвідувати уроки фізичної культури, кому необхідно тренуватися у спеціальних групах, хто потребує додаткової індивідуальної підготовки.

Підготуватись до участі в змаганнях учням допомагають заняття в спортивних секціях загальної фізичної підготовки.Не нехтують і спеціальними домашніми завданнями. Характер та спрямованість цих завдань також різні. Одним учням педагог радить приділяти більше уваги вправам , що розвивають силу ( вправи з гантелями, віджиманням в упорі, підтягування ), іншим – більше бігати, стрибати. Щоб домашні завдання принесли якомога більшу користь, встановлюють постійний контакт із батьками та класними керівниками. Батьки допомагають дітям вибрати цікаві ігри, рекомендують цікаві фізичні вправи, стежать за систематичним і якісним їх виконанням. Уже увійшло до обов’язків батьків - привчити дитину щодня робити фіззарядку, дотримуватися правил особистої гігієни, раціонально сплановувати й використовувати вільний час, суворо дотримуватися розпорядку дня, режиму навчання та відпочинку. Класні керівники теж допомагають вчителю фізкультури в цій справі. Вони серйозно ставляться до домашніх завдань з фізичної культури, контролюють їх виконання, ведуть роз’яснювальну роботу з батьками та учнями.

Тренувальні заняття проводять як вчителі фізкультури, так і спеціально підготовлені під їхнім керівництвом громадські інструктори з числа учнів – старшокласників, шефів, батьків. Заняття будуть за такою структурою: підготовча частина, тобто тренування з визначеного виду вправ – 25 –30 хвилин; заключна частина ( вправи на дихання, розслаблення) – 5 – 7 хвилин.

Спочатку, як правило, діти виконують загально розвиваючі вправи, потім переходять до виконання вправ з бігу, метань, стрибків, подолання перешкод. На закінчення занять проводять рухливу гру, естафету. Практикують також ігрові заняття, до яких включають 4 –5 рухливих ігор. Для ефективнішого проведення занять групу поділяють на 2 – 3 підгрупи залежно від фізичної підготовленості школярів з того чи іншого виду вправ. Хоча навчально – тренувальні заняття в секціях за змістом і структурою аналогічні до уроку фізкультури, це не означає, що за формою та організацією вони копіюють урок. Інструкторам чи тренерам на громадських засадах слід уникати шаблону й одноманітності в роботі з учнями . Вони повинні вміло використовувати на заняттях такі надійні засоби, як ігрові моменти і змагання. Наприклад, після загальної розминки підгрупа, яка повинна виконувати стрибки в довжину, шикується в шеренгу по одному ( за зростом, на правому фланзі хлопчики, за ними дівчатка ) і розподіляються на "перший другий". Після того другі номери по команді роблять крок уперед і повертаються кругом. Створивши таким чином "перших" і "других", називають капітанів, як правило, правофлангових. Кожен "перший" номер, "знайомлячись", тисне руку своєму суперникові – "другому". І так змагається кожна пара, виконуючи певні завдання. Скажімо, хто більше присяде на одній нозі – переможцеві 3 очка, нічия – по 2, переможеному – 1; хто далі стрибне з місця, відштовхнувшись однією ногою, - переможцеві – 2 очка, переможеному – 1; двома ногами – 2 і 1; хто найправильніше відштовхнеться в стрибку з розгону – за точне попадання на брусок – 3 очка, за недоступання – 2, за переступання – 1 і т.д. Очки підраховує асистент ( учень, звільнений від занять лікарем ). Наприкінці оголошується команда – переможець.

Після цього збоку від спортивної ями встановлюють прапорець, який позначає кращий результат або рекорд школи в стрибках у довжину для дівчаток і хлопчиків. Кожен намагається стрибнути якнайближче до прапорця.

Заняття з метання проводять так. Після розминки учні кидають шишки, дротики на дальність і по мішенях, що встановлені на різних відстанях. Після цього діти переходять до метання тенісного м’яча на дальність з місця та розбігу.Під час занять з бігу використовують такі зацікавлюючи вправи, як біг за лідером, вгору, із схилу вниз ( хто швидше ). Включають різні естафети із подоланням природних перешкод.Провести навчально – тренувальні заняття ігровим і загальним методам допомагають вдало підібрані ігри. Ось деякі з них:

До стройового огляду та масових гімнастичних виступів кожний клас готується окремо. Перед цим фізорги знайомлять учнів із комплексом гімнастичних вправ та вимогами до них. Репетиції проводять після уроків.

Під час репетицій із стройового огляду основну увагу приділяють виконанню таких стройових прийомів:

Шикування класу. Виконання команд: "Клас, в одну шеренгу шикуйсь! Рівняйсь! Струнко! По порядку розподілись!"
Рапорт фізорга ( командира ) про готовність класу до участі в святі.
Відповідь на привітання.
Повороти на місці за командами: "Направо!", "Наліво!", "Кругом!"
Розподіл на перший – другий за командою: "Клас, на перший – другий розподілись!"
Перешикування з однієї шеренги в дві і навпаки за командами: " У дві шеренги шикуйсь!", " В одну шеренгу шикуйсь!".
Розмикання і змикання в одно шеренговому строю за командами: "Вправо (вліво) на два ( три , чотири ) кроки розімкнись!", "Клас, до направляючого ( до середини ) зімкнись!"
Перешикування класу в колону по три ( чотири ) з одно шеренгового строю ( кожний клас після цього складатиметься з трьох – чотирьох відділень, вишикуваних за номерами). За командою "Клас, направо ! У колону по три (чотири ) кроком руш!" перше відділення починає повільно рухатися прямо; друге – трохи швидше; третє – широким кроком обходить ліворуч і т. д. Коли командири відділення стануть поруч, крок, вирівнюється.
Ходьба в колону по три (чотири), захід плечем за командою: "Праве (ліве) плече вперед руш!"

10.Ходьба в строю з піснею.

11.Рівняння під час ходьби за командою: "Клас, струнко!", "Рівняння направо (наліво)!", "Клас, вільно!"

На репетиціях масових гімнастичних вправ виконують той чи інший комплекс вправ ( з предметами і без предметів ). Обов’язково придумують, як оформити виступ, щоб він по можливості відображав подію, якій присвячений. На перших заняттях учням пояснюють, а потім показують, як виконується кожна вправа окремо. На наступних добиваються, щоб комплекс вправ виконувався без інтервалів. Усі вправи виконуються в обидва боки, дотримуючись вихідних положень і точності заданих рухів ( за напрямом, амплітудою, темпом ). Дуже важливо, щоб керівники постійно стежили за поставою учнів.

Після того , як роботу налагоджено, проводять одну – дві зведені репетиції. Як правило, вони проходять у музичному супроводі. На майданчиках, де відбуватимуться репетиції ( а потім і свято ), фанеркою, прибитою до землі довгим цвяхом, позначають місце розташування кожного класу. Найбільше враження справляють гімнастичні вправи із предметами: гімнастичними палицями, різнокольоровими прапорцями, м’ячами, обручами. Пожвавлюють вправи різні перешикування - прямокутниками, ромбами, трикутниками, концентричними колами тощо.

Заздалегідь проводять також репетиції показових виступів – виконання акробатичних пірамід, виступи кращих спортсменів школи або запрошених майстрів.

Організація загально шкільних змагань на прикладі "Малих олімпійських ігор"

Щоб цікаво організувати і провести "Малі олімпійські ігри" в школі, насамперед слід дотримуватися всіх ритуалів Олімпійських ігор, що надають святу особливої урочистості.

Для підготовки до свята "Малих олімпійських ігор" створюють "олімпійський комітет", до якого входять педагоги, вожаті, спортивні активісти. Комітет затверджує програму і сценарій свята, намічає дату проведення, визначає систему підбиття підсумків "Малих олімпійських ігор" між класами. Робота знайдеться кожному: інструкторам зі спорту і юним суддям, художникам і кореспондентам. Створюють спеціальні комісії, кожну з яких очолює член олімпійського комітету.

Успіх свята багато в чому залежить від чіткого й об’єктивного суддівства. До складу суддівської комісії включають спеціально підготовлених вчителів, юних суддів із числа учнів. За кілька днів до свята фізорги класів подають до суддівської колегії заявки на участь учнів у особистих і командних змаганнях олімпіади. На підставі заявок суддівська колегія готує протоколи змагань.

Учні молодших класів можуть проводити свої змагання. Їхня програма в основному складається із рухливих ігор: біг, стрибки, подолання перешкод, метання. Слід подбати, щоб комплекс ігор був завчасно відомий учасникам.

Учні молодших класів можуть брати участь в урочистих парадах відкриття і закінчення свята.

І ось настає день олімпійських ігор. У визначений час учні шикуються в колони. Символічно вони представляють спортивні делегації п’яти континентів – Європи, Азії, Африки, Америки і Австралії. На грудях юних учасників - емблеми ігор. Юні олімпійці урочисто піднімають олімпійський прапор, запалюють олімпійський вогонь і виголошують олімпійську клятву, проходять урочистим маршем.

Весь день проводяться змагання за цікавою олімпійською програмою, насиченою різноманітними стартами, іграми, конкурсами та атракціонами. Та ось змовкли стартові команди і суддівські свистки, завмерли секундоміри. Юні олімпійці шикуються на заключний парад. Настає урочиста мить, коли будуть оголошені юні "олімпіоніки" ( так у давнину називали переможців Олімпійських ігор ).

Головний суддя підбиває підсумки змагань. Під час нагородження на флагштоці піднімається вимпел або емблема того класу чи загону, представник якого на п’єдесталі пошани. Спочатку нагороджуються кращі класи, а потім на п’єдестал пошани піднімаються переможці і призери в особистих змаганнях. Переможцям вручають червоні стрічки з надписом " Чемпіон олімпіади ", а призерам - стрічки з надписом " Призер олімпіади ". Потім нагороджують кращих суддів, активістів.

Головний суддя дає команду: " Спустити прапор олімпійських ігор!" Чемпіони олімпіади опускають його і урочисто виносять. Юні фізкультурники з молодших класів гасять олімпійський вогонь. Головний суддя оголошує "Малі олімпійські ігри закритими". Під звуки спортивного маршу класи на чолі з фізоргами залишають спортивний майданчик.

Розробка плану підготовки свята

На першому засідання організаційного олімпійського комітету складають, обговорюють і затверджують план підготовки спортивного свята . Ось такі питання включають до плану підготовки літнього спортивного свята "Малі олімпійські ігри":

Скласти положення про проведення ігор.
Скласти сценарій свята.
Визначити місце проведення параду та спортивних змагань.
Подбати про наочну агітацію ( стенди, афіші, плакати, гасла, запрошення, тощо).
Організувати бесіди по класах з питань фізичної культури і спорту, історії Олімпійських ігор.
Організувати передачі по шкільному радіо, присвячені святу.
Забезпечити консультації із спортивно – технічних питань.
У фізкультурному куточку школи оформити виставку навчально – методичних плакатів, таблиць та навчальних нормативів з різних видів спорту, що входять до програми спортивного свята.
Визначити учасників показових виступів, конкурсів.
Провести репетиції показових спортивних виступів.
Провести зведені репетиції ( у відповідних групах класів ) стройового огляду та масових гімнастичних вправ.
Забезпечити музичний супровід відповідних номерів програми.
Організувати медичне обслуговування учасників свята.
Визначити склад суддівської колегії, яка буде обслуговувати спортивні змагання.
Скласти список жюрі, що буде оцінювати виступи зі стройового огляду та масових гімнастичних вправ команд – класів.
Провести семінари - інструктажі суддів або осіб, які будуть обслуговувати учасників спортивного свята.
Скласти перелік необхідного інвентарю і обладнання.
Підготувати спортивні майданчики, святково оформити їх ( лозунги, плакати, транспаранти, прапори, вимпели, чаша для запалення олімпійського вогню, флагшток).
Підготувати бланки технічної документації ( заявки, протоколи, відомості тощо).
Забезпечити фотографування переможців змагання, конкурсів та найцікавіших моментів свята.
Забезпечити своєчасне інформування про події, що відбуваються на спортивному святі.
Забезпечити тренування учнів з тих видів спорту, що входять до програми змагань.
Придбати призи, сувеніри, підготувати стрічки чемпіонам, грамоти, дипломи для переможців змагань і конкурсів.
Організувати роботу шкільного буфету.

У плані підготовки до проведення свята слід вказати строки виконання заходів та прізвища осіб, що відповідають за них.

Програма занять

Програма занять відображається так, як показано в таблиці № 1

Таблиця 1

Вид вправи	Класи
	2-4	5-6	7-9	10-11
Біг 30м	+	-	-	-
Біг 60 м	-	+	+	-
Біг 100 м	-	-	-	+
Стрибки у висоту з розбігу	+	+	+	+
Стрибки у довжину з розбігу	+	+	+	+
Метання м’яча	+	+	+	-
Штовхання ядра	-	-	-	+
Стройовий огляд	+	+	+	+
Масові гімнастичні вправи	+	+	+	+

Термін подання заявок

Заявки на участь у спортивному святі складають окремо на хлопчиків і дівчаток і подають до ради колективу фізичної культури школи не пізніше ніж за 5 днів до початку змагань за такою формою:

Заявка – протокол на участь у спортивних змаганнях шкільного свята "Малі олімпійські ігри" учнів 6 - "А" класу ( хлопчиків)

Прізвище,

ім’я, по – батькові

Рік

наро-дження

Біг

60 м

Стри-бки

висоту

Мета-ння

м’яча

Стрибки в довжину

з розбігу

Дозвіл

лікаря

При-мітка

2. Завдання, методи та організація дослідження

2.1 Завдання дослідження

Мета дослідження: Метою пропонованої роботи є узагальнення досвіду проведення внутрішкільних змагань для підвищення ефективності позаурочних форм занять фізичною культурою у школі.

У відповідності метою роботи було розглянуто такі завдання:

вивчення стану|статку| проблеми ефективності організації занять фізичною культурою у позаурочний час із|із| школярами в педагогічній теорії і практиці;
визначення сутності організації і проведення спортивних змагань у школі;
узагальнення і викладення основных питань организації спортивных змагань з видів спорту, представлених у навчальній програмі з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів.

Широка популярність ігор та їх різносторонній характер дії на учнів вимагають особливої ретельності у підготовці і організації змагань. При цьому необхідно забезпечити вирішення найбільш важливих|поважних| завдань|задач| - зростання|зріст| спортивної майстерності і залучення|притягнення| ще більшого числа учасників. Цьому сприяє система шкільних цілорічних змагань, що проводяться регулярно для середньої і старшої ланок школи.

Практичне значення дослідження полягає в розробці заходів та їх організація з метою популяризації легкої атлетики та спорту взагалі і звичайно здорового способу життя та відволікання дітей від дворового способу життя. Збільшення контингенту вихованців за даним видом спорту в дитячо-юнацькому житті.

2.2. Методи дослідження

При написанні роботи використовувалися наступні|слідуючі| методи дослідження:

вивчення, обробка і систематизація теоретичного матеріалу;
аналіз практики, що склалася.

Метод дослідження - це способи пізнання об'єктивної реальності. З допомогою методів дослідник отримує інформацію про досліджуваному предметі. Кожна наука використовує свої методи, які відображають особливості досліджуваних явищ.

Метод аналізу - це методика в широкому сенсі сукупність способів і правил доцільного виконання роботи. В аналізі діяльності данноі школи методика являє собою сукупність аналітичних способів і правил дослідження діяльності організації і проведення заходів, певним чином підлеглих досягненню мети аналізу.

Метод узагальнення - це група методик, прийомів та способів отримання інформації з різної сфері діяльності.

Сутність даного методу виражена самою його назвою. Мова йде про отримання з різних джерел характеристик на одне і те ж змагання і подальшому їх узагальненні та аналізі, на основі чого робляться висновки про організацію та проведення даних змагань.

Єдина методична тема школи - вдосконалення адаптивної моделі школи з диференційованим підходом до вчення і виховання через створення єдиного освітнього простору, сприятливого для розвитку особи дитяти, її самовизначення, самореалізації, само адаптації в сучасному інформаційному суспільстві.

Мета виховної роботи - забезпечення оптимального рівня професійної підготовки педагогічних кадрів, необхідного для реалізації програми виховання .

Головним організаційно-методичним принципом здійснення фізичного виховання школярів є диференційоване застосування засобів фізичної культури на заняттях з учнями різного віку та статі з урахуванням стану їх здоров'я і рівня фізичної підготовленості. Важливе значення має регулярний лікарський контроль за здоров'ям школярів .

2.3 Організація дослідження

Дослідження проводилось на базі Комунального закладу «Середня загальноосвітня школа № 1» м. Василівка. Запорізькоі обл. Дослідження проводилось з 23.02.2015 по 04.03.2015 серед 1-го, 4-го, 9-го, 11-го класів.

Начальник штабу ( ці функції виконує організатор позакласної роботи, а функції його заступника – вчитель фізичної культури ) здійснює загальне керівництво. Вчитель фізкультури відповідає за навчально – тренувальні заняття ( контролює методичну роботу по добору ігор, естафет та довільних гімнастичних вправ для масового виконання, займається підготовкою громадських інструкторів, юних суддів, забезпечує спортивну базу. Керівник початкової військової підготовки готує учнів до стройового огляду. Представники шкільного активу ( старшокласники ) пропагують свято серед учнів ( проводять бесіди, збори, випускають шкільні стіннівки, виступають по шкільному радіо ), контролюю хід підготовки шкільних спортивних майданчиків до свята. Шкільний лікар або медична сестра здійснює медичний контроль за учасниками спортивного свята, забезпечує медичне обслуговування. Кілька членів штабу відповідають за художнє оформлення місць змагань.

Приблизно за 20 днів до свята організатори складають положення про нього та план – сценарій, які після затвердження директором школи доводять до відома шкільного колективу. Один примірник цих документів вивішують в учительській, а другий – у фізкультурно – спортивному куточку. Крім того, на загальних зборах учасників свята знайомлять з часом, порядком проведення та умовами змагання. Заздалегідь проводять інструктаж з тими, хто буде обслуговувати змагання ( судді, члени жюрі).

До суддівства ігор і естафет, крім вчителя фізкультури, залучають юних суддів, вчителів – предметників, класних керівників, ветеранів спорту, батьків учнів, шефів, учнів – старшокласників. Суддівська бригада, як правило, складається з головного судді, суддів на старті й фініші, на дистанції, по підготовці інвентарю та обладнання.

Для оцінювання стройового огляду, масового виконання гімнастичних вправ, спортивної вікторини, атракціонів створюють жюрі. До його складу, крім керівника початкової військової підготовки, входять вчителі – предметними, батьки, кращі учні – спортсмени. Обов’язки між членами жюрі розподіляють так: голова жюрі, секретар – секундометрист, відповідальні за дотримання правил змагань ( не менше двох осіб ), за конкурс болільників, за спортивну вікторину, коментатор. Коментатора готують спеціально із числа спортсменів – старшокласників або вчителів. До його обов’язків входить представляти глядачам і учасникам команди – їхніх керівників, членів жюрі і почесних гостей, суддівську бригаду, повідомляти результати змагань, інформувати про допущені помилки або порушення правил, коментувати хід змагань, розповідати про спортивні традиції школи, класу.

Рада шкільного колективу фізкультури в період підготовки до свята проводять інструктаж з членами жюрі, наголошуючи, на що слід звернути увагу під час оцінювання тієї чи іншої складової частини свята. Наприклад, у масовому виконанні довільних гімнастичних вправ передусім береться до уваги синхронність рухів, постава, чіткість та якість виконання елементів, зовнішній вигляд учасників. Оцінюючи стройовий огляд класу, враховують вправність учнів під час шикування і поворотів на місці, стройовий крок, ходьбу в ногу , рівняння в шеренгах, виконання стройових пісень, а також загальну дисципліну, зовнішній вигляд, девіз та емблему класу.

Рухливі ігри та естафети ( 4 – 5 для кожного класу ), що включають біг, стрибки, метання, елементи гімнастики, спортивних ігор до програми "Веселих стартів", добирають із урахуванням шкільної програми з фізичної культури. Вони повинні бути простими, доступними, різноманітними за змістом і формою, відповідати віку та фізичній підготовленості дітей.

Команди комплектують із учнів одного віку ( краще якщо буде команда – клас ), і змагання проводять серед паралельних класів.

До змагань кожний клас готується окремо. Перед цим діти ознайомлюються із комплексом рухливих ігор та естафет, із комплексом довільних гімнастичних вправ і вимогами до них та стройового огляду. Тренування й репетиції проводять, як правило, в позаурочний час, широко залучаються для їх проведення активістів – старшокласників. Допомагають також у підготовці до свята і уроки фізкультури. Наприклад, рухливі ігри і естафети часто включають до заключних частин уроку, а до підготовчих ( у вигляді розминки ) – стройові та гімнастичні вправи, передбачені програмою свята. Після налагодження такої роботи по класах проводять одну – дві зведені репетиції з музичним супроводом.

Святкова атмосфера змагань багато в чому залежатиме від художнього оформлення місця, де відбуватимуться основні події. Чимало з того, що знадобиться для проведення спортивного свята, можуть виготовити, обладнати й оформити самі учні ( або за допомогою шефів ).

Своєчасно в школі турбуються й про урочистість нагородження переможців змагань та конкурсів. Крім традиційних грамот і дипломів, переможців та активістів відзначають ще й оригінальними призами, заохоченнями, наприклад, квитками до театру, кіно, екскурсійних поїздок тощо.

Під час змагань працює група кореспондентів – інформаторів і фотокореспондентів. У день свята організовують продаж у шкільному буфеті бутербродів, фруктової та мінеральної води, молока, кефіру, сиру, фруктів, кави, чаю.

Особливо цікаво проходить у школі спортивне свято "Веселі старти", присвячене закінченню. Навчального року. Його проводять наприкінці четвертої чверті. Тривалість свята 2 години. Починається воно виходом і шикуванням команд ( до складу кожної команди входять 10 хлопчиків і 10 дівчаток ). Команди одягнуті в індивідуальну спортивну форму, кожна із своїм оформленням, з’являються на майданчик під звуки спортивного маршу. Очолює колону суддівська бригада, одягнена в білу форму, за нею – учні перших, четвертих класів.

Представлені тут спортивні ігри можуть бути використані під час проведення спортивних свят як для учасників так і для болільників. Робиться це для того, щоб змагання проходили різноманітніше та цікавіше, бо перш за все змагання - це свято, в якому немає учасників та спостерігачів – участь приймають всі, хто має бажання та можливість.

3.Результати дослідження

У спортивних іграх організовуються командні змагання.

Правила змагань – документ, що чітко визначає умови змагальної боротьби спортсменів під контролем спортивних суддів.

Положення|становище| про змагання – документ, що регламентує умови, порядок|лад|, терміни і місце проведення змагань, а також визначення і нагородження переможців.

Положення|становище| про змагання, як наголошувалося вище, визначає основні характеристики змагань.

У практиці спортивних ігор мають місце наступні|слідуючі| способи проведення змагань:

– круговий|коло| (всі команди, що беруть участь, грають між собою);

– з|із| вибуванням (після|потім| програшу зустрічі команда вибуває із|із| змагань);

– змішаний (перша частина|частка| змагань проводиться з|із| вибуванням, друга – за круговим способом).

Вибір якого-небудь з|із| них способу залежить від завдання|задач| змагань, кількості команд, що беруть участь, спортивної бази, рівня спортивно-технічної підготовленості учасників.

Кожен спосіб розігрування має певні різновиди складання календаря зустрічей команд, що змагаються. Перед складанням календаря ігор проводиться жеребкування серед команд, що беруть участь у змаганнях. За результатами|за наслідками| жеребкування кожна з команд отримує|одержує| певний номер. На підставі цих номерів і складається календар змагань.

Кругова система. Сутність проведення даних змагань полягає у тому, що учасники зустрічаються один з одним. Кругова система проведення змагань дозволяє не лише найточніше виявити переможця, але і визначити місця всіх інших учасників, дає точне уявлення про стан морально-вольової, психічної, фізичної, технічної і тактичної підготовки команд, що змагаються.

Головним|чільним| недоліком|нестачею| кругової системи змагань є те, що вона вимагає затрати великої кількості часу.

Для визначення кількості ігрових днів і ігор, необхідних для проведення змагань по круговій системі у одне коло|коло|, існують певні формули.

Так, визначаючи кількість ігрових днів, слід знати загальну кількість команд, що беруть участь у змаганнях. Якщо воно парне, то кількість ігрових днів буде на одиницю меншою ніж кількість граючих команд. У тому випадку, якщо|у тому випадку , якщо| воно непарне, то кількість ігрових днів дорівнюватиме кількості команд, що беруть участь в змаганнях, тобто Х = А – 1 (при парній кількості команд) і Х = А, де: Х – кількість ігрових днів змагань; А – кількість команд, що беруть участь в змаганнях.

Кількість ігор при проведенні змагань по круговій системі у одне коло|коло| визначається за наступною|слідуючій| формулою:

де Х – кількість ігор при проведенні змагань по круговій системі у одне коло|коло|;

А – загальна|спільне| кількість команд, що беруть участь в змаганнях;

(А – 1) – кількість ігор, які повинна провести кожна команда у ході змагань;

2 – показник того, що у грі одночасно беруть участь дві команди.

Система з вибуванням. Сутність проведення змагань за системою з вибуванням полягає у тому, що команда після програшу (першої, другої або третьої поразки) вибуває із змагань. В даний час найбільш поширена система проведення змагань з вибуванням після першої поразки, за якою розігруються кубки. Ця система дає можливість при наявності великої кількості команд проводити змагання у коротший термін, ніж кругова система. Основним недоліком її є те, що вона не дає повного уявлення про сили команд, не дозволяє визначити місця для всіх команд, що беруть участь у змаганнях. При проведенні змагань за даною системою можливий елемент випадковості, тобто слабка команда може стати навіть переможницею змагань.

При складанні календаря ігор за цією системою, перш за все|передусім|, складається сітка розподілу ігор на заявлену кількість команд, що беруть участь у змаганнях, а потім проводиться жеребкування.

Для визначення кількості команд, що грають у перший день, користуються формулою:

Х = (А – 2n|) ·2,

де Х – кількість команд, що беруть участь в іграх у перший день змагань;

А – загальне|спільне| число команд;

2 – показник того, що грають одночасно дві команди.

Змагання за змішаною системою. Змішана система проведення змагань є поєднанням двох способів розігрування: кругового і з вибування. При цій системі частина змагань (попередня або завершальна) проводиться за круговою системою, а інша частина – за системою з вибуванням.

Перевага змішаної системи полягає у тому, що вона дозволяє при великій кількості команд, що беруть участь у змаганнях, провести їх у порівняно недовгий термін і досить точно визначити співвідношення сил команд-учасниць. У даний час|нині| за даною системою проводяться найбільш крупні міжнародні змагання, наприклад, Олімпійські ігри або першості (чемпіонати) світу|миру|.

Внутрішкільні змагання із спортивних ігор проводяться за діючими правилами.

Висновки

Внутрішкільні спортивні змагання використовуються для підготовки учнів до подальших|наступних|, відповідальніших змагань, виявлення спортивних навичок і спортивної підготовленості школярів, перевірки якості навчально-тренувальної і виховної роботи, пропаганди ідей фізичного виховання і спорту.

У цій роботі я хотів поділитися своїми напрацюваннями, знахідками і прийомами з даної тематики. Вчитель|учитель| фізичної культури, як і будь-який інший педагог, що розуміє значення шкільних змагань, повинен досконало володіти методикою їх організації і проведення. Керувати змагальним процесом, вирішувати|рішати| освітні завдання|задачі| і здійснювати виховний вплив у ході організації і проведення змагань – справа|річ| не проста, така що вимагає підготовки і досвіду|досліду|.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОІ ЛІТЕРАТУРИ

1. Ф.О.Александров. "Быт и культура", Москва. 1978.

2. М.В. Антропова„Школьнаягигиена", Москва, "Медицина", 1970.

3. О.П. Бамбуркін та ін. „Фізичне виховання в сільській школі", „Рідна школа", 1994, №9.

4.М.Д.Большакова, А.Я. Гольдфельд„Руководство для школьныхврачей", „Медгиз", 1985.

Під редакцією А.Т. Брикуна "Гімнастика", Москва, ""Фізкультура і спорт", 1971

6. В.В.Гориневский, "Физическоеобразование. Пособие для воспитателей, преподавателейучебных заведений и лиц, занимающихсяфизическимобразованием". Спб., 1913.

7. О.B.Жеребцов. "Физкультура и труд". Москва.1986.

8. В.М. Заціорський "Фізичні якості спортсмена", ФиС, 1966.

9.М.В. Зімкін " Фізіологічна характеристика сили, швидкості, витривалості", ФиС, 1956.

10."Інструктивно – методичні рекомендації щодо організації фізкультурно – оздоровчої роботи в навчально – виховних закладах України", Міністерство освіти України, 2006р

11. В.И. Козлов, Богданов Г.П. „Спортивный час Школьника", М., 1985.

12.Колесов Д.В. „Физическоевоспитание и здоровьешкольников"

Москва, 1983.

13. И.Н.Саркизов – Серазини "Путь к здоровью, силе и долгойжизни", ФиС, 1957.

14.А.Н.Крестовников, " Очерки по физиологиифизическихупражнений", ФиС, 1952

15. О.З. Леонов "Старти надій", Київ, "Молодь", 1981

16. П.Ф. Лесгафт, "Руководство к физическомуобразованиюдетейшкольноговозраста"" ч.І, Спб., 1888; ч. ІІ Спб., 1901 .

Організація загально шкільних змагань на прикладі Малих олімпійських ігор